На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Лкування немовлят з симптомом гперзбудливост при гпоксично шемчних ураженнях нервової системи. Проведення нейросонографї та ехоенцефалоскопї у немовлят з лквородинамчними порушеннями. Розробка методики використання гомеопатичних засобв.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 16.05.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
“ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ”
СЕКЕР ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА
УДК 616.831 - 005 - 053.2/3 - 085
Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів
у немовлят з підвищеною збудливістю
внаслідок гіпоксично - ішемічних ураженнь
нервової системи

14.01.28 - клінічна фармакологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук


Київ - 2008
Дисертація є рукопис
Робота виконана на кафедрі фармакології Вищого навчального закладу “Інститут екології та медицини”, м. Київ
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
КОСТИНСЬКА Наталія Євгенівна
ВНЗ “Інститут екології та медицини”, м. Київ
завідувач кафедри фармакології
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ЦИПКУН Анатолій Григорович
ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України”, м. Київ,
завідувач лабораторії патологічної фізіології та
клінічної фармакології
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
КОРПАЧЕВ Вадим Валерійович
ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин імені
В.П. Комісаренка АМН України”, м. Київ,
завідувач відділу клінічної фармакології та
фармакотерапії ендокринних захворювань
Захист дисертації відбудеться “ 21 травня 2008 р.
о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д. 26.550.01 при ДУ “Інститут фармакології та токсикології АМН України” (03057, м. Київ, вул. Е.Потьє, 14).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут фармакології та токсикології АМН України” за адресою: 03057, м. Київ,
вул. Е.Потьє, 14.
Автореферат розісланий _15.04._______ 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої Вченої ради
Д 26.550.01,
кандидат біологічних наук І.В.Данова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Частота перинатальних уражень нервової системи складає від 16% до 43% всіх захворювань дітей першого року життя, з них гіпоксично - ішемічні ураження нервової системи - від 47% до 60% (В.Ю. Мартинюк, Н.Г. Гойда, 2001). Неефективне лікування в період новонародженості в 65 % випадків призводить до функціональних та органічних уражень нервової системи з віддаленими наслідками в інші вікові періоди (Ю.И. Барашнев, 2001, В.М. Гузева, 2002).
Зараз для лікування цієї патології використовується значна кількість лікарських засобів, серед них - дегідратуючі (діакарб), заспокійливі (цитралева мікстура, фенобарбітал, белласпон, беллатамінал), спазмолітичні (но-шпа). Однак їх терапевтична ефективність при цій патології недостатня (И.В. Маркова, 1993, Д.Н. Дегтярев, 1999, В.М. Гузева, 2002). При використанні фармакологічних засобів у немовлят досить важко підбирати адекватне дозування та здійснювати контроль ефективності внаслідок особливостей фармакодинаміки, а також індивідуальної реакції на медикаменти, більш того, практично всі лікарські форми препаратів розраховані для дорослих, а не створені спеціально для немовлят. Крім того, у немовлят після закінчення лікування відмічається регрес досягнутої позитивної динаміки, що призводить до необхідності проведення декількох курсів терапії. У вказаних препаратів встановлені суттєві недоліки: токсична дія, наявність побічних ефектів (Л.И. Ильенко, 1997, В.Ф. Демина, 2001, Л.И Лильин, 2003, С.П. Песонина, 2006).
Приведені вище дані свідчать про необхідність подальшого пошуку засобів і методів терапії перинатальних уражень нервової системи у немовлят. В цьому плані значний інтерес можуть мати препарати, які ефективні та безпечні в лікуванні перинатальних уражень нервової системи, і, зокрема, гомеопатичні засоби (А.В. Самотин, М.С. Томкевич, 1998, Л.И. Ильенко, 2001, С.П. Песонина, 2006, H. Gounelle de Pontanel, 1987, Paul Herschu, 2004).
