На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Засоби автоматизацї АД. Засоби збору нформацї

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 27.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 13. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    Засоби  автоматизації ІАД. Засоби збору інформації
 
    До  методики інформаційної аналітичної  діяльності за умов автоматизації висуваються  такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність. Аналітична діяльність з використанням ПЕОМ можна зобразити  в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис; накопичення  інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної інформації.
    Постановка  задачі - це етап, на якому визначають сутність аналітичної задачі, вимоги до регламенту розв’язування, до вихідних даних і конкретних результатів. В описі алгоритму розв’язування  задачі вирізняють такі підрозділи: інформація, яка використовується; результатна  інформація; математичний опис; власне алгоритм розв’язування [3, с.321].
    Формалізований  опис задач аналізу базується  на єдиних принципах побудови умовних  позначень показників. Він полегшує наступну алгоритмізацію і програмування  для ПЕОМ; чітко визначає дійсну потребу у вихідних даних для  аналізу; усуває дублювання аналітичних  задач, полегшує групування їх у блоки  для одночасної обробки. Аналітична задача у формалізованому вигляді  є об’єктом економіко-математичного  моделювання. Постановка задачі та її формалізований опис дають змогу  визначитися з вибором інформаційної  бази, вихідних даних для аналізу.
    Сфера технологічного забезпечення інформаційно-аналітичної  роботи є виразом тих організаційних і методологічних принципів, які  закладені в основу функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення в цілому. Особливо показово в цьому відношенні напрям засобів  автоматизації і інформатизації інформаційно-аналітичної роботи. Тут  може бути введена наступна класифікація засобів автоматизації інформаційної  роботи:
    засоби збору даних;
    засоби обробки даних;
    засоби зберігання даних;
    засоби обробки даних;
    засоби формування тезауруса;
    засоби узгодження тезауруса;
    засоби інтеграції даних;
    засоби аналізу даних;
    засоби моделювання;
    засоби інтерпретації результатів;
    засоби прогнозування;
    засоби синтезу цілей управління;
    засоби відображення даних;
    засоби підтримки ухвалення рішення;
    засоби доведення управлінських рішень [3, с.297].
    Приведена класифікація засобів автоматизації  за ознакою їх цільового призначення  дозволяє за рахунок розділення всієї  сукупності існуючих засобів автоматизації  на класи проаналізувати джерела  суперечностей, що знижують ефективність ведення інформаційної роботи в  цілому. Розгляд даної класифікації дозволяє зробити висновок про те, що при такому різноманітті засобів  у сфері технологічного забезпечення ІАД не можуть не виявлятися суперечності, викликані дією закону нерівномірності  розвитку. Іншими словами, відставання  в рівні розвитку тих або інших  засобів, призначених для вирішення  часткових завдань, не може бути компенсовано випереджаючими темпами вдосконалення  інших засобів і негативно  позначається на можливості успішного  рішення кінцевої задачі - завдання вироблення рішення і виконання  управлінських рішень.
    Технологічні  засоби автоматизації аналітичних  робіт поділяються на інструментальні та комунікаційні. Багатоаспектність аналізу визначає різнорідність інструментальних засобів, які можна поділити на функціональні, забезпечувальні та допоміжні.
    Технічні  засоби автоматизації - це пристрої і прилади, які можуть як самі бути засобами автоматизації, так і входити до складу програмно-апаратного комплексу.
    Технологічні  засоби автоматизації включають прилади для фіксації, переробки і передачі інформації при аналітичній діяльності. За допомогою їх здійснюється контроль, регулювання і управління інформаційно аналітичною діяльністю [13, с.154].
    До  функціональних відносять аналітичні задачі. Інструментальні засоби розв’язання  цих задач поділяються на: засоби введення аналітичної інформації; засоби забезпечення інформаційно-пошукових  робіт; засоби підтримки прийняття  рішень. Для введення аналітичної  інформації користуються інструментальними  засобами, які передбачають контроль і коригування первинної та вторинної  інформації.
    Інформаційно-пошукові засоби забезпечують аналітичні задачі документами, які містять потрібну інформацію та сприяють формуванню запитів  до баз даних і відображенню результатів  їх виконання. Кожна подія (явище) спочатку фіксується у відповідних документах, а потім стає об’єктом зберігання чи пошуку в інформаційно-пошукових  системах (ІПС).
