На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Податок як нструмент бюджетного регулюванн

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 14. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ВСТУП 

     За  всіх часів суспільство не могло  і не може обходитися без системи  оподаткування. Завдяки податкам держава  має можливість накопичувати матеріально-фінансові  ресурси, необхідні для її функціонування. Податки є основою формування державного бюджету, інструментом стимулювання окремих видів господарської діяльності та обмеження розвитку інших.
     Система оподаткування України є досить ліберальною відносно платників  податків, чим значно відрізняється  від податкових систем розвинутих держав. Однак сама по собі ця ліберальність не гарантує ефективності податкової системи, яка на даному етапі розвитку країни потребує реформування.
     Податки – дуже складна й надзвичайно  впливова на всі економічні явища  та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
      І з другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за цивілізації спричиняли соціальні потрясіння і війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.
      Податки – це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.
      Актуальність  даної теми полягає в тому, що роль податків та податкової системи  за сучасних умов розвитку держави  постійно зростає. Про це свідчить, насамперед, реформування податкової системи нашої країни, а саме прийняття нового Податкового кодексу та змін до нього, та постійна зацікавленість з боку політиків, вчених,  економістів, сферами податкового законодавства різних держав світу, що спричинено, в свою чергу, наслідками фінансової кризи.
     Метою даної курсової роботи є розкриття сутності податків як інструменту бюджетного регулювання, визначення суті та механізмів податкового регулювання економіки, аналіз реалізації регуляторної функції податків на Україні, надання характеристики окремих видів податків та податкової системи, розгляд особливостей функціонування податкової політики України.
     Для досягнення поставленої мети дослідження  необхідно виконати такі завдання:
- визначити  сутність податків та їх місця в економічній системі України;
- дослідити необхідність та особливості становлення бюджетної системи;
- охарактеризувати роль прибуткового оподаткування у формуванні дохідної частини державного і місцевого бюджету;
- проаналізувати надходження непрямих податків до державного бюджету України;
- дослідити зарубіжний досвід формування бюджетного регулювання;
- визначити недоліки функціонування податкової системи та проблеми бюджетного регулювання економіки.
     Питання визначення місця податків в системі  бюджетного регулювання  країни та окремих видів діяльності не є новим, як у вітчизняній, так і зарубіжній економічній літературі. Його дослідженню присвячували свої праці науковці минулого та багато сучасних авторів. Теоретичну основу дослідження податкової системи та механізмів податкового регулювання сучасної економіки становлять праці класиків світової економічної думки: Дж.М. Кейнса, Дж.С. Міля, Д. Рікардо, П. Семюелсона, А. Сміта , та ін. Англійський економіст Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» одним з перших поставив питання про нестійку природу господарства, заснованого на приватному підприємництві. Важливість регулюючої функції оподаткування підкреслюють і українські вчені. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати О. Василика, В. Вишневського, М. Крупку, Н. Кучерявенко, І. Лукінова, І. Луніну, П. Мельника, А. Соколовську, В. Федосова,та ін.[11, C. 4].
     Податки є необхідною ланкою економічних  стосунків в суспільстві з  моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного пристрою завжди супроводяться перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки — основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічної дії держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу. Податки відомі давним-давно, ще на зорі людської цивілізації. Їх поява пов'язана з найпершими суспільними потребами.
     У зв’язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки, збори  та платежі виникла потреба в підготовці висококваліфікованих спеціалістів.
     Система оподаткування України є сукупністю податків, зборів, інших обов'язкових  платежів до бюджету і внесків  до державних цільових фондів, що стягуються в установленому порядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основ.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТІВ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 
 

