На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Розробка дидактичного проекту навчання студента за спецальнстю «Педагогка та методика середньої освти. Музика

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 29.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України 

Українська  інженерно - педагогічна академія 
 
 
 

                                          Кафедра педагогіки та методики
                                          професійного навчання 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни «Технологія навчання у сучасній освіті» 

на тему: «Розробка дидактичного проекту навчання студента за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика»
з теми «Творчість М.А. Римського-Корсакова»
з дисципліни «Історія зарубіжної музики» 

за спеціальністю 8.000005 «Педагогіка вищої школи» 
 
 
 
 
 
 

Виконала: Магістр групи  ЗСЕ –ПВШ10-3мг О.М. Яковлєва
 
 
Перевірила:
 
 
І.П. Чепурко
 
 
 
 
 
Харків 2011
 

ЗМІСТ 

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Постановка цілей навчання..................................................................6
РОЗДІЛ ІІ. Аналіз умов навчання. Вибір способів аналізу базових знань студентів.................................................................................................................11
РОЗДІЛ ІІІ. Проектування плану та конспекту з теми «Регіональні центри народних промислів та ремесел»....................................................................13
РОЗДІЛІV.Проектування мотиваційних технологій навчання............................................................................................................14
ВИСНОВКИ.....................................................................................................21
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................22
ДОДАТОК 1 
ВСТУП
 

      Система  вищої освіти в Україні безперечно вимагає модернізації. У вищій освіті державні компоненти визначають структуру переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється освіта; професійна підготовка фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями. В теперішній час ми спостерігаємо безпрецедентне зростання уваги до вищої освіти, розширення її функцій і ролі в суспільстві. Відтепер вища освіта розглядається у суспільстві не стільки як її духовна необхідність кожної гідної людини.
     Сучасна вища педагогічна школа повинна забезпечити ефективну підготовку майбутнього педагога, зорієнтованого на особистісний та професійний розвиток, готового гідно працювати в освітніх закладах різного типу, здатного творчо розвивати особистість учня. Актуальність завдання підвищується у зв’язку з впровадженням основних положень Болонської конвенції у національну освіту. Значно більшого значення набувають високий рівень оволодіння фаховою діяльністю та професійна майстерність вчителя.
     Система лекційних курсів та семінарських, практичних занять з історії української культури є головним стержнем  у теоретичній підготовці майбутніх вчителів художньої культури на факультеті дошкільної освіти та музичного виховання в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті. Дисципліна «Історія української музики» належить до нормативної частини циклу професійно-орієнтованої  гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Вивчається студентами напряму 0101 «Педагогічна освіта», спеціальності 7.010103 «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика», освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, строк навчання: 1 семестр. Загальний обсяг годин: 124, з них: 64 год.- лекції, 30 год. – семінарські заняття, 40 год.- самостйна робота студентів. Окрім цих видів роботи передбачено іспит в кінці другого семестру.
       Актуальність даної курсової роботи зумовлена інтересом до теми викладання історії української культури в педагогічних  ВУЗах Україниз та її недостатній розробленості через нововведення в загальноосвітніх навчальних закладах нового предмету «Художня культура» та недостатньої кількості дипломованих викладачів з цієї дисципліни.
     Проблема  даного дослідження актуальна в сучасних освітніх умовах. Роль культурологічної підготовки майбутніх вчителів музики та художньої культури як важливого засобу формування професійного мислення, оволодіння теоретичними знаннями та практичним вміннями, методологічні та теоретичні проблеми культурологічної підготовки спеціаліста, базові принципи побудови культурологічних дисциплін у вищій школі обговорювали у своїх працях багато педагогів-новаторів, серед них: Л.Масол, Б.Гершунський, М.Резніченко, Л.Волинська, М.Левченко та інші, однак конкретних  методичних розробок щодо викладання майбутнім педагогам історії української музики мало. Звідси, ми обрали тему для дослідження: «Розробка дидактичного проекту навчання студента за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика» з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
     Об`єкт: засоби  та методи викладання теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
     Предмет: дидактичний проект навчання з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел» як частини дисципліни  «Історія української культури»
       Мета: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити технологію навчання майбутніх вчителів музики та художньої культури з предмету «Історіяукраїнської культури».
     Завдання:
    Визначити цілі навчання (стратегічну, тактичну та оператину);
    Проаналізувати базові знання студентів;
    Розробити проект плану та конспекту лекційного заняття;
    Визначити мотиваційні технології навчання.
       Методологічна основа досліження здійснюється на принципах науковості, наступності та об`єктивності.
     Курсова робота містить вступ, чотири розділи, список використаних джерел і додатки. Загальна кількість сторінок – 23.
 

