На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Глобальна економка

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 25.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    1.1. Визначення глобалізації і проблема співвідношення понять глоб-я та глобалізм.
      Термін глоб-ї вперше запропонований проф. Гарвардської школи бізнесу Теодором Левітом в 1983 Виділяють 4 визначення глоб-ї: - процес виходу інтересів нац. господарюючих суб’єктів за межі територіальних кордонів окремих держав поряд з формуванням та розширенням сфери діяльності транснац ек та фін структур; - процес підняття приватних нац ек проблем на глобальній світовий рівень бачення, який вимагає їх вирішення врахування світових господарських інтересів і мобілізації світових ресурсів; - це безпосередній вплив того що відбувається в одній частині світ ек-ці на інші її частини, які можуть бути не пов’язаними; - це необхідність координації в загольносвіт масштабах нац ек та фін політик з метою створення єдиного світового порядку. Глоб-я віддзеркалює досягнутий світовою спільнотою критичний рівень ек взаємозалежності на основі ек інтеграції зростаючого переміщення факторів вир-ва. Глобалізм  - ідеологічне середовище, платформа глобалізації. У франц наук школі виділяють мондіалізацію та глоб-ю мондіалізація – це стадія планетарного розвитку без кордонів, що стає результатом взаємозалежності нац ек-к. І відрізняється від поняття глоб-я тим, що характеризує такий етап ек розвитку, де нівелюється час завдяки новим інформаційним технологіям.
    Глоб-я  як процес і як мета. Глоб-я в якості світового ек розвитку: 1) концепція – створення єдиної світової економіки завдяки розвитку і поступовому об’єднанню континентальних ек та фін союзів політичних конфедерацій, регіональних валют систем. (ЄС НАФТА євро долар). 2) пропонується найбільшими і радикальними пропагандистами суспільної моделі, які пропонують розповсюдити Амер-ку господарчу практику, валют систему, законодавство, ек інститути на весь світ. Країни, які не приймають таких умов будуть ізольовані, а зв’язки з ними будуть зведеніі до мінімуму. 3) концепція виходить з сучасних реалій і пропонує поступово сприяти глоб-ї завдяки лібералізації ек та фін діяльності, шляхом розширення сфери відповідальності м\н орг-й, які працюють над лібералізацією (СОТ, МБ). 4) концепція стверджує  необхідність створення єдиного світового ек правопорядку.
1.2. Основні якісні  ознаки і риси  глобалізації
    Риси  глоб-ї : 1) наявність розвинутих та структурно сумісних ринків 2) підтримання таких темпів НТР які не є характерним для більшості країн з індустріальними економіками. 3) неминуче відставання тих країн що не можуть знайти нішу в новій системі світового господарства 4) необхідність пошуку нових можливостей кризового регулювання. 5) розмивання традиційних фун-й держави, яка на сьогодні не тільки втрачає можливість контролювати обмінний курс та захищати власну валюту, але й не є ключовим учасником світ-ї ек-ки.
    Роль  держав і проблема незалежного статусу  в умовах глобальних трансформацій. На функції і автономний статус держав з тз японського ек-та Кенічі Онає впливає „4І” : 1) інвестиції, які на сьогодні не є географічно обмеженими, є приватними і виключають залучення уряду 2) індустрія яка за власною орієнтацією стає глоб-ю. 3) інформаційні технології які дають змогу компаніям бути присутніми на всьому світі без необхідності побудови бізнесу в кожній країні. 4) індивідуальні споживачі, які стають глобальними і бажають мати дешеву якісну продукцію не зважаючи на місце її вир-ва. Тч майбутнє належить не державам, а сфокусованим географічним підрозділам (регіон коінсай Гонконг, каталінія Іспанія, силіконова долина США, зона залива Каліфорнія, північна Італія Баден-Вюртемберг острови Індонезії)
    Форми глоб-ї  Англ. Вчений Стенлі Гофман вважає що в світі відбувається зіткнення глоб-ї тому, що глоб-я має 3 форми 1) ек-на глоб-я головними її умовами є компанії, банки, інвестори, держави, МО, вона є причиною світової нерівності і результатом технічної революції 2) культурна глоб-я – це проблема вибори між ідентифікацією та різноманітністю, 3) політична глоб-я – перевага США та її політичних інститутів.
1.3. Часові параметри та горизонти глоб-ї.