     1.1. Загальна характеристика податків та їх місце в економічній системі України
     Появу податків завжди пов’язують з виникненням держави, тож їх історія нараховує тисячоліття. Проте в сучасному розумінні податки стали розвиватися в період становлення та розвитку буржуазного суспільства, а принципи податкової системи були сформульовані економістом А. Смітом у кінці XVIII ст. У Росії термін "податок" не застосовували аж до середини XVIII ст. Для позначення фіскальних платежів використовувалися терміни "данину", "подати", тому, наприклад, податкова політика країни називалася податковий політикою. Вперше в літературі термін "податок" вживається в роботі "Про кріпосному стан селян в Росії" історика А. Я. Полєнова (1738 - 1816) в 1765 р. У науковому обігу і законодавстві термін "податок" утвердився лише в XIX в.
     Податки – це обов'язкові, безумовні платежі  юридичних і фізичних осіб до відповідного бюджету, що справляються з платників податків відповідно до Податкового кодексу України. Їхній економічний зміст – це фінансові відносини між державою й платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, необхідних для виконання державою своїх функцій. Податки є однією з форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку.
     Умовами виникнення податків є утворення  держави, суспільний поділ праці та формування товарно-грошових відносин.
     До  основних елементів податку належать:
    платники податку – учасник процесу справляння податку;
    об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;
    ставка податку – це законодавчо встановлений, виходячи із об’єкта або одиниці оподаткування, розмір податку або збору;
    порядок обчислення податку;
    податковий період;
    строк та порядок сплати податку;
    строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;
    база оподаткування [3; ст. 34].
     Податки характеризуються такими ознаками:
     1) можуть бути сплачені лише  до бюджету, а не до іншого  грошового централізованого або  децентралізованого фонду;
     2) справляються на умовах безповоротності.  Повернення податку можливе тільки в разі його передплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо такого податку;
     3) мають односторонній характер  встановлення. Оскільки податки  сплачуються з метою покриття  суспільних потреб, які в основному  відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то вони є індивідуально безповоротними. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;
     4) є виключно атрибутом держави  і базуються на законодавчих актах;
     5) відсутністю конкретного еквівалентного  обміну;
     6) відсутністю цільового призначення  (рис. 1.1.).
     

     Рис. 1.1. Характерні ознаки податку*
     *Розроблено автором на основі даних літературних джерел 

     При формуванні цілей податкової політики необхідно виходити із об’єктивних функцій податків. Слід погодитися з Б.Х. Алієвим, А.М. Абдулгалімовим, які відмічають, що “в економічній літературі дотепер немає єдиної думки щодо кількості, сутності і реалізації податкових функцій. Різні автори наводять різні комбінації податкових функцій, до яких відносять фіскальну, економічну, перерозподільну, контрольну, регулюючу, соціальну, політично-економічну, стимулюючу та інші, частина яких не має під собою наукового і теоретичного обґрунтування, щоб віднести їх до об’єктивних функцій податків” [6; ст. 34]. Не вдаючись до дискусії щодо кількості і змісту функцій податків, зазначимо ті з них, які визначають цілі і завдання податкової політики ( рис. 1.2. ).
     
     Рис. 1. 2. Співвідношення цілей і завдань  податкової політики*
     *Розроблено  автором на основі даних літературних  джерел
     1. Фіскальна – основне призначення  полягає в мобілізації та накопиченні  коштів в державних фондах.
     2. Розподільча (соціальна) одним  із призначень податків є розподіл  суспільних доходів з боку  більш сплатоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо. Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.
     3. Регулююча функція – податки  як інструмент примусового вилучення  частини доходів суспільства  здатні суттєво впливати на  стан національної економіки.  Позитивний вплив дозволяє говорити  про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 1920-1930-х рр.
     Податки мають не тільки економічний, а й соціальний характер. Вони є своєрідною ціною за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни країни.
     За  формою оподаткування розрізняють  прямі та непрямі податки:
- прямі податки – обов’язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об’єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);
- непрямі податки – обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний податок, мито)[7; ст. 23].
    Таблиця 1.1.
    Розмежування  прямих і непрямих податків[7; ст. 23].
Прямі податки Непрямі податки
Ознака  сплати сплачує та несе податкове навантаження одна особа Сплачує одна особа, а несе навантаження інша
Участь в утворенні  ціни
включається в  ціну на стадії виробництва включається в  ціну на стадії реалізації
Способи стягнення за декларацією За тарифами
Джерело сплати дохід, майно витрати та споживання товарів та послуг
 
