На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Дослдження впливу легкого йодного дефциту на виникнення порушень фзичного, статевого, нтелектуального розвитку, психоемоцйного стану та когнтивних функцй дтей з урахуванням вкових та статевих особливостей. Лкувально-профлактичн заходи.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 19.03.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ЄРОХІНА ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 616.44-053.4/.6(477.61/.62)
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
В УМОВАХ ЛЕГКОЇ ЙОДНОЇ ЕНДЕМІЇ

14.01.10 - педіатрія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Резнікова Анелія Леонідівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор Клименко Тетяна Михайлівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри неонатології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Лебець Ірина Степанівна, ДУ „Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України”, провідний науковий співробітник
доктор медичних наук, професор Траверсе Галина Михайлівна ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб і факультетської педіатрії з неонатологією.
Захист відбудеться “4червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)
Автореферат розісланий “30 квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент В.М.Савво
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Стан здоров'я дітей є однією з найважливіших проблем медицини та одним із найбільш чутливих біологічних показників, що відображають якість оточуючого середовища (Ю.Г. Антипкін, 2006; О.М. Лук`янова, 2003; В.Г. Майданник, 2003; А.А. Баранов, 2001).
Нестача йоду в довкіллі та пов`язані з нею порушення стану здоров`я - йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) - у зв`язку з їх високою розповсюдженістю й широким спектром клінічних проявів є найактуальнішою медико-соціальною проблемою у масштабах усього світу (І.І. Дедов, 2005; В.В. Фадеєв, 2004; Л.А. Щеплягіна, 2003; F. Delange, 2002). Діапазон проявів йододефіцитних захворювань дуже широкий і залежить від періоду життя, в який ці захворювання розвиваються. Найпоширенішим серед них є ендемічний зоб, а найбільш значимими в соціальному плані - порушення репродуктивної функції у жінок і зниження розумових здібностей у дітей (В.А. Олійник, 1997; Л.Н. Самсонова, 2005; F. D. Glinoer, 2000).
Актуальність проблеми дефіциту йоду для всієї території України останнім часом відмічають багато науковців (М.Д. Тронько, 2004; В.І. Паньків, 2006; В.О. Шидловський, 2006). Спостерігається тенденція до росту напруженості зобної ендемії за рахунок збільшення частоти вузлових та змішаних форм зоба у дітей (В.І. Паньків, 2005; В.Т. Чернишов, Є.В. Вихованець, 2002). Найменш вивчена ситуація на сході України, де в умовах природного йодного дефіциту, має місце вплив інших зобогенів, як природного, так і антропогенного походження, а діагностика ЙДЗ залишається на низькому рівні (В.Г. Бардов, 1998, Н.Б. Зелінська, 2007, А.Л. Резнікова, 2004).
Тісний зв'язок процесів росту та розвитку дітей із параметрами тиреоїного гомеостазу (О.В. Большова, 1998; Э.П. Касаткина, 2005; G.M. Escobar, 2002; M.B. Zimmermann, 2006) та відсутність масштабних досліджень проявів йододефіциту в Донбасі - регіоні зі складними екологічними та геохімічними умовами, визначило актуальність обраної теми та зумовило необхідність проведення поглибленого дослідження проблеми йододефіцитних захворювань за сучасними методами.
Створення програми динамічного моніторингу дітей із ЙДЗ дозволить знизити розповсюдженість цих станів серед дітей та приймати оптимальні лікарські рішення щодо їх ранньої діагностики, своєчасної профілактики та лікування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету, кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти в рамках Державної програми МОЗ України „Діти України” та є складовою частиною НДР „Клініко-лабораторна характеристика йододефіцитних захворювань у дітей та підлітків Донбасу. Медико-соціальний моніторинг їх здоров'я” (номер держ. реєстрації 0105U004373) і “Створення програми профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених сполученим дефіцитом йоду та заліза у дітей та підлітків Луганщини із урахуванням геохімічних характеристик регіону та підвищеного антропогенного забруднення середовища” (номер держ. реєстрації 0106U003262).
Мета роботи - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із йододефіцитними захворюваннями на основі поглибленого вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів та систем на різних етапах формування патологічних станів в умовах йодної ендемії і створення програми діагностики, прогнозування, лікування та медико-соціального моніторингу.
