На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Соцокультурн та дейн витоки нституту соцальної держави, її значення та роль в сучасних умовах. Особливост концепцї держави в контекст європейської традицї природного права, дотримання прав особи та взаємовдносин з громадянським суспльством.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Феномен соціальної держави в європейській традиції

Вступ

Робота присвячена ролі соціальної держави в європейському суспільстві. Концепція держави розглядається в контексті європейської традиції природного права, дотримання прав особи та взаємовідносин з громадянським суспільством. В історичному ракурсі вона є суспільною альтернативою ліберальному курсу ринкового фундаменталізму.
З практики соціальних перетворень у Східній Європі та безсистемних змін в Україні в 90-ті роки ХХ століття стало зрозуміло, що модернізаційний проект, побудований лише на механізмах вільного ринку, виявився неефективним щодо спроможності демократизації суспільства, освоєння нових технологій, економічного розвитку в цілому. Історичний досвід останнього десятиліття довів небезпеку для українського суспільства суцільного підпорядкування ранній ліберальній ідеології економічної свободи.
Для сучасної України проблема осмислення європейського виміру суспільного та державного розвитку є дуже значимою, адже вона дозволяє різноманітним спільнотам усвідомити необхідність обмеження крайніх форм лібералізму та ринкового фундаменталізму, коріння якого, за слушним зауваженням А.Карася, - у переважанні у суспільній свідомості економічного детермінізму [1, c.362]. Відтак переважна частина населення пострадянських країн, існуючи у позаправовому суспільстві, стала заручником тіньової економіки, що сприяє занепаду моральних засад особистості. Виявилося, що показові цінності комуністичного минулого не витримали спокус раннього ринку. Суспільство та особа втратили точку опертя, деградація та моральне зубожіння стали своєрідним символом перехідного періоду, а економічна криза призвела до повного колапсу соціальної сфери та втрати навіть тих мінімальних державних соціальних гарантій, які існували за часів комуністичного минулого.
Тому вельми актуальною для України залишається необхідність пошуків нових варіантів суспільного розвитку, які мають набути нових раціональних форм суспільного життя, засвоїти нові ціннісні орієнтири та параметри інтеграції соціальних груп, спільнот, прошарків. На наш погляд, нові суспільні ідеї мають бути пов'язані з орієнтацією на європейську модель розвитку та західну цивілізацію в цілому, яка має розвинуту соціальну та громадянську основу - високі стандарти добробуту, соціального забезпечення, науково-технічного розвитку, демократичну культуру, громадянські права і свободи людини, які уможливлюють сталі інститути соціальної та правової держави.
У західній теоретичній рефлексії існує досить розлога традиція дослідження різноманітних вимірів соціальної держави. Висвітленню цієї проблеми присвячені наукові праці багатьох зарубіжних дослідників. Проте переважна більшість з них осмислює політологічні та соціологічні виміри соціальної держави. Соціально-філософський вимір, що пов'язаний з метафізичними парадигмами та дослідженням людських прав у контексті взаємовідносин держави і суспільства, висвітлений значно вужче. Серед дослідників останнього слід виділити Дж. Аплебі, Х. Аубрей, А. Блума, В. Блекстоуна Н. Гілберта, Д. Гріна, Г. Маркузе, С. Леша, К. Оффе, Р. Оукшота, С. Завадскі, Л. Хенкіна, Р. Мсклоскі, Д. Келлі, Р. Шапіро, Е. Спарера, Ю. Габермаса, В.Сингера, Дж. Валдрона, С. Верба, Б. Аранкела. В Україні дослідження цієї проблематики ще тільки починається. Можемо відзначити лише розвідки в правовій та політичній площині О. Скрипнюка та А. Колодій, які не можуть бути достатніми, зважаючи на складність та поліаспектність проблем соціальної держави.
