Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Концепця заходв по пдвищенню конкурентоспроможност ВАТ "ЕМЗ"Металст" для роботи в умовах ринкової економки

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 21. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст. 

Вступ 

Розділ 1. Теоритичні основи визначення конкурентоспроможності підприємства.
    Поняття та види конкурентоспроможності.
    Параметри та умови, які забезпечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.
    Показники та оцінка конкурентних можливостей фірми.
    Маркетингова діяльність в системі управління конкурентоспроможністю.
Розділ 2.Дослідження рівня конкурентоспроможності ВАТ "ЕМЗ"Металіст".
    Характеристика об’єкту дослідження.
    Оцінка технічних та організаційно-економічних показників конкурентоспроможності підприємства.
    Аналіз конкурентоспроможності основної продукції.
    Оцінка ринків збуту основної продукції.
Розділ 3. Концепція заходів по підвищенню конкурентоспроможності ВАТ "ЕМЗ"Металіст" для роботи в умовах ринкової економіки.
    Вибір стратегічних напрямків розвитку підприємства.
    Впровадження організаційної структури управління ВАТ "ЕМЗ"Металіст" орієнтоване на розв’язання стратегічних проблем.
    Реорганізація маркетингової служби підприемства.
 
Додаток
Висновок
Література 
 
 
 
 

Вступ 

        Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забеспечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
        Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.
        Передовий закордонний  досвід свідчить , що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкуренотоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.
        У теоретичній частині  даної роботи зроблена спроба узагальнити  параметри та умови, які впливають  на конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.
        О`бєктом цього дослідження є ВАТ “ЕМЗ ”Металіст ”, який як і інші підприємтсва країни в сучасних умовах, повинні вміти виробляти конкурентоспроможну продукцію і бути готовим до ефективної роботи в режимі ринкових відносин.
        Прелметом дослідження є конкурентоспроможність підприємства, як цілісного господарюючого елемента, впливовість економічних факторів як на мікро- так і на макро- рівнях на конкурентоспроможність пвдприємства, продукції та персоналу.
        Задачі  данної роботи – проаналізувати рівень конкурентоспромож-ності ВАТ”ЕМЗ”Металіст”та намітити шляхи щодо її підвищення.
        Особливість даної роботи полягає  в тому, що:
        - зроблені теоретичні і практичні розробки проблеми у тому аспекті, як вони поставлені сучасним розвитком нашої економіки;
        - предмет розробки ( стики науки, виробництва, споживання, утилізації продукції, покращення якості продукції, зниження цін та ін.) має складний та суперечливий характер;
        - комплексний (всеохоплюючий)  підхід до вивчення діючого  господарського механізму підприємства та його доопрацювання до рівня, який би забеспечив конкурентоспроможність персоналу, підприємства, і усіх видів його продукції на світовому рівні;
        - напрвленість на  рішення суто практичних питань, в стислі строки по всьому діапазону проблеми єфективного функціонування заводу в умовах ринкових відносин.
        Мета  роботи:
        - зробити аналіз конкурентоспроможності основної продукції  з оцінкою ринку збуту і конкурентів;
        - зробити дослідження  і визначити рівень конукрентоспроможності  підприємтсва в контексті з  навколишнім середовищем;
        - намітити шляхи  поліпшення конкурентоспроможності підприємства.
        В роботі використані  матеріали, розроблені у 1994 році групою спеціалістів заводу під керівництвом Мяновського В.М., по “Створенню основ господарського механізму, який забеспечує конкурентоспроможність заводу “ЕМЗ”Металіст“ та його продукції в умовах ринку“, а також технічні, економічні, фінансові, організаційні матеріали і документи ВАТ “ЕМЗ ”Металіст” за 1996 1998 р.р. 
 
 
 
 

    Розділ  1. Теоретичні основи визначення
      конкурентоспроможності  підприємства. 
 

    1.1. Поняття та види конкурентоспроможності 

    Поняття конкурентоспроможності (КС) інтерпритується  і аналізується в залежності від  економічіного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівней, в залежності від цілей дослідження.
    Якщо  говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торговлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.
    Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при  справедливих умовах вільного ринку  виробляє товари і послуги, які задовольняють  світовим вимогам і при цьому  збільшує доходи своїх громадян.
    Рівень  конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як:
    - технологія;
    - наявність капіталів;
    - наявність людських ресурсів;
    - стан зовнішньої торгівлі.
      Конкурентоспроможність (взагалі), - як  соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:
    а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за анологічний останній період суттєво відрізняються);
    б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);
    в) колектива з колективом;
    г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.
    Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб  для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.
    Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в  науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття слідуючим чином.
    Конкурентоспроможність  продукції - це комплекс споживчих та вартісних характиристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.
    Конкурентоспроможність  підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проєктувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.
    Конкурентоспроможність  підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати  швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.
    Конкурентоспроможність  персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і єфективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.
    Критерій  конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.
    Зразу треба звернути увагу на одну з  суттєвих помилок, які роблять наші підриємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на випуску окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на грунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на світовому ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.
    Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти, перенести центр ваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.
    Тільки  в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і єфективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.
    З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені слідуючим чином:
    1) КС персоналу;
    2) КС підприємства;
    3) КС продукції (одержана як похідна  перших двох).
    Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.
    В багатогранній роботі по досягненню КС важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати  та давати змогу оцінювати КС того чи іншого об`єкту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.2. Параметри та умови,  які забеспечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції. 

