На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Даовий протокол

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    Основи  етикету. Вітання. Звертання. Прощання.
 
 
    Вітання. На вулиці
     Вітаючись із знайомими, необхідно зробити  легкий уклін (нахил голови, але не всього торса), обов’язково вийняти сигарету з рота і руки з кишені.
     Знімати рукавичку при рукостисканні  не обов’язково, але якщо ваш знайомий зробив це, ви повинні зробити так  само. Жінка може зняти рукавичку  тільки на знак особливої поваги (наприклад, вітаючись з людиною похилого віку).
     Першим  вітається молодший за віком чи соціальним статусом, чоловік з жінкою, а  також зі своїм знайомим, якщо разом  з ним йде жінка або літній чоловік (у цьому випадку потрібно вклонитися і знайомому і тим, хто поруч з ним). Жінка повинна  першою привітати жінку, старшу за віком, а також ту, яка йде без супроводу, якщо вона сама перебуває в товаристві чоловіка.
     У випадку, коли статус знайомого приблизно  дорівнює вашому, краще привітатися першим. Це не тільки не принизить вас, але, навпаки, продемонструє ваші хороші манери. У французькому військовому статусі було сказано: «із двох офіцерів першим вітається той, хто більш ввічливий і вихований!»
     Якщо  ваш супутник привітався з людьми, яких ви не знаєте, краще приєднатися  до його вітання.
     Вітаючись та вимовляючи звичайні в таких випадках фрази («Здрастуйте!», «Добрий день!», «Добрий вечір!», «Вітаю вас!»), важливо не повторювати щойно сказане вашим знайомим. Якщо він сказав, наприклад, «Добрий вечір», слід відповісти іншими словами.
     У приміщенні
     Хто б ви не були – директор, академік, жінка похилого віку чи школяр, –  заходячи  до приміщення, вітайтеся  першим. Якщо там, куди ви прийшли, багато людей, досить уклонитися всім присутнім. Привітайтеся і потисніть руки лише тим до кого ви прийшли.
     Коли  до робочого кабінету чоловіка заходить відвідувачка, він неодмінно мусить встати, вийти із-за столу, привітати  і посадити її.
     Вітаючи жінку, чоловік може поцілувати їй руку. Це знак особливості поваги, замилування, подяки, уваги. До такої форми вітання ставляться по-різному в різних країнах. У США, наприклад, воно може викликати бурхливе обурення жінки і навіть вважатися образою; у Польщі це, навпаки, - традиція. По всяк випадок, знайомлячись, краще утриматися від такого вітання, якщо тільки жінка не є знаменитістю. Але якщо ви наважилися ризикнути, не забудьте, що цілувати потрібно тільки частину пальців, низько для цього схилившись, а не піднімаючи руку жінки до своїх вуст. Таке вітання доречне тільки в приміщенні.
     Прийшовши в гості, чоловік повинен на сам  перед привітати господиню, навіть якщо поруч він побачив надзвичайно  чарівних дівчат чи суворого директора  фірми, в якій він працює.
     Як  відповідати на вітання 
     Жінка відповідаючи на вітання чоловіка, звичайно не підводиться з місця. Але господиня, вітаючи гостя, мусить встати – цього вимагають закони гостинності. Якщо гість чоловік  прийшов пізніше за інших, господиня  може не підводитись. Діти господарів повинні вставати кожний раз коли приходить хто-небудь з дорослих, і не сідати, поки не сяде гість.
     Чоловік завжди встає, коли до приміщення заходить жінка, і стоїть, поки вона не сяде або  не ввійде в дальню частину кімнати. У громадських місцях – театрі, ресторані, кав’ярні – чоловікові не потрібно цього робити, але якщо жінка заговорила з ним, то необхідно  встати і говорити з нею стоячи.
     Якщо  в ресторані жінка вітається  зі знайомим, проходячи повз його столик, чоловіку досить лише підвестися і  відповісти кивком голови. Якщо ж він знаходиться у товаристві дами, цього робити не потрібно.
     Звертання
     Як  правило, людині приємно чути своє ім’я. намагайтеся частіше використовувати  його, звертаючись до співрозмовника. Зрозуміло, що не кожну людину можна  називати на ім'я.
     Не  звертаються на ім'я:
      до людини, старшої за віком;
      до високопоставленого чиновника;
      до свого начальника, якщо це не є службовою традицією.
