На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Вплив на дитячий органзм тривалого перебування в екологчно несприятливому регон. Пдвищення ефективност вдновлювального лкування на санаторно-курортному етап дтей, постраждалих вд надзвичайних ситуацй техногенного антропогенного характеру.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 19.03.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


22

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування І медичної кліматології імені І.М. Сєченова


Голубова Тетяна Федорівна

УДК: 614.876-085.838:616.89-036.82-053.2
КОМПЛЕКСНА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ Від НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, НА САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЕТАПІ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Ялта - 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Українському НДІ дитячої курортології та фізіотерапії Міністерства охорони здоров'я України
Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Лобода Михайло Васильович, Президент Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів
Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Куніцина Людмила Олександрівна, провідний науковий співробітник відділу неврології Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова МОЗ України
Доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, завідувач кафедри фізіотерапії і курортології Харківської медичної академіїпіслядипломної освіти МОЗ України
Доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Самосюк Іван Захарович, завідувач кафедри медичної реабілітації фізіотерапії і курортології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
Захист дисертації відбудеться «_21__» травня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.53.610.01 при Кримському республіканському НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова МОЗ України (98603, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова МОЗ України (98603, Автономна Республіка Крим, м Ялта, вул. Мухіна, 8).
Автореферат розісланий «_18_»_квітня___2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат медичних наук,
доцент О.Ф. П'янков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діти, на яких впливають негативні дії різних надзвичайних ситуацій (НС), що є основною причиною масової загибелі і страждань населення, зокрема, виникнення як в гострому, так і у віддаленому періодах, гострих і хронічних патологічних і непатологічних психічних, психосоматичних і соматичних розладів, за медико-психологічними наслідками складають одну з найбільших груп постраждалих (Постанови КМУ №1099; №1198; наказ МОЗ України №180/115; В.И. Арнольд, 2004; Д.М. Гродзінський і співавт., 2006). Згідно з даними Державної служби медицини катастроф таких дітей до 35% від всього дитячого населення України. При цьому, всі діти, які потрапили або проживають в регіоні НС, незалежно від умов і ступеня нанесення шкоди здоров'ю, розглядаються як постраждалі.
Інтегральна оцінка стану здоров'я постраждалих від НС дітей передбачає, в першу чергу, оцінку їх адаптаційних можливостей, оскільки процеси адаптації організму до умов зовнішнього середовища визначають стан компенсаторних і резервних механізмів, а, отже, і рівень здоров'я дітей (О.М. Лук'янова і співавт., 1999; В.Л. Зубарев, 2003; А.П. Исаев з соавт., 2003; І.В. Сергета і співавт., 2006; Т.В. Кобец з соавт., 2007). У зв'язку з цим вивчення адаптаційно-компенсаторних реакцій в умовах дії різних як лікувальних, так і несприятливих чинників на дитячий організм є особливо актуальним (В.М. Боголюбов з соавт., 1996; Е.В. Бордюгова з соавт., 2004; Т.А.Беличенко з соавт, 2005; А.А. Журавель, 2006; Н.Н. Каладзе и соавт., 2008).
Ця проблема знаходиться в центрі уваги вчених-педіатрів ще й тому, що в результаті таких масштабних і складних за своїми медико-психологічними наслідками техногенних катастроф, як аварія на Чорнобильській АЕС, токсичне забруднення територій в Миколаївській області, сотні тисяч дітей опинилися в умовах довготривалої нерівномірної дії малих доз іонізуючого випромінювання, токсикантів, хронічного стресу, які несприятливо позначаються на процеси фізіологічного формування і повноцінного розвитку основних систем дитячого організму (О.М. Лук'янова, Ю.Г. Антипкін, 2006; G.N. Souchkevitch, 2002; А.И. Глущенко з соавт., 2006; А.К. Чебан, 2006).
Численні дослідження по вивченню стану здоров'я дітей, котрі проживають в екологічно несприятливих регіонах, свідчать про зростання кількості дітей з функціональною незрілістю, зміною характеру адаптивних реакцій на дію факторів навколишнього середовища (Ю.В.Вельтіщев, 1999; Ю.Г. Антипкин з соавт., 2001; В.Г. Бебешко, 2001; А.И.Нягу, 2006; Національна доповідь України, 2006; G.I. Lazjuk et al., 2002, A.N. Kovalenko et al., 2003). Аналіз наслідків природних (урагани, повені) і катастроф антропогенного характеру, при їх швидкоплинності дозволяє розглядати їх як медико-біологічні чинники ризику для здоров'я дітей «фактором потужного психологічного стресу» (С.С. Підкоритов і співавт. 2000). Фактичний матеріал свідчить, що у дітей, які стали жертвами таких катастроф, виявляється широкий спектр синдромів, зокрема, депресія, тривожність, специфічні посттравматичні страхи, розлади сну і соціальної поведінки, пам'яті, уваги, проблеми з навчанням, соматичні скарги, які вимагають корекції (Б.В. Михайлов, 2005; С.І.Табачніков, Є.Г. Гріневіч, 2006; А.А. Воронков з соавт., 2006; И.А. Миненко, 2006.; О.А. Демченко, 2007; J.A. Bosch et al., 2003; R. Lubit, 2003).
Несприятливі чинники різних НС не тільки погіршують стан здоров'я дітей, які вважаються практично здоровими, але й ускладнюють перебіг наявної соматичної патології і супутніх захворювань, що в значній мірі знижує рівень здоров'я дитячої популяції. Тому проблема відновлювального лікування дітей, постраждалих в результаті надзвичайних ситуацій, останніми роками набуває першорядного значення. В переліку реабілітаційних заходів цієї категорії дітей однією з провідних ланок є етап санаторно-курортного лікування (Н.П.Дриневский з соавт., 2004; Ю.В. Кочергин з соавт., 2007).