    Параметри та умови є основними складовими категоріями КС
    Параметри КС рокривають її зміст та характеризують той або інший бік КС, як об`єкта: персоналу. підпиємства, продукції. Вони надають можливість оцінити ступінь відповідності об`єкту певним вимогам споживача.
    Як  показало проведене дослідження, нараховується  близько 10-ти різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, Разом з тим, задаючись параметрами КС для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забеспечують досягнення потрібних параметрів КС.
    Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією КС. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.
    Формування, ефективний вплив цих умов на досягнення відповідних параметрів КС залежить, як від персоналу підприємства, так і від " зовнішнього середовища" - впливу господарських механізмів галузі, регіону, світовіх зв`язків. Таких умов (найбільш важливих), нараховується біля 60. Створення всіх необхідних умов для досягнення КС об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства. Наведу тільки один приклад. Американські експерти, зробили дослідження багатьох підприємств, які досягли успіху, прийшли до висновку: історія комерційних успіхів досить специфічна. Окрім технологічної новізни розробок, компанії об`єднувала одна важлива обставина. Це - створення організаційних і економічних умов для "вирощування" нововведень, цілеспрямоване стимулювання новаторської діяльності у фірмах.
    Таким чином, параметри та умови КС є  найважливішими позиціями для аналізу  та практичної діяльності по досягненню КС персоналу, підприємства, продукції (КС ППП).
    Для кращого стримання і зручності  ії використання далі вони зведені в таблицю, яка встановлює взаємозв`язок параметрів та умов КС ППП. (Див.таблиці 1.1 – 1.3).
    З цього зробимо практичний висновок; для досягнення КС персоналу, підприємства, продукції необхідно:
    1. Провести чітке закріплення параметрів  та умов КС за відповідними підрозділами і спеціалістами заводу.
    2. Встановити вагоме заохочення  за їх досягнення.
    3. Створити в усіх підрозділах  заводу групи забеспечення КС  ППП і діючу систему винагороди  за ефективні пропозиції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Показники та оцінка  конкурентних можливостей підприємства. 
 

    Поняття конкурентоспроможності фірми містить  у собі великий комплекс економічних  характеристик, визначаючих положення  фірми на галузевому ринку (національному  або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.
    Конкурентоспроможність  продукції і конкуренто-спроможність фірми-виробника  продукції відносяться  поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.
    На  рівень конкурентоспроможності фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва,використання новітніх винаходів та відкриттів,залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.
    Рівень  конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.
    Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку  фірма отримує з боку національних державних органів і інших  організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон`юктуру ринку та ін.
    Як  правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої  ринкової економіки.
    До  кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм, включаються:
    частка на внутрішньому і світовому ринках;
    чистий доход на одного зайнятого;
    чисельність зайнятих;
    кількість основних конкурентів.
    Слід  вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають для всіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді, визначається як "конкурентоспроможність за обсягом", або "загальна конкурентоспроможність підприємств". Відділення цього типу конкурентоспроможності відображає той об`єктивний процес, коли міжнародна конкуренція переміщується із цінової сфери в сферу, де конкурують національні умови виробництва. Іншими словами, структура конкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якому відображається виробничий, технологічний, експортний потенціал національної економіки.
    Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так  і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару.
    В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники  потужності, вантажопід`ємність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень кокурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни експортного товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.
    В практиці закордонних фахівців існують  спеціальні індикатори та методи визначення цінової конкурентоспроможності за даний період. Визначення цінової  конкурентоспроможності на внутрішньому національному ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і цін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляються три показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курси валют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратами виробництва).
    З нашої точки зору слід привернути увагу фахівців до розгляду питання  КС товару у тому вигляді, як воно подається  у монографії "Пути повышения  КС экспорнной продукции" під редакцією В.Я.Маштабея. Розглядаючи КС, як відповідність товару умовам ринку по технічним, економічним, комерційним та іншим характеристикам, він пов`язує воєдино поняття "якість", "технічний рівень", "конкурентоспроможність". Загальна кількість цих показників досягає 400.
    Автори  виділяють такі групи техніко-економічних  показників, які характеризують складний виріб на ринку споживання:
    - властивості виробу на стадії  попиту, а саме - економічна ефективність  його використання (наприклад, потужність  обчислення, довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність,тощо);
    - характеристики виробу з точки  зору можливості його використання  в комплексі з машинами та  зручності експлуатування (технічні  параметри, площа, тощо);
    - характеристики виробу на стадії  цього збуту (зовнішній вигляд, вид пакування, тощо);
    - інші ознаки (наприклад, престижність).
    Наведені  групи показників поділяють на два  основних види: технічні та економічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються  на параметри ергоекономічнсті, естетики, відповідності стандартам та законодавству, а також на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту (рис.1.1).
     
 
 
Рис.1.1. Показники конкурентоспроможності
    Неабияку  роль у визначенні КС продукції відіграє кон`юктурна інформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.
    Для оцінки КС фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забеспечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:
    - відношення вартості реалізованої  продукції до її кількості  за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;
    - відношення прибутку до загальної  вартості продажу (profit to sales). Підвищення  цього показника свідчить про  підвищення рівня КС фірми;
    - відношення загальної вартості  продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;
    - відношення загальної вартості  продажу та вартості матеріальних  виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменьшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;
    - відношеня обсягу до суми дебіторської  заборгованності (sales to receivables) показує,  яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.
    Фірма, яка має більш низькі витрати  виробництва, отримує більш великий  прибуток, що дозволяє розширювати  обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.
    Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.
    Аналіз  витрат обігу дозволяє викрити невиробничі  витрати по всій системі товарного  руху від продавця до покупця.
    Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.
    Така  оцінка повинна містити  слідуючі показники:
    потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;
    асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диферинціація);
    набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диферинціація);
    потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;
    перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;
    створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг.
    Результати  досліджень беруться за основу при  розробці стратегії фірми, її технічної, асортиментної та збутової політики.
    Проведення  економічного дослідження та використання великого набору показників неможливе без використання комп`ютерної техніки. 

