На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Стратегя ТНК в умовах глобалзацї свтової економки

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 22. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки  України, молоді та спорту 
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна  економіка»
на  тему: Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки 
 
 
 
 
 
 
 
 

                 Виконав: студентка групи 202-ФМ
                 напряму 6.030503 „Міжнародна  економіка”
                           В. В. Пасічко  _______________ (підпис)
             Керівник  роботи: к.е.н., доцент
             І.Б. Чичкало-Кондрацька __________(підпис) 
           
           
           
           
           
           
           

Полтава 2011 
 

Тема: «Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки»
      Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Основи діяльності транснаціональних корпорацій…………………………8
1.1. Напрямки розвитку теорії транснаціональних корпорацій…………………….8
1.2. Транснаціональні корпорації на сучасному етапі глобалізації світової економіки………………………………………………………………………………..16
1.3. Стратегія транснаціональних корпорацій в системі міжнародних економічних відносин…………………………………………………………………………………24
Розділ 2. Вплив  транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток…………………………………………………………………………………28
2.1. Порівняльні переваги транснаціональних корпорацій над іншими суб’єктами господарювання……………………………………………………………………...…28
2.2. Прямі іноземні інвестиції як стратегія транснаціональних корпорацій……..35
2.3. Особливості руху міжнародного капіталу в умовах реалій світового розвитку………………………………………………………………………………....42
Розділ 3. Напрямки і методи оптимізації діяльності транснаціональних корпорацій в  Україні………………………………………………………………………………....46
3.1. Стратегія регулювання діяльності іноземного капіталу в Україні……….…..46
3.2. Транснаціональні корпорації в стратегії відносин України з міжнародними фінансовими організаціями……………………………………………………………53
3.3. Подальший розвиток діяльності транснаціональних корпорацій в Україні……………………………………………………………………………….…..60
Висновки…………………………………………………………………………….…..65
Список використаної літератури………………………………………………………68
Додатки………………………………………………………………………………….70 
 
 
 
 

       ВСТУП 

     Актуальність  теми. Проблеми економічного розвитку сучасного світу виступають як виключно актуальні для розвитку людства. Це обумовлено роллю, яку відіграє економічна сфера, та взаємопов’язаністю економічної сфери з іншими складовими цивілізаційного розвитку.
     В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Під ТНК розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох або більше країнах і управління цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК виступає як мережа взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові частини і філії в інших країнах
     Швидке  зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і  національних меж супроводжується  появою гігантських міжнародних  науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту.
     В умовах сучасного розвитку світової економіки, головним суб’єктом інвестиційної  діяльності виступають ТНК. За даними останнього з доступних річних звітів ЮНКТАД (World Investment Report 2010), у світі  діють 64 тис. ТНК, які мають 870 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7 трлн. дол.
     Цим обумовлюється актуальність теми дослідження, його практична значимість, структура  й завдання. Крім того, важливість запропонованого  дослідження обумовлюється необхідністю визначення шляхів оптимізації діяльності ТНК в Україні та активізації процесу залучення в Україну іноземного капіталу.
     Проблематика  ТНК в умовах глобалізаційних  процесів в сучасному світі займала  провідне місце в економічних  дослідженнях, в результаті чого сформувалась методологія аналізу як безпосередньо загальних засад ТНК, так і можливостей оптимізації їх діяльності в окремих країнах, включаючи Україну.
     Мета  й задачі дослідження. Метою курсової роботи є виявлення й оцінка особливостей та характеристик стратегії ТНК в умовах глобалізації світової економіки, розробка науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо оптимізації діяльності ТНК в Україні в контексті інтеграції держави до сучасних міжнародних економічних відносин.
     Досягнення  поставленої мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:
    визначити теоретичні засади діяльності ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки;
    проаналізувати наукові та практичні підходи до визначення стратегії ТНК в системі міжнародних економічних відносин;
    дослідити порівняльні переваги ТНК над іншими суб’єктами господарювання;
    визначити особливості руху капіталу в умовах реалій світового розвитку та охарактеризувати ПІІ як чинник впливу ТНК;
    проаналізувати стратегію діяльності іноземного капіталу в Україні;
    дослідити ТНК в стратегії відносин України з міжнародними фінансовими організаціями;
    визначити напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні.
     Об'єктом  дослідження виступає глобалізація світової економіки, яка охоплює  широкий спектр питань, в тому числі пов’язаних з міжнародними інвестиційними процесами, які здійснюються ТНК за певними стратегіями.
     Предметом дослідження виступає стратегія  ТНК як економічна політика, спрямована на досягнення розвитку в довготерміновому періоді.
     Методи  дослідження. Для досягнення поставленої  в роботі мети були використані історико-логічний, системний підходи до аналізу  економічних процесів та зв’язків. Дослідження базується на використанні статистичного, порівняльного, факторного та структурного методів аналізу. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних досліджень, статистичні і фактичні матеріали ЮНКТАД, ОЕСР, МВФ, Світового банку, газети Financial Times, журналів Business Week, Forbes, Fortune тощо.
     Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші наукові результати, які характеризують новизну курсової роботи, полягають у тому, що в ній:
    визначено особливості ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки. ТНК виступають як рушійна сила глобалізаційних процесів, причому, одночасно процеси глобалізації мають багатогранну поєднаність з ТНК - виступають і як причина, і як наслідок діяльності ТНК. Якщо виходити з двох сторін глобалізації (позитивної та негативної), то ТНК також мають неоднозначний вплив на розвиток національних економік країн світу. В одних країнах (країнах, в яких знаходяться штаб-квартири ТНК) з точки зору глобалізації відбуваються позитивні економічні процеси. В інших країнах (де діють ТНК, але де не знаходяться їх штаб-квартири) економічні процеси не є обов’язково позитивними, або є просто негативними. Це пов’язано як з сутністю самих ТНК, так і з визначенням основних ознак та характеристик процесів глобалізації. З позицій рейтингу світової конкурентоспроможності, провідні країни світу, такі як Фінляндія, США, Швеція, Данія є країнами, в яких активно працюють ТНК.
    обґрунтовані сутнісні характеристики та атрибутивні ознаки стратегії ТНК в системі міжнародних економічних відносин, які є вкрай важливими для визначення місця та ролі ТНК в сучасному світі. Стратегія ТНК дозволяє визначити й окремі складові теоретичного бачення ТНК, враховуючи як особливості самої стратегії, так і особливості транснаціоналізації і корпоративної природи. ТНК відіграють важливу роль з точки зору головних тенденцій розвитку світової економіки і участі безпосередньо у формуванні таких тенденцій. ТНК можна розглядати як суб’єкти, що створюють основні параметри економічного розвитку, одночасно, економічна та інша діяльність ТНК виступає як об’єкт, на який впливають тенденції розвитку світового господарства;
    дістало подальшого розвитку дослідження характеристик сучасного руху світового капіталу та ролі ТНК в цьому процесі. В діяльності ТНК важливу роль відіграють ПІІ, які в умовах сучасного розвитку міжнародних економічних відносин виступають як важливий інструмент впливу як з боку сторони, що їх здійснює, так і з боку приймаючої сторони. Навіть в контексті того, що надходження ПІІ має як позитивні, так і негативні сторони для приймаючої країни, ПІІ виступають важливою характеристикою не лише діяльності ТНК, а й всього сучасного спектра міжнародних економічних відносин. Особливості сучасного розвитку світової економіки характеризують зниження загальної динаміки ПІІ у більшості регіонів світу. Однак ця тенденція ніяк не впливає на визначення загальної стратегії ТНК і не знижує значення ПІІ як чинника впливу ТНК в світі;
    обґрунтована доцільність використання чинника ТНК в процесі формування стратегії співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями. В цьому напрямку є можливим використання як прямих, так і зворотних напрямів врахування взаємозалежностей між ТНК та міжнародними фінансовими організаціями. Мова йде про досягнення інтересів країни у сфері відносин з ТНК з допомогою відносин з міжнародними фінансовими організаціями та навпаки. В силу зрозумілих причин вплив України на діяльність ТНК та діяльність міжнародних фінансових організацій не може бути прямим – йдеться про вплив за допомогою непрямих важелів для досягнення цілей;
    визначені напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні, які можуть бути поділені на поточні і перспективні, де поточні напрямки передбачають розвиток безпосередньої діяльності ТНК, а перспективні – визначають бачення діяльності ТНК в Україні на довготерміновий період. Поточні напрямки включають у себе: 1) законодавчо-правове забезпечення діяльності ТНК в Україні; 2) використання в України досвіду ТНК в розробці та розвитку ефективних внутрішніх корпоративних та зовнішніх зв’язків; 3) адекватність організації обліку та звітності ТНК та українських підприємств та використання методології економічного аналізу ТНК господарськими суб’єктами України. В свою чергу, перспективні напрямки визначають: 1) системну інтеграцію України до міжнародних економічних і політичних відносин; 2) результативність економічних реформ на мікрорівні та загальне оздоровлення економічного клімату в державі; 3) створення потужних національних структур, які б мали можливість конкурувати з ТНК.
     Практичне значення одержаних результатів  полягає у тому, що основні положення, викладені у роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій, що можуть бути використані в процесі оптимізації діяльності ТНК в України та процесів залучення в країну іноземного капіталу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 1.
ОСНОВИ  ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ  КОРПОРАЦІЙ
    1.1.  Напрямки розвитку теорії транснаціональних корпорацій 

