На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Безпека життєдяльност у натовп

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 30.04.2012. Сдан: 20 Н. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ПЛАН 

     Вступ
     1.  Поняття та особливості натовпу
     2. Безпека життєдіяльності в умовах  натовпу.
     Висновки
     Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ
     Більша  частина нашого життя проходить  у спілкуванні і співіснуванні  з собі подібними. Серед людей  проходить процес нашого зростання і становлення. Ми завжди хочемо з кимось поділити радість перемог і гіркоту втрат та невдач. Без цього наші життєві досягнення втрачають будь-який сенс і мало чого варті. Тому не дивно, що час від часу ми підпадаємо під вплив соціальних інстинктів, завдяки яким непомітно для себе опиняємось у натовпі.
     Натовп - це є народ, який вийшов на вулицю. Це дуже динамічне, мінливе утворення  людей, він легко переходить від  одного стану до іншого. Саме тому натовпом водночас і легко, і важко керувати.
     Натовп - це велике тимчасове об'єднання  людей, є прикладом стихійної  масової спільноти, одностайні дії  учасників якої зумовлені певним зовнішнім стимулом та спільним емоційним  станом. Натовп має підгрунтям випадковість виникнення, короткочасність існування.
     З психологічної точки зору слово  „натовп” отримує зовсім інше значення. Свідома особистість зникає, причому  почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається  натовпом, приймають один і той  же напрямок. Утворюється колективна душа, яка має, звісно, тимчасовий характер, але й досить певні риси. Збори в таких випадках стають організованим натовпом або натовпом натхненним, який складає єдину істоту і підчиняється закону духовної єдності натовпу.
     Тисячі  індивідів, відділених один від одного, можуть у видатні моменти підпадати одночасно від вплив деяких сильних емоцій або якої-небудь великої національної події і набувати, таким чином, всі риси натхненного натовпу. Потрібно лише якому-небудь випадку звести цих індивідів разом, щоб всі їх дії і вчинки негайно набували характер дій і проступків натовпу.
     Мета  роботи – дослідження безпеки  життєдіяльності у натовпі.
     Завдання  дослідження: вивчити поняття та особливості натовпу, розглянути безпеку життєдіяльності в умовах натовпу. 
 

