На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Обгрунтування доцльност проекту

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


        Вступ
         Протягом останніх десятиліть сформувалася нова наукова дисципліна  – управління проектами (project management) – розділ теорії управління соціально  – економічними системами, що вивчає методи, форми, засоби найбільш ефективного й раціонального управління змінами.
             Проект — це обмежений часовими рамками процес, що має визначений початок та кінець, зазвичай обмежений датою, але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів, який здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості. Тимчасова природа проектів контрастує з бізнесом (процесами) , які є повторюваною, постійною або частково постійною діяльністю з виробництва продуктів або послуг. На практиці, управління вищезазначеними двома системами часто різниться і таким чином вимагає розвитку окремих технічних навичок та використання розподіленого управління ними.
       Управління проектом має на меті оптимізувати рух фінансових і грошових потоків, а також ефективно вирішувати проблеми, що виникають між господарськими суб'єктами в процесі реалізації проекту. Відповідь на питання, як мистецьки управляти цим рухом і відносинами, є змістом управління проектом.
        Успішність виконання проекту визначається тим, наскільки ефективно здійснюється його задум, у якому сконцентровані інтереси всіх тих, хто працює над його реалізацією. Але ефективна реалізація задуму проекту можлива тільки при погодженому цілеспрямованому розвитку всіх процесів, що забезпечують цю реалізацію, тобто при ефективному управлінні процесом виконання проекту.
       Проект можна визначити як систему пов'язаних між собою елементів. Зв'язки між елементами проекту, виникаючи й розвиваючись у часі, формують процес його реалізації. Інакше кажучи, процес виконання проекту є процес реалізації певних зв'язків між всіма його елементами. Із цих позицій поняття управління проектами можна визначити наступним чином:
        Система управління проектом являє собою визначення, становлення, регулювання й розвиток зв'язків між елементами проекту, що забезпечують досягнення поставлених перед проектом цілей”.
       Реалізація більшості проектів залежить від забезпеченості ресурсами, що дозволяють досягти поставленої перед проектом цілі, і як вони використовуються. Звідси виникає проблема оптимального управління ресурсами. Однак управління ресурсами є частиною проблеми управління проектами й пов'язане із предметним підходом до управлінської діяльності.
      Управління є надзвичайно складним видом діяльності в будь-якій галузі економіки. Управління реалізацією проектів у цьому змісті – не виключення.        Тому принцип системності стосовно до управління процесом реалізації проектів, тобто погляд на нього як на систему, цілком природний.
Управління  проектом, як і будь – який інший вид управління містить у собі стратегію й тактику управління. Під стратегією розуміються загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Цьому способу відповідає певний набір правил і обмежень для ухвалення рішення. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішення, які не суперечать прийнятій стратегії, відкинувши всі інші варіанти. Тактика – це конкретні методи й прийоми для досягнення поставленою стратегією мети. Завданням тактики управління є вибір найбільш оптимального рішення й найбільш прийнятних у даній господарській ситуації методів і прийомів управління.
 


ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА 

    1. Обґрунтування доцільності проекту.                                                
         Щоб виявити кращий варіант проекту, потрібно розглянути широке коло можливих його варіантів. Надто часто вибір якогось одного способу чи варіанта проекту робиться передчасно. Корисно внести всі можливі варіанти до початкового переліку обговорюваних ідей, а потім, шляхом використання логічної схеми відбору, відкинути ті варіанти, які очевидно гірші. В міру відсіву альтернативних варіантів, деталі й розрахунок кожного аспекту проекту уточнюються. Відхилення варіантів проекту відбувається на основі відбору ідей, які згодом буде прийнято і піддано детальному аналізові на стадіях розробки та експертизи проекту, щоб переконливо мотивувати відхилення якогось варіанта проекту.           Початкова фаза проекту розпочинається з процесу формування його концепції та її обґрунтування. Розробка концепції проекту передбачає виконання таких основних робіт: обґрунтування цілей проекту на основі вивчення ринку та аналізу виробничих можливостей; попередню оцінку капітальних витрат на проект та прогноз оборотного капіталу; оцінку тривалості проекту; прогноз збільшення капіталу від реалізації проекту; 
визначення джерел та розмірів фінансування; основних характеристик проекту тощо. 
          Стадія підготовки проекту поділяється на два етапи – попередня оцінка та додаткові дослідження.

