На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Влада як центральна категоря полтичної науки. Поняття, повязан з нею у полтичному лексикон. Типи види влади. Ознаки полтичної влади. Засоби та форми здйснення влади. Утилтарн, адмнстративно-органзацйн та унверсальн ресурси влади.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ПОЛІТИЧНА ВЛАДА
План
ВВЕДЕННЯ
ОЗНАКИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ
ЗАСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАДИ
РЕСУРСИ ВЛАДИ
ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАДИ
ТИПИ І ВИДИ ВЛАДИ
ВВЕДЕННЯ
Її слушно називають центральною категорією політичної науки. З нею пов'язано чимало понять, уживаних у політичному лексиконі. Наприклад: автократія, аристократія, бюрократія, демократія, меритократія, охлократія, партократія, плутократія, теократія, технократія, тимократія, кокістократія, анархія, монархія, олігархія.
Поки що владу схильні розглядати як складний суспільний феномен, тобто виняткове, незвичайне явище, за філософією І.Канта: дане нам у досвіді, сприйняте органами чуття, але недоступне людському пізнанню.
Намагаючись узагальнити надбання соціально-гуманітарних наук щодо влади як суспільного явища, ми можемо стверджувати, що:
– влада своїми коренями сягає у біологічну, антропологічну природу людини як істоти;
– влада - наслідок взаємодії соціальних і політичних суб'єктів на рівні окремих особистостей, груп, організацій, інститутів та інституцій (тобто на всіх рівнях суспільної ієрархії);
– влада включає як психологічні (насамперед державні органи, установи їх узаконенні адміністративно-правові й силові прояви) форми впливу на людей;
– влада - це відносини командування й підпорядкування у суспільній групі, державі та суспільстві;
– влада - це обов'язкове нав'язування волі одних суб'єктів іншим, воля яких ігнорується (повністю або частково);
– влада - це, нарешті інституція, тобто організована за певними нормами установа, спроможна за допомогою цих норм встановити порядок у суспільстві, забезпечити єдність дій його складових.
Оскільки протягом тисячоліть у боротьбі за свої інтереси соціальні суб'єкти застосовували насильство, примус (найбільш дієвим засобом переважного задоволення групових, корпоративних інтересів); то найчастіше владу ототожнюють саме з ними. Існує наприклад, таке визначення влади як монополія на застосування сили.
Проте панування і примушування самі по собі ще не є вичерпними ознаками влади. Адже це може бути звичайне свавілля, незаконне, злочинне, брутальне насильство, терор, репресії.
Панування стає владою, коли до примушування додається ще його обґрунтованість, - виправданість, правомочність, легітимність застосування сили з метою обмеження чиєїсь свободи; «влада» фізичного примусу тоді стає легітимною владою, коли її накази сприймаються підвладними як обов'язкові, а їх невиконання - як злочин.
Безперечною підставою й санкцією на застосування сили, підставою, яка розглядається як вища більш значима, ніж окремі інтереси когось із учасників суспільної взаємодії, постає всезагальний інтерес, задоволення якого розуміється як запорука існування суспільства, кожного її члена окремо.
Отже будь-яка влада поєднує у собі складові: силу, примушування і легітимність.
У політології виділяється сім типів легітимності.
Традиційна. Носій влади відповідає перед світовим порядком, ґрунтується на визнанні законом влади якщо її політичні дії, відповідають цінностям і нормам традиції політичної культури.
Харизматична. Носій влади відповідає перед богом, ґрунтується на визнанні виняткових надприродних рис носія влади.
Правничо-раціональна. Її носій відповідає перед виборцями, суспільством, законом влади якщо її політичні дії відповідають чинній системі права.
Національно-патріотична ґрунтується на визнанні суспільством влади як спадкоємця попередніх національних утворень їх символів, ритуалів і міфів, захисник національних інтересів.
Партисипітарна легітимність (на засадах участі) Влада сприймається законною, якщо вона широко залучає громадян до прийняття рішень, участі у політичному житті.
Раціонально-цільова легітимність - якщо забезпечує досягнення суспільства значущої мети.
Соціально-евдемонічна ґрунтується на забезпеченні народу високого рівня життя чи створює ілюзію її піклування про добробуту народу.
Кожна влада не ґрунтується на одному виді легітимності. Тоталітарні режими зберігали владу не на підставі легітимності, а на підставі тоталітарних ідеалів і політичного терору.
Враховуючи складову легітимності у структурі влади, політичну владу визначимо наступним чином: це реальна здатність політичних суб'єктів проводити свою волю стосовно об'єктів і суспільства в загалом за допомогою політичних і правових норм.
ОЗНАКИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ
1. Спрямованість на суспільні справи.
2. Суверенність - верховне право правити, тобто приймати незалежні рішення.
3. Імперативність - наказовість і обов'язковість її настанов, аж до використання каральних санкцій.
4. Публічність - відкритість, здійснення від імені всього суспільства, звертається до всього суспільства, спрямованість на суспільні справи.
5. Обмеженість компетенції державним кордоном, протистоянням громадянського суспільства.
6. Моноцентричність - наявність єдиного центру прийняття рішень.
7. Легітимність - законовідповідність.
8. Ієрархічність - поділ на вищі й нижчі посади, чини; ґрунтований на цьому суворий порядок підлеглості.
9. Кумулятивність - здатність до посилення владного впливу за рахунок взаємодії ресурсів (засобів) влади.
Унікальність як інструмент упорядкування суспільного життя. Альтернативі владі не існує, точніше вона є, але це безвладдя.
ЗАСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАДИ
Як тлумачать прихильники інструменталіського напряму - це інструменти в руках суб'єктів, влади за допомогою яких вони підпорядковують волю об'єктів.
Це насамперед переконування - спосіб досягнути готовності виконувати волю носія влади на основі згоди з об'єктом на основі аргументованого доведення, и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.