Задачі дослідження:
1. Визначити рівень зобної ендемії в Луганській області та структуру йододефіцитних захворювань у дітей. Надати клініко-патогенетичну характеристику ЙДЗ у дітей на різних етапах їх формування.
2. Вивчити структурно-функціональні механізми компенсаторних змін щитовидної залози у дітей в умовах йододефіциту з урахуванням вікових та статевих особливостей.
3. Оцінити фізичний, інтелектуальний розвиток, психоемоційний стан, рівень когнітивних функцій у дітей різних вікових груп в умовах йододефіциту з урахуванням статевих особливостей гормональної адаптації.
4. Вивчити реакцію серцево-судинної та вегетативної нервової систем у дітей на зміни функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи внаслідок нестачі йоду в довкіллі.
5. Виявити чинники, що детермінують виникнення ЙДЗ, та визначити їх діагностичне значення для прогнозування виникнення та характеру перебігу тиреоїдної патології у дітей.
6. Розробити та впровадити програму індивідуального прогнозування ризику виникнення, профілактики та лікування йододефіцитних захворювань у дітей у рамках автоматизованої програми медико-соціального моніторингу їх здоров'я.
Об'єкт дослідження - йододефіцитні захворювання у дітей 6-17 років.
Предмет дослідження - стан гіпофізарно-тиреоїдної системи, фізичного, статевого та нервово-психічного розвитку, вегетативного гомеостазу.
Методи дослідження - клінічні, антропометричні, біохімічні, імунологічні, психометричні, інструментальні, аналітико-статистичні.
Наукова новизна. Вперше на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів та систем організму дітей в умовах йодної ендемії на різних етапах формування цих патологічних станів обґрунтовано новий підхід до рішення актуальної задачі сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із йододефіцитними захворюваннями.
Вперше одержані сучасні дані про стан йодної ендемії у Луганській області за критеріями ВООЗ та вивчено структуру ЙДЗ у дітей. Визначено легкий ступінь тяжкості йодного дефіциту за рівнем йодурії та високий рівень частоти зобу в дітей різних вікових груп, що зумовлено впливом інших зобогенних факторів на формування ендемічного процесу в регіоні.
Доведено наявність функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей із різною глибиною структурних змін щитовидної залози в умовах йододефіцитту, визначені їх вікові та статеві особливості. Виявлено взаємозв'язок між розвитком ендемічного зобу та функціональним станом серцево-судинної і вегетативної нервової систем.
Установлено, що відсутність компенсації йодного дефіциту в молодшому шкільному віці обумовлює прогресування патології щитовидної залози в підлітковому віці з розвитком субклінічного гіпотиреозу та маніфестацією структурних змін у залозі на фоні підвищення рівня стресового стану та психоемоційних розладів, зростання кількості серцево-судинної патології.
Доведено, що тривале існування йодного дефіциту в харчуванні дітей регіону призводить до порушень інтелектуального розвитку як у дітей із ендемічним зобом, так і в їх однолітків без видимих проявів йододефіцитних захворювань.
Отримано та систематизовано прогностично значущі медико-соціальні індикатори розвитку зобу та його ускладнень у дітей в умовах легкої йодної ендемії та маркери вузлової патології щитовидної залози. На підставі виявлених критеріїв розроблено алгоритм індивідуального прогнозування ймовірності виникнення та прогресування патології щитовидної залози у дітей.
Вперше в Україні розроблено науково обґрунтовану, адаптовану до умов регіону, автоматизовану програму „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями ”.
Практична значимість одержаних результатів. Показано доцільність застосування для моніторингу стану йодної ендемії сучасних рекомендацій ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, що дозволяє ефективно оцінювати рівень розповсюдженості йододефіцитних захворювань у регіоні та планувати проведення відповідних лікувально-профілактичних заходів.
Використання виявлених індикаторів ЙДЗ та розробленого алгоритму індивідуального прогнозування дає змогу своєчасно, з високим ступенем достовірності, виявляти наявність ендемічного та вузлового зобу у дітей та/або прогнозувати їх виникнення.
Впровадження створеної програми „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з ЙДЗв роботу дитячих лікарень, поліклінік, у практику педіатрів та сімейних лікарів сприятиме покращенню системи лікування та профілактики патологічних станів, пов'язаних із дефіцитом йоду в довкіллі.