          Ідея проекту повинна бути детально розроблена на стадії ретельного дослідження. Ідея проекту може бути обумовлена: прагненням виконати завдання, що стоять перед країною; незадоволеними потребами й пошуком можливих шляхів їх задоволення;ініціативою приватних чи державних підприємств, які прагнуть одержати переваги у використанні нових можливостей; труднощами або обмеженнями в перебігу розробки, викликаними браком важливих виробничих потужностей, нерозвиненістю сервісу, нестачею матеріальних і людських ресурсів або адміністративними чи іншими перешкодами; наявністю невикористаних або недовикористаних матеріальних чи людських ресурсів та можливістю їх застосування в продуктивніших галузях; 
необхідністю зробити додаткові капіталовкладення; прагненням створити сприятливі умови для формування відповідної інфраструктури виробництва й управління; стихійними лихами (посухи, повені та землетруси).

         Ідеї щодо проекту надходять також із – за кордону в результаті: 
пропозицій іноземних громадян або фірм про інвестиції; інвестиційних стратегій, розроблених іншими країнами, а також можливостей, що виникають у зв'язку з міжнародними договорами; домінуючих поглядів фахівців або ж консенсусу в рамках міжнародної спільноти з таких питань, як: народонаселення, стан навколишнього природного середовища та боротьба із зубожінням; діяльності організацій по наданню двосторонньої допомоги і поточних проектів цих організацій у даній країні.

          Ідея проекту піддається попередній перевірці в дослідженнях можливостей. Попередні дослідження ґрунтуються здебільшого на загальних оцінках, ніж на детальному аналізі, тому їх можна проводити у трьох напрямках: дослідження регіонів (виявлення можливостей у даному регіоні); 
виробничі дослідження (виявлення можливостей у даній галузі 
промисловості); дослідження природних ресурсів, сільськогосподарської та промислової продукції тощо. Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть служити достатнім його обґрунтуванням, проте, якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

        Додаткові дослідження включають: вивчення ринку за конкретними групами товарів (попит, його стійкість та ціна); оцінка конкретних сировинних і матеріальних ресурсів за ступенем доступності існуючих та призначених цін на ці ресурси; відбір можливих для використання технологій; визначення та уточнення масштабів проекту, можливі транспортні втрати; уточнення екологічної допустимості, тобто чіткий план впливу на довкілля; визначення потенційних джерел фінансування, порівняння альтернатив; визначення часових меж альтернативних проектів. Коли проектна ідея конкретизована, вона піддається поточній перевірці на можливість виконання, проводиться дослідження цих можливостей. Попередній аналіз повинен показати підтвердження можливості технічної реалізації у відповідній країні, регіоні чи місті та виявити всі шанси економічного впровадження.
           Передпроектне дослідження повинне дати відповіді на такі питання:  
          1. Технічна можливість виконання проекту: особливі вимоги до місця реалізації та порівняння з потенційними місцями проекту (клімат, власність на землю і т. ін.); наявність або можливість забезпечення машинами та обладнанням, виробнича потужність; гнучкість обладнання в розрахунку на диверсифікацію виробництва; наявність необхідної інфраструктури; кваліфікаційні вимоги до управлінського апарату та обслуговуючого персоналу; вимоги до інших ресурсів; планові терміни.

         2. Економічна можливість виконання проекту: очікуваний збут, поділений на найважливіші групи продуктів та регіональні ринки (експорт або внутрішній ринок); витрати на створення підприємства, очікувані річні поточні витрати, в тому числі умовно – постійні адміністративно-управлінські витрати і т, ін.; 
розвиток ринку робочої сили та ринків сировини, основних та додаткових матеріалів; можливі інвестори (власний капітал, кредити банків і т. ін.); 
фінансовий результат проекту. Обов'язково потрібно визначити також джерело ризику.

