На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Особливост вдновлення та пдвищення ефективност регенерацї нервового стовбура за умов впливу на нього спльної дї магнтного поля та лазерного опромнення у рзн термни псля травматичного пошкодження та рекомендацї для їх подальшого використання.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 29.03.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
Раскалєй Дмитро Володимирович
УДК:616.833-089.85-003.93-018:[615.847.8+615.849.19
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА
14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ 2008
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О. Богомольця МОЗ України.
Науковий керівник
член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук, професор
Чайковський Юрій Богданович,
Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця, завідувач
кафедри гістології та ембріології
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології і цитології;
доктор медичних наук, професор Геращенко Сергій Борисович, Івано-Франківський державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.
Захист відбудеться 03.04.2008 р. о _13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, пр-т Перемоги,34 ).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна,1 ).
Автореферат розісланий 03.03.2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06
доктор медичних наук, професор Грабовий О.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пошуки засобів та методів лікувального впливу на процеси, які відбуваються у травмованих нервах, з метою стимуляції їх відновлення, залишаються однією з актуальних задач неврології та нейрохірургії. У структурі патології периферійної нервової системи значну частину (70 - 75%) становить пошкодження нервових стовбурів кінцівок [Корлетяну М. А.,1973]. Це призводить до тяжких порушень рухової функції, часто зі стійкою втратою працездатності та інвалідністю [Лаврентьев Б. И., 1944]. На жаль, серед пацієнтів переважають люди до 45 років (85,9%), а середній вік становить 31,2 року [Лаврентьев Б. И., 1961]. У зв'язку з багатогранністю клінічних проявів, наявністю ряду ускладнень (больових синдромів, рухових та трофічних порушень, контрактур і т.д.) лікування пошкоджень периферійних нервів не завжди ефективне і залишається складною задачею [Акимов Г.А., 1983; Гейниц А.В., 2001; Лисайчук Ю.С., 1998].
Відомо, що за тривалої відсутності зв'язків нервових закінчень з відповідними мотонейронами виникає атрофія м'язів з наступним їх заміщенням жировою тканиною. Це потребує відповідної корекції, тобто, реінервації м'язових волокон [Мульдияров Т.Т., 1983; Ромоданов А.П., 1978; Ansselin A.D., 1997; Cajal R.G., 1928; Pleasure D., 1974]. На результатах відновлення нервових стовбурів позначаються також розміри дефектів периферійних нервів.
Актуальною проблемою сучасної медицини залишаються нейротканинні взаємовідношення, оскільки їх вивчення має як теоретичне значення, зумовлене участю нервової системи в підтримці морфофункціональної організації тканини, так і клінічне, обумовлене тим, що результат відновлювальних операцій багато в чому залежить від характеру невротизації пошкоджених тканин [Морозов В. В., 1976; Ромоданов А.П., 1978, Barker A.T., 1985, Chelyshev Yu.A., 1995; Day B.L., 1987].
На сьогодні для лікування травм периферійних нервів використовуються оперативні втручання та консервативна терапія, до якої входить лікувальна фізкультура, масаж, електролікування, вібро- та магнітотерапія, різні фармакотерапевтичні засоби [Александровская А.В., 1980; Грабовий О. М., 1994; Старченко И. И., 1999; Чайковський Ю.Б., 2000, Челышев Ю. А., 1995]. При цьому лікування, як правило, проводиться комплексами, а ефективність залежить від їх складу [Грабовий О.М., 2000, Корлетяну М. А., 1973]. Однак, індивідуальні особливості розвитку патологічних реакцій, підвищена у цілому ряді випадків чутливість хворих до фізичних факторів суттєво обмежують використання існуючих методів [Антронова М. И., 1970, Зайцев Р. З., 1976, Самохвалов В.И., 1985, Стрелис Л.П., 1989].
