На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Виникнення поширення наркоманї, як хвороби. Причини появи наркоманї, як хвороби. Наслдки наркоманї. Наркоманя СНД. Наркоманя злочиннсть. Методи боротьби з наркоманєю. Медичн заходи. Правов методи.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Медицина. Добавлен: 20.04.2004. Сдан: 2004. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


monax.ru/order/ - рефераты на заказ (более 2300 авторов в 450 городах СНГ).
План
Вступ
Виникнення і поширення наркоманії, як хвороби
Причини появи наркоманії, як хвороби;
Наслідки наркоманії.
Наркоманія і СНІД.
Наркоманія і злочинність.
Методи боротьби з наркоманією.
а). Медичні заходи
б). Правові методи
8. Висновок.
Вступ
Питання наркоманії ще постало перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей у руках яких знаходиться майбутнє нашої держави та перш за все наших дітей. На сьогоднішній день питання боротьби з наркоманією стоїть на одному рівні з питанням стосовно боротьби зі злочинністю.
Звичайно - це одні з найважливіших соціальних трагедій. Адже вони пов'язані один з одним, так як майже 45% злочинів вчиняються у стані наркотичного сп'яніння. На жаль , на сьогоднішній день суспільство не винайшло ліків від цієї страшної хвороби. Законодавство нашої держави ще недосконале для боротьби з наркоманією. Кожний рік число зростає і на даний момент сягає 16% (1 млрд. чол., коли всього населення у світі приблизно 6 млрд. ). Як видно, наркоманія - це “Ахіллесова п'ята” не лише нашої держави але й усього світу.
На сьогоднішній день вирішення проблеми наркоманії означає позбутися майже половини проблем, які постають перед державою та суспільством. Це першочергове завдання органів державної влади та громадян , як України, так і інших країн.
У своїй роботі я прагну дослідити корінь виникнення та поширення наркоманії, а також розглянути основні причини і розкрити наслідки до яких призводить недбалість деяких особистостей. Хоча в подальшому їх так не можна назвати, тому що вони, обравши цей шлях, втрачають свою гідність та людяність.
Виникнення і поширення наркоманії, як хвороби
Перед усім треба сказати, що таке наркоманія. Наркоманія - це хворобливий психічний стан, зумовлений систематичним вживанням у немедичних цілях шляхом ковтання, вдихання або ін'єкцій деяких лікарських або інших речовин (природних або штучних), що супроводиться звиканням і непереборним потягом до постійного поновлення їх прийому з метою отримання специфічних переживань, різних біо - і психотропних ефектів, а також для полегшення психічного або фізичного стану за їх відсутності. У цьому разі визначається зміна поведінки і особистості споживача. Всі різновиди наркоманії об'єднані загальними причинами появи розвитку, перебігу і наслідку. Слово “наркоманія” походить від грецьких “narke”- затьмарення свідомості, заціпеніння, оніміння, паралічі та “наркозис” - смерть, манія, божевілля, безумство, пристрасть. У цих словах є коротке пояснення стану, до якого потрапляє той, хто приймає наркотики, а також наслідки їх прийому.
Наркотичні речовини почали застосовувати в далекому минулому. Перше знайомство з наркотиками сталося на зорі розвитку людства після того як люди навчилися користуватися вогнем. Розпалюючи в печері багаття, первісні люди вдихали оксид вуглецю, що утворюється під час горіння. Одурманення відбувалося і від вдихання диму під час згоряння різних рослин, серед яких могли бути мак, коноплі, тютюн. Треба вважати, що на самому початку неусвідомлене вживання наркотичних речовин носило племінний характер. Отже, найдавніші способи наркотизації були засновані на вдиханні диму, парів, на палінні. Найраніші відомості про вживання наркотиків (опію) належать до V тисячоліття до н.е. У Персії зберігся опис отримання і вживання “соку з маку”. Наприкінці III тисячоліття до н.е. у письмових джерелах держави шумерів (території південної частини сучасного Ірану) згадується про снотворну дію опію.
У II тис. до н.е. з опієм були знайомі й інші народи, що населяли Східне Середземномор'я. У руках статуетки мінейської культури (II-III тис. до н.е.) знайденої під час розкопок на острові Кріт, зображено головку маку.