     Якщо  старший за віком чи статусом просить називати його просто Володею чи Вілі, не слід заперечувати: це буде означати неповагу до дружнього жесту, бажання встановити більш теплі стосунки. З іншого боку, значні керівники та люди похилого віку повинні бути обережні з подібними пропозиціями. У стосунках між начальником і підлеглими таке панібратство може призвести до падіння дисципліни й авторитету керівника, а наполегливість поважної літньої людини, що пропонує підлітку називати її просто по імені, ставить їх обох у незручне положення, а його самого – у трохи смішне.
     Іноді люди, що звертаються до своїх батьків  по імені, грубо порушують правила  етикету.
     До  друзів батьків варто звертатися на ім'я і по батькові, у більшості  країн використовують звертання  «пан + прізвище», наприклад «Пан Джонсон». Це звертання стає необов’язковим, якщо дорослі пропонують дітям називати їх, скажемо, «дядько Сергій», «Таня», «Джиммі» чи ще якось.
     Вживання  титулів і звань  при звертанні
     Під час офісних зустрічей, в урочистій  обстановці, коли дуже важливо засвідчити повагу до соціального статусу людини і підкреслити її заслуги, обов’язково  потрібно вживати звання чи титул.
     У багатьох країнах звертання «доктор» і «професор» можна використовувати  не тільки стосовно лікарів чи осіб, які мають це наукове звання, але і стосовно всіх представників творчих професій – інженерів, музикантів, акторів. Іноді звання використовують при звертанні до дружини доктора чи професора. У Великобританії та США професором можуть називати будь-якого викладача, у Франції – навіть учителя молодших класів.
     Щодо  титулів, то їх вони на даний момент вживають все рідше і рідше. Титули практично не використовуються в  приватному спілкуванні і застосовуються, в основному, під час заходів  протокольного характеру.
     «Ви»  і «Ти»
     Усім  відомо, що на «ви» варто звертатися до старших, а також до малознайомих людей. «Ти» зазвичай говорять дітям  до 12-16-ти річного віку і близьким знайомим. Проте, є кілька особливих  правил.
     Так, давні приятелі, що у звичайній, неофіційній  обстановці один з одним на «ти», не повинні дозволяти  собі цього  на офіційному прийомі. Зустрівшись на вулиці, можна сказати: «Дмитрику, ти Олексу не бачив?» Але під час офіційного заходу, на урочистому обіді чи вечері, ця фраза повинна звучати так: «Дмитре Миколайовичу, ви не бачили Олексія Петровича?» Так само керівники в присутності співробітників повинні звертатися один до одного на «ви». «Тикати» підлеглому теж не припустимо, а якщо він ще й старший за свого начальника – просто хамство.
     Умисне  звертання на «ви» у неофіційній  обстановці, коли присутні прагнуть зав’язати  теплі, дружні стосунки, виглядає так  само неввічливо, як і безцеремонне тикання.
       Прощання
     Кожне знайомство, кожна зустріч неминуче завершуються прощанням. От як рекомендує залишити приміщення Емілія Поуст, фундаторка Інституту етикету Емілії Поуст  у США.
     Якщо  ви збираєтеся піти, потрібно дочекатися паузи в розмові і, вставши, сказати співрозмовникам: «До побачення. Сподіваюсь, ми ще зустрінемося». Можна коротше: «Радий був побачитися з вами». Люб’язні співрозмовники відповідають, що вони також були раді зустрітися.
     Якщо  одна жінка висловила сподівання на нову зустріч, інша повинна їй відповісти «Я також сподіваюся» чи просто «Дякую».
     Залишаючи людей незнайомих, навіть якщо вас  відрекомендували, можна просто кивнути, посміхнутися і піти. Не потрібно робити так, щоб кожній із присутніх помітив, що ви прощаєтеся. А йдучи з багатолюдної вечірки завчасно, ви просто зобов’язані зробити це непомітно, не привертаючи уваги інших гостей. Прощайтеся тільки з господинею. Річ у тім, що ваш відхід може підштовхнути інших гостей також піти завчасно. 