     Таким чином, податки – це обов’язкові  платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі  розподілу та перерозподілу частини вартості ВВП й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
       Протягом останніх десяти років в загальних обсягах доходів державного бюджету України більш ніж сімдесят відсотків належить саме податковим надходженням  до бюджету. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. З кожним роком їх питома вага в загальній сумі бюджетних надходжень зростає, що свідчить про значну залежність нашої країни від суми податків, яка  мобілізується  як на загальнонаціональному рівні, так і на рівні місцевого самоврядування. Питома вага надходжень до загального фонду державного бюджету п’яти найбільших податків і зборів (ПДВ, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, акцизного збору), які в середньому з 2008 – 2010 рр. становлять 71,8% всіх надходжень бюджету держави, але у 2010 р знизилась до 74,9% проти 76,5% у 2008 р., що свідчить про диверсифікацію джерел доходів.
     Оскільки  частка податкових надходжень становила 74,9%, це означає, що основними його наповнювачами  є населення, як платники податків, які є кінцевими споживачами  товарів і послуг. Така ситуація притаманна країнам, що розвиваються, у яких малорозвинений малий і середній бізнес [34;ст. 54-64].
      Отже, в українській бюджетно-податковій системі переважно використовуються непрямі податки (податок на додану вартість, акцизи), що підтверджує той факт, що Україна є країною, яка тільки розвивається.  В Україні йде поступове реформування бюджетних взаємовідносин, а в їх частці і взаємовідносин, які стосуються формування доходної частини бюджету.
     1.2. Необхідність та особливості становлення бюджетної системи та механізму бюджетного регулювання
     Виходячи  із сутності державного бюджету як об’єктивної економічної категорії, під бюджетним механізмом вважаємо сукупність видів бюджетних відносин, гармонізацію їх послідовності і  взаємозв’язку у процесі формування та використання централізованого фонду грошових коштів держави. Таким чином, бюджетний механізм як об’єктивне економічне явище – це теоретична модель державного бюджету.
     За  економічною сутністю бюджетний  механізм відображає комплексну взаємодію  організаційних і методологічних заходів у формі бюджетних методів, бюджетних інструментів і бюджетних важелів, що діють на правовій основі і забезпечують функціонування бюджетної системи в економіці держави, їх практичне застосування для виконання цілей і завдань, окреслених бюджетною політикою. Бюджетний механізм – це складна економічна форма цілеспрямованої взаємодії його елементів для забезпечення мобілізації фінансових ресурсів держави та їх використання відповідно до бюджетної політики держави [26; ст. 53].
     Функціонування  бюджетного механізму визначається кількісними і якісними характеристиками. Кількісна характеристика бюджетного механізму визначається обсягом фінансових ресурсів, що мобілізуються і використовуються бюджетною системою для виконання цілей та завдань, окреслених бюджетною політикою. А якісна характеристика показує технологію формування і використання фінансових ресурсів із застосуванням бюджетних інструментів (ставки, норми, строків, санкції, стимулів тощо) з метою забезпечення виконання кількісних характеристик. Організаційна будова бюджетного механізму має трирівневу структуру. На першому (визначальному) рівні діють методи бюджетного механізму. Функціонування бюджетної системи на другому рівні забезпечують бюджетні інструменти, а на третьому рівні діють важелі бюджетного механізму.
     Бюджетний механізм включає комплексну взаємодію  бюджетних методів, бюджетних інструментів і бюджетних важелів, за допомогою  яких визначаються оптимальні параметри  формування фінансових ресурсів бюджетів різних рівнів та максимальна ефективність їх розміщення й використання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Функціонування лише одного бюджетного механізму не може забезпечити оптимального обсягу формування ресурсів бюджетів різних рівнів та їх раціонального використання, ефективність функціонування бюджетного механізму може бути досягнута за узгодженої взаємодії усіх складових господарського механізму. Тому надзвичайно важливим є забезпечення узгодження заходів щодо удосконалення усіх складових господарського механізму, спрямованих на підвищення ефективності суспільного виробництва.
     Слід  зазначити, що бюджетна система України  постійно розвивалася та вдосконалювалася і на сьогодні має в основному  сформований механізм для здійснення бюджетного регулювання, спрямованого на підвищення рівня соціально-економічного розвитку України. Разом з тим зазначені позитивні результати ще не дають підстав для висновку про радикальні зрушення у фінансово-бюджетній сфері, в якій залишається ряд невирішених проблем. Бюджетна політика у сфері видатків не досить ефективно впливає на соціальний розвиток та економічне зростання як передумову підвищення життєвого рівня та добробуту населення. Має місце недостатній рівень поєднання фіскальної і стимулюючої функцій податкової політики, потребують подальшого вдосконалення міжбюджетні взаємовідносини, які ще не повністю враховують економічний потенціал регіонів.
     Податкові надходження відіграють значну роль у системі бюджетно-податкового  регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Від ступеня прогнозованості податкових надходжень, керованості процесу їх формування залежить насамперед, фінансово-бюджетна збалансованість, ефективність бюджетної політики та її вагомість у системі інструментів державного регулювання економіки.
     На  сучасному етапі економічних перетворень в Україні посилюється роль системи оподаткування та податкової політики в системі бюджетно-податкового регулювання економіки. Виконуючи фіскальні функції, податки одночасно забезпечують раціональний перерозподіл ВВП, служать вагомим важелем державного регулювання економіки.
     Формування  податкових надходжень бюджету повинно  розглядатися не тільки як невід’ємна складова бюджетного процесу, а, передусім  як інструмент регулювання фінансово-економічних  відносин. Потребує перегляду та подальшого вдосконалення система прогнозування та планування податкових надходжень бюджету України. Вирішення цих проблем визначає актуальність дослідження, спрямованого на удосконалення теоретико-методологічних та організаційних засад бюджетно-податкового регулювання в Україні.
     На  даному етапі розвитку державних  фінансів у недостатній мірі вирішені питання формування доходів бюджету  шляхом впровадження відповідної податкової політики з врахуванням циклічності  темпів економічного зростання. Проблемним як з теоретичного, так і практичного погляду залишається питання прогнозування обсягів податкових надходжень на наступний бюджетний період та середньострокову перспективу [15; ст. 132].
     Своєчасне наповнення дохідної частини Державного бюджету України є базою розбудови економіки держави та гарантією соціального забезпечення
населення. Важливу роль у цьому процесі  відведено податковим надходженням як вагомому джерелу поповнення бюджету. Податки є регулятором перерозподілу  валового внутрішнього продукту (ВВП), вони відчутно впливають на економічні процеси в державі.
     Вплив системи оподаткування на розвиток економіки та розмір бюджетних надходжень залежить від фінансово-господарської  діяльності підприємств.
       З одного боку, податковий тиск  повинен бути помірним, а з  іншого — податкові надходження мають бути стабільними i давати змогу державі виконувати свої функції. Аналізуючи стан економіки в останні роки, відзначимо, що мобілізація доходів до бюджету відбувалась в умовах нестабільної економіки, про що свідчить деякий спад обсягів виробництва промислової продукції та уповільнення темпів зростання ВВП.
     Отже, на сучасному етапі Україна перебуває  на шляху побудови ефективної соціально  орієнтованої ронкової економіки, водночас відбувається розбудова і податкової системи, в основу якої покладено класичну схему податків, характерну для країн із розвиненою ринковою економікою. Вплив податкової політики на розвиток економіки проявляється насамперд у підвищенні життєвого рівня населення, що не супроводжується збільшенням рівня податкового навантаження, у відновленні прискореного економічного зростання на базі запровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Крім того, податки є основною умовою створення сприятливого інвестиційного клімату в державі та одним із головних важелів наповнення державного бюджету.
     Ефективність  бюджетного регулювання залежить від  результативності застосування принципів  формування доходів бюджетів усіх рівнів із метою підтримки макроекономічної та соціальної рівноваги використання податків державою в рамках реалізації ефективної економічної політики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЗА РАХУНОК ПРЯМОГО ТА НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ 
 