          У заключних проектних дослідженнях, на основі яких приймаються інвестиційні рішення, використовують елементи попередніх етапів аналізу. Як правило, заключні дослідження складаються з таких частин: техніко-економічний аналіз, фінансовий аналіз та загальноекономічний аналіз. 
При проведені техніко – економічного аналізу розглядаються питання технічних можливостей, питання ринку збуту та закупівель, потреб матеріалів з урахуванням використовуваної техніки тощо, при цьому враховується потреба в додатковій інформації з боку потенційних партнерів та інвесторів. 
Взагалі, техніко – економічний аналіз розбивають на такі пункти: 
           Передісторія та зародження проекту. Зазначається ім'я та адреса ініціатора проекту, галузь і ціль підприємницької діяльності, орієнтація проекту (наприклад, на збут чи на сировинну базу), орієнтація проекту на внутрішній ринок або на експорт, політико-економічна підтримка проекту. 
Ринок збуту та виробничі потужності. Аналізується річний попит для всієї економіки та регіону, досліджується тенденція розвитку на ринку збуту, виробнича програма, експорт та імпорт продукції галузі, абсолютна виробнича потужність та порівняння з обсягами всього ринку.

           Ринки матеріалів та інших ресурсів. Розглядаються питання наявності сировини, основних та допоміжних виробничих матеріалів, комплектуючих виробів, наявність комунікацій, тенденції розвитку на ринках закупівель (ціни та обсяги), конкретизується необхідність у ресурсах тощо.
           Місцезнаходження. Необхідно надати точні дані про місцезнаходження, клімат, можливості забезпечення землею, відстань до ринків сировини та ринків інших закупівель, відстань до ринків збуту, потенціал робочої сили в регіоні, транспортну систему.
            Техніка проекту. Вибраний спосіб виробництва, необхідне обладнання, інженерне забезпечення.
            Юридична форма  та організаційна  структура, а також  інші витрати на  організацію. 
            Потреба в робочій  силі для проекту,  при цьому виділяють  кваліфікованих та  некваліфікованих  робітників та  менеджерів.
           Визначення термінів реалізації проекту. Визначається тривалість різних етапів проекту та тривалість можливих випробувань.
          Фінансовий аналіз може складатися з таких етапів:
    Спільне представлення потоків надходжень та виплат проекту. 
    Представлення джерел фінансування (власний та позиковий капітал).

    Складання планових балансів для зовнішнього представлення, планування ліквідності.
    Розрахунок економічної ефективності.
    Оцінка проекту за допомогою стандартних критеріїв інвестиційних розрахунків.
         Загальноекономічний аналіз включає опис загальної економічної ситуації, спільне представлення витрат та вигод проекту, які торкаються національних економічних суб'єктів, переоцінку витрат та результатів за національно-економічними критеріями тощо.
        Необхідно здійснити екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту та зробити загальні висновки.
        Екологічна експертиза дозволяє оцінити вплив проекту на навколишнє середовище за такими напрямками: забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойм; зниження біологічної різноманітності; перевезення, використання або віддалення небезпечних чи токсичних відходів; засоленість та заболоченість земель.
       Соціальна експертиза дозволяє визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону від реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на населення. 
Проект може вважатися вивіреним і готовим для передачі на стадію детальної розробки та реалізації за дотримання таких умов: проведено відбір альтернативних варіантів проекту, визначено основні переваги та недоліки; 
ідентифіковано основні організаційні й політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено як вони можуть бути розв'язані; 
визначені очікувані вигоди й витрати, можливий ризик та шанси реалізації; 
існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.

        Незважаючи на розмаїтість проектів їхній аналіз звичайно відповідає певній загальній схемі, що включає спеціальні розділи, які оцінюють комерційну, технічну, фінансову, економічну й інституціональну виконуваність проекту.

Рис.2.1. Загальна послідовність  аналізу проекту.
        Організаційні цілі та цілі інвестиційного проекту можна досягти лише тоді, коли визначені потреби і бажання цільових ринків і знайшли шляхи ефективніше за конкурентів задовольняти потреби клієнтів. З цією метою проводиться аналіз комерційної здійснимості проекту ( маркетинговий аналіз).                
          Технічний аналіз посідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Технічний аналіз покликаний відповісти на питання як і з якими витратами ми будемо виробляти продукцію проекту. Одержавши відповіді на ці питання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.
          Технічний аналіз покликаний показати техніко-технологічну обґрунтованість проектних рішень.
          Правило вибору технології передбачає комплексний аналіз деяких альтернативних технологій і вибір найкращого варіанта на основі певного агрегованого критерію.
          Ключові фактори вибору серед альтернативних технологій зводяться до аналізу наступних аспектів використання технологій:
    досвід використання обраних технологій у подібних масштабах (масштаби можуть бути занадто великі для конкретного ринку);
    доступність сировини (скільки потенційних постачальників, які їхні виробничі потужності, якість сировини, яке кількість інших споживачів сировини, вартість сировини, метод і вартість доставки, ризик у відношенні навколишнього середовища);
    комунальні послуги і комунікації;
    наявність у організації, що продає технологію, патенту чи ліцензії;
    початковий супровід виробництва продавцем технології;
    пристосованість технології до місцевих умов (температура, вологість і т.п.);
    завантажувальний фактор (у відсотках від номінальної потужності за умовами проекту) і час для виходу на стійкий стан, що відповідає повній продуктивності;
    безпека й екологія;
    капітальні і виробничі витрати.
       Фінансовий аналіз інвестиційного проектуце сукупність прийомів та методів оцінки ефективності проекту за весь строк життя у взаємозв’язку з поточною діяльністю підприємства.
      Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:
    дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства “без проекту” і “з проектом”;
    оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;
    визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;
    оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.
 
