На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Оцнка та аналз рентабельност дяльност пдприємства

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 27.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  аграрної політики та продовольства України
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 
 

Кафедра фінанси підприємства 
 
 

Індивідуальне науково-дослідне завдання 

на  тему: «Оцінка та аналіз рентабельності діяльності підприємства та факторів їх зміни» 
 
 

                                                                                      Робота:
                                                                        Студентки 4 курсу, 1 групи
 Факультет «Менеджмент і економіка»
                                          Напрям «Менеджмент»                       
                                                                       Герасименко Я.М.                                             

                                                                                  
Харків-2011
Зміст 

Вступ
1. Економічна сутність та показники рентабельності підприємства.
2. Фактори, що впливають на рентабельність підприємства.
3.Характеристика резервів покращення фінансових результатів та          рентабельності підприємства.
Висновки
Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
       В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв'язані  з урахуванням фінансового положення  підприємства.
       Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній  сфері людської діяльності. Необхідно  здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне  підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід  до економіки вищої організації  і ефективності зі всесторонньо розвиненими  продуктивними силами і виробничими  відносинами, добре відладженим  господарським механізмом. В значній  мірі необхідні умови для цього  створюються ринковою економікою.
       Один  з чинників підвищення ефективності - вдосконалення структури економіки. Вищими темпами необхідно розвивати  галузі, що забезпечують науково-технічний  прогрес і успішне рішення  соціальних задач, добиватися поліпшення пропорцій між виробництвом засобів  виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.
       Основою економіки вже довгий час є  підприємство. Ефективність його діяльності - це і робочі місця, і національний дохід, і форма ринкової інфраструктури.
       Актуальність  теми полягає в тому, що для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Порівняння прибутку з витратами означає рентабельність, або, точніше, норму рентабельності.
       Предмет дослідження. У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем рентабельності. Рентабельність виступає одним з найважливіших основних показників роботи підприємства.
       Показники рентабельності більш повно, чим  прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість  різних напрямів діяльності, окупність  витрат і так далі. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними  ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. 

 

    Економічна  сутність та показники рентабельності підприємства.
 
     Рентабельність  – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь  використання капіталу у процесі  виробництва.
     Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів  та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.
     Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини  вони є обов'язковими елементами порівняного  аналізу та оцінки фінансового стану  підприємства.
     При аналізі виробництва, показники  рентабельності можна об'єднати в  слідуючи групи:
     1) показники рентабельності продукції;
     2) показники рентабельності капіталів  (активів);
     3) показники, розраховані на підставі  потоків власних грошових коштів.
     Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства (рис.1.1).
       
 
 

     Рис. 1.1 Показники рентабельності продукції
     Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного  та звітного періоду.
       Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру
авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний  капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал (рис.1.2). 
 
 
 

     Рис. 1.2 Показники рентабельності капіталів
     Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів  для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.
     Дані  показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію  підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних  інвесторів і кредиторів - віддача  на інвестований капітал; власників  та засновників - доходність акцій.
     Кожний  з перерахованих показників легко  моделюється по факторним залежностям (рис. 1.3).
     
     Рис. 1.3 Факторна залежність показників рентабельності
     Ця  формула розкриває зв'язок між  рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).        Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.
     Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис.1.4).
     
     Рис. 1.4. Показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.
     Дані  показники дають уяву про ступінь  важливості для підприємства забезпечити  кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в  зв'язку з використанням його виробничого  потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку  грошової "готівковості", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типа виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.
     Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі  шляхів підвищення рентабельності важливо  розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.
     Основні показники рентабельності:
      Рентабельність продукції;
      Рентабельність продаж;
      Рентабельність активів;
      Рентабельність текучих активів;
      Рентабельність власного акціонерного капіталу.
     1. Рентабельність продукції: 
     
   (1.1)

     Рпр - рентабельність продукції;
     Пр - прибуток від реалізації продукту;
     С – повна собівартість реалізації продукції.
     Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції  на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.
     2. Рентабельність продаж:
     
   (1.2)

     RОS- рентабельність продаж;
     В- виручка від реалізації без податків, включених до ціну продукції.
     Рентабельність  продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над  взаємозв'язком між цінами, кількості  реалізує мого товару, витрат виробництва  і реалізації продукції.
     3. Рентабельність активів: 
     
   (1.3)

     RОА- рентабельність активів;
     Пч- чистий прибуток;
     Аср- середня величина активів за певний період.
     Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і залученого.
     4. Рентабельність поточних активів: 
     
   (1.4)

     Рта- рентабельність поточних активів;
     Ат.ср- середня величина поточних активів підприємства.
     Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.
     5. Рентабельність власного акціонерного  капіталу :
     
   (1.5)

     RОЕ- рентабельність власного акціонерного капіталу;
     Кс- середня величина власного капіталу підприємства.
     Цей показник займає особливе місце серед  показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних  коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи  в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь  привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей  показник, тим більше прибутку приходиться  на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.
     На  величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.
     В ринковій економіці приділяється велике значення порівнянням прибутку з  прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.
     При стандартній оцінці фінансового  стану підприємства пропонується західними  методиками:
    По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);
    По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;
 