Перебування дітей на курорті пов'язано зі зміною кліматичних, соціальних умов оточуючого середовища і в процесі різних навантажень особливо страждають нестійкі і ослаблені регуляторні механізми організму (Л.Д. Тондій, 2003; Н.Н. Каладзе з соавт., 2003). Багатобічна спрямованість адаптивних реакцій на курорті вимагає мобілізації фізіологічних механізмів на самих різних рівнях (О.В. Аргуч 2003; М.В. Лобода, К.Д. Бабов, 2004; В.В. Ежов с соавт., 2004; А.В. Паненко с соавт., 2004). Зниження захисних, адаптаційно-компенсаторних механізмів, природної резистентності та імунологічної реактивності організму, наявність різного ступеня вираженості комплексу неврологічних, ендокринних і психологічних відхилень залежно від характеру ушкоджуючого чинника, а також непрогнозованих відповідних реакцій на лікувальні процедури знижують ефективність традиційних підходів і існуючих терапевтичних методик у даної категорії дітей. Окрім цього, на сучасному етапі недостатньо вивчений взаємозв'язок між станом фізичного і психічного здоров'я у постраждалих в результаті НС, особливості відповідних реакцій дитячого організму на лікувальні курортні фактори, прогностична оцінка ефективності відновлювальної терапії.
Тому пошук і розробка нових технологій використання природних і преформованих фізичних чинників - потужних природних стимуляторів механізмів саногенезу, які підвищують захисні властивості, адаптаційно-компенсаторні ресурси, сприяючи збільшенню енергетичного потенціалу і функціонального резерву різних систем дитячого організму, є актуальним і вкрай важливе для категорії постраждалих від НС ситуацій дітей.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Українського НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України по Державній програмі (шифр 4.30) вивчення медичних наслідків аварії на ЧАЕС, Національної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр. від 10.01.2002 №14; основних пріоритетних напрямків, відзначених в Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення” від 06.12.2005 №1694/2005 у вигляді етапних НДР (№ держ. реєстрації 01930034212; № держ. реєстрації 0195U026490 № держ. реєстрації: 0199U003500 і № держ. реєстрації: 0102U002788). Автор роботи був відповідальним виконавцем трьох і керівником однієї з вищевказаних науково-дослідних робіт.
Мета дослідження: підвищення ефективності відновлювального лікування на санаторно-курортному етапі дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру, на основі вивчення особливостей адаптаційно-компенсаторних механізмів організму і розробки системи заходів комплексної медико-психологічної реабілітації.
Задачі дослідження:
1. Провести порівняльну оцінку основних показників стану здоров'я дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру.
2. Визначити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів, особливості несприятливого впливу на дитячий організм тривалого перебування в екологічно несприятливому регіоні шляхом комплексного дослідження біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, імунологічних, біохімічних і деяких гомеостатичних показників периферичної крові.
3. Вивчити особливості клінічного перебігу і оцінити стан здоров'я дітей з хронічним тонзилітом, рецидивуючим бронхітом і сколіотичною хворобою, постійно проживаючих в регіонах з радіонуклідним забрудненням.
4. Дослідити стан здоров'я дітей, постраждалих від катастроф природного і антропогенного характеру; виявити особливості психоемоційного статусу та його взаємовідношення з показниками вегетативної нервової системи у постраждалих від гострого стресу.
5. Вивчити вплив однократної процедури і курсу лікування курортними факторами (грязьові аплікації, хлоридні натрієві, «перлинні» ванни, купання в морі і плавання в басейні) на стан адаптаційно-компенсаторних механізмів у дітей, що проживають в регіонах з радіонуклідним забрудненням.
6. Оцінити ефективність адаптованих і розроблених методик медичної реабілітації дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій (сульфідної мулової грязі та її препаратів, «спірулінових» ванн, комбінованого і поєднаного застосування методів ентеросорбції, низькоінтенсивного лазерного випромінювання, вітамінізованого препарату «Піковіт» і групової психокорекції).
7. Провести кореляційний аналіз з визначенням інтегральних критеріїв ефективності комплексної медико-психологічної реабілітації дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій, на санаторно-курортному етапі.
8. Розробити програму комплексної медико-психологічної реабілітації дітей, яка включає диференційовані (залежно від характеру основного ушкоджуючого чинника, наявності гострого або хронічного стресу) алгоритми санаторно-курортного лікування постраждалих в результаті надзвичайних ситуацій.
Об'єкт дослідження - діти, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру.
Предмет дослідження - стан адаптаційно-компенсаторних процесів і їх зміна під впливом різних ушкоджуючих і лікувальних чинників у дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій.
Методи дослідження: клінічні, функціональні, лабораторно-імунологічні, біохімічні, радіологічні, психологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що основні клінічні прояви і зміни адаптаційно-компенсаторних реакцій у дітей, які постраждали від техногенних, природних і антропогенних катастроф, залежать від характеру і потужності основного ушкоджуючого чинника, тривалості перебування у вогнищі ураження і дії гострого або хронічного стресу.
Вперше на основі комплексного вивчення стану кровотворної, імунної, нейроендокринної, центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем, вегетативної регуляції, антропометричних, деяких гомеостатичних і даних психологічного тестування, їх взаємозв'язків, дана інтегральна оцінка стану здоров'я з урахуванням характеру основного ушкоджуючого чинника НС. Визначено три групи дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного характеру («прогностично сприятлива», «динамічного нагляду» і група «ризику»), що дозволяє адекватно підібрати оптимальний алгоритм санаторно-курортного лікування для цієї категорії дітей.
За допомогою методів біомедичної статистики, у дітей, які постраждали від різних НС, вперше визначена внутрішня структура адаптаційно-компенсаторних взаємозв'язків, виявлені особливості вегетативної регуляції та психоемоційного стану, що дозволило виділити серед постраждалих від гострого стресу в результаті природних і антропогенних катастроф групу дітей з синдромом “психовегетативної напруги”.