При лікуванні у дітей підвищеної нервової збудливості широко використовуються гомеопатичні засоби - Chamomilla, Cina, Zincum valerianicum, Ignatia, Natrium muriaticum, Nux vomica, Phosphorus (Э. Фаррингтон, 1992, Є.Б. Неш, Д. Одиомон, 1993, Г. Келлер, 2000, Ж. Шаретт, 2004, С. Ганнеман, Дж. Кент, Д. Гранджордж, 2006, Paul Hershu, 2004). Ці препарати справляють позитивний вплив на метаболічні, гемодинамічні та ліквородинамічні розлади в нервовій тканині, які розвиваються внаслідок гіпоксії та ішемії мозку. В клініці визначається покращення загального психічного та фізичного станів дитини, регрес неврологічної симптоматики (Л.І. Ільєнко, 1997, Ж. Шаретт, 2004, F.C.Stormer, О. Scheel, 1997).
Однак до теперішнього часу залишаються нез'ясованими питання ефективності гомеопатичних засобів в терапії підвищеної збудливості у немовлят. В доступній нам літературі відсутні дані про доцільність сумісного використання фармакологічних засобів з гомеопатичними. До цього часу не проводились дослідження та не розроблена методика терапії підвищеної збудливості у дітей в залежності від синдромів за допомогою гомеопатичних та фармакологічних засобів. Проведення таких досліджень є актуальним з наукової, практичної та соціальної точок зору.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота є фрагментом комплексної наукової теми “Вивчення та вплив на здоров'я людини ендо- і екзогенних факторів”, що виконувалась на кафедрі фармакології ВНЗ “Інститут екології та медицини”, № Держреєстрації 0107U002291.
Мета дослідження. На основі клінічних досліджень встановити можливість застосування дегідратуючих та заспокійливих гомеопатичних засобів для лікування немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи в залежності від ступеня тяжкості.
Задачі дослідження:
1. Здійснити вибір, дозу та частоту призначення гомеопатичних засобів, які діють на підвищену збудливість немовлят при гіпоксично - ішемічних ураженнях нервової системи в залежності від синдрому та його тяжкості.
2. Клінічними, інструментальними (нейросонографія, ехоенцефалоскопія) та біохімічними (вміст катехоламінів в сечі, іонізованого кальцію в крові немовлят) методами оцінити безпечність та ефективність дегідратуючих (Helleborus niger, Apis, Natrium sulfuricum) та заспокійливих (Chamomilla, Zincum valerianicum та інших) гомеопатичних засобів в лікуванні синдромів підвищеної збудливості.
3. Порівняти лікувальну ефективність фармакологічних та гомеопатичних засобів в терапії синдромів підвищеної збудливості у немовлят.
4. Провести дослідження сумісної дії фармакологічних та гомеопатичних засобів при ліквородинамічних порушеннях та астено - невротичних розладах у немовлят.
5. Узагальнити результати досліджень та на їх основі розробити рекомендації для застосування гомеопатичних засобів в комплексному лікуванні підвищеної збудливості у немовлят при гіпоксично - ішемічних ураженнях нервової системи в залежності від синдрому та його тяжкості.
Об'єкт дослідження: підвищена збудливість дітей віком до 1 року з гіпоксично - ішемічними ураженнями нервової системи.
Предмет дослідження: лікувальна ефективність дегідратуючих, заспокійливих та судинних гомеопатичних засобів в лікуванні підвищеної збудливості немовлят внаслідок гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи.
Методи дослідження: фармакологічні, клінічні, біохімічні, інструментальні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше показано, що заспокійливі засоби (Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa та “Viburcol”) в лікуванні підвищеної нервово - рефлекторної збудливості нормалізують стан немовлят під час прийому та на протязі наступних місяців, що підтверджено біохімічними показниками (зменшення вмісту адреналіну та норадреналіну в сечі у немовлят).
Вперше визначені гомеопатичні препарати (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Calcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum та “Viburcol”) в лікуванні астено - невротичних та вегето - вісцеральних розладів у немовлят, які сприяють нормалізації неврологічного стану та підвищують вміст іонізованого кальцію в крові у немовлят.