Впровадження одержаних результатів у практику. Основні положення дисертації прийняті до практичного застосування у Луганській обласній дитячій клінічній лікарні, Луганському обласному дитячому санаторному центрі ”Незабудка”, в Луганській міській багатопрофільній дитячій лікарні №3, у Краснодонській міській дитячій лікарні, в Свердловській міській дитячій лікарні, в Алчевській міській дитячій лікарні, в Рубіжанській центральній міській лікарні, в Лисичанській міській дитячій лікарні. Основні наукові та практичні здобутки дисертаційної роботи впроваджені в педагогічний процес кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету.
Видано 3 інформаційних листки (Міністерства освіти та науки України): «Скрининговый метод ранней диагностики йододефицитных заболеваний у детей (определение суточной йодурии)», 2004 р.; «Методи профілактики йодної недостатності у дітей», 2004 р.; «Экспресс тест для полуколичественного определения йода в моче» 2004 р. Подано заявку на патент до винаходу „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями” (№ А.200804887).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою автора. Спільно з науковим керівником здобувачем здійснено розробку основних напрямків теоретичних та практичних досліджень, визначено мету та завдання, здійснено вибір методів обстеження.
Самостійно проведено основний об'єм досліджень, статистичну обробку отриманих даних, їх аналіз та узагальнення, розроблено програму індивідуального прогнозування ризику виникнення йододефіцитних захворювань у дітей, сформульовано висновки, розроблено практичні рекомендації й забезпечено їх впровадження в практику та відображення в опублікованих працях.
Психологічні дослідження проводились сумісно зі спеціалістами обласного центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх (директор центру - А.А. Амеліна). Система автоматизованого моніторингу дітей із йододефіцитними захворюваннями є частиною спільної розробки зі співробітниками кафедри педіатрії ФПО ЛДМУ (зав. каф. д.м.н, проф. А.Л.Резнікова) та кафедри кібернетики Луганського національного університету ім. В.І.Даля (зав. каф. д.т.н., проф. С.К. Ромазанов).
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися та обговорювалися на ІV конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (м. Київ, 2007); ІV та VІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях з між-народною участю «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (м. Євпаторія, 2005; 2007); науково-практичній конференції «Йододефіцитні захворювання людини: причини, профілактика, лікування» (м. Тернопіль, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Сьомі Данилевські читання, Харків, 2008); Луганській обласній асоціації педіатрів: «Стандарти надання медичної допомоги дітям в амбулаторних умовах» (2007), «Актуальні питання педіатрії» (2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них: 6 статей у фахових медичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тези доповідей наукових конгресів і конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 151 сторінках тексту. Структура дисертації складається із вступу, аналітичного огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (223 найменування, з них 143 надруковані кирилицею), 3 додатків. Робота ілюстрована 32 таблицями, 34 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота виконана у Луганському державному медичному університеті впродовж 2005-2007 рр. на базі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, обласної дитячої консультативної поліклініки, Луганського дитячого обласного оздоровчого центру ”Незабудка”, міської дитячої лікарні №4 м. Луганська та під час експедиційних виїздів у школи м. Луганська, міста та райони Луганської області.
Відповідно до поставлених завдань, першим етапом дослідження було визначення дійсного рівня йодної ендемії в регіоні за рекомендаціями ВООЗ, ЮНІСЕФ та МРКЙДЗ (2001 р.). Загалом до дослідження було залучено 1560 дітей 6-17 років, відібраних методом випадкової вибірки. У якості критеріїв тяжкості йодного дефіциту використовували поширеність зобу серед дитячого населення за даними паль-пації, УЗД та медіану концентрації йоду в сечі.
Основним етапом дослідження було поглиблене клініко-лабораторне обстеження 603 дітей у віці 6-17 років (297 хлопчиків та 306 дівчаток). Діагноз «зоб» встановлено 388 дітям. Збільшення щитовидної залози мало дифузний характер у 97,4 % дітей, доля вузлової патології склала 2,6 %. Для аналізу вікових особливос-тей у формуванні тиреоїдної патології були виділені вікові групи: діти молодшого шкільного віку 6-11 років (n=217) та діти підліткового віку 12-17 років (n=171). Групу порівняння склали 215 осіб без відхилень з боку щитовидної залози того ж віку та статі.
