Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Контрольна робота з «Цноутворення»

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 30.04.2012. Сдан: 20 Н. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ 

Кафедра «Економіка підприємств  транспорту» 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота
з дисципліни «Ціноутворення» 
 
 
 
 

Виконала  студентка
курсу заочної форми  навчання,
групи , шифр залікової книжки 

Перевірив 
 
 
 
 
 

     Київ 2009
     Зміст 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Олігополія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим. Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального об'єму продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.
     Олігополія  — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії. На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.
    Основними завданнями розрахункової частини  контрольної роботи є:
    визначення собівартості продукції та відпускної ціни виробника;
    розрахунок окремих елементів ціни;
    визначення тарифів на вантажні перевезення.
    Інформаційно  базою роботи стали законодавчі акти України та праці сучасних вітчизняних і закордонних фахівців із питань ціноутворення.  
 
 
 
 
 

1. Олігополія

     Олігополія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.
     Як  правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального об'єму продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.
     Олігополія  - переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.
     На  олігополістичних ринках деякі фірми  можуть впливати на ціну завдяки великій  долі своєї продукції у загальній  кількості товару. Продавці на олігополістичному  ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.
     У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують  для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при більш низьких довгострокових витратах, чим були б у багатьох фірм.
     Риси  олігополістичних ринків:
    Усього кілька фірм забезпечують весь ринок. Продукт може бути як диференційованим, так і стандартизованим.
    Принаймні, деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку.
    Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність.
     Існує два види олігополії.
     Перший  вид припускає, що кілька фірм роблять ідентичний продукт.
     Другий – коли невелика кількість виробників випускають диференційовані товари. Однак в тому і іншому випадку фірми усвідомлюють взаємозалежність своїх продажів, обсягів виробництва, інвестицій і рекламної діяльності. Так, якщо одна фірма буде посилено рекламувати свою продукцію чи брати участь у створенні нової моделі виробу, то вона повинна очікувати аналогічних дій з боку своїх конкурентів. У такій ситуації кожна фірма знає, що, принаймні, деякі рішення конкурентів залежать від її власного поводження, і тому, приймаючи те чи інше рішення, вона зобов'язана мати на увазі цю обставину. Олігополістична взаємозалежність фірм піднімає суперництво між ними на якісно новий рівень, перетворює конкуренцію в безперестанну боротьбу “всіх проти всіх”. У цьому випадку можливі найрізноманітніші рішення конкурентів: вони можуть спільно домагатися деяких цілей, перетворюючи галузь у подобу чистої монополії, чи ж – як іншу крайність – боротись один з одним аж до повного знищення. Останній варіант найчастіше здійснюється у формі цінової війни – поступового зниження існуючого рівня цін з метою витиснення конкурентів з олігополістичного ринку. Якщо одна фірма знизила ціну, то її конкуренти, відчувши відтік покупців, у свою чергу теж знизять свої ціни. Цей процес може мати кілька етапів. Але зниження цін має свої межі: воно можливо доти, поки у всіх фірм ціни не зрівняються із середніми витратами. У цьому випадку зникне джерело економічного прибутку і на ринку виникне ситуація, близька до досконалої конкуренції. Від подібного результату у виграшному положенні залишаються споживачі, у той час як виробники усі до одного ніякого виграшу не одержують. Тому найчастіше конкурентна боротьба між фірмами приводить до прийняття ними рішень, заснованих на обліку можливого поводження своїх суперників.
  Концентрація  ринку - це ступінь домінування на ринку однієї або кількох великих фірм. Для виміру ступеня концентрації ринку використовують кілька показників. Найвідомішими серед них є коефіцієнт концентрації та індекс Герфіндаля.
