На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Лзинг селенг в нвестицйнй дяльност

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 30.04.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ВСТУП 
 

     В системі відтворення інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки – виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.
     Однак, інвестиційна діяльність потребує значних коштів, а, отже, одним із центральним питань інвестиційної діяльності є пошук джерел і методів фінансування.
     При нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а  також при інвестиціях у реальні  проекти з невеликим періодом експлуатації чи з високим ступенем зміни технології все частіше  використовуються такі позичкові джерела як лізинг і селенг.
     В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним,виходячи з техніко-економічних передумов, нагальної потреби в переоснащенні основних засобів та недостатності для цього власних коштів підприємств.
     Оскільки  провідними країнами по економічному розвитку в процесі широкого використання даних методів успішно доказано їх ефективність, беззаперечним є  факт необхідності дослідження стану  та перспектив розвитку лізингу і  селенгу в Україні, як потенційних джерел збільшення інвестиційних ресурсів.
    З цією метою у даному рефераті досліджено теоретичні аспекти лізингу і селенгу як форм залучення інвестиційних ресурсів (Розділ 1) та реалії перспективи розвитку лізингу і селенгу в Україні (Розділ 2). 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1
     Лізинг  і селенг як форми залучення інвестиційних ресурсів 
 

     Процес переходу до ринкових відносин пов’язаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур, змусив шукати нові шляхи вирішення питань, що виникли.
     Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць,а разом з тим все частіше почало підійматися питання про лізинг [14].
     В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним,виходячи з техніко-економічних передумов, нагальної потреби в переоснащенні основних засобів та недостатності для цього власних коштів підприємств.
     Лізинг  і селенг використаються при нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а також при інвестиціях у реальні проекти з невеликим періодом експлуатації чи з високим ступенем зміни технології [9].
       Лізинг є одним з перспективних  методів залучення позикових  коштів. Його розглядають як один  з різновидів довгострокового  кредиту, наданого лізинговою  компанією (банком) лізингоотримувачу  в натуральній формі  й погашається  в розстрочку. Даний метод дозволяє підприємству-лізингоотримувачу швидко здобувати необхідне йому устаткування, не відволікаючи зі свого обороту значні фінансові ресурси.
     Селенг  являє собою специфічну форму  зобов'язання, що полягає в передачі власником (юридичною особою або громадянином) прав на користування й розпорядження його майном на якийсь строк за певну плату. Як таке майно можуть виступати як позаоборотні активи (будинок,  споруди,  устаткування), так і оборотні активи  (кошти, цінні папери й ін.). При цьому власник залишається  власником  переданого в наймання майна й може на першу вимогу повернути його. Селенг-компанія залучає й вільно використовує за своїм розсудом майно й окремі майнові права  юридичних осіб і громадян.
     За  допомогою селенга надають фінансову  допомогу компаніям, що гостро терплять нужду в різних видах ресурсів, включаючи і кошти. Тому в закордонній практиці селенг перетворився в один з важливих методів фінансування інвестицій у різних сферах підприємницької діяльності [12].
     Розглянемо  кожен із цих інструментів більш детально. Лізинг порівняно нова специфічна форма організації кредитно-фінансових відносин, що поєднує в собі елементи кредитування в натуральній і грошовій формі.
     Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу [19].
     Лізинг – це середньостроковий фінансовий інструмент для придбання основних активів підприємств (обладнання, транспортних засобів тощо). На відміну від прямого надання грошового капіталу, він забезпечує процес фінансування основних фондів підприємств. Лізингові установи – лізингові компанії, банки та небанківські фінансові установи – купляють обладнання для подальшої передачі його лізингоодержувачу на певний строк. Протягом цього строку лізингоодержувач здійснює періодичні платежі лізингодавцю. Після закінчення строку лізингового договору обладнання передається у власність лізингоодержувача або повністю амортизується та списується, чи повертається лізингодавцю.Лізинг передбачає отримання прибутку шляхом використання лізингових активів, які не є власністю лізингоодержувача, а лише знаходяться у його користуванні. Лізингові компанії звертають увагу, в першу чергу, на здатність лізингоодержувача генерувати грошовий потік для того, щоб сплачувати лізингові платежі, а вже потім - на фінансовий стан чи кредитну історію. Це є однією з переваг лізингу для малих та середніх підприємств, а також для підприємств аграрно-промислового комплексу, оскільки у них, як правило, відсутні належна кредитна історія та активи для забезпечення банківського кредиту [17].
   Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво  відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:
    наявність посередника, який бере на себе обов’язки власника майна;
    тип майна, що надається у лізинг, визначається лізингоотримувачем за погодженням з лізингодавцем та переважно представлений об’єктами основних фондів виробничого призначення;
    термін лізингу майна, як правило, співвідноситься з періодом амортизації цього майна. У класичному розумінні лізинг — довгострокова операція;
    періодичність виплат лізингових платежів установлена в договорі;
    можливість викупу об’єкта лізингу за залишковою вартістю;
    широке коло учасників;
    забезпеченість лізингової угоди майном — об’єктом лізингу [16]
   Об'єктом  лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду) [5].
   У закордонній практиці лізинг класифікують за основними ознаками, серед яких: склад учасників угоди, тип майна, ступінь його окупності, умови амортизації, обсяг обслуговування, сектор ринку, характер лізингових платежів, методи фінансування лізингу тощо.
   Залежно від складу учасників угоди розрізняють прямий лізинг, за якого власник майна (постачальник) самостійно передає об’єкт у лізинг (двостороння угода), та опосередкований лізингколи передача майна здійснюється через посередника. В останньому випадку має місце класична тристороння операція або при складних лізингових операціях — багатостороння операція з великою кількістю суб’єктів угоди.
   Різновидом  прямого лізингу можна вважати зворотній лізинг (ліз-бек), за яким власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу та одночасно вступає з ним у відносини як користувач цього майна. Це не виключає можливості наступного викупу майна після закінчення терміну угоди та відтворення права власності на нього постачальника-користувача.
   Залежно від характеру об’єкта лізингу  розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна.
   За  ступенем окупності майна виділяють:
    лізинг з повною окупністю, за якого протягом терміну дії однієї угоди відбувається повна виплата вартості об’єкта лізингу;
    лізинг з неповною окупністю має місце, коли протягом терміну дії однієї угоди окупається лише частина вартості майна.
   Залежно від умов амортизації розрізняють:
    лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об’єкта;
    лізинг з неповною амортизацією, отже з частковою виплатою вартості.
   Відповідно  до двох останніх ознак виділяють фінансовий та оперативний лізинг, які дуже пов’язані між собою [16].
    Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.  
    Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
    Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з зазначенням, що це мано взято у фінансовий лізинг. Після закінчення строку договору фінансовго лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуровується ним за залишковою вартістью.
     Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. 
Майно, передане за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця із зазначенням, що це майно передано у лізинг, та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоодержувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг. При оперативному лізингу всі витрати на утримання об'єкта лізингу, крім витрат, пов'язаних з його експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізинґоодержувачу за договором лізингу [19].

   За обсягом обслуговування об’єкта, що передається у лізинг, вирізняють:
    чистий лізинг, коли лізингоотримувач зобов’язується здійснювати все обслуговування лізингуючого об’єкта;
    лізинг із повним набором послуг, коли лізингодавець має надавати повний набір послуг за об’єктом лізингу;
    лізинг із частковим набором послуг.
    За характером лізингових платежів розрізняють:
    лізинг із грошовим платежем, коли всі платежі здійснюються у грошовій формі;
    лізинг із компенсаційним платежем, коли платежі здійснюються у формі постачання товарів, вироблених на даному обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;
    лізинг із змішаним платежем, коли поєднуються названі вище форми оплати.
    Стосовно податкових та амортизаційних пільг окремо виділяють:
    фіктивний лізинг, коли угода має спекулятивний характер та укладається з метою отримання необґрунтованих податкових та амортизаційних пільг;
    дійсний лізинг, коли при укладанні угоди вказана вище мета не є основною та визначною.
   Відповідно  до чинного Закону України «Про лізинг»  в Україні можливо реалізувати  лише два види лізингу — фінансовий та оперативний і три форми лізингу — зворотний, пайовий та міжнародний [16]. 