    Засоби  підтримки прийняття рішень уможливлюють встановлення залежності між різними  факторами та отримання нових  знань, забезпечують гнучкий доступ до бази моделей, їх поновлення та модифікацію. Основною метою запровадження систем підтримки прийняття рішень (СППР) є надання допомоги у з’ясуванні проблеми, яку слід розв’язати, та під  час аналізу розв’язків. Для таких  систем необхідний значно ширший діапазон джерел інформації, яку беруть із зовнішнього  і внутрішнього середовищ. Звичайні, орієнтовані на аналітичну діяльність, дані доповнюються текстовою інформацією, матеріалами систем автоматизованого проектування виробів і технологій, автоматизованого виробництва. Користувач може налагоджувати БД згідно зі своїми особистими вимогами.
    Для проведення аналітичної діяльності передбачено набір програмних інструментальних засобів. Повний набір цих засобів включає ряд крупних модулів.
    Крупні  функціональні модулі можуть бути основною частиною ІАД або самостійним програмним продуктом. У свою чергу ці модулі складаються з ряду блоків. Перерахуємо основні блоки [14, с.24]:
    – засоби збору, передачі даних з операційних баз і інших джерел інформації в інформаційне сховище, що взаємодіють з різними операційними системами і системами управління базами даних ;
    – засоби перетворення даних, що здійснюють перевірку на правильність, перетворення структур, агрегацію;
    – набір або комплекс програм, які  виконують операційні функції оперативного аналізу; основу їх складає мова запитів Structured Query Language (SQL) урізаного або розширеного типу, для необхідності інформаційно-аналітичної діяльності сюди можуть входити спеціалізовані мови різного рівня;
    – засоби графічного і візуального конструювання звітів ІАД, як правило, дублюються мовними засобами;
    – засоби віддаленого доступу, забезпечення роботи в розподіленому і режимі «клієнт-сервер», колективного доступу і роботи в глобальних мережах;
    – засоби адміністрування ІАД;
    – засоби інтелектуального аналізу даних;
    – додатки, розроблені вбудованими в комплекс програм засобами.
    – засоби моделювання об'єктів і процесів ІАД.
    Розглянемо докладніше призначення і функції програмних засобів, що забезпечують функціонування ІАД.
    1. Засоби збору і обробки даних
    Навряд  чи варто перераховувати все те різноманіття засобів збору інформації, яке є у розпорядженні професійного аналітика, тим паче, що залежно від класу систем, відносно яких ведеться ІАД, і бюджету суб'єкта ІАД комплектація істотно варіюється. Багато що з арсеналу засобів збору інформації лише дублює можливості органів чуття людини, забезпечуючи лише "ефект присутності" - це різноманітні системи відеоспостереження і інші інструментальні засоби, що дозволяють здійснювати дистанційний збір інформації, яка могла б бути сприйнята і без інструментарію збору даних, будь аналітик безпосереднім учасником якихось подій. Інша група засобів збору даних істотно розширює і доповнює "відчуття", за рахунок додання властивостей спостереження тим феноменам, які принципово не можуть спостерігатися за допомогою органів чуття людини: це розширення часткових/періодичних і енергетичних діапазонів чутливості людини (інфра- до ультра- звукового діапазону механічних коливань, від радіочастотного діапазону до ультрафіолетового діапазону електромагнітних коливань, від мікрооб'єктів до макрооб'єктів і так далі). Арсенал цих засобів надзвичайно різноманітний [4].
    Зупинимося на засобах збору найбільш очевидних і найменш достовірних даних - даних мовних комунікацій і знакових даних. Останніми роками в цій галузі розвиток засобів збору відбувається досі швидкими темпами. Створені засоби розпізнавання і перетворення символьного виду мовних сигналів, засоби розпізнавання графічних креслень символів (оптичні системи, що розпізнають, - сканери), засоби прочитування картографічних даних і тому подібне графічній інформації. Створення цих засобів дало могутній поштовх розвитку систем комп'ютерної обробки знакових даних: сьогодні, завдяки їх використанню, аналітики дістали доступ до невичерпних ресурсів науково-технічною, політичною, економічною і іншій інформації. Поки лише мала частина того, що зберігається в глобальній телекомунікаційної мережі Інтернет, набрана руками - переважно ці ресурси отримані методом сканування найрізноманітніших друкарських джерел, хоча, найімовірніше, що поступово ситуація мінятиметься на користь ресурсів, отриманих методом голосового введення.