  Коефіцієнт  концентрації показує відсоткову частку всіх продажів, яку обчислюють для певної кількості фірм. Найчастіше використовують коефіцієнт концентрації чотирьох найбільших фірм, що ілюструє рівень конкурентності галузі Його визначають як відношення обсягів продажу чотирьох найбільших фірм де загального обсягу продажу галузі. Однак обчислений таким способом коефіцієнт (рівень конкурентності) є не зовсім точним. Він не враховує відмінностей між галузями, де одна фірма домінує на ринку, і тими, де чотири чи декілька великих фірм ділять його більш-менш порівну. Усунути цей недолік дає змогу метод обчислення ринкової концентрації за допомогою індексу Герфіндаля.
  Індекс  ринкової концентрації Герфіндаля обчислюють через піднесення до квадрата відсоткової частки кожної з фірм та сумування отриманих результатів.
  Зі  збільшенням концентрації індекс Герфіндаля також зростає, досягаючи максимальної величини 10 000 для монополії. Оскільки галузь, у якій діє 100 рівноправних фірм, буде мати Н= 100, то в галузі з 10 рівноправними фірмами Н становить 1000; а якщо ринок ділять між собою усього п'ять рівноправних компанії то індекс Герфіндаля буде дорівнювати 2000 і далі, тобто чим більша величина Н тим менш конкурентною є галузь.
Однак слід зауважити, що показники концентрації ринку мають певні недоліки.
  По-перше, ступінь концентрації відображає стан галузей національної економіки, тим часом як ринки продуктів сильно локалізовані через високі транспортні витрати.
  По-друге, визначення галузей певною мірою неточні, тому треба пам'ятати про міжгалузеву конкуренцію між тими чи іншими продуктами.
  По-третє, відомості, що стосуються ступеня ринкової концентрації, не враховують серйозної конкуренції з боку іноземних фірм. Так, у США на чотири компанії припадає 90% виробництва автомобілів. Однак тут не береться до уваги, що третина куплених автомобілів є імпортними.
  Основні причини концентрації окремих ринків, тобто  існування олігополії.
  Ефект масштабу. Раніше було з'ясовано, що додатний ефект масштабу виникає тоді, коли довгострокові середні витрати фірми зменшуються відповідно до збільшення випуску продукції, тобто ефективність вимагає, щоб виробничі потужності кожної фірми охоплювали велику частку сукупного ринку. Вигідне розширення до більших розмірів підприємств неминуче буде здійснюватися за рахунок конкурентів.
  Реалізація  ефекту масштабу деякими фірмами  передбачає, що кількість конкуруючих виробників зменшується внаслідок банкрутств або об'єднань.
  Бар'єри  для входження  у галузь. Ще однією причиною галузевої концентрації окремих виробництв є наявність перешкод, або бар'єрів для вступу на ринок нових фірм. Цими бар'єрами вважаються будь-які обставини, що перешкоджають новій фірмі вільно конкурувати з компаніями, які існують певний час у галузі.
  Ефект злиття. Існування олігопольних галузей можна пояснити також прагненням фірм до об'єднання або до злиття. До цього можуть спонукати різні причини. Однією з них є об'єднання двох або більшої кількості фірм-конкурентів, що дає їм можливість досягти достатнього ефекту масштабу. Другою причиною добровільних чи примусових об'єднань є досягнення фірмами внаслідок злиття здатності контролювати ринок і ціну своєї продукції. Збільшення розміру фірми дає їй перевагу "великого покупця", тобто дає змогу вимагати від постачальників ресурсів нижчих цін на їхню продукцію.
  Незалежно від способу виникнення та розвитку олігополії її ознакою є конкуренція серед невеликої кількості фірм. 
 
 
 

2. Визначення собівартості продукції та відпускної ціни виробника

     Задача  2.1. За даними таблиць 1 та 2 визначити собівартість виробництва продукції.
     Таблиця 1
     Вихідні дані для розрахунку змінних витрат
Показник Вид продукції
Б Г Є
1. Витрати ресурсів на одиницю  продукції      
1.1 Матеріальні витрати, кг      
сировина  та метаріали 1.30 1.10 2.30
напівфабрикати  власного виготовлення 1.24 0.45  
напівфабрикати  купівельні 0.50 0.30  
зворотні  відходи 0.50 0.10  
паливо  і енергія на технічні цілі 0.86 0.70 0.75
1.2 Заробітна плата робітників, людино-год.      
основна 0.50 0.80 0.30
додаткова 0.25 0.10 0.01
2. Вартість одиниці ресурсів, грн.      
2.1 Матеріальні витрати      
сировина  та метаріали 0.50 0.40 0.25
напівфабрикати  власного виготовлення 0.25 0.60  
напівфабрикати  покупні 0.40 1.00  
зворотні відходи 0.02 0.10  
паливо  і енергія на технічні цілі 0.50 0.50 0.50
2.2 Заробітна плата      
основна 0.60 0.70 0.60
додаткова 0.40 0.40 0.40
3 Обсяги виробництва, тис. од 80.00 100.00 75.00
4 Діюча оптова ціна, грн 4.55 5.00 4.90
 