Названі автори основну увагу зосереджують на сучасних політологічних аспектах розвитку соціальної держави. Залишається недостатньо висвітленим становлення цього інституту в контексті європейської соціальної практики, базові підвалини його виникнення, взаємодоповнення різних ідей у процесі історичної взаємодії між соціальною та ліберальною державою, індивідуальними та колективними правами, державою та громадянським суспільством. Мета пропонованої статті полягає в тому, щоб за допомогою філософських засобів концептуалізувати об'єктивні передумови виникнення соціальної держави як базового демократичного інституту, що забезпечує людські права, добробут та гідність людини, дослідити вплив європейської традиції Human rights на розвиток держави і суспільства в еволюційному розвитку. Відтак об'єктом розгляду є процес становлення та розвитку соціальної держави в контексті органічного взаємозв'язку з концепцією природного права, еволюцією прав та свобод людини і громадянина. Важливою є і проблема співвідношення держави та громадянського суспільства в європейській традиції.
Генеза концепції “welfare state” (в українській літературі частіше вживається поняття „соціальна держава”) залишається недостатньо дослідженою. До того ж існують певні стереотипи минулого - ліберальні та марксистські ідеологеми, які перешкоджають новим ідеям щодо цієї проблематики. Йдеться про, з одного боку, тенденцію виведення витоків соціальної держави лише з загальної європейської ідеї суспільної угоди, а з іншого, бажання розглядати соціальну державу як інститут ідеологічної маніпуляції, що використовувався для збереження впливу буржуазії на пролетаріат. Квінтесенцією першої позиції можуть бути слова В. Блекстоуна, який стверджує, що „welfare state” має своє підґрунтя в концепції суспільної угоди, і саме вона поступово вдосконалює економічні та демократичні виміри договірних відносин. Така держава, на думку вченого, є „формою нової суспільної угоди, що базується на концепції демократичного добробуту, на відміну від першої суспільної угоди, що базувалася на принципах формальної демократії” [2, c.34]. Типовим прикладом марксистської опінії є позиція Є. Варги, у відповідності з якою „соціальна держава піклується лише про те, щоб пролетаріат не пішов революційним шляхом, а тому вона лише вимушена певною мірою примушувати капітал йти на певні поступки робітничому класу” [3, c.147].
Боротьбою цих суперечливих дискурсів донедавна вичерпувалось осмислення соціальної держави. Втім, проблема соціального ідейного контексту виникнення цього європейського феномену так і залишається повністю нез'ясованою.
Ми переконані, що неможливо розглядати проблему виникнення соціальної держави поза європейським контекстом природного права (Natural Law), яке є моральним та духовним джерелом людяності, гуманності, інститутом, що сприяє дотриманню соціальних прав і свобод людини та громадянина.
У цьому контексті варто зазначити, що концепції прав людини ХVIII століття передувала тривала історія ідеї природного права, яка виникає ще в добу античності та середньовіччя. Фундаторами цієї ідеї були представники стоїцизму, відомі моралісти античності, великі поети, зокрема Софокл. Пізніше цю ідею розвивали Суарес, Франсіско де Віторіа, Б. Августін, Фома Аквінський. У більш систематизованому та раціональному вигляді вона була репрезентована Г. Гроцієм та представниками англійського та французького просвітництва, Шотландської школи в епоху виникнення „математизованого мислення” та доби Модерну в цілому. Саме тоді природне право починає усвідомлюватись як нормативний писаний кодекс, що визначає усі аспекти людського та суспільного існування за допомогою декретів, які історично були освячені природою та розумом.
Природне право історично репрезентує собою одночасно як онтологічне, так і ідеальне начало. Воно є ідеальним, адже базується на незмінній структурі людської сутності та жорсткої необхідності, яка в ній має місце. Природне право має онтологічний характер, оскільки людська сутність являє собою онтологічну реальність, яка не існує окремо, але тільки в кожному людському началі. Природне право в онтологічному аспекті співпадає з усіма моральними законами, з усім простором природної моралі. Мова йде не тільки про дотримання базових етичних законів, але й про маловідомі зобов'язання, права, які люди можуть усвідомити лише в майбутньому.
У ХVІІ столітті природне право було трансформоване від базової складової універсаму, підпорядкованої Божественному суверену, в площину надання гарантії індивідуальних прав і підґрунтя для політичної рівності. Саме інститут природного права (Natural law) став основою для формування нового суспільства і нової раціональної особистості, що знаходилася поза статусними відносинами, існуючи серед автономних, раціональних та рівних осіб.