    Останніми роками силами ентузіастів в Інтернет мережі розміщені електронні копії унікальних видань. Могутні масиви англомовних електронних документів зосереджені в рамках некомерційного проекту електронної бібліотеки Project Gutenberg (gutenberg.net/) – Українські ресурси електронних копій наукових, учбових і художніх видань і також вельми обширні. За кордоном інтенсивно розвиваються проекти, направлені на стандартизацію пошукових інтерфейсів і формату представлення електронних документів. Так, наприклад, в бібліотечній справі широко упроваджується стандарт представлення текстових даних для організації пошукових інтерфейсів Z39.50 і його міжнародна версія ISO 23950, розвивається проект TEI - Text Encoding Initiative, що випустив вже четвертую специфікацію стандарту, - в Україні ж цей процес істотно запізнюється. Таке відставання знижує цінність інформаційних ресурсів, оскільки відсутність чітких правил формалізації призводить до зниження ефективності пошукових процедур [3, с.396].
    Цікавий клас електронних інформаційних  ресурсів оперативного плану - це електронні ЗМІ, що розміщують і поширюють свою інформаційну продукцію із застосуванням інфраструктури глобальних і національних телекомунікаційних мереж. У Глобальній мережі Інтернет функціонують ЗМІ і інформаційні агентства, що надають оперативну інформацію, використовуючи on-line (інтерфейси, що функціонують в режимі оперативного доступу) і off-line (інтерфейси функціонують в режимі неоперативного доступу, наприклад, розсилка новин за деякий інтервал часу за допомогою електронної пошти). В даний час в Інтернет представлені провідні світові інформаційні агентства (Associated Press, CNN, France Press, Інтерфакс, АПН "Новини", Інтер і багато інших) і газети (New York Tunes, Washington Post та інші). Надзвичайно інформативні стрічки новин, що надаються інформаційними агентствами в режимі on-line з періодичністю оновлення порядку одиниць хвилин, біржові рейтинги, публіковані крупними фінансовими і фондовими біржами і великими брокерськими об’єднаннями.
    Інструментарій  збору інформації з подібних джерел інформації є переважно програмно-апаратними комплексами, що забезпечують підключення до ресурсів телекомунікаційних мереж відповідно до діючих протоколів обміну даними (як правило, це протоколи TCP/IP, РРР, SLIP, ISDN) і вимога даних із застосуванням як професійного, так і непрофесійного спеціалізованого і загального програмного забезпечення. Цей клас програмного забезпечення вельми багатообразний і включає: інтелектуальні пошукові програми, неінтелектуальні інтерфейси проглядання даних, програми, що здійснюють періодичне сканування найбільш інформативних джерел, програми потокового введення та інші. Фінансові механізми забезпечення оплати інформаційних послуг можуть істотно різнитися від умовно-безкоштовного надання інформації (подача у супроводі реклами) до укладення договорів на інформаційне обслуговування [3].
    Збір даних аналітичної діяльності з різних джерел пов'язаний з тим, що інформація в них формується в різних форматах, має різноманітну структуру. У інформаційному сховищі і в системах підтримки ухвалення рішень або у вітринах даних інформація має бути приведена до визначеної в їх структурі даних.
    
    Рис. 1. Структура програмних засобів ІАД
    Інструментами ІАД різного напрямку аналізу мають в своєму складі засоби збору даних з джерел, створених на різних апаратних платформах: Intel, RISC, AS/400, що працюють на основі багатьох варіантів операційних середовищ, зокрема: у різних версіях Windows, Unix, Linux, МСВС і так далі. Забезпечується спільна робота з багатьма базами даних, наприклад: Access, Paradox, Fox Pro, MS SQL-Server, Oracle, DB-2, Informix Лінтер і так далі (налічується до 50-ти типів форматів, з якими може взаємодіяти система).
    Приклад типової системи збору та переробки  даних наведено на рис. 2.
    Багато  в чому ефективність роботи системи  збору та обробки інформації визначається рівнем використаних технологій збору  даних і середовищем передачі інформації. Чим більші масштаби системи, тим більший внесок цих складових у загальний показник ефективності роботи системи збору та обробки інформації. Відповідно, перш за все, потрібно вибрати технологію передачі даних. На даний час існуючі технології передачі даних можна поділити на провідні та безпровідні.
