На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Контрольна робота з «БЖД. Цивльна оборона»

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 25.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти та науки України
Полтавський національний технічний  університет 
Імені Юрія Кондратюка 

Кафедра охорони праці 
 
 
 
 
 

Контрольна робота 

З дисципліни
«БЖД. Цивільна оборона» 
 
 
 
 

                                                                                                                   
                                                                 Виконав:
                                                                                                  студент групи 4 ЕФ
                                                                           Щербань Д.Ю.
                                                                        № з.к. 07527                                                                                                                                                           
                                                                      Перевірив :
                                                                       Дикань С.А.                                           
 
 
 
 

      Полтава
   2010
    Зміст
 
    Вступ
    Надзвичайні ситуації природного характеру: спричинені небезпечними геологічними, метеорологічними, гідрологічними явищами, неспровокованими пожежами лісових та торф'яних масивів, масовими інфекційними захворюваннями людей, тварин і рослин. (6)
    Розвідка як невід'ємна складова частина оперативного (аварійного) прогнозування при реагуванні на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. (10)
    Задача. Провести довгострокове і аварійне прогнозування хімічної обстановки у м. Полтаві
    Висновок
    Список використаної літератури
    Додатки
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Вступ
   Відповідно  до Закону України, прийнятого в лютому 1993 року, і Положення про Цивільну оборону, Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року і Додаткових Протоколів від 8 червня 1977 року громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, стихійних лих і можуть вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади гарантій щодо забезпечення його реалізації.
   Держава як гарант цього права утворює  систему органів управління, сил  і заходів, способів і дій, об'єднаних  і визначених як Цивільна оборона  України.
   До  комплексу дій держави і суб'єктів  щодо попередження надзвичайних ситуацій належать виявлення передумов і вплив можливих подій на їх розвиток, а в разі виникнення надзвичайної ситуації збір, опрацювання, аналіз і передача у встановленому порядку інформації, підготування проектів і прийняття відповідних невідкладних рішень, термінові дії з локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації; ослаблення й ліквідація наслідків надзвичайної ситуації; організація компенсації втрат населенню.
   Для вирішення цих завдань створена Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки  і надзвичайних ситуацій.
   Для оперативного реагування на надзвичайні  ситуації або їх загрозу відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України діє оперативна мобільна група (ОМГ).
   - запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
   - оповіщення населення про загрозу  і виникнення надзвичайних ситуацій  в мирний і воєнний час та  інформування його про наявну  обстановку;
   - захист населення від наслідків  аварій, катастроф, великих пожеж,  стихійного лиха та застосування  засобів ураження;
   - організація життєзабезпечення  населення під час аварій, катастроф,  стихійного лиха у воєнний  час;
   - організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
   - створення систем аналізу і  прогнозування управління, оповіщення  і зв'язку спостереження і контролю  за радіоактивним, хімічним і  бактеріологічним зараженням, підтримання  їх готовності для сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
   - підготовка і перепідготовка  керівного складу цивільної оборони,  її органів управління та сил,  навчання населення вмінню застосовувати  засоби індивідуального захисту  і діяти в надзвичайних ситуаціях.
      Надзвичайні ситуації природного характеру: спричинені небезпечними геологічними, метеорологічними, гідрологічними явищами, неспровокованими пожежами лісових та торф'яних масивів, масовими інфекційними захворюваннями людей, тварин і рослин.
    Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка  призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.
   Розглянемо  надзвичайні ситуації та їх короткі  характеристики. 
Геологічні небезпечні явища:

