На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Вимоги й типов помилки при виконанн науково-дослдної роботи

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 26.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Вступ
     У вищих навчальних закладах України  впродовж десятиріч склалися певні  форми науково-дослідної роботи студентів:
     —участь у різних видах навчальної аудиторної роботи (лекції, семінари, лабораторні  заняття) з елементами наукових досліджень;
     —індивідуальна робота викладачів зі студентами, які займаються науковими дослідженнями;
     —науково-дослідна робота студентів у наукових гуртках, конструкторських бюро тощо;
     —участь студентів-дослідників у постійних  наукових проблемних групах;
     —участь студентів у науково-практичних конференціях, наукових читаннях, семінарах та ін.;
     —проведення наукових пошуків у процесі виконання  різних видів практики в навчально-виховних закладах та на виробництві.
     Кожна із зазначених форм науково-дослідної  роботи є своєрідною і потребує творчого підходу до її організації. Бажано, щоб більшість студентів на засадах власного інтересу була охоплена тими чи тими формами науково-дослідної роботи. І знову ж таки ця діяльність повинна мати чітку організацію й достатнє економічне забезпечення.
     Багаторічний  досвід діяльності вітчизняних ВНЗ  дає підстави виокремити такі види науково-дослідної роботи студентів:
     —аналіз наукової літератури;
     —систематизація матеріалів опрацювання літературних джерел;
     —добір  наукової літератури, складання бібліографій з визначених тем;
     —підготовка наукових повідомлень і рефератів;
     —наукові  доповіді, тези;
     —наукові  статті;
     —методичні  розробки з актуальних питань професійної  діяльності;
     —наукові  звіти про виконання елементів  досліджень під час практики;
     —конструкторські розробки приладів, пристроїв та ін.;
     —дослідні комп?ютерні програми;
     —курсові;
     —кваліфікаційні;
     —дипломні;
     —магістерські роботи та ін.
     До  кожного із зазначених видів наукових досліджень ставляться певні вимоги. Зупинимося, передусім, на загальних вимогах до педагогічних досліджень. Хоча вони можуть стосуватися наукових досліджень і з інших наук.
     Суттєвим  завданням методології педагогіки є забезпечення оптимальних організаційних форм педагогічних досліджень, дотримання системи і послідовності протікання дослідної роботи. Тому важливо визначити умови, за яких педагогічні дослідження можуть бути ефективними. З погляду методології дослідження педагогічних явищ варто, передусім, забезпечити такі умови:
     1.  Вибір актуальної і перспективної проблематики дослідження, яка б допомагала розкривати суттєві закономірності навчально-виховної роботи з погляду формування всебічно розвиненої особистості, була б спрямована на перспективу розвитку суспільства в умовах дієвості нових інформаційних технологій і довкілля, де людина має залишатися в центрі всіх сфер суспільної й економічної діяльності.
     2.Спрямованість  методів і методик організації  досліджень на обґрунтування  нових теоретичних і методологічних  засад удосконалення навчально-виховного процесу на всіх етапах навчання.
     3.Широке  використання нових підходів  до аналізу суспільних явищ, зокрема, системно-структурного підходу, який дає можливість досліджувати явища комплексно, з позицій діалектики їх розвитку. 

     Наукова робота - це самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам,  має певну структуру, містить результат власного і власні, висновки, її якість може бути визначена за такими критеріями:
    актуальність обраної теми;
    науковість, повнота розкриття теми , аргументованість висновків;
    елемент творчості;
    стиль, грамотність.
     Структура дослідження
     Структура дослідження має містити такі основні компоненти: обґрунтування актуальності й доцільності дослідження конкретної теми; визначення об?єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань дослідження; зазначення методологічних основ дослідження; виділення новизни, теоретичного і практичного значення проведеного дослідження. Між указаними компонентами має простежуватися тісний логічний зв?язок.
     Педагогічне дослідження має бути логічно послідовним:
     1. Розв?язання окремих теоретичних  завдань, які входять у структуру  загальних наукових проблем.
     2. Вивчення стану дослідження теоретичних  і практичних аспектів визначеної  проблеми.
     3. Обґрунтування наукових засобів  для вирішення поставлених завдань.
     4. Експериментальна перевірка гіпотез  і умов розв?язання окремих  завдань.
     5. Розробка педагогічних рекомендацій  для запровадження результатів  дослідження в практику.
     Навчальними планами спеціальностей передбачено  виконання студентами курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт. Курсові роботи є складовими опрацювання окремих навчальних дисциплін і сприяють узагальненню та поглибленню знань. У процесі підготовки курсових робіт студенти оволодівають уміннями добору літератури з обраної теми, опрацювання її, логічного структурування цього виду наукового дослідження. Тематика курсових робіт розробляється кафедрою відповідно до змісту навчальної дисципліни. Студент обирає тему курсової роботи з урахуванням своїх інтересів. Після завершення курсової роботи передбачено її захист перед комісією, яка складається із 2—3 викладачів. Праця над науково-дослыдною роботою, її захист — важливий етап наукового становлення майбутнього фахівця.