     Проблеми  формування теорії транснаціональних  корпорацій (ТНК) є вкрай важливими для формування теоретичних моделей і практичних механізмів їх розвитку. Крім цього, саме теоретичні доробки розвитку ТНК дозволяють створювати передумови для визначення оптимального місця ТНК в системі міжнародних економічних відносин з метою характеристик як позитивного, так і негативного впливу глобалізаційних процесів.        
 У результаті послаблення міждержавних бар'єрів на шляху руху товарів, послуг і факторів виробництва і поширення приватнопідприємницьких принципів організації господарської діяльності у світовому просторі все більш важливим фактором розвитку промислових структур стали зовнішньоекономічні операції - експорт і імпорт товарів і послуг, закордонне інвестування, різні форми співробітництва з компаніями іноземних держав. Про підвищення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку світового ринкового господарства свідчать темпи розвитку світової торгівлі й експорт капіталу у формі прямих інвестицій.
     Зараз головним фактором світової економіки стало безпосереднє міжнародне виробництво господарських об'єднань, що базується на міжнародному русі підприємницького капіталу. Капіталові властивий високий ступінь міжнародної мобільності, його рух відбувається в процесі переміщення фінансових потоків між кредиторами і позичальниками різних країн, між власниками і їх фірмами, якими вони володіють за кордоном.
     Характеристику  категорії ТНК дають багато українських та зарубіжних вчених. Український економіст С.Мочерний визначає транснаціональні корпорації як найпотужніші монополії, що діють у міжнародному масштабі і на основі монополізації (а отже, контролю) значної частини промислового світового виробництва, інтелектуальної власності торгівлі, привласнюють найвищі (транснаціональні) прибутки [; 675-676].
       ТНК є міжнародними за характером  своєї діяльності та національними  щодо контролю за ними і  утворюються на основі транснаціоналізації  (просування за кордон) своєї підприємницької діяльності, свідченням чого є те, що від 1/3 до 1/2 активів ТНК розміщують за кордоном. Російський вчений І.Іванов ще в середині 70-х років при аналізі міжнародних корпорацій визначав, що „відміна МНК від звичайної корпорації, яка оперує у зовнішніх економічних зв’язках, полягає перш за все в тому, що МНК переносять за кордон вже не товар, а сам процес прикладання капіталу, поєднують його з закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва [; 25]. На думку одного з класиків  сучасної світової теорії ТНК, Р.Вернона, під поняттям ТНК розуміють мережу взаємопов’язаних підприємств, які виходять з однієї країни та мають складові ланки або філії в інших країнах [; 7].  
     Теорія  міжнародних економічних відносин виходить з необхідності визначення причин виникнення ТНК та їх розвитку. Саме для цього й досліджуються різноманітні питання, що пов’язані з причинами виникненням зарубіжних виробництв ТНК.
     До  числа конкретних причин виникнення ТНК варто віднести їхню економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва в багатьох галузях. Необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяє концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність у глобальних масштабах, і, відповідно, з'являється можливість знизити витрати виробництва й одержати надприбуток. Важливу роль у становленні національних міжнародних корпорацій відіграє держава. Вона заохочує їх діяльність на світовій арені і забезпечує їм ринки збуту шляхом укладання різних політичних, економічних і торговельних союзів і міжнародних договорів.
     Причини виникнення ТНК досить різноманітні, але всі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з недосконалістю ринку, існуванням обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі, сильною монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розходженнями в податковому законодавстві.
     Виходячи  з того, що ТНК – це підприємства, які володіють або контролюють виробничі активи в двох і більше країнах, природним є те, що контроль здійснюється через зроблені корпорацією інвестиції в інших країнах. Але ТНК можуть також брати участь в зарубіжному виробництві внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою, що не висуває необхідною умовою інвестування у іноземну фірму. Сучасна економічна література, що присвячена аналізу діяльності ТНК, як правило, досліджує зарубіжні виробництва, що контролюються через прямі зарубіжні інвестиції ТНК.
       Швидке зростання прямих іноземних інвестицій, вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних кордонів супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи  прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках – технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту, керування підприємствами.
     Теоретичний аналіз діяльності ТНК має відносно невеликий історичний досвід дослідження в світовій економічній думці. Навіть категорії «багатонаціональне підприємство» і «транснаціональна корпорація», що використовується зараз більшістю авторів як синоніми, з'явилися в науковій літературі тільки в середині 60-х років. До цього часу фірми, що займались виробничою діяльністю за кордоном, іменувалися або як «мультитериторіальні фірми», або як компанії з іноземними інвестиціями. Велика частина економістів займалася дослідженням макроекономічних питань, в яких фірма хоч і розглядалася як один з основних елементів економічної системи, але її індивідуальний розвиток  і необхідність закордонного інвестування окремо не аналізувалися.
     Транснаціональним корпораціям належать або ними контролюються  комплекси виробництва або обслуговування, що знаходяться за межами країни,  в якій ці корпорації базуються, які мають широку мережу філій і відділень в різних країнах і які займають провідне становище у виробництві і реалізації того або іншого товару.
     Відмінна риса транснаціональної корпорації у порівнянні із звичайною корпорацією, яка оперує у зовнішніх економічних зв’язках, полягає в тому, що транснаціональна корпорація переносить за кордон вже не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його з закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва.
     Розвиваючи  теорію фірми, С.Хаймер і його послідовники (Р.Коуз,  Дж.Бейн) обґрунтували тезу про те, що ТНК виступає як суб'єкт ринкової влади. Виходячи з цього, на ранніх стадіях зростання фірма розширює свою частку на ринку шляхом злиття і поглинання, збільшуючи концентрацію виробництва і капіталу. Коли подальше посилення ринкової влади в своїй країні стає неможливим (ринок розділений між двома-трьома олігополіями), фірма вимушена інвестувати прибуток за кордон, що призводить до аналогічної ситуації на зарубіжних ринках.
     На  думку Р.Коуза організація корпорації є рушійною силою підвищення ефективності її діяльності, тобто „фірма є організмом, в якому проблема зростання нерозривно пов'язана з ефективністю передачі інформації” [; 139].
     Виникнення  ТНК веде до зниження рівня конкуренції і до зростання бар'єрів входження до галузей, в яких функціонують ТНК. Таким чином, теорія ринкової влади підкреслює, що для підтримки ефективності економічної діяльності фірми необхідним є розширення контролю над ринком, а це в свою чергу, через певний проміжок часу, призводить до зниження зацікавленості ТНК у збільшенні обсягу довгострокових інвестицій. Цей феномен пов'язаний з тим, що досягаючи оптимальної передачі інформації всередині власних елементів і відповідно оптимізації діяльності, фірма не збільшує свої масштаби, побоюючись зворотного ефекту (негативний ефект збільшення масштабу виробництва).
     Інший напрям теорії ТНК – теорія інтерналізації. Ця теорія заснована на дослідженнях, проведених в роботах Дагмана, Пенроуз, Вільямсона. Наведені автори акцентують увагу на аналізі міжнародного виробництва ТНК з позицій економії на масштабі сфери діяльності і трансакційних витратах [; 43].
     Англійський економіст Е.Пенроуз назвав економію на масштабі сфери діяльності „економією зростання”.
     Використовуючи  економію на масштабі сфери діяльності, утворюються великі багатопродуктові, багатогалузеві і, зрештою, транснаціональні компанії. Інструментами їх формування є вертикальна інтеграція, диверсифікація, в тому числі конгломератизація і інтернаціоналізація з її вищою формою – глобалізацією.