1.4. Маркетингова діяльність  в системі управління  конкурентоспроможністю. 

   Під маркетингом приймається така система  управліення фірмою, яка направлена на вивчення і облік попиту та потреби  ринку для більш обгрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на виробництво КС видів продукції в заздалегіть установлених об`ємах відповідаючим відповідним техніко- економічним характеристикам.
   Філософія маркетингу проста: виробник повинен  виготовляти таку продукцію, яка забеспечить збут і одержання фірмою (підприємством) прогнозуючого рівня рентабельності і мати прибуток.
   Сучасною  концепцією маркетинга є замкутий і  постійно діючий процес безперервного  впливу споживача на виробника.
   Маркетинг - це система управління, яка має свої принципи, функції, структуру, нормативні і правові акти, Основним принципом маркетингу є: обгрунтований вільний вибір відповідних цілей і стратегій функціонування и розвиток підприємства; комплексний підхід розвитку цілей з ресурсами і можливостями підприємства; досягнення оптимально сполучення в управлінні фірмою, вияву нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва.
   На  реалізацію принципів маркетингу орієнтовані  його функції:
    розробка технічної політики;
    виявлення оптимального асортименту виготовленої продукції і структури виробництва;
    розробка реалізаційної політики, організації післяреалізаційного технічного обслуговування потреб споживача;
   Маркетингова  программа є ядором маркетингу. Вона є в основі планування виробництва по кожному воробу в кожному підрозділі фірми.
   В організіції маркетингу діяльності фірми особливу увагу приділяють науково-технічним розробкам.
   Навід`ємною  рисою маткетингу є відповідний  образ мислення, підхід до поняття  консерваторських, виробничо- реалізаційних рішень з позиції найбільш повного задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Без цього не можливо досягнення високої якості КС продукції. закріплення стану позицій на ринку.
   Управління  розвитком виробництва у фірмі (підприємства) - це таке регулювання процесу виробництва в цілях підвищення його єфективності, росту продуктивності праці, підвищення якості продукції та КС в цілому.
   Основна ціль менеджменту в управлінні воробництвом полягає в тому, щоб досягти  раціонального функціонування виробничих підрозділів в результаті керування" з верху".
   Основними вимогами в управлінні виробництвом є пристосування до нових умов виробничо-технічного циклу:
   - фондомістким та гнучким виробництвам; швидко прийнятим рішенням; значної  ролі людського фактору в виробництві; поліпшення якості виробів; скорочення виробничих витрат; досконалому використанню виробничої площі; удосконалення сфери послуг і технічного обслуговування виготовляємої продукції.
   Задачі  можуть визначатися таким чином:
   - постійне впровадження в виробництво нових, більш досконалих виробів:
   - систематичне скорочення всіх  видів витрат на виробництво  продукції;
   - підвищення якісних та споживчих характеристик при зниженні ціни на вироблену продукцію;
   - зниження витрат в усіх ланках  виробничо-збутоваго циклу при постійному впровадженні в серійне воробництво нових виробів;
   - поширення номенклатури виробничої  продукції та зміни асортименту.
   Однією  з важливих цілей управлінської  діяльності в сфері виробництва  є підвищення єфективності виробництва, яке грунтується на таких факторах, як збільщення рентабельності інвестицій, зріст продуктивності праці.
   Для досягнення намічених цілей необхідне  впровадження шорокого комплексу технічних, технологічних, організаційно- керівних заходів, розробка принципів інвестиційної та технічної політики для фірми в цілому; визначення приорітетних областей інвестування та направлень роботи; концентрація зусиль і ресурсів на розвиток найбільш перспективних галузей технічного процесу; створення виробничих систем нового покоління, працюючих з використанням ЕВМ.
   Розробка  принципів інвестування має вижливе  значення єфективності виробництва.
   Дєякі важливі принципи інвестування:
    довгострокова перспектива в визначенні портфелю інвестицій;
    купівля за найнижчу ціну і продаж по самій високій ціні;
    планування діяльності на ринку з урахуванням таких факторів сприяння на ринок, який впливає на ринковий механізм;
    наявність всіх видів інформації, яка має значення для прийняття правильних інвестиційних рішень.
   В основі організації трудового процесу закладено технічний процес, який визначає необхідну послідовність і зміст трудових операцій та відповідні їм засоби, прийоми, методи праці.
   Система управління технологією орієнтована  на управління інвестиціями та обеспечення  ефективного використання технології, обладнання. Він включає не тільки обладнання , а також:
    процедури організації виробництва;
    компонувння робочих місць;
    раціональне використання виробничах площ;
    навчання виробників передовим навичкам, підвищення їх квалафікації.
   Нові  умови, які складалися на ринках , зажадали створенння більш простих і гнучких систем управління. Сучасні системи управління харатеризуються слідуючими особливостями:
    - наявністю невиликих підрозділів з меньшим числом , но більш високим рівнем кваліфікації працівників;
   - наявністю невиликої кількості  рівней управління;
   - створенням організаційних структур, які грунтуються на групах  спеціалістів;
   - складанням графіків і виробничих  програм, орієнтованих на попит  покупця;
   - наявністю на складах фірми  мінімального об`єму запасів;
   - швидке реагування на відбування  змін, як в фірмі так і на  ринку;
   - наявністю гнічкого переобладнання  воробництва;
   - високою продуктивністю праці  і низкими затратами;
   - високою якістю виробленої продукції;
   Важливим  фактором досягнення високо рівня КС фірми є концепція виробництва в рамках гігантських промислових компаній. В них сполучаються складні організаційні структури управління и новітні технічні засоби управління.
   Рівень  КС визначається і такими факторами, як розвиток нових видів продукції і формування нових потреб у споживача.
   Це  потребує:
   - постійного оновлення асортименту  виготовлюваної продукції;
   - систематичної розробки і швидке освоєння нових видів продукції;
   - підвищення продуктивності праці;
   - підвищення гнучкості та ефективності виробництва;
   - знижки всіх видів витрат и  затрат;
   - забеспечення стабільного росту  якості і надійності нових  виробів при одночасному зниженні  цін на нові види продукції.
   Удосконалення менеджменту в сфері виробництва  припускає:
    проведення фундаментальних досліджень;
    орієнтацію діяльності фірми на довгострокову перспективу;
    диверсифікацію виробництва;
    максимальне використання творчої активності персоналу;
    залежність росту працівників та їх оплати від реальних результатів діяльності.
 