    Основні порівняльні переваги лізингової операції.
    Інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення засобів, оскільки за лізінгодателем зберігаються права власності на передане майно.
    Лізинг припускає 100%-ное кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкої фінансової напруги оновлювати виробничі фонди, набувати дорогого майна.
    Дуже часто підприємству легше отримати майно по лізингу, чим позику на його придбання, оскільки лізингове майно виступає як застава
    Лізингова угода гнучкіше, ніж позика, оскільки надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат.
    Лізингові платежі виплачуються після того, як устаткування встановлене на підприємстві. Як тільки устаткування досягло відповідної продуктивності, підприємство отримує прибуток, частина якого може використовуватися для платежів лізінгодателю.
    Термін лізингу може бути значно більше терміну кредиту.
    При лізингу передбачається можливість викупити устаткування за номінальною або залишковою вартістю після закінчення терміну договору лізингу.
    Для лізінгополучателя зменшується ризик морального і фізичного зносу, а також і застарівання майна.
    Лізингове майно не числиться у лізінгополучателя на його балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно.
    Лізингові платежі відносяться на витрати виробництва лізінгополучателя і відповідно знижують прибуток оподаткування.
    Наявність амортизаційних і податкових пільг для лізінгодателя, дає йому можливість поділитися цими пільгами з лізінгополучателем шляхом зменшення розміру лізингових платежів.
    Виробник майна має додаткові можливості збуту своєї продукції [1].
     Лізинг  має позитивний вплив на економіку  будь-якої країни, оскільки він дозволяє:
    прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, підприємств аграрно-промислового комплексу;
    підвищити обсяги реалізації нового обладнання;
    збільшити обсяги інвестицій у національну економіку;
    поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку;
    здійснити технічне та технологічне переоснащення підприємств, підвищити конкурентоспроможність економіки держави.
     Переваги фінансового лізингу як ефективного механізму оновлення основних фондів підприємств в умовах відсутності у них достатніх обігових коштів є очевидними. Проте слід зазначити, що головним стимулом для розвитку фінансового лізингу є існування в країні стабільного правового поля та сприятливого податкового середовища, які дозволяють мінімізувати ризики інвесторів [17].
     Для підтримки і розвитку підприємств  малого бізнесу слід також використовувати селенг — як різновид лізингу.
    Функції селенгу регламентуються Об'єднанням європейських лізингових товариств зі штаб-квартирою в Брюсселі. Сьогодні селенг активно використовується в усіх економічно розвинутих країнах. Так, у США обсяг селенгових операцій перевищує 10 млрд. дол., у Західній Європі — 20 млрд. дол.[4].
    Селенг  — це специфічна форма зобов'язання, яка регламентується договором майнового найму. Суть селенгу полягає в передачі власником своїх прав на використання і управління його майном селенговій компанії за певну плату. При цьому власник продовжує володіти переданим майном і може на першу вимогу повернути його. За майно тут можуть бути гроші, цінні папери, земельні ділянки, підприємства, будівлі, обладнання тощо [10].
    За формою фінансування селенгова діяльність наближена до банківської діяльності. Вона може здійснюватися будь-якими торгово-промисловими підприємствами як побічна операція. Однак економічно доцільно створювати селенг-компанії.
    Громадяни в найм дають, головним чином, гроші. Різниця між грошима позиченими (кредит) і грошима, взятими в найм така:
    1. При кредиті відбувається зміна прав власності. При селенгу власник грошей, зданих у найм, не втрачає свого права на них.
    2. Коли господарчий суб'єкт, що отримав гроші від селенг-компанії, збанкрутує, то за законом про банкрутство із його власності спочатку повертається істинним власникам все те, що йому не належить (утому числі і гроші, передані в найм), інше майно продається на аукціоні та ділиться між кредиторами.
    3. При передачі грошей у найм податком обкладається тільки прибуток, отриманий від операції, а не вся сума. При кредиті податок береться з усієї суми кредиту.
    Практика показує, що використання селенгу вигідно при гнучкій системі господарювання. Селенг є ефективним інструментом фінансування різних сфер підприємництва в умовах ризику.
    У сучасних умовах для розвитку селенгу відкриваються хороші перспективи. До них можна віднести:
    • скорочення об'ємів ліквідних коштів з причини постійно виникаючих труднощів на грошовому ринку;
    • загострення конкуренції, що потребує оптимізації вкладення капіталу;
    • зменшення прибутку господарчих суб'єктів, що обмежує їх можливість вкласти достатню суму коштів у розвиток нової технології та розширення виробництва.
    Селенг загострює конкуренту боротьбу на грошовому ринку і направляє її на зниження ціни послуг, наприклад, процентів за кредит. Селенг - це реальний механізм втягнення грошей населення у виробничу сферу зокрема та в економіку країни в цілому [19]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 2
    Реалії і перспективи розвитку лізингу і селенгу в Україні 
 