 
 
 
 
 
 

    Подарунки в ділових взаємовідносинах
 
У діловому світі, як і в повсякденному житті, заведено робити подарунки, дарувати речі з фірмовими знаками чи у фірмовій упаковці. Подарунок - це дзеркало, в якому відбиваються відносини між тим, хто приймає, і тим, хто його дарує. Подарована річ може розповісти про марнотратство чи безкорисливість, щедрість чи неймовірну жадобу, мудрість чи безтактовність, наявність почуття гумору чи його недоліки. Справжній подарунок - це гармонійне поєднання уподобань того, хто отримав подарунок, і почуття смаку того, хто подарував. Однак необхідно знати, що тут потрібні міра і такт, свої суворі, відпрацьовані багатьма роками правила.
Особливості вибору ділових подарунків
Подарунки в ділових відносинах ділять на дві категорії:
    сувенірні - блокноти, ручки, запальнички, недорогі книги тощо;
    цінні - дорогі подарункові видання, дорогі ручки, вази, сервізи, картини тощо.
Подарунок - і з певного приводу, і несподіваний (сюрприз) - завжди має не лише свою пряму вартість, а й певну конотацію (від лат. connotatio - додаткове значення) - оцінно-емоційне "спів значення", а тому по-різному сприймається адресатами.
Так, сувеніри дарують людям малознайомим, за незначні послуги, а також близьким знайомим з приводу незначної події. Іноземцям слід дарувати лише ті сувеніри, які відображають особливості країни перебування.
Не слід вручати цінні подарунки посадовим особам, від яких певним чином залежите. Це ставить у незручне становище цю особу і може бути розцінене нею як хабар. У багатьох країнах існує правило, згідно з яким державний службовець передає державі всі подарунки, вартість яких перевищує певну суму.
Підлеглому  незручно підносити подарунок своєму начальнику. Але як бути, коли у керівника ювілейна дата? У таких випадках рекомендується вручати подарунок керівнику від усього колективу.
У процесі встановлення й розвитку ділових контактів партнера підносять цінні подарунки.
За діловим етикетом при першій зустрічі подарунки роблять господарі. Треба обов'язково подарувати що-небудь прибулому діловому партнерові як ознаку того, що на нього дивляться як на почесного клієнта і розраховують на довге плідне співробітництво. У наступних зустрічах обмін подарунками стає обов'язковим.
Завжди  бажано уявляти, кому конкретно буде робитись подарунок, при чому чітко за рангом. Якщо вручити керівникові корпорації такий самий подарунок як і його заступникові, це може бути розглянуто як зневага, образа.
Вартість  подарунка звичайно ніякого значення не має і залежить тільки від ваших можливостей. Виняток - дорогі речі: пам'ятайте, що, роблячи своєму партнеру такий подарунок, ви ризикуєте поставити його в скрутне становище. З одного боку, він може відчути, що не заслужив його, з іншого- змушений відповідати таким же дорогим подарунком, а це не завжди відповідає його бажанню чи можливостям. Не слід обмежуватись і дрібними сувенірами, бо у такому випадку ви можете набути репутації надмірно ощадливого. Найоптимальнішим подарунком є той, який відповідає нахилам і стилю партнера, характеру вашого особистого до нього ставлення.
Інколи  буває так, що, даруючи річ, людина постає перед проблемою: зняти цінник чи дарувати разом з ним, якщо його зняття завдасть шкоди подарункові. Всі знають, якою б коштовною не була річ, дарувати її з цінником - це ознака поганого виховання. Але й псувати річ не потрібно, достатньо ручкою чи олівцем затушувати ціну. Разом з тим в деяких випадках наявність цінника на подарунку можлива.
Купувати  подарунок треба заздалегідь. Необхідна річ, що, на вашу думку, повинна сподобатись, може трапитись випадково. Бажано набратись терпіння і притримати її до певної дати чи випадку. Тоді вона стане справжнім подарунком.
Намагайтесь вибрати щось оригінальне, цікаве, на ваш смак, начебто вибираєте подарунок для себе або близьких людей. До вибору сувенірів необхідно відноситись уважно. У подарунок бажано вкласти видумку, винахідливість, гумор, щирість - словом, все, на що ви здатні.
При діловому візиті в іншу країну доречно дарувати художньо оформлені вироби - скульптури, гравюри, пам'ятні медалі, настінні тарілки, платівки, що нагадують про вашу країну або, ще краще, і про вашу фірму. Універсальним подарунком вважається книга, яку можна вручити будь-якій людині і з будь-якого приводу. Намагайтесь вибрати подарункове, гарно оформлене видання, враховуючи інтереси вашого партнера. До речі, книги підписує лише автор, упорядник або видавець, офіційний спонсор.