      Розділ  2. Дослідження рівня конкурентоспроможності
  ВАТ “ ЕМЗ “Металіст” 
 

2.1. Коротка характеристика об’єкту дослідження. 

   Коротка історична довідка. В червні 1994 року створено ВАТ “ЕМЗ “Металіст”. Товариство засноване згідно з наказом Управління комунального майна м.Києва від 20 червня 1994 року №131 шляхом перетворення державного комунального підприємства “ЕМЗ “Металіст” у відкрите акціонерне товариство відповідно до розпоряджень Представника Президента України у м.Києві від 13 серпня 1993 року №862 “Про порядок корпоратизації підприємств комунальної власності м.Києва” та від 23 вересня 1993 року №1018 “Про затвердження переліку підприємств комунальної власності, що підлягають корпоратизації, та графіку їх проведення “.
   Реквізити підприємства.
   ПОВНА ТА СКОРОЧЕНА НАЗВА: Відкрите акціонерне товариство “Експериментально-механічний завод “Металіст” (ВАТ “ЕМЗ “Металіст“).
   ЮРИДИЧНА  АДРЕСА: 04209 Україна, м.Київ, вул.Лебединська, 4.
   ФОРМА ВЛАСНОСТІ: колективна.
   Дочірні та спільні підприємства до складу ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ не входять.
   Структура підприємства. ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ має в своєму складі 7 промислових та допоміжних цехів, підрозділи заводоуправління та складські приміщення, а саме:
      1.Основні:
      1.1. цех металоформ і оснастки;
      1.2. цех металоконструкцій;
      1.3. механічний цех;
      1.4. цех по виготовленню металевих та броньованих дверей;
      2. Допоміжні:
        2.1. інструментальний цех;
         2.2. енерго-механічний цех;
         2.3. автотранспортний цех
А також:     -    монтажний участок;
        ремонтно-будівний участок;
        охорона;
        склад сировинних матеріалів;
        склад готової продукції та інструментів.
Організаційна структура підприємства наведена на рисунку 2.1.
   Цілі  підприємства. Метою діяльності товариства є задоволення потреб промислових підприємств та будівельних організацій у металоформах, металопрокаті, оснастках, товарній арматурі та реалізація, на основі отриманого прибутку, інтересів акціонерів та трудового колективу.
   Основні види діяльності підприємства.
Предметом діяльності товариства є:
    виготовлення і реалізація металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій;
    виготовлення і реалізація будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій;
    виробництво товарів народного споживання та надання послуг населенню;
    проведення зовнішньоекономічних операцій;
    надання виробничих, транспортних, експедиційних, маркетингових, посередницьких, брокерських та інших послуг;
    виготовлення і реалізація столярних виробів, пиломатеріалів;
    виготовлення металевих конструкцій і виробів для населення.
Для здійснення своєї основної діяльності товариство забезпечує:
    проведення науково-технічної політики, що забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення технології та виробничого процесу;
    поліпшення якості продукції, створення та впровадження нового перспективного асортименту металевих виробів;
    раціональне використання сировинних, матеріальних та трудових ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;
    підвищення продуктивності праці;
    збільшення прибутку;
    створення безпечних умов праці на виробництві.
   Майно ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ складається з основних засобів, позаоборотних активів та обігових коштів, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі.
   Товариство  є власником:
    майна, переданого йому засновником у власність;
    продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
    одержаних доходів;
    іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.
Товариством створюються фонди:   1. резервний (страховий);
                                        2. споживання;
                  3. нагромадження;
                  4. дивідендів;
                  5. інші.
   2.2 Оцінка технічних  та організаційно-економічних  показників конкурентоспроможності  підприємства. 