   Землетруси - коливання земної кори, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Підземний удар викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Область землі, із якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку — епіцентром землетрусу. Звичайно коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхня кількість і проміжки часу між ними можуть бути різноманітними і мало передбаченими. Інтенсивність землетрусу вимірюється в балах за шкалою Ріхтера, а в останні роки наша країна та ряд європейських держав використовують 12-бальну міжнародну шкалу MSK-64.
   Вулканізм — сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню. Матеріальні втрати від вивержень вулканів досить значні знищення будівель, селищ тощо. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1-2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини, отруєння газами при вулканічних виверженнях; ураження людей і руйнування будівель уламками вулканічних гірських порід; ураження людей і виникнення осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави.
   Лавини - швидкий, раптовий зсув вниз снігу та (або) льоду стрімкими 
схилами гір, який загрожує життю і здоров'ю людей, завдає шкоди об'єктам економіки та довкіллю. (Внаслідок перевантаження схилів снігом відбувається послаблення структурних зв'язків у середині снігової товщі або їх спільної дії). Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°. Швидкість — основна характеристика лавини і може досягати 100 м/с. Сила удару лавини досягає 40 т/м2, а при наявності чужорідних включень - до 200 т/м2. Розміри лавин характеризуються масою або об'ємом, який коливається в межах від кількох десятків і до мільйонів кубометрів снігу. Небезпека снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення), знищення лісових масивів. При цьому спостерігається значна кількість травмувань та людських жертв.