 





 

Рис.2.2. Схема фінансового аналізу
         Економічний аналіз складається в оцінці впливу внеску проекту в збільшенні багатства держави (нації).
        Для великих інвестиційних проектів крім оцінки їхньої фінансової ефективності прийнято аналізувати економічну ефективність і економічну привабливість (тобто ступінь відповідності проекту національним пріоритетним задачам).
         Вимір економічної ефективності проводиться з урахуванням вартості можливої закупівлі ресурсів і готової продукції, внутрішніх цін (які відрізняються від світових), і багато чого іншого, що є відмінною рисою країни і не збігається зі світовими правилами і розцінками (наприклад, умови роботи з валютами інших країн).
         Ще раз підкреслимо, що економічний аналіз звичайно проводиться для великих інвестиційних проектів, що розробляються за замовленням уряду і покликані вирішити національно значиму задачу. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект по своїй власній ініціативі, самостійно залучаючи інвестора, воно в остаточному підсумку фокусує загальний інтерес проекту на вигодах його учасників, головним чином тих фізичних і юридичних осіб, що надали фінансові ресурси для проекту. І якщо в число цих осіб не входить держава, економічний аналіз проекту можна не робити.
         Інституціональний аналіз оцінює можливість успішного виконання інвестиційного проекту з врахуванням організаційної, правової, політичної й адміністративної обстановки. Оцінка внутрішніх факторів звичайно проводиться за наступною схемою.
         Аналіз можливостей виробничого менеджменту. Аналізуючи виробничий    менеджмент підприємства, необхідно сфокусуватися на наступних питаннях:                  
    досвід і кваліфікація менеджерів підприємства, їхня мотивація в рамках проекту (наприклад у виді частки від прибутку),
    сумісність менеджерів з цілями проекту й основними етичними і культурними цінностями проекту.
        Аналіз трудових ресурсів. Трудові ресурси, що планується залучити для реалізації проекту повинні відповідати рівню використовуваних у проекті технологій. Дане питання стає актуальним у випадку використання принципово нової для підприємства закордонної чи вітчизняної технології. Може скластися ситуація, коли культура виробництва на підприємстві попросту не відповідає розроблювальному проекту, і тоді необхідно або навчати робітників, або наймати нових.
         Аналіз організаційної структури. Прийнята на підприємстві організаційна структура не повинна гальмувати розвиток проекту. Необхідно проаналізувати, як відбувається на підприємстві процес прийняття рішень і як здійснюється розподіл відповідальності за їхнє виконання.
Основні пріоритети в плані аналізу зовнішніх  факторів головним чином обумовлені наступними двома аспектами.
          Політика держави, у якій виділяються для детального аналізу наступні позиції:
    умови імпорту й експорту сировини і товарів,
    можливість для іноземних інвесторів вкладати кошти й експортувати товари,
    закони про працю,
    основні положення фінансового і банківського регулювання.
         Дані питання найбільш важливі для тих проектів, що припускають залучення західного стратегічного інвестора.
        Схвалення державою. Даний фактор варто розглядати головним чином для великих інвестиційних проектів, спрямованих на рішення великої задачі в масштабах економіки країни в цілому. Тут найбільш важливим є фактор часу для схвалення. Найбільш небезпечної виглядає ситуація, коли проект бездоганний у технічних, фінансових і економічних відносинах, є інвестори, готові зараз укласти гроші в проект, але рішення держави затримується чи відкладається на 1 – 2 роки. У результаті інвестор вкладає гроші в інший проект. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
    Задача 1.
        Підприємство розглядає можливість  реалізації одного з проектів  X, Y, чи Z. Інвестиційний портфель фірми обмежений і дорівнює 100 тис. грн. Який варіант інвестування ви запропонуєте підприємству за умов дисконтної ставки 10%? Чому? Структура грошових потоків за проектом подана в таблиці:
Таблиця 1
Період Проект  Х Проект Y Проект Z
0 -50 -100 -50
1 40 55 75
2 120 75 65
3 30 125 30
 