     Таблиця 2
     Середньомісячне значення умовно-постійних  витрат, грн.
Показник Значення
Амортизаційні відрахування на:  
устаткування 3205.00
основні засоби адміністративного призначення 1105.00
Заробітна плата:  
управлінського  персоналу 1500.10
обслуговуючого  персоналу 750.90
Загальновиробничі витрати 1630.00
Витрати на збут 1451.50
Інші  виробничі витрати 25.30
 
     Розрахунок  змінних витрат на виробництво одиниці  продукції виконується в табл. 3. Таблиця будується окремо для кожного з трьох видів продукції.
     Питомі змінні витрати ( ) визначаються як сума загальної вартості ресурсів, що витрачаються на виробництво одиниці продукції:
     
, де

      - вартість І-го виду ресурсів  на одиницю j-ої продукції, яка в свою чергу розраховується як добуток витрат ресурсів на одиницю продукції ( ) і вартості одиниці ресурсів ( ). 

     Таблиця 3 

     Розрахунок  питомих змінних  витрат по продукції Б 

Витрати одиниця виміру Витрати ресурсів на одиницю  продукції Вартість  одиниці ресурсів, грн Вартість  ресурсів на одиницю  продукції, грн
і   Р Ц С
1 Матеріальні витрати кг      
1.1 Сировина та метаріали 1.30 0.50 0.65
1.2 Напівфабрикати:      
власного  виготовлення 1.24 0.25 0.31
купівельні 0.50 0.40 0.2
1.3 Зворотні відходи (вираховуються) 0.50 0.02 0.01
1.4 Паливо і енергія на технічні  цілі 0.86 0.50 0.43
2 Заробітна плата людино-год.      
2.1 Основна  0.50 0.60 0.3
2.2 Додаткова 0.25 0.40 0.1
3. Відрахування на соціальні заходи % 0.28 0.37 0.10
Всього   - 2.08
 
 
 
 
 
 
     Розрахунок  питомих змінних  витрат по продукції Г 

Витрати одиниця виміру Витрати ресурсів на одиницю  продукції Вартість одиниці ресурсів, грн Вартість  ресурсів на одиницю  продукції, грн
і   Р Ц С
1 Матеріальні витрати кг      
1.1 Сировина та метаріали 1.10 0.40 0.44
1.2 Напівфабрикати:      
власного  виготовлення 0.45 0.60 0.27
купівельні 0.30 1.00 0.3
1.3 Зворотні відходи (вираховуються) 0.10 0.10 0.01
1.4 Паливо і енергія на технічні  цілі 0.70 0.50 0.35
2 Заробітна плата людино-год.      
2.1 Основна  0.80 0.70 0.56
2.2 Додаткова 0.10 0.40 0.04
3. Відрахування на соціальні заходи % 0.33 0.41 0.14
Всього   - 2.09
 
     Розрахунок  питомих змінних  витрат по продукції Є 

Витрати одиниця виміру Витрати ресурсів на одиницю  продукції Вартість  одиниці ресурсів, грн Вартість  ресурсів на одиницю  продукції, грн
і   Р Ц С
1 Матеріальні витрати кг      
1.1 Сировина та метаріали 2.30 0.25 0.575
1.2 Напівфабрикати:      
власного  виготовлення - -
купівельні - -
1.3 Зворотні відходи (вираховуються) - -
1.4 Паливо і енергія на технічні  цілі 0.75 0.50 0.375
2 Заробітна плата людино-год.      
2.1 Основна  0.30 0.60 0.18
2.2 Додаткова 0.01 0.40 0.004
3. Відрахування на соціальні заходи % 0.11 0.37 0.04
Всього   - 1.18
 
