На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Наркотична залежнсть, надання першої медичної допомоги, способи лкування. Метод доктора Назаралєва, атропношокова терапя. Замсна терапя. Чищення кров. Загрозлив стани й невдкладна допомога. Передозування наркотикв - загроза життю наркомана.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Лікування наркоманії. Надання першої медичної допомоги

На якій стадії наркоманія виліковна? Коли ще не пізно лікувати наркоманію? З наркоманією боротися не пізно ніколи. Але вона невиліковна. Як тільки людина одержує психічну залежність від наркотиків, тобто стає наркоманом, він здобуває невиліковне захворювання. Але це не виходить, що йому не вдасться жити без наркотиків. Це значить, що він завжди буде мати підвищений ризик відновити регулярну наркотизацію - навіть якщо цього не хоче й не очікує від себе.
При цьому не забувайте: наркоман, загалом, не лікується. Він перевиховується.
Одними медичними засобами (навіть найсучаснішими) з наркоманією не впоратися не тільки в суспільстві, але й в одного конкретного хворого. Чому ж? Так тому, що наркоманія не звичайна хвороба - це стан, що змінює всю особистість, цілком. Тут же розглянемо конкретні методи лікування наркоманії.
Застосування ліків
Перший спосіб лікування наркоманії, що спадає на думку звичайному лікареві й звичайному пацієнтові - застосування різних ліків. Позначається сила звички, і крім того, хіба ми не маємо різних новітніх і наймогутніших психофармакологічних засобів?
Ліків, які б могли запобігти розвитку наркоманії або повністю ліквідувати бажання вживати наркотики, не існує дотепер. І навряд чи вони з'являться в найближчі 50 років. А може бути, їхнє створення взагалі неможливо. Тому лікарі змушені використовувати симптоматичні методи лікування - тобто зменшувати прояву «ламання» (симптоми абстиненції), і тільки. Із цим завданням медики справляються із честю. Багато хто навіть уважають, що абстиненцію лікують «занадто добре», і тому, де, у наркоманів немає реальних причин повністю відмовитися від наркотиків - адже вони впевнені, що їм однаково допоможуть у важкий час «ламання». Про терапію абстиненції суспільству треба знати, що це - не проблема, і все.
Чи залежить абстиненція від стажу наркотизації? Прямо залежить від строку безперервного вживання наркотиків. Тобто якщо наркотизація почалася три роки тому, а потім була ремісія в 2 роки, що закінчилась три місяці назад, то вирішальну роль грають саме останні три місяці, протягом яких прийом наркотиків відновив. З іншого боку, із загальним стажем наркотизації наростає вага супутньої наркоманії захворювань - наприклад, хворий переносить травми голови або передозування, які роблять абстиненцію ще важчою.
Якщо лікар повідомив Вас, що збирається у великій кількості використовувати препарати аміназин, тізерцин, галоперідол або будь-які інші нейролептики - не зв'язуйтеся з ним, це застарілий і малоефективний спосіб лікування.
Метод Назаралієва
Багато хто запитують про нього, тому що чули, читали й навіть бачили по телевізорі програму про метод доктора Назаралієва, що живе й працює в Киргизії. Відмітними властивостями цього методу є висока якість реклами й висока вартість курсу терапії. У чому складається сам метод, вірогідно я сказати не можу (автор не дуже-те розповідає про нього). По слухах, Назаралієв використовує високі дози сильнодіючого препарату атропіну для того, щоб хворий на час абстиненції перебував у стані оглушення. Ця схема не позбавлена змісту, тому що дійсно, у такий спосіб хворої повинен перенести абстиненцію досить легко; крім того, атропін у надлишкових дозах знижує потяг до наркотиків (самим застосовувати не раджу - у препарату дуже маленьке «терапевтичне вікно» - різниця між лікувальною й смертельною дозами, саме тому атропін віднесений до сильнодіючих і небезпечних препаратів). Після серії атропінових (або будь-яких інших) ком проводиться місячний курс психотерапії. По завершенні курсу хворому гарантується рік життя без наркотиків.
Описаний метод не знайшов підтримки по двох причинах:
1. Використання атропіношокової терапії досить ризикована.
2. У результаті серії таких процедур формується органічна поразка головного мозку, і хворий стає ще більш некерованим.
