На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Способы передачи модальных глаголов на примере романа Д.Селинджера "Над пропастью во ржи"

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


                                                Вступ
      Категорія модальності – це мовна категорія, для якої функціонально-семантична модель є найбільш адекватним способом опису.У галузі лінгвістичних досліджень функціонально-семантична модель має переваги перед іншими системно-структурними моделями. По-перше, вона дає універсальну підставу для вивчення семантичної функції, щодо якої визначається набір засобів вираження в кожній із досліджуваних мов і відношення між цими засобами. По-друге, ця модель дає змогу виокремити як загальне, так і ідіоетнічне в досліджуваних мовах на основі диференціації між універсальними фундаментальними ознаками й ознаками, що реалізуються в семантиці одиниць окремої мови. По-третє, функціонально-семантична модель дає можливість чітко розмежувати структурні (мовні) і мовленнєві розбіжності між мовами різних систем з позицій якісної характеристики і кількісної представленості одиниць різних рівнів у системі та частотності їх уживання в мовленні.
      Модальність - явище багатоаспектне, і тому в лінгвістичній літературі висловлюються різноманітні думки з приводу сутності даного феномена. Як відомо, вже став традиційним поділ модальності на два типи: об’єктивну і суб'єктивну. Перша розуміється як відношення висловлення до позамовної дійсності, оформлене граматично, друга - як вираження відношення того, що говорить (пише) до того, що він повідомляє. Дослідники відзначають, що об'єктивна модальність обов'язкова для будь-якого висловлення, суб'єктивна ж факультативна.
      Це цілком справедливе твердження. Більш того, два типи модальності, що описуються, настільки, відрізняються, що нам рекомендується раціонально розвести ці два терміни. Для кола явищ, підведених під поняття "об'єктивна модальність", можна використовувати термін "модальність", а для того, що іменується суб'єктивною модальністю, ввести термін "емотивність". Тоді можна буде розглядати дві універсальних якості висловів: модальність  і емотивність. Вони будуть протиставленні одна одній за ознакою облігаторність - факультативність. Прийнявши такий поділ, ми зможемо так визначити модальність: модальність - це облігаторна якість висловлення, що полягає в граматично вираженому відношенні цього висловлення до позамовної дійсності.
      Наше зауваження про модальність і емотивності носить, звісно ж, термінологічний характер, але слід зауважити, що номінація того або іншого явища дійсності дуже важлива, оскільки вона залежить від чіткості усвідомлення тих ознак, що характерні для даного поняття.
      Актуальність даної роботи полягає в тому,що  вона пов’язана з поширеним вживанням модальних дієслів як засобів вираження модальності в сучасній англійській мові, зі змінами, які мають місце в американській граматиці англійської мови, які в кінцевому результаті можуть стати причиною до спонукання небажаних змін в класичній британській граматиці, важливістю знань модальних дієслів як засобів вираження модальності, їх значень та порядок застосування та з необхідністю наукового підходу до вивчення модальних дієслів.
  Щодо предмету дослідження, то він полягає у визначенні випадків застосування такого прийому при перекладі  модальності.
Об'єкт дослідження
Переклад художнього твопу Ж.Селінджера "Над прірвою в житі" перекладачем Олексою Логвиненко.
Предмет роботи
Вивчення способів вираження модальності, та модальних дієслів (на матеріалі тексту сучасної художньої літератури) і особливостей їхньої реалізації.
Теоретичною базою дослідження являються праці вітчизняних і закордонних лінгвістів, присвячених темі модальності. Таких як: Бархударов Л.С, Гальперін І.Р., Л. Кутузов, К.Н. Качалова, А.І. Каменський, Корунець І.В.  А. Хорнбі, та інші.
  Мета даної роботи полягає у вивченні особливостей та перекладу модальних дієслів на прикладі художнього твору Ж.Селінджера "над прірвою в житі".
Відповідно до мети визначаємо такі завдання дослідження:
1.Проаналізувати явище модальності в українській мові при перекладі.
2.З’ясувати види модальності.
3.Визначити випадки застосування модальних дієслів.
4.Проаналізувати кількісний та порівняльний аналізи оригіналу та перекладу.    
     Для розв’язання поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури, порівняльний аналіз оригіналу та перекладу, описовий метод, метод кількісного аналізу, метод класифікації та інтерпретації. Порівняльний аналіз функціональних типів модальних дієслів  здійснено на теоретичному матеріалі з проблеми дослідження. Кількісний аналіз дозволив з’ясувати проблему при перекладі українською мовою.