Розв’язання:
      Розраховуємо NPV ( чисту приведену вартість ) проекту:
            Показник NPV (net present value) чистий приведений дохід, або чиста приведена (теперішня) вартість визначається як різниця між приведеною до теперішньої  вартості (шляхом дисконтування) величиною грошового протоку за період експлуатації інвестиційного проекту за сумою інвестованих в його реалізацію коштів:
                                              
,                                        (1.1)

 де:    I інвестиції (капіталовкладення), що здійснені в нульовому періоді, (тобто до початку експлуатації проекту) тис. грн
           CF – майбутні грошові потоки (надходження готівки – cash flow), отримані в t – му періоді, тис. грн.;
           r – норма дисконту (дисконтна ставка), %;
           t – період реалізації проекту;
           n – кількість періодів реалізації проекту, або життєвий цикл проекту;
       – коефіцієнт дисконтування t – го періоду.
          Якщо величина NPV позитивна, тобто NPV > 0, це означає, що проект задовольняє обраній нормі дисконту.
           Від’ємна величина NPV, тобто NPV < 0 показує що, встановлена норма прибутку не забезпечується і проект збитковий.
          Якщо NPV = 0, проект тільки відшкодовує здійснені витрати, але не дає прибутку.
          У нашому випадку:

             Реалізація даного проекту X передбачає отримання прибутку у розмірі 108,08 тис. грн., реалізація проекту Y передбачає отримання прибутку у розмірі 105,89 тис. грн., та реалізація проекту Z передбачає отримання прибутку у розмірі 94,44 тис. грн.
             Отже, на основі проведених розрахунків показників ефективності інвестиційних проектів можна зробити висновок, що проекти X, Y являються більш ефективнішими, більш прививабливими та менш  ризикованими, оскільки за цими проектами показники NPV є досить високими та позитивними.
     

      Розраховуємо  індекс доходності:
           Відносний показник PI – індекс доходності (profitability index) визначає скільки одиниць сучасної вартості грошового потоку припадає на одиницю початкових витрат
                                                                                        (1.2)
           де, PV – приведена вартість (present value) потоку очікуваних у майбутньому платежів, тис. грн.
                I інвестиції (капіталовкладення), що здійснені в нульовому періоді, (тобто до початку експлуатації проекту) тис. грн
                                                ,                                      (1.3)
                                                                                        (1,4)
           Отже:
  =
           На 1 грн. інвестиційних витрат отримано 3 грн. 16 коп. приведеної вартості грошового потоку.
=
           На 1 грн. інвестиційних витрат отримано 2 грн. 06 коп. приведеної вартості грошового потоку.
=
           На 1 грн. інвестиційних витрат отримано 2 грн. 89 коп. приведеної вартості грошового потоку.
            За показниками індексу доходності (PI) по трьом проектам, можна зробити висновок, що найкращими являбться проекти X, Z , так як мають найвищі показники, таким чином проекти можна реалізувати.
            Якщо приймаємо до реалізації  проекти  X, Z, то можемо розглянути сумарний показник  NPV, тому що NPV  різних проектів  можна складати.
             Отже,

            При цьому індекс дохідності  двох проектів буде:
=
             Реалізація проектів X, Z, передбачає отримання прибутку у розмірі 302,51 тис. грн., та на 1 грн. інвестиційних витрат отримано 4 грн. 02 коп. приведеної вартості грошових потоків. 