     Ще  одна причина виникнення ТНК – економія на трансакційних витратах. Ці витрати пов'язані із здійсненням ринкових договірних відносин і виникають тоді, коли відбувається перехід товару або послуги від однієї технологічно відособленої структури до іншої, тобто коли має місце трансакція – угода, операція, контракт, договір. Трансакційні витрати – це витрати на функціонування ринкової системи, образно кажучи, витрати на функціонування економічного механізму. Скорочення цих витрат досягається за рахунок обмеження обсягу ринкових відносин за допомогою вертикальної інтеграції, диверсифікації і інтернаціоналізації.
     Прихильники даної теорії визнають, що ТНК можуть збільшувати свій прибуток, обмежуючи конкуренцію. Однак на відміну від прихильників концепції ринкової влади, вони підкреслюють, що навіть в умовах існування монополістичних тенденцій при формуванні внутрифірмового ринку, всередині самих корпорацій закладена стійка потреба в підвищенні ефективності виробництва  [; 45].
     Третім  теоретичним підходом щодо пояснення  діяльності ТНК стала концепція міжнародної конкурентоздатності в різних її варіантах – „життєвого циклу продукту” (Р.Вернона, Е.Грехема, Р.Стобауха). На відміну від теорії „ринкової влади” мезоекономічні підходи в концепції міжнародної конкурентоздатності засновані на тому, що поява і зростання ТНК призводить до загострення конкуренції і технологічного суперництва.
     Розвиток міжнародного виробництва є ніщо інше, як відображення процесу подовження „життєвого циклу” в кожній галузі промисловості.
     У рамках наведеної теорії показано, що витрати на створення філій ТНК у галузях, що досліджувались, коливалися від одного до декількох сотень мільйонів доларів, причому філії, які були призначені для „подовження циклу”, створювались в різних регіонах світу.
     Згідно  з теорією міжнародної конкурентоздатності галузі, розвиток глобальної структури ТНК відбувається внаслідок систематичного приросту нових зарубіжних філій та зростання продажу цих філій на закордонних ринках завдяки використанню технологій і розробок, створених в материнських корпораціях. У результаті філії виконують функцію продовження „життєвого циклу” продукції, тобто забезпечують виробництво на другій, третій і наступних стадіях її  „життя”. Згідно теорії передача у філію виробництва старого продукту означає одночасний початок „життєвого циклу” нового продукту, початок нової стадії виробництва у материнській корпорації [; 211].
     В умовах розвитку світової економіки  відбувається подальший розвиток і ускладнення функцій управління в комерційних структурах. Об'єктивні процеси, що пов'язані із загальним підвищенням ролі управління, призвели до створення біхевіористської теорії ТНК. Згідно з цією теорією, основним критерієм появи ТНК є характер поведінки і мислення її головних менеджерів [; 34-36].
     Автором біхевіористської теорії є Г.Перлмуттер, який стверджував, що у великих корпораціях із значним обсягом міжнародних операцій можна виділити три типи корпоративної орієнтації: етноцентризм, поліцентризм і геоцентризм. І кожний конкретний тип орієнтації залежить від ставлення вищих керівників до характеру діяльності корпорації, її політики, стратегії, розвитку і філософії бізнесу.
     Запропоновані теорії ринкової влади, теорія інтерналізації, теорія міжнародної конкурентоздатності галузі та біхевіористська теорія узагальнюють підходи до характеристик сутності та основних ознак транснаціональних корпорацій, але вони не можуть бути незмінними, враховуючи реалії світового господарства. Подальший розвиток економічної теорії та практики призводить до виникнення нових підходів до розуміння сутності та основних ознак транснаціональних корпорацій.  
     На  початку 80-х років ХХ століття англійський економіст Дж. Даннінг, ґрунтуючись на вже відомих теоретичних концепціях і не заперечуючи їх, запропонував багатофакторний підхід щодо дослідження діяльності ТНК. Ним була створена еклектична теорія міжнародного виробництва, в якій Даннінг формулює загальне бачення  діяльності ТНК як основу для дослідження будь-яких операцій ТНК [; 150]. 
     На  думку Дж.Даннінга, всі існуючі економічні теорії ТНК, що описують той або інший аспект діяльності корпорацій, не можуть дати вичерпну картину. Виникла необхідність у створенні своєрідного організаційного підходу, який би включив елементи попередніх економічних теорій, що найбільш адекватно описують різносторонню діяльність ТНК.
     Міжнародне виробництво Дж.Даннінг умовно розділяє на п'ять основних типів: 1) Орієнтоване на використання ресурсів, при  якому частка витрат на ресурси в сукупних витратах велика; 2) Орієнтоване на широкий ринок, при якому продукт є стандартизованим та користується попитом на різних сегментах ринку; 3) Раціонально спеціалізоване, при якому виробництво характеризується високою спеціалізацією всіх компонентів технологічного процесу; 4) Орієнтоване на кінцевого споживача, при якому продукт спеціалізований та необхідна вузька сегментація ринку; 5) Змішане, при якому виробництво володіє всіма перерахованими в попередніх пунктах ознаками [; 67-68].
     Згідно  з теорією Дж.Даннінга для аналізу будь-якого типу міжнародного виробництва необхідно враховувати три основні групи факторів:
     а) переваги власності (конкурентні переваги) у порівнянні з іншими фірмами. На думку Дж.Даннінга всі активи фірм можна розділити на дві частини: видимі (фізичний капітал, фінансові кошти) і невидимі (технологія, досвід, імідж). При цьому роль невидимих активів в конкурентних перевагах ТНК неухильно зростає. До цієї групи факторів також входять переваги єдиного управління
     б) переваги дислокації, що визначають райони, де здійснюється діяльність ТНК. Ці переваги пов'язані з розміром ринку, забезпеченістю факторами виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичним ризиком;
     в) переваги  інтерналізації, пов'язані з можливістю отримання більш високих та довгострокових прибутків за допомогою самостійної діяльності на зарубіжному ринку у порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів, ліцензіатів тощо. Перелічені переваги є найбільш загальними для міжнародного виробництва. Разом з тим, наведений автор виділяє особливості, які пов'язані з конкретним типом кожного виробництва.   Схематично це наведено в Додатку 1 і 2 відповідно.
     У свою чергу, проведені дослідження сутності та загальних ознак в економічній теорії та практиці, дозволяють узагальнити наведені підходи, що представлені у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Схематично це наведено в Додатку 3.
     Аналіз  сукупності факторів розвитку ТНК для конкретних країн і конкретних регіонів дозволяє ТНК знаходити оптимальний рівень міжнародної виробничої діяльності. ТНК діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу по єдиній науково-виробничій і фінансовій стратегії. Вони мають величезний науково-виробничий і ринковий потенціал, що забезпечує високий динамізм розвитку. ТНК продемонстрували свою здатність порушувати ізоляцію національних економік, залучаючи їх у єдиний процес зі світовим економічним співтовариством. Вони служать найважливішим засобом передачі нових технологій, поширення інформації про нові продукти, у результаті чого змінюються суспільні переваги.
     Таким чином, аналіз, проведений в даному параграфі, дозволяє стверджувати, що проблеми формування теорії ТНК є вкрай важливими для формування теоретичних моделей і практичних механізмів їх розвитку. Крім цього, саме теоретичні доробки розвитку ТНК дозволяють створювати передумови для визначення оптимального місця ТНК в системі міжнародних економічних відносин з метою характеристик як позитивного, так і негативного впливу глобалізаційних процесів.
     Основна класифікація теорій ТНК полягає у визначенні та модифікації чотирьох напрямків: 1) теорія ринкової влади, 2) теорія інтерналізації, 3) теорія міжнародної конкурентоздатності галузі та 4) біхевіористська теорія, які узагальнюють підходи до характеристик сутності та основних ознак транснаціональних корпорацій. Разом з тим вони не можуть бути незмінними, враховуючи реалії світового господарства.  

