На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Англицызмы в немецком языке

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 28.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ  1. ХАРКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО   
СЛОВНИКОВОГО  ФОНДУ ……………………………………………………...5
      Загальні поняття словникового складу мови…………………………...5
      Запозичення – шлях збагачення словникового складу сучасної німецької мови…………………………………………………………….9
РОЗДІЛ 2.  АНГЛІЦИЗМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО  ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ……….. …….15
      2.1. Шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові……………………15
      2.2. Специфіка вживання англіцизмів……………………………………...20
         2.3. Вплив англіцизмів на існуючий словниковий склад німецької
                мови……………………………………………………………………….26
РОЗДІЛ  3. ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ………………………………………………………………………………28
     3.1. Методика вивчення запозиченої лексики на уроці німецької
          мови………………………………………………………………………28
     3.2. Опис лексичних вправ та методів для вивчення запозичень та
             приклад елективного курсу в ЗОШ “Запозичення з англійської мови
            в німецькій мові”………………………………………………………..33
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..40
СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………42 
 
 

 
 
 
ВСТУП 

     Германські мови, у тому числі німецька, належать до індоєвропейської групи мов, з якою вони пов'язані спільністю походження - загальним лексичним фондом, граматичним ладом і закономірними фонетичними відповідностями. Словниковий фонд, успадкований від індоєвропейської мовної спільності, що складається зі слів переважно конкретного значення, утворює найдавнішу структурно-значеннєву основу, з якої надалі, шляхом граматичного й семантичного слововиводу, розвивається словниковий склад германських мов, зокрема німецької мови.
     Із  середини XX століття спостерігається помітне збільшення притоку лексичних запозичень в німецьку мову, переважно з англійської мови. Це, у першу чергу, пояснюється глобальним поширенням англійської мови й престижністю її використання.
     Запозичення як процес є властивим для кожної мови й невід'ємним для лексичного складу німецької мови особливо, тому ця тема завжди важлива й актуальна, оскільки жива мова – явище, яке постійно розвивається. Приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, тому й для вчених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які потребують вирішення. Проблема ж полягає в тому, що в процесі тривалої історії свого розвитку німецька мова сприйняла значну кількість іноземних слів, які тим або іншим шляхом проникли у словник. У числі цих слів є й службові слова, і словотворчі морфеми.
     Проблемами  запозичення займалися багато вчених по наступних проблемах: взаємодія мов (І. А. Бодуен де Куртене, У. Вайнрайх, JI. B. Щерба, Л. П. Крисін, В. Бетц, Б. Карстенсен, Е. Хауген, М. Герлах та ін.), вплив англійської мови на німецьку (Л. В. Васильєва, Є. В. Гордишевська, Г. Фінк,
Ю. В. Кобенко, М. С. Романова, Ю. М. Калашнікова, Д. Циммер, В. Янг,
С. К. Хільгендорф, , Г. Цифонун, П. Хоенхаус, К. Піттнер, Г. Сенфорд,
К. Шерер та ін.).
     Актуальність курсової роботи зумовлена необхідністю всебічного вивчення новітніх запозичень, що знаходяться у процесі входження в систему німецької мови, практичною потребою в аналізі їх відмічених властивостей від етимонів та споконвіку німецьких слів.
         Метою даної роботи є виявлення походження англіцизмів у складі сучасної німецької мови, їх функціонування  та специфіки вживання.
     Завдання дослідження:
    Визначити загальні поняття словникового складу мови.
    Розкрити значення запозичення, як шляху збагачення словникового
              складу німецької мови.
      3. Виявити причини та шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові.
      4. Дослідити специфіку вживання англіцизмів та їх вплив на існуючий      
             словниковий склад німецької мови.
     5. Навести методичні рекомендації вивчення запозиченої лексики на   
         уроці німецької мови, розробити серію вправ і завдань на опанування 
        теми “Використання англіцизмів слів та виразів у німецькій мовній   
        системі”.
       Об'єктом нашого дослідження є англіцизми, що функціонують у сучасній німецькій мові.
     Предметом нашої курсової роботи є особливості формальної й функціональної сторін запозичень в німецькій мові.
      Практична значимість полягає в тому, що в даній роботі наведені рекомендації із вживання англіцизмів у сучасній німецькій мовній системі.
      Під час написання нашої роботи використовувалися наступні методи: вивчення теоретичної літератури, контекстуальний метод (вивчення газетних і журнальних статей), аналіз і синтез.
      Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. 

