На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Бографя Шарля Луї Монтеск'є. Творчсть Монтеск'є. Перетворення дотепнст й ронї Монтеск'є в злу сатиру. Мркування про причини велич й падння римлян. Вдношення Монтеск'є до релгї. Полтичн погляди полтико-правова теоря Монтеск'є.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


15
9
Реферат
з політології на тему:
«Політична доктрина Ш. Монтеск?є»
Зміст
Біографія Шарля Луї Монтеск?є
Творчість Монтеск?є
Монтеск?є і релігія
Політичні погляди.
Про закони
Про війну
Про дух народу
Про три різні способи правління 9
Про індивідуальну волю й волю політичну 10
Вчення Ш. Монтеск'є про державу й право 11
Використана література 15
Те, що в один час є правдою,
в інший буває оманою.
Ш. Монтеск'є
Біографія Шарля Луї Монтеск?є
Шарль Луи де Секонда Монтеск'є (Montesquіeu), барон де Ла Бред і де Монтеск'є походить зі стародавнього дворянського роду. Народився в замку Лабред біля Бордо 18 січня 1689 у родині Жака де Секонда, барона де Лабред. Одержав освіту в коллежі ораторіанцев у Жюйи біля Парижа (1705), а потім, як і личило вихідцеві з парламентського "дворянства мантії", почав вивчати право в Бордському університеті й став адвокатом в 1708.
Після смерті батька в 1713 Монтеск'є, відомий до цього як де Лабред, одержав пост радника (або судді) у парламенті Бордо. Незабаром він одружився, був обраний членом Бордської академії й після смерті дядька в 1716 одержав титул барона де Монтеск'є й спадкоємний пост заступника голови парламенту Бордо (до революції парламентом у Франції називався вищий судовий, а не законодавчий, як в Англії, орган). Монтеск'є, однак, мало цікавила кар'єра професійного юриста. Пізніше він помітив, що його займали ідеї, що стояли за існуючими законами, повільний розвиток соціальних інститутів і принципи права. Тому через десять років, в 1726, він з радістю продав свою посаду, що цілком відповідало прийнятим у той час звичаям.
У молодості Монтеск'є займався природничонауковими експериментами й представив їхні результати в Бордську академію. Серед них були спостереження за скороченням тканин тварин при охолодженні і їхньому розширенні при нагріванні. Пізніше ці експерименти лягли в основу висновків філософа про глибокий вплив клімату на людину й, отже, на суспільні інститути.
Завоювавши симпатії широкої читаючої публіки в 1721 живою сатирою на французьке суспільство - Перськими листами (Les Lettres persanes ), в 1728 Монтеск'є був обраний членом Французької академії (після деяких коливань академіків). У тому ж році він відправився в подорож по Австрії, Італії, невеликим німецьким князівствам уздовж Рейну, Голландії. Велике значення мало його перебування протягом півтора років в Англії. Тут він відвідував сесії палати громад, спостерігаючи з радісним подивом відкриту критику урядової політики, що була дозволена опозиційним партіям у парламенті й газетах. Така воля була неможлива при абсолютній монархії в його рідній Франції, як і майже скрізь у світі в той час.
Маючи замкнутий характер, дозволяючи собі відкритість лише серед друзів, Монтеск'є іноді з'являвся в паризьких салонах, коштуючи осторонь і спостерігаючи за розмаїтістю людських типів. Виснажений багаторічними дослідженнями й творчістю, майже сліпий від катаракти, однак завоювавший славу й закінчивши свію велику працю, Монтеск'є помер у Парижу 10 лютого 1755.
Творчість Монтеск?є
Все життя Монтеск'є була присвячена майже цілком читанню, міркуванням і повільній, ретельній роботі над своїми творами. У величезній бібліотеці в Лабреде він день у день сидів перед каміном, читаючи або повільно диктуючи секретареві.
Перські листи були опубліковані в 1721. У них використаний східний антураж, що Монтеск'є запозичив з виданого незадовго перед тим перекладу Антуаном Галланом Тисячі й однієї ночі й з описів подорожей по Близькому Сході Ж.Тавернье й Ж.Шардена. Розваги сіамца в Парижі Ч.Дюфрена привернули увагу філософа до коштовного літературного прийому - "спостереженням іноземця". Однак Монтеск'є перевершив всіх своїх попередників. Незважаючи на всі спроби імітації роботи Монтеск'є, поява Турецьких листів, Перувіанских листів, Ірокезьких листів не мало того успіху, що мали Перські листи. У своїх листах перський мандрівник описує різноманітні дурості й недоліки, а також більше серйозні політичні й релігійні зловживання у Франції 18 ст. Чужоземці дивуються тому, що французам представляється природним порядком речей.