 

     В умовах трансформації сучасних економічних процесів важливим чинником розвитку економіки є висока інвестиційна активність. Вона досягається шляхом збільшення реалізованих інвестиційних ресурсів і найефективнішого їх використання в пріоритетних сферах матеріального виробництва і соціальної сфери. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на науково-технічній основі і визначають конкурентні позиції на світових ринках.
     Подолання економічної кризи в Україні, створення конкурентоспроможності промисловості, інтеграція України в Європейське Економічне Співтовариство на засадах рівноправного партнерства вимагає суттєвих інвестицій, насамперед у виробничу сферу. За підрахунками різних експертів розмір таких інвестицій становить від 70 до 150 млрд. дол. США [15].
          Без інвестицій в оновлення  техніки та технології Україна  не може сподіватися на конструктивне  вирішення своїх соціальних та  економічних проблем
           Аналіз стану машин, обладнання  та інших основних засобів  вітчизняних підприємств свідчить, що майже всі вони є вкрай  зношені. Політика інвестицій  в оновлення машин, обладнання  та транспортних засобів –  відсутня.  
Рівень морального та фізичного зносу техніки та технології,  що використовуються нині вітчизняними підприємствами викликає занепокоєння. Застарілі техніка та технології, а нерідко і відсутність необхідної техніки як такої, є причиною погіршення умов праці людей, виникнення аварій, зниження продуктивності праці, низької якості продукції  тощо.  
          Без інвестицій в оновлення основних засобів Україна не може сподіватися на досягнення проголошених нею соціальних та економічних цілей. Неможливо підняти матеріальний добробут людей в умовах низької продуктивності праці, неефективності виробництва, низької якості продукції. Інтеграція у ринки західноєвропейських країн також стає проблематичною, оскільки продукція вітчизняних підприємств не може конкурувати на зовнішніх ринках. 
         Держава має зробити рішучі  кроки у напрямку створення  сприятливих умов для інвестицій  в оновлення основних засобів  вітчизняних підприємств, у тому  числі  малого та середнього бізнесу [3]. 
     Необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на
оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Однією з таких
альтернатив може стати лізинг — ефективний інструмент оновлення основних
фондів  без значних одноразових витрат капіталу.
     Проте, незважаючи на досить великий потенційний попит на даний вид послуг в Україні, він поки що розвинений досить слабо і не дає повною мірою використати всі свої переваги. Експерти вважають, що проблема розвитку лізингу в Україні лежить в трьох площинах: удосконалення законодавчої бази, здешевлення та покращення умов користування кредитними ресурсами, зменшення податкового тиску на лізингові компанії. Саме тому необхідно здійснити цілий ряд заходів щодо створення сприятливого економічного середовища для активізації лізингової діяльності, що передбачає належне фінансування, кредитування, оподаткування, регулювання та ефективну державну підтримку даного фінансового інструменту [18].
     Лізинг  в Україні все ще перебуває на межі свого формування,незважаючи на свідчення статистичних звітів Всеукраїнської асоціації лізингу «Укрлізинг», що за останні 3 роки обсяг лізингових послуг в Україні зріс майже на 30 % та склав 50 млн дол. США. Однак весь обсяг лізингу не перевищує 10—12 % його попиту в промисловості України [13].
     Упродовж  останніх років лізингова індустрія в Україні продемонструвала значний потенціал свого розвитку: портфель лізингових угод виріс на 70%, а кількість зареєстрованих лізингових компаній, серед яких чимало іноземних, подвоїлася. Про значний потенціал українського ринку лізингу свідчить і те, що вперше в історії незалежної України 27-28 березня 2007 року в Києві відбудеться семінар "Leaseurope" 2007 для лізингодавців Центральної, Східної та Південно-Східної Європи [11].
     На  думку фахівців, гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг.
     У статті 1 Закону України «Про лізинг»  зазначається, що лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачеві майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингових платежів (див. рис. 1).
     
