На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Органзаця дяльност мжнародних брж, аукцонв та торгв

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 25.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст 

Вступ               3 

Розділ  1. Теоретичні основи міжнародних бірж, аукціонів та торгів           5
1.1  Особливості діяльності міжнародних бірж та їх основні ознаки  5
1.2. Суть, види та способи ведення міжнародних аукціонів    8
1.3. Сутність та етапи проведення міжнародних торгів           11 

РОЗДІЛ 2.Оцінка і аналіз міжнародних товарних ринків: біржі,
аукціони  та торги              14
2.1. Оцінка організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів          14
2.2  Комплексний аналіз діяльності на міжнародних біржах,
аукціонах та торгах              18
2.3. Український  досвід організацій міжнародних бірж, аукціонів
та торгів              22 

РОЗДІЛ 3. Проблеми та напрямки вдосконалення українського ринку міжнародних бірж, аукціонів, торгів                      27 
 

Висновки                29
Список  використаної літератури               31 

Додатки            
 

Вступ
       В умовах інтенсифікації процесів глобалізації, швидкої індустріалізації перспективи  міжнародної біржової, аукціонної та тендерної діяльності видаються вельми сприятливими.
       В останні десятиліття в світі  накопичений великий досвід проведення міжнародних бірж, аукціонів та торгів і це свідчить про переваги даного механізму. Разом з тим, далеко не всі питання організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів знайшли оптимальне рішення з точки зору інтересів країн-учасниць світового співтовариства, компаній та державних організацій, залучених в цю діяльність
       Актуальність  теми дослідження. Значення міжнародних  бірж, аукціонів та торгів визначається тим, що вони є важливим інструментом у сучасному механізмі ринкового господарства: сприяють розвитку зовнішньої торгівлі, яка, у свою чергу, служить засобом забезпечення більш високих темпів зростання національної економіки.
       Міжнародні  товарні біржі сприяють забезпеченню безперервності процесу розширеного відтворення й прискоренню кругообігу суспільного продукту. Скорочення часу обігу товарів підвищує ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, зменшується потреба в оборотних коштах, банківському кредиті й тим самим дозволяє збільшити ресурси, що направляються в інші галузі господарства.
       Необхідно підкреслити, що використання торгів дозволяє ефективно здійснювати операції купівлі-продажу як покупцю, так і продавцеві великої групи переважно капітало- та наукомістких товарів і послуг, у тому числі реалізованих часто в комплексі.
       Тема  роботи є досить актуальною, як з  наукової, навчальної так із практичної точки зору. Її дослідження дозволяє набути ґрунтовних знань в галузі економічної теорії, міжнародної економіки, менеджменту зовнішньо-економічних відносин, ознайомитися з тим, як відбувається розвиток економічного співробітництва в світовому господарстві та виявити проблеми на шляху виходу України на міжнародні ринки.
       Мета  роботи – здійснити комплексний аналіз щодо форм міжнародної торгівлі, зрозуміти ознаки міжнародних бірж, види та способи ведення аукціонів та торгів, а також виявити сучасний стан організації міжнародних товарних ринків.
       Для досягнення цієї мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація таких завдань:
    з’ясувати теоретичні аспекти міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
    дати загальну оцінку організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
    проаналізувати діяльність товарних бірж, аукціонів та торгів України;
    розібратися із проблемами українського ринку міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
    визначити основні напрямки вдосконалення міжнародних товарних ринків.
       Об’єкт  дослідження – міжнародні біржі, аукціони та торги.
       При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові та специфічні методи: метод наукової абстракції, економіко-статистичні методи, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін.
       Результати  дослідження. Досліджуючи дану тему можна дійти до наступних результатів:
      міжнародні торгові аукціони та біржі мають тенденції до зниження обсягів через сировинну спрямованість;
      торги відіграють істотну роль у державному регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків;
      діяльність товарних бірж, аукціонів та торгів в Україні хоча і стикається з певними проблемами та все ж тяжіє до зростання.
       Робота  містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.
 