Програма обстеження включала: збір анамнезу, загально-клінічне обстеження з антропометрією та оцінкою сомато-статевого розвитку, пальпацію та УЗД щитовидної залози (n=603); анкетування родин із визначенням соціальних, сімейно-побутових умов, характеру харчування, сімейного анамнезу тощо (n=300); дослідження гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи (n=109); дослідження добової йодурії (n=242); психодіагностичне тестування (n=150), варіаційну пульсометрію (n=70).
Оцінку стану ЩЗ проводили за показниками візуально-мануального обстеження згідно з класифікацією ВООЗ, 2001. Ультрасонографічне дослідження ЩЗ проводилось на апараті ALOKA - 500, Японія, лінійним датчиком із частотою 7,5 мГц на базі ЛОДКЛ та портативним УЗ апаратом ALOKA SSD 500 у школах районів та міст Луганської області. Результати УЗД оцінювали з урахуванням статі та перерахунком на площу поверхні тіла відповідно до міжнародних нормативів ВООЗ/МРКЙДЗ, 2001 (M.B. Zimmermann et al., 2001), затверджених до використання діючими в Україні стандартами надання допомоги дітям із ендокринними захворюваннями.
Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи оцінювали за клінічними симптомами та рівнем гормонів Т3, Т4, віл. Т4, ТТГ у сироватці крові. Рівень гормонів визначався методом конкурентного твердофазного хемілюмінесцентного імуноферментного аналізу (тест-набори „Immulite 1000 Rapid TSN”, „Immulite 1000”, „Immulite 1000 Total T3”) на автоматичному аналізаторі („Diagnostic Products Corporation”, Лос-Анджелес, США). Концентрацію йоду визначали мікропланшетним методом, згідно реакції Sandell-Kolthoff (T. Ohashi et al., 2001). Визначення йодурії та імуноферментні дослідження виконані у Луганській діагностичній лабораторії.
Оцінка фізичного розвиту проводилась на основі антропометричних показників (довжина, маса тіла, індекс маси тіла) за загальноприйнятою методикою з використанням стандартів центильних номограмам (Наказ МОЗ України № 254, 2006). Гармонійність фізичного розвитку оцінювали за різницею між крайніми коридорами росту та маси тіла (І.М. Воронцов, 1986). Для оцінки статевого розвитку враховувалася послідовність формування і виразність первинних та вторинних статевих ознак за Таннером (J. Tanner, 1980).
Реєстрацію ЭКГ за методом варіаційної пульсометрії виконували за допомогою комп'ютерного електрокардіографічного комплексу „Cardiolife” версії 1.2хх. із часовим і спектральним аналізом.
Сформованість інтелектуальної функції визначали за допомогою тесту „загального інтелекту” Дж. Равена (В.О. Короб-чанський, 2005). Визначення показників уваги дітей шкільного віку проводили за методикою Мюнстерберга (В.Е. Степанов та ін., 2005). Для дослідження об'єму пам'яті використана методика "10 слів" (А. Лурія, 1973). Дослідження психоемоційної сфери дітей проводили за допомогою адаптованого кольорового тесту Люшера з розрахунком коефіцієнтів за Г.А. Аменевим (Л.Н. Собчик, 1990).
При розробці алгоритму прогнозування використано адитивну модель детермінованого факторного аналізу. У рамках алгоритму застосовано обчислювальну процедуру (І.І. Гіхман і спів., 1979) для оптимального вибору прогностичних інтервалів показників, визначення їхньої інформаційної цінності, а також одержання частотної оцінки інтервалів у відповідних групах обстежених й індивідуального прогнозування (А.М. Яглом, 1973; Т. Гринхальх, 2004).
Математична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики із визначенням статистичної значимості за параметричними (критерію t Стъюдента) та непараметричними критеріями (критерію Манна-Уітні та критерію Вілкоксона). Порівняння якісних ознак проводилося з використанням критерію ч2 для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією на безперервність по Йетсу. Для дослідження взаємозв'язку між кількісними ознаками застосовувався ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена (В.М. Зайцев і спів., 2006). Як граничний рівень статистичної значимості приймалося значення р<0,05. При обробці результатів дослідження використався пакет прикладних програм Statistica 6.0 фірми StatSoft Inc. (США) і стандартні засоби Microsoft Excel 2003.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведене скринінгове дослід-ження ступеня тяжкості йодного дефіциту в регіоні довело, що в Луганській області існує ендемія, яка за медіаною йодурії відповідає легкому рівню (85,8 мкг/л). Розповсюдженість зобу у дітей, як за даними пальпаторного дослід-ження (36,5 %), так і за результатами УЗД (55,0 %) відповідає тяжкому йододефіциту та значно перевищує дані офіційної статистики. Невідповідність між частотою зоба серед дітей та медіаною йодурії можна пояснити впливом інших струмогенних факторів довкілля на формування ендемічного процесу в регіоні.