Встановлено, що використання дегідратуючих гомеопатичних засобів Helleborus niger, Natrium sulfuricum, Apis, Cicuta virosa та судинних гомеопатичних засобів Arnica, “Traumeel S” разом з фармакологічним препаратом діакарб нормалізує стан немовлят з ліквородинамічними порушеннями, що підтверджено клінічними та інструментальними дослідженнями (нейросонографія та ехоенцефалоскопія). Визначено, що призначення вітамінів групи В, D разом з гомеопатичними препаратами значно покращує стан немовлят з астено - невротичними розладами.
Сумісне використання гомеопатичних і фармакологічних препаратів при ліквородинамічних порушеннях та астено - невротичних розладах дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування - швидкість одужання дітей в 1,5 - 2 рази вище, ніж при монотерапії фармакологічними або гомеопатичними засобами, отриманий ефект зберігається протягом всього періоду нагляду (до 8 - 10 років).
Практичне значення отриманих результатів. Проведене дослідження показало доцільність застосування гомеопатичних засобів в лікуванні підвищеної нервово - рефлекторної збудливості та вегето - вісцеральних розладах у немовлят внаслідок гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи. Результати досліджень впроваджені в лікувальний процес лабораторії нейроортопедії та проблем болю Інституту травматології та ортопедії АМН України, в практику лікарів дитячих поліклінік Шевченківського району м. Києва, в учбовий процес кафедри фармакології Інституту Екології та Медицини.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела патентно - інформаційний пошук, розробила план роботи та протокол, який включав анамнестичні, клінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження. Згідно з протоколом, визначила етапи дослідження, сформувала групи спостереження хворих для порівняння різних варіантів фармакотерапії, впроваджувала фармакологічні індивідуальні підходи до лікування хворих (режими дозування, фармакотерапевтичний контроль за безпекою застосування препаратів). Дисертант особисто проводила обстеження та лікування немовлят, аналіз клінічного стану, біохімічних показників, даних нейросонографії, ехоенцефалоскопії та статистичну обробку даних. Дисертантом особисто написані всі розділи дисертації, висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на: 55 Конгресі Міжнародної гомеопатичної ліги (м. Будапешт, Угорщина, 2000); Ганнеманівських читаннях (м. Київ, 1999, 2003, 2007 роки); V Міжнародному українсько - баварському симпозіуму “Медико - соціальна реабілітація дітей з органічними ураженнями нервової системи” (м. Київ, 2001 р.); IV Міжнародній науково - практичній конференції “Проблеми медико - соціальної реабілітації дітей - інвалідів” (м. Євпаторія, 2005р.); III Міжнародному медико - фармацевтичному конгресі “Ліки та життя” (м. Київ, 2006 р.).
Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед них 6 статей у журналах, рекомендованих ВАК України, 4 тези у матеріалах наукових з'їздів, конгресів та науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 174 сторінках. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, п'яти розділів результатів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Дисертація ілюстрована 48 таблицями, 14 рисунками, 1 схемою. Перелік літератури містить 197 джерел, з них - 48 іноземних авторів.
ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Згідно основним завданням роботи, було обстежено 2445 дітей віком до 1 року. Роботу проводили на базі дитячої поліклініки № 4 Шевченківського району м. Києва та в Інституті травматології та ортопедії АМН України (відділення реабілітації, лабораторій нейроортопедії та проблем болю, біохімії). Всім батькам немовлят було роз'яснено мету дослідження, методи обстеження, отримано їх згоду на проведення спостережень. Верифікацію діагнозів перинатального ураження нервової системи проводили відповідно до методичних рекомендацій з діагностики гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи (В.В. Евстигнеев, А.Е. Семак, 1997, В.Ю. Мартинюк, 2001). Критерії включення в дослідження: немовлята з ознаками підвищеної збудливості внаслідок гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово - рефлекторної збудливості, астено - невротичних та вегето - вісцеральних розладів, батьки яких погодились на спостереження на тлі комплексної фармакотерапії, інструментальний та біохімічний контроль в амбулаторних умовах. Критерії виключення з дослідження: діти першого року життя з руховими порушеннями, затримкою психічного, передмовного та рухового розвитку, з судомами. У 660 (27%) немовлят була визначена підвищена збудливість внаслідок гіпоксично - ішемічних ураженнях нервової системи. Відносна кількість немовлят з синдромами підвищеної збудливості в групах представлено на рис.1.