РОЗДІЛ  1
ХАРАКТЕРИСТИКА  СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО СЛОВНИКОВОГО ФОНДУ
 
     1.1. Загальні поняття словникового складу мови 

     Усі слова, що вживаються в мові, утворюють її словниковий склад. Серед цього великого кола лексичних одиниць є невелике, але чітко визначене коло слів - основний словниковий фонд, що поєднує всі кореневі слова, ядро мови. Як стверджує Ю. М. Шемчук, основний словниковий фонд менш великий, чим словниковий склад мови; від словникового складу мови він відрізняється тим, що живе дуже довго, у продовження століть, і дає мові базу для утворення нових слів [18, c. 15].
     Основний  словниковий фонд охоплює найбільш необхідні слова мови. Не треба думати, що це в точності відповідає необхідним поняттям або необхідним речам. З поняттями можуть бути пов'язані різні слова, у мові можуть називатися різними словами й у випадку потреби перейменовуватися.
     Для позначення того самого в мові може бути ряд синонімів, які по-різному розцінюються в словниковому складі мови й не всі входять в основний словниковий фонд.
     Отже, основний словниковий фонд - це сукупність слів, а не «понять» і тим більше не «речей», і ввійти в цей фонд словам не так просто.
     Які ж основні визначення, необхідні для характеристики слів основного словникового фонду?
     У аспекті лексикології можна дати три таких ознаки, які дають відповіді на питання: 1) коли? 2) кому? 3) у якому випадку?
     На  ці питання відносно слів основникового фонду варто відповісти так: 1) завжди (тобто в продовження цілих епох), 2) всім (тобто не тільки всім носіям даної літературної загальнонаціональної мови, але навіть і представникам більшості діалектів) і 3) у всіх випадках. Останнє вимагає особливого роз'яснення.
     Словниковий склад диференціюється по різним ознакам, у тому числі й по стилістичним. І це дуже важливо на практиці [18, с. 24 – 26].
     Теоретичне вчення про основний словниковий фонд безпосередньо пояснює цю практику. Справа в тому, що слова основного словникового фонду (в їх прямих значеннях) - факти нейтральної лексики: їх можна вживати з тим же значенням у будь-якому жанрі мовлення (усне й письмове мовлення, проза й вірші, драма й фейлетон, передова стаття й репортаж і т.п.) і в будь-якому контексті.
     При багатозначності слова (а така властивість майже всіх слів основного словникового фонду) не всі значення даного слова є фактом основного словникового фонду.
     Дуже  важливим питанням установлення складу основного словникового фонду будь-якої мови є питання про те, що належить даній мові, що загальне для групи близьких родинних мов і що зв'язує мови більше віддалених груп, об'єднаних в одну сім'ю [11, c. 54].
     З положення про стійкість і схоронність основного словникового фонду не слід робити висновок про те, що основний словниковий фонд - це найдавніші слова в мові, що збереглися від доісторичних часів і загальні для всіх мов даної мовної сім'ї.
     Буває й так, що в прямому значенні слово не зберігається в основному словниковому фонді, а в переносних значеннях або в складі похідних слів надовго втримується, щоправда, частіше в словниковому складі, ніж в основному словниковому фонді тоді інші слова разом з основними утворять словниковий склад мови.
     Через словниковий склад мова безпосередньо пов'язана з дійсністю та її усвідомленням у суспільстві. Мова пов'язана безпосередньо з виробничою діяльністю людини, і не тільки з виробничою, але й із усякою іншою діяльністю людини у всіх сферах роботи.
     Перш  ніж роз'яснити шляхи зміни словникового складу, варто зупинитися на деяких явищах, що дозволяють більш уважно розглянути сам словниковий склад у цілому й в окремих його частинах.
     Активний словник - це ті слова, які мовець не тільки розуміє, але й сам вживає. Слова основного словникового фонду, безумовно, складають основу активного словника, але не вичерпують його, тому що в кожної групи людей, що говорять даною мовою, є й такі специфічні слова й вираження, які для даної групи входять в їх активний словник, щодня ними вживаються, але не обов'язкові як факти активного словника для інших груп людей, що мають у свою чергу інші слова й вираження. Таким чином, слова основного словникового фонду - загальні для активного словника будь-яких груп населення, слова ж специфічні будуть різними і для активного словника різних груп людей [7, с. 65].
     Пасивний  словник - це ті слова, які мовець даною мовою розуміє, але сам не вживає (наприклад, багато спеціальних технічних або дипломатичних термінів, а також і різні експресивні вирази).
     Поняття активного й пасивного словника дуже важливі при вивченні чужої (іноземної) мови, однак не слід думати, що між фактами активного й пасивного словника існує непрохідна стіна; навпаки, те, що є в пасиві, може при потребі легко перейти в актив; а наявне в активі трансформується в пасив.
     У словниковому складі будь-якої мови можна знайти різні шари лексики. Розходження цих шарів може опиратися на різні ознаки: [7, c. 136]
     1. Своє  й чуже. Немає жодної мови на землі, у якій словниковий склад обмежувався б тільки своїми споконвічними словами. У кожній мові є й слова запозичені, іншомовні. У різних мовах і в різні періоди їх розвитку відсоток цих «не своїх» слів буває різним [Там само, с. 142]
     Серед запозичень варто розрізняти насамперед слова засвоєного й освоєні й слова засвоєні, але не освоєні. Поряд із запозиченими словами, коли запозичається насамперед звукова сторона слова (хоча часом і з перекручуваннями, особливо по народній етимології), а потім його номінативна спрямованість (слово-назва), існують і слова іншого порядку «запозичені» слова й вираження, коли іншомовний зразок перекладається вроздріб засобами своєї мови. Це кальки.
     Часто відбувається паралельно запозичення й калькування, причому калька одержує більш широке значення, а запозичення більш вузьке, спеціальне.
     2. Терміни й слова загальної мови. Можна класифікувати словниковий склад на терміни й слова загальної мови. При цьому треба пам'ятати:
     1) що цей розподіл не збігається з розподілом на чуже й своє, тому що, незважаючи на велику кількість іншомовних термінів, у мові дуже багато й своїх слів;
     2) те саме слово може в даному  словниковому складі існувати і як термін, і як звичайне слово.
     У кожній мові є свої джерела термінології (міжнародна лексика, запозичена національна, із професійної й жаргонної мови й т.п.), що пов'язано з історичним розвитком промисловості, науки й т.п. у даного народу й диференціюється по видах термінології.
     3. Ідіоматична й неідіоматична  лексика. Цей розподіл стосується головним чином звичайного мовлення, а також мови художньої літератури й публіцистики, хоча й в області термінології зустрічаються іноді елементи.
     В різних мовах джерела ідіом можуть бути різні: так, в англійській мові основне джерело ідіоматики - кокні (тобто міське просторіччя), сленг (професійна мова), почасти біблійна й інша літературна ідіоматика, тоді як в американському варіанті англійської мови більше етнографічних і професійних ідіом [14, с. 11 – 17].
     І тут варто пам'ятати, що те саме слово й сполучення слів може бути в одному значенні ідіоматичним, а в іншому неідіоматичним
     4. Експресивна й неекспресивна  лексика. До експресивної лексики  належать як окремі експресивні слова й сполучення слів, так і випадки особливого вживання неекспресивних слів і сполучень.
     5. Нейтральна й стилістично пофарбована  лексика. У кожній виробленій  літературній мові словниковий  склад розподіляється стилістично. Є слова нейтральні, тобто такі, які можна вживати в будь-якому жанрі й стилі мовлення (в усному й письмовому мовленні, в ораторському виступі й у телефонній розмові, у газетній статті й у віршах, у художньому й у науковому тексті й т.п.). Це насамперед слова основного словникового фонду в прямих значеннях [7, c. 51]. 

