На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Лкарсько-педагогчн спостереження у процес тренувальних занять, їх задач, форми органзацї, методи дослдження, функцональн проби в умовах проведення. Медичне забезпечення спортивних змагань. Види та особливост лкарського контролю на змаганнях.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 18.11.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


22
Мiнiстерство освіти та науки України
Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”
Горлiвський регіональний інститут
Кафедра фізичної реабілітації
Реферат
з дисципліни: Спортивна медицина
На тему:
Лікарський контроль у процесі тренувальних занять і змагань
студентки 1-го курсу денної форми навчання
напряму підготовки 0102 - фізичне виховання і спорт
спеціальності 6.010200 - фізична реабілітація
Глущенко Марії Олександрівни
Викладач: Ярош А.М.
Горлівка 2009
Зміст
Вступ
1. Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі тренувальних занять
1.1 Задачі та форми організації ЛПС
1.2 Методи дослідження в ЛПС
1.3 Функціональні проби в умовах проведення ЛПС
2. Лікарський контроль на змаганнях
2.1 Медичне забезпечення спортивних змагань
2.2 Антидопінговий контроль
2.3 Секс-контроль
2.4 Самоконтроль
2.4.1 Самоконтроль за фізичною працездатністю
2.4.2 Самоконтроль у процесі тренувальних занять
Список літератури
Вступ
Однією з форм роботи лікаря зі спортивної медицини, тренера-педагога та реабілітолога є організація та проведення лікарсько-педагогічного контролю (ЛПК) за тренувальними заняттями та змаганнями. Висунуте раніше М.А. Семашком положення «Без лікарського контролю не може бути фізичної культури» сьогодні не тільки не втратило свого значення, але й з кожним роком набуває ще більшої актуальності. Слід зазначити, що зв'язок медицини і фізичної культури, а також контроль за фізичними навантаженнями, відомі з найдавніших часів. Так, Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) вважав, що довголіття людини визначене тим, наскільки правильно вона приймає «їжу для життя», якою, на його думку, були заняття оздоровчим бігом, гімнастикою, плаванням тощо. Він першим поставив питання щодо правильного дозування фізичних навантажень залежно від статі, віку й фізичного розвитку, а також намагався визначити показання та протипоказання відносно застосування фізичних вправ.
Оскільки фізична реабілітація - це оздоровча галузь ( яка, по суті, є педагогічною і віднесена до педагогічної професії ), а відновлювальний процес у ній зумовлений не лікуванням, як у клінічній медицині, а, перш за все, оздоровленням завдяки використанню фізичних навантажень, то майбутні фахівці з фізичної реабілітації повинні добре знати особливості впливу на організм фізичних навантажень, уміти правильно організувати і проводити оздоровчо-тренувальний процес, а також набувати навичок у здійсненні ЛПК.
1. Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі тренувальних занять
Лікарсько-педагогічні спостереження - це дослідження, які проводять лікар зі спортивної медицини і тренер педагог (чи реабілітолог) безпосередньо під час проведення тренувального заняття з метою оцінки впливу фізичних навантажень на організм людей, які займаються фізичною культурою і спортом або проходять курси реабілітації.
ЛПС є основною частиною комплексного, поглибленого медичного обстеження фізкультурників та спортсменів. За допомогою цих спостережень можна вирішувати найрізноманітніші завдання, які однаковою мірою цікавлять лікаря, тренера чи реабілітолога. Найважливішим завданням ЛПС є отримання свідчень про загальний вплив на організм навчально-тренувальних занять (НТЗ), що дає можливість визначити ступінь відповідності фізичних навантажень функціональним можливостям спортсменів, а отже, коригувати тренувальний процес. Робота спортивного лікаря з тренером дозволяє також визначити рівень спеціальної тренованості спортсменів.
1.1 Задачі та форми організації ЛПС
Основними задачами ЛПС є:
1. Оцінка санітарно-гігієнічних умов проведення тренувальних занять та змагань.
2. Оцінка відповідності засобів і методів фізичного виховання, які застосовують у педагогічній роботі тренера чи реабілітолога, віковим особливостям і рівню рухової підготованості осіб, які займаються фізичними навантаженнями.