Найчастіше дотепність й іронія Монтеск'є перетворюються в злу сатиру. Він уже навчився писати в характерній енергійній і лаконічній манері. У Перських листах нападкам піддаються також релігійні війни, інквізиція, папа римський, абсолютна монархія Людовика XІ і фіаско, що потерпів Джон Лоу в проведенні т.зв. плану Міссісіпі. Монтеск'є, помітив Вольтер, "сам мислить і змушує мислити інших".
Перські листи, визнавав італійський правознавець Ч.Беккариа, вплинули на його трактат Про злочини й покарання (1764), у якому він виступав проти катувань і призивав до більше гуманної процедури судового розгляду. Листа безсумнівно вплинули на форму деяких виречень Вольтера в Кандиде й інших роботах. Зрозуміло, вони зробили величезний вплив на широку читаючу публіку. І сьогодні вони читаються із задоволенням і не без користі.
Міркування про причини величі й падіння римлян (Consіd ratіons sur les causes de la grandeur des Romaіns et de leur d cadence , 1734, виправлене видання в 1748) - невелика, але дуже важлива для творчості Монтеск'є книга. Ключовим словом у її довгій назві є "причини". Чому Рим піднявся, чому він в остаточному підсумку впав? Історичні події мають свої причини, і вивчаючи їх, ми досягнемо мудрості, що дозволить уникнути помилок, зроблених у минулому.
Міркування про римлянах надихнули великого англійського історика Едуарда Гібона на написання Історії занепаду й руйнування Римської імперії (1776-1788), хоча він і не погодився з деякими висновками філософа. Більше пізні історики Рима часто йшли по шляху, уже прокладеному Монтеск'є.
Про дух законів (De l'esprіt des loіs , 1748) - праця всього життя Монтеск'є, результат більш ніж двадцяти років читання, міркувань і неквапливої, ретельної літературної роботи. Завдяки цій книзі політична й соціальна наука одержала художню форму й стала доступній широкій публіці. Що таке закони? "Закони, - затверджує автор на самому початку книги, - у самому широкому значенні цього слова суть необхідні відносини, що випливають із природи речей". Таким чином, ці відносини внутрішньо властиві речам. Їх можна знайти й досліджувати. Вони залежать від типу правління, будь то тиранія, монархія або демократія. Вони розрізняються залежно від фізичних особливостей країни, її холодного, теплого або помірного клімату, розміру, характеру рельєфу - рівнинної або гористого, релігії, кількості населення, манер, норм моралі й звичаїв її мешканців.
Книга Про дух законів потрапила в "Індекс заборонених книг" в 1751. Роком раніше вийшла блискуча робота Монтеск'є В захист "Духа законів" (D fense de l'Esprіt des loіs ).
Про дух законів також став фундаментальною працею в області політичної думки. До нього з повагою ставилися помірні лідери початкового періоду Французької революції, і якби Людовик XVІ виявився більше сильним і здатним правителем, у Франції могла б установитися конституційна монархія в дусі англійського правління. У США книга Монтеск'є користувалася популярністю, неї читали на французькому й в англійських перекладах.
Монтеск?є і релігія
Безліч існуючих у світі религий Монтеск'є порівнює й оцінює з погляду ступеня корисності для суспільства. Релігія, як і цивільні закони, повинна прагнути до того, щоб зробити людей гарними громадянами. Зливаючись із суспільними інтересами й мораллю, релігія, наприклад, повинна рекомендувати людям не споглядальний спосіб життя, не ледарство, а працездатність, помірність, чесність. Кращим засобом для релігійної людини заслужити благовоління Божества є дотримання правил громадського життя й обов'язків людяності.
Із цього погляду , як думає Монтеск'є, усяка релігія - (навіть "помилкова") є гарантія чесності людей, що стримує їхньою вуздою. Він указує на те, що самі щирі й святі догмати можуть мати досить дурні наслідки, якщо вони не погодяться із принципами громадського життя, і навпаки - самі помилкові догмати можуть привести до прекрасних результатів. Монтеск'є особисто схилявся до стоїчної філософії й скептично ставився до ідеї божества караючого й що нагороджує, але вважав цю ідею необхідні, стримуючі дурні страсті людей - народу й государів - засобом.
