На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Визначення рацональних та утопчних дей в марксисткй концепцї полтики. Стрижнев полтичн деї марксизму. Полтична культура в Україн, перспективи розвитку. Високий рейтинг нтересу до полтики є ндикатором розвинутого громадянського суспльства.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1. Скласти таблицю „Суспільно-політичні концепції ХІХ століття”

Час виникнення
Концепція, ідеологія
Цінності
Економічна
сфера
Політична
сфера
1642рік
Авторитарна модернізація (Томас Гоббс)
Відмова від політичної свободи стає для індивіда „платнею” за економічну та особисту безпеку, яку повноцінно гарантувати може лише абсолютна влада держави
Жорстоке обмеження політичної свободи при забезпеченні й гарантуванні свободи економічної (купівлі-продажу майна, укладання торгових угод, вибору місце проживання та переміщення по країні та ін.)
Відмова індивідів від політичної свободи й передбачення прав верховної влади над собою державні повинні, на думку Гоббса, якось стримати зіткнення груп, забезпечити безпеку підприємницькій діяльності та власницьким правам індивідів
1688рік
Ліберально-демократична альтернатива курсу авторитарної модернізації
(Джон Локк)
Нерозривна єдність і взаємозалежність основних політичних та економічних прав людини
Цілковиті гарантії індивідуальної економічної свободи є можливими лише при підкріпленні її свободою політичною
Права людини переважають над будь-якими державними правами; сама держава створюється тільки з метою кращого втілення і гарантованого захисту цих прав особи
1748рік
Ліберальна владно-політична концепція
(Шарль-Луї Монтеск'є)
Політична свобода, яка складається не во вседозволеності, але в праве робити те, що дозволено законами
Обмеження владних повноважень кожної влади полягає не просто у забезпеченні ними різних сфер економічної і політичної діяльності, але й в необхідності вони можуть стати перешкодою у виконанні рішень одна одної
Гарантією політичної свободи індивідуума можуть бути тільки розподіл і взаємна незалежність законодавчої, виконавчої та судової влади
1762рік
Радикально-демократична парадигма влади (Жан-Жак Руссо)
Суспільство як універсальне „моральне і колективне ціле” стає джерелом і носієм усякої влади
Заперечення самостійної ролі особи у суспільстві, повному підкоренню її „громадському цілому”
Принцип розподілу влади: „воля або є загальною, або нею не є; вона являє собою волю народу як цілого або - тільки однієї його частини”

Час виникнення
Концепція, ідеологія
Цінності
Економічна
сфера
Політична
сфера
В кінці 60-х років
Республіканізм (Еммануїл Кант)
Справжнє призначення права полягає в тому, щоб надійно гарантувати для людської моральності той простір, у якому вона могла б безперешкодно реалізуватися свобода і громадська рівність індивідуумів.
Змінювати державний устрій можна лише шляхом конституційних реформ, причому тільки виконавчої, але не законодавчої влади, що значно покращує економічну сферу
„Республіканізм є державний принцип відділення виконавчої влади від законодавчої; деспотизм - принцип самовладного виконання державних законів, створених ним самим”
1820 рік
Авторитарний етатизм (Георг Вільгельм Фрідріх Гегель)
Ця концепція побудована на розведенні й дослідженні двох ключових понять - громадянського суспільства і держави
Певна сукупність формально рівних індивідів, приватновласницький інтерес яких тісно вплетений в систему „всебічної зайнятості”
У концепції суверенітет держави належить конституційному монархові; концепція являє собою теорію конституційного етатизму, побудованого на засадах станового корпоративізму та панування держави над собою і суспільством
60-80 роки
Трансформації лібералізму(Ієремії Бентама, Джон Стюарт Міль, Алексіса де Токвіля)
Теорія утилітаризму Бентама керується принципами корисності та особистого пожитку.
Всі незручності для свободи індивідів, які випливають з наявності держави, мають бути мінімізованими - державне втручання в економічні процеси має по змозі зведеним нанівець.
„Загального блага” можна досягти якнайкраще за умов „представницької демократії”, де законодавча легіслатура, з одного боку, володіє вищою владою і контролює уряд та інші виконавчі органи, а з другого - підзвітна виборцям та громадській думці.