     2. Розрахунок змінних витрат по  підприємству
     Змінні  витрати по підприємству (Сз) визначаються в таблиці 4, як сума сукупних змінних витрат по j-му виду продукції (Сзj).
     Таблиця 4
     Розрахунок  змінних витрат по підприємству
Вид продукції Джерело даних Річний  обсяг виробництва, од Питомі  змінні витрати, грн. Сукупні змінні витрати, грн
j   Nj Cзіод Cзі
Б Плановий  відділ (план виробництва) 80000 2.08 166400
Г 100000 2.09 209000
Є 75000 1.18 88500
Всього   255000 5.35 463900
 
     3. Визначення річного розміру постійних витрат.
     Постійні  витрати по підприємству розраховуються в таблиці 5 як добуток середньомісячних постійних витрат і 12 місяців
     Таблиця 5
     Розрахунок  постійних витрат підприємства
Витрати Середньомісячні витрати, грн Витрати на рік, грн
1. Амортизаційні відрахування на:    
1.1. Устаткування 3205.00 38460.00
1.2. Основні засоби адміністративного  призначення 1105.00 13260.00
2. Заробітна плата    
2.1. Управлінського персоналу 1500.10 18001.20
2.2 Обслуговуючого персоналу 750.90 9010.80
3. Відрахування на соціальні заходи 832.87 9994.44
4. Загальновиробничі витрати 1630.00 19560.00
5. Витрати на збут 1451.50 17418.00
6. Інші виробничі витрати 25.30 303.60
Всього 10500.67 126008.04
 
 
 
     4. Розрахунок норми постійних витрат.
     Норма постійних витрат (nп) визначається шляхом співвідношення постійних витрат (Загальної суми, Сп, і суми по окремих статтях, Спк) і змінних витрат по підприємству (Сз).
     Розрахунки  виконуються в таблиці 6. 

     Таблиця 6.
     Розрахунок  норми постійних  витрат
Статті  витрат Одиниця виміру Значення показника
1. Постійні витрати на рік грн. 126008.04
2. Змінні витрати на рік 463900
3. Норма умовно постійних витрат % 27.16
3.1. Амортизаційні відрахування  
3.1.1. Устаткування 8.29
3.1.2. Основні засоби адміністративного  призначення 2.86
3.2. Заробітна плата  
3.2.1. Управлінського персоналу 3.88
3.2.2 Обслуговуючого персоналу 1.94
3.3. Відрахування на соціальні заходи 2.15
3.4. Загальновиробничі витрати 4.22
3.5. Витрати на збут 3.75
3.6. Інші виробничі витрати 0.07
 
     5. Розрахунок собівартості одиниці  продукції.
     Собівартість  одиниці продукції визначається в таблиці 7 як сума питомих змінних (Cзіод) і питоми постійних витрат (Cпіод).
     Питомі  постійні витрати, взагалі і по статтях  витрат, розраховуються шляхом помноження питомих змінних витрат на норму  постійних витрат, визначено у  таблиці 6. 
 
 

     Таблиця 7.
     Розрахунок собівартості одиниці продукції, грн. 

Статті витрат Вид продукції
Б Г Є
1. Питомі змінні витрати  2.0826 2.0855 1.1764
2. Питомі постійні витрати  0.5657 0.5665 0.3196
2.1. Амортизаційні відрахування      
2.1.1. Устаткування 0.1727 0.1729 0.0975
2.1.2. Основні засоби адміністративного  призначення 0.0595 0.0596 0.0336
2.2 Заробітна плата      
2.2.1. Управлінського персоналу 0.0808 0.0809 0.0457
2.2.2 Обслуговуючого персоналу 0.0405 0.0405 0.0229
2.3. Відрахування на соціальні заходи 0.0449 0.0449 0.0253
2.4. Загальновиробничі витрати 0.0878 0.0879 0.0496
2.5. Витрати на збут 0.0782 0.0783 0.0442
2.6. Інші виробничі витрати 0.0014 0.0014 0.0008
3. Собівартість одиниці  продукції 2.6484 2.6520 1.4960
 