    

    Рис. 2. Структура типової системи збору  та обробки даних при ІАД
    Доступ  до даних може бути реалізований (організований) в двох варіантах.
    У першому варіанті проводиться безпосереднє звернення з певної інформаційної системи до бази даних. Цей процес здійснюється за допомогою драйверів з бібліотек BDE (Borland Database Engine) і ODBC (Open Database Connectivity). Доступ до необхідних даних при ІАД можливий після створення псевдоніма даних – описувача, що містить відомості, що однозначно визначають необхідну базу даних. Склад їх залежить від типу СУБД і режиму роботи. При зверненні до SQL-серверу досить вказати найменування сервера і ім'я безпосередньо бази даних. У разі роботи з файловими системами необхідно вказати повний шлях до шуканого файлу. У системі ODBC слід задавати джерело даних ODBS DSN. Цей спосіб вибірки даних дозволяє реалізувати режим безпосереднього обміну on line, коли кожна зміна в джерелі миттєво відбивається в системі прийняття рішення. Проте реалізувати цей режим не завжди можливо внаслідок того, що джерело може бути вимкнене або закрите для доступу, в результаті незадовільного стану каналів зв'язку або по інших причинах [7, с.42].
    Передбачається  і інший режим. Перенаправлення  інформації з операційних баз даних проводиться по певному узгодженому розпорядку – за сценарієм, який може бути сформований за допомогою запозичених засобів, наприклад блоку перетворення даних DTS з складу MS SQL Server або власних засобів розробника системи прийняття рішень ІАД.
    Операція  перенаправлення може проводитися:
    - безпосередньо з баз даних з їх форматами
    - з текстових файлів заздалегідь сформованих з таблиць операційних баз даних.
    Всі джерела інформації мають бути зареєстровані  в інформаційній системі. Зібрані з первинних джерел дані компонуються в нову багатовимірну базу даних або об'єктну надбудову, яка має різні назви в конкретних реалізаціях інструментів системи. Наприклад: Юніверс (Univers) в системі Business Objects, вибірка в системі «Контур Стандарт», гіперкуб – SAS, пул – SAP R-3, в деяких джерелах її називають факт-таблиця і так далі.
    При побудові багатовимірної бази даних використовуються таблиці-довідники для доступу до інформації, що відноситься до різних класифікаторів. Зв'язки між об'єктами з декількох джерел даних визначаються по ключових полях.
    Засоби системи прийняття рішень надають широкі можливості застосування фільтрів в процесі компонування багатовимірної бази даних.
    2. Засоби перетворення даних
    Зважаючи  на надзвичайно високу значущість інформації, що використовується для інформаційно аналітичної діяльності, яка підвищується після виконання аналітичних робіт, обов'язкова процедура попереднього очищення даних. Проводиться забезпечення і перевірка достовірності різними апаратно-програмними засобами і багатьма способами, зокрема: зворотна перевірка, контрольне підсумовування, захисне кодування, семантичний контроль і так далі.
    Окрім цього проводиться логічна обробка даних у вигляді відбракування нехарактерних для даного набору значень різного роду показників. В цьому випадку використовуються засоби статистичної обробки даних і інші методи.
    Необхідність  перетворення пов'язана з тим, що фізичне представлення даних, як правило, сильно відрізняється від  представлення даних в джерелах. Ставиться також завдання ефективної реалізації запитів і виконання вимоги за часом відповіді системи. Є потреба в уніфікації форматів представлення даних.
    Для цих цілей використовуються мови обробки реляційних і багатовимірних даних, а також спеціальні процедури. Мови можуть бути запозиченими або спеціалізовими [11, с.15].
    При зборі (доставці), упаковці даних в них виникає природна потреба в агрегації даних. По матеріалах досліджень 90% користувачів використовують в інформаційно аналітичній діяльності сильно агреговану інформацію. Необхідність у використанні інформації детального рівня виникає вельми рідко. Для забезпечення ефективного їх використання  ведеться спостереження в процесі експлуатації за частістю і характером запитів до даних, що зберігаються. Виявляються закономірності, визначаються найбільш часті типи запитів. На підставі спостережень заздалегідь готується агрегована інформація за відповідними показниками. Такі заходи різко знижують час відгуку, відповідно підвищується ефективність інформаційно-аналітичної системи. Для реалізації такого підходу застосовуються спеціальні процедури.