        РОЗДІЛ І. ПОСТАНОВКА ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ 

       Одним з головних компонентів процесу навчання є визначення цілі навчання.
       Ціль  навчання — це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання, це те, до чого прагнуть викладач і студенти.
Цілі навчання поділяються на : стратегічні, тактичні, оперативні.
       Мету  освіти визначає суспільство. Вона відображається в державних документах, а потім конкретизується в програмах з окремих навчальних предметів, підручниках, навчальних посібниках для викладачів та учителів, дидактичних матеріалах для студентів чи учнів.
       Стратегічна ціль для студентів вищого педагогічного навчального закладу було і є актуальним виконання таких цілей: засвоїти педагогічні, психологічні, спеціальні та інші знання; сформувати практичні вміння і навички (інформаційні, організаторські, комунікативні, дослідницькі, самоосвіти); розвинути, сформувати і скоригувати педагогічні здібності (дидактичні, організаційні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні); розвинути сформувати або скорегувати соціально-психологічні, соціально-перцептивні й індивідуально-психологічні особливості і якості (повага до людини, комунікативність, справедливість, вимогливість, стриманість, готовність до самовдосконалення); розвинути інтелектуальні параметри (мислення, ерудицію, память, усне та письмове мовлення); розвинути професійно-спрямовані параметри (любов до дітей, відданість професії, відповідаьність, обовязок, тактовність, чесність, солідарність).[6]
       Зараз значно активізується процес удосконалення підходів до професійної підготовки вчителя. До вчителя ставиться постійна вимога удосконалювати рівень спеціальної освіти, усвідомлюючи велику відповідальність перед суспільством.  Тому стратегія загальнопрофесійної пудготовки вчителя повинна включати окрім установки на професійний розвиток і професійне ставлення, вміння підготувати себе до професійної діяльності.
       Тактичними  цілями вивчення дисципліни «історія української культури» є: омплекс знань, що здобувається в процесі вивчення курсу, сприяє розвитку свідомості, підвищенню науково-професійного та духовно-естетичного рівня людини. Усвідомлення культурних традицій та вміння орієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі сприяє збереженню та усвідомленню докорінного культурного досвіду. Процес передачі словесними методами етнокультурної інформації між поколіннями, яка забезпечує спадкоємність, генофонд та самобутність етносу, культурне надбання людства вивчаємо у курсі «Історія української культури».
      Головна мета курсу спрямована: на формування творчо-інтелектуальної активності майбутніх фахівців, на ознайомлення з традиціями та особливостями історії та сучасності української культури, підвищення гуманітарної підготовки студентів, на отримання фундаментальних загальнонаукових і фахових знань, на розкриття її семантики, поглиблення знань з історії української культури.[14]
      Напрями роботи:
    визначити особливості розвитку української культури: історичні умови, стильові характеристики, особливості світосприйняття конкретних представників мистецтва Україн;
    орієнтуватися і знати основні етапи розвитку українського культурного середовища;
    визначити вагомість української культури у сучасному соціокультурному просторі.
      Результати  знань з курсу «Історіяукраїнської культури» можуть
  практично використовуватися:
    для подальшого дослідження та вивчення української культури;
    для впровадження у шкільний навчальний процес набутих знань з історії української культури;
    науково-освітньої та просвітницько-виховної діяльності щодо залучення молоді до процесу підвищення художньо-естетичного рівня нашої держави;
    для розуміння і вмілої орієнтації в сучасному культурно-історичному просторі;
      По  закінченню вивчення навчального курсу  «Історія української музики» студенти мають знати:
    основні етапи розвитку української культури та її соціально-історичні форми;
    вихідні поняття та терміни української культури;
    умови функціонування, збереження та розвитку української культури у сучасному суспільств;
    особливості представників різних історичних культурних епох та жанрів України від давніх часів до сучасності;
   Уміти:
    самостійно аналізувати твір мистецтва,
    аналізувати спільні та відмінні риси у художній мові різних авторів для використання у фахових і наукових дослідженнях, у процесі підвищення професійного рівня та у повсякденному житті;
    розуміти характерні риси основних культурно-історичних епох на території України.
       Спираючись  на стратегічні і тактичні цілі навчання, необхідно сформулювати оперативні цілі; дотримуючись їх, підібрати навчальну і наукову літературу з необхідною інформацією з теми; перевірити її на відповідність вимогам і трансформувати в навчальний предмет.
       Оперативна  мета навчання повинна бути сформульована  у формі знань і умінь, які  необхідно сформувати в майбутнього  фахівця в ході вивчення теми. У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості студента. [8] 