    Виділяють 4 базових концепції, що віддзеркалюють підходи до визначення часових копдонів Г.: 1. конц. Г. Як процесу зміни істор форм (конц архаїчної Г.), Представники першої конц є Робертсон, Уотерс вважають, що Г. є тривалим історичним процесом, а її початок – 15-16 ст. Терборн виділяє в історії 6 хвиль Г.. преша з яких відбулася в 3-7 ст  нашої ери. Деякі вчені взагалі ставлять під сумнів історичну винятковість Г, вважаючи, що її формами були монотеїзм, імперська конфесіональна Г, мусульманський проект, епоха вел геогр. Відкриттів, індустріальна Г, електронно-фін Г. Аргументація прибічників такої концепції є логічною з т.з. розгляду Г. як процесу, що трансформував певні сфери світового простору. До того ж на всіх сходинках Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу. 2. конц Г. Як сучасного феномену (конц реалістичної Г.),  - виділення форм Г. в минулому явним анахронізмом, пояснюючи появу першої конц тим, що контингентний зсув світових економік викликав до життя не тільки наслідки, а й власне передумови інтенсивності розвитку світової економіки. Визначення тенденції розвитку економіки в минулому як глобальних, надання їм рис всеосяжності, інтенсивності, робить саме поняття Г, беззмістовним. Тобто чим більше об’єкт дослідження, тим більш несуттєві ший його зміст. Отже обожнення різномасштабних і різноякісних явищ перетворюють Г, з конкретного наукового поняття в абстрактне. Аргументація представників 2 конц полягає в тому, що середині 20ст позначився різкий контраст між плавністю попередніх тенденцій і хвилеподібною динамікою сучасних. Цей період позначився переходом від інтернац-ції до Г. якщо раніше  ключовим словом було „нац-й”, то зараз „глоб-й” 3. конц. Протоглобалстів, виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємо наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин.  Другий етап поч. з 1970р на основі інф, телекомунік і цифров технології. Саме тоді сформ доктрина вашингтонського консенсусу. 4. конц Г, як деякої позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству. Представники:  Едуард Азраянц -  історичний процес представляв як розвиток соц сис-ми, який спрямований на досягнення її межової цілісності. Саме таку цільову функцію історичного процесу він пропонує назвати Г, яка супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтегр-ю. Інтегр може ути представлена регіоналізацією, імперіоналіз-ю, нац-єю і етносоц-єю. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоц-єю, реставрацією, асом-єю і міграцією. Т. ч Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтегр-я – тенденціями, що визначають динаміку Г.,   інтернаціоналізм – сучасний етап Г.
1.4. Сучасна теоретична база глобалістики.
    Теорії  Г сформ на рубежі 80-90рр і виділяють 3 їх групи: 1. моделі глоб сис-ми -Уоллерстайн, Гіденс, Склер. Уоллерстайн розрізняє традиційний тип інтеграції локальних суспільств імперій і сучасний тип інтеграції, кап світових ек-к. В межах світової ек-ки виділяють центр, периферію, і напівперефірію дана модель не вимагає використання до терміну інтернаціональне терміну глобальне. Парадигмою змін в цій моделі слугує дихотомія (нац-не- інтернац-не) а недохотомія (локальне-глобальне). Прибічники парадигми світової системи відкидають використання терміну глобальне, вважаючи глобалізацію певного роду фантазією. Гіденс вбачає в глоб-ї інтенсифікацію розповсюдження соціальних відносин, які повязують віддаленні локальні території таким чином що місцеві події формуються подіями, які відбуваються на далекій відстані. На відмінність від Уоллерстайна моделі Гіденса трансформація світової системи відбувається не тільки на рівні глобальних зв’язків, але й на локальному рівні. Гіденс віддає перевагу терміну глоб-ї оскільки вважає що найбільш актуальним процесом є формування системи транснац практик, які є абсолютно незалежними від умов в середині нац держав. Ці транснац практики існують на 3-х осн рівнях: ек-ну, політ-му та ідеологічному. На кожному з цих рівнів формується інститут, що стимулює глоб-ю: на ек – ТНК, Пол – транснаціональний клас олігархів, на ідеологічному – консюмеризм. З тз Склера виникає структура, яка є глобальною за суттю і є паралельною моделі Уолерстайна. Глоб-я представляється як сукупність одно порядкових тенденцій в різних інституціональних сферах. Термін глобальне поєднує поняття інтернац-не та транснац-не, а термін локальне поєднує національне і субнац-не; 2. моделі глоб соціальності; Робертсон визначив що глобальна взаємозалежність економік і держав є лише одним з аспектів глобалізації, тоді як 2 аспект  - глоб усвідомлення індивідів є т-ж важливим. Робертсон пропонує виділити в Г 2 спрямування : глоб інституціонал-ція світу, локалізація глобальності, яка ставить за мету відобразити становлення Г не з гори, аз низу, тобто завдяки включеню в повсякденну практики