    1.2. Запозичення – шлях збагачення словникового складу   
        німецької мови 

     Існує три основних способи поповнення словникового складу будь-якої мови: а) словотвір; б) зміна значення слова; в) запозичення.
     Запозичення в різних мовах по-різному впливають  на збагачення словникового складу. У деяких мовах вони не зробили такого впливу, що могло істотно відбитися на словниковому складі мови. В інших мовах запозичення в різні історичні епохи мали настільки істотний вплив на словниковий склад мови, що навіть службові слова, як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні службові слова [8, c. 57].
     Тенденція до інтеграції в сучасному світі  приводить до того, що в культурах різних країн з'являється все більше загальних рис, і поступово стираються розходження. Дана тенденція властива й для мови, що чуйно сприймає всі зміни в житті суспільства й відповідно до цього збагачується лексичними запозиченнями. Процес запозичення на сучасному етапі розвитку мови є найбільш репрезентативним способом збагачення мови.
     В зв'язку із цим предметом інтересу багатьох лінгвістів стає й функціонування лексики іншомовного походження, і встановлення її відносин з автохтонною лексикою. Об'єктом дослідження дотепер ставали запозичені слова, документально зареєстровані в словниках. Одночасно із цим існує досить велика кількість запозичень, незафіксованих лексикографічними джерелами, які, таким чином, знаходяться в активному процесі освоєння їх системою мови.
     Процес  запозичення характеризується складністю й мінливістю. Запозичення, будучи одною з можливих відповідей на потреби номінації, що виникають у результаті мовних контактів і розширення під впливом інших мовних соціумів досвіду даного мовного колективу, являють собою певну економію мовних зусиль при породженні мовлення, тому що для заповнення номінативних лакун, що виникли в даній мові, використовуються готові одиниці чужої мови. В той же час втрата колишніх асоціативних зв'язків, що існували в мові, з якої вони запозичені, спричиняє й втрату можливо властивим запозиченим словам у мові, що відповідно викликає істотні труднощі, при розпізнаванні їх змісту в процесі сприйняття мовлення.
     На  думку Л. П. Ефремова, запозичення - процес використання елементів однієї мови в іншу, таким чином, обумовлене лінгвістично діалектично суперечливою природою мовного знака: його довільністю як роздільне запозичення силою й мимовільністю як перешкоджаючому запозиченню фактором. Цим, очевидно, і пояснюється та обставина, що процес запозичення в сучасній німецькій мові за наявним даними, досить не продуктивний і в кількісному відношенні значно уступає таким процесам номінації, як словотвір і семантична деривація [7, c. 157].
     Сказане не означає, однак, що доля запозичень у сучасній німецькій мові не представницька. Запозичені приблизно з 50 мов світу лексичні одиниці складають майже 70% словникового складу німецької мови й включають шари лексики, запозичені в різні історичні епохи й під впливом різних - історичних, географічних, соціальних, економічних, культурних умов розвитку й існування мови.
     Будучи  результатом тривалої історичної взаємодії мов, запозичення як процес і запозичення як результат цього процесу являють собою значний інтерес для історії мови, у рамках якої одержують детальне висвітлення причини і мови джерела запозичень, шляхи, форми й типи запозичень, а так само ті перетворення, які перетерплює запозичене слово в німецькій мові.
     В результаті групового характеру запозичень і численності, взаємозалежних тим або іншим типам відносин запозичених слів у німецькій мові має місце не тільки поповнення підсистеми простих і похідних слів.
     Виникає значне число одиниць, що членують морфологічно, чия комплексність добре відчувається носіями англійської мови, і в  підсумку відбувається формування нових словотворчих моделей. Таким чином, істотно розширюються як сам склад морфем німецької мови, так і її дериваційні можливості.
     Цікаве  життя запозичених слів у мові, що запозичила їх. Багато із запозичень під впливом системи, у яку вони ввійшли, перетерплюють значні фонетичні, граматичні й навіть семантичні зміни, пристосовуючись, таким чином, до фонетичних, граматичних і семантичних законів даної системи.
     Процес  асиміляції може бути настільки глибоким, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями німецької мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.
     Словниковий склад мови знаходиться в стані постійної зміни. Постійне збагачення лексико-семантичної системи мови є одним із законів історичного розвитку мови як суспільного явища. Найбільш помітним у розвитку мови є процес збагачення лексики [7, c. 49].
     Як  визначила Е. В. Гордишевська, лексичне запозичення - це складний мовний процес, завершенням якого є створення нового для мови слова, а сутністю, що обумовлює весь процес і веде його до завершення, фонетична зміна іншомовного запозиченого матеріалу і додання йому граматичної оформленості [6, с. 62].
     Розглядаючи проблему освоєння запозичень, вчені, як правило, дотримуються однієї з наступних позицій:
     1. Зведення, освоєння, запозичення лише до формального уподібнення слова іншомовного походження системі язика-реципієнта. Цей підхід був домінуючим приблизно до середини минулого століття. Саме на ньому ґрунтується традиційний розподіл іншомовностей на запозичені й іноземні слова (Lehnworter і Fremdworter).
     2. Другий підхід базується на  прерогативі функціонального освоєння запозичень. Насамперед, під цим розуміється освоєння слів іншомовного походження з погляду пристосування їх до лексико-семантичної системи мови.
     3. На сучасному етапі інтенсивно  простежується тенденція комплексного аналізу іншомовних слів, крім формальних ознак розглядається також лексико-семантичний план. Прийнято розрізняти три типи формальної асиміляції: фонетична, орфографічна й граматична (морфологічна) [3, c. 136].
     Між першим і другим типами існує тісний зв'язок, тому можна говорити про фонографемні особливості освоєння. Всі три типи постійно взаємодіють один з одним, що обумовлено системним характером словникового складу. Граматична й фонетична оформленість лексики іншомовного походження за законами мови-реципієнта обов'язкова для включення її в мовлення. При цьому іншомовності наділяються якостями, необхідними й достатніми для їхнього функціонування в мовленні.
     Фонетична асиміляція складається у відтворенні фонетичними засобами мови-реципієнта іншомовних звукових комплексів. М. Пауль відзначав, що «при запозиченні з іноземної мови підміну її звуків звуками рідної мови часто роблять навіть ті, хто вперше вживає це слово» [14, c. 114].
     Однак у зв'язку з розходженнями фонетичних систем відтворення звукової форми іншомовні прототипи в сприймаючій мові можуть мати лише наближений характер. Разом з тим у лінгвістиці відзначається, що останнім часом спостерігається тенденція до фонетично більш точного відтворення іншомовних слів, це обумовлено підвищенням загальноосвітнього рівня народів і небувалим розвитком засобів масової комунікації.
     Морфологічне  освоєння лексики іншомовного походження починається з її наділення активними граматичними категоріями. Зокрема, іменники здобувають категорії числа й роду (die Stadt, Die Ruckfuhrung), дієслова - певний тип дієвідміни (як правило, слабкий - foulen-foulte-gefoult), прикметники також оформляються за аналогією з німецькими (ein faires Spiel). Якщо вищеописаних ознак формальної асиміляції досить для засвоєння лексики іншомовного походження і її функціонування в мовленні, то для включення її в систему мови необхідна лексико-семантична асиміляція зазначеної мовної одиниці.
     Процес  запозичення іншомовної лексики  характеризується, насамперед, тим, що кожний носій мови може безперервно черпати будь-які слова з іноземних мов, видозмінювати запозичені слова за зразком близьких їм по звучанню й написанню слів рідної мови, а також надавати запозиченням нові значення. Запозичення здійснюється або в процесі когерентного (погодженого в часі), або некогерентного (непогодженого в часі) впливу різних мов одна на одну й завершується свідомим або помилковим переходом властивим мовам-джерелам явищ у мову-приймач.
     Незважаючи  на те, що в області взаємодії й взаємовпливу мов в германістиці накопичений значний теоретичний і практичний матеріал, багато проблем запозичення, зокрема питання про шляхи розвитку й зміни іноземного слова в тій або іншій мові, вимагають ще свого розв'язання.
     Розкриття й уточнення змісту традиційного терміна «запозичення» могло б також істотно полегшити як розкриття закономірностей освоєння іноземних слів іншою мовою, так і розуміння багатьох семантичних процесів, що відбуваються в запозичених словах. 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ  2
АНГЛІЦИЗМИ  ТА ОСОБЛИВОСТІ  ЇХНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ 

