На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Полтичний режим як сукупнсть засобв, за допомогою яких правлячий клас здйснює економчну полтичну владу у суспльств. Динамчний аспект полтичної системи. Тоталтарний, авторитарний, демократичний, анархчний, охлократичний полтичн режими.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


11
Реферат на тему
Політик і політичний режим
Політичний режим -- це сукупність певних засобів, за допомогою яких правлячий клас (група класів) здійснює свою економічну і політичну владу у суспільстві, а також середовище, умови політичного життя (відповідний політичний клімат) суспільства в конкретно-історичних умовах його існування.
Варто зазначити, що іноді не розрізняють поняття "політична система" і "політичний режим". Перше розкриває характер і специфіку функцій політичних інститутів стосовно інших суспільних систем. Друге розкриває способи і механізм формування і поділу політичної влади у політичній системі, форми зв'язків конкретних суб'єктів політичного процесу.
Таким чином, поняття "політичний режим" розкриває динамічний, або, як кажуть, процесуальний аспект відповідної політичної системи і не охоплює всього змісту поняття "політична система". Тобто йдеться лише про політико-владний аспект, про характер відносин між тими, хто володарює і хто підпорядковується.
Будь-який політичний режим розкриває характер і особливості відносин між:
державою і громадянами;
вищими органами влади (глава держави, уряд, парламент, вищі судові органи);
державою і органами регіонального та місцевого самоврядування (у федеративних державах -- між державою і відповідними суб'єктами федерації);
державою і партіями;
правлячими елітними групами і опозицією;
виборчою системою і формою державного правління;
партіями і групами тиску;
* ідеологічними і неідеологічними формами політичного процесу.
Суть, характер і особливості конкретного політичного режиму безпосередньо залежать від того, що в державі є пріоритетом -- права держави чи права громадян, особистості. Адже в різних державах по-різному не лише забезпечуються, захищаються, а й декларуються права людини.
Основними типами політичних режимів, як уже зазначалося, є тоталітарний, авторитарний, демократичний, анархічний, охлократичний. Як різновиди виокремлюють ще й такі політичні режими: теократичний, фашистський, ліберально-демократичний.
Виокремлюють такі основні ознаки, за якими здійснюється класифікація політичного режиму:
спосіб формування органів влади;
особливості співвідношення основних гілок влади (законодавча, виконавча, судова), місцевого самоврядування, становище політичних партій, різноманітних громадських організацій;
правовий статус особистості;
характер законодавчої влади;
зміст і співвідношення дозволеної і забороненої політичної діяльності;
рівень соціально-економічного розвитку;
політичну стабільність суспільства;
особливості функціонування правоохоронних, каральних органів;
* історико-культурні традиції, моральні цінності народу.
Спробуємо більш-менш точно охарактеризувати три основні типи
політичних режимів.
Тоталітарний політичний режим. Оскільки у попередніх суспільствах, навіть тиранічних, деспотичних, не існувало таких потужних технічних і психологічних механізмів і засобів контролю за особистістю, соціальними інститутами, як у XX ст., то й тоталітаризму в сучасному розумінні не існувало.
Вперше термін було вжито у 20-х роках в Італії критиками Муссоліні, коли лише формувалася однопартійна система. Муссоліні використав цей термін і проголосив утворення тоталітарної держави. Пізніше цей термін використали також у Німеччині. В 50-60-ті роки в теорії і реальному житті тоталітаризм характеризувався майже цілком негативно, з огляду на суспільний терор, геноцид, репресії, які за такої системи державного устрою і правління свого часу склалися в багатьох країнах і нічого спільного з демократією не мали.
Тоталітаризм -- це політичний режим всеохоплюючого репресивного примусу (націонал-соціалістичний, фашистський, комуністичний).