        Розділ 1. Теоретичні основи міжнародних бірж, аукціонів та торгів
       
    1.1  Особливості діяльності міжнародних бірж та їх основні ознаки 

       Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржи, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів [16; 123-125].
       Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення.
       Слід  зазначити, що основоположним при наданні  товарній біржі статусу міжнародної  є не рівень обсягів біржового  обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи іншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа. Так, великі за біржовими оборотами зернові біржі США не мають статусу міжнародних, оскільки уряд в умовах перевиробництва зерна регулював цей ринок.
       Характерним є і те, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можуть суттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировинних ринках.
       За  своїм статутом товарні біржі  є, як правило, громадськими організаціями  – об'єднаннями торговців і біржових посередників, які спільно несуть витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення, користуються певними привілеями.
    Від інших видів ринку товарні  біржі відрізняють певні особливості:
    наявність чітко визначеного предмета торгівлі, який фіксується в її правилах, що сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;
    проведення торгів на постійній і регулярній основі, причому час торгів є чітко обмеженим на рівні 4 – 6 годин на добу, що сприяє максимальній концентрації попиту і пропозиції на визначені товари у просторі і часі;
    наявність розвинутої виробничої інфраструктури (складської і транспортної мереж);
    відсутність права укладати угоди купівлі-продажу від своєї особи (біржа виступає лише посередником);
    специфічність суб'єктів торгівлі – ними на біржі є не кінцеві споживачі та виробники товарів, а їх представники – брокери і дилери, які є членами біржі;
    можливість укладання угоди не тільки для купівлі-продажу товарів, а й з метою страхування від майбутньої зміни цін на ринку;
    відсутність впливу прямих дій держави на процес торгів;
    гласність як можливість отримання всіма бажаючими інформації про кількість та ціни укладених угод [16; 127-129].
       На  світовому товарному ринку міжнародні товарні біржі виконують наступні функції[16; 130]:
    обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;
    залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;
    забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;
    здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.
       Залежно від асортименту товарів, що продаються на міжнародних товарних біржах, вони класифікуються як: універсальні або загального типу, де укладаються угоди широкого асортименту біржових товарів; спеціалізовані біржі, де укладаються угоди по окремих видах товарів, тобто мають потоварну спеціалізацію і тому класифікуються як біржі широкого профілю та вузькоспеціалізовані.
       Розвиток  біржової торгівлі протягом тривалого  періоду призвів до появи великого різноманіття видів товарних бірж. З метою упорядкування цих  видів проводиться класифікація товарних бірж за окремими найбільш істотними  ознаками [16; 132-137]:
      За регіоном дії:
    національні, які обслуговують операції купівлі-продажу товарів у межах окремої країни та її регіонів;
    міжрегіональні, діапазон дії яких охоплює територію двох чи більше територіально пов'язаних країн (прикладом таких бірж можуть бути Сінгапурська, Сіднейська, Паризька);
    міжнародні, на яких біржові операції здійснюються представниками різних країн.
      За характером асортименту товарів, що реалізуються:
    вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (до них можна віднести Канзаську міську біржу, що торгує пшеницею, Лондонську міжнародну нафтову біржу, Гамбурзьку кавову біржу);
    спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів (до таких бірж належать, наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао, Лондонська біржа металів та інші);
    універсальні, на яких операції купівлі-продажу здійснюють ся за великим асортиментом різноманітних товарів (прикладами таких бірж є Чиказька товарна біржа, Центральноамериканська товарна біржа (США), Лондонська ф'ючерсна й опціонна біржа, Токійська товарна біржа та інші, які торгують сільськогосподарськими товарами, нафтою і нафто-продуктами, дорогоцінними металами тощо).
      За ступенем відкритості:
    відкриті, на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні);
    закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.
      За характером здійснюваних біржових угод (Додаток А):
    реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;
    ф’ючерсні, на яких торгівля здійснюється не реальними товарами, а контрактами на них;
    опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;
    комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.
      За організаційно-правовими формами діяльності:
    акціонерного товариства відкритого типу (такі біржі мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати і шляхом купівлі-продажу на фондовому ринку);
    акціонерні товариства закритого типу (акції таких бірж розповсюджуються тільки між засновниками і не можуть бути об'єктом передплати і вільного продажу-купівлі на фондовій біржі);
    товариства з колективною відповідальністю – біржі, статутний фонд яких утворюється об'єднанням капіталів засновників;
    решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж [16; 132-137].
       Отже, можна зробити висновки, що наведена класифікація дозволяє цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з урахуванням характерних ознак та визначати тенденції їх розвитку. 