     2.1.  Роль прибуткового оподаткування  у формуванні дохідної частини  державного і місцевого бюджетів
     Однією  з складових податкової системи  України є прямі податки, які  відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету.
     Прямі податки встановлюються безпосередньо  щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий принцип оподаткування більшістю економістів вважається найсправедливішим.
     Застосування  податків, а зокрема прямих є одним  з економічних методів керування  і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних  інтересів із інтересами підприємств, підприємців і працівників. За допомогою прямих податків здійснюється найбільший вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств, визначаються взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державними і місцевими бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів.
     Прямі податки поділяють на дві групи: особисті та реальні. Різниця між ними – у співвідношенні платника та об’єкта оподаткування. При особистому оподаткуванні первинним є платник, і податки встановлюються персонально для нього, а вторинним – об’єкт обкладання. При реальному оподаткуванні передбачається оподаткування майна за зовнішніми ознаками, тобто первинним виступає об’єкт обкладання, а вторинним – платник [16;ст. 231].
     Отже, особисті податки – це податки, які  встановлюються особисто для конкретного  платника залежно від його доходів. У сучасній практиці оподаткування видами особистих податків є податок з доходів фізичних осіб, майновий, на спадщину і дарування.
     Реальні податки – це податки, що передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками; їх платниками є власники майна, незалежно від доходів.
     В Україні прибуткове оподаткування  громадян в нинішній його формі вперше з’явилося в період 1920-х років. У період незалежності України справляння та адміністрування ПДФО регламентувалося Законом Української РСР «Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства» (з 1991 року), Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян» та  ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (з 1 січня 2004 року), прийняття якого у значній мірі змінило раніше діючий механізм оподаткування доходів громадян. До того ж, згідно ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» при визначенні бази оподаткування була введена така категорія як податкова соціальна пільга. Починаючи з 2011 року, оподаткування ПДФО регулюється Податковим Кодексом України [17; ст. 235].
     На  сьогоднішній день надходження від  податку на доходи фізичних осіб до Зведеного бюджету України посідають  щільне місце в сукупному обсязі податкових надходжень (програючи лише надходженням від ПДВ). 