Смисл концепції „захисту меншості” Мілля полягає в узгодженні різних партикулярних інтересів між собою, що виключає можливість сваволі однієї частини суспільства щодо іншої.

В концепції Токвіля йдеться про дослідження інституціональних підстав стабільної демократії та проблем політичної культури, аналіз порівняльної ефективності та різноманіття форм демократії, вивчення нових регулятивних функцій сучасної держави та нових версій традиційного деспотизму.
Кінець ХІХ століття
Марксизм (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс)
В надрах капіталістичного суспільства присутній і постійно розвивається глобальний соціальний конфлікт - класовий антагонізм буржуазії і пролетаріату.
Ідея політичної рівності може бути реалізована лише в рамках економічної рівності
У межах марксистської теорії відбувається істотне уточнення радикально-демократичного концепту влади - ідея прямого та загального народознавства
2. Визначте раціональні та утопічні ідеї в марксисткій концепції політики

У своїх працях („Свята родина”, „Німецька ідеологія”) К.Маркс і Ф.Енгельс зауважували, що ідеологами революційної буржуазії були просвітники-матеріалісти XVII - XVIII ст. Виступаючи проти феодалізму, релігії, вони створювали передумови глибинного аналізу соціальних відносин, формували основи радикальних змін суспільного устрою. Тому ідейні джерела утопічного соціалізму і комунізму беруть свій початок у матеріалістичній традиції(Бекона, Декарта, Локка), а проповідування політичної рівності Руссо та інших просвітників передувало вимогам соціальної рівності.
Заглиблюючи свій погляд в основні положення матеріалістичної філософії, що живили соціалістичні та комуністичні теорії, К.Маркс зосереджувалися на тих аспектах, які тлумачили людину як продукт середовища і як істоту політичну, суспільну. Передусім він зазначає, що французький матеріалізм, розвиваючи теорію Локка про походження знань із чуттєвого досвіду, пристосував сенсуалізм до вчення про людину, до теорії виховання в найширшому значенні. Заслуговують на увагу вчення матеріалістів XVII ст., згідно з якими черпання людиною відчуттів, знань із зовнішнього світу, надбаного у ньому досвіду зобов'язує так влаштовувати цей світ, щоб він був гідним її. Потрібно сформувати істинно людські відносини, в яких вона почувалася б людиною. Якщо людина є суспільною істотою, то лише в суспільстві може розвинути свою істинну природу, а про силу її природи слід судити на підставі не сили індивідів, а сили всього суспільства. Оцінюючи Гельвецій розумів як сукупність усіх умов життя індивіда, формує людину. З огляду на це Гельвецій виступав за перетворення, які б усунули суперечність між інтересом окремої людини і суспільним інтересом, а для цього потрібна докорінна зміна свідомості людей. Серед головних аспектів його системи Маркс і Енгельс виділяли природну рівність людських розумових здібностей, єдність успіхів розуму і успіхів промисловості, природну доброту людини, всемогутність виховання.
З інших французьких матеріалістів, учення яких прислужилося формуванню ідей утопічного соціалізму і комунізму, чільне місце належить Гольбаху, у вченні якого теорію моралі багато що ріднить з поглядами Гельвеція. Зокрема, Маркс і Енгельс наголошували на положеннях, що розкривають її гуманістичну спрямованість: а) усяка мораль, яка відокремлює інтереси індивіда від інтересів суспільства, є неправильною, суперечить природі; б) доброчинність є не що інше, як користь людей, об' єднаних у суспільство.