    1.2. Суть, види та способи ведення міжнародних аукціонів 

       Ще  одним засобом міжнародної торгівлі є аукціони, що спеціалізуються на збуті реальних товарів з суворо індивідуальними властивостями.
       Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в  певних місцях ринки, на яких шляхом публічних  торгів в завчасно обумовлені терміни  та в спеціально визначеному місці  проводиться продаж раніше оглянутих  товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну [15; 67].
       Аукціони  організовуються підприємствами (фірмами), які спеціалізуються на їх проведенні. Аукціони можуть проводитися підприємствами, для яких торги не є основним видом  діяльності, проте статутом передбачено право на їх проведення. До цієї організаційної форми належать аукціони, що проводяться біржами, салонами художників, музеями, постійно діючими виставками, торговельними організаціями та підприємствами тощо.
       Спеціалізовані  фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах і беруть на себе виконання всіх функцій з підготовки та проведення аукціонів. Організацією і проведенням аукціонів можуть займатися і брокерсько-комісійні фірми, які продають на аукціонах товари на комісійних засадах за дорученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукціон, може виступати одночасно представником і продавця і покупця. При цьому продавець може не знати покупця, а покупець продавця, але обидва вони знають одного брокера.
       Аукціони  є комерційними організаціями з  відповідним розташуванням приміщень, устаткуванням і кваліфікованими  фахівцями. Управління аукціоном здійснює аукціонний комітет, до складу якого  входять директор аукціону, представники місцевої муніципальної влади. Директору аукціону підпорядковуються виконавчі служби – фінансова, правова, експертна, комерційна, транспортна, загального господарства та ін. Аукціонний комітет розробляє і затверджує правила аукціонних торгів з графіком їх проведення та призначенням ведучого торгів – аукціоніста [16; 138].
       Залежно від порядку організації аукціони бувають:
       1) примусові – які проводяться, як правило, державними організаціями з метою продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, закладеного і не викупленого в строк майна;
       2) добровільні – які проводяться за ініціативою власників товарів з метою найбільш вигідного їх продажу [16; 138-140].
       Аукціони  бувають на підвищення або зниження ціни у гласній або таємній формах.
       При так званому аукціоні на підвищення ціни (одностайний аукціон, або англійський) торги починаються з оголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні надбавки на величину не нижче за мінімальну надбавку, вказану в правилах проведення торгів. При цьому номер покупця й остаточна ціна гласно оголошується. При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукціоністу наперед встановлені знаки згоди на додаткові ціни. Аукціоніст кожного разу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти в таємниці покупці.
       Аукціони  можуть проводитися і на зниження ціни, так звані голландські аукціони («вейдлинг») (Додаток Б). Прикладом «голландського аукціону» може бути аукціон з продажу квітів в Амстердамі. З понеділка по п’ятницю сюди до 8 год. ранку надходять великі партії квітів, продаж яких ведеться відразу в 5-ти великих залах. Квіти рухаються по конвеєру через зал. Оптові покупці сидять за розташованими амфітеатром спеціально обладнаними столами. Перед кожним є кнопка, пов’язана з великим циферблатом, що висить на протилежній стіні, на якому стрілка рухається від максимальної до мінімальної ціни. У міру руху транспортера, на якому встановлені візки з квітами (лотами), що продаються, рухається і стрілка. Для ухвалення рішення даються лічені секунди. Хто першим натисне кнопку, той і набуває право на квіти. Покупка фіксується й оформляється комп’ютером за 15 секунд – від натиснення кнопки до видачі рахунку. Непродані квіти йдуть у компост. Щодня в Амстердамі продається за 4 год. роботи до 12 млн. зрізаних квітів.
       Аукціони  зручні для продавця з наступних причин: концентрований попит на товари; можливість продавати товари за найвищою із запропонованих цін; відсутність необхідності пошуку покупця; використання досвіду та спеціальних знань аукціоністів.
       Зручність аукціонів для покупців полягає в наступному: можливість підбору потрібного асортименту товарів; полегшення орієнтації в кон’юнктурі.
       Для участі в аукціоні кожен бажаючий повинен оформити заявку та пропозицію на висунення товару на аукціон. У пропозиції вказується: повне найменування товару; його короткий опис; характеристика споживчих властивостей і якості; дані про кількість екземплярів; відомості про власника товару [16; 141].
       Експертна оцінка товарів завершується встановленням  стартової ціни. У деяких випадках продавець і працівники аукціонного  комітету можуть домовлятися про  «резервну» ціну, нижче за яку товар не може бути проданий. Всі умови аукціонного продажу товарів фіксуються в аукціонній угоді, яка підписується зацікавленими сторонами.
       Техніка проведення аукціонів по окремих  товарах має свої специфічні особливості, що визначаються насамперед характером товару. Проте сам порядок проведення аукціонів приблизно однаковий  і включає чотири стадії: підготовка аукціону, перед-аукціонна демонстрація товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди (Додаток В).
       Отже, з вищенаведеного можна зробити  наступні висновки, що поява і розвиток аукціонної торгівлі були пов'язані з перевагами, які отримували як продавці, так і покупці товару: можливість швидко реалізувати значну кількість товару, особливо з обмеженими термінами зберігання; висока вірогідність продажу товару за найвигіднішою ціною завдяки присутності великої кількості покупців і створенню умов конкуренції; можливість (для покупця) самостійно перевірити якість товару; забезпечення гарантії поставки товару внаслідок того, що він уже знаходиться на складі аукціону. 