     





 



 
 
 
 
 

Рис. 1. Схема організації класичної лізингової угоди
Пояснимо  схему:
1 — одержання заявки від лізингоодержувача;
2 — перевіркаплатоспроможності лізингоодержувача, оцінка ефективності лізингового проекту;
3 — відправлення постачальнику замовлення;
4 — одержання позики для проведеннялізингової угоди;
5 — укладання договору купівлі-продажу об’єкта лізингу;
6 — приймання обладнання до експлуатації;
7 — укладання лізингової угоди;
8 — укладання договору про технічне обслуговування лізингового майна;
9 — страхування об’єкта лізингу;
10 — виплата лізингових платежів;
11 — повернення позикита виплата процентів [5]. 

     Лізинг  у різних своїх формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би статинепоганою альтернативою кредитуванню. Він  дозволяє суттєво зменшити стартовікапіталовкладення, а отже, відкриває широкі можливості для розвитку малого тасереднього бізнесу. Про це свідчить досвід багатьох країн світу: у формі лізинговихвих операцій здійснюється близько 46% усіх інвестицій в Ірландії, 35% — в Англії,30% — в США, 26% — в Швеції, 20% — в Австрії, 17% — у Франції [4].
     За  результатами дослідження, визначено  ряд позитивних тенденцій, які характеризують позитивний розвиток ринку лізингових послуг. Зокрема, протягом 2006-2007 рр. кількість лізингових компаній збільшилася на 38%. Цьому сприяло декілька факторів: зростання зацікавленості у лізингу з боку іноземних банків, що увійшли на український ринок минулого року; зростання обізнаності щодо лізингу серед широкої громадськості та державних службовців; швидкий розвиток фінансових ринків України, а також кращий доступ до кредитних ресурсів [1].
     Як  і очікувалось, все більше лізингових компаній з’являються в регіонах.
Так, в 2007 р. з’явилися лізингові компанії в Харкові, Кременчуку та Хмельницькому.
     Характерною особливістю серед власників лізингових компаній є тенденція щодо збільшення частки банків та небанківських фінансових установ.
Ще одна позитивна тенденція розвитку ринку  лізингу знаходить свій прояв у збільшені кількості укладених лізингових угод.
     Щодо  найпопулярніших предметів лізингу на українському ринку — це
транспортні засоби; 64% лізингових компаній в Україні  надавали в лізинг легкові автомобілі.
     В сучасних умовах, коли комерцiйнi банки  значно скоротили обсяги видачi iпотечних кредитiв та постiйно збiльшують ставки, на вітчзняному ринку, активiзується робота лiзингових компанiй щодо нового предмету лізингу — нерухомості.
     Останнi можуть задовольнити попит на рiзного  роду нерухомiсть,пропонуючи її за послугами фiнансового лiзингу. Оформлюючи лiзинговий контракт, позичальник одразу вирiшує декiлька важливих питань. Так, лiзингоотримувач по закiнченнi термiну лiзингу отримує об’єкт у свою власнiсть (це стосується послуг фiнансового лiзингу). До закiнчення строку договору лiзингу (на вiдмiну вiд кредитної угоди) споживач такого виду послуги не несе нiяких ризикiв власностi, а також користується деякими податковими пiльгами. Так, у випадку з iпотечним кредитом, клiєнт банку отримує вiд нього фiнансування i усiма процесами потiм займається сам.