   Для того, щоб оцінити рівень КС даного підприємства зробимо короткий аналіз техніко-економічних показників за 1996-1998 роки.
   Обсяги  виробництва продукції  заводу.
   Обсяги  виробництва у 1996-1998 роках наведені у таблиці 2.1.
   Таблиця 2.1.
   Динаміка  обсягів виробництва  продукції ВАТ “ЕМЗ “Металіст“
     за 1996-1998 роки                                                                            тис.грн.
    Показники 1996 р. 1997 р. 1998 р.
    Обсяг продукції (робіт) в оптових цінах  підприємства без ПДВ (у порівняних цінах) 1605 1623 4151,5
    Собівартість  виготовленої продукції 1524,2 1649,8 3945,5
 
   Біля  50% виробничих затрат у собівартості складають сировина, основні матеріали та комплектуючі вироби, тобто продукція заводу характеризується високим рівнем матеріаломіскості.
   Основні засоби заводу і використання виробничих потужностей.
Дані по основним засобам заводу приведені на рисунку 2.2., 2.3 та в таблиці 2.2.
Рисунок 2.2. Вартість основних засобів ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ 
 

   Таблиця 2.2.
   Вартість  основних засобів  ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ у 1997-1998 роках
   тис.грн.
Показники 01.01.1997 01.01.1998 01.01.1999
    Залишкова вартість
    Знос
    Первісна вартість
10377,9 4748,9
15126,8
10085,1 5126,1
15211,2
9764,9 5537,9
15302,8
Надійшло (введено за рік) - 83,2 98
Вибуло  за рік - 9,1 7
Коефіцієнт  вибуття - 0,06 0,05
Коефіцієнт  оновлення - 0,55 0,064
Коефіцієнт  зносу на кінець року 0,31 0,34 0,36
 
   Основні засоби товариства мають незначний знос (на кінець 1998 р. - 34%. 1999 р. - 36%). Але спостерігається негативна тенденція до збільшення цього показника. Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів невосокий: у 1998 році він склав 0,64%, що не достатньо при наявному ступені зносу. Віковий склад груп основного обладнання за станом на кінець 1998р. наведено в таблиці 2.3.
   Таблиця 2.3.
Вікова  структура основних груп обладнання
Групи обладнання   Кількість одиниць, шт.   а саме за віком, років
до 5 від 5 до 10 Від 10 до 20
Металоріжуче 31 7 24 -
Зварювальне 73 4 23 46
Вантажно- розвантажне 10 - 2 8
Пресове 4 - 3 1
Деревообробне 6 - 6 -
Разом основне обладнання 124 11 58 55
Питома  вага вікової структури обладнання до загальної кількості,% 100 8,8 46,8 44,4
 
      Використання  застарілого обладнання (у "віці" 10 років і більше - 44 %) потребує збільшення витрат на його ремонт та підтримку в працездатному стані. Наявність незначної кількості нового обладнання (у "віці" до 5 років - 8,8% ) та низький коефіцієнт оновлення морального та фізичного зношеного обладнання погіршує положення, що склалося. Особливе занепокоєння в цьому відношенні викликає стан металоріжучого та вантажно-розвантажувального обладнання, майже половина якого знаходиться у "віці" більше 10 років.
      Коєфіцієнт завантаження технологічних груп обладнання ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ по видам виробництва за 1998 рік складає:
    Технологічна  оснастка (металоформи, бортоснастка)
0,75
    Нестандартне обладнання
0,54
    Товарна арматура
0,69
    Металеві та броньовані двері
0,89
 
         Величина коефіцієнту завантаження  обладнання свідчить про наявний  резерв збільшення обсягів випуску  продукції.
      Вузька спеціалізація робіт, одиничне, дрібно- та середьньосерійне виробництво, високий рівень механізації та автоматизації технологічних процесів при відповідних умовах (вивчення ринку збуту, пошуку замовників на продукцію ВАТ “ЕМЗ “Металіст“, випуск КС продукції, яка користувалась би підвищеним попитом у споживачів) можуть забеспечити повне завантаження потужностей заводу зі всіма наслідками, що виходять з цього.
       Вище наведені дані свідчать, що завод має всі можливості для того, щоб змінити номенклатуру своєї продукції та збільшити обсяг її без збільшення потужностей чи кординальної зміни напрямків виробництва.
      Фінансовий  аналіз діяльності підприємства.
      Основні показники діяльності ЗАТ “ЕМЗ “Металіст” за період 1996-98 роки наведені в таблиці 2.4. 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.4.
    Обсяги  реалізації,чистий прибуток та обсяг власних  та прирівняних до них коштів за 1996-98 роки.
                                                      тис.грн
Показники 1996 1997 1998
Обсяг реалізації (Без ПДВ) - 1606,8 4358,9
Чистий  прибуток - 48 302,6
Обсяг власних і прирівняних до них  коштів 10903,8 10743,6 10951,3
Власні  оборотні кошти 519,6 657,5 1170,4
Товарно-матеріальні запаси 236,1 193,6 1044,1
Сума  господарських коштів, що знаходяться  в розпорядженні підприємства 11374,1 11104,3 12153,4
 
      Як  видно з таблиці практично  всі основні показники діяльності ВАТ “ЕМЗ “Металіст” мають тенденцію  до зростання. Але для того, щоб дати характеристику фінансового стану підприємства, результатів його діяльності, а також визначити можливості розвитку на перспективу, необхідно розрахувати показники оцінки фінансово-господарської діяльності на основі даних фінансового обліку. Дані розрахунку зведені у таблиці 2.5. 

Балансовий  звіт ЗАТ “ЕМЗ “Металіст” за 1996-98 роки наведений у Додатку А. 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Таблиця 2.5.
                       Основні показники фінансового стану ЗАТ “ЕМЗ “Металіст”
    Показники 1.01.1997 1.01.1998 1.01.1999
    1. Коефіцієнт фінансової залежності 1,04 1,03 1,11
    2. Коефіцієнт  заборгованості 0,04 0,03 0,11
    3. Маневреність  функціонуючого капіталу 0,03 0,03 0,008
    4. Коефіцієнт  рентабельності всіх активів - 0,004 0,027
    5. Доля  товарно-матеріальних запасів у  поточних активах 0,239 0,190 0,440
    6. Коефіцієнт  рентабельності реалізації продукції - 0,030 0,069
    7. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (платоспроможності) 0,035 0,055 0,008
    8. Коефіцієнт  покриття (загальної ліквідності) 2,10 2,82 1,97
 
    Коефіцієнт  фінансової залежності. (Відношення загальної суми господарських коштів до власного капіталу).
Як видно  з отриманих даних, частка позикових  коштів у фінансуванні підприємства незначна, але за 1998 рік трохи  збільшилась. 