Встановлено, що складний комплекс несприятливих чинників, діючий на дитину при тривалому перебуванні в регіоні з радіонуклідним або токсичним забрудненням, приводить, переважно, до появи «фонових станів», які супроводжуються явищами астенізації, хронізації соматичних патологічних проявів, великої кількості супутніх захворювань, вегетативних і імунних дисфункцій, дифузного збільшення щитовидної залози, відхилень в психоемоційній сфері. Перебування дітей в умовах потужного, але короткочасного стресу приводить, як правило, до появи синдрому «психовегетативної напруги».
науково обґрунтована доцільність санаторно-курортного етапу реабілітації постраждалих дітей, визначені особливості характеру відповідних реакцій на процедуру і курсову дію природних лікувальних факторів, обґрунтовано диференційоване їх призначення, розроблені нові реабілітаційні технології з урахуванням багаторівневого підходу до дітей, які постраждали від різних НС, у тому числі й тим, що проживають в регіонах з нерівномірним іонізуючим випромінюванням.
Вперше розроблена програма комплексної медико-психологічної реабілітації, модульний характер якої, залежно від характеру основного ушкоджуючого чинника, дозволяє адаптувати її до груп дітей, котрі постраждалих від НС техногенного, природного або антропогенного походження.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма для комп'ютерної інтегральної оцінки взаємодії фізіологічних систем на основі поліграфічного програмно-апаратного комплексу, яка дозволяє встановити рівень адаптаційних можливостей і компенсаторних резервів дитини.
Визначені критерії оцінки стану здоров'я, які дозволяють розподілити дітей з регіону НС в одну із запропонованих груп здоров'я (“прогностично сприятливу”, “динамічного нагляду” і групу “ризику”); а також розроблені показання для призначення диференційованого алгоритму санаторно-курортного лікування постраждалих від різних надзвичайних ситуацій.
Розроблені і запропоновані для впровадження в роботу практичної охорони здоров'я методичні матеріали і рекомендації: "Критерії ефективності оздоровлення і санаторно-курортного лікування дітей із зон з радіонуклідним забрудненням" (Київ, 1993); "Оцінка стану здоров'я дітей, що поступають на санаторно-курортне лікування із зон з радіаційним забрудненням" (Євпаторія, 1994); "Програмно-апаратний комплекс оцінки функціонального стану дитини "ПОЛІТЕСТ" (Євпаторія, 1994); ”Санаторно-курортне лікування хворих на сколіоз, проживаючих в регіонах жорсткого контролю” (Євпаторія, 1994); "Відбір та направлення дітей на санаторно-курортне лікування в Крим з урахуванням регіонів радіаційного контролю" (Євпаторія, 1995); "Сучасні технології оздоровлення і санаторно-курортного лікування дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи" (Євпаторія, 1995); "Психологічні аспекти оздоровлення i санаторно-курортного лікування дітей, що постраждали від Чорнобильської катастрофи" (Київ, 1995); «Санаторно-курортне лікування і оздоровлення дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи» (Київ, 1996); “Сучасні технології реабілітації осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій” (Київ, 1998); "Оздоровлення дітей, у тому числі постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в курортних умовах" (Київ, 1999). Розроблені методичний посібник, патент і 7 нових технологій діагностики і лікування дітей, які мають поліфункціональні відхилення в результаті комплексної дії несприятливих чинників навколишнього середовища, гострого і хронічного стресу.
Впровадження результатів дослідження. Запропоновані методичні матеріали і рекомендації, нові технології діагностики і лікування дітей впроваджені в практику на міждержавному рівні (Гомельська обласна лікарня - Білорусь, санаторій "Янган-тау" - Башкиртостан), державному - Волинський державний університет, санаторій "Колос" Черкаської області, "Патрія" Одеської області, "Турія" Волинської області, Первомайське районне територіально-медичне об'єднання Миколаївської області, Миколаївське дочірнє підприємство ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», дитячі поліклінікі міст Київа, Сімферополя, Донецька, Центральна районна лікарня м. Саки і на загальнокурортному рівні (санаторії курорту Євпаторія - "Орлятко", "Здравниця", "Євпаторія", "Зміна", «Ювілейний», «Іскра», «Примор'я», ім. Н.К. Крупської).
Особистий внесок здобувача. Автором проведений патентно-інформаційний пошук і аналіз літератури, обґрунтована мета і задачі, визначена програма наукових досліджень. Розроблений пакет первинної документації (карти обстеження, опитувальники і їх оцінка за допомогою математичної обробки на ПЕОМ, анкети для вивчення віддалених результатів санаторно-курортного лікування постраждалих від НС, створена база даних). Складено технічне завдання для розробки програмно-апаратного комплексу «Політест», адаптований ряд тестів оцінки і програма корекції психоемоційного стану дитини. Проведений науковий аналіз отриманих результатів, їх математична обробка, написані розділи, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації, оформлена дисертаційна робота. Основні публікації за темою дисертації носять пріоритетний характер.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія» (Ялта, 1999); «Медична реабілітація в педіатрії» (Євпаторія, 2002); II і III Національних конгресах фізіотерапевтів і курортологів України «Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації» (Слов'янськ, 2002 і Ялта, 2006); Всеросійському форумі «Здравниця 2001» (Москва, 2001); науковому симпозіумі «Здоров'я дітей і підлітків. Санаторно-курортне лікування. Оздоровлення. Медична реабілітація» (Євпаторія, 2003); семінарі «Медико-психологічна реабілітація рятувальників і постраждалих від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (Євпаторія, 2004); Міжнародному конгресі “Єдиний світ-здорова людина” (Ялта, 2004); V і VI науково-практичних конференціях „Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи” (Ужгород, 2004); „Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні” (Євпаторія, 2005); «Актуальні питання медико-психологічної реабілітації рятувальників, дитячого і дорослого населення, постраждалого в результаті надзвичайних ситуацій» (Євпаторія, 2005); щорічних науково-практичних конференціях «Актуальні питання реабілітації дітей з регіонів антропогенного забруднення» (Євпаторія, 2003-2007); наукових читаннях «Аcta Еvpatorica» (Євпаторія, 2003-2007); I-VII Республіканських конгресах курортологів і фізіотерапевтів АР Криму (2001-2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 69 робіт, з них 30 у зареєстрованих ВАК України виданнях (15 в моноавторстві), розділ у монографії, 1 патент україни, 30 матеріалів і тези в збірках науково-практичних конференцій, 7 нововведень в Реєстрі галузевих нововведень, 10 методичних рекомендацій і матеріалів, методичний посібник.