    3. Засоби оперативного (OLAP) аналізу
    Програмні інструментальні засоби, що забезпечують автоматизацію аналітичних робіт в цілях підтримки ухвалення рішень, в літературі отримали дві поширені назви: OLAP – системи і інформаційні сховища. Під цими назвами мають на увазі і повний набір засобів і приватні підсистеми.
    Реалізація  їх направлена на максимальне спрощення дій користувача в процесі аналізу. В процесі оперативного створення звітів DSS – EIS обмежених за часом використання мовних засобів. З цієї причини широко використовуються засоби графічного конструювання, що спрощують таку роботу і трудовитрати. Основний принцип дії – набір з елементів, представлених в графічному виді структур звітів. Представлена загальна структура бази даних у вигляді схеми з умовно відображеними атрибутами (реквізитами) і класами, що є по суті заздалегідь заготовленим шаблоном даних. З неї простим перетяганням на відведену частину екрану компонується звіт. Відпадає необхідність написання SQL-запиту. У деяких інструментах (Business Objects) в процесі графічного конструювання автоматично формується відповідний SQL-запит. Конструювання звітів ІАД може бути організоване і на основі електронних таблиць. Для реалізації такого підходу створені спеціальні програмні модулі, що реалізовують систему діалогових меню, шаблони, графічні конструктори. Сценарій аналізу формується з використанням технології drag&drop (перенести і залишити), а також вибором із запропонованих в діалоговому вікні альтернатив, натисненням курсором відповідних кнопок, що визначають ті або інші режими, налаштуванням ієрархічного дерева атрибутів і так далі. За допомогою перерахованих методів і відповідних засобів обирається потрібна база даних, відповідні поля і записи, визначаються ті, що підлягають аналізу показники, задаються режими фільтрації, взаєморозташування функцій і параметрів (повороти, зрізи і інші процедури OLAP-аналізу).
    Результати  аналізу представляються у вигляді  надрукованих звітів або презентацій, які складаються з наступних компонентів: сторінка, таблиця, графік. Для остаточного оформлення з урахуванням естетичних і психофізіологічних вимог використовують власні засоби ІАД або отримані результати аналізу у складі перерахованих компонентів переносять в інші середовища, в яких можуть бути додані різні додаткові компоненти у вигляді малюнків, кіно-, фото-, аудіо-, відеоматеріалів. Експорт даних може бути здійснений і в Web-середовище. Можливий і зворотний варіант: всі перераховані додаткові компоненти імпортуються як упроваджувані OLE-обєкти.
    При створенні складних сценаріїв OLAP-аналізу використання мнемонічних методів приводить до зростання трудовитрат і може навіть ускладнити процес у зв'язку з їх громіздкістю. У таких випадках використовуються програмні методи. Як мови програмування застосовують стандартна мова запитів SQL, розширені або усічені версії або спеціалізовані мови. У різних інструментальних засобах застосовуються свої варіанти інструментів:
    – у продукті Business Objects використовується стандартний SQL
    – у системі «Контур Стандарт»  – обєктно-орієнована мова Python спільно з XML;
    – в середовищі «Лінтер-Невід» застосовується своя мова LAB в сукупності з SQL;
    – в системі Oracle Express OLAP роботи в таких випадках ведуться в професійному інструментальному середовищі для візуальної об'єктно-орієнтованої розробки додатків Express Objects, у складі якої є мова Express Basic. Згадані засоби програмного методу підготовки OLAP-аналізу дозволяють виконувати аналіз будь-якого ступеня складності з мінімальними трудовитратами, але вимагають достатньо високої кваліфікації учасників цього процесу;
    – в сімействі продуктів Microsoft – мови VBA, SQL.
    4. Засоби інтелектуального аналізу даних
    Це  найбільш складна, інтелектуально насичена частина інформаційно-аналітичної діяльності, що служить причиною наявності відповідного модуля лише у складі найбільш розвинених систем. До того ж склад завдань, що виконуються модулями такого призначення, залежить від рівня розвитку системи.
    Інтелектуальний аналіз частіше реалізується автономними  програмними системами у зв'язку з складністю виконуваних завдань  ІАД.
    В той же час OLAP-системи частково виконують самі відпрацьовані функції інтелектуального аналізу, що легко реалізовуються [3, с.398].
