На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Поняття про вибори, вибори за конституцйним правом. Правове регулювання нституту виборв та виборча система. Поняття виборчого процесу, його засади та стадї його законодавче регулювання. Мсцев вибори та вибори Президента України. Аналз законв.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра дизайну
РЕФЕРАТ
з дисципліни “Політологія”
на тему:
“Правові засади виборів в Україні ”
Перевірила:
ст. викладач
Поденщикова
Виконала:
студентка гр. ДЗ-51
Гродзь А.С.
Черкаси
2008
ПЛАН
ВСТУП
1. КОНСТИТУЦІЙНО ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ
1.1. Поняття про вибори, вибори за конституційним правом
1.2. Правове регулювання інституту виборів
1.3. Виборча система. Закон України "Про вибори народних депута-тів України"
2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Поняття виборчого процесу, його заса-ди та стадії
2.2. Місцеві вибори
2.3. Вибори Президента України
2.4. Аналіз Закону "Про вибори Президента України" в редакції 2004 року
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Вивчення виборчого процесу є вкрай важливим завданням, особливо якщо згадати останні вибори Президента України і всі події, які повязані з ними.
Виборчий процес -- це здійснення суб'єктами, визначе-ними Законом, виборчих процедур, передбачених ним.
Виборчий процес включає такі етапи: складання списків виборців; утворення одномандатних округів; утворення виборчих комісій; висування та реєстрація кандидатів у депутати, вклю-чених до виборчих списків партій (блоків) багатомандатного округу, проведення передвиборної агітації; голосування; підрахунок голосів виборців та встановлення підсум-ків голосування і результатів виборів депутатів; реєстрація обраних депутатів. Виборчий процес завершується офіційним оприлюднен-ням Центральною виборчою комісією результатів виборів де-путатів.

Вибори -- один з найдавніших інститутів конституцій-ного права, який широко використовувався у Стародавній Гре-ції, Римі, а згодом у XVI-XIX ст. У широкому розумінні -- це техніка голосування, яка використовується в галузі публічного і приватного права для визначення, хто буде обраний до складу відповідних держав-них органів або буде заміщати певну посаду. У вузькому розумінні -- це голосування громадян, які проживають на певних територіях за кандидатур, що вису-нуті до складу представницького органу або на заміщення певної посади. Що стосується конституційного права, то вибори є інсти-тутом цієї галузі права, зміст якого складається з сукупності відповідних норм Конституції України та законів про вибори народних депутатів, депутатів місцевих рад і сільських, се-лищних та місцевих голів, а також Президента України. Отже, конституційно-правовий інститут виборів -- це сукупність норм цієї галузі, які регулюють процес обрання кандидатів у представницькі органи і на вибор-ні посади. В даній роботі будуть досліджуватися всі процеси та правові норми регулювання виборчого процесу в Україні.
1. ВИБОРИ В УКРАЇНІ
1.1. Поняття про вибори, вибори за конституційним правом
Вибори -- один з найдавніших інститутів конституцій-ного права, який широко використовувався у Стародавній Гре-ції, Римі, а згодом у XVI-XIX ст.
У широкому розумінні -- це техніка голосування, яка використовується в галузі публічного і приватного права для визначення, хто буде обраний до складу відповідних держав-них органів або буде заміщати певну посаду.
У вузькому розумінні -- це голосування громадян, які проживають на певних територіях за кандидатур, що вису-нуті до складу представницького органу або на заміщення певної посади.
Що стосується конституційного права, то вибори є інсти-тутом цієї галузі права, зміст якого складається з сукупності відповідних норм Конституції України та законів про вибори народних депутатів, депутатів місцевих рад і сільських, се-лищних та місцевих голів, а також Президента України
Отже, конституційно-правовий інститут виборів -- це сукупність норм цієї галузі, які регулюють процес обрання кандидатів у представницькі органи і на вибор-ні посади.
Вибори за конституційним правом можна класифікувати залежно:
* від територіальних меж їх проведення на:
- загальнонаціональні;
- регіональні.
* Від виду органу або посадової особи на:
- парламентські;
- президентські;
- муніципальні;
- вибори суддів.
* Від способу волевиявлення виборців на:
- прямі вибори, які передбачають безпосередній тип голосування, тобто безпосереднє вираження виборцем власно-го ставлення до висунутих кандидатур;
- непрямі вибори, за яких між виборцями і кандидата-ми існує проміжна ланка, що опосередковує волю виборців.
У свою чергу непрямі вибори поділяються на два види:
- побічні (непрямі) вибори, за яких виборці шляхом голосування формують колегію виборців, яка збирається один раз, щоб визначити особу або осіб, які будуть заступа-ти виборні посади.
Найпоширеніший цей вид виборів у США.
У процесі їх організації і проведення розрізняють такі етапи: фінансування кандидатів; проведення попередніх ви-борів (праймеріс), що збираються в одному зі штатів, а зго-дом -- у конвентах політичних партій штатів, на їх з'їздах, на яких обираються виборщики; голосування виборщиків щодо відповідного кандидата;
- багатоступеневі вибори, при проведенні яких вираз-ником волі виборців виступає постійно діючий представниць-кий орган або одна з його палат, до компетенції яких входить обрання іншого органу або посадової особи. Цей вид виборів застосовувався в СРСР з 1924 по 1936 pp. [5, c.107]
1.2. Правове регулювання інституту виборів