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 375 сторінках машинописного тексту (обсяг основного розділу 286 сторінок), складається із вступу, огляду літератури, характеристики матеріалів, напрямків і методів досліджень, 7 розділів власних досліджень, аналізу і обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 87 таблицями, 11 малюнками, 3 схемами. Перелік використаних літературних джерел складає 490 найменувань (378 - кирилицею, 112 - латиницею).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали, методи дослідження і реабілітації. Дисертаційна робота виконувалася в Українському НДІ дитячої курортології та фізіотерапії і проводилася на клінічних базах дитячих спеціалізованих санаторіїв «Зміна», «Орлятко» МОЗ україни, м. Євпаторія, які є центрами по реабілітації дітей, постраждалих від НС. Наукова робота виконана відповідно вимогам до здійснення наукових досліджень.
Під наглядом знаходилося 1470 дітей - 1034(70,3%) старшого і 436(29,7%) молодшого шкільного віку, з яких 947(64,4%) склали діти, що постійно проживають в регіонах РНЗ. До постраждалих від техногенних катастроф (ТК), також віднесена група з 40 дітей, які проживають в регіоні з токсичним забрудненням (Миколаївська область). Головним ушкоджуючим чинником для здоров'я цих дітей було радіонуклідне і токсичне забруднення, в умовах дії якого вони проживали впродовж тривалого часу, або всього свого життя.
У групу постраждалих від природних катастроф (ПК) увійшли 26 дітей, що перенесли дію руйнівного урагану в Волинській області та 51 дитина з Закарпатській області, які пережили масштабну повінь.
Групу постраждалих від антропогенних катастроф (АК), склали 20 дітей, які потрапили в масове трагічне зіткнення в кінотеатрі м. Червонограду і 78 дітей, що стали свідками несанкціонованих вибухів боєприпасів на військових складах в Ново-Богданівці Запорізької області.
Для дітей, постраждалих від ПК і АК, основним ушкоджуючим чинником став потужний, але короткочасний стрес, викликаний несподіваним і швидким розвитком подій, якій призвів до трагічних наслідків (загибель дітей в некерованому натовпі, значні руйнування будинків і інших господарських споруд, а також виражена загальна психоемоційна напруга).
Оцінка стану здоров'я дітей проводилась в порівняльному аспекті. В першу чергу отримані показники порівнювали з віковими нормативами. В період перебування дітей в санаторії формували групи порівняння з екологічно сприятливих регіонів, аналогічних по віку, статі і основній клінічній характеристиці (контрольні групи, що склали в цілому 308 дітей).
Метою підбору дослідницьких методик була об'єктивна оцінка вихідного стану дитини (Baseline Assessment), яка постраждала від НС з урахуванням того, що більшість з них знаходилася в стані субкомпенсації основних функціональних систем, зміненого функціонування адаптаційно-компенсаторних механізмів (дизайн досліджень представлено на схемі).
Всім дітям, постраждалим від НС, проведена оцінка адаптаційних реакцій (по Л.Х. Гаркаві, 2003); вегетативного тонусу і реактивності, кардіоінтервалографія (Н.А. Белоконь, М.Б. Кубергер, 1987); визначення показників симпатоадреналової системи (рівень екскреції адреналіну, норадреналіну, дофаміну і ДОФА в сечі), тестування психоемоційного стану (особистий дитячий опитувальник Айзенка; шкала явної тривожності CMAS; тест диференційованої самооцінки Доскіна, опитувальник страхів Захарова, складна сенсомоторна проба).
Для дітей, постраждалих від ТК, важливою була оцінка основних доступних біомаркерів передбачуваного впливу нерівномірного іонізуючого випромінювання, дії токсичних речовин на такі біологічно уразливі системи дитячого організму як кровотворна, імунна, ендокринна, центральна і вегетативна нервова системи, стан гомеостазу і психіки. Для дітей, постраждалих від НС природного і антропогенного характеру, з урахуванням характеру основного стрестравмуючого чинника, було важливим оцінити, в першу чергу, психовегетативний стан.
У тих випадках, коли під наглядом знаходилися діти зі встановленими діагнозами захворювань органів дихання (хронічний тонзиліт, рецидивуючий бронхіт), кістково-м'язової системи (сколіотична хвороба) і мали такі супутні захворювання як дифузне збільшення щитовидної залози, вегетосудинна дистонія, зміни в психоемоційному статусі, використовувалися такі дослідницькі методики, які дозволяли розкрити особливості перебігу цих захворювань.
Для вирішення поставлених завдань і коректної роботи з первинною медичною інформацією була створена інтегральна комп'ютерна база даних, яка має наступний дизайн (Database Design):
Схема: Основні напрямки досліджень і методик реабілітації у дітей, постраждалих в результаті надзвичайних ситуацій. база паспортних даних, основу якої складали електронні еквіваленти спеціально розроблених карт хворого (Case Record Form, CRF); вкладиші за оцінкою локального статусу (фарингоскопічна картина хворих з хронічним тонзилітом, фізикальних даних дітей з рецидивуючим бронхітом, ортопедичного статусу дітей із сколіотичною хворобою), наявності імунної і вегетативної дисфункції; визначення стадії статевого дозрівання; опитувальники (Questionnaire); перелік всіх дітей (Age-sex Register) з їх інформацією, кодованою відповідно до дослідження (Coding Clinical Trial Data) і списку основних і супутніх захворювань відповідно до МКХ 10 (Diagnostic Index); баз даних, що включають результати лабораторних, функціональних досліджень, тестів оцінки психоемоційного стану. Всі дані, які внесені в базу, верифіковані (Data Verification), валідизовані (Data Validation) і відповідно архівовані (Data Archiving).