    До  спеціалізованих пакетів інтелектуального аналізу відноситься високорозвинутий набір інструментальних засобів для інтелектуального аналізу крупних масивів даних (до мільйонів записів) «Polyanalist» російської фірми «Megaputer». Ця фірма користується світовою популярністю, її продукти використовуються більш ніж в 20 країнах, займали призові місця на міжнародних конкурсах, їх застосовують такі відомі фірми як Chase Manhatten Bank, Dupont, Siemens та інші.
    Все сімейство продуктів забезпечує якнайповніший набір методів Data mining і Text mining з відомих комплексів інструментальних засобів.
    Зокрема забезпечується:
    - отримання інформації у великих масивах даних;
    - автоматична побудова і тестування формул, що описують виявлені функціональні залежності;
    - складання класифікаційних правил  по заданих прикладах; формування багатовимірних кластерів;
    - пропозиція алгоритмів рішень;
    - текстовий аналіз з можливістю зв'язку понять;
    - візуалізація результатів аналізу  і інші можливості, реалізовані в шістнадцяти модулях.
    Основна орієнтація продуктів фірми – забезпечення:
    - підготовки масивів даних до  аналізу;
    - прогнозування подій і поведінки  процесів на основі застосування великого набору нейронних сітьових методів;
    - аналізу ситуацій за допомогою  апарату дерев рішень;
    - застосування методів асоціативних правил, генетичних алгоритмів, фільтрації.
    Розвиненою  системою відносно можливостей, що надаються модулями і автономними підсистемами інтелектуального аналізу, є інструментарій системи. У комплект інструментальних засобів, вирішальних завдання інтелектуального аналізу, входять:
    - SAS/ETS – в цьому модулі реалізуються  методи аналізу тимчасових рядів, економічного системного моделювання і прогнозування, фінансового аналізу і формування звітів; проводиться відновлення пропущених значень методом інтерполяції, зміна тимчасової прив'язки тимчасового ряду, виділення сезонною компоненти в тимчасових рядах, побудова трендів, виявлення флюктуацій і нерегулярній частині;
    - SAS/STAT – використовує статистичні  методи регресійного, дисперсійного  аналізу, нелінійного моделювання,  аналізу категоріальних даних,  багатовимірного, зокрема факторного аналізу, кластерного і непараметричного аналізу;
    - SAS/INSIGHT – динамічний засіб для дослідження і аналізу даних; використовує методи статистичного дослідження одновимірних і багатовимірних даних;
    - SAS/IML – інтерактивна матрична  мова програмування, що оперує з матрицями даних, які можуть бути числовими і символьними;
    - SAS/OR – інструмент моделювання,  аналізу, вирішення завдань дослідження операцій, управління проектами;
    - модулі вирішення завдань нейросітьовими методами.
    В той же час високого рівня інструмент Oracle Express OLAP має в своєму складі обмежений склад засобів інтелектуального аналізу. Вирішення такого роду завдань, що виходять за рамки можливостей цього інструменту, пропонується виконувати засобами MS Excel і іншими спеціалізованими інструментами Data mining, з якими є дружній інтерфейс. Необхідно відмітити, що багато роботи інформаційно-аналітичної діяльності покладають на MS Excel завдання інтелектуального аналізу, які виконуються програмними модулями «Майстра функцій» цього популярного інструменту. 

    Висновок:
    Отже, розробка, функціонування та удосконаленню  засобів інформаційно-аналітичної  діяльності приділяється велика увага: сьогодні конкуренція в області створення засобів підтримки ІАД перетворилася із звичного змагання фірм-розробників в гонку інформаційних технологій на державному рівні. На сьогодні інформаційні технології як інструмент підвищення ефективності і оперативності процесів управління є одним з основних елементів системи забезпечення економічної безпеки держави, його громадян і суб'єктів економічної діяльності.
    Говорячи  про засоби автоматизації і інформатизації ІАД, слід виділяти наступні класи:
    засоби забезпечення ІАД, безпосередньо не призначені для обробки і аналізу інформації (телекомунікаційне забезпечення ІАР, засоби збору, накопичення і зберігання даних, засобу відображення інформації);
    засоби ведення ІАД, безпосередньо призначені для обробки і аналізу інформації (різного роду пакети статистичної обробки, автоматизовані системи підтримки процесів моделювання складних систем і аналізу даних, лінгвістичні інструменти і так далі).
 

    Інформація. Інформатизація. Автоматизація.
 
   Термін "інформація" є одним із самих важких для визначення в сучасній науці. З ним зв'язано багато помилкових тлумачень, і багато оман.