      Транснаціональні  корпорації на сучасному  етапі глобалізації світової економіки
 
     ТНК виступають як важлива складова процесів глобалізації світової економіки. Це пов’язано як з сутністю самих ТНК, так і з визначенням основних ознак та характеристик процесів глобалізації. Враховуючи особливості розвитку міжнародних економічних відносин, вкрай актуальними для економічної теорії і практики є вивчення взаємопов’язаних особливостей ТНК та процесів глобалізації, враховуючи як позитивні, так і негативні елементи такого взаємозв’язку.
     Сучасний  розвиток світової економіки призводить до того, що окремі країни стають більш  заможними, а інші – переходять на узбіччя світового розвитку. Глобалізаційні процеси із сфери виключно економічної переходять в інші сфери, зокрема в сферу політики, культури, повсякденного розвитку індивідуумів. Некерована глобалізація призводить до втрати орієнтирів економічного розвитку цілих регіонів та визначення безумовних лідерів та апологетів глобалізаційних процесів. При цьому, посилюються зовнішні впливи на глобалізаційні процеси, включаючи впливи антиглобалізаційного характеру [; 211]. Все це обумовлює зважений підхід до характеристик розгортання глобалізаційних процесів в світі, враховуючи їх позитивні та негативні сторони.
     Разом з тим, сучасна глобалізація закладає і певну перспективу, яка є  непростою. Це передбачає посилення  глобалізаційних та антиглобалізаційних процесів, що, в свою чергу, передбачає необхідність визначення суті, місця, ролі та впливу глобалізації на процеси світового і національного розвитку. Як підкреслює відомий вітчизняних фахівець з питань глобалізації О.Білорус, дуже важливо розкрити механізми дії глобалізації, шляхи вирішення проблем безпечного розвитку в умовах глобалізації  [; 9].
     З точки зору українського дослідника О.Рогача, виходячи з позитивів, які  дають глобалізаційні процеси, глобальні  ринки створюють нові можливості для зростання ефективності бізнесу. Вони відкривають доступ до величезних ресурсів капіталу, технології, більш дешевого імпорту та містких експортних ринків. Але вигоди глобалізації не розподіляються порівно між усіма.
       Звідси – неоднозначність оцінок  цього явища: з одного боку, у глобалізації бачать рушійну силу світового розвитку, з іншого – чинник зростання нерівності всередині країн та між ними, загрозу зайнятості та життєвим стандартам [; 38]. Саме тому особливу роль набувають ТНК як найважливіші суб’єкти міжнародних економічних відносин.
     На  рівні науково-методологічних досліджень, починаючи з 2001 року журналом Foreign Policy та консалтинговою компанією A.T.Kerny розраховується так званий „індекс глобалізованості” []. Згідно рейтингу 2010 року, позиції України не змінилися – вона стабільно займає 43-є місце. А ось Росія (44 місце) хоча й покращила своє положення в порівнянні з минулим роком, коли займала 46-е місце, але знизила своє становище з 2009 року, коли вона займала 40-й рядок.
     При складанні рейтингу враховуються чотири основні параметри. По-перше, економічна інтеграція – обсяг міжнародної торгівлі, інвестицій і різного роду виплат (у тому числі і зарплат), здійснених з перетинанням державних кордонів. По-друге, персональні контакти – міжнародні поїздки і туризм, обсяг міжнародних телефонних переговорів, поштових відправлень і переказів тощо. По-третє, технологія – число користувачів інтернет, число інтернет-серверів тощо. По-четверте, залученість у міжнародну політику – членство держав у міжнародних організаціях, кількість посольств тощо. У рейтингу враховувалися дані по 62 країнах світу, що становить 88% населення земної кулі і більш 91% світової економіки.
     За  останні роки перелік найбільш глобалізованих держав світу практично не зазнав змін. Найбільш глобалізованою країною знову стала Ірландія. На другому місці – Сінгапур, на третьому – Швейцарія (держави, що ніколи не випадали з першої п'ятірки). Крім цих країн у числі двадцяти найбільш глобалізованих країн (у порядку займанного місця): Нідерланди, Фінляндія, Канада, США, Нова Зеландія, Австрія, Данія, Швеція, Великобританія, Австралія, Чехія, Франція, Португалія, Норвегія, Німеччина, Словенія і Малайзія. Останні десять рядків у рейтингу зайняли Іран (62-е місце), Індія, Єгипет, Індонезія, Венесуела, Китай, Бангладеш, Туреччина, Кенія і Бразилія.
     У вітчизняній та зарубіжній літературі існує багато підходів, що  характеризують рушійні мотиви діяльності ТНК. Всі  ці мотиви обумовлюються глобалізаційними процесами, виступаючи або як їх складова частина, або як результат їх діяльності. Центр ООН з ТНК виділяє чотири найтиповіші ситуації в світі, що спонукають до прямих капіталовкладень, пов’язаних з організацією виробництва, товарів та послуг у зарубіжній країні [; 356]:
     По-перше, підприємницька діяльність за кордоном здійснюється тому, що ввезення деяких товарів і послуг у зарубіжну країну неможливе або ускладнене через різні обмеження або через властивості цих товарів і особливо послуг (дуже часто єдиним способом продати послугу покупцеві є надання цієї послуги безпосередньо на місці).
     По-друге, торгівля з іншою країною ведеться без істотних обмежень проте виробництво  товарів і послуг на місці виявляється  дешевшим, ефективнішим (прибутковішим) способом обслуговування цього іноземного ринку, наприклад, завдяки економії на транспортних витратах.
     По-третє, країна–реципієнт прямих іноземних  інвестицій виявляється найдешевшим  місцем виробництва товарів і  послуг для їх поставки на світовий ринок, включаючи й ринки країн  походження прямих іноземних інвестицій. Характерний приклад: країни Південно-Східної Азії, де діє велика кількість іноземних підприємств із виробництва побутової електроніки.
     По-четверте, замість нарощування виробництва  на батьківщині з метою подальшого експорту, виробництво організується  за кордоном передусім з тієї причини, що для деяких видів продукції, особливо технічно складних, важливим є після продажне обслуговування, консультативні та інші послуги, які потребують постійної присутності виробника на ринку. В цьому випадку мати власне виробництво в зарубіжній країні виявляється вигідніше, ніж організувати там окрему збутову фірму чи безпосередньо збувати свою продукцію.
     Все це дозволяє охарактеризувати основні  економічні параметри основних ТНК  світу, враховуючи процеси глобалізації та поєднання глобалізаційних процесів з діяльністю ТНК.
     За  даними Світового звіту про інвестиції за 2010 рік (World Investment Report 2010) [; 5], після років експансії по іноземних операціях як засобах розширення іноземних активів, реалізації та зайнятості, відбулася стагнація. Після того, як припинився стрімкий розвиток комунікаційних технологій, це не є головним рушійним чинником індустріальної складової 100 провідних корпорацій світу. В секторальному зрізі лідирують нафтові компанії та автобудівні структури, а також телекомунікаційні компанії. Загальне уявлення про основні показники 100 провідних ТНК світу дає Таблиця 1.1.
     Що  стосується розвитку провідних корпорацій з країн, що розвиваються, то ситуація в цьому напрямку досить складна. Показники реалізації як внутрішньої, так і закордонної знижувались в 2001 році так само як і параметри активів та зайнятості. Багато з ТНК здійснювали процеси реструктуризації в умовах складної конкурентної боротьби. Однак ці ТНК продовжують робити спроби активного просування їх продукції за кордоном, збільшення іноземних активів та зайнятості. 