    Коефіцієнт  заборгованості. (Співвідношення залучених і власних коштів).
      Даний показник вказує, скільки залучених  коштів припадає на одиницю власних  коштів, вкладених в активи підприємства. Зростання цього показника в  динаміці свідчить про посилення  залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості.
    Маневреність функціонуючого капіталу (власних оборотних коштів).                             (Співвідношення грошових коштів та власних оборотних коштів).
Цей показник характерізує ту частину власних  оборотних коштів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства він змінюється в межах від 0 до 1. Зростання  показника - позитивна тенденція. В даному випадку в 1998 році порівняно з 1997 цей коефіцієнт знизився у 3,75 рази. 

    Коефіцієнт рентабельності всіх активів. (Відношення величини чистого прибутку до активів підприємства).
Даний коефіцієнт вказує, скільки прибутку за рік отримує фірма на кожну  одиницю коштів, що вкладені у підприємство незалежно від джерела цих  коштів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства. В даному випадку він має позитивну тенденцію до збільшення. 

    Доля  товарно - матеріальних запасів у поточних активах. (Співвідношення величини запасів і поточних активів).
Це сіввідношення вказує, яку частину поточних активів складають запаси. На підприємстві ЗАТ “ЕМЗ “Металіст”  товарно - матеріальні запаси складають відносно незначну частину поточних активів – біля 44%. 

    Коефіцієнт  рентабельності реалізації продукції. (Відношення величини чистого прибутку від реалізації до величини виручки від реалізації продукції).
      Коефіцієнт  рентабельності реалізації продукції  вказує, скільки чистого прибутку припадає на кожну одиницю реалізованої продукції. В ньому знаходять  відображення зміни в політиці ціноутворення та здатність фірми контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, яка необхідна для оплати поточних витрат, сплати податків тощо. Динаміка цього показника може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням товарно - матеріальних запасів. На ЗАТ “ЕМЗ “Металіст” цей показник має тенденцію до зростання. (рисунок 2.4.) 

    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (платоспроможності). (Співвідношення грошових коштів і поточних зобов'язань).
Цей показник є найбільш жорстким критерієм ліквідності  підприємства. Він вказує, яка частина  короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена одразу. Рекомендована нижня межа цього коефіцієнту 0,2. Як видно з приведених розрахунків, на ЗАТ “ЕМЗ “Металіст” значення цього показника вкрай низьке. Так на 1.01.99 року підприємство змогло б терміново погасити лише 0,8% поточних зобов'язань.
 Динаміка показника  абсолютної ліквідності наведена на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5. Динаміка показника абсолютної ліквідності протягом 1997-98 років. 

    Коефіцієнт  покриття (загальної  ліквідності). (Співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань).
Коефіцієнт  покриття дає загальну оцінку ліквідності  поточних активів, включаючи запаси, і показує, скільки поточних активів припадає на одиницю поточних зобов'язань. Логіка розрахунку цього показника полягає в тому, що
підприємство  покриває поточні зобов'язання в  основному за рахунок поточних активів. Таким чином, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство можна розглядати як таке, що успішно функціонує. Нормальне значення цього показника 2. В даній ситуації коефіцієнт покриття на ЗАТ “ЕМЗ “Металіст” складав на початку 1999 року 1,97. Це означає, якщо мобілізувати всі поточні активи і погасити поточні зобов'язання, у фірми залишиться 97% поточних активів.
 Графічно динаміка коефіцієнту покриття представлена на рисунку 2.6.
Рисунок 2.6 Динаміка коефіцієнту покриття протягом 1996-98 років. 

 Трудові ресурси та організація  праці. В умовах ринкової енкономіки перед заводом стоїть питання швидкого реагування попиту на свою продукцію шляхом її удосконалення, зміни номенклатури. Результати діяльності підприємства повністю залежать від кількісного і якісного складу колективу, від вкладу кожного в спільну справу. Ці вимоги і визначають кадрову політику заводу.
 Кількісний  склад працівників заводу характеризується даними, що наведені в таблиці 2.6. 

 Таблиця 2.6.
 Динаміка  загальної кількості  та складу персоналу
Категорія працівників

Чисельність,чол

на 01.01.1997 р.

на 01.01.1998 р.

на 01.01.1999 р.

    Робітники
    Керівники,спеціалісти та службовці
    Загальна кількість
155 57 

212
137 48 

185
237 57 

294
 
 Структура якісного та вікового кадрового складу заводу наведена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Якісна  характеристика кадрового  складу заводу

Категорія

Чисельність, чол.
на  01.01.1997 р. на  01.01.1998 р. на  01.01.1999 р.
1. Спеціалісти з вищою освітою 2. Спеціалісти  з середньою та середньоспеціальною  освітою
3. Всього спеціалістів
4. Всього працівників
а також за віком:
    До 19 років
    19-30 років
    31-50 років
    більше 50 років
 