Дітям, постраждалим від ТК, проведено поглиблене вивчення біохімічних, імунологічних, радіоімунологічних, гомеостатичних і нейрофізіологічних показників, як передбачуваних біомаркерів радіаційного впливу, визначення стану щитовидної залози, інтегрального показника стану кардіореспіраторної системи (фізичної працездатності) і фізичного розвитку дітей. У частини дітей з регіонів РНЗ проведено вивчення адаптаційних резервів за допомогою розробленого в інституті програмно-апаратного комплексу «Політест»; у дітей, які отримали вітамінізований препарат «Піковіт», проведена оцінка мікрофлори кишківника; у дітей з рецидивуючим бронхітом досліджували функцію зовнішнього дихання методом спірографії.
Біохімічні дослідження крові у хворих проводилися відповідно затвердженим уніфікованим методикам (інструкція МОЗ України від 10.07.2000 № 19-04/23).
Дослідження імунного статусу вивчали з визначенням основних показників гуморальної і клітинної ланок імунітету I і II рівня (рекомендації ВООЗ, 1997). Використані методи імуноферментного аналізу (визначення субпопуляцій лімфоцитів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, активовані Т- і В-лімфоцити, моноцити CD25+, 0-лімфоцити, фагоцитарний індекс і фагоцитарне число).
У сироватці крові дітей з регіонів РНЗ визначався вміст кортизолу, тироксину, тиреотропного гормону, трийодтиронину методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою стандартних вітчизняних тестнаборів (РІА-Т4-СТ; РІА-Тз-СТ; РІА-ТТГ; РІА-АТ-ТГ, кортизолу-СТ інституту біоорганічної хімії АН Білорусі, м. Мінськ).
Для оцінки гомеостатичних параметрів досліджували капілярну кров на комплексі приладів фірми АVL (Австрія) і електронному лічильнику клітин крові фірми Контравес (Швейцарія). Визначали рН крові, парціальний тиск вуглекислого газу (рСО2) і кисню (рО2), показники метаболічних порушень (вміст кислот НСО3-) і вміст всіх буферних систем (ВВ), показники електролітів (К, Nа, Са), кількість лейкоцитів (WBC), еритроцитів (RBC), тромбоцитів (PLT), вміст гемоглобіну, величину гематокриту, середній об'єм еритроциту, середнє насичення еритроциту Нв, середню концентрацію Нв в одному еритроциті.
Дослідження церебральної гемодинаміки проводили методом реоенцефалографії з визначенням реографічного, дикротичного, діастолічного індексів, модуля пружності. В основу визначення ступеня порушень церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні були взяті величини дикротичного і діастолічного індексів і їх співвідношень (диастоло-дикротичний показник, що характеризує стан тонусу і кровонаповнення великих і дрібних артерій, а також венозного тонусу і венозного відтоку).
Вивчення біоелектричної активності головного мозку проводилося на
8-канальному електроенцефалографі "Біоскрипт" за допомогою фонової і реактивної ЕЕГ в екранованій кабіні. Електроенцефалограми оцінювали з урахуванням основних показників, характерних для нормальних і патологічних змін з використанням візуально-графічного аналізу відповідно з класифікацією Е.А. Жірмунської, В.С. Лосева (1984), а також за допомогою розробленої бальної системи оцінок функціональних характеристик мозку з формуванням інтегрального висновку (Нововведення, 2003).
Обстеження дітей за всіма дослідницькими методиками проводили до і після санаторно-курортного лікування. У частини дітей проведені дослідження до, в час і після однократної процедури грязьових аплікацій, хлоридних натрієвих, «перлинних», «спірулінових» ванн; віддалені результати вивчені через рік при повторному надходженні дитини в санаторій.
Аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів описової статистики (Descriptive Statistics) пакету STATISTIKA for WINDOWS 6.0 (фірма StatSoft, США); використовувався варіаційний аналіз з визначенням статистичної значущості по критерію Стьюдента, кореляційний, дисперсійний, кластерний і факторний аналізи (метод головних компонент). Вибір математичних методів визначався постановою завдання у кожному конкретному випадку і відповідно вимогам до обробки медичних даних (О.Ю. Реброва, 2002).
На фоні санаторно-курортного режиму діти, які поступали з регіонів РНЗ, одержували традиційне лікування: 1 група - 45 дітей (грязьові аплікації); 2 група - 56 дітей (хлоридні натрієві ванни); 3 група - 68 дітей ("перлинні" ванни з аналогічними параметрами процедури); 4 група - 42 дитини, що отримували в літній період часу купання в морі по відповідних режимах і дозуваннях; 5 група - 149 дітей, які отримували плавання в басейні з хлоридною натрієвою водою.
Розроблені нові технології включали: питний режим, прийом ентеросорбенту у вигляді спіруліни і черезшкірного лазерного опромінення (апарат СМ «КОМБІ») - отримали діти, що постійно проживають в регіонах з радіонуклідним та токсичним забрудненням (40 і 77); електрофорез з колоїдним дрібнодисперсним препаратом сульфідно-мулової грязі (82) і з розчином сульфідно-мулової грязі «Пелозоль» на міжлопаткову область (28); мікроводорость Spirulina platensis у вигляді пігулок всередину (44) і спірулінові ванни (18); вітамінізований препарат "Піковіт" (45); методику групової психокорекції (75 дітей з регіонів РНЗ).
Дітям, постраждалим від ПК і АК, була проведена комплексна програма психокорекції, яка включала спеціально складені групові заняття, музико- і аромотерапію на основі використання ефірних олій Криму (ефірна олія шавлії і лаванди).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Аналіз досліджень, проведених в порівнянні з показниками у дітей з екологічно сприятливих регіонів, дозволив уточнити у дітей, які постійно проживають в регіонах з радіонуклідним і токсичним забрудненням особливості клінічних проявів, фізичного розвитку, стану периферичної крові, біохімічних і радіоімунологічних показників, центральної, вегетативної нервової, ендокринної, імунної, серцево-судинної систем, психічного статусу, характеру проявів ряду хронічних захворювань.