     1.  Поняття та особливості натовпу 

     Натовп - відносно короткочасне, контактне, чисельне скупчення людей, які перебувають у стані підвищеного емоційного збудження і об'єднані безпосередньою просторовою близькістю та загальним об'єктом уваги.
     Не  маючи спільної для всіх усвідомлюваної мети, натовп здійснює сильний психологічний тиск на індивідів. Перші дослідники цього феномену (Г. Лебон, Г. Тард, З. Фрейд та ін.) вважали його ірраціональною, сліпою і руйнівною силою, якою владарюють неусвідомлені імпульси, зараження, наслідування та навіювання. Психологічні ознаки цього утворення вони вбачали у “колективній душі”, “соціальному розумі”, “колективній волі”. Особливість натовпу, на думку дослідників, полягає в тому, що, вбираючи в себе різнорідні та випадкові елементи, він завжди діє як психічна цілісність. Тому не кожне скупчення людей є натовпом. Для цього потрібна єдина спрямованість їхніх думок і емоцій, сформована під впливом конкретного збуджувального мотиву. Ці висновки спиралися на дослідження поведінки натовпу часів Великої французької революції та Паризької комуни, але чимало їх не втратили своєї актуальності дотепер.
     Нині  феномени “масовості” виявляють  себе у різних сферах соціального  буття (розвиток ЗМІ, урбанізація, інтенсифікація міграції населення і контактів між людьми різних країн, зростання чисельності різних формальних і неформальних об'єднань). З поширенням масових явищ та угруповань розгортається пошук засобів управління ними. Таке завдання ставили перед собою і перші дослідники натовпу, вважаючи можливим перетворення його на організовану спільноту шляхом впровадження порядку. Заперечення чи відмова від порядку психологічному сенсі, на їх погляд, є передумовою виникнення натовпу. Непіддатні його впливу лідери, вожді, еліта (індивідуальності). Тому вони здатні, хоча б частково обмежити натиск цієї сили, привнести в її поведінку організованість і порядок.
     Досить  цікаві спостереження й оцінки з  цього приводу зробив Г. Лебон, який вважав, що несвідома діяльність натовпу  замінила собою свідому діяльність індивіда. З цим пов'язане твердження вченого про маси як соціальний феномен, про здатність індивідів розчинятися у масі під впливом навіювання. Відповідно моделлю поведінки вождя мас є гіпноз (гіпнотичне навіювання). На цих засадах ґрунтуються міркування дослідника щодо природи натовпу:
     1) натовп - не скупчення людей на  одному просторі, а специфічна  їх сукупність, що має психічну  подібність;
     2) індивід діє свідомо, а маса, натовп - несвідомо, оскільки свідомість  є індивідуальна, а несвідоме  - колективне;
     3) натовп - консервативний феномен.  Результатом його революційних  домагань є реставрація того, що він спочатку намагався  зруйнувати. Адже для тих, хто  перебуває у гіпнотичному стані,  минуле значущіше, ніж сучасність;
     4) масам необхідна підтримка вождя, який їх полонить своїм гіпнотичним авторитетом, а не аргументи розуму чи сила;
     5) пропаганда (або комунікація) має  ірраціональну основу.
     У звичайних умовах люди діють внаслідок  своїх переконань. Наявність критичного розуму, непереконаність використання гіпнотичного пропагандистського навіювання можуть зупинити або не допустити ці дії. Тому адресована масам пропаганда повинна базуватися на принципах навіювання (використовувати енергійну, образну мову, алегорії, прості та владні формулювання). Для ефективного управління масами, натовпами політика повинна спиратися на вищу ідею, яку вселяють у свідомість людей. Результатом такого навіювання є перетворення ідей на колективні образи, які й спрямовуватимуть колективні дії.
     Ці  ідеї базувалися на уявленнях про приховані від свідомості якості індивідів, які відкриваються та починають домінувати, коли вони збираються разом. Йдеться про те, що кожен окремий індивід є розумною і свідомою істотою, проте, перебуваючи у масі, стає здатним на будь-які невластиві людині вчинки. Саме тому, вважав Г. Лебон, натовп можна розглядати як соціальну тварину, що зірвалася з ланцюга, як сліпу силу, здатну зруйнувати творіння століть.
     Прихильники теорії “психологія мас” вважають, що в натовпі зникають усі розбіжності між індивідами, і вони мають змогу виявляти свої прагнення та пристрасті.
     Г. Лебон виокремлював такі найголовніші характеристики натовпу:
     а) зрівняння всіх. Наслідком цього  є однорідність натовпу, що пояснюється  ідеєю колективного несвідомого: у  натовпі люди керуються лише несвідомими уявленнями, однаковими для всіх, а уявлення на рівні свідомості, що визначають індивідуальні розбіжності між людьми, пригнічуються та зникають;
     б) за інтелектом натовп значно нижчий, ніж  індивіди, що його утворюють. Він схильний до швидких переключень уваги, легко та некритично сприймає будь-які чутки, піддається впливу гасел, закликів лідерів;
     в) у натовпі людина здатна на акти насильства, жорстокості, вандалізму, до яких за інших умов не вдалася  б;
     г) висока емоційність та імпульсивність натовпу. Вони зумовлені дією таких механізмів: 1) анонімність натовпу. Участь у скупченні багатьох людей створює в індивіда почуття сили, могутності, непереможності. Водночас анонімність натовпу породжує анонімність індивіда, наслідком чого є почуття особистісної безвідповідальності, оскільки кожен вважає, що будь-які дії будуть віднесені до натовпу, а не до кожного окремо; 2) зараження. Зумовлює розповсюдження єдиного психічного стану серед індивідів, що опинилися в натовпі; 3) навіювання. Спрямовує поведінку натовпу, проявляється у некритичному сприйнятті індивідом стимулів та закликів до дій, здатності до вчинків, які суперечать його свідомості, характеру, звичкам. Люди у натовпі однаково здатні проявляти як агресію, так і захоплення.
     Психологія  натовпу ґрунтується на протиставленні окремого індивіда та індивіда як елемента натовпу. Ця ідея Г. Лебона (мислення окремого індивіда є цілком свідомим, а мислення натовпу - цілком несвідомим, тому все колективне - несвідоме, все несвідоме - колективне) була підтримана багатьма вченими. Але окремі науковці вважають протиставлення індивіда та натовпу за критерієм несвідомого невиправданим.
     У наш час поняття “натовп” трактується  досить широко. Влада схильна вважати  ним будь-які масові вияви протесту. Часто поведінка натовпу характеризується поняттями “колективні безчинства”, “бунти”, “повстання”, “рухи за реформи”, “революційні виступи”. Таке змішування політико-оцінних моментів і специфічних властивостей натовпу ускладнює психологічне його пізнання.
     У деяких дослідженнях головними ознаками натовпу фігурують просторова близькість індивідів і її вплив на їх поведінку. Іноді натовпом вважають не тільки стихійні неорганізовані утворення, а й достатньо структуровані, внутрішньо відлагоджені. А фр. cоціолог Г. Тард доводив, що натовпом можуть бути як природні, анархічні, аморфні, так і штучні, організовані, дисципліновані (політичні партії, профспілки, церква, армія) об'єднання. Цілком правомірно такий підхід викликає серйозні сумніви. Звичайно, і мітинг, і аудиторія можуть за певних умов перетворитися у натовп, але тоді вони набуватимуть зовсім інших якостей. Наприклад, якщо під час спектаклю спалахне пожежа, то навіть найінтелігентнішу публіку охопить паніка і вона перетвориться на натовп людей.
     Отже, з психологічного погляду натовп є неорганізованим скупченням позбавлених спільної усвідомленої мети людей, які перебувають у стані емоційного збудження. Нерідко під час дій натовпу з'являються сили, котрі намагаються організувати його і використати як інструмент для досягнення певної мети. Дії цих сил за своїм змістом не мають майже нічого спільного з явищем натовпу як такого.
     Учасники  натовпу - суб'єкти, що приєднались до нього внаслідок ідентифікації своїх ціннісних орієнтацій з напрямком дій натовпу. Особливу небезпеку несуть агресивні особистості, які приєднуються до натовпу виключно через виникнення нагоди дати розрядку своїм невротичним, нерідко садистським, схильностям.
     Учасниками  натовпу виявляються і просто любопитні, які спостерігають зі сторони. Вони не втручаються в хід подій, проте їх присутність збільшує масовість і підсилює вплив стихії натовпу на поведінку його учасників.
     2. Безпека життєдіяльності в умовах натовпу. 