     Таблиця 1.1.
     Загальні  показники 100 найбільших ТНК світу 

  2009 2010 Зміни 2009 до 2010 рр., % пункти
Активи, млрд. дол.      
   За кордоном 2 934 3 113 -5,8
   Всього 5 914 6 184 -4,4
Реалізація, млрд. дол.      
   За кордоном 2 235 2 356 -5,2
   Всього 4 352 4 748 -8,3
Зайнятість, чол..      
   За кордоном 6 890 178 6 791 647 1,5
   Всього 13 383 852 14 197 264 -5,7
Середній  індекс транс- націоналізації 59,4 55,7 3,7
 
 
Джерело: World Investment Report 2010. FDI Policies for Development: National and International Perspective. - UNCTAD: New York and Geneva, 2010. – P.5.  
 

     Загальне  ранжирування наведених корпорацій відносно стабільне, включаючи 2 телекомунікаційні  компанії, а також рельєфну представленість нафтових компаній та компаній, що виготовляють електричне та електронне обладнання. Як і в попередні роки основні компанії, що очолюють список, мають штаб-квартири в Азії. Інформацію  про основні показники 50 провідних ТНК з країн, що розвиваються, дає Таблиця 1.2.
     Серед головних ТНК країн Центральної  та Східної Європи домінують компанії, які мають природно-ресурсний  характер, або їх основною діяльністю є транспортні послуги.
     Таблиця 1.2. 

     Загальні  показники 50 ТНК країн, що розвиваються 

  2009 2010 Зміни 2009 до 2010 рр., % пункти
Активи, млрд. дол.      
   За кордоном 183 155 17,6
   Всього 515 541 -4,9
Реалізація, млрд. дол.      
   За кордоном 143 186 -22,9
   Всього 355 393 -9,7
Зайнятість, чол.      
   За кордоном 501 936 403 000 24,5
   Всього 1 159 476 1 321 449 -12,3
Середній  індекс транс- націоналізації 45,7 35,3 10,4
 
Джерело: World Investment Report 2010. FDI Policies for Development: National and International Perspective. - UNCTAD: New York and Geneva, 2010. – P.5.  
 

     Глобалізаційний аспект ТНК дозволяє розглядати причини, в результаті яких ТНК активно розвиваються [; 96]:
     - можливості підвищення ефективності та посилення конкурентоздатності, що є загальними для всіх великих промислових фірм, які інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільні і збутові підприємства;
     - недосконалість ринкового механізму  в реалізації власності на  технології, виробничий досвід і  інші специфічні активи, у першу чергу управлінський і маркетинговий досвід, що змушують фірму прагнути зберігати контроль над використанням своїх активів. У рамках ТНК такі активи стають мобільними, здатними до переносу в інші країни і зовнішні ефекти використання цих активів не виходять за межі ТНК;
      - додаткові можливості підвищення ефективності та посилення конкурентоздатності шляхом доступу до ресурсів іноземних держав (використання більш дешевої або більш кваліфікованої робочої сили, сировинних ресурсів, науково-дослідницького потенціалу, виробничих можливостей і фінансових ресурсів приймаючої країни);  
     - близькість до споживачів продукції  іноземної філії фірми і можливість  одержання інформації про перспективи  ринків і конкурентний потенціал  фірм  приймаючої країни. Філії ТНК отримують важливі переваги перед фірмами приймаючої країни в результаті використання науково-технічного й управлінського потенціалу материнської фірми і її філій;
     - за допомогою прямих інвестицій  фірма отримує можливість перебороти різного роду бар'єри на шляху виходу на ринок тієї або іншої країни шляхом експорту. Стимул для прямих закордонних інвестицій часто створюють національні тарифні бар'єри.
     Глобалізаційний аспект ТНК передбачає те, що ефективність зовнішньоекономічної експансії як засобу пом'якшення кон'юнктурних коливань оцінюється досить високо і вважається більшою, ніж та, яку забезпечують виключно національні механізми зниження економічного ризику. Виходячи з розвитку процесів глобалізації та сутності ТНК, можна зробити висновок, що наявність філій у багатьох країнах більш надійно гарантує стабільність одержання прибутків, ніж такі важливі фактори, як абсолютний розмір компанії, ступінь диверсифікованості її виробничої програми всередині країни. Ефективно маневрувати розмірами виробництва корпорація може лише тоді, коли вона здатна отримувати прибуток навіть при невеликому розмірі виробництва. Мережа виробничих філій, розташованих у різних країнах, дозволяє ТНК збільшувати виробництво там, де його можна здійснювати з максимальною вигодою, і обмежувати там, де воно збиткове. Фірми, що об’єднані у міжнародному концерні і потрапили у скрутне становище, здатні різко скорочувати збиткове виробництво. Більш рішучі в порівнянні з національними фірмами дії ТНК пояснюються тим, що здійснити покриття постійних витрат вони, на відміну від своїх чисто внутрішніх конкурентів, можуть не тільки шляхом збереження збиткового  виробництва, але і за рахунок доходів, що були отримані в інших країнах.
     Проблеми  діяльності транснаціональних корпорацій стикаються з загальними тенденціями  розвитку світової економіки. Такі тенденції систематично аналізуються міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Світовим банком. В останньому звіті про глобальні економічні перспективи (Global Economic Prospects, 2010) [] прогнозується деяке зростання економіки у промислово розвинутих країнах на рівні 1,5 відсотка, що значно нижче їхніх потенційних можливостей. Але в ньому міститься більш райдужний розвиток подій на наступний рік, коли зростання у промислово розвинутих державах наблизиться до позначки в 2,5 відсотка. Країни, що розвиваються, демонструють більш життєстверджуючі тенденції, ніж промислово розвинуті, оскільки їхні темпи економічного розвитку становитимуть 4 відсотки у 2010 році. Світова торгівля збільшиться, за прогнозами, на 4,6 відсотка, тобто трохи більше.
     Таким чином, глобалізаційний аспект ТНК характеризується основними параметрами як процесу глобалізації, так і сутності самих ТНК. Це дозволяє зробити такі узагальнення:
    ТНК виступають як рушійна сила глобалізаційних процесів, причому, одночасно процеси глобалізації мають багатогранну поєднаність з ТНК – виступають і як причина і як наслідок діяльності ТНК. Якщо виходити з двох сторін глобалізації (позитивної та негативної), то ТНК також мають неоднозначний вплив на розвиток національних економік країн світу. В одних країнах (країнах, в яких знаходяться штаб-квартири ТНК) з точки зору глобалізації відбуваються позитивні економічні процеси. В інших країнах (де діють ТНК, але де не знаходяться їх штаб-квартири) економічні процеси не є обов’язково позитивними, або є просто негативними.    
    Ступінь розвитку національних економік країн світу великою мірою обумовлюється глобалізаційними процесами та діяльністю ТНК в цих країнах. Розвиток національних економік може йти як у позитивному, так і в негативному напрямку. В свою чергу, враховуючи класифікацію країн за регіональним розташуванням, та ступенями розвитку (розвинуті країни; країни, що розвиваються; країни Центральної і Східної Європи тощо) ступінь успішності розвитку національних економіки може бути диференційована й у межах такої класифікації.
    З позицій рейтингу світової конкурентоспроможності, провідні країни світу, такі як  Фінляндія, США, Швеція, Данія є країнами, в яких активно працюють ТНК. В свою чергу, саме ці країни є лідерами глобалізаційних процесів, отримуючи всю сукупність переваг від глобалізації. В цих країнах негативні явища від глобалізації є мінімальними. Саме тому визначення конкурентоспроможності окремих країн світу знаходиться у органічній єдності з глобалізаційними процесами та діяльністю ТНК.       
     Таким чином, ТНК виступають як рушійна  сила глобалізаційних процесів, причому, одночасно процеси глобалізації мають багатогранну поєднаність  з ТНК – виступають і як причина  і як наслідок діяльності ТНК. Якщо виходити з двох сторін глобалізації (позитивної та негативної), то ТНК також мають неоднозначний вплив на розвиток національних економік країн світу.
     В одних країнах (країнах, в яких знаходяться  штаб-квартири ТНК) з точки зору глобалізації відбуваються позитивні економічні процеси. В інших країнах (де діють ТНК, але де не знаходяться їх штаб-квартири) економічні процеси не є обов’язково позитивними, або є просто негативними. Це пов’язано як з сутністю самих ТНК, так і з визначенням основних ознак та характеристик процесів глобалізації.
     Наведені  висновки ілюструють різного роду рейтингоутворюючі показники. З позицій рейтингу світової конкурентоспроможності, провідні країни світу, такі як  Фінляндія, США, Швеція, Данія є країнами, в яких активно працюють ТНК. Крім цього, саме ТНК цих країн традиційно виступають як провідні ТНК в світових процесах господарської діяльності самого широкого спектра. 
    1.3.  Стратегія транснаціональних корпорацій в системі міжнародних економічних відносин 