Доведено, що для дітей, які постійно проживають в екологічно несприятливих регіонах, загальним показником неблагополуччя є так звані “фонові“ або «пограничні» стани з різним ступенем вираженості клінічних, психологічних проявів і ослаблення захисних і адаптаційно-компенсаторних властивостей організму. Так, супутні захворювання у дітей з регіонів РНЗ склали 679(71,3%) випадків, у дітей групи порівняння - 163(51,9%) і представлені були переважно вегето-судинною дисфункцією (відповідно 34,2% і 22,0%), дифузним збільшенням щитовидної залози (38,4% і 15,1%), що в 1,6 і 2,5 рази частіше в порівнянні з дітьми контрольної групи. Дітей з наявністю 3-х і більше супутніх захворювань в групі з регіонів РНЗ було в 1,3 рази більше в порівнянні з цим показником у дітей КГ; частіше (в 1,2 рази) зустрічалися імунні дисфункції і метеолабільність (1,1).
Визначені особливості перебігу періоду адаптації у дітей з регіонів РНЗ - в 2,0 рази частіше реєструвався несприятливий тип; кількість захворілих в період перебування в санаторії перевищувала рівень захворілих серед дітей КГ в 1,9 рази (21,0% і 11,0%). Причому, частіше хворіли діти в I-ій декаді - 11,2% проти 7,8%, в II-ій декаді - 6,4% проти 1,2% і в III-ій декаді - 3,4% проти 1,9% (в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів). Це передбачає проведення профілактичних заходів, а при необхідності - лікування дітей в умовах первинної ланки охорони здоров'я.
Аналіз скарг і провідних синдромів дозволив встановити в 1,2 рази частіше переважання у дітей з ХТ, РБ і СХ проявів астенізації, що підтверджують поліморфні порушення діяльності нервової, серцево-судинної системи і психічної сфери - мигренєподібні головні болі, підвищена стомлюваність, диспептичні розлади, нудота, болі в животі, кардіалгії, апатія. Частота зазначених синдромів була більш виражена у дітей з регіонів РНЗ в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів - в 1,7-2,4 рази. Така ж закономірність виявлена при вивченні стану здоров'я дітей обох груп залежно від основного захворювання. Найбільш часто ці клінічні синдроми виявлялися у дітей з хронічним тонзилітом, рідше - при сколіотичній хворобі.
Виявлено також, що діти з регіонів РНЗ більшою мірою мають низький і дисгармонійний фізичний розвиток в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів (57,9% проти 46,0%), що вказує на більш низький рівень здоров'я цієї категорії дітей. Переважна кількість дівчаток з дисгармонійним фізичним розвитком серед дітей з регіонів РНЗ, більш раннє статеве дозрівання обумовлювало необхідність диференційованого підходу до складання алгоритму санаторно-курортного лікування. Аналогічні результати диспропорційного фізичного розвитку дітей, постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи, реєструвалися і іншими авторами (Л.П. Арабская, Ю.Г. Антипкин, 2006].
Дослідження адаптаційних реакцій по Л.Х. Гаркаві дозволило зробити висновок про те, що для цих дітей більшою мірою (56,4%) був характерний низький рівень реакцій, що перебігають з напругою, особливо виражений у хворих з РБ і ХТ (реакції переактивації і стресу відповідно у 26,8% і 19,3% хворих з РБ і 47,7% і 22,1 хворих з ХТ). Хворі з екологічно сприятливих регіонів також розподілялися на групи з низьким і високим рівнем реактивності, але дітей з гармонійними реакціями було в 1,6 рази більше, ніж у дітей з регіонів РНЗ. Аналогічні дані, що свідчать про зниження адаптаційно-компенсаторного резерву дітей в групі з регіонів РНЗ, опубліковані і іншими авторами (З. М. Саранча, 2001).
При дії на дитячий організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників виникають порушення рівноваги функціонування ВНС з переважаючим впливом того чи іншого відділу, що при тривалому існуванні приводить до виникнення соматичної патології. В групі з регіонів РНЗ у дітей зі всіма захворюваннями (ХТК, ХТД, РБ і СХ) в більшому відсотку випадків виявлений симпатикотонічний тип реагування ВНС в порівнянні з аналогічними групами дітей з екологічно сприятливих регіонів (відповідно в 1,8; 2,3; 1,5; 1,3 рази, p<0,05), що може свідчити про більшу напругу регулюючих систем дитячого організму, які знаходяться в більш несприятливих умовах. Це підтверджувалося тим, що більше 1/3 дітей знаходилися в умовах підвищеної активності адаптаційних можливостей серцево-судинної системи: показники пульсу і артеріального тиску у 30,6%-38,9% дітей перевищували вікову норму, що в середньому в 1,5 рази більше, ніж в аналогічних групах дітей з екологічно сприятливих регіонів.
Про це ж свідчили дані КІГ, отримані у обстежених хворих (з ХТК, ХТД, РБ і СХ), у яких було визначено перевищення кількості дітей з ІН більше 90 у.о. в порівнянні з аналогічними групами з екологічно сприятливих регіонів (в 1,6; 2,0; 1,6 і в 1,4 рази, р<0,05). Такі величини інтегрального показника регуляторних систем вказують на їх напругу за рахунок переважної активації симпатичного відділу ВНС. В групі з регіонів РНЗ частіше (більше половини - від 51,2% до 67,6% випадків) зустрічалися діти з ГС типом ВР і ці показники в 1,2; 1,6; 1,5 і в 1,4 рази були більші, ніж відповідно у хворих з ХТК, ХТД, РБ і СБ з екологічно сприятливих регіонів. Ці зміни, безумовно, відображають наявність центрального контуру стимулювання, що може привести не тільки до зриву адаптаційно-компенсаторних механізмів, але і до загострення основного або появи інтеркурентного захворювання. Значне збільшення ІН в ортоположенні, за рахунок підвищення активності симпатичного і пригнічення парасимпатичного відділів ВНС, свідчить про перенапруження адаптивних можливостей організму і виникнення синдрому дезадаптації.
Інкорпорація радіонуклідів, у тому числі довгоживучих, а також дія зовнішнього хронічного опромінювання в малих дозах, є достатньо потужними чинниками впливу на регуляторно-біохімічні процеси, у тому числі на стан симпатоадреналової системи (Н.Н. Омельянюк, А.Н. Аринчин, 2001). В групі з регіонів РНЗ кількість дітей з нормальними показниками адреналіну, норадреналіну, диоксифенілаланіну і дофаміну було статистично значимо (р<0,05) нижче, ніж в аналогічних групах з екологічно сприятливих регіонів. В цих же групах також реєструвалося більша кількість дітей з підвищеним вмістом адреналіну (відповідно в 1,9; 2,1; 5,6 і в 3,1 рази у хворих з ХТК, ХТД, РБ і СХ); зниженими (в порівнянні з віковою нормою) показниками норадреналіну і диоксифенілаланину. Виявлені зміни метаболізму катехоламінів (підвищений вміст адреналіну, знижений вміст норадреналіну) у дітей з регіонів РНЗ можуть свідчити про більш несприятливі умови, що впливають на дітей, які тривало проживають в регіонах з нерівномірним іонізуючим випромінюванням.