     6. Визначення повної собівартості  продукції.
     Повна собівартість продукції розраховується шляхом складання калькуляції по формі (табл. 8) і повинна дорівнювати собівартості одиниці продукції, отриманої в таблиці 7.
     Калькуляція розробляється для кожного виду продукції окремо. Статті «сировина та матеріли», «купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій», «напівфабрикати і комплектуючі власного виготовлення», «паливо і енергія на технічні цілі», «зворотні відходи», «основна заробітна плата робітників», «додаткова заробітна плата» і «відрахуванні на соціальні заходи» відповідають статтям табл.5.4.
     Стаття  «витрати на утримання та експлуатацію устаткування» у даному випадку  враховують тільки амортизацію (дані табл. 7).
     Загальновиробничі витрати (до яких належать витрати на управління виробництвом – утриманні  працівників апарату управління цехами, дільницями, оплату службових  відряджень цих працівників, амортизацію  основних засобів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення тощо), інші виробничі витрати (що враховують витрати, пов’язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів), витрати на збут містить табл.7.
     Адміністративні витрати складаються з інших статей постійних витрат: «амортизаційні відрахування основних засобів адміністративного призначення», «зробіть плата управлінського персоналу», «заробітна плата обслуговуючого персоналу», відповідні «відрахуванні на соціальні заходи».
     У рядку «шифр показників» вказується найменування (у даному випадку умовна позначка) продукції. Діюча оптова ціна наведена у вихідних даних (табл. 1.). Договірна (відпускна) ціна приймається рівною оптовій ціні. Валовий і товарний випуск продукції за умовами задачі однаковий відповідає обсягу виробництва, наведеного в табл. 1. У якості калькуляції одиниці вказується – «один виріб». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 8
Підприємство_________________ 

     КАЛЬКУЛЯЦІЯ
     На (за)___________200_рік
     (період)
Шифр  показників_____Б_______________
                              (повне найменування продукції)
Діюча оптова ціна__4,55____грн.                             Валовий випуск___80 тис.од_____
Договірна (відпускна ціна)__4,55____грн.              Товарний випуск___80 тис.од ___
                                                      _________________________________
                                                      (замовник, договір №, дата укладення)
Калькуляційна одиниці___один виріб___
Найменування  статей калькуляції Одиниця виміру На  одиницю Б
кількість сума (грн.)
Сировина  та матеріали кг 1.3000 0.65
Купівельні  напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій кг 0.5000 0.2
Напівфабрикати  і комплектуючі власного виготовлення кг 1.2400 0.31
Паливо  і енергія на технічні цілі кг 0.8600 0.43
Зворотні  відходи (вираховуються) кг 0.5000 0.01
Основна заробітна плата робітників людино-год. 0.5000 0.3
Додаткова заробітна плата робітників людино-год. 0.2500 0.1
Відрахуванні  на соціальні заходи % 0.2800 0.102
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування грн.   0.232
Загальновиробничі витрати  грн.   0.087
Витрати від браку грн.    
Інші  виробничі витрати грн.   0.00136
Попутна продукція (вираховується) грн.    
Виробнича собівартість сума рядків      [(01:04)-05+(06:12)-13] грн.   2.40
Адміністративні витрати грн.   0.166
Витрати на збут грн.   0.078
Повна собівартість сума рядків [14:15]     2.6484
 
Підприємство_________________ 

     КАЛЬКУЛЯЦІЯ
     На (за)___________200_рік
     (період)
Шифр  показників_____Г_______________
                              (повне найменування продукції)
Діюча оптова ціна__5,00____грн.                             Валовий випуск__100 тис.од_____
Договірна (відпускна ціна)__5,00____грн.              Товарний випуск__100 тис.од ___
                                                      _________________________________
                                                      (замовник, договір №, дата укладення)
Калькуляційна одиниці___один виріб___ 