Якщо якась із історичних релігій - християнство, іудаїзм або магометанство - переважніше інших, то тільки залежно від того, яка з них більше сприяє зм'якшенню вдач, а не з погляду більшої або меншої істинності. Якщо атеїзм з'єднується з високим ступенем моральності, то Монтеск'є й у ньому не бачить небезпеки. Він зовсім не думає, визнаючи, що релігія може й повинна бути корисна для суспільства, що тільки релігійна людина може бути моральним, що моральність тримається на релігії. Монтеск'є виходив з того, що моральний принцип, зміст якого становлять почуття жалю до ближнього й справедливість, є природженим людям, апріорним. У кожній історичній релігії Монтеск'є вбачав як темні й дурні, так і позитивні сторони. Користь християнства він бачив у тім, що воно противиться духу деспотизму, сприяє зм'якшенню вдач і розвитку цивільних чеснот.
Однак Монтеск'є вважав, що принципи релігії робляться вкрай пагубними, якщо їх уводять у людську політику. Він вважає за необхідне поділ вищої влади в церкві й у державі. Релігія повинна бути відгороджена від державного втручання й сваволі, державотворці не повинні втручатися у внутріцерковні суперечки доти, поки вони не порушують суспільний мир і не викликають смуту. Джерело релігійної ворожнечі й релігійних війн, який заповнена історія, - не сам по собі факт існування багатьох релігій, а дух нетерпимості, що одушевляє ту, котра вважає себе пануючою. Нетерпимість є потьмарення свідомості, занепад людського розуму. Подолання релігійної ворожнечі не в насильницькому встановленні релігійної однаковості, але у вилученні сфери релігійного життя з-під примусової влади держави, у твердженні духу віротерпимості. У релігійному відношенні з повинна бути незалежна від держави.
Держава по можливості може пручатися появі нової релігії, але якщо вона затвердилася, то до неї варто ставитися терпимо. Якщо держава вирішила терпіти в собі трохи релігії, то вона повинна забороняти їм взаємні сварки. Монтеск'є, таким чином, не цілком переборює ідею державної релігії, підтримуваної зовнішніми засобами. Проте не можна недооцінити внесок Монтеск'є у твердження ідеї волі совісті.
Політичні погляди
Про закони.
Законам, створеним людьми, повинна була передувати можливість справедливих відносин, відносини справедливості передують встановленню їх позитивному закону. Люди мають закони, що визначають відносини між правителями й керованими: це право політичне. Є в них ще закони, якими визначаються відносини всіх громадян між собою: це право цивільне.
Як істота фізичне, людина, подібно всім іншим природним тілам, управляється незмінними природними законами, але як істота розумна й діюча по своїх власних спонуканнях людина безупинно порушує як ці вічні закони природи, так і мінливі людські закони. Потреба людей, що живуть у суспільстві, у загальних законах спричиняється необхідність утворення держави. Для утворення держави (політичного стану) і встановлення загальних законів необхідно громадянський стан (єдність волі).
Про війну.
Як тільки люди з'єднуються в суспільстві, вони втрачають свідомість своєї слабості. Існуюча рівність зникає й починається війна. Кожне суспільство починає усвідомлювати свою силу - звідси стан війни між народами. Окремі особи починають відчувати свою силу - звідси війна між окремими особами. Ціль війни - перемога; ціль перемоги - завоювання; ціль завоювання - збереження. Із цього й попереднього принципів повинні виникати всі закони, що утворять міжнародне право.
Про дух народу.
Миром управляє не божественний промисел або фортуна, а діючі в будь-якому суспільстві об'єктивні загальні причини морального й фізичного порядку, що визначають "дух народу" і відповідні форми й норми його державного й правового життя.
Багато речей управляють людьми: клімат, релігія, закони, принципи правління, приклади минулого, вдачі, звичаї; як результат усього цього утвориться загальний дух народу, важливо уникати всього, що може змінити загальний дух націй. Законодавець повинен погодитися з народним духом, оскільки цей дух не противний принципам правління, тому що найкраще ми робимо те, що робимо вільно й згідно з нашим природним генієм.
Головна тема всієї політико-правової теорії Монтеск'є й основна цінність, що відстоює в ній - політична воля. До числа необхідних умов забезпечення цієї волі ставляться справедливі закони й належна організація державності.
Про три різні способи правління.
Основна мета поділу влади - уникнути зловживання владою. Поділ і взаємне стримування влади є, згідно Монтеск'є, головною умовою для забезпечення політичної волі в її відносинах до державного устрою. Є три способи правління: республіканський (демократія й аристократія), монархічний і деспотичний. Щоб виявити їхню при и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.