За наслідками психологічного тестування більш ніж у половини дітей з регіонів РНЗ був встановлений високий і гранично високий показник фонової тривожності. При аналізі явної тривожності, яка в значній мірі обумовлена і високо корелювала з вегетативним забезпеченням, показник тривожності у дітей з регіонів РНЗ склав 22,3±0,73, у дітей з екологічно сприятливих регіонів - 16,9±1,02 (р<0,01). Реєструвалися достовірні відмінності показників явної тривожності у хлопчиків і дівчаток з регіонів РНЗ: у хлопчиків він склав 19,5±1,07, у дівчаток - 24,1±0,92 (р<0,01). При подальшому аналізі групи дітей з високою тривожністю була виділена підгрупа, яка склала 35,1% від загального числа дітей з регіонів РНЗ. Ці діти відрізнялися високими показниками актуальної тривожності, були віднесені до групи "ризику" з можливістю несприятливої адаптації. Саме тривожність в значній мірі визначала соціально-психологічну дезадаптованість дітей, в клінічних еквівалентах вона розглядалася як переважання явищ тривожного регістру. Виявлені показники тривожності були близькими з показниками кількості страхів, в яких знаходив реалізацію стан актуальної тривожності. Якщо для хлопчиків число страхів складало 10,3±1,06, що трохи перевищувало аналогічний показник у хлопчиків з екологічно благополучних регіонів, то для дівчаток цей показник складав 18,3±1,22 (р<0,001). В структурі найбільш значущими для цих дітей був страх радіації - у 69,1% дівчаток і у 62,3% хлопчиків. Тривале перебування в стані тривоги і страху стресогенної природи призвело до значного підйому показників невротичного регістру: астенізації, соматизації і “іпохондрії” дітей, що проживають постійно на територіях з РНЗ або токсичним забрудненням. При клініко-психологічному обстеженні із застосуванням формалізованого опитувальника у дітей, що поступили на санаторно-курортне лікування з регіонів РНЗ, було встановлено: дратівливість у 72,0%; немотивована зміна настрою - 47,9%; проблеми сну і засипання - 63,1%; образливість - 47,9%; запаморочення - 52,1%; моторна гіперактивність - 50,0%; скарги на труднощі концентрації уваги - 64,1 %; немотивована поведінка - 58,9%. Діти відмічали у себе неблагополуччя фізичного здоров'я. В цілому у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, стан "емоційна нестабільність - висока тривожність" є диференційно-діагностичним критерієм і одночасно першочерговою "мішенню" психокоректувальної роботи (В.І. Лисенко, 1996, 2005).
Зміни периферичної крові торкалися не тільки кількісних показників основних форменних елементів, але й свідчили про імунологічні і гематологічні порушення стану - гіпоксемію, гіперкапнію, метаболічний ацидоз, мікроцитоз. У дітей обох груп спостерігалося зниження кількості в периферичній крові Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), супресорів (CD8+) і В-лімфоцитів (CD20+) різного ступеня вираженості. Серед дітей із регіонів РНЗ до початку лікування було встановлено як зниження показників імунного статусу у 21,1% дітей до рівня компенсованого вторинного імунодефіцитного стану 1 ступеня (зниження основних субпопуляцій CD3+ і CD22+ лімфоцитів в межах 15-30% від середніх нормальних величин), так і дисбаланс субпопуляцій Т-хелперів і Т-супресорів у бік явної тенденції до підвищення CD8+ клітин. Останні є цитотоксичними лімфоцитами і виконують важливу роль по елімінації з організму чужорідних клітин.
Різноспрямований характер порушень в показниках Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій, В-лімфоцитів (CD20+) до певної міри свідчив про особливості функціонування імунної системи у дітей пубертатного періоду і характеру основного захворювання, а також умов проживання. Так, у дітей з регіонів РНЗ, зниження Т-лімфоцитів було більш виражене в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів при ХТД і СХ в 1,5 рази, Т-хелперів - при СХ в 2,0 рази, Т-супрессорів при РБ і B-лимфоцитів в периферичній крові у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів перевищувало рівень зниження в 2,9 рази. При порівнянні лабораторних показників з клінічними даними підтверджувалася наявність у спостережуваних дітей резидуальних явищ недавно перенесених або неповних ремісій загострень основних захворювань.
При такому стані імунної системи в організмі дітей створюється ситуація для персистенції агентів - вірусної і бактерійної природи, а також можливий розвиток або посилення наявних аутоіммунних процесів. Отримані нами результати узгоджуються з даними, описаними іншими авторами, які підтверджують кількісні і якісні порушення клітинного і гуморального імунітету у дітей, постраждалих в результаті радіонуклідного забруднення та інших токсичних впливів (М.М. Каладзе, 1996; В.С. Масюк, 2003; А.А. Чумак, 2006).
Аналіз показників стану тиреоідно-гіпофізарної системи у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, залежно від наявності у них дифузного збільшення щитовидної залози дозволив визначити достовірне зниження тиреоідних гормонів та компенсаторне збільшення тиреотропного гормону і кортизолу. Необхідно відзначити, що в групі з регіонів РНЗ, аналогічна картина спостерігалася і у дітей без збільшення щитовидної залози, що свідчить про несприятливий вплив на стан ендокринної системи тривалого нерівномірного радіонуклідного забруднення.
У хворих на сколіоз встановлено зниження вмісту кальцію (93,8%), фосфору і деяке збільшення (в порівнянні з віковою нормою) вмісту лужної фосфатази в крові у 55,6% дітей, що може свідчити про зміну мінералізації кісткової тканини у цих дітей. При аналізі показників обміну органічних компонентів сполучної тканини у дітей з СХ було встановлено підвищення виділення оксипроліну з сечею (82,1% випадків), глікозаміногліканів (70,7%). Біохімічні показники крові дітей старшого (пубертатного) віку дещо відрізнялися і були більше змінені (в порівнянні з віковими) від аналогічних показників дітей молодшого віку (до появи ознак статевого дозрівання). Як відомо, при появі перших ознак статевого дозрівання швидкість прогресування СХ збільшується в 2-5 разів (І.І. Кон з співавт., 1984).