23 
34
57
212 

6
49
117
40
 
18 
30
48
185 

3
44
103
35
 
27 
30
57
294 

15
58
187
34
            Виходячи з трудомісткості виготовлення виробів щорічно (щоквартально і щомісячно ), визначається потреба в трудових ресурсах і кваліфікаційні вимоги до них.
          Регулювання потреби у трудових ресурсах здійснюється за рахунок поповнення з професійно-технічних училищ, технікумів, залучення сумісників (до 5%), навчання і перекваліфікації робітників заводу.
         Можливе використання такого варіанту тамчасової роботи, як запрошення на договірній основі інженерно-технічних працівників або створення творчих колективів.
        Таким чином, виходячи з потреб і можливостей по поповненню кадрового складу заводу, можна зробити висновок: підприємство має можливість відбору кадрів на якісній основі в залежності від вимог виробництва.
        Для поліпшення умов праці розробляються заходи, що відображені у щомісячних планах з підготовки виробництва, НТП і контролю головним інженером.
       Заробітна плата кожного робітника складається з постійної частини (тариф оклад) і перемінної (премії, надбавки, доплати).
Диференціація тарифних ставок та посадових окладів  залежить від:
  - умов  складності, кваліфікації (визначається сітками, схемою посадових окладів);
 - значення  виробництв, служб;
 - умов  праці (її важкість, шкідливість  та ін.). 

      Аналіз  конкурентоспроможності основної продукції.
 
      Оцінка  рівня конкурентоспроможності продукції  може здійснюватись за трьома  групами показників: технічних, економічних, організаційних.
     Визначення  конкурентоспроможності виробів за технічними показниками здійснюється у такій послідовності:
 ° встановлюються одиничні параметричні показники і порівнюються із значенням гіпотетичного (ідеального) показника, здатного задовольнити відповідну суспільну потребу на 100 відсотків;
 ° оцінюється пересічний груповий технічний показник за рейтинговим принципом (з урахуванням значущості одиниці параметру);
 ° розраховується показник конкурентоспроможності виробу порівняно з виробом-конкурентом як співвідношення його групового технічного вимірника та аналогічного параметру конкуруючого виробу; якщо це співвідношення становитиме більше за одиницю, то даний виріб має конкурентні переваги.
      Економічні показники, що формують ціну споживання виробу, охоплюють такі вартісні елементи:
    витрати на транспортування виробів до місця експлуатації (споживання);
    вартість установки (монтажу) та приведення в робочий стан складних технічних виробів;
    витрати на паливо та електроенергію (по виробах, які потребують споживання цих енергоносіїв);
    вартість навчання і заробітна плата обслуги;
    витрати на придбання запасних частин і післягарантійний сервіс технічних виробів;
    витрати на страхування виробів та обслуги;
    інші непередбачувані і важкопрогнозовані витрати.
      Груповий  параметричний показник виробу за економічними вимірниками визначається простим  додаванням структурних елементів  ціни споживання, а показник конкурентоспроможності розраховується з використанням  вагових коефіцієнтів.
      У процесі визначення конкурентоспроможності тих або інших виробів мають бути враховані таюж організаційні показники, які охоплюють систему знижок з продажної ціни, умови платежу за товар, терміни й умови постачання, гарантії тощо.
      Практика  господарювання допускає використання дещо простішого методу оцінки конкурентоспроможності виробів, який зводиться до обгрунтування і вибору головних техніко-економічних параметрів та присвоєння певної кільюсті балів (за прийнятою п'яти або десятибальною системою) усім конкуруючим між собою виробам. Для кожного з  цих виробів визначається певна сума балів інтегральний показник конкурентоспроможності на ринку. Конкурентоспроможність виготовлених і призначених для продажу на ринку виробів можна також визначати за ціновими показниками, порівняльною вартістю та прибутковістю. У випадках цінової конкуренції виріб вважається конкурентоспроможним, якщо його якісні показники, дизайн і продажна ціна не поступаються таким самим характеристикам аналогів.
      При визначенні рівня конкурентоспроможності продукції вирішального значення набуває співвідношення між категоріями "вартість" (уречевлена у товарі суспільна праця продуцентів) та "корисність" (споживча вартість у суспільному масштабі).
      Ступінь науково-технічного й економічного розвитку країни, потужність і якість її виробничого потенціалу та міжнародний імiдж визначаються конкурентоспроможністю виготовлюваної продукції, обсягом її експорту. Нині Україна має в цілому низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробів. Обсяг експортованих товарів ще не відповідає її потенційним можливостям. Тому треба терміново задіяти як використовувані раніше, так і нові шляхи підвищення якості виробів та забезпечення конкурентоспроможнсті товарів
      Зробивши  фінансовий аналіз ВАТ “ЕМЗ “Металіст” та розібравши основні напрямки діяльності можна сказати, що дане підприємство має високий виробничий та науковий потенціал.
      Основною  продукцією ВАТ “ЕМЗ “Металіст” є:
    металоформи та осностка для виготовлення залізобетонних конструкцій;
    освітлювальні опори та металеві огорожі;
    металеві броньовані двері.
      На  протязі 10-ти років товариство було провідним у випуску металоформ для залізобетонних конструкцій. Основними  споживачами до реформування ВАТ  “ЕМЗ “Металіст” були заводи ЗБК м.Києва. За всі ці роки на підприємстві постійно вдосконалювалась технологія випуску, методи зварювання, конструктивне виконання металоформ та оснастки з метою зменшення собівартості, підвищення якості та технологічного удосконалення. В результаті довготривалої співпраці підприємства з основними споживачами виробився певний інтелектуальний потенціал та гнучкі підходи щодо вимог замовників.Значна частина замовлень виготовляється по технічним завданням замовників і являє собою переважно вироби інливідуального виконання. За цей час було запатентовано два нові підходи технологічного зварювання та методика зміцнення жорсткості металоформ за допомогою ексреактивних ребер жорсткості. Крім того в співпраці з заводом ЗБК №1 були розроблені та введені в експлуатацію металоформи для виготовлення полегшенних залізобетонних панелей для перекриття, які дозволили при виробництві економіти близько 20% цементно-керамзітного розчину. Також була розроблена та виготовлена металоформа для виготовлення монолітних гаражів.
      ВАТ “ЕМЗ “Металіст” приймало активну  участь у реконструкції м.Києва.  У 1998 році був виготовлений комлект металоформ та оснастки  УБ-1 та УБ-2 для залізобетонної розділювальної смуги на відрізку дороги по вул.Червоних Козаків від вул.Вишгородської до жилого масиву Троєщина.
      Таким чином, підприємство є провідним  у галузі виробництва та проектування металоформ та оснастки у Київському регіоні.Об’єктне оріентування комплектів, яке враховує особливості обладнання заводів ЗБК,доробка та,як правило, пусконалагоджувальні роботи проводяться силами власних спеціалістів ВАТ “ЕМЗ “Металіст”,що являється досить вагомим рушієм підвищення  конкурентоспроможності виготовляємої продукції.
      Виготовлення  освітлювальних опор та металевих огорож освоєно ВАТ “ЕМЗ “Металіст” не так давно. Освітлювальні опори, що виготовляються підприємством, - досить високотехнологічний продукт. Завдяки використання верстатів внутрішнього плазменого зварювання металоконструкцій (ВВПЗ-4) освітлювальні опори мають підвищену жорсткість конструкції та зменшену масу і матеріаломісткість. Освітлювальні опори ОП-1, ОП-4, ОП-7,ОП-8/2, ОП-12/П є альтернативною заміною вже застарілих залізобетонних опор, більшість з яких в м.Києві потребує заміни в зв’язку з закінченням строку безпечної експлуатації. Вищевказані опори не піддатливі процесам вивітрювання та мають у 10-12 разів вищий коефіцієнт статичної міцності ніж залізобетонні опори (Акт випробування Державно інституту міцності при Академії наук України від 26 квітня 1995 року №131). Завдяки цьому строк безпечної експлуатації зазначених металевих опор складає  35 років. Основним недоліком металевих опор є те, що вони потребують періодичного фарбування, що збільшує експлуатаційні витрати замовників. Але спеціалістами підприємства розроблений метод покриття металевих опор полімерною фарбою, яка забезпечує гарантований надійний антикорозійний захист на протязі 25 років. Такі освітлювальні опори мають кращий естетичний дизайн, завдяки чому покращується благоустрій вулиць, на яких вони встановлюються.
      Виготовлення металевих дверей розпочато на ВАТ “ЕМЗ “Металіст” в 1998 році на діючому виробництві, використовуючи наявні потужностті. Але збільшення обсягів виробництва даної продукції потребує розширення виробничих площ, закупки та монтажу додаткового обладнання згідно з технологічним циклом.
      Основним  стратегічним споживачем металевих  дверей є холдингова компанія “Київміськбуд”,яка  забезпечує будівництво житла в  м.Києві та інших регіонах України. Проведені маркетингові дослідження  показали, що ринок металевих дверей заповнений дрібними неорганізованими виробниками з низьким рівнем виробництва. Питомість ринку збуту вхідних металевих дверей на 1999 рік складає 10 тисяч штук (ХК “Київміськбуд” у 1999 році планує збудувати 10 тисяч квартир).
      ВАТ “ЕМЗ “Металіст” без введення нових потужностей по виробництву дверей може задовольнити потреби ринку лише на 80%.Ціна на металеві двері з урахуванням НДС складає 627 грн.60коп.
      Шляхи підвищення конкурентоспроможності основної продукції:
    зниження затрат на виробництво, собівартості та ціни;
    покращення технічних характеристик,параметрів надійності та дизацну;
    гнучка маркетингова,ціінова та товарна політика;
    удосконалення маркетингових досліджень та реклами;
    проведення сертифікаації продукції.
 