3. Визначення об'єму та інтенсивності тренувальних навантажень та їх відповідність функціональним можливостям організму.
4. Визначення функціонального стану і рівня тренованості спортсмена.
5. Оцінка змін у стані здоров'я спортсмена.
6. Оцінка й вибір педагогічних, медичних та психологічних засобів і методів відновлення (реабілітації) фізкультурників та спортсменів.
Успішне проведення ЛПС можливе тільки за наявності взаєморозуміння та підтримки, хорошого контакту між лікарем і тренером.
Існують різні форми організації ЛПС, які можна класифікувати так:
безпосередньо на тренувальному занятті;
до тренувального заняття і через 20-30 хвилин після нього;
дослідження періоду відновлення через 4-6 годин, 24-48 годин після тренування;
дослідження в день тренування ( вранці та ввечері );
дослідження по мікро циклах ( тижневих, місячних );
дослідження після відпочинку.
Характеристику цих форм організації і ЛПС знаходимо в аналізі існування таких форм лікарського контролю (ЛК):
1. Оперативний ЛК передбачає оцінку термінового тренувального ефекту (тобто змін, які виникають під час тренування та через 20-30 хвилин після нього).
2. Поточний ЛК передбачає оцінку відставленого тренувального ефекту (змін в організмі, які виникають на більш пізніх фазах відновлення).
3. Етапний ЛК, відповідно, передбачає оцінку кумулятивного ефекту (тобто змін у функціональному та психофізіологічному стані, фізичній працездатності, тренованості, як правило, у річному тренувальному циклі).
1.2 Методи дослідження в ЛПС
Під час проведення лікарсько-педагогічних спостережень можуть бути використані різні за арсеналом методи дослідження. Вибір їх залежить від поставлених завдань ЛПС, форм їх організації, а також від тих можливостей, які мають лікар, тренер чи реабілітолог. Усі методи можна розділити на дві групи: прості та складні. До простих методів, які не потребують складного обладнання високої-вартості, а також спеціально підготовленого для цього персоналу, належать: анамнез, візуальні спостереження за зовнішніми проявами втоми, визначення ЧСС і АТ, вимір ваги тіла, деяких показників, які характеризують функціональний стан серцево-судинної, дихальної, нервової та нервово-м'язової систем, а також проведення проб з фізичними навантаженнями. Відповідно, до складних методів належать інструментальні методи дослідження: електрокардіографія, полікардіографія, електроміогра- фія, хронаксіметрія, міотонометрія, спірографія, газометрія, телерадіометрія тощо.
У практиці спорту високого ґатунку під час проведення ЛПС фахівці надають перевагу саме складним інструментальним методам діагностики. Це пов'язано з тим, що перебіг захворювань у спортсменів та зміни у їхньому функціональному стані, на відміну від осіб, які не займаються спортом, мають прихований характер, а деякі передпатологічні стани, як, наприклад, перенапруження серця, не завжди виражені в поганому самопочутті - вони можуть бути виявлені тільки за допомогою спеціальних методів дослідження.
Але не варто забувати і про більш прості методи дослідження, адже саме опитування чи візуальне спостереження можуть дати тренерові й лікарю загальне уявлення про функціональний стан організму, а також дозволять за зовнішніми ознаками визначити ступінь утоми (таблиця 1).
Таблиця 1.
Визначення ступеня втоми спортсменів за даними візуальних спостережень під час тренувань
Об'єкти спостереження
Ознаки втоми, ступінь
Невелика
Середня
Велика (недопустима)
Колір шкіри обличчя
Невелике почервоніння
Виражене почервоніння
Різке почервоніння, блідість або синюшність
Мова
Виразна
Ускладнена
Вкрай ускладнена чи неможлива
Міміка
Звичайна
Вираз обличчя напружений
Вираз страждання на обличчі
Пітливість
Невелика
Виражена
Різко виражена з виступом солі
Дихання
Прискорене, рівне
Сильно прискорене
Сильно прискорене, поверхневе, з окремими глибокими вдихами
Рух
Бадьора хода
Невпевнений крок, похитування
Різке похитування, тремор, можливе падіння
Самопочуття
Скарги відсутні
Скарги на втому, біль у м'язах, тахікардію, задишку, шум у вухах
Скарги на запаморочення, біль у правому підребер'ї, головний біль; нудота, блювота
1.3 Функціональні проби в умовах проведення ЛПС
Під час проведення різних форм лікарсько-педагогічних спостережень використовують комплекс функціональних проб і тестів, за допомогою яких можна провести аналіз впливу фізичних навантажень на організм спортсмена, а також визначити рівень його тренованості.