     Таблиця 2.1.
     Обсяг податку з доходів фізичних осіб протягом 2006-2010 років*

     *Складено  на основі даних Міністерства  фінансів України
     Як  можна побачити з даних табл. 2.1, частка податку з доходів фізичних осіб складає в середньому 15% доходної частини Зведеного бюджету України з тенденцією до її підвищення. Натомість темп росту надходжень від ПДФО до бюджету характеризується нерівномірністю, що головним чином пов’язано зі зниженням рівня  доходів фізичних осіб у кризові 2008-2009 роки, коли обсяги надходжень поступово зменшувалися. Натомість, у 2010 році динаміка надходжень від податку вже була позитивною.
     Нині  податок на доходи фізичних осіб за обсягом надходжень займає провідне місце у системі прямих податків в Україні (рис. 2.1.):
 

Рис. 2.1. Порівняння обсягів надходження прямих податків до Зведеного бюджету України протягом 2006-2010 р.р.*
*Складено  на основі даних Міністерства фінансів України 

     Як  видно з наведених даних, протягом 2006-2010 років надходження від податку на прибуток підприємств переважали надходження від ПДФО (хоча у 2007 році вони були практично рівнозначними). Натомість, починаючи з 2009 року, ПДФО за обсягом надходжень значно перевищував податок на прибуток. Це пояснюється тим фактом, що доходи фізичних осіб є «більш стійкими» по відношенню до дії фінансової кризи, аніж прибуток підприємств.
     Прогноз надходжень податку на доходи фізичних осіб на 2011 рік розрахований за методикою у розрізі видів економічної діяльності з урахуванням очікуваних надходжень у 2010 році, податкової соціальної пільги та податкового кредиту, з урахуванням норм Закону України "Бюджетний кодекс України" від 08.07.2010 №2456-IV та Податкового кодексу України, і становить 58 830,0 млн. грн., у т.ч.:
- до місцевих бюджетів – 52 063,8 млн. грн.,
- до державного бюджету – 6 766,2 млн. грн. (50% надходжень по м. Києву)
     Прогнозний  розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб на 2011 рік здійснено із урахуванням очікуваних надходжень у 2010 році та поступового виходу економіки із кризового стану.
      Ріст  прогнозної суми податку становить 116,4% (з 50,5 млрд. грн. у 2010 році до 58,8 млрд. грн. у 2011 році).
     Основні чинники, які позитивно впливають  на надходження податку на доходи фізичних осіб:
      - зростання номінального ВВП;
      - зростання витрат на оплату праці;
      - легалізація виплати заробітної плати;
      - позитивні тенденції до зростання доходів низькооплачуваних верств населення через державне підвищення мінімальних соціальних гарантій;
      - зростання змішаних доходів домашніх господарств за рахунок індивідуальної підприємницької діяльності [дод. В] .
     На  сьогоднішній день головним недоліком  справляння податку з доходів  фізичних осіб є  значний простір  для ухилень від сплати, оскільки, по-перше, платники не завжди бажають  показувати дійсні розміри свого  доходу з метою зменшення податкової бази. По-друге,  достатньо складно визначити доход, який має оподатковуватися, оскільки про отримання ряду доходів може свідчити тільки сам платник податку з доходів фізичних осіб. 
 Зарубіжний досвід оподаткування доходів фізичних осіб вказує на те, що немає єдиного підходу щодо справляння податків, оскільки специфіка законодавчої бази кожної окремої країни визначає способи й методи застосування податку з доходів фізичних осіб. В цілому можна сказати, що в більшості країн діють досить високі стандартні ставки оподаткування, причому в багатьох розвинених країнах світу вони є прогресивними. Проте, наявність великої кількості податкових пільг та знижок для фізичних осіб в цих країнах створює можливість зниження податкового тягаря [18; ст. 123].