Відзначаючи зв'язок утопічного соціалізму Фур'є з французьким матеріалізмом XVII ст., Маркс передусім звертав увагу на обґрунтування Фур'є соціального кодексу, який видавався йому не системою закономірностей суспільного життя, а своєрідним різновидом „натурального права”. У Фур'є - це сукупність норм, що забезпечують соціальну гармонію. Спосіб встановлення цих норм тісно пов'язаний з його філософією освіти. Поштовхом до розвитку суспільства він вважав труднощі в задоволені потреб, а також ті, що пов'язані зі зростанням населення планети. Запозичивши у Руссо важливий для матеріалістичної соціології принцип боротьби людини з природою, Фур'є робить інші висновки. Система Руссо (дефіцит засобів існування - нова система виробництва - новий соціальний устрій) у Фур'є має іншу послідовність: дефіцит засобів існування - новий соціальний устрій - нова система виробництва.
Вчення Олена про людський характер, суспільний розвиток також примикає до теоретичних побудов французьких матеріалістів XVIII ст. Оуен стверджував, проблеми, які переживає суспільство, спричинені помилками пращурів, невіглаством керівників і керованих. Невігластво та оману вважав джерелом зла, а розум і знання - джерелом щастя. Історії людського розуму. Розумова суспільна система повинна, на його думку, базуватися на законах природи. Для утвердження щастя свідомість людей має бути звільнена від неправильних ідей, народитися заново. Сама по собі природа людини добра. Погані характери створені поганими умовами життя. Для розвитку якнайкращих якостей людини потрібні нові умови, які б найповніше відповідали її природі.
К.Маркс і Ф.Енгельс, не ототожнюючи філософських принципів матеріалістів і соціалістів-утопістів, стверджували, що їх об'єднує постійне апелювання до природи та розуму як головних критеріїв. Соціалісти-утопісти не механічно повторювали деякі положення просвітників, а намагалися використовувати їх, пристосовуючи до нових завдань, пов'язаних із критикою буржуазного суспільства, пошуками способів його подолання.
Стрижневі політичні ідеї марксизму:
1) істинне народовладдя можливе за скасування приватної власності на основні засоби виробництва, їх усуспільнення та подолання всіх інших видів відчуження;
2) досягнення в суспільстві повної соціальної справедливості, побудова його на соціалістичних засадах можливі або мирними засобами, або шляхом збройного повстання народу;
3) визначальними в політичному розвитку людства є матеріальне виробництво, стан продуктивних сил і виробничих відносин, взаємодія базису і надбудови, соціальне буття, класова боротьба тощо;
4) головною умовою перемоги революції та переходу до соціалізму є диктатура пролетаріату;
5) авангардом робітничого класу має бути комуністична партія, мета якої - завоювання політичної влади;
6) робітничий клас і його партія у своїй діяльності повинні керуватися гаслом „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”, тобто принципом пролетарського інтернаціоналізму; не може бути вільним народ, який пригнічує інші народи;
7) державні й правові відносини можуть бути зрозумілими з матеріальних відносин, не закон - фундамент для закону;
8) громадянське суспільство - це сама людина в її суспільних відносинах, воно складається не з окремих індивідів, а відображає сукупність зв'язків і відносин, у яких індивіди перебувають один щодо одного; держава - механізм економічно наймогутнішого класу, який панує і політично, але вона не є силою, зовні нав'язаною суспільству, а продуктом суспільства на певній стадії розвитку і прагне стати над суспільством; право - розведена в закон воля правлячого класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя такого класу; політична влада - організоване насилля одного класу для пригнічення іншого;
9) буржуазний конституціоналізм, буржуазний парламентаризм, буржуазне всезагальне виборче право - формальні, урізані, а часом і фіктивні, а тому непридатні для побудови нового суспільства;
10) одне з головних завдань революції - зламати буржуазну державну машину й організувати її за типом Паризької комуни, поєднавши в одному органі функції законодавчої влад и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.