Для виявлення ступеня впливу навчально-тренувального заняття на організм користуються фізіологічною кривою уроку (заняття). Останню визначають на основі безперервної (за методом Мінасяна) або дискретної (через інтервали у 5-10 хвилин) реєстрації одного або кількох фізіологічних показників, частіше, частоти пульсу. Ураховуючи це, крива уроку отримала назву пульсової кривої уроку. Поступово вона наростає у вступній частині уроку, в основній сягає максимуму і в заключній знижується.
Для вирішення питання щодо доцільної побудови УТЗ, щодо раціональної послідовності застосування фізичних навантажень та відпочинку визначають моторну щільність (МЩ) уроку:
МЩ = tроб. / tзаг. * 100%,
де tроб. - час, витрачений на фізичні навантаження;
tроб. - час загальної тривалості заняття.
Визначення моторної щільності уроку має велике значення в отриманні оздоровчого ефекту від УТЗ або уроку фізичного виховання. Так, нормальна щільність уроку фізичного виховання для учнів шкіл повинна становити не менше 60%, для спортсменів - 70-80% і більше.
Проба з додатковими навантаженнями дозволяє визначити здатність спортсмена на тренуванні максимальні фізичні навантаження на тренуванні (на підставі реєстрації показників кардіореспіраторної системи на додаткове навантаження до тренування та через 10-20 хв після нього). Важливою умовою під час вибору цих навантажень є їх суворе дозування та легкість у застосуванні. Як правило, використовують прості функціональні проби ( 20 присідань за 30 сек, 15-секундний біг на місці у максимальному темпі тощо).
Для точної реєстрації сумарної кількості кроків, зроблених спортсменом під час бігу, можна використовувати в лабораторних умовах лічильники кроків спеціальної конструкції.
Розрізняють три основні варіанти (види) реакції на пробу з додатковими навантаженнями: норма, феномен «ножиці» та атипові реакції.
Для варіанту норми характерні незначні кількісні розбіжності у відповідних реакціях на таке навантаження до і після тренування. Цей варіант спостерігають у спортсменів із хорошим функціональним станом організму.
Для другого варіанту характерний прояв так званого феномена «ножиці». Суть його полягає в тому, що у відповідь на додаткове після тренування навантаження зрушення ЧСС є більшим, а Підйом максимального АТ меншим, ніж до тренування. Таке погіршення пов'язують із недостатньою підготованістю спортсмена або з надмірно інтенсивним навантаженням, яке викликало стійку втому.
Третій варіант відображає подальше погіршення адаптації організму, яке виявляється в появі ати пічних реакцій серцево-судинної системи.
Причиною виникнення такого варіанта може бути недостатня підготованість спортсмена, надмірне навантаження на тренувальному занятті, перевтома тощо.
Різновидом проби з додатковими навантаженнями є так званий метод додаткових навантажень із тренд-аналізом. Метод уперше був запропонований науковцями кафедри спортивної медицини Тартуського державного університету (Естонія). Він дозволяє кількісно визначити загальний вплив тренувальних навантажень на організм. В основу функціональної проби покладено одну із закономірностей зміни показників ЧСС і АТ у процесі виконання фізичних навантажень. Вона виявлена у тенденції ( від англ. trend - систематичне підвищення або зниження результатів від тесту до наступного тесту ) до зниження максимального АТ і підвищення ЧСС після досить інтенсивного тренування. Ступінь вираженості змін показників серцево-судинної системи залежить як від потужності навантажень, так і від підготованості спортсмена.
Проба полягає у виконанні спортсменом дозованого фізичного навантаження (на велоергометрі) до тренування і через 20 хв після нього. Результати тестування виявляють у вигляді індексу тренда (ІТ).