До предмета правового регулювання конституційно-правового інституту виборів Конституція України і відпо-відні закони відносять такі основні принципи виборного пра-ва: вимоги, які пред'являються до виборців і кандидатів на виборні посади; порядок формування і діяльності органів, які безпосередньо організовують і проводять вибори; статус суб'єктів виборчого процесу -- громадян та політичних пар-тій, блоків партій; процедура виборчої компанії і голосуван-ня; порядок визначення результатів виборів; способи оскар-ження порушень у ході виборчої кампанії і голосування та опротестування виборів; види юридичної відповідальності за порушення виборчого закону.
Багато з перелічених принципів закріплюються і регулю-ються на конституційному рівні, у розділах, присвячених правам і свободам громадян (ст. 38 Конституції України), в окремих статтях розділу III Основного Закону "Вибори. Ре-ферендум" (статті 69, 70 та 71), у відповідних статтях, при-свячених виборам до вищих представницьких органів держа-ви (ст. 76), виборам Президента України (ст. 103), органів місцевого самоврядування (ст. 143). [3, статті 38, 69, 70, 71, 76, 103, 143].
Участь у виборах -- це політичне право (ст. 38 Консти-туції), але у колишньому СРСР та УРСР це був обов'язок.
Законодавча регламентація виборів здійснюється або че-рез органічний закон (ч. 20 ст. 92 Конституції України), або в деяких країнах через саму Конституцію (Киргизстан).
У ст. 71 Конституції України, а також у законах про ви-бори закріплено принципи виборчого права -- керівні ідеї, які покладені в основу регламентації цього конституційно-правового інституту.
Загальність виборчого права -- можливість брати участь у виборах усім громадянам, крім осіб, які не досягли виборчого віку та недієздатних.
Рівність -- виборці мають однакову кількість голосів, тобто однакову питому вагу при розподілі мандатів.
Вільний характер виборів -- відсутність будь-якого впливу на волевиявлення виборців, а також додержання та-ємниці голосування.
Конституція і закони про вибори визначають вимоги до суб'єктів виборчого процесу -- виборців і кандидатів.
Що стосується виборців, які мають активне виборче пра-во, то це вимоги до віку, громадянства, осудності, включених до списку виборців. Щодо віку, то виборці на день виборів повинні досягти вісімнадцяти років.
Право обирати мають лише громадяни України (активне виборче право).
Щодо пасивного права такими вимогами є: загальні ви-моги -- вік, громадянство, термін проживання в Україні, осудність, а також спеціальні вимоги, якщо їх пред'являють до кандидатів на виборні посади.
До загальних вимог до кандидатів у народні депутати України належать такі: відповідно до Конституції України народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голо-су і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ст. 76 Конституції) [6, c.50].
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем ви-борів років та володіє державною мовою.
Депутатами місцевих рад, сільськими, селищними та місцевими головами можуть бути громадяни України, які на день виборів досягли вісімнадцяти років і мають право голосу.
Спеціальними вимогами до кандидатів у представницькі органи і на посаду Президента України є необранність та не-сумісність.
Необранність -- це виключення або обмеження можли-вості балотуватися в якості кандидата. При цьому виділяють абсолютну необранність -- неможливість балотуватися у всіх виборчих округах і відносну, коли не можна балотува-тися у певних виборчих округах.
Принцип несумісності полягає у забороні особам, які обрані шляхом виборів, обіймати певні посади і працювати на постійній основі на інших посадах. Цей принцип випливає з необхідності здійснення принципу поділу влади та забезпе-чення рівних можливостей для участі кандидатів у виборчо-му процесі.
Як правило, виборчий процес, тобто сукупність певних стадій, пов'язаних з організацією і проведенням виборів, включає такі стадії:
I -- прийняття відповідним органом або посадовою осо-бою рішення про проведення виборів;
II -- утворення виборчих округів. Згідно з законодав-ством України залежно від кількості осіб, які обираються, розрізняють одномандатні і багатомандатні округи.
Залежно від територіальних кордонів розрізняють загаль-нодержавні і територіальні округи. Кількість мандатів зале-жить від кількості виборців (Латвія), чисельності населення (Болгарія), кількості виборців, які взяли участь в останніх виборах (Чехія);
ІІІ -- складання списків виборців -- компетенція муніци-пальної влади;
IV -- висування кандидатів;
V -- реєстрація кандидатів;
VI -- агітація і пропаганда за висунутих кандидатів;
VII -- фінансове забезпечення виборчої кампанії;
VIII -- головування;
IX -- визначення результатів, яке залежить від виду ви-борчих систем [4, c.20-21].
1.3. Виборча система.