     Визначення  стратегії ТНК в системі сучасних міжнародних економічних відносин виступає як важлива складова формування  підходів практичної реалізації діяльності ТНК. Крім цього, стратегія ТНК дозволяє також визначити й окремі складові теоретичного бачення ТНК, враховуючи як особливості самої стратегії, так і особливості транснаціоналізації і особливості корпоративної природи.  
     В українській літературі під стратегією економічного розвитку розуміється  економічна політика, спрямована на досягнення  економічного розвитку в довготерміновому періоді [; 483]. Вона втілюється у найбільш важливих і принципових планах, програмах, установках чи намірах органів, які приймають рішення щодо довготермінового економічного розвитку на всіх рівнях управління: центральному, галузевому, регіональному, підприємств, фірм та інших господарських суб’єктів.
     Що  стосується стратегії підприємства, то вона визначається як „узагальнена модель дій, спрямованих на досягнення  мети через розподіл, координацію  та ефективне використання  ресурсів; система правил і способів реалізації стратегічної концепції розвитку підприємства” [; 483-486]. Необхідність формування стратегії підприємства зумовлена раптовими і не передбачуваними змінами в зовнішньому середовищі підприємства тощо.
     Американський фахівець з питань менеджменту Р.Хамермеш визначає три рівні стратегії: ділові одиниці, корпорації та інституції. Існують також і інші бачення як самої суті стратегії, так і її різного роду диференціації.
     З точки зору формування стратегії  корпорації, то вироблення її стратегії забезпечує ефективний розподіл і використання всіх ресурсів: матеріальних, фінансових, трудових, землі і технологій і на цій основі – стійке положення на ринку в конкурентному середовищі. У цьому зв'язку у першу чергу необхідний перехід від реакційної форми керування (прийняття управлінських рішень як реакції на поточні проблеми) до керування на основі аналізу і прогнозів. Схематично це подано на Рисунку 1.1.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.1. Загальна стратегія корпорації
Джерело: Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 1999. – С.32. 

     У найбільш ефективних корпораціях вироблення стратегії здійснюється на основі проведених прогнозів розвитку ринків продукції, що випускається, оцінки потенційних ризиків, проведеного аналізу фінансово-господарського стану й ефективності керування корпорацією, а також аналізу сильних і слабких сторін корпорації. Графічно це подано на Рисунку 1.2.
     Загальна стратегія корпорації повинна бути системною, тобто враховувати структуру капіталу, і послідовність корпоративних потоків, тому вона залежить від типу корпоративного об'єднання. Схематично це подано на Рисунку 1.2. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.2. Процес розробки стратегії корпорації
Джерело: Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 1999. – С.33. 

     На сучасному етапі, стратегія ТНК характеризується прагненням до утворення мереж внутріфірмових зв'язків регіонального, а інколи й глобального масштабу, у рамках яких інтегруються наукові дослідження і розробки, матеріальне забезпечення, виробництво, розподіл і збут. Виявляється, зокрема, тенденція щодо поширення інноваційної активності транснаціональних корпорацій, що раніше базувалася в материнських фірмах, у приймаючі країни. Це відбувається шляхом створення в інших країнах науково-дослідних центрів і технологічних парків, а також поглинання місцевих фірм із високим інноваційним потенціалом. Питома вага інновацій, що припадають на закордонні філії транснаціональних корпорацій, постійно зростає.
     В наслідок поточних процесів в системі  міжнародних економічних відносин, ТНК, розвиток яких стимулювався процесами регіональної економічної інтеграції, стають усе більш важливим фактором її подальшого поглиблення. При цьому ТНК перетворили світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечили розвиток науково-технічного прогресу у всіх його напрямках: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; удосконалювання форм менеджменту тощо. Вони діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу по єдиній науково-виробничій і фінансовій стратегії, мають величезний науково-виробничий і ринковий потенціал, що забезпечує високі показники економічного розвитку. Все це дозволяє функціонувати досить стійко навіть в умовах відчутних економічних криз.
     Проблеми  визначення стратегії ТНК в системі  сучасних міжнародних економічних  відносин стикаються з такою важливою сферою, як національні внутрішні умови господарювання. Як підкреслює відомий український вчений А.Філіпенко, суть внутрішніх умов господарювання „визначається наявністю чи відсутністю в країні конкурентного порядку, який спирається на переважання приватних форм власності на засоби виробництва, громадянське суспільство та систему інституцій, що регулюють суспільно-економічні відносини”. Все це пов’язане з природо-географічним середовищем, історичними навичками і традиціями господарювання населення, що складають економічний генофонд нації. Наведені чинники належать до загальних внутрішніх умов економічного розвитку.
     Особливості ТНК у сучасних міжнародних економічних  відносинах обумовлюються самою  природою ТНК. Крім того, вони тісно  пов’язані з загальними тенденціями глобалізації світового господарства, зокрема з проблемами створення нової фінансової архітектури. Світова фінансова система стала практично незалежною від державного контролю і регулювання і відбулася принципова зміна моделі взаємодії цієї сфери з державними регуляторами. Протягом століть національні фінансові системи функціонували переважно всередині країни і контролювалися державними інститутами. Тепер, коли формується світовий фінансовий простір як органічна єдність світових валютних, фондових, кредитних і страхових ринків, національні держави зі своїми регуляторами стали, певною мірою, островами в глобальному фінансовому океані. Сьогодні вони не в змозі поодинці не лише регулювати потоки припливу та відпливу в цьому океані, а й контролювати у колишньому обсязі власну внутрішню фінансову сферу.].
     ТНК відіграють важливу роль як з точки  зору загальних тенденцій розвитку світової економіки, так і участі безпосередньо у формуванні таких  тенденцій. Іншими словами, ТНК можна  розглядати як суб’єкти, що створюють основні параметри економічного розвитку, одночасно, економічна та інша діяльність ТНК виступає як об’єкт, на який впливають тенденції розвитку світового господарства. Саме в такому подвійному визначенні ТНК – як суб’єктів та об’єктів розвитку світового господарства, знаходяться основні характеристики для визначення ролі та місця ТНК в системі міжнародних економічних відносин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 2.
ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ  КОРПОРАЦІЙ НА СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
    2.1.  Порівняльні переваги транснаціональних корпорацій над іншими суб’єктами господарювання 