Згідно останньої класифікації гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи (В.Ю.Мартинюк, 2001), у немовлят визначали функціональні порушення центральної нервової системи та дифузні ішемічні ураження головного мозку. Всі немовлята були доношені, але матері мали ускладнення вагітності (пізній гестоз, загроза переривання вагітності, серцево - судинні захворювання) або ускладнення під час пологів (слабкість родової діяльності, передчасні пологи, обвиття пуповини). Внаслідок цього діти перенесли внутрішньоутробну гіпоксію або асфіксію під час пологів. Всі обстежені діти методом рандомізації були розподілені на три групи. В I групу включено 151 дитина (22,9%), які отримували лікування тільки фармакологічними (традиційними) засобами, в II групі 297 немовлят (45%) отримували тільки гомеопатичні препарати, в III - сумісно, гомеопатичні та фармакологічні засоби - 212 немовлят (32,8%). IV групу (порівняння) склали 35 здорових немовлят.
Дані про показники підвищеної збудливості та кількість пролікованих хворих представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Показники підвищеної збудливості немовлят
Кількість дітей, які отримували лікування

фармакологічне
I група
гомеопатичне
II група
гомеопатичне +
фармакологічне
III група
Ліквородинамичні порушення, n = 213
53
40
120
Підвищена нервово - рефлекторна збудливість, n = 275
60
215
-
Астено-невротичні розлади, n = 116
24
-
92
Вегето-вісцеральні дисфункції, n = 56
14
42
-
Розподіл обстежених немовлят з підвищеною збудливістю в залежності від характеру порушень та виду терапії

Перелік діагностичних досліджень охоплював: оцінку неврологічного стану дитини, проведення інструментальних методів дослідження (нейросонографія - НСГ та ехоенцефалоскопія - ЕХО - ЕС) та біохімічних методів (визначення вмісту катехоламінів - адреналіну та норадреналіну в сечі у немовлят, іонів Ca, K, Na в крові у немовлят).
Нейросонографію (НСГ) проводили апаратами “Aloka - 650" та “Siemens” з частотою датчиків 5 і 7,5 МГц (виробництва Німеччина). Ехоенцефалоскопічне ультразвукове дослідження головного мозку проводили за допомогою вітчизняних ехоенцефалографів «Эхо-11» та «Эхо-12» немовлятам з ліквородинамічними порушеннями з маленькими розмірами тім'ячка або з закритим тім'ячком.
Для оцінки вмісту катехоламінів використовувався метод Є.Ш.Матліної зі співавторами (1965) шляхом колоночної хроматографії на окисі алюмінію. Вміст іонів К+, Na+, Ca2+ визначали на автоматичному аналізаторі “Easy Lyte Calcium”, Na/K/Ca/pH analyzer закритого типу, виробництва США, 2004 р.
Оцінка ефективності використання лікувальних засобів також проводилась за допомогою вивчення психологічного стану немовлят, поведінкових і неврологічних ознак з обов'язковим урахуванням гестаційного віку і ступеня зрілості дитини (О.А .Гончар, 1999, С.К. Євтушенко, В.Ю. Мартинюк, 2003). Перед початком огляду новонародженого збирали анамнез вагітності, пологів та життя дитини, проводили гомеопатичне опитування, метою якого було визначення конституціонального типу немовляти (новонародженого) і відповідно до цього індивідуальний підбор гомеопатичного засобу (Л.И.Ильенко, 1997, Г.В.Мещерінова, 2001). В підборі гомеопатичного препарату враховували оцінку постаті дитини з урахуванням біографічного анамнезу та клінічних симптомів. Проводилась оцінка психологічного стану немовлят шляхом опитування батьків та спостереження за реакціями нервової системи на різні подразнення та оцінка неврологічного стану немовлят (Л.Т.Журба, 1981, М.В. Білоусова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005).