Таблиця 2.2.
Ставки  прибуткового податку з громадян в зарубіжних країнах 

     Згідно  Податкового Кодексу України, починаючи  з 2011 року, в Україні  введена система  оподаткування доходів фізичних осіб, згідно якої основні доходи у  вигляді заробітної плати оподатковуються за двома ставками: 15% (у разі якщо база оподаткування складає менше 10 мінімальних заробітних плат) та 17% суми перевищення. Загалом дана норма чинного податкового законодавства є позитивною та такою, що зближує вітчизняну практику у сфері оподаткування ПДФО з прогресивним досвідом з цього питання більшості країн світу[2; ст.168].
     На  відміну від України, де порядок, ставки, правила оподаткування податком із доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівнів іноземних державах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, особистий прибутковий податок належить до місцевих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.
     Слід  зазначити, що до державного бюджету  в 2010 році надійшло 40, 0 млрд.грн. податку  на прибуток підприємства, що на 7,4 млрд.грн., або на 22, 7% більше відповідного показника попереднього року. Це становить 99, 8% річного плану надходжень за цим податком ( за 2009 рік надійшло 77, 7% планових надходжень).
     Щомісячна динаміка надходжень податку на прибуток у цілому повторює тенденції попередніх років ( рис. 2.2.)
     
     Рис.2.2. Динаміка щомісячних надходжень податку  на прибуток підприємств до державного бюджету у 2005-2010 роках [35; ст. 55] 

     Зростання надходжень податку на прибуток відбулося  насамперед за рахунок збільшення на 9, 6 млрд.грн. відрахувань податку  приватним сектором економіки у 2010 році. Крім того, зріс обсяг сплаченого податку підприємствами державної форми власності ( на 0,8 млрд.грн. порівняно з 2009 роком). Характерно, що половину всіх податкових зобов’янь зі сплати податку державний сектор виконав І кварталі 2010 року. Водночас майже на дві третини скоротились обсяги податку, сплаченого фінансовим сектором, - з 3,0 млрд.грн. до 1, 1 млрд. грн. ( рис. 2.3.) 

     

     Рис. 2.3. Надходження податку на прибуток підприємств різних форм власності за 2009-2010 роки [35; ст. 56]
      Прогнозна сума податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету на 2011 рік становить 45 006,2 млн. грн., з них 44 343,8 млн. грн. 
– до загального фонду державного бюджету, 662,4 млн. грн. – до загального фонду місцевих бюджетів.

      Розрахунок прогнозу податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету на 2011 рік, здійснено на підставі даних декларацій з податку на прибуток підприємств та динаміки надходжень за попередні роки.
      Питома  вага надходжень податку на прибуток у ВВП до зведеного бюджету в 2011 році розрахована на рівні 3,6 відсотка.
     Податки є важливою ланкою економічних відносин у суспільстві. Вони є основою  доходів держави і важелем  впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру. Проте в  умовах спаду виробництва, зниження інвестиційної активності, платіжної кризи дедалі посилюється фіскальна роль податків, про що свідчить ріст їх частки в валовому внутрішньому продукті країни, постійному зростанні числа податків  і зборів. Не дивлячись на прогресивність задекларованих принципів оподаткування реального втілення в життя вони поки що не отримали. 

     2.2. Аналіз надходження непрямих податків до державного бюджету України
     Податки є найдавнішим джерелом доходів  держав, у тому числі України. Саме вони, у розрізі прямих та непрямих податків, формують найбільшу частку доходів Зведеного та Державного бюджетів України. Відтак, слід дослідити склад і структуру доходів Зведеного бюджету України (рис. 2.4) [5; ст.24].
     