    Теоретичне значення полягає в узагальненні наукових підходів до проблеми та у новому підході до рішення проблеми перекладу модальності  та  прийомів передачі українською мовою з урахуванням нових досягнень у вивченні структури мов. Результати дослідження є внеском в теоретичне перекладознавство. Вони сприятимуть глибшому розумінню специфіки досліджуваного явища в сучасній англійській мові. Запропонована методика, результати та висновки можуть бути використані в подальших теоретичних розробках.
  Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості використання його основних положень, висновків та результатів у теоретичних курсах з граматики англійської мови, на практиці перекладу з англійської мови на українську, а також  у науково-дослідній роботі.
Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку літератури.
Матеріалом дослідження послужив текст художнього твору Ж.Селінджера "Над прірвою в житі" перекладачем Олексою Логвиненко.
                                                      Розділ І
1.Теоретичне обгрунтування поняття модальності в системі лінгвістичних наук.
     Модальність (від порівн. лат. modalis - модальний; лат. modus - міра, спосіб) -функціонально-семантична категорія, що виражає різні види відносини висловлення до дійсності, а також різні види суб'єктивної кваліфікації повідомлюваного. Модальність  належить до числа основних категорій мови, у різних формах різних систем, що виявляються в мовах.
Термін «модальність» досить широкий по обсягу, оскільки він використовується для позначення різних явищ, неоднорідних по значеннєвому обсягу, граматичним властивостям і по ступеню оформленості на різних рівнях язикової структури. Питання про границі цієї категорії вирішується різними дослідниками по-різному.
      В більшості робіт, так чи інакше пов’язаних з категорією модальності, мають місце відомі положення В.В.Виноградова про сутність цієї категорії, котрі стали майже класичними в мовознавстві. В.В.Виноградов перш за все відносить модальність до істотної конструктивної ознаки  будь якого речення і характеризує її як оцінку відношення змісту вимови до дійсності.
      Як відомо, В.В.Виноградов писав про російську мову, але його визначення модальності широко використовується в англістиці, очевидно в    зв’язку з тим, що як відмічає І.Р.Гальперин  “сучасні англійські граматики не дають визначення цієї категорії і коли торкаються її , то обмежуються лише визнанням форм, в котрих має місце модальність. На думку І.Р. Гальперіна не викликає сумніву  зростаюча значимість категорії модальності для лінгвістики тексту й безпосередньо для когнітивної лінгвістики, де категорія модальності як понятійна категорія пов'язана з важливими аспектами буття і його переломленням у свідомості й мові.Академік В.В.Виноградов вважає, що будь-які речення, відбиваючи дійсність у її практичному суспільному усвідомленні, виражають віднесеність змісту мовлення до дійсності й тому з реченням, з розмаїтістю його типів тісно зв'язана категорія модальності. Кожне речення містить у собі, як істотна конструктивна ознака, модальне значення, тобто містить у собі вказівку на відношення до дійсності. Будь-яке цілісне вираження думки, почуття, спонукання, відбиваючи дійсність у тій або іншій формі висловлення, переходить в одну з існуючих у даній системі мови інтонаційних схем речення й виражає одне з тих синтаксичних значень, які у своїй сукупності утворять категорію модальності.
      Отже, ми пересвідчилися в тому, що тема модальність та засоби її вираження є дуже актуальною в сучасній лінгвістиці і вчені працюють над нею вже не одне століття.Модальність як текстова категорія розглядається із двох сторін: у змістовному плані, як можлива оцінка людиною того, що вона повідомляє в тексті; і, з іншого боку, у язиковому плані як варіативність у способах її вираження засобами мови.
      Золотова Г. А.  виділяє об'єктивну й суб'єктивну модальності, відзначаючи при цьому, що модальність речення — це суб'єктивно-об'єктивне відношення змісту висловлення до дійсності з погляду його вірогідності, реальності, відповідності або невідповідності дійсності; а також лексичну модальність відношення між дією і його суб'єктом, що не має значення для модальної характеристики речення.
     Звєрєва Е.А.  також виділяє об'єктивну й суб'єктивну модальності. Вона вказує, що "об'єктивна модальність — це модальність, що відбиває  об?єктивно реальні відносини дійсності - відносини необхідності або можливості, обумовлені об'єктивними причинами. Суб'єктивна модальність відбиває лише думку мовця із приводу необхідності, можливості або ймовірності якоїсь дії або стану"  
     Шведова Е.М. розмежовує об'єктивну й суб'єктивну модальності: "об'єктивно-модальні значення несуть у собі характеристику повідомлюваного...     поруч із об'єктивною модальністю існують суб'єктивно-модальні значення, що містять характеристику відносини до повідомлюваного".