     2.1. Причини та шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові  

     В останні роки в німецьку мову стало проникати все більше англійських слів. Англійська мова збагатила німецьку мову численними синонімами й новими поняттями. Вживання деяких доцільно, а деяких - ні.
     Іншомовні запозичення приходять у німецьку мову внаслідок інтерференції (тобто взаємодії) різних мовних систем. Серед різномовних запозичень у німецькій мові найбільший інтерес представляє функціонування «англіцизмів», або «бритацизмів», і «американізмів», як однозначних, так і багатозначних.
     Є кілька причин проникнення англійських  слів і виразів в німецьку мову і їх благополучної адаптації:
     1. Всі країни світу знаходяться у тісному зв'язку одна з одною. Події (війни, революції, нові політичні режими), які переживають одні країни, впливають на політичне життя в інших країнах і приносять із собою нову лексику, поняття й вирази в інші мови. Німецька мова збагатила свій словниковий запас грецькими й латинськими словами в епоху Гуманізму в XV-XVI століттях. Завдяки цьому виникло багато інтернаціоналізмів. В XVII-XVIII. століттях великий вплив на німецьку мову зробила французька мова. В період Другої світової війни в німецьку мову прийшло багато нових слів з англо-американського мовного простору.
     2. Можна знайти багато англіцизмів  у різних професійних сферах і насамперед у спорті, музиці, економіці й техніці. Наприклад, Fan, Match, Job, Team, Computer, Know-how, Holding і так далі. Ці сфери зазнають величенний термінологічний вплив, тут виникають нові терміни на основі нових технологій, в основному зі США. Професіоналізми являють собою багатий матеріал для розвитку мовної системи. Багато термінів сьогодні приходять і в повсякденну мову: Probleme managen, Vorbestellungen aufzuheben, Preise scannen.
     А ось ще один чудовий зразок впровадження англіцизмів у розмовну мову: “Langst kaufen Mum und Dad mit ihren coolen Kids lieber im Shopping-Center auf der grunen Wiese als im biederen Discounter in der City und noch auf der langweiligen Geburtstagparty singen die Gaste Happy Birthday” [16, c. 5].
     3. Мовознавство обґрунтовує впровадження  іноземних слів у німецьку  мову тим, що для деяких предметів, що надходять із-за кордону, в німецькій мові немає спеціальних назв, їх можна позначити тільки за допомогою опису, використовуючи при цьому словосполучення або навіть цілі речення.
     Наприклад, Public Relations позначає німецькою: Offentlichkeitsarbeit, offentliche Beziehungen, Kontaktpflege und Meinungspflege [Там само, c. 6].
     Або поняття Manager можна пояснити німецькою тільки таким чином: mit weitgehender Verfugungsgewalt und Entscheidungsbefugnis ausgestattete leitende Personlichkeit eines Grossunternehmens [Там само, c. 8]. Тут, звичайно, краще вжити англо-американські терміни, тому що німецькі еквіваленти описують ці поняття занадто складно й багатослівно.
     Ріннер-Кавей  писав: “Краще використати іноземні слова там, де за якимись причинами неможливий дослівний переклад [28, c. 103].
     4. Відомо також, що англо-американський словниковий запас більше й має близько 700 000 лексичних одиниць. Німецька лексика охоплює тільки близько 400 000 слів. Тому є багато таких понять, для яких у німецькій мові немає еквівалентів. Можливо, справа полягає в тому, що англійська мова вже давно стала мовою світового спілкування завдяки її інтернаціональному значенню і поширенню в економіці, науці, техніці, культурі, моді й спорті.
     5. Таким чином 100 мільйонам людей, для яких німецька мова є й рідною і державною, протистоять близько 1,4 мільярдів, яким англійський доводиться рідною мовою, або вони добре володіють нею як іноземною мовою. Майже кожний підліток на Заході проходить через вивчення англійської як першої іноземної мови, і для молодіжної культури значне місце на музичній сцені займають англомовні виконавці.
     6. Кожна мова прагне до стислості. Телеграмний стиль використовується не тільки в E-mail повідомленнях, але й у повсякденному житті. Багато англійських слів коротше й зручніше у вимові ніж німецькі.
     Наприклад, порівняємо такі слова як Trucker (2 склади й 7 букв) і Lastwagenfahrer (5 складів і 15 букв) [24, c. 39].
     Ще  приклади: Jointventure - Gemeinschaftsunternehmen; Management - Unternehmensleitungen. Отже, видно, що англіцизми мають більш коротку форму в порівнянні з аналогічними за значенням німецькими словами.
     7. Англіцизми уникають частого  використання, є варіантом при використанні німецьких термінів.
     Наприклад, Banker звучить більш сучасно ніж Bankier і має більш коротку форму ніж Bankfachmann. У тому самому контексті можна використати різні варіанти англійських позначень: замість Dollar часто вживається Greenback [28, c. 157]
     8. Вживання англіцизмів відіграє велику роль, щоб співрозмовники могли краще розуміти один одного, без труднощів і однозначно. Англіцизм повинен вживатися у випадку затруднення розуміння.
     9. Суперечливим є вживання англіцизмів і англоамериканизмів, якщо вони не мають особливої змістовної, стилістичної або синтаксичної функції. У таких випадках англіцизми використовуються часто для хвастощів або створення іміджу, коли співрозмовники хочуть підкреслити свій соціальний або інтелектуальний рівень. Або ж їм хочеться показати свою приналежність до молоді й сучасності. При ближчому розгляді можна помітити, що до численних англіцизмів є точні й виразні німецькі відповідності: Lover не набагато краще Liebhaber, замість Loser не гірше Verlierer. Feeling - це Gefuhl, Airport залишається Flughafen, Deal - це Handel [Там само, c. 164].
     Якими шляхами відбувається запозичення англіцизмів?
     Запозичені  англомовні слова - це лексичні одиниці, які взяті з англійської або американської літературної мови. Запозичення - це один з найважливіших шляхів збагачення мови. Використовувані в німецькій мові неологізми є здебільшого словами іноземного походження, які прийшли в сучасну німецьку мову разом з новими предметами й поняттями.
     1. Пряме запозичення без зміни  змісту слова: Talkshow, CD-Player, Team, Meeting, Sprint [28, c. 118].
     2. Термінологічні синоніми - існують  поряд з наявними в мові назвами й складають конкуренцію німецьким синонімам: leasing - Vermietung; marketing - die Massnahmen eines Unternehmens; consulting - der Berater; investor - der Investitionstrager; slang - die Umgangssprache; user - Nutzer
[Там  само, c. 115].
     3. Змішане утворення - складні слова, одна частина яких запозичена з англійської мови, інша частина - німецьке слово: Powerfrau - Geschaftfrau ; Livesendungen - Sendungen uber das Alltagsleben; Reiseboom - grosse Reisenachfrage [Там само, c. 121].
     4. Англійські запозичені слова  можуть вживатися в німецькій мові не в їх прямому значенні. Так американське “Administration” у німецькій мові використовується для позначення не управлінського апарата президента США, а уряду США.
     5. Псевдоангліцизми - це запозичення, які утворені з англомовних складових частин, але в німецькій мові використовуються в іншому значенні.
     Наприклад, Dressman, Oldtimer, Shorty, Showmaster, Twen. Мобільні телефони тільки в німецькому мовному просторі називають Handy
[Там само, c. 134].
     6. Проблематичнішою є справа, якщо стійкі вирази переводяться з англійської на німецьку зі слова в слово як запозичені переклади. Замість “Es gibt keinen Sinn”, “Ich wunsche Ihnen einen schonen Tag”, “im Jahr 1988 ” німці формулюють все частіше “Es macht keine Sinn” (англ.. It makes no sense), “Haben Sie einen schonen Tag” (англ. Have a nise day), “in 1988”. Тут є спроби перенести конструкції речень із англійської в німецьку, але вони не погоджуються з німецькою граматикою.
     Ось ще приклади: Standing ovations - stehende Ovationen, We call you back - wir rufen Sie zuruck [24, c. 61]
     7. Запозичені дієслова можуть перетворюватися  відповідно до німецької граматики:  до них приєднується інфінітивне  закінчення -en ,- n. Це дає можливість  легко відмінювати дієслово й утворювати Partizip: to trade - traden, to swap - swappen, to manage - managen [Там само, c. 62].
     Англіцизми  поширені в багатьох сферах життя  в Німеччині. Чому?
     Реклама використовує охоче англійські й американські поняття, щоб пропагувати чужий спосіб життя й представити своїм клієнтам дух іншого далекого світу. Тому люди й купують Lotion, Snacks, Shorts, Conditioner. Всім відома рекламна лексика - Slogans, Marketing, Corporate Identity, Promotion, Image, Message [Там само, c. 63].
     Техніка, особливо світ комп'ютерів і інтернет, накладає на мову свій особливий відбиток: Mouse, E-Mail, Online, Provider. Але й до цього в німецькій мові вже існували технічні поняття з інших областей техніки: Airbag, Display, Playstation, Gameboy, Joystick і т.д.
     В спорті стає все більше типово американських видів спорту з відповідними їм поняттями, які полегшують спортсменам і вболівальникам їхнє спілкування й розуміння: Fan, Match, Cross, Freestyle, Penalty, Badminton, Sprint, Finish, Team, Handicap.
     Також є й інші джерела англіцизмів: у ЗМІ - Feature, Pay-TV, Motion, Primetime, Print, Slow, Entertainer, у косметичній індустрії - Make-up, Foundation, Fluid, Eyeliner, Strip, Cover , у світі моди - Fashion, Dress, Look, Top, Boots [23, c. 63] 