     Особливості ТНК передбачають визначення їх відповідних переваг. Такі переваги ТНК можна охарактеризувати як в сфері безпосередньо форми організації виробництва, так і в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Особливості ролі та місця ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки та в загальній системі міжнародних економічних відносин дозволяють визначити не лише їх безпосередні переваги, а й охарактеризувати можливості використання таких переваг.
     Як  вважає вітчизняний фахівець з проблем інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій С.Якубовський, ТНК – це підприємства, що володіють або контролюють виробничі активи в двох і більше країнах. На його думку, контроль здійснюється через прямі закордонні інвестиції, однак ТНК можуть також брати участь в зарубіжному виробництві внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою. Більшість економічних досліджень, присвячених аналізу діяльності ТНК, досліджують тільки зарубіжні виробництва, що контролюються через прямі зарубіжні інвестиції ТНК, саме тому є доречним акцентувати увагу саме на цій формі зарубіжної активності ТНК.
     Питання порівняльних переваг ТНК можна  розглядати виходячи з підходів до фірми, як економічного агента. Фірма розуміється як підприємство – економічний агент, що є споживачем факторів виробництва на ринках факторів, виробником продукції та її продавцем на ринках товарів і послуг; головна мета діяльності фірми – максимізація прибутку як різниці між виручкою та вартістю виробництва.
     Однією  з головних економічних особливостей корпоративної форми є те, що вона виступає закінченою формою відособлення власності від управління і економічно, і юридично відособлена по відношенню до її засновників і учасників. Це в корені відрізняє її від одноосібних підприємців і партнерств. Відособлення власності від управління забезпечило корпорації ті незаперечні переваги, які і обумовили її провідну роль в економіці:
    обмеження майнової відповідальності, що дозволяє залучити до інвестування широкі верстви населення, забезпечуючи досить швидку за часом і значну по об'ємах централізацію капіталу.
    відособлення функції управління від функції власності обумовлює надзвичайну стійкість корпорації як господарського утворення, існуючого незалежно від її засновників і учасників. Це створює умови для стабільного, орієнтованого на перспективу розвитку і висуває на перший план задачі реалізації довгострокових стратегічних цілей, що при здатності корпоративної форми централізувати значні капітали, дає їй необмежені можливості для зростання.
    безперешкодне, в умовах розвинутого ринку цінних паперів, переміщення пайової участі через купівлю-продаж акцій дає ще одну істотну перевагу - ліквідність, тобто можливість звернути інвестовані кошти в грошову форму, що є надзвичайно привабливим для широкої маси потенційних інвесторів. зростання.
     Як  і будь-яка форма підприємництва, корпорація не позбавлена відповідних  недоліків. В першу чергу, це організаційні труднощі, що виникають при оформленні і реєстрації даної форми, подолання яких вимагає значних зусиль і коштів. Істотним недоліком корпоративної форми організації є надмірний податковий тягар, що виникає в зв'язку з подвійним оподаткуванням - спочатку прибутків корпорації, а потім дивідендів, що виплачуються акціонерам. Вимоги відкритості у вигляді обов'язкової публікації щорічних звітів про фінансове становище не тільки роблять корпорацію більш вразливою для конкурентів, але і орієнтують керівників на досягнення короткострокових цілей, щоб задовольнити вимоги акціонерів і залучити інвесторів.
       Деякі особливості корпорацій на порівняння з іншими формами організації  підприємництва подані в Таблиці 2.1.
         Ця таблиця характеризує також  особливості одноосібних підприємств  та партнерства з багатьох  позицій, характеризуючи як позитиви, так і негативи таких форм організації підприємництв.
Таблиця 2.1.
    Характеристики  організаційних форм підприємництва
  Одноосібне  підприємство Партнерство Корпорація
Складність  утворення Простота і  легкість утворення, низькі витрати на організацію та оформлення Те ж, що й  у одноосібного підприємства, плюс договір між учасниками Потребує значних  зусиль і матеріальних витрат, що пов'язано зі спеціальним законодавчим регулюванням
Здатність мобілізації капіталу Обмежена розмірами заощаджень власника Збільшує можливість залучення капіталу об'єднанням заощаджень учасників Дуже висока, може швидко мобілізувати капітал емісією цінних паперів
Масштаби  відповідальності власника Повна за всіма  зобов'язаннями, включаючи майно Повна розподілена  субсидарна, включаючи майно учасників Обмежена вартістю цінних паперів, що випускаються
Міра  контролю з боку власника Повний за усією  діяльністю Розподілений  між учасниками, є джерелом розбіжностей Відповідно до частки акцій: що випускаються
Тривалість  існування Обмежена тривалістю життя власника Залежить від  умов угоди між партнерами Необмежена
Оподаткування За ставкою  податку на особисті прибутки Те ж, що й  у одноосібних підприємствах Подвійне оподаткування
Ліквідність Низька, труднощі продажу Досить низька, труднощі продажу паю Висока
Сфера діяльності Етноцентрична Етноцентрична Геоцентрична
 
Джерело: Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, О.Плотніков  та ін. – К.: Таксон, 2001. – С.24.
      
     У процесі функціонування корпорації як однієї з організаційних форм господарювання велике значення має саме формування корпоративного середовища [ххііі; 13-15]. У корпоративне середовище входять різні соціально-економічні суб'єкти. Тому керівництво корпорації в процесі прийняття рішень повинно враховувати інтереси економічних складових суспільства. Ілюстративно це подано на Рисунку 2.1. 


     
     
     
     
     
     
       
 
 

Рис. 2.1. Корпоративне середовище 

Джерело: Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 2004. – С.13. 