  
  
    Іншої думки дотримується  Р.А. Будагов,який  розділяє модальність на граматичну й лексичну. Він вказує, що різниця між граматичним і лексичним видами модальності полягає у вираженні різними засобами. Граматична модальність виражається особливими закінченнями, особливими граматизованими описовими конструкціями, лексична модальність - модальними словами й словосполученнями. Але за Р.А. Будагова, виходить,що наприклад, модальні дієслова, інтонаційні засоби виходять за рамки модальності. Р.А. Будагов виділяє також модальність речення й модальність способу. Але модальність способу - це так би мовити вторинна модальність,що  накладається або нашаровується на модальність речення. Модальність речення ставиться до всіх сторін висловлення, модальність способу - спеціально до дієслова, до присудка" .
      Вибір тих або інших засобів для передачі особистісної оцінки відправником змісту висловлення залежить від комунікативного наміру самого відправника. Він вибирає з наявного набору язикових засобів саме ті, які вважає найбільш підходящими для даної ситуації. Отже, не існує установлених правил при виборі того або іншого засобу вираження модального компонента в тексті, хоча,цей вибір опосередкований властивостями й правилами мови, на якому створюється текст.
     Набір мовних засобів такі як(вставні члени речення; модально-забарвлені прикметники й прислівники; емоційна форма присудка; інвертований порядок слів) однаково використовується як при створенні художніх, так і науково-технічних текстів. Вибір тих або інших засобів, їхня комбінація й частота вживання в текстах визначається комунікативними завданнями відправника й пов'язаний з темою повідомлення, особистими якостями автора, його емоційним настроєм.
      Оскільки модальність є одним з обов'язкових компонентів висловлення, то
переклад не може вважатися адекватним, якщо в ньому не збережена модальність тексту джерела. При цьому варто мати на увазі, що між українськими й англійськими модальними дієсловами немає прямої відповідності, і перекладачеві варто підходити до цього питання лексично. 
    Так, наприклад, модальне дієслово "should" у реченні " I should have had it."' може бути переданий у різних ситуаціях як: я повинен, мені необхідно, мені належить, мені варто було б.
                   Should be in the computer, I guess,” father said
                    Звісно, воно мало бути у компютері,— погодився батько.
      А. В. Клименко в свою чергу зазначає що у мові існує граматична категорія модальності, що передає відношення мовця до предмета свого висловлення, і може виражатися різними засобами (Наприклад, за допомогою модальних слів: perhaps, probably, evidently, doubtless і ін.).
    Л.С.Єрмолаєва виділяє три типи модальних відносин: внутрішню, об'єктивно зовнішню й суб'єктивно зовнішню модальності. Під внутрішньою модальністю вона розуміє «відношення суб'єкта (рідше об'єкта) дії до вчиненої їм дії (для об'єкта - відношення до дії, якій він піддається). Основним засобом вираження внутрішньої модальності на думку Л.С.Єрмолаєвої є модальні дієслова. Під зовнішньою модальністю речення розуміється відношення його змісту до дійсності в плані реальності  нереальності (об'єктивна зовнішня модальність) і ступінь упевненості мовця в повідомлювані їм фактах (суб'єктивна зовнішня модальність. При цьому основними засобами вираження об'єктивної зовнішньої модальності в сучасних германських мовах дослідниця вважає способи нахилу, а основним засобом вираження суб'єктивної зовнішньої модальності - модальні слова, наприклад, perhaps, possibly, maybe.
      Деякі лінгвісти, такі, як В.Г.Адмоні,модальність трактують як суб'єктивно-об'єктивну категорію на тій підставі, що в будь-якому реченні, частково засобами організації всього ладу речення, частково спеціальними показниками, додатково дається певна оцінка самого змісту висловлення з погляду його реальності.
       