   Фактично, термін "інформація" визначається самим дослідником і використовується їм як науковий термін тільки в рамках розв'язуваних їм завдань. Існує безліч визначень інформації. Визначення інформації давали такі вчені, як Н. Вінер, Р. Хартли, К. Шеннон, Н. Рашевский і інші. Нижче, випливаючи книзі Ю.В. Курносова й П.Ю. Конотопова "Аналітика", наведені деякі з них:
   Інформація – фундаментальна першооснова й загальна властивість всесвіту, існує незалежно від нас, проявляється в тривимірному процесі взаємодії мікро- і макропроцесів енергії, рухи й маси в просторі й часі.
   Інформація – властивість матерії змінюватися й відбивати цю зміну.
   Інформація – знята невизначеність, зв'язана з випадковими процесами, а також з перетворенням можливості в дійсність.
   Інформація – властивість об'єкта зменшувати невизначеність процесу зміни його стану в часі.
   Інформація – зняття (усунення) невизначеності, де невизначеність – недостатнє знання про об'єкти і явища (ототожнюється з неинформированностью суб'єкта).
   Інформація  – ступінь модифікації структури вхідними даними.
   Інформаціявідбиття в психіці закону існування миру (психічне відбиття миру):
    як інваріант оборотних трансформацій вступника до суб'єкта повідомлення;
    інваріант: величина, що залишається незмінної при тих або інших перетвореннях;
    одиниця, що містить у собі всі основні ознаки своїх конкретних реалізацій;
    відомості про навколишній світ і процесЪи, що протікають у ньому, сприймані біологічним об'єктом або спеціальним пристроєм.
   Інформаціявідомості про осіб, предмети, події, явищах і процесах незалежно від форми їхнього подання, використовувані з метою одержання знань, прийняття рішень.
   Інформація про об'єкт є зміну параметра спостерігача, викликана взаємодією спостерігача з об'єктом.
Сутність поняття "інформатизація" у нашій країні розкривається у статті 1 Закону України "Про національну програму інформатизації" (1998).
     Інформатиза?ція (Informatisation) — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.
Процес широкомасштабного  використання ІТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу держави до інформаційного суспільства. 

     Автоматиза?ція — один з напрямів науково-технічного прогресу, спрямований на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини в процесі.
Автоматизація, окрім об'єкта керування вимагає  додаткового застосування давачів (сенсорів), керуючих пристроїв (контролерів із засобами вводу-виводу), виконавчих механізмів та у переважній більшості базується на основі використання електронної техніки та методів обчислень, що іноді копіюють нервові і розумові функції людини.
Автоматизуються:
    виробничі (технологічні) процеси;
    проектування;
    організація, планування та управління;
    наукові дослідження.
    бізнес-процеси.

    Системи автоматизації

Мета автоматизації — підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, оптимізація управління, усунення людини від виробництв, небезпечних для здоров'я.
Автоматизація, за винятком простих випадків, вимагає  комплексного, системного підходу до рішення задачі, тому конкретні вирішення  завдань засобами автоматизації, зазвичай називаються системами, наприклад:
    система автоматичного керування (САК);
    автоматизована система управління (АСУ);
    система автоматизації проектних робіт (САПР);
    автоматизована система управління технологічним процесом (АСУ ТП).
Система автоматизації  — інформаційно об'єднана сукупність програмованих пристроїв автоматизованого та автоматичного контролю, регулювання та управління.
    Автоматизація ІАД базується на наступ них принципах
 
     Принцип універсальності передбачає відкритість  системи відносно нових вхідних мов та прикладних задач,  забезпечується максимальним відокремленням програмного  забезпечення від даних (інформаційного забезпечення); відокремленням знань про мову від знань про предметну галузь;  відокремленням знань про предметну галузь від знань про вирішувану задачу.    Принцип інтегрованості передбачає сумісну автоматичну обробку різнорідної  інформації(дані космічної розвідки, текстову інформацію, аудіо та відеоінформацію тощо), забезпечується модульною організацією  програмного забезпечення; єдиною базою знань з предметної галузі для  різнорідної інформації; узгодженими протоколами обміну інформації. Принцип об'єктивності передбачає автоматизацію інтелектуальних функцій фахівця» аналітика,забезпечується знанняорієнтованим підходом до побудови системи  автоматизації інформаційноаналітичної діяльності; побудовою компонентів  системи на засадах теорії штучного інтелекту. Зазначені принципи дають  можливість вирішення "старих" завдань на новому якісному рівні (наприклад,  автоматичний переклад, реферування й анотування, редагування  природномовних текстів, класифікація текстових документів, інформаційно-пошукові системи) та автоматизувати нові завдання (наприклад, інтегрування  інформації, узагальнення змісту джерел, виявлення тенденцій і закономірностей у заданій предметній галузі, виявлення дезінформації, оцінка на новизну       і  плагіат,  акумуляція знань тощо).  Складність розробки такої технології зумовлена тим, що переважна частина  інформаційних потоків складає неструктурована (тобто непристосована для  безпосередньої аналітикосинтетичної машинної обробки) природномовна  текстова інформація, у тому числі й різномовна.  