Для стимуляції регенераторних процесів у пошкодженому периферійному нерві після його зшивання використовуються фармакологічні засоби та фізіотерапевтичні методи, які мають переважно протизапальну дію [Цымбалюк В.И., 1998]. І, практично, не застосовуються препарати та методи, які б впливали на стан регенеруючих нервових волокон у периферійному відрізку нерва, зокрема специфічно на процес мієлінізації, який є важливою складовою відновлювального процесу, оскільки довжина периферійного відрізка нерідко сягає десятків сантиметрів.
Спроби впливати на відновлення пошкоджених нервів були спрямовані на нервові центри та ділянку пошкодження [Челышев Ю. А., 1995], на зміни у сполучній тканині [Чайковский Ю.Б., 1999], а вивчення дії фізіотерапевтичних методів на дистальні відрізки пошкодженого нерва, зокрема, на процес мієлінізації новоутворених нервових волокон практично не проводилось.
Відомо також, що лазерне випромінення та магнітне поле досить ефективно впливають на відновлення пошкодженого нерва. Але ми не знайшли в літературних джерелах даних про поєднану дію низькоінтенсивного лазерного випромінення (НІЛВ) та магнітного поля (МП) на процеси регенерації пошкодженого нерва.
Враховуючи вищесказане, розробка нових підходів лікування даного контингенту хворих, основаних на оптимізації режимів і методів, які можуть використовуватись, є актуальною задачею. В останні роки з'явились роботи, автори яких використовують поєднану дію лазерного випромінення та магнітного поля в експерименті та клініці для лікування нейропатій лицевого нерва, дистрофії сітківки, хронічних гастродуоденітів, кардіальної патології, туберкульозу легень, ішемічного інсульту [Будкарь Л.Н., 1996, Верещагина В.В., 2005, Гнатюк М.С., 2005, Лапшин В.Ф., 2005, Самосюк Н.І., 2004].
Показано, що магнітолазеротерапія (МЛТ) викликає знеболюючу, трофічну, протизапальну дію [Бриль Г.Е., 2005, Денисенко О.И., 2005], покращує крово- та лімфообіг [Бриль Г.Е., 2005], позитивно діє на центральну і периферійну нервову систему [Дубенко Е.Г., 2005].
Разом з тим, у зазначених роботах не проводилось вивчення впливу різних спектрів лазерного випромінення та різних частот модуляції, що викликає значний інтерес у зв'язку з необхідністю визначення максимального терапевтичного ефекту.
Таким чином, усі вище наведені факти дають підстави сподіватись, що отримані результати експериментального дослідження можуть стати передумовою для використання МЛТ у комплексному лікуванні пошкоджених нервів; мають важливе теоретичне та практичне значення і є актуальними в даний час.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є індивідуальним фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України “Вивчити морфологічні зміни нервової системи за умов дії фізичних та хімічних чинників та можливості їх корекції ” 2004- 2009 рр., № державної реєстрації 0106U002345.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було встановлення особливостей відновлення та підвищення ефективності регенерації нервового стовбура за умов впливу на нього спільної дії магнітного поля та лазерного опромінення у різні терміни після пошкодження. Для досягнення поставленої мети було визначено вирішення наступних задач:
1. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в червоному діапазоні спектра при частоті модуляції 9,4 Гц на регенерацію периферійного нерва.
2. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в червоному діапазоні спектра при частоті модуляції 37,5 Гц на регенерацію периферійного нерва.
3. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в інфрачервоному діапазоні спектра при частоті модуляції 9,4 Гц на регенерацію периферійного нерва.
4. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в інфрачервоному діапазоні спектра при частоті модуляції 37,5 Гц на регенерацію периферійного нерва.
5. На основі отриманих результатів розробити рекомендації для використання впливу магнітного поля та лазерного опромінення на регенерацію периферійного нерва.
Об'єкт дослідження. Об'єктом даного дослідження були морфологічні зміни у сідничому нерві після його травматичного пошкодження, наступного зшивання та частотно-модульованої магнітолазеротерапії (ЧМ МЛТ).
Предмет дослідження. Предметом дослідження був сідничий нерв після невротомії з наступним зшиванням через 3, 6 та 12 тижнів після операції без використання та з використанням магнітолазеротерапії.