   Провалювання  земної поверхні — це просідання ґрунту внаслідок різного роду геологічних процесів. Найбільш розповсюджене в місцях розміщення карстових порід. Посиленню виникнення карстових воронок може сприяти осушення території. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому, характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), при цьому в землі виникають тріщини, в які провалюються будівлі, споруди, транспортні засоби.
   Зсуви - це зміщення вниз по косій під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гірських річок, озерних та морських терас. Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ що може бути викликане як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених і виникають при крутизні схилу 10° і більше. Не глиняних ґрунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7°.
Гідрологічні надзвичайні ситуації:
   Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Призводить до руйнування будівль та споруд розташованих у прибережній зоні. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають більш повільно, але й небезпека негативних наслідків існує довше. Слід пам'ятати, що у зорі затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об'єкти, що збільшує небезпеку.
   Цунамі - це довгі хвилі, які можуть виникати в результаті підводних землетрусів, а також вулканічних викидів або зсувів на морському дні. Хвиля цунамі може бути непоодинокою, оскільки дуже часто - це серія хвиль з інтервалом в одну і більше годин. Можливі масштаби наслідків цунамі визначаються балами.
   Сель — раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водоймів, а також землетруси та виверження вулканів.
   Затори, зажори. В період льодоходу, зазвичай, спостерігається поява заторів (захаращування русла річки льодом) або зажорів (нагромадження внутріводного льоду, який утворює льодову пробку), які, в свою чергу, викликають додаткове підвищення рівня води та затоплення нової території. Затори найчастіше виникають на річках, що прямують із півдня на північ, оскільки південні ділянки раніше звільняються від льоду і льодохід, який почався, зустрічає на своєму шляху перешкоду у вигляді льодоставу. Зажори виникають в перед-льодоставний період або взимку (при наявності незамерзаючих ділянок річки).
   Підвищення  рівня ґрунтових  вод. Одним із негативних явищ є підвищення ґрунтових вод та підтоплення внаслідок цього значних територій. Розвиток цього процесу на міських територіях залежить від низки причин і факторів: втрати води із водоносних комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей грунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас колекторів, тунелів. Однією з найважливіших причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод.
Метеорологічно  небезпечні явища:
   Зливи. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Випадання великої кількості опадів призводить до появи інших небезпечних явищ таких, як селі, зсуви, підтоплення територій, повені. В теплий період року сильні дощі можуть супроводжуватися градом, грозою.
   Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розміром від 5 до 55 мм і більше. Град наносить велику шкоду сільському господарству, знищуючи посіви та промисловому овочівництву, знищуючи скло у теплицях.
   Сильна  спека — це утримання високої температури тривалий час, що супроводжується температурою вище 30°. Такі температури мають негативний вплив на стан здоров'я людей, особливо з сердцево-судинними захворюваннями.
   Суховії - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. При цьому посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин.
   Посуха - тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у грунті, і як наслідок - погіршення росту, а іноді і загибель рослин.
   Ураган - вітер руйнівної сили і великої тривалості, швидкість якого більше 32 м/сек. Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шляхи руху, розміри та побудова ураганів, середня тривалість дії урагану. Оцінюється ураганний вітер у балах згідно зі шкалою Бофорта.
   Вихрові бурі - складні утворення, що обумовлені циклонічною діяльністю і розповсюджуванням на великій площі. Вони поділяються на пилові, непилові, сніжні і шквальні бурі. Ураганні і штормові вітри взимку часто призводять до виникнення снігової бурі, в результаті якої виникають значно менші руйнівні наслідки. Пилові або пісчані бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги та інше. Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.
   Циклони - область низького тиску в атмосфері, причому мінімум тиску знаходиться у його центрі. Погода під час циклонів переважно похмура з сильними вітрами. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани.
   Шквали - це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30-70 м/сек. із зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози.
   Смерчі - найменш досліджене, але найбільш руйнівне явище. Це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хоботу (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, майже завжди наносить значні руйнування, вбираючи у себе воду та предмети, що трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Смерч вважається стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/сек. і більше, а для акваторій - 30 м/сек. Розміри смерчу складають: у поперек 5-10 км, іноді до 15 км; у висоту 4-5 км, іноді до 15 км. Середня швидкість переміщення смерчу — 50-60 км/год., іноді може досягати до 240 км/год. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї. Звичайно смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв.
   Пилові  бурі - це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Типове явище у зораних степах, яке наносить значну шкоду сільському господарству. Висота підйому пилу може досягати 2-3 км, але найчастіше це 1-1,5 км. У зимово-весняний період спостерігаються сніжно-пилові бурі.
   Сильні  снігопади і заметілі — це випадання великої кількості снігу за короткий час. Внаслідок сильних снігопадів утворюються снігові заноси. Вони бувають настільки сильними, що мають характер стихійних лих, при цьому на тривалий час зупиняється рух на автомобільних та залізничних шляхах, порушується нормальне життя населених пунктів. Окремі кучугури сягають висоти чотириповерхового будинку.
   Ожеледь — це намерзання переохолоджених крапель дощу або туману. Виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, частіше при температурі повітря трохи нижче 0 °С. Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не стільки інтенсивність, скільки тривалість цього явища. Сильна ожеледь триває близько 12 годин, іноді до 2 діб.
   Тумани  — це явища, що погіршують видимість  на шляхах, створюють завади для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються, в основному, у холодну половину року. В Україні сильними вважають морози, що сягають ЗО °С і нижче, це сприяє появленню туману.
Природні  пожежі:
   Пожежі  — це неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в навколишньому середовищі і супроводжується інтенсивним виділенням тепла, диму та світловим випромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об'єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу. Вони поділяються на лісові і торф'яні пожежі.
   Лісові  пожежі виникають, головним чином, з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому, виникає реальна загроза для населених пунктів, життя людей, домашніх тварин, матеріальних цінностей. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря - 30-40%. Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізняють чотири категорії лісових пожеж: низові (або низинні), верхові (або повальні), підземні (торф'яні або грунтові) та пожежі дуплистих дерев.
   Торф'яні  пожежі можуть і не бути результатом лісових. Вони часто охоплюють величезні простори і дуже важко піддаються гасінню. Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, утворюючи пусті місця у торфі, який уже згорів. У ці пустоти можуть провалюватися люди і техніка. Всі види цього лиха супроводжуються такими уражаючими факторами, як висока температура в зоні вогню, задимлення великих районів, що подразнююче діє на людей і значно ускладнює боротьбу з пожежею, обмеження видимості, негативний психологічний вплив на населення прилеглих поселень.
Масові  інфекційні захворювання і отруєння людей:
     Інфекційні  хвороби - це такі хвороби, які передаються від однієї людини до іншої. Розповсюджуються вони не тільки серед людей, але поражають тварин і рослини. Шляхи і способи передавання інфекцій різні: через органи дихання; при використанні заражених продуктів, фуражу, води; після контакту з зараженими речами; при спілкуванні з хворими людьми і тваринами; при укусах комах та кліщів. Інфекційні хвороби можуть мати широке розповсюдження і масовий характер, при цьому виникають епідемії, епізоотії, епіфітотії, а також масове розповсюдження різних шкідників.
     Епідемією називається швидке та широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей. До них відносяться: азіатська холера, природна віспа, брюшний тиф, сипний тиф, снід, грип та інші.
     Епізоотія - розповсюдження хвороб серед тварин. Серед них: сибірська виразка, сап, ящур, пситакоз, туляремія, чума великої рогатої худоби, африканська чума свиней та інші. Деякі хвороби тварин небезпечні і для людини.
     Епіфітотія — це захворювання рослин і характеризується наступними хворобами: ржа хлібних злаків, пірокуларіоз рису, фітофтороз (картопляна гниль) та інші. Велику шкоду сільському господарству приносить також масове розповсюдження шкідників (саранча, колорадський жук, совка, травневий хрущ, сибірський шовкопряд, терміти та інші.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Розвідка  як невід'ємна складова частина оперативного (аварійного) прогнозування при реагуванні на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.
   Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають  випереджувальний характер. Це стосується, перш за все, підготовки, підтримання  у постійній готовності індивідуальних та колективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до проведення евакуації населення із зон підвищеного ризику. 
Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей.