Не бажано дарувати матрьошки та самовари. Намагайтесь не повторюватись з подарунками. Подарунок буде "соліднішим", якщо його прикрасити гравіруванням або тисненням продуктів вашого підприємства. Який би незвичайний подарунок ви не зробили, краще спочатку поцікавитись, що було б приємно одержати людині, яку ви хочете привітати. Вручаєте ви не тільки подарунок, але й частку себе, своїх думок, надій та щирих найкращих побажань. У подарунку відображається ваш образ, характер і ставлення до людини.
Керівникові організації, який зустрічає, можна подарувати картину або чеканку. Колекціонеру завжди приємно одержати новий експонат для колекції. Вручення особистих подарунків керівникові китайської делегації не відповідає місцевим звичаям і традиціям.
За достатньо тісного знайомства можливі й такі подарунки, як національні напої, солодощі, приладдя для куріння, вироби із шкіри, кераміки, скла, бурштину чи металу. Однак пам'ятайте, що жінці, навіть яка палить, ніколи не дарують приладдя для куріння, тютюнові вироби, а також міцні напої. Як виняток шампанське, колекційне десертне або сухе вино можна дарувати жінці, але не молодій. І то в тому випадку, коли ви впевнені, що це не буде сприйнято як натяк на тяжке минуле чи як перевірка на витривалість без алкоголю. Напої краще дарувати людині, що колекціонує певні їх види після попереднього обговорення. Якщо ви подаруєте велику коробку шоколадних цукерок жінці, схильній до повноти і яка намагається схуднути, то це навряд чи принесе їй задоволення.
Людина, яка хоче залишитись незалежною, ніколи не прийме в подарунок дорогі ювелірні прикраси. Дарувати біжутерію може означати або недолік смаку або коштів.
Непристойно дарувати також предмети туалету (шкарпетки, сорочки, капелюхи, парфуми тощо), виняток - краватка, яка за певних умов вважається допустимим сувеніром.
Вибираючи подарунок, подумайте і про вік партнера, якому він призначений. Це не означає, що є речі, спеціально призначені для молодих та літніх, однак намагайтесь проявити певний такт, щоб не поставити в незручне становище літнього чоловіка занадто яскравою краваткою, а дівчину - сірою хустиною.
Оформлення  і вручення подарунків
Оформляючи подарунок, важливо виявити гарний смак: загорнути його в яскравий барвистий папір, перев'язати стрічкою, додати свою візитну картку або святкову листівку. Подарунок без упаковки або в поліетиленовому пакеті - це зневага до людини. Упаковка надає подарунку не тільки чарівності і принадності, це данина традиції. В отримувача чи дарувальника не завжди може виникнути бажання зразу ж демонструвати подарунок, що може відображати ступінь і глибину взаємин.
Обгортку для квітів треба вибирати залежно від ситуації (офіційна чи неофіційна зустріч), службового становища і професії, статі, віку, а також особливостей національно-психологічного сприйняття кольорів.
Так, зелений колір для мусульман - це колір віри, в Мексиці, Австрії, Ірландії та Китаї - символ розкоші, в Індії - миру і надії, а в Південній Африці - знак гріха.
Білий колір у християн означає невинність і чистоту, а в Китаї та Індії його вважають кольором смутку, трауру. Білий колір асоціюється з денним світлом, а також з продуктивною силою, що знаходиться в молоці і яйцях. З білизною пов'язане уявлення про загальноприйняте, істинне. Разом з тим, білий колір може мати й протилежне значення, він немовби поглинає інші кольори і співвідноситься з порожнечею, безтілесністю.
Жовтий  колір - колір китайських імператорів. З давнини - жовтий колір сприймається як застигле сонячне світло. Це колір осені, зрілого колосся, але це також колір хвороби, поту стороннього світу. У народів Азії - це колір трауру, смутку, в Європі жовтий прапор означав карантин, а жовтий хрест - чуму. На Тибеті - це знак ревнощів.
Червоний  колір у Бразилії і Мексиці - символ крові, смерті, а в арабів, англійців, китайців та індійців - символ величі, влади. Його символічне значення може бути різне: з одного боку, червоне символізує радість, красу, любов, а з іншого ~ ворожбу, помсту, війну. Так, в полінезійців червоний колір означає закоханість, в Китаї про відкриту, щиру людину кажуть "червоне серце", тоді як серце поганої людини - чорне. Червоний колір завжди асоціюється з вогнем і кров'ю. У деяких країнах Америки і Австралії воїни перед боєм розмальовують себе в червоний колір.