      
      
      
     2.2. Специфіка вживання  англіцизмів  

     Будь-якого  роду запозичення визначені так званими лакунами, наявними в тій або іншій мовній системі. Як у фонологічному, так і семантичному плані лакуна може при інтерференції усвідомлюватися як нічим не зайняте місце, вільне в мові-приймачі для слів і виразів із будь-якої мови-джерела.
     Взагалі в лінгвістиці лакуна може витлумачуватися як (книжк.)
1) мовний «пробіл» (sprachliche Lucke);
2) порожнє  місце (Leerstelle) у тексті й т.д.
     Хоча  лакуни виявляються найбільш чітко при зіставленні різномовних явищ, однак їх присутність у будь-якій мові далеко не завжди пояснюється мовними контактами й тим більш прямим впливом мови-джерела на мову-приймач. Лакуни існують автономно всередині кожної мовної системи й властиві іманентному розвитку кожної мови.
     Процес  запозичення (Entlehnimg) відбувається таким чином: лакуна в мові-приймачі входження іншомовного елемента (Fremdwort) з тої або іншої мови-джерела в мову-приймач перебування іншомовного елемента (Gastwort, Lehnformung, Lehnbedeutung, Lehnbildung і т.д.) в мові-приймачі закріплення іншомовного елемента (Lehnwort) у мові-приймачі [15, c. 57].
     Запозичення в німецькій мові являють живий приклад того, що літературна мова не завжди цілком відповідає умовам повсякденної комунікативної ситуації носіїв мови й тому представляється співрозмовникам занадто «штучною» (gekiinstelt). Як показали спостереження над вживанням так званого берлінського варіанта побутово-розмовної мови, проведені
Г. Шенфельдом, подібна мотивація часто характерна для молоді у віці від 16 до 20 років [17, с. 11 – 17].
     В німецькій мові англіцизми й американізми функціонують як своєрідні мовні «вкраплення» (Spracheigentiimlichkeit) і сприймаються як влучні слова або звороти, що підкреслюють схильність співрозмовників до експресії в їх безпосередньому і невимушеному спілкуванні.
     В німецькій мові простежується тенденція максимально зберігати як написання, так і вимову англіцизмів і американізмів відповідно до правил англійської орфографії й орфоепії. Незважаючи на це прагнення англіцизми й американізми, так чи інакше, піддаються як формальним, так і семантичним перетворенням у мові-приймачі.
     Англіцизми  й американізми варто розглядати як такі слова й звороти, які у своєму написанні, звучанні, словозміні а) повністю або б) тільки частково інтегровані в німецьку мову.
     Виділяють три етапи орфографічної інтеграції іноземних слів:
    переважне застосування іноземного варіанта, наприклад: Aerobic;
    паралельне вживання іноземного й німецького варіантів, наприклад: Fastfood, також Fast Food;
    переважне використання німецького варіанта, наприклад: Canister.
     Проходячи адаптацію по трьох стадіях до системи німецької орфографії, окремо взяті орфографічні варіанти іноземних слів у синхронному плані мають різну частотність вживання. Так, розрізняють «основний орфографічний варіант» і «другорядний орфографічний варіант». Основний орфографічний варіант - це найбільш кращий варіант написання слова, що звичайно в словниках стоїть на першому місці.
     У німецькій мові моносемантичні англіцизми й американізми характеризуються орфографічною варіантністю, що проявляється як у чергуванні їх буквено-звукового складу, так і в послідовній зміні прописних і малих літер, так і в злитно-роздільному написанні й т.д., наприклад:
     G.I., (також:) GI ['dgii'ai], der; -[s], -[s]: (побутово-розмовне позначення для слова - простий солдат США
     Badtrip ['basd'trip], der; -s, -s, (також:) Bad Trip [baed...] der; - -s, -s [bad trip [bad trip], англ. розм. = погана поїздка];
     Jobhopping ['...rnpinj, (також старе написання:) Job-hopping, das; -s, 
-s [англ. job hopping, з: job (робота) і hopping = стрибання] (розм.): часта 
зміна місць [з метою зробити кар'єру]. 