Від самих хворих і їхніх родичів я не чув захоплених відгуків про метод Назаралієва, однак чув, що багато хто його пацієнти продовжують уживати наркотики. Тому я думаю, що ефективність цього методу не перевищує середньої планки ефективності лікування наркоманії - тобто приблизно 10% (незважаючи на «гарантії» і блискучу рекламу).
Рефлексотерапія (голкотерапія)
Залишається досить популярної для лікування наркоманії. Я особисто привітаю будь-який метод, що допомагає наркоманам відмовитися від наркотиків. Голкотерапія і її різновиди, загалом, допомагають, особливо якщо мова не йде про важку фізичну залежність.
Треба лише пам'ятати, що ця методика здатна полегшити фізичне (і навіть щиросердечне) стан пацієнта, але не змінити його відносини до наркотиків - тому що зміна відносини до наркотиків можливо лише в результаті духовного переродження (якщо хочете, перевиховання), а це вже голкам і сигаретам не під силу.
Те ж саме ставиться й до будь-яких фізіотерапевтичних методів - водним процедурам, елєктроаналгезії (апарат «Трансаїр»), сауні, лікувальній фізкультурі й всьому тому подібному. На великий жаль, причину наркоманії вони усунути не можуть, хоча самопочуття хворого більш-менш поліпшують.
У зв'язку з вищевикладеним, встає питання про те, що ж може запропонувати медицина для запобігання повернення до наркотиків, тобто рецидиву наркоманії. Виявляється, може дещо, але небагато:
1. Замісну терапію
2. Противорецидивну терапію
3.Особисто-ориентована психотерапію
Замісна терапія

Замісною терапією називається призначення медичних наркотиків з метою «відірвати» наркомана від нелегальних наркотиків і знизити соціальну гостроту проблем, що супроводжують наркоманію: кримінальних, сімейних, професійних і т.д.. У ряді країн для цього використовується препарат метадон.
Протирецидивна терапія
Головним її принципом є штучне створення такої ситуації, коли вживання наркотиків свідомо для наркомана (з його інформованої згоди) приведе до смерті або викличе катастрофічне погіршення стану здоров'я. Той же самий принцип використовується для лікування алкоголізму методом «підшивки» препарату «Еспераль». Головну роль у ньому лікарі відводять інстинкту самозбереження, як одному з основних інстинктів людини. На великий жаль, багато наркоманів свідомо вибирають руйнуюче поводження (тобто наркоманію) тому що думають, що в їхньому житті не існує нічого, чим би коштувало дорожити; в інших же потяг до задоволення (у цьому випадку - до наркотиків) «переважує» страх смерті, і написавши заповіт, вони все-таки роблять собі укол - це, до речі, випадок з життя. Так що можливості такої терапії також обмежені, та й ефект жодного з нижче перерахованих заходів не може тривати все життя.
1. Налтрексон - медичний препарат, що є антагоністом опиатів. Це значить, що поки в організмі перебуває достатня доза налтрексону, ін'єкція наркотику-опиату (наприклад, героїну або кустарного «чорного розчину») не тільки не викличе ейфорії, але може й привести до розвитку справжньої абстиненції («ламання»). Налтрексон зустрічається ще за назвою «Нарканті» . На великий жаль, він надзвичайно доріг. На ще більший жаль, рідкий наркоман погоджується на його добровільне систематичне використання.
2. «Хімзахист» - процедура, заснована на введенні налтрексону або препаратів подібного з ним дії, але в «пролонгованої» (довгостроково діючої) формі. Термін дії кожного із препаратів такого роду обмежений, причому діє закон: чим коротше термін дії, тим більше виражений ефект препарату. Звичайно тривалість коливається від 3-х місяців до 2-х років. Хімзахист має всі недоліки, перерахованими в пункті 3 про «Кодування» .
3.«Кодування» - термін, що поєднує досить різнорідну групу медичних процедур, після проведення яких уживання певного наркотику може стати небезпечним для життя й здоров'я. З ряду причин жоден з типів кодування не може бути ефективним відразу для всіх наркотиків. Крім того, найчастіше результат кодування може виявитися непередбаченим і вкрай небажаним (наприклад, розвиток психічного захворювання замість інфаркту, що планувався, у випадку вживання наркотику). Незважаючи на те, що лікарі намагаються визначити тривалість захисної дії процедури максимально точно, це вдається не завжди (медицині далеко до точності математики). У результаті на свій страх і ризик хворої виявляється в досить мрячній ситуації: він не знає, що з ним трапитися й коли, якщо він раптом зважиться на вживання наркотиків.