    Способи вираження модальності діляться на лексичні й граматичні. Базовими засобами вираження модальності в сучасній англійській мові вважаються морфологічна категорія способу дієслова, модальні дієслова, модальні слова й частки.
    За визначенням О.О. Коренеєвої: спосіб - це граматична категорія дієслова, що виражає відношення мовця до дії з погляду реальності, а так само бажаності, необхідності, гіпотетичності й т.д. його здійснення.
      В англійській мові розрізняють три способи: дійсний, що виражає дію реальну або заплановану як реальне; наказовий, що виражає не дію, а спонукання до її здійснення, і умовний що виражає гіпотетичну дію - нереальної, бажаної, передбачуваної, суперечної дійсності.
    З них дійсний не має спеціальної форми вираження, а містить у собі всі дієслівні форми Indefinite, Continuous, Perfect і Perfect Continuous у всіх тимчасових сферах у активному й пасивному станах. Дія, виражена в дійсному стані, представляється, як реальне, що  відбулося в минулому, вчинене в сьогоденні або реальне в майбутньому.
    Л.С. Бархударов і Д.А. Штеллінг вважають, що саме «протиставлення всіх форм дійсного способу всім формам умовного способу утворить граматичну категорію способу». Вони визнають тільки дійсний й умовний способи, імператив вони лише згадують, як «особливу форму» у системі дієслівних форм.     Але не всі автори виділяють ці три способи. Е.А. Корнєєва, та Н.А. Кобріна розглядаю по іншому. Розбіжності стосуються, по-перше, правомірності виділення наказового способу, по-друге, кількості підтипів у середині умовного способу.
     На закінчення необхідно відзначити, що розглянуті вище приклади включення компонента модальності в структуру висловлення й тексту не вичерпують усього розмаїтості можливих комбінацій, з якими ми зіштовхуємося на практиці.
    