     Лiзингоотримувач усi питання передає лiзинговiй компанiї. Це дозволяє клiєнту зняти з себе ризики iз аферами при купiвлi нерухомостi та процедурах
щодо  її оформлення.
     Однак лiзинговi схеми у даному випадку  мають i свої суттєвi недолiки. Так, це складнiсть в прорахунках реальних витрат лiзингоотримувача, виходячи iз ставки подорожчання (це, по сутi, процента ставка для лiзингових операцiй), а також авансовi платежi (в розмiрi 10-20% вiд вартостi об’єкту).
     На  жаль, в Законi «Про фiнансовий лiзинг», який в цiлому є дуже прогресивним документом, не виписанi деякi важливi норми, якi гальмують лiзинговi операції [6]. Так, цей документ забороняє лiзинг земельних дiлянок та єдиних майнових комплексiв. Тому в Українi, окрiм лiзингу нерухомостi, ще доводитьсяв довгострокову оренду. А це є дуже непростим процесом, що може спричинити низку помилок.
     Таким чином в Українi за лiзинговими  схемами продаються офiснi та складськi примiщення. Ринок цих послуг розвивається досить успiшно, хоча i не такими темпами, як у європейських країнах. За даними Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців», обсяги послуг ринку лiзингу офiсної та складської нерухомостi в 2007 р. сягнули близько 200 млн. дол. [2].
   Зважаючи  на те, що лізингова діяльність неможлива  без залучення значних фінансових ресурсів на тривалі строки, основними суб’єктами лізингового бізнесу здебільшого стають фінансово-кредитні установи. Банки, крім цього, мають отримати право здійснювати видачу суб’єктам лізингової діяльності пільгових кредитів, безвідсоткових позичок, короткота довгострокових позичок.
   Для того щоб стимулювати участь банків у процесі організації лізингу, слід надавати податкові пільги (за податком на прибуток) банківським  закладам при здійсненні ними довгострокових лізингових операцій, і тим самим  стимулювати інтереси банківських структур як повноправних суб’єктів лізингового ринку.
   Іншим шляхом мобілізації фінансових коштів може стати використання товарних кредитів та іноземних інвестицій, які виступають альтернативою «коротких» та «дорогих»  кредитів, що їх пропонують українські банки для кредитування лізингових угод. Проведення лізингових операцій з використанням товарних кредитів іноземних виробників або із залученням закордонних інвестицій виявляється набагато дешевшим і більш прийнятним для українських споживачів ще й тому, що використання вітчизняними лізинговими компаніями залучених коштів стикається з низкою проблем, пов’язаних із загальним напрямком банківської політики в Україні, коливанням позичкового відсотка, непопулярністю довгострокового кредитування.
   Значну  увагу необхідно приділити перспективним для лізингового бізнесу в Україні сферам економіки, серед яких слід виділити сільське господарство (об’єктом лізингу виступає сільськогосподарська техніка), транспорт, авіабудівельна промисловість (об’єктом виступає авіатехніка), нафтогазовий комплекс, харчова промисловість (об’єкт — обладнання для закладів громадського харчування).
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.