На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Суть та теоретичн пдходи до класифкацї партйних систем. Сучасна типологя партйних систем. Критерї визнання полтичного авторитету партй в суспльств. Аналз партйних систем. Суспльно-полтична роль партй. Рзновиди партйних систем.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ
ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ: СУТНІСТЬ І ТИПИ
План
Вступ
1. Суть та теоретичні підходи до класифікації партійних систем
2. Сучасна типологія партійних систем
Висновки
Література
Вступ
Типовою формою громадських організацій для політики виступають політичні партії. Вони є одним із головних інститутів політичної системи. Саме завдяки їх діяльності визначається характер і спрямування політичного процесу, стратегія і тактика боротьби за владу.
Політична партія - це спільність людей, об'єднаних ідеологічно і організаційно, яка виражає інтереси певних соціальних спільнот і намагається їх реалізувати через завоювання, утримання та використання державної влади або участі в ній.
Основною причиною виникнення політичних партій є необхідність захисту інтересів певної групи людей. Однак слід зауважити, що партія як діючий політичний інститут саме до певної міри має можливість формувати свою соціальну базу, виробляючи ту чи іншу політичну лінію, схиляючи на свій бік або відштовхуючи від себе певні соціальні верстви. Тому й електорат усіх без винятку політичних партій є змішаним у соціально-класовому плані.
Суспільно-політична роль партій проявляється в їх функціях, головними з яких є представництво соціальних інтересів, розробка ідеології та поширення її серед електорату, участь у боротьбі за владу та її здійснення, формування громадської думки, політична соціалізація населення, формування політичної еліти, інтеграція соціальної групи тощо.
Партії, як правило, мають свою програму, більш або менш розгалужену організаційну структуру, покладають на своїх членів певні обов'язки. Тому вони служать могутнім чинником підвищення рівня організованості політичного життя, його раціоналізації. Критерієм визнання політичного авторитету партії в суспільстві є рівень представництва їх у парламенті і функціонування там партійних фракцій, бо саме тоді депутати від партії отримують представництво в різних парламентських органах.
Невід'ємним елементом дослідження політичних партій є аналіз партійних систем.
1. Суть та теоретичні підходи до класифікації партійних систем.
Партійна система -- це частина (підсистема) політичної системи, що, в свою чергу, являє собою в широкому розумінні певну єдність політичних інституцій, політичних норм, політичної свідомості (ідеології та психології), політичних відносин (режиму функціонування, зв'язків політичних інституцій між собою та із зовнішньою сферою політичної системи), а у вузькому, чисто інституційному розумінні -- систему політичних інституцій, що беруть участь у здійсненні політичної влади.
Різновиди партійних систем виділяють на основі різноманітних критеріїв. Визначимо теоретичні підходи, що можуть бути застосовані для детальнішої типології партійних систем, розрізняючи при цьому загальносистемні та суто політичні критерії класифікації та виділяючи з них цілу низку конкретних критеріїв.
На основі специфіки загальносистемних характеристик можна зробити такі класифікації партійних систем: 1) стабільні та нестабільні; 2) здатні зберігати цілісність і такі, що розпадаються; 3) ті, що діють у нормальній та у надзвичайній обстановці; 4) поляризовані (біполярні), багатополярні та атомізовані; 5) альтернативні (з визнанням ротації, зміни правлячих партій) та неальтернативні; 6) молоді й такі, що мають досить тривалу історію й грунтуються на сталих традиціях; 7) партійні системи, що перебувають на етапі зародження (це може бути так званий період "протопартійності", тобто відсутності партій як таких, але виникнення двох або кількох чітко виражених, хоча ще недостатньо структурованих політичних блоків, що протистоять один одному), і такі, що успішно розвиваються або увійшли у фазу занепаду і саморуйнування; 8) наднаціональні, загальнонаціональні (ті, що належать до конкретної країни), регіональні та локальні партійні системи тощо.
Загальносистемні характеристики партійної системи у конкретній ситуації набувають певного політичного забарвлення, тому поділ критеріїв класифікації на загальносистемні та "суто політичні" є досить умовним і застосовується лише у пізнавальних цілях.
На основі "суто політичних" критеріїв типології партійних систем виглядають таким чином: 1) системи, де партії мають дійсно політичний характер, та ті, де переважають партії псевдополітичні за своєю природою і, по суті, являють собою побудовані на комунальних, родинних чи земляцьких принципах клани, кліки, чисто ситуативні угруповання тощо; 2) провідні щодо формування реальної політики держави, суспільства і такі, що відіграють другорядну роль у політичній системі (через суто декоративну роль політичних партій або їх недостатню розвиненість); 3) системи з неповним політичним спектром (коли заборонено партії певних ідеологічних напрямів) та ліберальні (у суто політичному, а не економічному розумінні) -- без встановлення суворих ідеологічних критеріїв для офіційного визнання правомірності існування партій; 4) однопартійні, двопартійні, багатопартійні; 5) революційні, реформаторсько-стабілізаційні, консервативні; 6) плюралістичні, обмежено плюралістичні та монолітичні; 7) націоналістичні та полікультурні; 8) релігійні та світські; 9) марксистські, "національного" ("арабського", "африканського" та ін.) соціалізму та несоціалістичні; 10) соціалістичні, капіталістичні, феодальні, рабовласницькі тощо. Можуть бути застосовані й інші критерії і теоретичні підходи для визначення "історичних типів" партійних систем, як і політичних систем у цілому. Наприклад, розрізняють партійні системи доіндустріального, індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства.
Така класифікація партійних систем не є вичерпною і всеохоплюючою. Тут вказані лише теоретично виділені, так би мовити, "чисті" типи партійних систем, між якими є багато змішаних та проміжних типів, що відповідають реаліям тих чи інших країн.
Слід зауважити, що одне й те саме термінологічне позначення певного різновиду партійної системи може ґрунтуватися на різних критеріях: а) формальних офіційних норм та б) фактично існуючих у політичній системі відносин, що віддзеркалюють сутність системи. Тобто належність партійної системи до того чи іншого типу може грунтуватися на оцінці: а) її сутності та б) декларованої форми. Так, характеристика системи як двопартійної може даватися на підставі: а) офіційного закріплення у законодавстві країни припустимості існування лише двох політичних партій і відповідно заборони всіх інших партій; б) визнання факту переважання у політичному житті конкретної країни двох партій, які час від часу змінюють одна одну при владі (іноді законодавство може офіційно надавати їм юридичні та фактичні переваги перед будь-якими третіми партіями, хоча й не обмежувати загальну кількість легальних партій).
2. Сучасна типологія партійних систем
У сучасній політичній літературі досить поширена типологія партійних систем на основі двох критеріїв: кількості існуючих партій та принципу альтернативності (можливості ротації, зміни правлячих партій). Відповідно розрізняють:
1. Безпартійні системи. Вони можуть виникати у випадках: а) панування у суспільстві такої політичної культури, що не передбачає існування політичних партій у їх сучасному розумінні (у докапіталістичну епоху таке становище було в більшості феодальних країн); б) уведення найвищою державною владою заборони на створення будь-яких політичних партій. Приклади тимчасового запровадження безпартійної системи -- африканські країни після багатьох військових переворотів у 60--80-х роках (Дагомея, Верхня Вольта, Нігер та ін.), а приклади режиму постійного функціонування безпартійної системи -- Саудівська Аравія, Оман та ін.
При цьому перший тип безпартійної системи може іноді характеризуватися такими моментами: певні політичні сили намагаються створити партії і відповід и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.