Психотерапія
Це група психотерапевтичних методик, які припускають більш-менш повну перебудову особистості з метою формування антинаркотичної установки у хворого. Методики можуть використовуватися самі різнорідні: модні психоаналіз і НЛП, не така модна, але нітрохи не менш ефективна гештальт-терапія, трансактний аналіз і тому подібні. Для людей, які всі ці букви сприймають як лист від Фільки, поясню: мова йде про способи «перевиховання» (шляхом словесного впливу на глибинні шари психіки без застосування гіпнозу) хворого. У результаті їхнього застосування пацієнт не тільки відмовляється від наркотиків, але цілком може стати й трохи іншою людиною - наприклад, більше відповідальним, працьовитим, зваженим у словах і вчинках.
Звичайно, такий підхід до справи викликає повагу. Так тільки для терапії необхідно досить багато часу (не менш декількох місяців), і великий шанс рецидиву до її закінчення. Крім того, коштує вона звичайно дуже недешево. І останнє: зараз у Києві фахівців, здатних (і згодних) лікувати наркоманів цими методами, можна перерахувати по пальцях.
«Чищення крові»

Кров, звичайно, не килим, і її не чистять. Я не знаю, звідки узявся термін «чищення крові» , але підозрюю, що тут не обійшлося екстрасенсів - фахівців з «шлаків організму» .
Насправді мова йде про групу процедур, які в медиків мають загальну назву «екстракорпоральна детоксикація». У неї звичайно включають гемосорбцію, плазмаферез і лікворосорбцію. Що ж це таке?
1. Гемосорбція - спосіб фізичного впливу на кров, що полягає в тім, що її пропускають через сорбент (це особливим образом оброблені шматочки вугілля або інших матеріалів з великою вбираючою здатністю).
2. Лікворосорбція - те ж саме, але з ліквором (спинномозковою рідиною).
3. Плазмаферез - поділ крові на формені елементи (клітки) і плазму, тобто ту її частину, що є просто розчином білків і не містить ніяких кліток - ні еритроцитів, не лейкоцитів, ні яких-небудь інших. Після поділу формені елементи повертають у кров'яне русло, а плазму просто виливають, заміщаючи загублений обсяг стерильним розчином.
Для того, щоб кров і плазма не згорталася у перекачувальному пристрої й на сорбенті, їх попередньо насичують гепарином - речовиною, що не дозволяє крові згортатися взагалі (у тому числі й у судинах кровоносної системи).
Після того, як кров або ліквор пропущені через сорбент (при гемо - і лікворосорбції), вони вертаються туди, звідки минулого взяті - кров у вену, ліквор - в особливий простір усередині хребта.
Всі три процедури можуть тривати півгодини й більше того. Звичайно, вони пов'язані з порушенням шкірних покривів (а у випадку лікворосорбції - і з порушенням твердої оболонки спинного мозку) і проникненням у внутрішні середовища організму, а тому є хірургічними втручаннями з усіма наслідками, що випливають (необхідність стерильності, можливість ускладнень і т.п.).
Передбачається (принаймні так уважають хворі), що в результаті цих заходів кров (або ліквор) звільняються від токсинів, які утворяться в результаті прийому наркотиків і це йде на користь здоров'ю.
Виникає питання - які ж все-таки токсини осідають на сорбенті?
Дійсно, якщо наркоман недавно ввів собі наркотик, цей наркотик ми можемо піймати сорбентом. У результаті наркотику в крові не буде, і почнеться абстиненція («ламання» ). Ціль досягнута.
Але, з іншого боку, якщо ми не зробимо ні гемосорбції, ні лікворосорбції, абстиненція однаково почнеться через 12 годин (саме пізніше - через 24). А якщо абстиненція вже почалася, тобто наркотиків у крові вже ні, а звичайно так і буває - ніхто не проводить гемосорбцію відразу після прийому наркотиків - те отчого ж ми тоді намагаємося очистити кров?
Виходить, намагаємося дарма, так ще піддаємо хворого ризику, пов'язаному з перенасиченням крові гепарином і порушенням цілісності шкірних покривів.
Іноді наркомани (ті, хто використовують наркотики кустарного виготовлення) затверджують, що кров «очищається від бруду, що втримується в наркотиках». Під «брудом» вони мають на увазі ті дрібні часточки рослинної сировини, які неможливо відфільтрувати домашніми методами й від яких готові розчини наркотиків стають темними й непрозорими.