    1.1 Модальні дієслова як основний спосіб вираження модальності
   Модальний зміст виражають в основному модальні дієслова.
Модальні дієслова мають тільки одну форму. Жодне із них не має s-форму або форму - ing , і, хоча could, would, might, і should є формами минулого часу модальних дієслів can, will, may, і shall. Вони виражають думки, судження, можливості, наміри, ймовірність, не маючи нічого загального з об'єктивними подіями.
   За роллю в реченні модальні дієслова є службовими. Вони позначають можливість,проможність здатність,ймовірність, необхідність здійснення дії, вираженої смисловим дієсловом. Оскільки вони виражають лише модальне відношення, а не дію, вони як окремий член речення ніколи не вживаються. Модальні дієслова поєднуються тільки з інфінітивом, утворюючи з ним поєднання.
   За Л. Кутузовим модальні дієслова це – дієслова які не позначають ніякої дії. Вони лише виражають відношення до дії будь якої особи. Також ці дієслова не відповідають на питання  що робити? що зробити? та не застосовуються з часткою to.
   К.Н. Качалова дає визначення модальних дієслів як—дієслів які не вживаються самостійно, а тільки з інфінітивом дієслова. Вони означають можливість, вірогідність, необхідність виконання дії вираженої дієсловом. Також Качалова зазначає що модальні дієслова являються недостатніми дієсловами (Defective Verbs), оскільки вони не мають всіх форм, які мають інші дієслова. Дієслова can та may,  мають форми теперішнього та минулого часу: can- could, may – might. Дієслова must, ought тa need мають фому тільки теперішньго часу. Модальні дієслова не мають безособових форм інфінітива, дієприкметника, герундія.
   А.І. Каменський(український вчений),дав визначення модальних дієслів як дієслів які виражають не дію (стан), а відношення до до неї: можливість ,необхідність чи здатність здійснення дії її вірогідність і т.п. 
   Тож виходячи з цього ми можемо сказати що до групи модальних дієслів входить невелике кількість дієслів,які власне  не мають жодної дієслівної граматичної категорії ; у них можуть бути лише форми способу і часу, що є показниками присудка. За змістом модальні дієслова діляться на три основні групи, за допомогою яких виражені: здатність ,дозвіл; обов'язок ,необхідність; припущення.
   В.І. Карасик вважає за можливе визнати як базисні значення модальних дієслів, значення можливості, волевиявлення, зовнішньої обумовленості (дозвіл, заборона, повинність) і припущення. При цьому необхідно відзначити ,що значення які мають дієслова можуть бути синонімічними.
    Москальська 0.І. зазначає що модальні дієслова, у яких би сполученнях з іншими засобами вираження модальності вони не виступали, завжди передають можливість, припущення, наказ, сумнів і т.п. значно конкретніше, ніж морфологічні засоби – способи. Способи в силу своєї узагальненої абстрактної сутності не зможуть також конкретно виражати різні відтінки модальності, як модальні дієслова. Звороти з модальними дієсловами, дозволяють набагато більш точно передавати різні відтінки модальності:
  Дієслово must виражає необхідність, моральну повинність. Must не має минулої форми. Дане модальне дієслово може бути використано у додаткових реченнях для вираження необхідності або повинності після дієслова, що стоїть в минулій формі, але необхідність у головних  реченнях виражається модальним дієсловом have to.
                        He must have known Mrs. Florian pretty well.
                       Адже він повинен був знати місіс Флоріан дуже добре.
Наближеними по значенню до дієслова must являються дієслова  should і ought.
Історично дієслова should і ought були двома формами одного дієслова, що виражають обов'язок. Але з розвитком мови вони стали позначати різні значення і вже використовуються і  розглядаються як два окремі дієслова.
  
 
У сучасній англійській мові дієслово should вживається коли дія відноситься до теперішнього чи майбутнього часу. Це дієслово не має непрямої мови.  Дієслово should виражає повинність але має менш директивний зміст ніж дієслово must.
                     There was no number in sight, but this should be 862
                      Номера будинку я ніде не побачив, але це мав бути 862.
Дієслово may позначає фізичну можливість.
                             He may never have been convicted .
                             Він, можливо, ніколи не перебував під судом.
  Модальне дієслово might, щодо своїх значень, являється дещо спорідненим із дієсловом may і виражає як і дієслово may дозвіл або можливість у минулому. Крім того виражає можливість в теперішньому або майбутньому часі. Це дієслово має одне зі значень дієслова may, і справді, багато англійців використовують їх ,як взаємозамінні. Коли використовується might, можливість часто має більш віддалені значення, але це не є обов'язковим.
                            He may have been hurt.
                           Він, можливо, був поранений .
  Також близьке до них значення мають дієслова can – could котрі як зазначає   А.І. Каменський  використовуються для вираження фізичної чи розумової можливості.
  К. Н. Качалова дає означення, що модальне дієслово сan виражає можливість чи здатність виконання дії.
   Граматика дієслів shall, would і will є одним з найбільш широко обговорюваних питань в англійській граматиці. У Великобританії й у тих частинах Сполучених Штатів, що найбільшою мірою мають подібність із Великобританією у відношенні мови, протягом тривалого часу навчали тому, що дієслово shall повинно використовуватися з підметом I або we в простому майбутньому часі, а will використовується з іншими підметами.
     