Чорний  колір, як правило, означає нещастя, горе, траур. Чорні очі вважаються небезпечними, завидливими. У чорне одягаються актори, поява яких означає смерть. Разом з тим існує певний зв'язок між чорним кольором і сексуальною привабливістю. Так, у арабів "чорнота очей" означає закоханість, "чорнота серця" - любов.
Синій колір в Перу, Китаї, Індії та Бразилії означає траур, у християн голубий - це колір Богородиці, а от араби негативно відносяться до поєднання білого з голубим, оскільки воно асоціюється з ізраїльським прапором.
Синій колір близький до чорного і отримує такі ж символічні значення. Він вважався траурним в Давньому Єгипті і деяких країнах Південної Америки. Французи жах називають "синім страхом".
Зовсім  непросте питання, як дарувати речі. Від того, як ви піднесете свій подарунок, залежить і те, який він матиме ефект. Має значення навіть те, даруєте ви його особисто чи через спільного знайомого. Дарувати потрібно тактовно, з приємними словами, короткими побажаннями, жартом.
Дарування - це церемонія. Бажано підготувати нескладні репліки, знайти відповідні слова і, відкинувши трафарет, відзначити неповторність людини, якій вручається подарунок.
Як вже зазначалось, згідно з діловим протоколом першими вручають дарунки господарі при першій зустрічі. Другий обов'язковий подарунок вручається гостям перед від'їздом. У свою чергу, гості повинні мати хоча б один подарунок, який вручається в будь-який момент відповідно до розвитку взаємовідносин. Дуже полюбляють подарунки турки та японці.
Вручати подарунки краще за все перед завершенням переговорів, наприкінці зустрічі.
Не можна дарувати вживані речі, за винятком антикваріату, коштовностей, які підносяться тільки в особливих випадках, наприклад, на ювілей. Подарунком для фірми може бути і що-небудь з оргтехніки, самовар для чаювання, мікрохвильова піч і навіть автомобіль. Хорошим подарунком була б продукція вашого підприємства, що водночас було б рекламою вашого товару і вказувало на шляхи до співробітництва. Подарунки фірмі вручаються на загальних зборах її працівників за урочистих обставин.
Вибір і вручення квітів
Коли  вас запрошують додому, то найкращий подарунок - живі квіти. Якщо, з'явившись на свято, ви вручаєте квіти господині у передпокої, їх можна залишити в упаковці. Якщо двері вам відчинив хтось із членів сім'ї, то, перш ніж заходити до кімнати, зніміть упаковку, і залишіть її у вітальні. Дарувати загорнуті квіти можна при зустрічі в аеропорту, на вокзалі, при передачі кур'єром, при цьому необхідно вкласти в них свою візитну картку.
Горщики з квітами дарують лише в тих випадках, якщо відомо, що господарям вони подобаються, і вони не проти такого подарунку. Корзини з квітами дарують на ювілеї; сучасні композиції квітів дозволяють зробити їх неповторними.
Зовсім  необов'язково дарувати великі букети. Можна обмежитись і маленьким букетиком, навіть однією квіткою. Недарма японці підкреслюють: Одна квітка краще, ніж сто, передає розкіш, відтінків.
У цілому слід зауважити, що у всіх випадках квіти - приємний подарунок, особливо, якщо вони підібрані зі смаком. Як би не змінювались наші погляди, квіти залишаються невід'ємним атрибутом усіх церемоній: хрестин і поховання, весілля і дипломатичних переговорів, зустрічі і прощання - будь-які урочистості чи знаменні дати немислимі без квітів.
У минулі часи існувала азбука квітів - кожна щось означала. У наш час цією азбукою не завжди користуються. Однак намагайтесь, щоб вас правильно зрозуміли: червоні троянди означають пристрасне кохання, гортензії сприймаються як квіти жалоби. Особливо будьте уважні з іноземними партнерами. Наприклад, французи сприймуть гвоздики і хризантеми як символ нещастя. У цьому їх підтримують японці та іспанці. А ось англійці, голландці, італійці і греки приймуть ці квіти з подякою. Житель Люксембурга вважатиме, що йому дарують сміття! Біла акація була "весільним подарунком" у всіх європейських народів, уособлюючи високе і світле кохання. "Королівська квітка" - біла лілія - символізувала в букеті нареченої юність і цнотливість. Взагалі лілія - це символ Франції. На гербі цієї країни зображено три перехрещені лілії, які символізують милосердя, правосуддя і жалобу. Древні єгиптяни прикрашали ними тіла померлих молодих дівчат. У Стародавньому Римі білі лілії вважались квітами багатства й пишноти, а також символізували надію. У Німеччині вважають, що ця квітка виростає під впливом невідомої сили на могилах людей, які загинули насильницькою смертю, та самовбивць.