У давньому Єгипті широко використовували різноманітні наркотичні препарати. Під час археологічних розкопок у древніх похованнях були знайдені колекції наркотиків у різних лікарських формах, багато яких не розпізнані й досі. Так біля мумії принцеси Нефру знайшли посудину з ліками, складовою частиною був наркотик.
У давньому Єгипті опіумний мак широко використовували 3.5 тис років тому за часів бубастидських володарів XXII династії німецький вчений Георг Еберс у 1873р. виявив древньогрецький папірус, названий “Папірусом Еберса”. У цьому документі, написаному за 1500 років до н.е., було зібрано майже 700 рецептів, багато яких грунтувалися на опіумі.
З розвитком медицини з'явилася потреба в ефективних знеболювальних засобах. Ця потреба поклала опію шлях в історії. Вивчаючи цілющі властивості рослин, Гіппократ не заперечував потреби застосування наркотиків у лікуванні хворих, а навпаки, вважав їх цінними лікарськими засобами. Він широко використовував у своїй практиці опіум як болезаспокійливий і снотворний препарат.
У давньому Римі було визнано до вживання близько 400 видів рослин з наркотичними властивостями. Римський письменник і державний діяч Марк Порцій Катон (234-149р. до н.е. і римський вчений - енциклопедист Марк Торрецій Варрон (116-27 р. до н.е.) у своїх творах згадували про мак, який входив до складу опійно-шафранової настоянки, настоянки Сабура та ін.
Ще війська Олександра Македонського (356-323 р.р. до н.е.) занесли опій, техніку його отримання і спосіб вживання в райони свого завоювання - Малу Азію, Месопотамію. Таким чином опій поширився із Заходу на Схід. Однак колискою опію є Китай та Індія або Єгипет. Французький вчений Антуан Поро, а також вживачами опію були жителі Давнього Єгипту, оскільки там знаходилося селище Мекон, що означає “місто маку”.
Персія досягнувши своєї могутності, була торговим центром і споживачем опію як Єгипет й інші країни Середземномор'я.
Індія була першою країною, яка експортувала до інших пахощі та наркотичні речовини. За 2000 років до н.е. караванні шляхи тяглися від Індії через Вавілонську імперію до Середземного і Чорного морів. Трапезунд був центром збуту наркотиків, а фінікійські купці біли найактивнішими розповсюджувачами опію у віддалених районах.
Англійські лікарі вважали нешкідливими помірні дози опію і намагалися зберегти його вживання, мотивуючи це тим, що народні маси не хочуть заборони опію. Однак передові люди Індії усвідомлювали, яку шкоду ніс цей дурман індійському народу.
На міжнародній конференції з опіуму в 1925р. було представлено резолюцію з вимогою облишити торгівлю опієм у всьому світі лише медичними і науковими потребами. Напередодні Другої Світової війни в Індії вироблялося 12 тис. тон опіуму на рік. Опіоманія в Індії була поширена як серед чоловіків, так і серед жінок - 20% хворих опіоманів, які поступали на лікування, складали жінки. В Індії опіопаління законодавчо було заборонено у 1946р.
Припускають, що мак став відомим у Китаї в VI або VII ст. н.е. У цей час маленькі пігулки з опіуму в формі рибок з'являються у продажу і користуються великим попитом, а це у свою чергу веде до появи пристрасті. Спочатку опій надходив як медичний засіб, а потім і як наркотичний. Вже з середини XVII ст. паління опію набуло досить широкого розповсюдження, і опій стали використовувати переважно з наркотичною метою. Оскільки торгівля наркотиком виявилася прибутковою, услід за англійцями спрямувалися на китайський ринок торговці опіумом із США, Португалії й інших країн. Опіопаління поступово стало набувати тяжкого характеру. Уряд намагався боротися з розведенням опіумного маку, але до країни постійно завозилась велика кількість контрабандного опію, переважно з Бенгалії. Місцеві власті дивилися крізь пальці на торгівлю наркотиками, отримуючи величезні хабарі від англійських купців. Форсоване ввезення опію призвело до масового поширення опіопаління в Китаї і стало являти загрозу для сотень тисяч китайців, ведучи до виродження нації. Імператор видав закон, згідно з яким контрабандистів наркотику карали стратою. Це стало надалі причиною так званих опіумних воєн.