При оцінці ступеню тяжкості стану дитини з підвищеною збудливістю при гіпоксично - ішемічному ураженні нервової системи використовували шкалу - опитувальник за даними психологічного стану дитини та об'єктивними даними неврологічного стану дитини (Ю.И. Барашнев, 2001, М.В. Білоусова, 2000, Е.А. Гореликова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005, С.П. Песонина, 2006). Наявність скарг або симптому оцінювали в балах (наявність - 1 бал, відсутність - 0 балів).
Для інтегральної оцінки стану немовлят перед початком лікування та через 1, 3 та 6 місяців визначали середній бал ступеня симптому наступним чином:
N1* Уb / N2 , (1)
де N1 - кількість немовлят; Уb - ступень симптому (в балах); N2 - кількість випадків (Медик В.А. та інш., 2000, Лапач С.Н. та інш., 2001).
Результати дослідження та їх обговорення.

За результатами спостереження немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично - ішемічних уражень нервової системи встановлено, що прояви цього стану визначаються у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово - рефлекторної збудливості, астено - невротичних та вегето - вісцеральних розладів.
160 немовлят з ліквородинамічними порушеннями отримували для лікування гомеопатичні засоби. Кожна з 40 дітей II групи з легким ступенем отримувала препарат Arnica 6C та один з дегідратуючих гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С або Cicuta virosa 6С. Препарати діти отримували по 1 - 3 крупинки 1 раз на добу, 2 - 5 днів на тиждень, протягом 14 - 21 діб. Лікування 120 дітей в III групі з середньою та тяжкою ступенями гіпоксії починали лікування з призначення препарату Traumeel S та діакарб з наступним призначенням 1 або 2-х гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С, Cicuta virosa 6С, Apis 6С (по 1 - 3 крупинки 2 - 5 разів на тиждень, в залежності від ступеня тяжкості стану) на протязі 2 - 4 місяців. Traumeel S отримували по 3-5 крапель або 1/5-1/4 таблетки в невеликій кількості води або молока за 15-30 хвилин до їжі від 1 - 3 рази на добу, на протязі 14-21 діб. Діакарб призначали 13 немовлятам з тяжким ступенем по 1/5-1/4 таблетки зранку до їжі за 30 хвилин в незначній кількості молока або води по схемі (3 дня давати, 4-ий день - перерва) на протязі 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки зранку після їжі 9-21 день без перерви на один день.
В I групі всі 53 дитини отримували діакарб 0,25 протягом 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки по схемі. Потім всі діти отримували цитралеву мікстуру на протязі 10-14 діб. Необхідно відмітити, що під час прийому діакарбу 18 дітей були в'ялі, сонливі, рухова активність в них була знижена.
ЕХО-ЕС проводили 34 немовлятам з ліквородинамічними порушеннями. До початку лікування на ЕХО - ЕС у 21 дитини відмічали розширення III шлуночку до 7-8мм з підсиленням пульсації ЕХО - сигналів на 25 - 30 %. У 13 дітей відмічали розширення III шлуночка до 8-9мм з підсиленням пульсації ЕХО - сигналів на 60-70%. Через 1 міс після проведеної дегідратуючої терапії показники в обох групах відповідали нормі. На НСГ визначали розширення лікворопровідної системи мозку та ознаки ішемічного ураження головного мозку.
До лікування в I та III групах визначали на НСГ розширення передніх рогів до 12,8 1,6мм з обох сторін, через 1 міс було зменшення в I групі до 8,1 0,7мм, в III - до 6,7 0,7мм, через 3 міс - відповідно до 4,8 1,3мм та до 2,9 0,8мм. Ширина III шлуночку головного мозку була до лікування 7,1 0,7мм, через 1 міс в I групі - 5, 7 0,7мм, в III - 5,5 0,6мм, через 3 міс - 4,3 0,3мм. Ширина конвекситального субарахноїдального простору зменшилась в I групі з 8,1 0,7мм до 2,5 0,6мм в I групі, до 2,2 0,2мм в III групі, а ширина міжкулькової борозни з 3,7 0,7мм до 0, 7 0,5мм в I групі та до 0,6 0,5мм в III групі відповідно через 3 місяці.