Для розрахунку ІТ потрібно виконати такі математичні дії:
1. Вираховуємо тренд АТ до тренування:
Тренд АТ = (АТ0 + АТ1 + АТ3) / 3
де АТ0 - максимальний артеріальний тиск до навантаження;
АТ1 - максимальний тиск на 1-й хв відновлення;
АТ3 - максимальний тиск на 3-й хв відновлення.
2. Вираховуємо тренд ЧСС до тренування:
Тренд АТ = (ЧСС0 + ЧСС1 + ЧСС3) / 3
де - ЧСС0 - частота серцевих скорочень до навантаження;
ЧСС1 - частота серцевих скорочень на 1-й хв відновлення;
ЧСС3 - частота серцевих скорочень на 3-й хв відновлення.
3. Знаходимо ІТ1 - (індекс тренда до тренування):
ІТ1 = тренд АТ / тренд ЧСС
Так само (за пунктами 4,5, і 6) знаходимо ІТ2 (індекс тренда після тренування).
4. Враховуємо загальний ІТ:
ІТ = ІТ1 - ІТ2.
У таблиці 2 наведено оцінювальні критерії величини індексу тренду для спортсменів.
Таблиця 2.
Оцінка результатів проби з додатковими навантаженнями з тренд-аналізом
Індекс тренду
Ступінь вираженості впливу фізичних навантажень на організм
Менше 0,6
Незначний вплив
0,6-1,0
Малий вплив
1,1-2,0
Виражений вплив
2,1-3,0
Сильний вплив
Більше 3,0
Дуже сильний вплив
Проба з повторними навантаженнями дає можливість визначити рівень спеціальної підготованості спортсмена на підставі оцінки адаптаційних змін кардіореспіраторної системи і показників фізичної працездатності (результативності).
Порядок проведення повторних навантажень такий. У спортсмена, який сидить у стані спокою, вимірюють ЧСС і АТ та збирають спортивний анамнез. Після розминки обстежуваний починає виконання тесту. Важливим елементом тесту є правильний вибір дозованого фізичного навантаження, а саме: навантаження повинно бути специфічним не тільки для цього виду спорту, але й для тих вправ, які є основними у тренувальному процесі спортсмена; вправи треба виконувати з максимально можливою інтенсивністю і з найменшими інтервалами відпочинку. Вправи треба залишати незмінними протягом усього етапу підготовки ( навчально-тренувального збору тощо ), що дозволяє виявити динаміку розвитку спеціальної підготованості спортсмена.
Виділяють чотири варіанти адаптації організму спортсмена до повторних навантажень:
Перший варіант - добра адаптація, за якої після кожного повторення навантаження спостерігають стійку адаптацію ЧСС і АТ на фоні збереження високої результативності (працездатності) протягом усього періоду дослідження.
Другий варіант супроводжено незначним погіршенням функціональних показників і варіабельністю спортивних результатів, що може свідчити про недостатньо високий рівень підготовленості.
Для третього варіанту характерні нестійкі показники пульсу й артеріального тиску, а також зниження працездатності. Усе це свідчить про недостатній рівень спеціальної підготованості спортсмена.
Четвертий варіант відображає порушення функції вегетативної нервової системи на фоні вираженої тахікардії спостерігаємо зниження максимального і підвищення або падіння до нуля ( феномен без кінцевого тону) мінімального АТ. Результативність, як правило, погіршується або зберігається на одному рівні. Цей варіант свідчить про недостатню підгото-
ваність або пере тренованість спортсмена.
2. Лікарський контроль на змаганнях
2.1 Медичне забезпечення спортивних змагань
Медичне забезпечення змагань здійснює медперсонал ( лікарі, медсестри та реабілітологи ) лікарсько-фізкультурних диспансерів (ЛФД) і кабінетів лікарського контролю, а також медичні заклади, на території яких проводять спортивні заходи. Будь-який спортивний захід не може відбутися без участі в ньому медичних працівників.
За три дні до початку змагань їхні організатори подають письмову заяву до ЛФД із вказівкою відносно терміну проведення спортивних заходів, їхнього характеру, місця і часу проведення, а також кількості учасників. Після ознайомлення з програмою і умовами проведення змагань головний лікар ЛФД вирішує питання щодо поряд и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.