     Перш  ніж працювати над обраною  темою, учень повинен мати уявлення про методи наукового дослідження - тобто шлях дослідження, спосіб досягнення рішень конкретних завдань. При дослідженні мовних фактів можуть бути використані, наприклад, такі методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, описовий, порівняльно-історичний, лінгвістичної географії, зіставний, структурний, методи соціолінгвістики (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, експериментування тощо). [3].
     Правильно обрати тему роботи - це наполовину забезпечити  її успішне виконання. При цьому потрібно обов'язково враховувати сили й здібності учня. У самому формулюванні теми міститься мета дослідження, яка в процесі дослідження може розвиватися й збагачуватися, але її суть залишається тою самою, доки проблема не буде розв'язана. Тема повинна бути актуальною та відзначатися новизною. Формулювання теми передбачає і з'ясування шляхів, методів її вирішення. Від правильності формулювання теми і завдань дослідження залежить і кінцевий результат.
     Назва теми повинна бути простою, по можливості короткою і оригінальною, іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий підзаголовок (2-5 слів). У назвах необхідно уникати ускладненої термінології, особливо так званого псевдонаукового характеру, як, наприклад, "Дослідження питання...", "Деякі питання...", "Дослідження деяких шляхів...".
     Перед тим, як робити науковий виклад теми, виконавець повинен мати вже зібраний фактичний  матеріал, розгорнутий план свого  твору, чітко уявляти всю його структуру. Чітке уявлення мети та провідної  ідеї дослідження гарантує правильне викладення кожної думки.
     Науково-дослідницька робота має таку структуру: вступ, основна частина, висновки, література, додатки (за їх необхідності).
     Компоненти  наукової роботи
     —титульний  аркуш;
     —зміст;
     —перелік  умовних позначень (за необхідності);
     —вступ;
     —основну  частину, яка складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів;
     —висновки;
     —список використаних джерел;
     —додатки (у разі необхідності).
     Мова  написання дипломної (кваліфікаційної) роботи — державна. [2]. 
     Вимоги до змісту роботи
     Титульний аркуш роботи містить назву вищого навчального закладу, де вона виконана; прізвище, ім?я, по батькові автора; назву  роботи; шифр і найменування спеціальності, з якої виконується кваліфікаційна, дипломна робота; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім?я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта; місто і рік.
     Зміст
     Зміст подають на початку роботи. Він  містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків та ін.
     Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень  і термінів (за необхідності)
     Якщо  в роботі вживається спеціальна термінологія, а також використовуються маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа — їх розшифровку.
     Якщо  в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
     Вступ
     У вступі розкривається сутність і  стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.
     Актуальність  теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими варіантами розв?язання проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Досить кількома реченнями висвітлити головне — сутність проблеми або наукового дослідження.
     Зв?язок роботи з науковими  програмами, планами, темами. Коротко викладається зв?язок обраного напряму досліджень з науковими програмами, планами, темами навчального закладу, а також з галузевими та (або) державними планами і програмами.
     Мета  і завдання дослідження. Формулюються мета роботи і завдання, які необхідно розв?язати для її досягнення. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
     Об?єкт  дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обрану для вивчення.
     Предмет дослідження міститься в межах об?єкта.
     Об?єкт  і предмет дослідження  як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об?єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента-дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної, дипломної роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва. [3].
     Методи  дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
     Наукова новизна одержаних  результатів. Подається коротка анотація нових наукових положень, розв?язань, запропонованих автором. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх застосування, а в роботі, яка має практичне значення, — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Вказуючи на практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
     Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена їх реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
     Публікації. Вказується, в скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати роботи.
     Основна частина
     Основна частина роботи складається з  розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
     У розділах основної частини подають:
     —огляд  літератури за темою і вибір напрямів досліджень;
     —виклад загальної методики й основних методів досліджень;
     —експериментальну частину і методику досліджень;
     —проведені  теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
     —аналіз і узагальнення результатів досліджень.
     В огляді літератури автор роботи окреслює основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою. Стисло, критично аналізуючи роботи попередників, він повинен указати на ті питання, що залишилися нерозв?язаними, і, отже, визначити своє місце у розв?язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у цій галузі.
     У розділах основної частини, як правило, обґрунтовують вибір напряму  досліджень, наводять методи розв?язання  завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних — принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань. [4].