Тоталітарний політичний режим характеризується:
монопольним контролем держави над виробництвом та іншими сферами життя суспільства;
безконтрольністю влади, її централізацією;
організацією суспільного життя на принципах "надзвичайного стану";
пануванням ідеології, за допомогою якої здійснюється легітимізація режиму;
наявністю кількох пануючих партій, а часто однієї;
наявністю сильного апарату і системи соціального контролю і примусу;
мілітаризмом і агресивністю.
Ідейне джерело тоталітарних режимів -- соціалістичні, націоналістичні утопії XX ст., а їх соціальною базою були і є здебільшого люм-пенізовані групи населення, які найлегше сприймають тоталітарні ідеї і режими.
Як правило, тоталітаризм виникає і формується у країнах з винятково критичною ситуацією в економіці, політиці, соціальній сфері (Італія -- 20-ті роки XX ст., Росія -- 20--30-ті роки XX ст.).
Одним з різновидів тоталітарного режиму є комуністичний військово-бюрократичний режим, наведемо його основні характеристики:
наявність однієї політичної партії, харизматичного лідера;
беззаперечне панування ідеології;
жорстка система управління економікою;
монополія держави на засоби масової інформації;
надмірна мілітаризація держави;
* відпрацьована система терору і насилля.
Найстрашнішими і найвиразнішими тоталітарними режимами,
відомими історії, були колишній СРСР за часів Й. Сталіна, гітлерівська Німеччина, Китай -- за часів Мао Цзедуна, Камбоджа--за часів Пол Пота, Іран -- при Хомейні та ін.
Здебільшого тоталітарні режими були і є так званими комуністичними або фашистськими. Комуністичні режими, як правило, ліквідовують приватну власність, долають церковну опозицію, пропагуючи "світле майбутнє", "рівність, братерство, свободу і щастя", "інтернаціональну єдність і солідарність", а фашистські головним окрім ненависті, народ до таких режимів фактично не відчуває. Зосереджуються на утвердженні далеко не гуманними засобами вищості своєї нації над іншими, зазіхають на світове панування.
Доля всіх тоталітарних режимів однакова. їм не допомагає ніщо: ні контроль над усіма сферами життя, ні гасла тісної єдності з народом, ні масові антилюдські дії проти власного ж народу, яким вони так "опікуються". Нічого
Авторитарний політичний режим. В основі авторитаризму -- зосередження влади в особі однієї людини або групи осіб при зниженні ролі і впливу на державотворчі та інші процеси органів представницької влади.
До авторитарних режимів можна зарахувати як усі раніше існуючі абсолютні, так і сучасні монархії насамперед у слаборозвинених країнах (Марокко, Саудівська Аравія, Йорданія), військові диктатури у Латинській Америці, так звані патримональні тиранії, в яких держави є власністю певних сімейних кланів і скеровуються диктатурою особистої влади, а також "опікунські режими", в яких панують одна партія чи хунта разом з певною мірою стабільними, ізольованими формами плюралізму.
Авторитарний політичний режим має такі ознаки:
моністична структура політичної влади, в центрі якої є одна людина або група людей;
відмова від тотального контролю за суспільством, невтручання або обмежене втручання у позаполітичні сфери;
заборона діяльності політичної опозиції;
опора на силу;
контроль над засобами масової інформації.
Основна опора авторитарних режимів -- вертикальні силові структури (каральні органи, армія). Як методу управління суспільством авторитаризму притаманні такі ознаки, як рекрутування політичної еліти кооптацією, призначенням згори; скасування або обмеження, звуження політичних прав і свобод громадян; обмеження функцій і загалом діяльності політичних партій, громадських об'єднань, невизнання народу як суб'єкта влади; зведення до мінімуму можливостей опозиції. Як виправдання засад авторитаризму можуть використовуватися такі аргументи: стан війни, суспільна криза, необхідність посилення влади в умовах екстраординарної ситуації.
Загалом авторитарні режими встановлюють за необхідності зламу старих соціальних структур і переходу, наприклад, до індустріального рівня суспільного розвитку. Напевне, тому такі полі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.