Найменування  статей калькуляції Одиниця виміру На  одиницю Г
кількість сума (грн.)
Сировина  та матеріали кг 1.1000 0.44
Купівельні  напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого  характеру сторонніх підприємств  та організацій кг 0.3000 0.3
Напівфабрикати і комплектуючі власного виготовлення кг 0.4500 0.27
Паливо  і енергія на технічні цілі кг 0.7000 0.35
Зворотні  відходи (вираховуються) кг 0.1000 0.01
Основна заробітна плата робітників людино-год. 0.8000 0.56
Додаткова заробітна плата робітників людино-год. 0.1000 0.04
Відрахуванні на соціальні заходи % 0.3300 0.1355
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування грн.   0.2325
Загальновиробничі витрати  грн.   0.0879
Витрати від браку грн.    
Інші  виробничі витрати грн.   0.001361
Попутна продукція (вираховується) грн.    
Виробнича собівартість сума рядків      [(01:04)-05+(06:12)-13] грн.   2.41
Адміністративні витрати грн.   0.1663
Витрати на збут грн.   0.0783
Повна собівартість сума рядків [14:15]     2.6520
 
Підприємство_________________ 

     КАЛЬКУЛЯЦІЯ
     На (за)___________200_рік
     (період)
Шифр  показників_____Є_______________
                              (повне найменування продукції)
Діюча оптова ціна__4,9____грн.                             Валовий випуск___75 тис.од_____
Договірна (відпускна ціна)__4,9____грн.              Товарний випуск___75 тис.од ___
                                                      _________________________________
                                                      (замовник, договір №, дата укладення)
Калькуляційна одиниці___один виріб___ 

Найменування  статей калькуляції Одиниця виміру На  одиницю Є
кількість сума (грн.)
Сировина  та матеріали кг 2.3000 0.575
Купівельні  напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого  характеру сторонніх підприємств  та організацій кг -
Напівфабрикати і комплектуючі власного виготовлення кг -
Паливо  і енергія на технічні цілі кг 0.7500 0.375
Зворотні  відходи (вираховуються) кг
Основна заробітна плата робітників людино-год. 0.3000 0.18
Додаткова заробітна плата робітників людино-год. 0.0100 0.004
Відрахуванні  на соціальні заходи % 0.1100 0.0424
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування грн.   0.1311
Загальновиробничі витрати  грн.   0.0496
Витрати від браку грн.   -
Інші  виробничі витрати грн.   0.000769
Попутна продукція (вираховується) грн.   -
Виробнича собівартість сума рядків      [(01:04)-05+(06:12)-13] грн.   1.36
Адміністративні витрати грн.   0.0938
Витрати на збут грн.   0.0441
Повна собівартість сума рядків [14:15]     1.4960
 
      7. Розрахунок собівартості річного  обсягу виробництва.
Собівартість  річного обсягу виробництва визначається в таблиці 9.
Таблиця 9
Розрахунок  собівартість річного  обсягу виробництва 

Вид продукції Річний  обсяг виробництва, од. Собівартість, грн.
одиниці річного обсягу
Б 80000 2.6484 211870.9596
Г 100000 2.6520 265201.8764
Є 75000 1.4960 112199.422
Всього 255000 6.7964 589272.258
 
      8.Висновки
      Отже, собівартість продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства.
      Проведений  метод калькулювання є сукупністю прийомів обчислення собівартості виду продукції і її одиниць. Предметом  калькуляції є те, що в ньому  відбивається, тобто витрати виробництва підприємства, що утворюють собівартість продукції.
      На  собівартість продукції як економічний  показник впливає велика кількість чинників. Високій рівень собівартості продукції може свідчити про наявність на підприємстві застарілого технологічного устаткування, про нераціональне використання робочого часу, низьку продуктивність праці, високу матеріаломісткість продукції, що випускається, дорогу сировину або високі транспортні витрати, непродуктивну технологію, високі адміністративні витрати, недосконале дослідження ринку. 