     Магові Jane [man dsehe'n; англ. Mary Jane ['me:ri djein] сленг марихуана] die; - (розм. евф.): марихуана [17, c. 12]
     Таким чином, у німецькій мові визнається свобода написання англійських слів, що визначає співіснування взаємодоповнюючих орфографічних варіантів.
     В німецькій мові відбувається безперервне пристосування іноземного слова до фонетичної системи запозичуваної мови. Вимова іноземних слів (Fremdwortaussprache) потребує принципу помірного понімечення (gema6igte Eindeutschung). Це означає певне наближення чужих звуків до німецької звукової системи, насамперед це стосується тих слів, які широко відомі й часто використовуються. І все-таки це не є обов'язковим критерієм; вирішальною є, здебільшого, використана вимовна форма. Наскільки міцно чуже походження слова вкорінюється в мовній свідомості, і слово містить звуки, які відсутні в німецькій звуковій системі, настільки його вимова слідує правилам мови, що запозичує слово [14, с. 109].
     Окремі звуки в англіцизмах і американізмах заміняються фонетично схожими у фонетичній системі німецької мови, наприклад:
     [о:] [о] [ou]; Dope [do:p, doup], das; -[s] [англ. dope [doup], букв. = змащення, присадка] (розм.): наркотик, в особливість-гашиш: sich D. beschaffen діставати наркотик; D. rauchen курити гашиш;
     [е] [е];[с] : Jet [d3?t, d3et, dseeat], der; -[s], -s [англ. jet [d3et], скор. з: jet (air)liner, jet plane, до: jet = сопло, струмінь] (розм.): реактивний літак (який приводиться в рух турбореактивним двигуном);
     [а] [л];[е] [г]: Moneymaker [manimeiker, 'mAnimeika], der; -s, -[англ. moneymaker, money-maker ['manimeike] = прибуткова справа, букв. = те, що робить гроші] (розм.): умілий, спритний бізнесмен, що розуміє, як сколотити капітал із усього й з кожного; людина, що заробляє багато грошей.
     Інтегрування  моносемантичних англіцизмів і американізмів у німецьку мову особливо ускладнюється в області морфології, коли з англійської мови запозичаються не тільки корені, але й флексії або словотворчі афікси слів, а іноземне слово включається в морфологічні парадигми, наприклад, регулярне утворення множини в німецькій мові:
     Daddy ['dsdi], der; -s, -s і Daddies ['dedi:s, ...dis] [<англ. daddy [dadi] (розм. дит.)]: (англ. розм. позначення для:) батько;
     Bobby [bobi] der; -s, -s і Bobbies [англ. [bobi], ласкаве слово, що виникло на честь сера Роберта ("Боббі") Пил (Robert ("Bobby") Peel) (1788-1850); прем'єр-міністра Великобританії в 1834-35 і 1841-46; лідера пілитів; в 1822-27 і 1828-30 міністра внутрішніх справ, реорганізатора англійської поліції; який в 1846 провів скасування хлібних законів]: (англ. розм. позначення для"поліцейський";
     Speech [spi:tj], der; -es, -e і Speeches [spi:tjis] [англ. speech [spi:tj] -мовлення] (кчижк., розм. шутл.): (привітальна) мова, спіч.
     При запозиченні простежується коливання в граматичному роді 
(Genusschwankung, також: schwankendes GeSGhlecht) іменника. Подвійний рід (doppeltes Genus) з'являється в запозиченні через (часто тривале) кількаразове узгодження граматичного роду з іменником, например Event [i'voit], der або das; -s, -s [англ. event [i'vent] (розм.): захід (вечір і т.п.),