     В основній частині з вичерпною  повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку повноті розв?язання поставлених завдань, достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівнянню з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтуванню потреби додаткових досліджень або необхідності їх припинення.
     Виклад  матеріалу підпорядковують одній  провідній ідеї, чітко визначеній автором.
     Висновки
     У висновках викладають найбільш важливі  наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв?язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи розв?язання поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), наводять їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв?язаннями.
     У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.
     Список  використаних джерел
     Назви використаних джерел слід розташовувати  в списку або згідно з порядком посилань у тексті з їх наскрізною нумерацією, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, або в хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної і видавничої справи.
     Додатки
     За  потреби до додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:
     —проміжні математичні доведення, формули  і розрахунки;
     —таблиці  допоміжних цифрових даних;
     —протоколи  та акти випробувань, впровадження; розрахунки економічного ефекту;
     —інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв?язання завдань за допомогою комп?ютера, які розроблені у процесі виконання роботи;
     —ілюстрації допоміжного характеру. [5]. 
 

     Правила оформлення роботи
     Роботу  друкують машинописним способом або  за допомогою комп?ютера на одному боці аркуша білого паперу форматом А4 (210 х 298 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3.
     Кількість примірників роботи визначається випускового  кафедрою. Всі примірники мають бути ідентичними і засвідченими завідувачем кафедри.
     Обсяг кваліфікаційної роботи повинен  становити не менше 20 сторінок (для  гуманітарних спеціальностей — не менше 30) друкованого тексту. Обсяг дипломної роботи повинен становити не менше 30 сторінок (для гуманітарних спеціальностей — не менше 40) друкованого тексту.
     Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи  поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — не менше 20 мм, нижнє — не менше 20 мм.
     Шрифт друку повинен бути чітким, рядок  — чорного кольору. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.
     Друкарські  помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням коригуючою рідиною і нанесенням на тому ж місці рядками виправленого тексту (фрагмента малюнка) машинописним способом.
     Роздруковані на комп?ютері програми повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують, як правило, в додатках.
     Текст основної частини роботи поділяють  на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. [6].
     Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів  друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має становити 3—4 інтервали. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
     Нумерація
     Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
     Першою  сторінкою роботи є титульний  аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.
     Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
     Підрозділи  нумерують у межах кожного  розділу. Номер підрозділу складається  з номера розділу і порядкового  номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка. Наприклад ,"2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
     Пункти  нумерують у межах кожного  підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера має стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
     Підпункти нумерують у межах кожного  пункту за такими ж правилами, як пункти. [7].
     Ілюстрації (світлини, креслення, схеми, графіки, рисунки, таблиці) необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній  сторінці. Ілюстрації і таблиці, які  розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті і (або) у додатках.
     Ілюстрації  позначають скороченням "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
     Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, то її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".
     Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, " ...у працях[1—7]...".
     Допускається  наводити посилання на джерела у  виносках, при цьому оформлення посилання  має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань і зазначенням номера. Наприклад, цитата в тексті: "...щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярд а тон різноманітних твердих промислових відходів..." [6, 20]. Відповідний опис у переліку посилань: 6. Бент О.П. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. — 1995. — №2.—С 20.
     Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, " рис. 1.2".
     На  всі таблиці мають бути посилання  в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... у табл. 1.2". У повторних  посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".[8].
     Загальні  вимоги до цитування:
     а)      текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
     б)       цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
     в)      кожна цитата обов?язково супроводжується посиланням на джерело;
     г)       при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.
     Науково-дослідницька робота повинна засвідчити теоретичні знання учня; навички самостійно опрацьовувати  наукові джерела (статті, монографії, матеріали творчих дискусій тощо) і на їх підставі приходити до самостійних висновків та узагальнень оригінального наукового характеру. Мова науково-дослідницької роботи повинна бути точною, чіткою, зрозумілою й позбавленою подвійного тлумачення.
     Як  показує досвід роботи, типовими недоліками багатьох учнівських наукових досліджень є їх реферативно-описовий характер; неповнота розкриття теми (це часто  трапляється через те, що сама тема сформульована занадто широко й  учень просто фізично не в змозі її осягнути й дослідити); відхилення від теми дослідження; не визначено завдань дослідження, які потрібно виконати. задля досягнення мети; відсутність посилань на використану літературу; не дотримання наукового стилю викладу: відсутність власних висновків, які б логічно випливали з проведеного дослідження; наявність пунктуаційних, стилістичних, мовленнєвих помилок тощо.
     Організація пошукової діяльності учнів дає  їм можливість самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Але учитель повинен усвідомлювати, що робота над розвитком науково-дослідницьких здібностей учнів повинна носити не епізодичний характер, а представляти собою цілісну систему навчання. Лише за такої умови ми можемо досягти якісних результатів.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.