 

    Ця теорія продовжує підтверджувати, що ці дієслова змінюються місцями в значенні наміру, вибору або команди: will вживається з I і we, shall з іншими підметами. Вплив шкіл настільки сильний, що майже неможливо визначити, яка реальна тенденція мови, але одне зрозуміло, що традиція не збігається з фактами такого вжитку по обидва боки Атлантики.
     
                                            Висновки до І розділу
    В англійській мові розрізняються в основному наступні засоби вираження модальності: лексико-граматичні – модальні дієслова, лексичні – модальні слова, граматичні – категорія способу.
  Категорія модальності знаходить вираження також у формах наказового способу, імперативу, які виражають наказ або прохання.
   Англійська мова володіє розвитою й різноманітною системою способів вираження модальності, в основу якої становлять лексичні й граматичні засоби вираження даної категорії.
   На даний момент категорія умовного способу становить особливий інтерес для дослідження. Теоретична граматика англійського пережила значні зміни відносно категорії способу. Виникла й чітко простежується на сучасному етапі тенденція до спрощення системи видів способів, із загальновизнаних трьох до повного заперечення даної категорії в англійській мові в цілому.
                
                                                    

                                                          
 
 
 

                                                   
                                                        Розділ  ІІ
2. Особливості перекладу модальних дієслів.
   Модальні дієслова must, should, ought, will-would, can-could, may-might, як було вже сказано вище, можуть виражати різні відтінки відношення до дії будь якої особи, та можливість. Завдання даної глави - показати функціонування основних засобів вираження модальності на основі аналізу й зіставлення теоретичних джерел, а також систематичної вибірки й ілюстрації окремих випадків їхнього вживання з текстів англійської прози.
    2.1 Засоби перекладу модальних дієслів.
   Як стверджують Л.Ф Дмитрієва та С.Є. Кунцевич, існує декілька способів передачі на українську мову різних відтінків англійських модальних дієслів:
     Переклад за допомогою українського модального дієслова. При цьому необхідно зважати на те, що одному англійському модальному дієслову можуть відповідати декілька українських, значення яких  іноді стоїть досить далеко від основного значення англійського дієслова.
                             “You must have relatives on board,” I said.
                                Мабуть, в тебе на кораблі є родичі,— сказав я.
                               “Somebody must have left the door open.”
                                Мабуть, хтось залишив двері відчинені.
     Переклад за допомогою  ввідних модальних  слів та виразів .Найчастіше модальність виражена в англійській мові за допомогою модального дієслова не може бути перекладена на українську тими ж засобами, в цьому випадку застосовують ввідні слова та вирази такі як: certainly, of course, maybe, probably, indeed, surely, apparently, presumably, які можуть перекладатися на українську як  напевно, звичайно, можливо, взагалі, може, безумовно.
                               Certainly nothing I could do would stop them
                               Я, напевно, нічим не зможу перешкодити їм здійснити це.
 Додавання модальних часток і слів. При перекладі на українську мову  треба використовувати такі слова як, хоча, авжеж, адже, надто, певне, напевне, все ж, все ж таки, мов, немов, ніби, які додають особливу виразність.
         Not that a complaint would have much chance in this sweet little town, if I did make it.”
          Адже скаржитися у вашому гарненькому містечку — все одно, що плювати проти вітру.
Опущення модального дієслова. Необхідно враховувати що нерідко в англійській мові модальне дієслово використовується в такому контексті де в українській мові ми не заходимо ніяких спеціальних засобів вираження модальності, в таких випадках ми модальне дієслово слід випускати.
                                                 I wouldn’t know.
                                                 Звідки мені знати.
    І.В.  Корунець в свою чергу виділяє такі способи передачі на українську мову різних відтінків англійських модальних дієслів
1. Переклад за допомогою модальних слів :
certainly, of course, maybe, perhaps,probably, indeed, surely, apparently, presumably, які можуть перекладатися на українську як  напевно, звичайно, можливо, взагалі, може, безумовно, авжеж, адже, надто, певне, напевне, все ж, все ж таки, мов, немов, ніби
                             It must have been he wanted to see me.
                              Певно, він дуже хотів мене побачити 

2. Переклад за допомогою додавання модальних часток :
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.