   Він включає:
   – управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при  загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій;
   – захист населення та територій від  наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
   – забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
   – захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
   – житлове забезпечення і працевлаштування;
   – комунально-побутове обслуговування;
   – медичне обслуговування;
   – навчання населення способам захисту  і діям в умовах надзвичайних ситуацій;
   – розробку і своєчасне введення режимів  діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
   – санітарну обробку;
   – знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
   – підготовка сил та засобів і ведення  рятувальних і інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;
   Ліквідація  наслідків надзвичайної ситуації:
   – розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
   – аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні  заходи;
   – локалізацію й гасіння пожеж;
   – відбудову споруд і шляхів сполучення;
   – проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
   – проведення спеціальної обробки  населення;
   – дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.
   Розвідка  осередків надзвичайних ситуацій проводиться  силами Збройних Сил, Цивільної оборони і невоєнізованими формуваннями підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.
   Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають  підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної, інженерної розвідки. Завданнями цих  підрозділів є виявлення загального стану в осередках і визначення меж зараження, руйнування, повені й пожеж, а також виставлення постів спостереження на особливо важливих напрямах (станціях, переправах, перехресті доріг тощо). 
У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах їх виходу із осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств, організацій тощо.

   Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться як доповнення до тих  заходів, які виконувалися підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ при проведенні спеціальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи, як правило, виконуються населенням, яке опинилося в осередку або на шляху поширення зараженого повітря, пожежі, повені тощо. Для допомоги проведення цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій можуть висилатися сили й засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з надзвичайних ситуацій, будівельних організацій з їх технікою, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища (літаки й команди для гасіння пожеж) та ін. Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.
   Для локалізації пожежі створюються  протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6–8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20–40 м перед фронтом і до 8–10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини. 
Відбудова споруд і шляхів сполучення проводиться з метою поновлення роботи важливих органів міста, району тощо. Це телеграф, телефон, лікарні, електросистеми, комунальні системи, мости, залізниця, шляхи евакуації й підвозу матеріальних засобів тощо.

   З метою запобігання поширенню  епідемічних хвороб в осередках біологічного зараження проводять ізоляційно-обмежувальні заходи, карантин або обсервацію.
 
      Задача. Провести довгострокове  і аварійне
      прогнозування хімічної обстановки у м. Полтаві
    Вихідні дані варіант №6:
    Місце аварії: Водозабір №2
    Хімічно небезпечна речовина: хлор
    Кількість ХНР: 2,1 т.
    Характер виливу і висота: „у піддон”, Н=1 м.
    Напрямок і швидкість вітру: північно-західний, 5 м/с.
    Температура повітря: +25оС.
    Час аварії і погодні умови: ніч,ясно.
    Частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту: 25%.
   Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу  її до житлових кварталів визначити  за картою.
   
 
   Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км2, кількість населення - 310 тис. чол.
   Довгостроковий прогноз
     1. Приймаємо такі метеорологічні умови:
       - швидкість вітру в приземному  шарі v = 5 м/с;
       - температура повітря t = +25 оС, ніч, ясно;
       - Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – ізотермія.(Т7) Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому
температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі  повітря на висоті 2 м від поверхні.
     2. Ступінь заповнення ємності на  момент аварії – 26% (8*0,26 = 2,1 т.)
     3. Визначаємо глибину розповсюдження  хмари забрудненого повітря у  разі аварії на ХНО: (табл. 12 )
         Г1 = 1,62 - 0,92/3*0,6 + 0,92 = 1,06 км.
     4. Оскільки вилив здійснюється  «у піддон», застосуємо поправку на обвалування ємності (табл. 1) Н = 1 м.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.