У 1908р. підписано угоду Китаю з Індією, яка зобов'язувала протягом 3 років скоротити ввезення опіуму на 90%, за умови, що у той самий період буде скорочено в такому ж розмірі його виробництво в Китаї. А в 1911р. було укладено угоду між Англією і Китаєм про остаточне припинення постачання опіуму на китайський ринок у семирічний термін. Англія зобов'язалася зменшувати ввезення опіуму щорічно на 1/3. У 1912 було заборонено ввезення персидського і турецького опію. Були проведені деякі внутрішні заходи, які не увінчалися успіхом. І лише постанова народного уряду КНР від 1952р. опіопаління було по суті заборонено.
В Афганістані, де наркоманія набула великих розмірів, з 1957р. було заборонено розведення опійного маку, споживання і торгівля ним.
У Таїланді з 1959р. урядом країни закрито близько 900 опіокурилень, хоч і нині у країні близько 500 тис. наркоманів.
У колоніальних країнах Африки згубна пристрасть до опію залишилась у значного процента населення. У перші роки після отримання незалежності в Єгипті налічувалося близько 200 тис. опіоманів.
До офіційної заборони вирощування опійного маку Іран та Індія були найбільші у світі виробниками цього наркотику. Перед Другою світовою війною в Ірані виробляли до 6000 т. опіуму на рік. У наш час вживання опіуму в Ірані жорстоко карається, аж до смертної кари.
Вживання і виробництво опію в Туреччині не поступалась Індії та Китаю. Там , де з'являлись турки, наркоманія розповзалася, як епідемія. У Туреччині було широко розповсюджено опіопаління і прийом опію всередину. Однак прийом усередину більшістю засуджувався, а цих людей презирливо називали теріакидами. І до цього часу Туреччина є одним з головних виробників опію у світі. Опій там виробляють таємно і він надходить в нелегальну торгівлю як за кордон, так і на внутрішній ринок.
У Франції класичні наркомани часто належали до артистичних та літературних кіл. Тут доречно пригадати про пристрасть до наркотику Шарля Бодлера, Теофіла Готьє та ін. Опіум також вживали і моряки військово-морського флоту Франції, особливо ті, які базувалися в портах Середземного моря, що свого часу викликало неспокій уряду і прийняття ним спеціальних обмежувальних заходів.
Захоплення опієм не обійшло Німеччину, Італію, Австрію та інші європейські країни. На початку XX ст. причину виникнення цього захворювання стали тісно пов'язувати з патологічними особливостями особистості та характеру наркомана. За останні сто років з кожним десятиріччям вживання опію в Європі все більше поширювалось.
Перша світова війна стала поштовхом для подальшого поширення наркоманії в Європі. Наркотична епідемія охопила практично всі країни, що воювали.
Друга світова війна також призвела до збільшення споживання наркотиків майже у всіх країнах, що воювали. Цьому сприяли тяжкі умови воєнного часу, постійно психотравмуючі чинники, вимушене різке збільшення застосування наркотиків у медицині, міграція населення. Однак після Другої світової війни спаду наркоманії не відзначалося. Було впорядковано видачу наркотиків.
Вживання опіатів набуло особливо широкого розповсюдження у США. Наркотики завозили до Америки численні емігранти з регіонів де вживання наркотичних речовин було традиційним. Китайські кулі - чорнороби, що переселилися у США в середині XIX ст., сприяли швидкому поширенню опіопаління в Америці. До початку XX ст. наркоманія у США стала серйозною соціальною проблемою. Лише у 1909р. у США було заборонено імпорт опію. У цьому ж році за ініціативи США була скликана міжнародна опіумна комісія. У грудні 1911р. в Гаазі відбулася міжнародна конференція, що виробила заходи з боротьби із поширенням опіуму. Однак наркоманія в Америці набирала темп і після Першої світової війни досягла небувалого розмаху. Згідно з статистичними даними у 1912р. вживання опію американцями було в 12 разів більшим, ніж у будь якій іншій країні світу.
У нашій країні мак був відомий ще за старослов'янські часи. У дореволюційній Росії паління опію було широко розповсюджено в Середній Азії, а також у великих містах. У дореволюційних газетах повідомлялося, що в Москві існує салон, в якому збираються любителі паління опію. У царській Росії кардинальних заходів проти цієї вади не вживали. Лише після революції 1917р. розгорнулась боротьба з наркоманією. За порівняно короткий час споживання опію було майже ліквідоване.