В табл.2 представлена оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями до та після лікування.
Через 1 місяць стан дітей з тяжким ступенем ще не відрізнявся, з середнім та легким ступенями - лікування в основній групі йшло швидше. Через 3 місяці повністю одужали діти з легким ступенем, групи вже не відрізнялись (p > 0,05), значно покращився стан дітей з середнім та тяжким станами, р < 0,05. Через 3 - 5 місяців в основній групі та через 4 - 6 місяців в контрольній всі діти були виліковані.
Таким чином, результати досліджень показали ефективність гомеопатичних ліків при ліквородинамічних порушеннях по даним клінічних спостережень та ЕХО - ЕС, НСГ.
Таблиця 2
Оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями (бали) до та після початку лікування
Групи хворих
До лікування
Після початку лікування

через 1 міс
через 3 міс
Тяжкий ступень
I, n=3
II та III, n=13
9,7 0,3
10,2 0,1
5,33 0,3*
5,23 0,1*
4,33 0,3*
2,23 0,1*‚ **
Середній ступень
I, n = 22
II та III, n = 70
5,5 0,1
6,1 0,07
4,1 0,21*
2 0,09*‚ **
2,5 0,32*
1,75 0,22*‚ **
Легкий ступень
I, n = 28
II та III, n = 77
2 0,15
2,2 0,08
1,57 0,2*
1 0,1*
0
0

Примітки:
1. * - р < 0,05 по відношенню до лікування;
2. ** - р ? 0,05 по відношенню до фармакологічних засобів (I група);
3. 0 - симптоми ліквородинамічних порушень відсутні (норма).
Лікування підвищеної нервово - рефлекторної збудливості проводилась у 215 немовлят в II групі та у 60 немовлят в I, первинний огляд яких був у віці від 2 тижнів до 4 місяців. 180 дітей II групи отримували як седативний засіб гомеопатичний препарат Chamomilla 6С по 1(3) крупинки 1 - 2 рази на добу, 2 - 5 днів на тиждень на протязі 1 - 2 місяців. У 65 дітей відмічались стани гострого збудження внаслідок кишкових кольок, прорізуванням зубів у дітей, різними станами збудження на фоні гіпертермії, дітям призначали комплексний гомеопатичний препарат німецької фірми “Heel” “Viburcol”. Препарат Zincum valerianicum отримували 35 дітей, у яких переважало рухове занепокоєння в ногах, діти погано засинали ввечері. Нічний сон у них також був неспокійний, вони часто прокидалися. Діти приймали препарати протягом 1 - 2 місяців ввечорі, за 2 години до сну по 1(3) крупинки, після закінчення прийому регресу симптоматики не визначали. У 73 дітей відмічались гіперзбудливість без видимої причини, під час плачу та збудливості відмічались вигинання «на місток», після призначення препарату Cicuta virosa 6С по 3 крупинки 1 раз на добу 2 - 3 рази на тиждень на протязі 3 - 4 тижнів ці явища зникали.
Лікування немовлят в I групі проходило наступним чином: 55 дітей отримували цитралеву мікстуру, 5 дітей отримували люмінал (фенобарбітал) по 0,0075 - 0,01г на добу.Приймалась мікстура по 1 чайній ложці 1-3 рази на добу, в залежності від віку та стану здоров'я дитини, протягом місяця (2 курси по 10 - 14 діб з перервою на 7 - 10 діб).
У 32 дітей відмічався рецидив підвищеної нервово - рефлекторної збудливості через 5 - 7 днів після закінчення прийому мікстури. Вони отримували лікування у вигляді відвару седативних трав (м'ята, меліса, валеріана) протягом 1 - 2 місяців.