елементів нац локальних культур. В цьому випадку термін глобальне означає і локальне. Отже гол рез-т робертсона – введення внауковий обіг терміну „глокалізація”, тобто існування в глобальному 2-ох аспектів :глоб взаємозалежності і глоб свідомості і 2-ох напрямків глоб-го інституціоналізму і локалізація. В соїй праці „що таке Г.” Уїльям Бекк пропонує категорії ТН-го глобального простору. Глобальне у нього – це сукупність непов’язаних кордонами повсякденних дій в різноманітних вимірах ек-ки, інформатики, екології, техніки, транс культ конфліктів. В політ сф Г  - це розмиття суверенітетів нац держав. В ек сф Г – це наступ денац-ного дезорг-ного капіталізму, ключовими суб’єктами якого є ТНК і фін комп. В культ сф Г – це взаємо проникнення культур в західних мегаполісах: Лондон, Берлін , Нью-Йорк, Лос-Анджелес. Терборн в праці „Глоб” 2000р пропонує розглядати феномен плюролістичності Г, яка може бути реалізована динамікою і рівнем соц феномену 3. моделі детериторізації соціальності. (кін 80-сер 90-рр) початок їх формня був покладений амер дослідником Аппадураі, який розглядав глоб, як процев втрати прив’язки до фіз. Простору. В ході Г формувався глоб культурний потік, що розпадався на 5 символічних просторів-потоків: етнопростір(біженці, туристи, емігрантів, асторбайтерів), технопростір (потік технол), фін-й (потік кап), медіа простір (потік образів), ідеопростір (потік ідей). Г – це не фіз. процес, її не формує ек-ка, а формує сума ідей, культ стереотипів, капіталів, які втрачають мат форму. Всі ці 5 потоків не мають мат форму. Отже  Аппадураї відриває Г від реальності. Малкольм Уотерс – Г – це сума тенденцій, що призводять до детеритоізації соц-ного. Найб залежними від Г є ті виміри ек-ки, де переважає символічне опосередкування фін ринку та споживання.
2.1. Ідеологічне підґрунтя сучасних глоб концепцій.
    Ідеологічні платформи сучасної Г сформувалися під впливом боротьби 2 сн геополіт стратегій: телосократії (могутність моря) та теллурократії (могутність суші). Рез-том перемоги телосократичної стратегії у 80-90рр стало формування сучасного глобалізму (атлантизму). Його зміст формують 4 амер конц: а). палкий лібералізм – Ф. Фуку яма, який проголошує тріумф зах ідеології в наслідок краху альтернатив зах лібералізму. б). консервативний оптимізм – С. Хантингтон „Столкновение цивилизаций”. Він пропонує нову модель світ розвитку, яка грунт-ся на відкладанні ідей про єдину існуючу цив-цію. На сьогодні існує декілька цив-цій: ісламська, китайська, япон, індуська, слав, африк, амер. Між цими цив-ціями існують глибинні відмінності, що суттєво впливає на необх-ть взаємодії. Т-ж зростає ек-ний регіоналізм; культурні особливості і розбіжності є найб консервативними. Гол. Висновок Хантингтона – потенційним є конфлікт між зах і рештою цив-цій. Щоб уникнути можливих конфл потрібно6 1. забезпечити більш тісне спів роб-во і єдність в медах зах цив-цій4 2. інтегрувати до зах цив-цій ті суп-ва в європі та лат Америці, чиї культури є близькими до зах. 3. обмежити військову експансію конфуціанських та ісламських держав, 4. підтримувати групи,що орієнт-ся на зах цінності на інтереси, 5. посилити роль м/н інститутів, що відображають зах цінності.  В) політичний екстремізм – Збігнев Бжезінський суть: формування нового модернізованого порядку який ґрунтується на правилах гри, що визначається США. Ці правила передбачають врахування реалій: 1) пряме використання сили не доцільне; 2) ефективність війн як інструментів політики є значним чином послабленою. 3) зростаюча економічна взаємозалежність держав зводить нанівець ефективність економічного шантажу. Тому осн інструментами реалізації західних інтересів є:  утворення коаліцій, маневрування, політичне місіонерство, човникова дипломатія. Висновок: існує перспектива створення реально функціонуючої системи глобального співробітництва що поступово прийме на себе ф-ії м\н регенту. Така система належним чином узаконить роль Америки як першої єдиної і останньої держави. Г) ліберальний анти фундаменталізм Д. Сорос  він вважає що ідеальна модель розвитку світу вже існує – модель відкритого суспільства. Її представляють демократичні держави Європи і США. Проте відкрите суспільство не має механізму виправлення помилок. Крім того у нього з’явився новий ворог капіталізм, який спирається суто на ринкові механізми саморегуляції. Саме він отримав назву ринковий фундаменталізм. Отже на сьогодні є практично відсутня наявність світової політичної системи, що є адекватною світовій капіталістичній системі. Для стабілізації та регулювання світової ек-ки Сорос  пропонує створити дієвий механізм прийняття політичних рішень і рекомендує: 1) прийняти універсальний кодекс поведінки для світової спільноти 2) прийняти принцип верховенства м\н права 3) покласти в основу демократизації принцип відкритого суспільства.