Саме в процесі еволюції інституту природного права виявилось, що вирішити проблему приватноправової або навіть політичної рівності неможливо в умовах різкої соціальної нерівності. У ХVIII-ХІХ столітті в європейських суспільствах зростає усвідомлення соціально - зобов'язуючого характеру приватної власності, що в філософському вимірі означало зміну філософських парадигм і перехід від суб'єктивності до інтерсуб'єктивності, а пізніше до комунікативної раціональності.
Суспільні зміни обумовлювали необхідність еволюції інституту держави. Феномен модерної держави постає на перетині середньовіччя та нового часу. Мова йде про виникнення секулярної держави, коли християнство вже не є загальною системою легітимації європейської культури. Разом з тим є безсумнівним, що взаємозв'язок між профанним та сакральним, між теократичною та світською державою продовжує зберігатися, оскільки релігійний чинник захищає суспільство від морального занепаду та забезпечує особам громадянські та соціальні права. Варто звернути увагу на думку Г.В.Ф. Гегеля, який був переконаний, що люди без релігії не можуть бути громадянами держави і не можуть забезпечувати свій добробут[4,с.112].
Саме в межах теократичної держави релігійні протестні рухи, зокрема М. Лютера і Т. Мюнцера, вплинули на зростання в європейських суспільствах егалітаристських вимог. Вимоги рівності поступово були перенесені із релігійної в політичну площину. У цьому контексті релігійно-політична доктрина левеллерів, яка ґрунтувалась на складових природного права, свідчить, яким чином релігійна свідомість опановує політичні та соціальні виміри. Від віри в те, що всі християни народжуються вільними та рівними, вони перейшли до усвідомлення необхідності гарантування всім людям рівних політичних та соціальних прав і свобод. Саме в державах, де вагому роль відіграють релігійні громади і значення релігійного чинника є визначальним, народжуються і стверджуються ідеї рівних прав на власність, свободу та соціальний добробут. Саме тут на ідейному рівні визрівають ідеї соціальної держави, підґрунтям якої є релігійна складова. Вплив релігійного чинника проходить через добу Просвітництва і зберігається до ХІХ століття. Варто відзначити, що протягом тривалого часу держава була зацікавлена не тільки в наявності впливового релігійного фактора, але й у конфесійній спорідненості. Відомий принцип -„чия влада, того й віра” тривалий час залишався актуальним для європейських держав і лише поступово держава звільнилася від релігійної опіки. Йдеться про зміну політичної парадигми, відповідно до якої старий конфесійний принцип поступається національному. Отже, пануючою державною формою стає національна держава.
Національна держава не тільки відсепаровує світське начало від релігійного, але й в історичному плані сприяє політичним та соціальним правам особи та громадянського суспільства в цілому. У європейській Декларації прав людини і громадянина викладено юридичні основи рівності кожного в контексті національної політичної спільноти. Як слушно зазначає американський професор Д. Келлі, „аж ніяк не проголошуючи природного егалітаризму, Декларація одразу ж вписала рівність у плетиво людських політичних і природних інституцій, а точніше в реєстр нації. Національний політичний організм має діяти для всіх” [5,с.198]. Саме в межах національної держави виникає зіткнення між начебто суперечливими та одночасно взаємодоповнюючими правами - номіналістично-ліберальними та соціальними, що були актуальними для різних європейських спільнот.
У соціальному контексті ця тенденція проявилась в історичному зіткненні двох типів державних утворень: держави індивідуалістичного лібералізму (Laissez-faire state) та соціальної держави (welfare state), яка була трансформована з теоретичного напрямку соціального лібералізму. Ці форми держави слід розглядати не тільки через антиномію теза-антитеза, але й через синтезу базових прав та свобод, які історично надавали ці моделі державного устрою.
У соціально-політичному концепті лібералізму та соціальної держави можна виділити два пов'язаних між собою аспекти. Обидва безпосередньо зачіпають діяльність держави. Перший аспект репрезентує взаємовідносини держави та економіки, другий координує відносини між державою та особою в політико-правовій площині. Історично на виникнення та розвиток як ліберальної, так і соціальної держави вплинула концепція природного права з її теорією свободи і власності як природних законів, первинних щодо законодавчо встановлених писаних законів. Проте маємо усвідомлювати, що між ліберальною та соціальною державою, попри певні асп и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.