    1.3. Сутність та етапи проведення міжнародних торгів 

       Міжнародні  торги є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організованих товарних ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.
       Термін  “тендер” (від англ. tender) – офіційна пропозиція, замовлення на підряд; ( від англ. to tender) – подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередником між покупцем і продавцем при цьому методі торгівлі є тендерний комітет, який утворюється імпортером. Основною функцією його є організація надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними [15; 94].
      Найпоширенішими об’єктами тендерів у міжнародній торгівлі є:
    підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т.ч. тих, що споруджуються “під ключ”;
    виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та іх окремих видів;
    виконання комплексу пуско-налагоджувальних робіт;
    постачання комплектного устаткування;
    концесії на розробку корисних копалин;
    імпортні закупівлі;
    проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями;
    надання державних кредитів;
    розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності;
    залучення експертів і консультантів;
    поставки, підряди, закупівля для створення об’єктів національної економіки.
       З точки зору особливостей міжнародної  торгівлі торги являють собою  один з різновидів угод з використанням  механізму пропозиції та акцепта. На відміну від двосторонніх угод, де ці два акти є не тільки необхідними, а й достатніми для укладання  та здійснення угоди, практика проведення міжнародних торгів включає в себе чотири етапи, на кожному з яких відбувається складання та підписання відповідних документів (Додаток Г).
       Як  уже зазначалося, для проведення торгів замовники створюють тендерний  комітет, до складу якого входять технічні спеціалісти (залежно від предмета торгу), комерційні фахівці та представники адміністрації. Відомчі або регіональні тендерні комітети складаються з постійних членів (голови, членів комітету та секретаря) та консультантів (експертів), які залучаються до роботи на тимчасовій основі. На підставі угоди із замовником тендерний комітет виконує такі функції[17; 121-122]:
    організує публікацію повідомлення про проведення тендеру бо розсилає відповідні запрошення фірмам — потенційним експортерам;
    провадить збір замовлень на участь у передкваліфікаційних торгах;
    організує і провадить кваліфікаційний відбір учасників;
    організує розробку та розповсюдження тендерної документації серед можливих учасників торгів;
    здійснює реєстрацію та зберігання тендерних пропозицій, що надходять від фірм;
    організує розгляд і оцінку тендерних пропозицій та визначає переможця або приймає інше рішення за результатами торгів;
    готує і подає на затвердження замовнику рішення за результатами торгів та організує висвітлення в засобах масової інформації процесу торгів.
       Тендерні  комітети, як правило, мають право  делегувати частину своїх повноважень  інженерно–консультаційній фірмі, відносини з якою будуються на договірній основі. Найчастіше такі фірми  беруть участь у розробці тендерної документації, тобто комплекту документів, що містять інформацію щодо предмета торгів, а також умови та вимоги тендерного комітету, які мають бути безумовно прийняті та враховані учасниками торгів при підготовці тендерних пропозицій.
       Таким чином з викладеного, саме тендери на сьогодні дуже поширені в світовій практиці торгівлі, особливо на ринках машинно-технічної продукції (за оцінками експертів, вартість замовлень на поставку обладнання та об’єктів капітального будівництва, отриманих за допомогою проведення торгів, становить близько 1/3 загальної вартості експорту машинно-технічної продукції з промислово розвинутих країн).
 