    Задача  2.
         Розрахуйте показники NPV, PI та термін окупності проекту та проаналізуйте залежність цих показників від зміни рівня дисконтної ставки та структури грошового потоку за такими даними:
        Початкові інвестиції – 150 тис.  грн. Дисконтна ставка – 11%. Грошові потоки з першого по  шостий рік наступні, тис. грн.:
      Таблиця 2
Роки 1 2 3 4 5 6
CF
60 50 40 30 20 10
 
       Як зміняться показники  ефективності  проекту, якщо: дисконтна ставка  знизилась до 8%? Всі елементи грошового  потоку будуть рівні між собою  і складатимуть 45 тис. грн.? Якщо  дохід в останньому році складе 50 тис. грн.
      Розв’язання:
      Розраховуємо NPV ( чисту приведену вартість ) проекту:
                                       
,                                   (2.1)


           Отже, за даними розрахунками показник NPV > 0 і становить 10,6 тис. грн. , отже, проект можна реалізувати. За умови правильної оцінки грошових потоків проект окупиться.
      Розраховуємо  індекс доходності:
                                                                                                      (2.2)
                                                ,                                     (2.3)
           Отже:
 PI = = 1,07
            Як показує індекс доходності (PI), реалізація проекту дозволить отримати з кожної грн. інвестованих в нього коштів 1 грн. 07 коп. приведеної вартості грошового потоку.
           3.Розраховуємо період окупності.
          Період окупності проекту (payback period) визначається як період часу, протягом якого початкові інвестиції окупляться, відшкодуються за рахунок грошових надходжень, отриманих в процесі реалізації проекту.
           Період окупності можна визначити двома способами:
      Перший  спосіб. У його основі покладено визначення середньої величини приведеної вартості грошового потоку:
      
                                                (2.4)
      де, –  період окупності проекту років;
           – початкові інвестиції, тис. грн.; 
              – середньорічна вартість грошового потоку, тис. грн.

                                                 = ,                                                    (2.5)
      Другий спосіб:  Кумулятивний (наростаючим підсумком), за допомогою табличного методу. Цей метод точніший, дає змогу визначити період окупності з точністю до місяців. Періодом окупність проекту визначається той показник у якому NPV набуває позитивного значення.
      Період  окупності за приблизним розрахунком  складе 5 років 7 місяців:
= = 5,6 року,
де  = = 26,8 тис. грн.
      Для точного розрахунку періоду окупності  складемо наступну таблицю.
                                                                                                      Таблиця 3
    t, роки
    CF
    , тис. грн.
    PV, тис. грн. NPV, тис. грн.
    0 1 ? 150 ? 150 ? 150
    1 0,900 60 54,0          ? 96,0
    2 0,812 50 40,6  ? 55,4
    3 0,731 40 29,2   ? 26,2
    4 0,659 30 19,8 ? 6,4
    5 0,593 20 11,9   5,5
    6 0,534 10 5,3    10,8
    Всього х х 160,8 х
 
      Коефіцієнт  дисконтування  отриманий в результаті:
      1рік:         4 рік:
            2 рік:     5 рік:
            3 рік:     6 рік:
      NPV в останній колонці розраховується наростаючим підсумком, тобто до попереднього значення NPV додається значення PV наступного року.
      Розрахунки  періоду окупності показують, що проект окупається лише на п’ятому році експлуатації:
      ДРВ = 4 + = 4 + 0,54 =  4,54 року або 4 рік і 5 місяці. 
 

       Як  бачимо, результати розрахунку періоду  окупності за обома способами  не збігаються, що обумовлено різною методикою  розрахунку, яка застосовується. Другий (табличний) спосіб розрахунку точніший. Розходження результатів розрахунків періоду окупності у 1 рік 2 місяці викликано тим, що за першим методом застосовується середня оцінка величини грошового потоку, тоді як табл. 3 показує, що в перші роки використання технології надходження коштів були більшими, ніж середньорічні, що становлять за розрахунком 26,80 тис. грн.
           а) Визначаємо вплив зміни рівня дисконтної ставки:
          Якщо дисконтну ставку зменшити  до 8%, то показник NPV становитиме:
                                                                  (2.6)
           При зменшенні дисконтної ставки до 8 % не призведе до зростання ризиків, проект залишається ефективним та привабливим.
                                                
                                           (2.7)

= = 1,15
            Як показує індекс доходності  , реалізація проекту дозволить отримати з кожної грн. інвестованих в нього коштів 1 грн. 15 коп. приведеної вартості грошового потоку.
          б) Визначаємо вплив зміни на структуру грошового потоку:
          Початкові інвестиції – 150 тис. грн. Дисконтна ставка – 11%. Грошові потоки з першого по шостий рік складають 45 тис. грн.:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.