     Враховуючи  особливості корпоративного середовища, є можливим застосування саме такого підходу до ТНК. У своїй діяльності уряди конкретних країн керуються цілями, що збігаються або конфліктують із задачами ТНК. В свою чергу, ТНК для кожної конкретної держави є представником світового господарства і має обмежену різними правилами автономію. Зокрема, вона може розробляти глобальну стратегію і створювати центри по прийняттю глобальних рішень. В той же час, оскільки держави – основні політичні елементи міжнародної системи, усі компанії повинні діяти в обумовлених ними юридичних і інституційних рамках. Природно, що в силу транснаціонального характеру їм доводиться здійснювати свою корпоративну стратегію в різному культурному середовищі, одночасно в декількох юридичних і політичних системах. Специфіка структури ТНК, їхньої продукції і послуг повинна відповідати ринкам і юрисдикції країн, у яких вони діють .
     Одночасно корпорації виступають як головний інвестор в сучасному господарстві. Що стосується безпосередньо ТНК, то тут є цікавою думка Ф.Рута та А.Філіпенка, які розглядають багатонаціональні корпорації. На їх думку, багатонаціональні компанії виступають головним засобом здійснення закордонних прямих інвестицій. На відміну від портфельних інвестицій, які є тільки чистим переказом капіталу, закордонні прямі інвестиції — це передача цілого набору послуг, які в сукупності репрезентують розширення бізнесу за національні кордони. Рішення про прямі інвестиції за кордоном приймаються керівництвом багатонаціональних компаній. У функціональному плані закордонні прямі інвестиції охоплюють всю діяльність цих корпорацій щодо заснування та керівництва своїми філіями у різних країнах.
     Виходячи  з цього положення, діяльність ТНК, спричинена прямими інвестиціями, ініціює рух цілого набору товарів і послуг у межах системи, розташованої в багатьох країнах, маючи за мету розширення їх у майбутньому. Жодна дія стосовно прямих інвестицій, жоден товар або переміщення ресурсів не може бути зрозумілим без розгляду їх як окремих частин усієї системи. Зокрема будь-яка оцінка економічної ефективності ТНК повинна брати до уваги функціонування всієї системи.
     Визначення  конкурентних переваг корпорацій над  іншими суб’єктами господарювання передбачає й домінування корпорацій за показниками ринкової капіталізації. Причому саме ринкова капіталізація виступає головним показником корпорацій як форм організації підприємництва та відрізняє корпорації від одноосібних підприємств та партнерств. Окрім рейтингу газети Financial Times 500, про який мова йшла раніше, можна навести й рейтинг журналу BusinessWeek за 2009 рік Global 1000.
     У першій двадцятці Global 1000, 14 позицій належать американським компаніям. Разом з тим, у всьому списку, так само як і в аналогічному рейтингу британської газети Financial Times 500,  домінують американські компанії. Перше місце в списку найбільших компаній BusinessWeek займає корпорація General Electric, що оцінюється в 286,1 млрд. доларів. На другому місці — Microsoft (263,9 млрд. доларів), на третьому — Exxon Mobil (244,9 млрд. доларів).  

     Більш докладно про показники основних компаній свідчать дані Таблиці 2.2. 

     Таблиця 2.2.
Десять найдорожчих компаній світу за версією BusinessWeek, 2009 рік  

Місце Компанія Країна Капіталізац-ія, млрд. дол.
1 General Electric США 286,1
2 Microsoft США 264,0
3 Exxon Mobil США 244,9
4 Pfizer США 244,89
5 Wal Mart Stores США 232,2
6 Citigroup США 210,9
7 Johnson & Johnson США 161,4
8 Royal Dutch/Shell PLC/NV Нідерланди/ Велика Британія 158,5
9 BP Велика Британія 153,3
10 AIG США 151,0
 
Джерело: BusinessWeek; Американские компании устояли // Эксперт. – 2009. – № 26. – С.5. 

     Проблеми  визначення корпорацій як форми організації підприємництва дозволяють здійснювати аналіз безпосередньо можливостей інвестиційної діяльності ТНК.
     З точки зору специфіки приймаючої сторони, в діяльності ТНК є можливість здійснювати селективне регулювання інвестиційної діяльності. Сам селективний підхід дозволяє спрямувати інвестиційну діяльність ТНК у необхідному руслі. Серед інших факторів, що обумовлюють необхідність такого підходу, слід відзначити :
    вичерпність потенціалу преференційного режиму зарубіжних ПІІ та іноземних інвесторів в цілому, відсутність кореляції між посиленням стимулюючих заходів та масштабами, і особливо результативністю іноземної інвестиційної діяльності;
    негативний вплив на мотивацію іноземних інвесторів практики 
    багаторазових змін у загальному нормативно-правовому регулюванні;

    необхідність більш ефективного використання вже залученого  
    іноземного підприємницького капіталу;

    наявність обґрунтованих національних пріоритетів реалізації іноземних інвестицій, елементів диференційованого підходу до їх 
    залучення та регулювання не тільки у теорії, а й у практиці господарювання.

     Таким чином, визначення порівняльних переваг корпорацій над іншими суб’єктами господарювання дозволяє визначити безпосередні переваги ТНК:
    ТНК виступає як більш зріла форма організації виробництва в порівнянні з міжнародною діяльністю одноосібного підприємства чи  партнерства. Зокрема, це підтверджується тим, що основні рейтинги провідних компаній світу складаються за принципом ринкової капіталізації, що є невід’ємною складовою частиною саме корпорацій як форм організації підприємництва. Крім цього, жодні одноосібні підприємства та партнерства не мають таких обсягів міжнародної діяльності, як корпорації, які діють у вигляді ТНК.
    Корпоративна форма організації підприємництва дозволяє акумулювати величезний обсяг капіталу. В свою чергу, завдяки цій перевазі, ТНК виступають як найважливіша дійова особа в світових процесах іноземного інвестування.
    Той обсяг недоліків, який притаманний корпораціям як формам організації підприємництва, не може переважити їх безумовні переваги над одноосібним підприємством та партнерством. Особливо це проявляється на рівні ТНК, як більш розвинутому рівні діяльності корпорацій.
     Все це дозволяє зробити висновок по результатам  дослідження в цьому параграфі. Корпорації мають безумовні переваги як форми організації підприємництва. В свою чергу, переваги ТНК можна охарактеризувати як в сфері безпосередньо форми організації виробництва, так і в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, це підтверджується тим, що основні рейтинги провідних компаній світу складаються за принципом ринкової капіталізації, що є невід’ємною складовою частиною саме корпорацій як форм організації підприємництва. Корпоративна форма організації підприємництва дозволяє акумулювати величезний обсяг капіталу.
     Крім  цього, жодні одноосібні підприємства та партнерства не мають таких обсягів міжнародної діяльності, як корпорації, які діють у вигляді ТНК. Особливості ролі та місця ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки та в загальній системі міжнародних економічних відносин дозволяють визначити не лише їх безпосередні переваги, а й використовувати можливості таких переваг. 
 
 
 
 
 
 

    2.2.  Прямі іноземні інвестиції як чинник впливу транснаціональних корпорацій 

     У діяльності ТНК важливу роль відіграють прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які можуть розглядатися як безперечні атрибутивні ознаки ТНК. В умовах сучасного розвитку міжнародних економічних відносин ПІІ виступають як важливий інструмент впливу як з боку сторони, що їх здійснює, так і з боку приймаючої сторони. Саме тому ПІІ є важливою характеристикою не лише діяльності ТНК, а й всього сучасного спектра міжнародних економічних відносин.
     Визначення  основних характеристик ПІІ в  діяльності ТНК передбачає різнобічне використання категоріального апарату, включаючи всю специфіку саме категорії „інвестиції”. Як підкреслює український вчений О.Мертенс, „поняття „інвестиції” є дуже широким, щоб можна було дати йому єдине та вичерпне визначення. У вітчизняній економічній думці існує багато підходів до визначення проблематики ПІІ та їх характеристик як в світовому, так і в регіональному аспектах. Крім цього, є можливим використання математичних методів щодо управління іноземними інвестиціями  як на рівні приймаючої сторони, так і з точки зору діяльності ТНК.
     ПІІ виступають як засоби проникнення ТНК  в інші країни, що передбачає посилення глобалізаційних процесів в світовому господарстві. В даному випадку можна вести мову про визначення та взаємне доповнення процесів глобалізації потоками ПІІ. Хоча потоки ПІІ охоплюють лише одну економічну складову процесів глобалізації, вони так чи інакше впливають й на інші напрямки розвитку глобалізації.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.