Закон України "Про вибори народних депута-тів України", з наступними внесеннями змін до нього.

В сучасному світі існують три різновиди виборчих сис-тем, які різняться порядком визначення результатів голосування:

- мажоритарна виборча система (французька мо-дель, в основі якої лежить принцип абсолютної більшості, -- 50% +; англійська модель відносної більшості -- менш як 50% та кваліфікаційна більшість -- 2/3 голосів виборців, поданих за кандидатів (Азербайджан);

- пропорційна система, згідно з якою обраними вва-жаються представники партії, які подолали так звану вибор-чу квоту (як правило, від 5 до 6%);

- змішана пропорційно-мажоритарна система, відпо-відно до якої мандати розподіляються за принципом 50 х 50 відносно депутатів, обраних в одномандатних виборчих ок-ругах за мажоритарною системою, і депутатів, обраних за списком партії, яка подолала виборчу квоту в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.

Протягом існування України як незалежної держави зга-дані виборчі системи, були застосовані при формуванні Верховної Ради України. Так, до 1997 р. існувала мажоритарна система виборів народних депутатів.

Згідно з Законом України "Про вибори народних депута-тів України" від 24 вересня 1997 р. була запроваджена змі-шана пропорційно-мажоритарна виборча система [1].

Особливості цього Закону:

- з 450 депутатів, які обиралися до Верховної Ради Ук-раїни, 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 -- за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва;

- участь громадян у виборах була визнана добровільною. При цьому вважалося, що виборці, які не брали участі у голосуванні на виборах, підтримують волевиявлення тих ви-борців, які взяли участь у голосуванні;

- право висування кандидатів у депутати належала гро-мадянам України і реалізувалася політичними партіями, виборчими блоками партій та безпосередньо громадянами шляхом самовисування (необхідно було зібрати 900 підписів виборців), а також зборами громадян і трудовими колекти-вами;

- одна і та сама особа могла бути включена лише до од-ного списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборного блоку партій та одночасно висунута лише в одному одномандатному виборчому окрузі [1].

Багато з цих положень Закону було визнано Конститу-ційним Судом України неконституційними.

Так, положення закону згідно з яким "виборці, які не брали участь у голосуванні на виборах підтримують резуль-тати волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосу-ванні на виборах", було визнано Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Врахувавши це, Верховна Рада України 18 жовтня 2001 р. прийняла новий Закон України "Про вибори народ-них депутатів України". Закон зберігає змішану пропорцій-но-мажоритарну систему.

Відповідно до Закону народні депутати України обира-ються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією України.

Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорцій-но-мажоритарною) системою:

1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політич-них партій, виборчих блоків політичних партій;

2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах [2].