Біла  троянда означає сором'язливість. Ще древні греки прикрашали наречених квітами з білих троянд. Трояндами прикрашали також двері в домі нареченої, а пелюстками - шлюбне ліжко. Троянди кидали до ніг переможців, вручали воїнам як нагороду, прикрашали голови. Разом з тим троянди розквітали не тільки на радість живим, але й були знаком пошани пам'яті для померлих. Нагробні плити прикрашали малюнками з щільно замкнутими бутонами троянд. Білі троянди символізують радість, жовті - святість, а червоні - страждання. У деяких країнах Південно-Східної Азії білі квіти - символ жалоби.
Червоний  колір квітів у Мексиці та ряді країн Південної Америки - символ крові і смерті. Хризантеми в Угорщині купують лише на поховання. Конвалії колись у німців вважались символом кохання і щастя. Скільки країн - стільки думок.
Етикет  отримання подарунка
Приймати  подарунки також потрібно тактовно: розгорнути його, якщо дозволяє ситуація, в присутності особи, яка подарувала, оцінити увагу і смак даруючого, виразити задоволення та подякувати. Дуже неввічливо відкласти подарунок не розгорнувши його. Якщо ж подарунок вам не до вподоби, постарайтесь навіть натяком не виявити незадоволення; будь-який подарунок треба приймати з радістю. Виражаючи подяку і захоплення, зробіть це так, щоб не засоромити інших гостей, що прийшли зі скромнішими подарунками або взагалі без них.
За офіційних обставин розгортати подарунки не обов'язково. У Китаї це вважається за необхідність, тим самим демонструючи, що подарунок прийнято, а от в арабських країнах робити цього не слід. За посланий чи переданий через третю особу подарунок бажано подякувати відразу по телефону чи коротеньким листом.
Відмовитися від подарунка можна лише у тому випадку, коли прийняти його непристойно або подарунок настільки дорогий, що спонукає вас відчувати себе боржником. Неправильно було б спочатку вагатися, піддаючись умовлянням, а потім все-таки прийняти подарунок. Якщо ви, не вагаючись, вирішили не приймати подарунок, то знайдіть достатні аргументи, щоб пояснити відмову твердо, але ввічливо.
Приймаючи подарунок, треба пам'ятати, що людина, яка вибирала його, хотіла зробити вам приємне. Інше питання - вдалося їй це зробити чи ні. Бажання порадувати партнера, виявити повагу, зняти напругу в стосунках - цінніше самого подарунка.
Етика ділових стосунків зобов'язує, що на отриманий подарунок відповісти тим же. Щоб не забути, який подарунок було отримано, бажано вести їх облік, це дозволить не повторювати свій презент. Якщо ви не розраховували отримати подарунок, але відчуваєте, що необхідно відповісти тим же, не гаючись відправте свій подарунок, це можна зробити протягом 10 днів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.Скласти  програму перебування делегації  з Німеччини на підприємстві  … у складі 5 осіб (чоловіки) протягом 3 днів мета приїзду …
     Склад оргкомітету:
     Мета  перебування:
     Склад делегації: 5 осіб (чоловіки)
     Термін  перебування: 3 дні (03.10.2011 – 05.10.2011)
     Перший  день
     Загальна  програма
8.30-9.00 Зустріч делегації  в аеропорті м. …
9.00-12.00 Проїзд з м. … до м. …
12.00-13.00 Обід
13.00-15.00 Проведення  переговорів 
15.00-16.00 Перерва на чай  або каву
16.00-18.00 Екскурсія містом
18.00-19.00 Фуршет
 
Детальна програма
8.30-9.00 Зустріч делегації  в аеропорті м. …   Відповідальний
9.00-12.00 Проїзд з  м. … до м. … 2 авто, пальне 200 грн. Відповідальний
12.00-13.00 Обід. Ресторан «Оксана» м. … 500 грн. Відповідальний 
13.00-15.00 Проведення  переговорів 
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.