Отож, ці часточки дійсно попадають у кров з наркотиком при внутрішньовенному введенні. Але вони не вічно циркулюють у крові, а досить швидко (протягом декількох годин) поглинається клітками - макрофагами, які плавають у крові. У макрофагах вони частково руйнуються, а що не зруйнувалися концентруються в інших клітках, що вистилають внутрішню поверхню кровоносних судин, які називаються клітками ретикулоендотеліальної системи (РЭС) і перебувають переважно в посудинах печінки. У клітках РЭС вони або руйнуються, або так і залишаються. І ніяка гемосорбція їх звідти не витягне.
Але гемосорбцією лікують досить широко, і багато пацієнтів (хоч і не все) почували полегшення в результаті такого лікування. У чому ж справа? А в тім, що після гемосорбції доктора звичайно призначають хворим заспокійливі, снотворні й знеболюючі засоби. Вони й допомагають. Але навіщо тоді гемосорбція?
Саме тому у своєму відділенні ми не робимо гемосорбцію всім наркоманам. Іноді робимо - у двох ситуаціях:
1. Коли в наявності передозування наркотиків, особливо із групи барбітуратів (снотворних) і треба терміново вивести їхню надлишкову кількість, поки хворий не вмер від зупинки подиху.
2. Коли в результаті лікування абстиненції заспокійливими, снотворними й знеболюючими препаратами хворий виявляється «перевантаженим» ними - занадто млявим, сонливим, апатичним і слабким. Отоді від гемосорбції дійсно ми спостерігаємо позитивний ефект. Пацієнти після її стають активніше й краще себе почувають.
Тому не треба женуться за «чищенням крові» і тероризувати лікарів вимогами зробити неї. Самі знаєте, Вам це обійдеться недешево. До того ж є певний ризик, як і при всякому хірургічному втручанні (хоч він і невеликий при гемосорбції й плазмаферезі).
Загрозливі стани й невідкладна допомога

Увага! Ця глава не для того, щоб вивчати всю медицину або хоча б всю невідкладну наркологію. Тут використовується дуже спрощений опис схем і прийомів, розраховане тільки на надання першої допомоги.
Ускладненнями регулярного вживання наркотиків є стани, що загрожують життю й потребують невідкладної медичної допомоги. Вони можуть розвиватися в будь-якого наркомана. Чим більше стаж зловживання наркотиками, тим вище ймовірність їхньої появи.
Що це за стани?
Необхідно помітити, що безпосередньо загрожують життю тільки дихальна й серцева недостатність, які звичайно розвиваються одразу. Увага! Якщо у Вас немає вищого медичного утворення й Ви не працюєте медсестрою в наркологічній або токсикологічній лікарні, краща допомога, що ви можете зробити - НЕГАЙНО зробити так, щоб хворий із загрозливим станом виявився під спостереженням професіоналів (найпростіше викликати «Швидку» ).
Передозування наркотиків

Є однією з головних причин розвитку загрози життю наркомана. Зараз особливо часто зустрічається у осіб, що зловживають наркотиками опійної групи. Хоча не менш небезпечна для тих, хто вживає кокаїн і ефедрин.
Передозування опійної або снотворних веде до зупинки подиху прямо, без яких-небудь додаткових причин. Зупинка подиху в цьому випадку не є раптової, вона як би «розвивається» поступово, тобто подих хворого стає усе менш глибоким і усе більше рідким. Зовні це виглядає так, начебто людина просто глибоко спить. Шкіра в таких випадках дуже бліда, холодна на дотик; губи, кінчики пальців і вух - синюшного фарбування.
Питання батьків: Як визначити, що в наркомана порушення подиху? Найкраще - просто послухати, як він дихає. Але вухо треба наблизити прямо до особи хворого. Правильний подих - коли в сні людина дихає глибоко й ритмічно. При цьому вдих-видихнув повинен бути чутний не менш 12 разів у хвилину. Якщо Ви чуєте, що:
1. Потерпілий взагалі не дихає протягом 1 хвилини.
2. Дихає рідше, ніж 10 разів у хвилину або частіше, чим 30 разів у хвилину;
3. Він дихає неритмічно, «завмираючи» на 30-60 секунд, а потім починає дихати глибоко й галасливо;
4. Подих дуже рідке й ледве чутне протягом 10 хвилин і більше;
5. При його по и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.