Методи дослідження. Для об'єктивного вивчення показників було використано комплекс методів, які дозволили вивчити реактивні властивості сідничого нерва у процесі його регенерації: загальногістологічні, нейрогістологічні, електронномікроскопічне та морфометричні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дістало подальшого розвитку комплексне вивчення основних змін у пошкодженому нерві у процесі його регенерації.
Уперше проведено детальний аналіз стану нервових волокон, що проростають у периферійний відрізок нервового стовбуру та їх мієлінізацію під впливом частотно-модульованої мангітолазеротерапії у червоному та інфрачервоному спектрі. Отримані дані дозволили з'ясувати закономірності процесів регенерації та мієлінізації нервових волокон залежно від терміну оперативного втручання і впливу частотно-модульованої магнітолазеротерапії та провести кореляцію між змінами в проксимальному та дистальному відрізках пошкодженого нерва.
Встановлено, що дія магнітолазеротерапії в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц є найбільш ефективною.
Отримані результати дають змогу створити умови удосконалення методики лікування травм нервових стовбурів у людей, а також надати теоретичне обґрунтування для розробки рекомендацій щодо вибору реабілітаційних засобів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані є передумовою для розробки в клінічній практиці способів покращення процесів відновлення периферійних нервів після їх пошкодження.
Матеріали представленого експериментального дослідження можуть бути впроваджені у педагогічний процес з метою розширення уявлень студентів про властивості нервової системи, реактивні та репаративні процеси в ній. Результати можна використовувати на кафедрах нормальної та патологічної анатомії, гістології та ембріології, нейрохірургії, травматології та ортопедії, нервових хвороб та нейрореабілітації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Автором самостійно виконано аналіз наукової літератури за темою дисертації, проведено патентно-інформаційний пошук, у тому числі, за допомогою електронних баз даних. Розроблено теоретичні та практичні положення роботи, методологію експерименту згідно поставлених задач. Автором особисто проводились виконання експерименту, макро-, мікроскопічні та морфометричні дослідження. Здобувачем самостійно проведена первинна статистична обробка отриманих даних, виконана фотодокументація. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення наукових досліджень за темою дисертації були представлені на: 13-му Щорічному міжнародному конгресі студентів та молодих вчених медичного університету Ain Shams (Каїр, 2005); Міжнародній конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів “Актуальні питання експериментальної медицини” (Суми, 2006); Науково-практичній конференції з міжнародною участю “Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми морфології”, присвяченої 70-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України д.мед.н. професора Миколи Сергійовича Скрипнікова” (Полтава, 2006); IV Національному конгресі АГЕТ України (Сімферополь-Алушта, 2006); на кафедрі гістології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (19.06.07, протокол №23) та на засіданні апробаційної Вченої ради “Морфологія” НМУ імені О.О. Богомольця (21.09.07, протокол №2).
Публікації. За результатами дисертації опубліковані 8 наукових робіт (1 - одноосібна), в тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано Патент України та рішення про видачу Патенту України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках (основного тексту - 103 сторінки) і складається зі вступу, огляду літератури, методів дослідження, розділу власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, списку використаних джерел. Роботу проілюстровано 51 рисунком та 2 таблицями. Список літератури містить 277 джерел, з них 207 вітчизняних та 70 зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні спостереження були проведені на 87 білих щурах вагою 150 - 200 г віком 4 - 5 місяців. Згідно поставлених завдань, тварини були розподілені на 5 груп.
Перша група - тварини, яким було проведено операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва (15 щурів).
Друга група - 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц.
Третя група включала 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у червоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц.
Четверта група - 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц.
П'ята група включала 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц.