Підтверджується, що участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Право голосу на виборах депутатів (право обирати депу-татів) мають громадяни України, яким на день виборів ви-повнилося вісімнадцять років.

Закон дає перелік документів, які підтверджують грома-дянство України: паспорт громадянина України; паспорт гро-мадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; служ-бовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення чле-на екіпажу; військовий квиток для військовослужбовців строкової служби.

Передбачається, що громадяни України, які мають право голосу, можуть брати учать у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у передвиборній агітації, спостереженні за проведенням виборів депутатів та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження ви-борчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ет-нічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження участі громадян у виборчо-му процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією Ук-раїни та Законом.

Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієз-датним.

Громадянин України, який проживає або перебуває в пе-ріод підготовки і проведення виборів за межами України на законних підставах, має право голосу на виборах депутатів.

Закон розкриває зміст основних принципів виборчого права.

Так, вибори депутатів є рівними, тобто громадяни Украї-ни беруть участь у виборах на рівних засадах. При цьому кожний виборець на виборах депутатів має один голос у ба-гатомандатному окрузі та один голос -- в одномандатному окрузі. Виборець може використати свій голос тільки на од-ній виборчій дільниці.

Вибори депутатів є прямими. Громадяни України безпо-середньо обирають депутатів шляхом голосування за канди-датів у депутати, включених до виборчого списку партії (бло-ку), та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Відповідно до Закону вибори депутатів є вільними. Ви-борцям забезпечуються умови для вільного формування сво-єї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосуван-ня насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших Дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

Голосування на виборах депутатів є таємним. Контроль за волевиявленням виборців забороняється. Кожний вибо-рець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій осо-бі забороняється.

Закон закріплює принцип пасивного виборчого права, тобто право бути обраним.

Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Проживання в Україні за цим Законом означає прожи-вання на території, яка включає: територію в межах дер-жавного кордону України, морські судна, що перебувають у плаванні під Державним прапором України, а також перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України, в дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських устано-вах України, міжнародних організаціях та їх органах, на по-лярних станціях України, а так само перебування громадян України за її межами відповідно до чинних міжнародних до-говорів України.

Не може бути включений до виборчого списку, висуну-тий в одномандатному окрузі і обраний депутатом громадя-нин, який має судимість за вчинення умисного злочину, як-що ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Визначаються також суб'єкти висування кандидатів у де-путати, тобто громадяни України, яким надано активне ви-борче право.

Право висування кандидатів у депутати належить грома-дянам України, які досягли вісімнадцяти років і мають право голосу. Це право вони реалізують через партії (блоки) у порядку, встановленому Законом [2].

У липні 2005р. Верховна Рада України прийняла закон ,, Про внесення змін до Закону України ,, Про вибори народних депутатів України”

Згідно цього закону вибори депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій.

2. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС

2.1. Поняття виборчого процесу, його заса-ди та стадії

Виборчий процес -- це здійснення суб'єктами, визначе-ними Законом, виборчих процедур, передбачених ним.

До суб'єктів виборчого процесу належать: виборці; ви-борчі комісії; кандидати у депутати, зареєстровані у поряд-ку, встановленому законом; партії (блоки), які висунули кан-дидатів у депутати; органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених зако-ном, та офіційні спостерігачі від партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, зареєстрова-них в одномандатних округах, від іноземних держав і міжна-родних організацій.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

політичного плюралізму (багатопартійності); гласності і відкритості виборчого процесу; рівності прав партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу; рівності всіх кандидатів у депу-тати; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації; неупередженості до партій (блоків), кандидатів у депутати з боку органів дер-жавної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій.

Початок виборчого процесу оголошує Центральна вибор-ча комісія відповідно до строків, визначених Конституцією України та Законом.

Виборчий процес включає такі етапи:

- складання та уточнення списків виборців;

- утворення виборчих округів;

- утворення виборчих дільниць;

- утворення виборчих комісій;

-висування та реєстрація кандидатів у депутатів;

- проведення передвиборної агітації;

- голосування;

- підрахунок голосів виборців та встановлення підсум-ків голосування;

- встановлення рузультатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення

Виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів де-путатів.

У Законі також визначаються види виборів депутатів, порядок і строки їх призначення. Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими.

Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку з за-кінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх при-значення.