У промислових районах Луганської області є розвинута галузь металургійних, вугільних та хімічних підприємств, що зумовлює високий рівень антропогенного забруднення середовища (солі тяжких металів, вугільні сланці, хімічні чинники та ін.). У регіоні також спостерігається природний дисбаланс деяких мікроелементів (селен, кобальт, марганець, цинк та ін.) (І.М. Пельо, 1999). Інтегрована дія екзогенних чинників при відсутності відповідних профілактичних заходів здатна моделювати стан зобної ендемії в регіоні. Це призводить до зростання її напруженості та зумовлює необхідність створення регіональної програми подолання наслідків йодного дефіциту.
На другому етапі дослідження було визначено особливості стану здоров`я дітей із ЙДЗ. При вивченні об'єму та структури щитовидної залози встановлено, що дифузний зоб І ступеня мали 325 дітей (83,8 %), зоб ІІ ступеня - 53 дитини (13,6 %), змішаний зоб та вузловий зоб - 10 дітей (2,6 %). Декомпенсація процесів адаптації в щитовидній залозі у вигляді вузлоутворення спостерігалась у дівчаток у більш ранньому віці (6-11 р.), ніж у хлопчиків, та мала тенденцію до збільшення частки таких пацієнтів у періоді пубертату в два рази. Зазначена динаміка патологічного процесу відповідає загальновизнаним тенденціям формування проявів тривалого йодного дефіциту (Д.Е. Шилін, 2002).
Найбільш інтенсивно розміри щитовидної залози зростали у віці 11-13 років, але темпи збільшення були різними в залежності від статі. У дівчаток значне збільшення щитовидної залози відбувалося вже у 8-9 років, максимально перевищив об'єми залози хлопчиків у 13 років. Виявлений статевий диморфізм та гетерохронність інтенсифікації збільшення ЩЗ у пубертатному періоді можна пояснити, як розвитком відносної йодної недостатності на тлі підвищення ренальної екскреції йоду під впливом естрогенів (Л.І. Васечкина, 2003), так і більшою частотою вроджених дефектів гормоноґенезу в осіб жіночої статі (Э.П Касаткина, 2003).
Виявлені статево-вікові особливості розвитку зобу були підтверджені даними гормонального дослідження. Якщо розвиток зобу в пубертатному періоді у хлопчиків дозволяв досягти ефективної компенсації функціонального стану ЩЗ (ТТГ - 1,92±0,41 мОД/л), то в дівчаток зберігався вірогідно вищий рівень секреції ТТГ гіпофізом (2,37±0,47 мОД/л; р<0,05), що зумовлювало подальшу стимуляцію ЩЗ. Отримані дані збігаються з думкою інших дослідників, що жіноча стать є фактором ризику щодо виникнення зобу та прихованої гіпотироксинемії.
Взагалі визначення в крові дітей концентрації Т3, Т4, віл. Т4, ТТГ продемонструвало тісну взаємодію ланцюга щитовидна залоза - аденогіпофіз. У дітей 6-11 років із зобом встановлено статистично значиме зниження віл. Т4 (13,73±1,24 пмоль/л; р<0,01), на тлі підвищеного рівня ТТГ (3,18±0,3 мОД/л; р<0,05). Ще більше зниження функціональних резервів ЩЗ у межах субклінічного гіпотиреозу виявлено у дітей із структурно зміненим зобом (ТТГ - 4,85±0,62 мОД/л; Т4 - 62,15±0,61 нмоль/л) у порівнянні із аналогічними показниками у дітей із дифузним зобом (ТТГ - 2,3±0,2мОД/л; Т4 - 107,05±9,27 нмоль/л; р<0,01). Ці діти мали й найгірше йодне забезпечення (медіана йодурії - 60 мкг/л; р<0,01). Таким чином, неспроможність гіпертрофії та гіперплазії щитовидної залози повністю компенсувати порушення в гіпофізарно-тиреоїдній системі призводила до незворотних морфологічних змін тканини ЩЗ та сприяла вузлоутворенню. Виявлений взаємозв'язок між тяжкістю перебігу захворювання та тиреоїдними показниками узгоджується з даним інших авторів (Э.П. Касаткина, 2005; В.В. Потемкин, 1986).