    РОЗДІЛ 2.Оцінка і аналіз міжнародних товарних ринків: біржі, аукціони та торги 

    2.1. Оцінка організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів 

       Сьогодні  у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним  оборотом понад 10 трлн дол., що становить  приблизно 25% від їх валового національного  продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, із яких більшість – товарні [12; С. 34].
       У державах зі зрілою ринковою економікою, зокрема в США, що є сьогодні еталоном організації біржової справи, товарні біржі переважно функціонують як безприбуткові установи, інституції і підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю і відносно невеликим числом членів.
       Світовий  біржовий товарооборот (Додаток Д) на сьогодні складається із 25% насіння олійних і продуктів їх переробки, 19% енергоносіїв, 14% зернових культур [12; С. 35].
       Товари, які продаються на міжнародних товарних біржах, охоплюють понад 70 найменувань  товарного асортименту на біржах реального товару і 148 – на ф’ючерсних біржах.
       Аукціони  як форма організованих товарних ринків відома раніше, ніж товарні  біржі.
       Для того, щоб оцінити міжнародні аукціони, пропоную засоредити увагу на основні предмети торгу на міжнародних аукціонах, якими є хутряні товари (у вигляді сировини та вже перероблених товарів), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба, прянощі, антикваріат, витвори мистецтва та інші. Для таких товарів, як хутро, немита вовна, чай, тютюн, аукціон є найважливішою формою реалізації на міжнародному ринку. Наприклад, через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70 % усього хутра, що продається цими країнами, в Данії – 90 %, у Швеції і Норвегії – приблизно 95 %. Через міжнародні аукціони реалізується близько 70 % чаю, що продається на світовому ринку, 90–95 % немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією [22; С. 43].
       Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. З  продажу хутра в усьому світі  щорічно проводиться майже 150 міжнародних аукціонів. Головними центрами аукціонної торгівлі хутром норки є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург. Для останніх років характерно значне збільшення обсягів продажу хутра норки на аукціонах у Скандинавських країнах при одночасному зменшенні значення Нью-Йорка і Лондона.
       Основні аукціонні центри з продажу каракулю – це Лондон і Санкт-Петербург. Переважне значення на лондонських аукціонах має південно-африканський каракуль. Найважливішими центрами з продажу інших видів хутра є Санкт-Петербург і Лейпциг.
       На  санкт-петербурзьких аукціонах реалізується в значних кількостях шкурки лисиці, соболя, білки, ондатри, сурка, горностая, нерпи та ін. Аукціони з продажу шкірок блакитного песця провадяться в Копенгагені, Осло, Лондоні, з продажу кролика в Лондоні. Хутрові аукціони організуються також у Німеччині, Італії, Франції, Гонконзі, Південній Кореї, Японії, але їх роль у світовій торгівлі хутром незначна.
       Важливими центрами аукціонної торгівлі немитою вовною є Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сідней, Веллінгтон (Нова Зеландія). Через аукціони в цих центрах реалізується 75–80 % продажів немитої вовни на світовому ринку. Основними центрами аукціонної торгівлі ковдровою вовною є Ліверпуль, де реалізується в основному індійська і пакистанська ковдрова вовна. На аукціоні в Ліверпулі продається також вовна кіз [10].
       Для аукціонної торгівлі чаєм характерне її переміщення в міста виробництва  цього товару. Індія через аукціони в Калькутті і Кочіне продає близько 70 % усього чаю, що експортується, а через аукціони в Лондоні – 30 %. Шрі-Ланка приблизно 70 % чаю, Що вивозиться, продає через аукціони в Коломбо і 30% – через Лондонський аукціон. Індонезія реалізує чай через аукціони в Лондоні, Гамбурзі та Антверпені. Африканські країни більшу частину чаю, що експортується, реалізують через аукціони в Найробі (Кенія) і Малаві. Так, через аукціони в Найробі продається 85–90 % кенійського чаю. На цих аукціонах продається також чай з Танзанії, Уганди, а інколи з Конго, Маврикії, Родезії і Мозамбіку [10].
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.