      Задача  2.2. Використавши результати розрахунків задачі 2.1, визначити згльну суму прибутку і необхідний рівень рентабельності.
      Додаткові умови:
      Загальна  сума прибутку дорівнює 20% собівартості річного обсягу виробництва,
      Розмір  коштів, спрямованих на розвиток виробництва, соціальний розвиток, на споживання, виплату дивідендів і формування фінансового резерву, складає відповідно 50; 25; 10; 10; 5% від суми чистого прибутку.
      За  даними задачі необхідний рівень рентабельності становить 20%. З врахуванням того, що рентабельність визначається як співвідношення необхідного прибутку (П) і собівартість річного обсягу виробництва (С), тобто прибуток розраховується як добуток собівартості і ренбельності (у вигляді коефіцієнту).
      

      Податок на прибуток дорівнює 30 % від величини необхідного прибутку. Чистий прибуток взначається за формулою:
      ЧП = П – Пп = П * 0,7
      Розрахунки  виконуються в таблиці 5.11.
      Таблиця 10
      Розрахунок  необхідного рівня  рентабельності продукції
Показники Джерело даних Одиниця виміру Значення  показника
1. Собівартість річного обсягу  виробництва   грн. 589272.25
2. Необхідний прибуток, всього   грн. 117854.45
2.1. Кошти на розвиток виробництва ФРВ 58927.22
2.2. Кошти на соціальні потреби ФРВ 29463.61
2.3. Кошти на преміювання ФС 11785.44
2.4. Грошові виплати власником підприємства Розрахунок  дивідендів 11785.44
2.5. Фінансовий резерв   5892.72
3. Податок на прибуток   грн. 35356.33
4. Необхідний рівень рентабельності   % 26
 
ЧП = П – Пп = П * 0,7 = 117854.45 * 0,7 =82498.12 грн. 

      За  результатами виконаних розрахунків можна зробити висновок, що для виконання даних умовах необхідний рівень рентабельності повинен становити 26%. 

      Задача  2.3. За результатами розрахунків задач 2.1 та 2.2 визначити відпускну ціну виробника, розрахувати точку беззбитковості для кожного виду продукції і для підприємства взагалі, використавши обидва способи графічного методу, зробити висновки.
      1. Визначення ціни підприємства  та відпускної ціни виробника.
      Склад відпускної ціни виробника наведено на рис. 1.
Собівартість Прибуток Акцизний збір Податок на додану  вартість
Ціна  підприємства    
Відпускна ціна
      Рис. 1. Поелементний склад відпускної ціни виробника 

      Ц jвв = Ц jп + А j + ПДВ j 

      Як  видно зі схеми, ціна підприємства визначається як сума повної собівартості і необхідного прибутку у розрахунку на одиницю продукції:
      Ц jп = С jод + П jод, де П jод = С jод * R /100 

      Відпускна ціна виробника по кожному виду продукції  визначається в табл. 11.
      Таблиця 11
      Розрахунок  ціни виробника одиниці  продукції
Види  витрат Вид продукції
Б Г Є
1. Повна собівартість виробництва  одиниці продукції, грн. 2.6484 2.6520 1.4960
2. Необхідний рівень рентабельності, % 26 26 26
3. Необхідний прибуток на одиницю  продукції, грн. 0.6886 0.6895 0.3890
4. Ціна підприємства, грн. 3.3370 3.3415 1.8850
5. Акцизний збір, грн. - - -
6. Податок на додану вартість, грн. 0.6673 0.6683 0.3769
7. Відпускна ціна  виробника, грн. 4.0044 4.0099 2.2619
 