2.2. Система критики глобальних трансформацій
    На  ідеологічному рівні сучасного  глобалізму в Європі протистояв континенталізм, що знайшов розповсюдження у франції, Бельгії, Австрії та Італії. Так, наприклад, бельгійський вчений Ален де Бендуа пропонував створення федеральної імперії в межах Європейського континенту. Саме така федеративна імперія за його думкою зможе протистояти США на ідеологічному та економічному рівні. Французький вчений Жан Тіріар вважав, що масштаб Європи є недостатнім для того, щоб позбутися впливу американського глобалізму. Тому головною умовою можливої могутності Європи є об’єднання з Радянським Союзом. Бельгійський вчений Роберт Стойкес пропонував активізувати співробітництво Європи з країнами 3-го світу поряд з відзначенням ключової ролі індійського океану, який міг би стати основою європейської геополітичної стратегії. Оскільки глобалізація являє собою складний процес, що характеризувався рядом суперечностей і протиріч, серед яких основними є: - Відсутність універсальності процесів протікання глобальних трансформацій;-Відсутність всеохоплення, коли під впливом глобалізації процесів підпадають всі сфери світового економічного розвитку і всі країни та географічні території;-Відсутність прямолінійності, яка виключає можливі регреси та коливання темпів економічного зростання. Виділяється система критики глобальних процесів, представниками якої на державно-політичному рівні виступають ліві та праві партії. З точки зору „лівих” глобалізація – це уособлення експлуататорської сутності приватного капіталу, а світові інститути (СОТ, МВФ, СБ) втілюють зміст і характер корпоративного управління. Для представників  „правих” глобалізація – це поступовий процес втрати національного суверенітету. Вони вбачають у глобалізації головного супротивника релігійних та родинних цінностей громадської солідарності. Комунітаристи вбачають у глобалізації загрозу існуванню невеликих родинних громад, що є справжньою основою демократії та охорони прав громадян. Взагалі логіка критичних поглядів на процеси глобалізації пояснюється існуванням семи основних критичних зауважень до цього процесу, що були відсутні представниками американської школи глобалізму: -глобалізація досить специфічно інтегрує країни світу ї є всі ознаки того, що стратифікація світової спільноти не тільки збережеться, але й поглибиться; -ставиться під сумнів ідеологія вільного ринку. Більшість американських вчених вважає, що висування вимог з боку МВФ, СБ щодо лібералізації ринкових відносин в країнах, які були малодослідженими цими інститутами, зазвичай призводить до виникнення соціальної напруги і, як наслідок, соціальних вибухів; -американські експерти Хірстан і Томпсон вважають, що глобалізація є міфом, що покликаний, щоб зберегти конфронтаційну реальність світової економіки, яка на сьогодні являє собою ледь стримує мий баланс сил трьох основних блоків: США, Європа, країни Південно-Східної Азії; -економічна ефективність в промислово розвинутих країнах виникає в досить широких зонах виробництва, які безпосередньо постраждають внаслідок відкриття кордонів для іноземних конкурентів, які здатні виготовляти товари з більш низькими витратами; -представляє так званих фахівців Колумбійського Інституту США Я. Бхагаваті, Пола Кругмана, які вважають, що економічно більш доцільною є глобалізація ринків товарів та послуг, а глобалізація ринків капіталу призводить до підвищення нестабільності світового економічного розвитку, оскільки ринок капіталів за своєю природою є нестійким, характеризуються фіктивністю операцій і вимагає державного контролю; -представляє так званих американських ізомеціоністів на чолі з системою допуску на заможний і справедливий ринок товарів третього світу, що впливає на відток вільного американського капіталу в зони дешевої робочої сили і позначаються як результат на зниженні ефективності американської економіки: погіршенні її конкурентних позицій на світовій арені; -визнає, що головною проблемою є співвідношення двох основних проблем: глобалізації і вестернизації.
2.3. Парадокси глобалізації
    Оскільки  ринок капіталів на відміну від іноз
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.