    Оперативні цілі навчання з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел» представлені у вигляді таблиці: 

рівня
засвоєння
Загальна характеристика рівня засвоєння навчального  матеріалу Цілі навчання з теми у вигляді переліку вмінь  студентів
1 Студент сприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань на знаходження деякого об'єкту у ряді інших, пізнавання на вигляд заданих елементів, властивостей тощо. Студент не знає більшої частини програмного матеріалу з теми.
2 Алгоритмічна діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму. Студент вже висвітлює мінімальний обсяг знань з теми, при відповіді програмного матеріалу допускаються помилки для підготовки користується частиною підручників та посібників з списку основної літератури.
3 Студент навчився вирішувати нестандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складових якого є уміння вирішувати завдання, що приводить до формування нових знань Студент виявляє певний рівень знань програмного матеріалу, логічно викладає матеріал, для підготовки користується підручниками та посібниками з списку основної літератури, але відповідь неточна.
4 Цьому рівню  притаманна продуктивна дія, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності, використовується дослідницька діяльність. Студент з розумінням викладає підготовлений матеріал, надає повні, логічно вивірені, відповіді на всі питання семінарського заняття (6 питань), для підготовки семінарського заняття користується науковими монографіями та додатковою літературою.
 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УМОВ НАВЧАННЯ. ВИБІР СПОСОБІВ АНАЛІЗУ БАЗОВИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.
     Історія української культури є базовою для спеціальності: 7.010103 «Педагогіка та методика середньої освіти. Музика» і разом з дисципліною «Історія української музики» складає курс «Історія музичної культури». Викладається один рік на основі базової вищої освіти. Оскільки студенти починаючи з першого курсу вивчають суміжні дисципліни, такі як культурологія, мистецтвознавсто, музична література, та інші, це допомагає у визначенні базових понять, історико-культурологічних періодів, в порівнянні особливостей різних мистецькитх епох та аналізі особливостей художньої мови різних видів мистецтв, які зустрічаються на теренах України.
       Вибір базових понять, визначення способів перевірки та формування базових знань з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел»
 
Перелік базових понять Способи (методи, форми, засоби) перевірки розуміння  базових понять Способи формування базових знань
Особливості декоративного розпису Фронтальне опитування протягом 5 хвилин за питаннями: - Що ми розуміємо підпоняттям «декоративний розпис»?
- Які мотиви розпису притаманні східному регіону?
Пояснення особливостей декоративного розпису у східному регіоні України
Традиційна  українська вишивка Фронтальне  опитування протягом 5 хвилин за питаннями: - Що ми називаємо «традиційною українською вишивкою»?
- Які поняття символізують червоний та чорний кольори?
Пояснення за допомогою  слухання музичного твору «Пісня про рушник» на слова А. Малишко, музика О. Білаша
Кераміка Самостійна  робота Пояснення із застосуванням наочності
Ткацтво та килимарство Самостійна  робота Пояснення із застосуванням  наочності
Різблення по дереву Самостійна  робота Пояснення із застосуванням відео матеріалу роботи майстра по різьбленню по дереву
 
 

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНУ – КОНСПЕКТУ З ТЕМИ «РЕГІЛНАЛЬНІ ЦЕНТРИ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ ТА РЕМЕСЕЛ».
     В цьому розділі побудовано логічну  структуру викладання матеріалу, розроблено план та контурний конспект з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
     На  вивчення теми «Регіональні центри народних промислів та ремесел» передбачено 6 годин лекцій, дві години семінарських занять та чотири години самостійної роботи. 