     Ряд дослідників вважають, що натовп - це особливий біологічний організм. Він діє за своїм законами і не завжди враховує інтереси окремих складових, у тому числі і його схоронність.
     Дуже  часто натовп стає небезпечніше стихійного лиха або аварії, що його утворили. Дослідження  Карантелли (США) показують наступні характерні риси паніки:
     Панічна втеча завжди спрямована убік від  небезпеки (не роблю ніяких спроб  протидії);
     Напрямок  утечі при паніці не є випадковим (вибір за знайомою дорогою чи тією по який біжать інші);
     За  своїм характером панічна втеча - асоціальна (найдужчі зв'язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік - дружину і т.д.), а люди стають несподіваним джерелом небезпеки друг для друга;
     Людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічна втеча  припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечною зоною);
     Людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча цілком її дії логіки не позбавлені. Проблема скоріше в тім, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, іноді головних, як у типовому для  пожеж випадку: стрибку з приречено великої висоти.
     Усе сказане свідчить: зупинити натовп може лише найсильніше емоційне гальмо, чи чудо. Саме до чудес варто віднести випадки, коли сильній вольовій людині, що користується довірою тих, що зібралися, удавалося запобігти драматичний розвиток подій. Інші засоби - категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки і навіть погроза розстрілу панікерів.
     Багато  спеціальних пам'яток рішуче рекомендують фізичне придушення призвідника  паніки. Тому що припинити психологічну пожежу, що починається, (як, утім, і всяку іншу) незмірно простіше, ніж тому зупинити натовп, що прийшов в рух. Зробити це, зрозуміло, не легко, до того ж лідер піддається двом стресам відразу, він усвідомлює, як саму небезпеку ситуації, так і свою відповідальність за життя людей.
     Як  вижити у натовпі? Краще правило - далеко його обійти!!! Якщо це неможливо - ні в якому разі не йти проти  натовпу. Якщо натовп вас потягнув, намагайтеся уникнути і його центру, і краю - небезпечного сусідства  вітрин, ґрат, огорож набережної і так далі. Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху: стовпів, тумб, стін і дерев, інакше вас можуть просто роздавити, розмазати. Не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість - застебніться. Високі каблуки можуть коштувати вам життя, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т.д. Якщо у вас щось упало (що завгодно), ні в якому разі не намагайтеся підняти - життя дорожче. У щільному натовпі при правильному поводженні імовірність упасти не так велика, як імовірність здавлювання. Тому захистіть діафрагму зчепленими в замок руками, склавши їх на груди. Ще один прийом - пружно зжати руки в ліктях і пригорнути їх до корпуса. Поштовхи позаду потрібно приймати на лікті, діафрагму захищати напругою рук.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.