      Оцінка  ринку збуту основної продукції ВАТ “ЕМЗ “Металіст”.
 
      Після розвалу Державної програми будівництва  житла у м.Києві обсяги будівництва, а разом з ними і виробництво залізобетонних панелей значно зменшилось. У зв’язку з цим зменшилась і потреба у металоформах. Але після реорганізації державної будівельної компанії “Київміськбуд” (найбільшої будівельної компанії м.Києва) у холдингову компанію “Київміськбуд” та з появою нових програм будівництва житла об’єми будівництва поступово почали збільшуватись.
      ХК  “Київміськбуд”, конкуруючи з іншими будівельними компаніями, у тому числі і іноземними, почала проектувати житлові будинки покращеного планування та з урахуванням індивідуальних замовлень, що в свою чергу примусило заводи ЗБК випускати нові залізобетонні панелі та перекриття, а це викликало збільшення попиту на металоформи.
      Головною  перевагою продукції ВАТ “ЕМЗ “Металіст” відносто інших виробників є високий технологічний рівень, короткі строки розробки проектної документації та виготовлення продукції.
      Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції ВАТ “ЕМЗ “Металіст” є жорстке дотримання вимог замовника. Позитивним фактором, який впливає на попит на металоформи і оснастку, вироблені підприємством, є досить великий стаж на ринку, на протязі якого підприємство постійно прямувало до підвищення якості, зниженню вартості та підвищенню технічної озброєності своєї продукції. ВАТ “ЕМЗ “Металіст” має в своєму складі унікальне обладнання, яке дозволяє впевнено конкурувати з основними конкурентами на ринку металоформ та оснастки.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.