План
      Особливості декоративного розпису.
      Традиційна українська вишивка.
      Кераміка
      Ткацтво та килимарство.
      Різьблення по дереву.
       Конспект  з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел» представлена в Додатку 1.
 

    РОЗДІЛ ІV. ПРОЕКТУВАННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ.
    Наявність мотиваційного компоненту в процесі  навчання,  
швидкість включення викладача у навчальну діяльність, стійкість інтересу до неї, наполегливість у вирішенні навчальних проблем сьогодні є актуальним питанням для вивчення у кожному освітньому закладі.

    Мотиваційні технології навчання покликані сприяти швидкому включенню учнів у професійну навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.
    Мотивація – це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.
    Мотиваційна поведінка – це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного.
    Особистісний чинник– це потреби, мотиви, настанови, цінності
    Cитуаційний чинник – зовнішні умови, наприклад: поведінка інших людей, оцінки й реакції оточення.
    Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності.
    Стимул – спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості.
    Мотивування – пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії.
    «Люди поринають у діяльність заради неї самої, а не для досягнення яких-небудь зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети»
    Рубінштейн С.Л.
    Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.
    Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.
    Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. 
    Вступна мотивація може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами ємотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.
    Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. 
    Поточна мотивація для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Вона може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності:
    у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь);
    у ході виконання практичних завдань (розв’язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт);
    у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо).
   Основними прийомами мотивації в процесі  викладу нового матеріалу є  
орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень.

   Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування заключної мотивації:
    надання права вільного вибору завдань;
    створення завдань оптимальної складності;
    новизна та непередбачуваність завдань;
    позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.
   У мотиваційній сфері можна виділити чотири основні компоненти: 
   1) задоволення від самої діяльності,
   2) значимість для особистості безпосереднього  результату діяльності,
   3) мотивуюча сила винагороди за діяльність,
   4) змушуюча сила зовнішнього тиску  на особистість [5].
   Соціальна мотивація людської діяльності характерна тільки для людини як соціальної істоти та може перетворюватись із зовнішньої на внутрішню у випадку формування у особистості певних моральних якостей, переконань. Внутрішня мотивація може бути неусвідомленою, афективною. Такою є іноді пізнавальна мотивація. Усвідомлення себе як особистості формує з пізнавального інстинкту сильний внутрішній мотиваційний чинник. Вдале поєднання та взаємодія соціальної і пізнавальної мотивації є запорукою успіху навчальної діяльності.
     Реалізацію  сучасних систем навчання учителів неможливо  уявити без використання мультимедійних складових. Специфіка програмно-апаратного забезпечення систем навчання, які проектуються з урахуванням мотиваційних складових управлінням навчальним процесом, полягає в тому, що застосування мультимедійних засобів, разом із забезпеченням ефективного подання навчального матеріалу, відіграє роль стимулятора довільної уваги. Критерієм доцільності застосування мультимедійних засобів при плануванні навчального процесу може бути можливість такої організації навчання, при якій емоційне збудження, викликане їх застосуванням, використовується і як стимулятор мимовільної уваги, і як мотиваційний чинник для стимулювання довільної уваги. Разом з тим доцільним може бути спрямування мультимедійних засобів на предметно-орієнтовані складові навчання – якісне подання звукових фрагментів, відтворення якісних рухомих зображень, що саме по собі також може грати роль досить сильного чинника мотивації у навчанні.
   Етапи діяльності викладача
   під час проектування мотиваційних технологій
    Етап 1 – аналіз тактичних і стратегічних навчальних цілей, виявлення професійної спрямованості навчального матеріалу і можливостей його орієнтації на практичний зміст, а також конкретну професійну діяльність.Результатом є перелік прикладів застосування навчального матеріалу для вирішення практичних завдань.
    Етап 2 – аналіз оперативних цілей навчання, змісту навчального матеріалу з метою встановлення типу формованого мислення і, відповідно, характеру пропонованих завдань.
    Етап 3 – аналіз стану навчального процесу, що охоплює:
       аналіз  базового матеріалу;
       аналіз  типу мислення (образне, логічне або  комбіноване);
       аналіз  типу темпераменту, що переважає.
    Етап 4 – вибір типу мотивації (внутрішня, зовнішня).
    Етап 5 – під час вибору зовнішнього типу мотивації розробка способів її здійснення для різних типів темпераментів.
    Етап 6 – за внутрішньої мотивації – розробка її способів для різних типів мислення з урахуванням базових знань.
    Етап 7 – опис послідовності дій викладача і передбачуваної реакції учнів у процесі реалізації мотивації.
    Етап 8 – перевірка реалізації мети, а також врахування особливостей психофізіологічних процесів під час навчання в розробленій технології.[6]
    «Якщо хочеш виховувати в дітях сміливість розуму, інтерес до серйозної інтелектуальної роботи, самостійність як особисту рису, вселити в них радість творчості, то створюй такі умови, щоб іскорки їхніх думок утворили царство думки, дай їм можливістьвідчути себе в ньому владарями». 