Виявлені зміни у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ є підставою для включення в комплексне санаторно-курортне лікування дієти з курсами ентеросорбції, вітамінно-мінеральних комплексів, що може сприяти позитивному впливу на обмінні процеси і мінералізацію кісткової тканини, має важливе значення для зменшення прогресування сколіотичної деформації, особливо для дітей, що проживають в регіонах з РНЗ або іншим антропогенним забрудненням.
стан нервової системи, разом з ендокринною і імунною, відіграє ведучу роль у формуванні відповідних реакцій на дію будь-яких ушкоджуючих чинників, як короткої, так і тривалої дії, визначає стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дитячого організму. Функціональний стан центральної нервової системи є певним маркером несприятливої нерівномірної іонізуючої дії у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ.
Найбільш характерними змінами електроенцефалографії для групи дітей з регіонів РНЗ було пониження адаптивних можливостей мозку як в діапазоні допустимих вікових відхилень, так і у вигляді їх істотного зниження, що набуває характеру патологічних форм активності. В порівняльній групі дітей з екологічно сприятливих регіонів, за наявності однакових тенденцій характеристики біоелектричної активності головного мозку, процеси вікового дозрівання і диференціювання областей мозку виявлялися більш чітко.
Проведений аналіз нейрофізіологічних показників залежно від віку і наявності вегетативних дисфункцій показав, що у дітей з ВД в 59,7±8,8% випадків були виявлені відхилення, що в значній мірі (в 3,8 раз) перевищує кількість таких дітей в групі без вегетативних дисфункцій (відмінності статистично значимі, р<0,01). У дітей в період статевого дозрівання група “динамічного нагляду” значно (в 1,8 рази) збільшується за рахунок зменшення “прогностично сприятливої” групи (р<0,05) і збільшується кількість дітей з вираженими нейрофізіологічними змінами (18,7±6,8% і 13,6±5,2% відповідно в групі старшого і молодшого шкільного віку). Це свідчило про те, що діти в період статевого дозрівання є більш уразливими, що обумовлює для них більш щадний підхід до призначення курортних чинників. Однією з характерних особливостей обстежених дітей з регіонів РНЗ було зниження у них гомеостатичної стійкості мозку (ГСМ) під впливом гіпервентиляційного навантаження. Істотне зниження ГСМ, спостережуване в 27,6±5,13% випадків, виявлялося вираженим посиленням дельта-активності, пониженням порогу судомної готовності або появою судомної активності мозку. В групі порівняння таких дітей було 11,1±6,0%, що в 2,5 рази менше (р<0,05). Для 32,8±5,3% дітей основної групи характерним було зниження рівня компенсаторних можливостей мозку, яке виявлялося появою і вираженим посиленням патологічної активності під дією гіпервентиляції у вигляді множинних гострих хвиль і комплексів: «гостра - повільна хвиля» в потиличних відділах півкуль. Такий характер БА активності був обумовлений структурно-функціональними порушеннями на рівні коркових нейронів (Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин, 1991), що також сприяє пониженню адаптивних можливостей мозку.
Аналіз реоенцефалографічних даних в групі з регіонів РНЗ дозволив виявити зменшення (в 1,6 рази) кількості дітей з нормальними показниками церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні і в 2,5 рази було збільшення кількості дітей з вираженими змінами мозкового кровообігу, які обумовлені зміною тонусу судин артеріальної і венозної систем.
Для інтегральної оцінки вихідного функціонального стану дитини, яка прибула з регіонів РНЗ, проведена поліграфія з одночасною реєстрацією електрофізіологічних параметрів різних систем (реограма, електроенцефалограма, ЕКГ, пневмограма) і визначений ступінь синхронізації їх діяльності з метою виявлення наявних порушень здоров'я, резерву адаптаційних і компенсаторних сил організму, особливостей реагування на зовнішні подразники для можливої, адекватно підібраної дії курортними і преформованими лікувальними чинниками. Визначення інтегральної величини виявило у 44,2% дітей із регіонів РНЗ низький рівень адаптаційних можливостей, що дозволило виділити їх в групу "ризику", яка вимагає не тільки щадного підходу, але і застосування спеціальних коригувальних засобів.
Накопичений досвід нагляду за станом систем, що вивчаються у дітей, постраждалих від НС, подальший кластерний і факторний аналіз отриманих результатів, показали значущу інформативність показників гемограми, оцінки стану кардіореспіраторної системи, неврологічного і психічного статусів, клінічних проявів імунної дисфункції, стану щитовидної залози. Наявність дітей з різними змінами вищеозначених показників виявилося підґрунтям їх розподілу на три групи за допомогою кластерного аналізу, а саме алгоритму методу К середніх (таблиця).
В результаті статистичної обробки формалізованих багатокомпонетних даних було одержано три різні кластери. Ці кластери або групи умовно позначили: 1 кластер - як «прогностично сприятливу» групу, діти якої не мають значних або патологічних відхилень в стані здоров'я; 2 - групу «динамічного нагляду», діти якої мали відхилення і при динамічному нагляді вони або нормалізувалися (в цьому випадку дитину відносили в групу «прогностично сприятливу») або носили стійкий, перехідний в патологічний, характер, що дозволяло віднести дитину в 3-ю групу «ризику».
Таблиця
Результати інтегральної оцінки адаптаційно-компенсаторного рівня у дітей при різних захворюваннях з регіонів РНЗ і екологічно сприятливих регіонів, проведеної за допомогою кластерного аналізу (М±m)
Нозології
Групи
Діти
р
з регіонів РНЗ
З екологічно сприятливих регіонів
Абс.
%
Абс.
%

В цілому

n1-660

n2-146
1
83
12,5±1,29
26
17,8±3,17
р>0,05
2
298
45,2±1,93
94
64,4±3,96
р<0,001
3
279
42,3±1,92
45
30,8±3,82
р<0,05

ХТ

n1-348

n2-55
1
61
17,5±2,03
11
20,0±5,39
р>0,05
2
143
41,1±2,63
31
56,4±6,69
р>0,05
3
144
41,4±2,64
13
23,6±5,72
р<0,05

РБ

n1-203

n2-89
1
28
13,8±2,42
14
15,7±3,85
р>0,05
2
79
39,9±3,42
44
49,4±5,29
р>0,05
3
96
47,3±3,50
31
34,8±5,05
р<0,05

СХ

n1-199

n2-39
1
22
11,1±2,22
12
30,7±7,39
р<0,05
2
110
55,3±3,52
19
48,7±8,01
р>0,05
3
83
41,7±3,49
8
20,5±6,46
р<0,05

Примітка:1- «прогностично сприятлива»; 2 - «динамічного нагляду»; 3 - група «ризику»; n1-кількість дітей з регіонів РНЗ; n2- кількість дітей в групі порівняння У групі з регі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.