      2. Розрахувати точку беззбитковості  аналітичним методом.
      Точка беззбитковості (поріг рентабельності) характеризує обсяг виробництва ( в  натуральному або вартісному виразі), при якому підприємство ще не має  прибутку, але вже не має збитків, отже обсяг оптимального доходу повністю покриває витрати без утворення фінансового результату.
      Точка беззбитковості визначається двома  методами:
    аналітичним методом;
    графічним методом, який має два способи.
      Аналітичним методом точка беззбитковості визначається як співвідношення сукупної величини постійних витрат і валової маржі (маржинального доходу) у відносному вимірі.
      Валова  маржа (маржинальний дохід) – це різниця  між загальною сумою доходу від  реалізації продукції і величиною  змінних витрат, отже сума постійних  витрат і утворення прибутку (збитку):
      ВМ = Д - Сз, ВМ = Сп - П.
      Розрахунок валової маржі:
Вид продукції Річний  обсяг виробництва, од. Відпускна ціна виробника, грн. Дохід від реалізації продукції  Змінні  витрати Валова  маржа
Б 80000 4.0043 320348.89 166400 153948.89
Г 100000 4.0098 400985.24 209000 191985.24
Є 75000 2.2619 169645.53 88500 81145.53
Всього 255000   890979.65 463900 427079.65
      При визначенні точки беззбитковості у натуральному вимірі валова маржа береться по відношенні до обсягу виробництва або реалізації продукції:
      
, де

      Ц – ціна;
      С зод – змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції;
      ВМод – валова маржа у розрахунку на одиницю продукції.
      Розрахунок  точки беззбитковості у натуральному вимірі:
Вид продукції Постійні  витрати Валова  маржа на одиницю  продукції Точка беззбитковості
Б 45256.9596 1.9244 23517.91
Г 56648.7764 1.9199 29506.84
Є 23966.4970 1.0819 22151.40
Всього 125872.2330 1.6748 75155.58
      При визначенні точки беззбитковості у  вартісному вимірі валова маржа береться по відношенні до доходу:
      
, де

      Д – дохід від реалізації продукції;
       - частка сукупних змінних витрат у доході від реалізації продукції;
       - частка валової маржі у  загальній сумі доходу від  реалізації продукції.ї
Вид продукції Постійні  витрати Ч  астка валової маржі у загальній сумі доходу від реалізації продукції Точка беззбитковості
Б 45256.9596 0.4806 94174.22
Г 56648.7763 0.4788 118318.07
Є 23966.4969 0.4783 50105.15
Всього 125872.2329 0.4793 262596.44
 
      Формули визначення точки беззбитковості можна  трансформувати у формули розрахунку обсягу виробництва або реалізації, який би забезпечував підприємству отримання  необхідного сумарного цільового прибутку:
      

      3. Побудова графіків визначення точки беззбитковості.
      Точка беззбитковості по кожному виду продукції  визначається першим способом графічного методу.
      Перший  спосіб графічного методу заснований на рівності в точці беззбитковості доходу і сукупних витрат.
      В системі координат, де вісь абсцис –  обсяг виробництва або реалізації продукції в натуральному вимірі, вісь ординат – усі вартісні показники, будуються чотири графіки. Три графіки  відображають постійні, змінні і сукупні витрати. Четвертий графік характеризує зміну доходу залежно від зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції (рис.2).
      

      Точка перетину графіків доходу і сукупних витрат є точкою беззбитковості. Перпендикуляр, опущений на вісь абсцис, характеризує натуральний вимір точки беззбитковості, на вісь ординат – вартісний.
      Точка беззбитковості по підприємству визначається другим способом графічного методу.
      Другий  спосіб графічного методу засновано  на рівності у точці беззбитковості валової маржі і постійних  витрат.
      В системі координат, де по осі абсцис відкладається дохід від реалізації продукції, а по осі ординат – витрати і валова маржа, будуються два графіки. Один графік відображає зміну валової маржі залежно від зміни обсягу реалізації продукції та від доходу. Другий графік – сукупні постійні витрати (рис. 5.3).
        

      Точка перетину двох прямих характеризує баланс постійних витрат і валової маржі, отже визначає точку беззбитковості (поріг рентабельності). Цей спосіб дозволяє визначити точку беззбитковості тільки у вартісному вимірі.
     Отже, провівши розрахунки точки беззбитковості можемо сказати, що підприємство може знижувати обсяг реалізації до  262 596,44 грн. без ризику мати збитки.

3. Розрахунок окремих елементів ціни

     Задача  3.1. За даними таблиці 12 визначити коефіцієнт цінової еластичності попиту. Зробити висновки.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.