Установлено наявність прямого кореляційного зв'язку між рівнем ТТГ та об'ємом ЩЗ (r=0,4; р<0,05) і зворотного зв'язку між ТТГ та рівнем йодурії (r=-0,37; р<0,05). Цей зв'язок був найбільш тісним у хворих із вузловою патологією (r=-0,58; р<0,05). Отримані дані дають можливість віднести рівень ТТГ до маркерів розвитку зоба та вузлової патології щитовидної залози.
Було встановлено, що оптимальний функціональний стан ЩЗ у дітей (медіана ТТГ - 1,59 мОД/л) забезпечувався тільки за умов адекватного надходження йоду (медіана йодурії - 112 мкг/л). Зниження функціональної активності ЩЗ у межах субклінічного гіпотиреозу (медіана ТТГ - 4,10 мОД/л) частіше спостерігалось при йодному дефіциті середнього ступеня (медіана йодурії - 40 мкг/л).
Визначення стану йодного забезпечення продемонструвало зниження йодурії нижче оптимального рівня у 79,8 % обстежених дітей. У дітей із зобом медіана йодурії була вірогідно меншою, ніж у дітей без проявів ЙДЗ (78 мкг/л та 88,6 мкг/л відповідно; р<0,05). Дівчатка основної групи мали вищу за хлопчиків медіану йодурії (84 мкг/л та 79,5 мкг/л відповідно; р<0,05). Найгірше йодне забезпечення (зниження екскреції йоду в 86,9 % випадків) було виявлено у молодших школярів із проявами ЙДЗ, чим можна пояснити нижчу функціональну активність їх ЩЗ. У дітей 12-16 років спостерігалося зменшення сили кореляційного зв'язку між рівнем йодурії та ТТГ (r=-0,21), що підтверджує вплив на йодну екскрецію в періоді статевого дозрівання інших факторів (Л.А. Щеплягина, 1999).
Установлена значна частота субклінічного гіпотиреозу серед обстежених дітей (22,9 %). Вірогідно частіше СГ спостерігався у дітей 6-11 років із зобом (30,2 %), ніж в однолітків із групи порівняння (25,0±2,2 %; р<0,05) та у підлітків із зобом (18,2 %; р<0,01). У пубертатному віці частіше стан субклінічного гіпотиреозу спостерігався у дівчаток із зобом (12,1 %), ніж у хлопчиків із зобом (6,0 %; р<0,05). Якнайменше, один із симптомів, специфічних для гіпотиреозу, мали 68 % дітей із відповідними гормональними зсувами. Наявність у дітей 6-11 років із нормальними розмірами ЩЗ проявів мінімальної тиреоїдної недостатності свідчать на користь високого ризику виникнення у них ЙДЗ за умов недостатнього йодозабезпечення.
Оцінка фізичного розвитку продемонструвала загальну тенденцію до зниження росту та маси тіла дітей із ЙДЗ. Показники маси тіла нижче за 25 перцентиль мали 23,8 % (р<0,05) дітей із зобом, росту - 20,6 % (р<0,05). Достовірно частіше в основній групі зустрічалися діти з низьким ростом (8,0 %, р<0,05). Формування зобу за умов нестачі йоду в довкіллі призводило до збільшення частки дітей із дисгармонійним розвитком (19,6 %; р<0,01). Різко дисгармонійний фізичний розвиток було виявлено тільки в групі дітей зі збільшеною ЩЗ (6,2 %; р<0,01). Таким чином, нестача йоду в довкіллі та пов'язані з нею захворювання можуть бути одним із факторів ретардації, тенденція до якої за даними літератури (Л.К. Пархоменко, 2004; А.А. Баранов, 2001) відзначилась у світі з кінця 80-х рр. XX ст. У той час, як серед дітей із нормальним йодним забезпеченням зберігається тенденція до помірної акселерації.
Доведено, що наявність ендемічного зобу у дітей негативно впливає на їх статевий розвиток. Це проявлялось тенденціями до затримки статевого дозрівання у дівчаток (16,2 %; р<0,05), порушення менструальної функції (46,5 %; р<0,05), диспропорціональністю вторинних статевих ознак у хло и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.