Операція з моделювання стандартної травми периферійного нерва полягала у наступному: втручання проводили під тіопенталовим наркозом, який вводили інтраперитонеально в дозі 5 мг сухої речовини на 100г маси тварини (препарат розводили в ізотонічному розчині хлориду натрію). Оперативне втручання проводили в асептичних умовах за допомогою мікрохірургічного інструментарію під оптичним збільшенням 8Х. Доступ до сідничого нерва виконувався на межі середньої та верхньої третини стегна за його проекційною лінією. Після обробки операційного поля розтинались м'які тканини, а потім за допомогою затискача виділяли сідничий нерв. Останній пересікався лезом безпечної бритви у вищезгаданій ділянці на межі верхньої та середньої третини стегна. Відрізки нерва співставляли на відстані 2-3 мм, а потім накладали епіневральні шви у кількості 2-3 атравматичною голкою з монофіламентною поліамідною ниткою 10/0 фірми Ethicon. Після проведення гемостазу рану ретельно зашивали, і дослідні тварини отримували однакове харчування згідно норм віварію та знаходились в однакових умовах.
Друга, третя, четверта і п'ята групи тварин підлягали аналогічній операції, після чого на наступний день їм проводилась черезшкірна частотно модульована магнітолазеротерапія на ділянку пошкодженого нерва в різних світлових спектрах та з різною частотою модуляції протягом 10 діб. З цією метою використовувався серійний прилад „МІТ-11” вітчизняного виробництва фірми НМЦ „Медінтех”. Цей апарат має свідоцтво про державну реєстрацію Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України за № UA 1.003.0098031-05, виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Особливістю цього приладу є те, що його магнітні індуктори поєднані з лазерним випромінювачем в одному терміналі. Це дозволяє одночасно впливати магнітним полем (МП) і лазерним випроміненням (ЛВ) на необхідну ділянку.
Параметри, що передбачені в конструкції приладу:
- напруга МП - до 100 мТл;
- потужність ЛВ - до 100 мВт;
- довжина хвилі ЛВ :
- 0,67 мкм (червоний діапазон);
- 0,78 мкм (інфрачервоний діапазон);
- частота модуляції МП і ЛВ - від 1 до 100 Гц.
Необхідна доза для проведення 1 сеансу МЛТ розраховувалась з відомою формулою : t = (ES / P) K,
де t- час впливу, с; E- необхідна енергія для опромінення зони, Дж/см2; S- площа зони впливу, см2; Р- потужність лазерного випромінення, Вт; К- коефіцієнт віддзеркалення. Відповідно для ЛВ у червоному діапазоні спектра вона становила 4 хв., у інфрачервоному- 2хв. МЛТ проводилась на ділянку пошкодження нерва та проксимальний і дистальний його відрізки. Тваринам контрольної групи після пересічення і зшивання нерва МЛТ не проводилось.
Післяопераційні рани усіх тварин загоїлись первинним натягом. Летальних випадків тварин не було.
Тварин виводили з експерименту через 3, 6 та 12 тижнів за допомогою передозування препарату Тіопентал (25мг/100г) при інтраперитонеальному введенні та давали летальну дозу ефіру. Евтаназію експериментальних та контрольних тварин виконували згідно міжнародних нормативів гуманного ставлення до тварин [Добровольский Г.А., 1984; Западнюк И.П., 1983; Методические рекомендации по представлению документации на лекарственные средства ФК Минздрава Украины, 1993].
Розроблена методика ЧМ МЛТ передбачала:
- черезшкірний вплив на відрізки пошкодженого нерва та на місце їх зшивання МП та ЛВ у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц (МП до 30 мТЛ, ЛВ - до 50 мВт, л=0,67 мкм - частота блокування кальцієвих каналів);
- черезшкірний вплив на відрізки пошкодженого нерва та на місце їх зшивання МП та ЛВ в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц (МП - до 30 мТл, ЛВ - до 50 мВт, л - 0,78 мкм).
Матеріалом для дослідження були невроми, центральні (проксимальні) та периферійні (дистальні) відрізки пошкодженого нерва. Для світлової мікроскопії матеріал фіксували у 10% розчині формаліну, промивали та отримували зрізи на заморожувальному мікротомі, які імпрегнували азотнокислим сріблом за Рассказовою. Для вивчення сполучної тканини препарати забарвлювали азур II - еозином. Для морфометричного аналізу використовували напівтонкі поперечні зрізи нервів, виготовлені на ультратомі LKB і забарвлені толуїдиновим синім.