Основні класи показників рентабельності Фінансові коефіцієнти  рентабельності
     1 2
1. Показник  рентабельності, розрахований на  підставі прибутку (доходу) 1.1 .Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку 1.2.Коефіцієнт  обмеженого рівня прибутку від  основної (операційної) діяльності
1.3.Коефіцієнт  обмеженого рівня прибутку всієї  діяльності підприємства
1.4.Коефіцієнт  обмеженого рівня чистого прибутку
1.5.Коефіцієнт  критичної рентабельності
2.Показник  рентабельності, розрахований в  зв'язку з використанням виробничих  активів 2.1.Коефіцієнт  віддачі на всю суму виробничих активів
2.2.Коефіцієнт  віддачі на інвестований капітал
2.3.Коефіцієнт  віддачі на акціонерний капітал
3.Показник  рентабельності, розрахований на  підставі потоків власних грошових  коштів 3.1.Коефіцієнт  рентабельності відбору 3.2.Коефіцієнт  рентабельності     сукупного  капіталу
3.3.Коефіцієнт  рентабельності власного капіталу
3.4.Коефіцієнт  обслуговування боргу
     Система фінансових коефіцієнтів рентабельності (табл. 1.1)
    По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.
     Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра об'єднує три  основним класи показників (табл. 1.1)
     1. Показник  рентабельності,  розрахований  на  підставі  прибутку (доходу).
     2. Показник рентабельності, розрахований  в зв'язку з використанням виробничих  активів.
     3. Показник рентабельності, розрахований  на підставі потоків власних  грошових коштів. 

    Фактори, що впливають на рентабельність підприємства.
        
      Прибуток  є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.
    Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.
    На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.
      Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто  ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.
      Прибуток  від реалізації продукції безпосередньо  залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
      Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
      Істотний  вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається  в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє відсутність належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві й реалізації багатьох видів продукції.
      Таким чином можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність є досить суттєвими.
      Розглянемо  особливості впливу на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.
      Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.
      Собівартість  продукції (робіт, послуг) — це виражені в  грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання) та реалізацію.
      Витрати на виробництво продукції утворюють  виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію — повну собівартість продукції.
      Підприємство  може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому  необхідно взяти до уваги таке.
      По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований державою. Протягом 1996 року Постановами Кабінету Міністрів України були затверджені Типові положення з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт тощо.
      На  основі Типових положень розроблено галузеві, відомчі положення, інструкції, що визначають порядок визначення планової і фактичної собівартості продукції (робіт, послуг).
      Витрати сфер виробництва й обігу, що включаються  в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.
      По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір окремих із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:
    відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне страхування, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття);
    амортизація основних засобів і нематеріальних активів; » витрати на фінансування ремонту й поліпшення основних фондів;
    інші витрати (відрахування в Державний інноваційний фонд, на фінансування автомобільних доріг).
      Вплив підприємств на названі елементи витрат є обмеженим. Однак і він  можливий через належне управління показниками, до яких застосовуються встановлені  нормативи відрахувань: витрати. 

3. Характеристика резервів покращення фінансових результатів та          рентабельності підприємства.
     Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства, для керівників і відповідних  спеціалістів (менеджерів), важливим є  детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.
     Головний  внутрішній і зовнішній чинники  підвищення ефективності діяльності підприємства.
    Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють най статичний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.
    Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності.  Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від  його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.
    Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.
    Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості.
     Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки користі  товару недостатньо.
     Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.
    Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники – керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.
    Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримання високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.
    Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення  методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.
    Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить,  у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства
    Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:
     а) практична діяльність владних структур;
     б) різноманітні види законодавства;
     в) фінансові інструменти (заходи, стимули);
     г) економічні правила та нормативи (регулювання  доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих  видів діяльності);
     д) ринкова, виробнича і соціальна  інфраструктури;
     е) макроекономічні структурні зміни;
     є) програми приватизації державних підприємств;
     ж) комерціалізація організаційних структур виробничої сфери.
     10. Інституціональні механізми. Для  безперервного підвищення ефективності  діяльності всіх суб'єктів господарювання  держава має створити відповідні  організаційні передумови, що забезпечуватимуть  постійне функціонування на національному,  регіональному чи галузевому  рівнях спеціальних інституціональних  механізмів – організацій. Їхню  діяльність треба зосередити  на:
     1) розв'язання ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем;
     2) практичні реалізації стратегії  і тактики розвитку національної  економіки на всіх рівнях управління.
     11. Інфраструктура. Важливою передумовою  зростання ефективності діяльності  підприємств є достатній рівень  розвитку мережі різноманітних  інституцій ринкової та виробничо-господарської  інфраструктури. Інші всі підприємницькі  структури користуються послугами  інноваційних фондів і комерційних  банків. бірж та інших інститутів  ринкової інфраструктури. Безпосередній  вплив на результативність діяльності  підприємства справляє належний  розвиток виробничої інфраструктури.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.