     Pig, der або das; -s, -s [англ. pig [pig] «свиня»] (розм.): поліцейський;
     Shit [fit], der або das; -s [англ. shit [fit], букв. = дерьмо] (розм.): гашиш.
     При однократному узгодженні враховується здатність англіцизмів і американизмів позначати віднесеність до граматичного роду за ознаками «живе - неживе» і (або) «чоловіча - жіноча стать», наприклад:
     Сміття, der; -s, -s [америк. сленг сміття [kDp] - офіцер поліції]: (америк. розм. позначення для поліцейський;
     Rambo, der; -s, -s [америк, Rambo ['rambou] - на честь однойменного американського кіногероя] (розм.): жорстокий чоловічий тип, людина, що хвастає своєю (фізичною) силою;
     Lolii, der; -s, -s [можливо від lullen заколисувати, заспокоювати або від англ. розм. lolly ['loli], скор. з англ. lollipop] (сівба.-нім. розм.): соска: Power, die; - [англ. power - сила, (розм.): сила, міцність: die Stereoanlage hat Радіо стереоустановка потужна; ein Motorrad mit viel P. мотоцикл із великою потужністю;
     Egotrip, der; -s, -s [англ. ego trip, ego-trip ['i:gou(s-)trip] - «поїздка его», розм.] (розм.): рівень життя, при якому людина зосереджена повністю, егоцентрично на самій собі: auf dem E. sein представляти езопову установку життя й поводитися відповідно.
     Інтегрування  англіцизмів і американізмів  в німецьку мову може відбуватися за рахунок дієслівного слововиводу на -епу наприклад;
     j u mpen ['ртрп, jum] <слаб. дієс.; ist gejumpt> [англ. to jump [dg/vmp] = стрибати] (розм.): стрибати куди-небудь:
     ins Wasser j. стрибати у воду;
     snifYen <слаб. дієс.; hat gesniffi> [англ. to sniff [snif], букв. = втягувати носом] (розм.): перекладати себе за рахунок вдихання випарів певних матеріалів (наприклад, розчинників) у стан сп'яніння; використовувати (речовина) для нюхання.
     Під впливом німецької орфографії й  орфоепії кінцевий приголосний англіцизмів  і американизмів може подвоїтися в дієсловах, наприклад:
     jobben ['d&bn].; hat gejobbt [англ. to job [dJDb] -виконувати роботу] (розм.): тимчасово виконувати роботу з метою заробити гроші; заробляти собі гроші: in den Ferien j. працювати на канікулах; jahrelang hat sie als Sekretarin gejobbt (gearbeitet), damit ihr Mann studieren konnte протягом довго років вона працювала секретарем, щоб її чоловік міг вчитися;
     zappen [також 'zepn] <слаб. дієсл.; hat gezappt> [англ. to zap [zap], від звуконаслідувального вигуку zap] (розм.): за допомогою телекерування міняти постійний канал (при перегляді телепередач), швидко перемикатися на інший канал; viek Zuschauer z. durch die Kanule багато глядачів перемикають (швидко) канали.
     В німецькій мові можуть навмисно з'явитися  нові дієслова за рахунок звуко-літерної коректури англіцизмів і американізмів, що виражається в повній відмові від їх англійського написання й у тільки частковому збереженні фонетичної подібності, наприклад:
     tschintschen; hat> [англ. to change [tjeind3] = міняти] (розм.- обл.): здійснювати мінову операцію.
     Дієслова  можуть з'явитися в мові також завдяки конверсії.
     Наприклад, дієслово palaveru утворене від іменника Palaver:
     palavera; hat palavert> (розм.): говорити з іншими про щось, обговорювати дещо, без того щоб (через різні думки, точок зору) при цьому мати результат; sie haben palavert вони вели нескінченні розмови.
     Порівняэмо:
     Palaver, das; -s, - [англ. palaver [рэ'ауэ], від слова однієї африканської мови в значенні «релігійні або судові збори»] (розм.): бесіда багатьох осіб про щось, при чому висловлюється кожний, і дискусія триває довгий час, часто без необхідних результатів.
     Дієслова  можуть утворитися шляхом послідовного приєднання до кореня або основи слова німецьких словотворчих афіксів, і при цьому границі іншомовних морфів залишаються виразними, наприклад:
     wegzappen <нім., англ. > (розм) переходити з однієї телевізійної програми на іншу; ег hat weggezappt він вибрав потрібний телевізійний канал.
     За  допомогою використання німецьких  словотворчих афіксів ab- і an- виникають  антоніми з англійським кореневим словом turn:
     abturnen [...tOr...] [англ. to turn off [ta;n ...] - відхилити] (розм.): зіпсувати настрій кому-небудь, утворений на противагу 'anturnen; hat> [англ. to turn on [ta:n ...], букв. = відвертати] (розм.): привести в збудження, сп'яніння й т.п.: das Publikum, die Musik in der Disko turnten ihn an публіка, музика на дискотеці привели його в збудження.
     Одночасно виникає омонімія запозиченого дієслова 'anturnen з німецьким дієсловом 2anturnen; ist> (розм.): наближатися буйно, необуздано: lachend tumte sie an сміючись вона підійшла розгвинченою ходою; частіше дієприкметник (Partizip) у сполученні з kommen «приходити»: die Kinder kamen frohlich angeturnt діти примчалися.
     
      Вплив англіцизмів на існуючий словниковий склад німецької мови
      
       Процес відновлень у лексиці за допомогою запозичень відбувається постійно, але є періоди в розвитку мови, коли він особливо інтенсивний.
     Життя суспільства - це постійний рух. Це великі, малі й зовсім непримітні зміни й події, поява значних або малозначних або навіть, здавалося б, зовсім неважливих, але раніше зовсім не існуючих або непомітних фактів будь-якого роду - починаючи від нових предметів споживання й закінчуючи новими культурно-історичними й соціально-політичними ідеями.
     Всі ці зміни, що усвідомлюються суспільством, вимагають і одержують відповідне словникове оформлення у вигляді назв (номінацій). Такий основний мотив запозичення нової лексики - від окремих слів до розгорнутих назв, словосполучень [10, c. 103].
     При цьому відношення до запозичень і в широких мас носіїв мови, окремих невеликих груп коммунікантів і в лінгвістів досить відрізняється. З позиції мовної культури прийнято розрізняти «необхідні запозичення» і «надлишкові». До перших відносять такі нові найменування, які з'являються у зв'язку з новими об'єктами позначення - новими предметами, технічними винаходами, новими ідеями, номенклатурами й т.д. Надлишковими вважають появу нових позначень, синонімічних вже наявним, а також запозичень із чужих мов.
     Звичайно найбільш емоційно реагують на появу «непотрібних», «некрасивих», «неправильних» слів лінгвісти. Особливе обурення викликають іноземні запозичення, а для нинішнього часу це в першу чергу англо-американізми.
     Німецька мова у всіх областях сучасного громадського життя (від найпростішого візиту в магазин до найскладніших наук) замінена нечуваною кількістю англійських слів і навіть повністю ними витиснута. В такій тенденції лінгвісти бачать небезпеку, оскільки німецька мова може втратити свою виразність й експресивність, а можливо й взагалі майбутнє.
     Проблема  надмірного вживання англо-американізмів хвилює не тільки фахівців, але й простих громадян. Їх хвилюють питання «Чи можна ще врятувати німецьку мову? Чи є в неї майбутнє?».
     Так, наведемо цитату колишнього президента Німеччини І. Рау:
     “Jch bekomme immer wieder Briefe von Mitburgerinnen und Mitburgern, die sich Sorgen daruber machen, ob unsere deutsche Sprache nicht immer mehr (...) durch das Amerikanische verdrangt werde (...). Solche Sorgen pauschal als “Deutschtumelei” abzutun, halte ich fur falsch”.
     “Der Gebrauch von Englisch, oder besser: Amerikanismen, in den Medien und in der Werbung hat in den vergangenen Jahren noch einmal stark zugenommen. Manchmal ist das witzig. Oft ist es albern und haufig dumm”
[14, c. 61]
     Таким чином, можна зробити висновок, що тенденція збільшення словникового складу німецької мови за допомогою англо-американських запозичень прийняла гротескні форми. Дана проблема вийшла на державний рівень. Причому важливо підкреслити, що так звана «мовна політика» це явище, характерне не тільки для Німеччини. Кілька десятиліть назад у Франції вийшов закон «Про перешкоду й запобігання засмічення французької мови англійськими словами». За даним прикладом пішли Словаччина й Польща. При цьому органи влади виходили з того, що мова країни передає її культуру, служить її національній своєрідності. 
 