Вона характеризується наступними особливостями
1.Змістово текстова інформація є надмірною з одних аспектів і недостатньою з  інших, може  також містити протиріччя; 
2. Інформація є відображенням реальних процесів, що мають місце в світі, тому поточні  обсяги її нерівномірно розподіляються за предметними областями;
3. Інформаційні потоки можуть містити хибну інформацію або дезінформацію  як  стохастичного, так і суб'єктивного характеру; 
4.Знання, що містяться в першоджерелах, у сукупності зі знаннями фахівця, з  одного боку, є  достатніми для вирішення задач оцінки ситуацій, виявлення тенденцій та  прогнозування їх розвитку тощо, з іншого боку, великі щодобові обсяги  інформації фактично перевищують реальні можливості фахівців щодо її  оперативного і водночас ретельного осмислення.  

       Аналіз сучасних систем автоматичної обробки природномовної  інформації  (інформаційнопошукові системи, системи машинного перекладу,автоматичного реферування, граматичного корегування текстів тощо) дозволяє зробити наступний висновок: технології в системах автоматичної обробки ПМ текстової  інформації реалізують обробку тексту лише на рівні мовної системи і не  враховують закономірностей подання знань про предметну область та  вирішувану прикладну задачу засобами ПМ тексту. З іншого боку, експертні  системи орієнтовані на апріорні формальні моделі знань про предметну галузь  та використання цих моделей для вирішення прикладних задач (розпізнавання  та оцінка ситуацій, прогнозування її розвитку, прийняття рішень тощо), але в  силу суттєвих обмежень такі формальні моделі неспроможні враховувати  знання про предметну галузь, які містяться безпосередньо в тексті. За  висновками фахівців Аналітичного центра Адміністрації  Президента РФ недосконалість попередньої обробки інформації призводить до того, що вихідні аналітичні документи недостатньою мірою задовольняють   вимогам достовірності і        об'єктивності, вони, як правило, відображають суб'єктивну думку окремих фахівців [1].  

     Отже, для ефективного вирішення задач аналітичного опрацювання текстоснових джерел пропонується знання орієнтовании підхід, реалізація якого в повному обсязі, з одного боку,  дозволить значно підвищити якісний рівень існуючих систем автоматичної  обробки текстової інформації, з іншого боку, дозволить автоматизувати вирішення таких задач, які досі вирішувалися лише фахівцями-аналітиками, а саме: виявлення дезінформації та суперечливої інформації;  узагальнення, інформації за її змістом; стиснення інформації з урахуванням  цілісності її змісту;накопичення знань у певній предметній області за  сукупністю ПМ текстів; інтегрування знань у певній предметній області за  сукупністю різномовних ПМ текстових джерел. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Пошук інформації
 
   Розумова  праця пов’язана з пошуком  інформації. Той факт, що пошук становиться  зараз все складнішим й складніший, доказів не потребує. Ускладнюється  сама система пошуку, поступово вона перетворюється в спеціальну галузь знань. Знання та навички в цій  галузі стають все більш обов’язковими  для будь-якого спеціаліста.
   Поняття підготовленості в цьому відношенні складається з таких основних елементів:
    чіткого уявлення про загальну систему науково-технічної інформації й тих можливостях, що дає використання інформаційних органів свої галузі;
    знання всіх можливих джерел інформації зі своєї спеціальності;
    вміння обрати найбільш раціональну схему пошуку відповідно до його завдань та умов;
    наявність навичок у використанні допоміжних бібліографічних та інформаційних матеріалів.
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.