     Вибір методів навчання з теми «Регіональні центри народних промислів і ремесел».
План
      Особливості декоративного розпису.
      Традиційна українська вишивка.
      Кераміка
      Ткацтво та килимарство.
      Різьблення по дереву.
Найменування пунктів плану Цілі навчання Методи
Формування ООД (викладання) ВД (закріплення) КД (контролю)
1 Закріплення знань  з особливостей декоративного розпису Розповідь, ілюстрації Вміти сформулювати основні  поняття з теми, Проміжний, поточний,
опитування:
фронтальне, усне; 
2 Закріплення знань  про традиційну українську вишивки Бесіда, ілюстрації, сформулювати  уявлення про традиційну українську вишивку Проміжний, ретроспективний,
самостійна робота,
індивідуальний, письмовий;
3 Закріплення знань про кераміку Лекція, ілюстрації, Знати відмінності косовської та опришківської кераміки Проміжний, поточний,
опитування:
фронтальне, усне; 
4 Закріплення знань  про ткацтво та килимарство Лекція, ілюстрації
Вміти визначати  відмінні риси решетилівських килимів Проміжний, ретроспективний,
самостійна робота,
індивідуальний, письмовий
5. Закріплення знань  про різьблення по дереву Лекція, ілюстрації, Знати регіональні відмінності орнаменту Проміжний, Ретроспективний,
самостійна робота.індивідуальний, письмовий
 
Бінарні дії викладача і тих, хто навчається 

Структурні  елементи навчання       Дії викладача   Дії тих, хто  навчається
Організаційний  момент Вітає студентів;  
встановлює тишу в аудиторії; проводить перекличку; перевіряє наявність письмового приладдя і конспектів.
Відповідають  на вітання викладача; готують конспекти і письмові приналежності до уроку;  
відповідають при проведенні переклички;  
налаштовуються на робочий лад.
Повідомлення  теми, мети, завдань, мотивація мети. Повідомляє  тему, записує її на дошці, дає вказівку записати тему в конспекти;  
повідомляє мету і завдання;  
мотивує вивчення матеріалу, підкреслюючи важливість для майбутньої навчальної діяльності і майбутньої професійної діяльності.
Слухають і  сприймають тему уроку, записують її формулювання в конспекти; слухають і сприймають цілі і завдання; слухають мотивацію, формують відношення до теми.
Актуалізація  опорних знань Переходить  до викладу нового матеріалу, диктує план викладу матеріалу;  
проводить усне фронтальне опитування по базових знаннях: ставить питання, вислуховує відповідь і доповнення до нього;  
при необхідності виправляє відповіді студентів;  
підводить підсумки опитування по базових знаннях.

и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.