 
 

РОЗДІЛ  3
ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ У НАВЧАЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ ПІД ЧАС  ВИВЧЕННЯ  НІМЕЦЬКОЇ  МОВИ
      
       3.1. Методика вивчення запозиченої лексики на уроці німецької  
          мови
 
     Зміна мовної ситуації спричинила й зміни в курсі німецької мови в ЗОШ. По - перше, збільшилася кількість запозичених слів, пропонованих як навчальний матеріал, по - друге, з'явилися теми й вправи, прямо пов'язані з іншомовною лексикою: тема «Слова споконвічні й запозичені», теми «Різні мови: рідна й іноземні» і «Пояснюємо походження слів», тема «Запозичені слова» і ін. Але ця робота не носить системного характеру й не розкриває повною мірою освітнього потенціалу освоєння учнями запозиченої лексики.
      Тому  ми спробуємо дізнатися: чим повинен обумовлюватися відбір лексичного матеріалу для вивчення запозиченої лексики в школі і як повинне здійснюватися це вивчення.
      Об'єктом  дослідження став процес засвоєння  запозиченої лексики, а предметом - лексичний мінімум і методика вивчення запозиченої лексики німецької мови в ЗОШ. Метою нашої роботи є створення методичної системи по введенню й освоєнню учнями запозиченої лексики [10, c. 86].
      Під методичною системою ми розуміємо систему  навчання предмету, що представляє собою єдність цілей, принципів (педагогічних, дидактичних, методичних) і обраної відповідно до них сукупності компонентів (змісту, методів, засобів і форм навчання), необхідних для цілеспрямованого функціонування процесу навчання предмету.
      Графічна  модель методичної системи по введенню й освоєнню запозиченої лексики німецької мови виглядає таким чином:
      соціально-цільовий блок
      результативно-оцінний блок
      концептуальний блок
      Соціально-цільовий блок включає обґрунтування соціального замовлення суспільства про становлення самостійної, вільної, культурної й моральної особистості й відповідній підготовці молодих громадян.
      Системоутворюючим компонентом системи виступають цілі, сформульовані під впливом цього замовлення:
      - формування комунікативної компетенції, тобто вмінь і навичок спілкування школярів на досліджуваній мові з використанням слів запозиченої лексики;
      - формування основ культурної компетенції при звертанні учнів до історії запозиченого слова, з'ясуванні його первісного значення з використанням фактів історії, культури, етнографії;
      - формування мовної компетенції, тобто свідомого засвоєння орфоепічної й орфографічної, лексичної, граматичної й стилістичної норми вживання запозичених слів.
      Концептуальний  блок містить теоретичне обґрунтування сутності процесу навчання запозиченням, що послідовно складають закономірності й принципи процесу навчання запозиченням, критерії відбору іншомовної лексики.
      Існують закономірності процесу навчання запозиченням:
      - гармонізація інтересів суспільства й особистості при визначенні цілей   
        і завдань навчання іншомовній лексиці;
      - залежність навчання від вікових  і індивідуальних особливостей  учнів;
      - взаємозалежне вивчення рідної  й німецької мов у ЗОШ [12, c. 110].
      Закономірності  процесу навчання запозиченням припускають висунення деяких принципів, для визначення яких ми звернулися до робіт
Є. М. Верещагіна й В. Г. Костомарова по лінгводержавоведенню. Лінгводержавоведення займається вивченням мови з погляду її культурної функції, а однією із цілей розроблювальної нами системи є формування культурної компетенції школярів. Тому ми визнали можливим взяти за першооснову принципи лінгводержавоведення й розробити на їхній основі власні культурні принципи вивчення запозиченої лексики:
      - принцип прилучення учня до нової для нього дійсності;
      - принцип формування в учнів позитивної установки до народу - носію мови;
      - принцип цілісності й гомогенності мовного навчального процесу, коли країнознавча інформація підлягає добуванню із природних форм мови й з навчальних текстів і не повинна привноситися ззовні, штучним, зовнішнім стосовно мови шляхом [4, с. 47; 9, с. 14 – 25].
      Серед дидактичних принципів хочеться відзначити наступні: принцип наочності; принцип свідомості й активності; принцип доступності й посильності; принцип систематичності й послідовності; принцип науковості; принцип зв'язку теорії й практики.
      Для визначення методичних принципів навчання запозиченій лексиці в ЗОШ можна звернутися до робіт середньої ланки.
      Наприклад, М. Т. Баранов вказує, що для вивчення лексики й фразеології використаються загальдидактичні й спеціальні принципи, що випливають із особливостей досліджуваних лексичних і фразеологічних явищ [2, с. 78].
      Серед таких спеціальних принципів  найбільш значимі наступні:
      - історичний (діахронічний) принцип, що необхідний при зіставленні історії слова й історії реалії;
      - функціональний принцип характеризується зіставленням слів і фразеологізмів зі сферами їх вживання, тобто лексичні значення необхідно розглядати з урахуванням їх стилістичного розшарування;
      - системний принцип реалізується  при зіставленні одиниць лексичної  парадигми;
      - лексико-граматичний принцип спрямований на зіставлення лексичного й граматичного значень слова [8, c. 136].
      Ряд критеріїв для відбору нещодавно запозиченої лексики й включення її в словники іноземних слів розробив Л. П. Крисін. Він виділяє принаймні три їх типи: власне мовні, комунікативні й соціально-психологічні.
      До  власне мовних критеріїв відносяться:
      - необхідність розмежування змістовно близьких, але все-таки різних понять;
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.