     Рис. 2.4. Структура доходів Зведеного бюджету України у 2010 році [35; ст.65]
     Отже, доходи Зведеного бюджету України у 2010 році, головним чином, сформувалися за рахунок податкових та неподаткових надходжень на 72,1 % та 25,7% відповідно, тоді як інші види доходів цього бюджету мали зовсім незначну частку, що в сукупності не перевищувала 3 % у структурі доходів Зведеного бюджету України.
     Оскільки, непрямі податки зараховуються  до Державного бюджету України, окрім  акцизного податку із вироблених в Україні товарів (за винятком нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується зареєстрованими платниками в Автономній Республіці Крим (дод. А), який склав лише 1,6 % надходжень акцизного податку у 2009 році, тому слід детально дослідити значимість непрямих податків безпосередньо у формуванні Державного бюджету України, до якого вони зараховуються (рис. 2.5).
     

     Рис. 2.5. Структура доходів Державного бюджету України у 2010 році [35; ст.58]
     Таким чином, найбільшим бюджетоутворюючим  видом доходів Державного бюджету  України є податкові надходження. У 2010 році вони сформували більше половини доходів Державного бюджету України, склавши 66,1 % у структурі доходів цього бюджету. Хоча, на відміну від Зведеного бюджету України їх частка є меншою, зокрема у 2010 році на 6 %.
     Окрім, вище зазначеної ролі непрямих податків у формуванні половини доходів Державного бюджету України у 2009 році, ця половина була головним чином утворена саме за рахунок надходжень податку на додану вартість, частка яких склала 37,6 %. Наступним найбільш бюджетоутворюючим непрямим податком у 2010 році став акцизний податок, частка якого склала 9,4 % у структуру доходів державного бюджету, причому більшу частину частки - 7,8 % було сформовано акцизним збором із вироблених в Україні товарів, тоді як лише 1,6 % - акцизним податком із ввезених на територію України товарів.
     Митні надходження у 2010 році сформували лише 3 % державного бюджету України, переважно ввізним митом, частка якого склала 2,8 %, тоді як частка вивізного мита була зовсім незначною – у розмірі 0,13 % .
     Таким чином, структура доходів Державного бюджету України 2010 року підтвердила значущість непрямих податків як основних бюджетоутворюючих її складових елементів, насамперед, податку на додану вартість.
     Крім  того, слід дослідити надходження  непрямих податків та їх частки у структурі  доходів Державного бюджету України  минулих років, аби прослідкувати  тенденцію цих явищ (дод. Б).
     Податок на додану вартість протягом 2007-2009 років  займав найбільшу частку у структурі доходів державного бюджету України. У 2008 році, коли частка непрямих податків склала 50,5 % у структурі доходів державного бюджету України, сума податку на додану вартість зайняла найбільшу частку серед непрямих податків склавши майже 40 % та зрісши на 4 % порівняно з 2007 роком, за рахунок найбільшого приросту абсолютної величини надходжень податку на додану вартість на 33,7 млрд. грн. або на 55,1 %. Проте, у 2009 році частка податку на додану вартість знизилась на 2,2 %, що спричинене найбільшим спадом абсолютної величини його надходжень на 7,5 млрд. грн. або 8,1 %. млрд..
     У 2010 році до державного бюджету надійшло 86, 3 млрд. грн.. податку на додану вартість, що на 1, 7 млрд. грн.., або на 2, 0., більше відповідного показника попереднього року.
     Помісячна динаміка надходжень податку на додану вартість до державного бюджету за 2005-2010 роки показана на рисунку 2.5. суцільною  лінією на гравіку показано тренд  надходжень згідно з офіційними даними Державного казначейства, пунктирною – тренд без урахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, оформлених облігаціями внутрішньої державної позики.
     