У 15 немовлят I групи та 20 немовлят II групи визначали зміни показників адреналіну (А) та норадреналіну (НА) в сечі до лікування, через 1 та 3 місяця після початку лікування. 15 здорових немовлят склали IV групу (порівняння). Перед початком лікування у всіх дітей був підвищений рівень А та НА, значення А складають 4,2 0,3 мкг/добу , це вище норми у 1,68 разів, значення НА - 11,2 0,4 мкг/добу, що вище норми у 2,24 разів . Дані представлені в табл. 3.
Таблиця 3
Динаміка вмісту адреналіну та норадреналіну (мкг/добу) в сечі немовлят
Групи
До лікування
Після лікування
через 30 - 35 діб
через 90 - 95 діб
Адреналін
I, n =15
4,2 0,3
3,6 0,3
2,9 0,3*
II, n =20
4,2 0,3
3,1 0,1*
2,5 0,2*
IV (здорові),n =15
2,5 0,1
Норадреналін
I, n =15
11,2 0,4
10 0,7
7,4 0,2*
II, n =20
11,2 0,4
8,5 0,3*
5,8 0,3*
IV (здорові),
n =15
5,8 0,2
Примітка: * - р<0,05 по відношенню до лікування.
Перед початком лікування показники I та II груп практично однакові. I та II групи відрізняються від IV групи (порівняння), р < 0,05. Через 30 - 35 діб після початку лікування дані достовірно різняться в II групі по відношенню до лікування в своїй групі (р <0,05). Через 90 - 95 діб показники достовірно зменшуються в I та II групах, р <0,05 та в II групі практично не відрізняються від норми. В I групі через 90 - 95 діб діти ще потребують подальшого лікування. Необхідно звернути увагу, що в II групі клінічні показники змінюються відповідно біохімічним. В I групі біохімічні показники нормалізуються пізніше, ніж клінічні симптоми. Оцінка стану немовлят з підвищеною нервово - рефлекторною збудливістю до та після лікування представлено в табл.4.
Таблиця 4
Оцінка стану немовлят з підвищеною нервово - рефлекторною збудливістю (бали) до та після початку лікування
Групи хворих
До лікування
Після початку лікування

через 1 міс
через 3 міс
Тяжкий ступень
I, n =10
II, n =158
10,3 0,1
11 0,1
9 0,3*
6,68 0,1*‚ **
4 0,32*
1,73 0,1*‚ **
Середній ступень
I, n = 35
II, n = 42
6,5 0,2
6,7 0,18
3,6 0,21*
2,5 0,08 *‚ **
1,14 0,2*
0
Легкий ступень
I, n = 15
II, n = 15
2,3 0,12
2,3 0,12
1,67 0,12*
0
0
0

Примітки: 1. * - р < 0,05 по відношенню до лікування в своїй групі;
2. ** - р ? 0,05 у порівнянні з I групою.
В II групi визначали більш раннє відновлення показників по зрівнянню з I групою (М через 1 та 3 місяці менше; р 0,05), повне виліковування при важкому ступені наступило через 6 місяців, при середньому - через 3 місяця, при легкому - через 1 місяць. В I групі одужання наступало при важкому ступені через 8 - 9 місяців, при середньому та легкому - через 4 - 6 місяців.
Лікування астено - невротичних розладах відбувалось у 116 дітей у віці від 4 місяців до 1 року. III групу склали 92 дитини, I - 24. Лікування в III групі починалось з призначення гомеопатичного препарату Chamomilla. Спочатку призначався препарат Chamomilla 6C 1-2 рази на добу:1(3) крупинки розчинити в 1 чайній ложці кип'яченої води, випити зранку за 15-20 хвилин до годування (приблизно в 9.00-10.00). 16 дітей з тяжким ступенем приймали препарат 2 рази на добу, 2-ий раз - вдень, за 15-20 хвилин до годування, на протязі 5-7 днів. 7 и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.