У даному дослідженні визначали такі величини: об'єм волокон в об'ємі нерва (%), кількість нервових волокон в одиниці об'єму нерва, (мкм3), площу поперечного зрізу нервового волокна (мкм2), площу поперечного зрізу осьового циліндру (мкм2), товщину мієлінової оболонки (мкм2).
При статистичному аналізі морфометричних даних обчислювали середні значення величин, середнє квадратичне відхилення, похибку середньої, коефіцієнт варіації, коефіцієнт точності визначення середньої і відповідності до рекомендацій, які містяться у підручниках з математичної статистики [Лакин Г.Ф., 1973; Урбах В.Ю., 1964]. З метою оцінки співвідношення трьох типів мієлінових нервових волокон (за розміром), використовували непараметричний критерій Колмогорова-Смірнова. Для виявлення зв'язків у змінах площ поперечних зрізів мієлінового нервового волокна, осьового циліндру та мієлінової оболонки використовували кореляційний аналіз. Препарати тонких і напівтонких зрізів фотографували за допомогою цифрової фотокамери “Олімпус”.
Для електронномікроскопічного дослідження невеликі фрагменти дистальних відрізків нерва фіксували в 1%-му розчині чотирьохокису осмію за Колфілдом протягом 2-х годин при температурі +4°С. Об'єкти зневоднювали в етанолі зростаючих концентрацій, в ацетоні і заливали в суміш епону з аралдитом за загальноприйнятою методикою [Бирюзова В.И.,1963; Карупу В.Я., 1984]. Ультратонкі зрізи одержували на ультратомі LKB-8800 (Швеція) у поздовжній та поперечній проекціях нерва. Контрастували їх у 2%-му розчині уранілацетату в 70%-му етанолі протягом 15 хвилин і азотнокислим свинцем стільки ж часу, а потім зрізи вивчали та фотографували в електронному мікроскопі ЭМВ 125К.
Результати досліджень та їх обговорення. Передумовою цього дисертаційного дослідження були пошуки нових засобів та методів лікувального впливу на процеси, які відбуваються у пошкоджених нервах, з метою стимуляції їх відновлення, що наразі є однією з актуальних задач неврології та нейрохірургії. Інше, що спонукало нас на проведення даного дослідження, була відсутність інформації про вплив МЛТ на регенерацію пошкоджених нервів та наявність нових теоретичних розробок щодо дії МП і НІЛВ на біологічні об'єкти.
З'явились фундаментальні наукові праці, які пояснюють взаємодію слабких МП з біологічними системами і доводять можливість впливу МП на структурні елементи атому (електрони, нуклони), мембрани живих клітин зі зміною їх проникності для найважливіших іонів (Na+, Ca2+, K+). В основі цієї взаємодії лежить принцип резонансу, тобто, при відповідній частоті зовнішнього МП можливий активний вплив на атоми, іони тощо. Прикладом “резонансної взаємодії” фізичних факторів і деяких структур біологічного об'єкту є магніторезонансна томографія (МРТ) - одна з найбільш інформативних діагностичних систем.
Таким чином, вище наведені дані стали підставою для проведення експериментальних досліджень застосування ЧМ МЛТ при пошкодженні периферійних нервів з метою визначення параметрів МЛТ, які б давали найкращі результати.
Використовуючи МЛТ з метою стимуляції регенерації пошкодженого нерва, ми звертали увагу на процеси, які відбуваються у центральному відрізку, регенераційній невромі та дистальному відрізку. Особливо цікавим було те, як впливає МЛТ на процеси дегенерації, оскільки вчення про дегенерацію нервового волокна, відокремленого від свого трофічного центру - тіла нейрона, сформувалось ще у 1850р. завдяки класичним роботам A. Waller, який описав патологоморфологічну картину дегенерації периферійного відрізка нерва.
Через 3 тижні після операції та проведення МЛТ у проксимальних відділах пошкоджених нервів в усіх експериментальних групах спостерігаються ретроградні дегенеративні зміни та помірні прояви подразнення нервових воло и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.