     Рис. 2.6. Динаміка щомісячних надходжень ПДВ  до державного бюджету у 2005-2010 роках*
     *Складено  на основі даних Державного  казначєйства України
     Частка  акцизного податку у структурі доходів державного бюджету України у 2007-2008 роках мала змінний характер, знизившись на 0,9 % у 2008 році, складаючи 5,5 %, тоді як у 2009 році - набувала пікового значення за досліджуваний період – 9,5 %, зрісши на 4 %. Проте, незважаючи на незначне зниження частки у 2008 році, абсолютні надходження від акцизного збору до Державного бюджету за досліджувані роки зростали: у 2008 році на 20,9 % або на 2,2 млрд. грн., склавши 12,7 млрд. грн., а у 2009 році відбулось стрімке зростання на 67,8 % або на 8,6 млрд. грн., склавши 21,3 млрд. грн.
     В розрізі акцизного податку найбільшу  частку у структурі доходів Державного бюджету України за 2007-2009 роки займав акцизний збір із вироблених в Україні  товарів. Його частка у 2008 році склавши 4,4 % непомітно знизилась на 1 % порівняно з минулим роком, а у 2009 - суттєво зросла на 3,4 %, склавши в сукупності 7,8 % доходів бюджету. Частка акцизного збору із ввезених на територію України товарів є набагато нижчою від частки акцизного збору із вироблених в Україні товарів. Проте частка акцизного збору із ввезених на територію України товарів за досліджувані роки постійно зростала: у 2008 році незначно зросла на 0,2 %, склавши 1,1 %, а у 2009 році – більш помітно зросла на 0,5 %, складаючи 1,6 % у структурі доходів бюджету. За абсолютними приростами у 2008 році, незважаючи на суттєві відмінності у займаних частках в структурі доходів Державного бюджету, акцизний збір з вироблених в Україні товарів зріс майже на однакову величину, що і акцизний збір із ввезених на територію України товарів – на 1,13 і 1,06 млрд. грн. відповідно, тоді як у відносному значенні – на 12,6 і 70,7 % відповідно. У 2009 році найбільшого приросту досяг акцизний збір із вироблених в Україні товарів, що стрімко збільшився на 7,5 млрд. грн. або 73,7 %, тоді як акцизний збір із ввезених на територію України товарів зріс на 1,1 млрд. грн. або 44,5 % [5].
     Надходження акцизного податку у 2010 році становили 27, 6 млрд. грн.., що на 6,3 млрд.грн. більше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становиви 93,0%.
     

     Рис. 2.7. Структура надходжень акцизного податку до державного бюджету за 2009-2010 роки [35; ст.76]
     Частка  митних надходжень протягом 2007-2009 років  поступово знижувалась - у 2008 році на 0,7 %, склавши 5,2 %, та на 2, 3 % у 2009 році, склавши 2,9 %. Хоча у 2008 році приріст надходжень мита склав 2,2 млрд. грн. або на 22,7 %, проте частка у структурі доходів бюджету знизилась через значно вищі прирости надходжень інших непрямих податків. В розрізі митних надходжень ввізне мито займає більшу частку у структурі доходів Державного бюджету України, аніж вивізне. Частка ввізного мита у структурі доходів бюджету за 2007-2009 роки знижувалась: на 0,6 % у 2008 році, склавши 5,2 % та у 2009 році суттєво зменшилась на 2,3 %, склавши 2,8%. При цьому, абсолютна величина ввізного мита суттєво зросла у 2008 році на 24,4 % або на 2,3 млрд. грн., а у 2009 році знизилась майже наполовину - на 47 % або 5,6 млрд. грн., склавши 6,3 млрд. грн. Частка вивізного мита у структурі доходів Державного бюджету України за 2007-2009 роки була зовсім незначною – на рівні 0,1 % із незначним підвищенням у 2008 році та незначним зниження у 2009 році. Абсолютна величина вивізного мита, на відміну від усіх непрямих податків, у 2008 році суттєво знизилась на 32,9 % або на 96,9 млн. грн., а у 2009 році значно зросла на 43,9 % або на 86,7 млн. грн.
     Таким чином, непряме оподаткування відіграє важливу роль у Державному та Зведеному  бюджетах України, передусім у Державному, формуючи половину його доходів за досліджувані 2007-2009 роки. Однак, найбільшим бюджетоутворюючим податком серед непрямих податків є податок на додану вартість. Причому, стрімке зростання доходів державного бюджету у 2008 році відбулось, насамперед, саме за рахунок збільшення надходжень непрямих податків, тоді як спад у 2009 році, був спричинений переважно зниженням надходжень прямих податків, на противагу непрямим податкам, які не зазнали такого суттєвого зниження, що свідчить про більш стійкі надходження непрямих податків [23; ст. 321].
     Дослідивши  роль непрямих податків у формуванні доходів Зведеного та Державного бюджетів України, а також вплив  зміни непрямих податкових надходжень на величину доходів цих бюджетів, варто дослідити детальніше надходження  непрямих податків в Україні. Спершу, розглянемо структуру надходжень непрямих податків протягом 2007-2009 років (рис. 2.8) [5; ст.153].
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.