Позачергові вибори депутатів призначає Президент України в порядку, встановленому Конституцією України.

Чергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю бе-резня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

Початок виборчого процесу чергових виборів депутатів Центральна виборча комісія оголошує за 120 днів до дня ви-борів.

Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повнова-жень Верховної Ради України.

У Законі встановлено порядок висування та реєстрації кандидатів у депутати.

Кандидатів у депутати може висувати партія, що заре-єстрована не пізніше як за рік до дня виборів, виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніше як за рік до дня виборів.

Висунутих кандидатів реєструє Центральна виборча ко-місія.

Для реєстрації кандидатів у депутати передбачена грошо-ва застава: для партій (блоків) -- у розмірі дві тисячі мінімальних розмірів заробітьної плати яку вноситься у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії.

Обраними депутатами від політичних партій (блоків партій) вважаються ті кандидати, які отримали більше 3 % голосів виборців.

На відміну від Закону України "Про вибори народних де-путатів України", який закріплює пропорційно систему, законодавство про вибори депутатів сільських, селищних рад та ви-бори Президента України встановлює мажоритарну систему виборів.

Згідно Закону України "Про вибори депу-татів місцевих рад та сільських, селищних, місцевих голів" вибори депутатів міських рад, районих рад, районної у місті ради та обласних рад проводяться за пропорційною сис-темою.

За мажоритарною системою обирається сільський, селищний, міський голова.

Виникає питання, чи може голова також бути обраний До представницького органу місцевого самоврядування або обраний народним депутатом України.

Конституційний Суд України визнав, що сільський, се-лищний, міський голова є головною посадовою особою відпо-відної територіальної громади з представницьким мандатом.

Громадянину України надано право вільно бути обраним до будь-якого органу державної влади, до органу місцевого самоврядування, а також бути обраним сільським, селищним, місцевим головою, але реалізувати набутий представ-ницький мандат громадянин може тільки в одному з цих органів чи на посаді сільського, селищного, міського голови.

2.2. Місцеві вибори

На регіональному рівні місцеві вибори мають свою специфіку. Вибори депутатів районної ради проводяться за пропорційною виборчою системою у виборчих округах, межі яких збігаються з межами відповідних сіл, селищ, міст районного значення, які є адміністративно-територіальними одиницями, що входять до складу відповідного району.

У свою чергу вибори депутатів обласної ради проводяться за пропорційною виборчою системою у виборчих округах, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу цієї області.

Згадані відмінності щодо виборчих округів безпосередньо впливають і на порядок визначення кількості депутатів, які обираються у відповідні ради.

Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) місцевої ради, що має обиратися, приймає відповідна рада поточного скликання. У разі коли рада поточного скликання у цей строк не визначиться щодо загального складу ради, яка має обиратися, загальний склад відповідної ради дорівнює мінімальній межі, встановленій Законом.

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю населення:

до 3 тисяч - від 15 до 25 депутатів;

до 5 тисяч - від 20 до 30 депутатів;

до 20 тисяч - від 25 до 35 депутатів;

до 50 тисяч - від 03 до 45 депутатів;

до 100 тисяч - від 35 до 50 депутатів;

до 250 тисяч - від 40 до 60 депутатів;

до 500 тисяч - від 50 до 75 депутатів;

до 1 мільйона - від 60 до 90 депутатів;

понад 1 мільйон - від 75 до 120 депутатів.

Загальний склад районної ради визначається з урахуванням кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу району. Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому за наявності у районі до 10 (включно) територіальних громад кожна територіальна громада має бути представлена в районній раді не менш як 4 депутатами, від 11 до 30 (включно) - 3 депутатами, понад 30 - 2 депутатами. Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів.

Загальний склад обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому за наявності в області до 15 (включно) районів, міст обласного значення кожний район, місто обласного значення має бути представлено в обласній раді не менш як 4 депутатами, від 16 до 30 (включно) - 3 депутатами, понад 30 - 2 депутатами. При цьому загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів.

Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного громадянина України. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.

Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося вісімнадцять років і які проживають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах.

Не мають права голосу на місцевих виборах громадяни України, яких визнано судом недієздатними. Здійснення виборчого права призупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, - на час перебування у цих місцях.

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів йому випо и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.