Однак сьогодні героїн є основним продуктом контрабандної торгівлі наркотиками. Споживання його постійно росте. Це видно на прикладі США, що є головним споживачем героїну у світі. У 1969р. у країні близько 180 тис. чоловік вживали цей наркотик (тільки в Нью-Йорку близько 100 тис.). у 1977р.-400 тис., у 1987 - близько 500 тис. Нині оборот підпільної торгівлі героїном складає понад 350 млн. доларів на рік.
За відомостями Бюро з боротьби з наркотиками при Держдепартаменті США, що річно до країни ввозять 1-1.5т героїну. Понад 500 млн. людей нашої планети вживають опіум і його похідні - морфій, героїн та ін.
У нашій країні коноплі розводили ще у II тис. до н.е. спочатку на Приазов'ї і Придонні, а пізніше на берегах Дніпра і його приток. Пристрасть до гашишу частіше зустрічається там, де вирощують коноплю. Однак нині в Україні серед молоді різко зросла кількість осіб котрі палять анашу, - приблизно у 8-10 разів порівняно з 1990р. (у 53 - річного мешканця с. Черванівка Білопільського району працівники міліції виявили біля 3 кг маку. І майже стільки ж виявили у його 55 - річного земляка. А 18 - річний буринчанин встиг заготувати за літо 2 кг коноплі. Його одноліток із Сум пішов ще далі - приготував з коноплі 1 кг маріхуани й продав. Із отриманими грошима за зілля він і був затриманий співробітниками міліції.)
На городі пенсіонера з с. Шевченкове Глухівського району працівники міліції виявили рекордну в цьому році плантацію наркотичного маку - більш ніж 2000 стебел. А у мешканця Тростянця сушилося на криші 950 г коноплі “нового врожаю”. По фактах складені протоколи. Володарі наркотиків будуть притягненні до відповідальності.
В с. Требухов Броварського району Київщини на плантації у 22 - річного чоловіка виявлено посів коноплі загальною вагою 28 кг. Ще більшу плантацію “зілля” - 56кг - працівники міліції знайшли у 71 - річного мешканця с. Єрковці Переяслав-Хмельницького району).
Наркотичні препарати з конопель є одним з най поширених у світі: лише за приблизними даними у світі налічується 300 млн. чоловік які є рабами цього виду наркотику.
Розвиток і поширення різних видів наркоманії пов'язані зі ставленням до них суспільства, етнічними, релігійними, соціокультурними особливостями своєрідністю емоційних форм поведінки і способу життя.
Причини появи наркоманії, як хвороби
Успіхи в боротьбі з наркоманією багато в чому залежать від науково обґрунтованих відповідей на запитання, які причини спонукають до прийому наркотичних речовин, що цьому сприяє, у кого з'являється прагнення до вживання наркотиків?
Щоб перемогти наркоманію треба добре вивчити причини і умови, які породжують це зло. Знаючи їх, можна виробити ефективні заходи боротьби, поставити профілактичні заслони на шляху цієї страшної біди. Поки чітко не з'ясовано причину розвитку наркоманії, ми будемо боротися з цим страшним явищем нашого життя тільки медичними та юридичними заходами. Причини наркоманії, шляхи і механізми їх поширення складні і різноманітні.
Кількість чинників, що впливають на розвиток наркоманії, постійно збільшується, змінюються їх якісні характеристики. Тому причини наркоманії не можна звести до якогось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до наркоманії, а іноді низка причин, що діють на особистість в одному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих умов і сприятливих чинників, кожний з яких різною мірою зумовлює розвиток різних видів наркоманії.
Причини наркоманії умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні, психологічні. Американські лікарі Ясковіц в Осносс із Нью - Йоркського центру дезинтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини:
ринок, що вільно постачає наркотики;
середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків;
певний індивідуальний нахил до влади;
Визначальними чинниками розвитку і поширені наркоманії є соціальні. Можна простежити чітку прямо пропорційну залежність збільшення загального поширення наркоманії у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах бачили в наркотиках стимулюючий засіб, в них вони шукали полегшення труднощів похідної і бойової обстановки, ними намагалися зняти тугу за домом і близькими.
Голод, різні національні біди і соціальні потрясіння також сприяють поширенню наркоманії.
Слабкі люди є в будь якому суспільстві, й багато хто з них намагається забутися та врятуватися від реального життя. Особливо це стосується молоді - часто невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність політичної платформи, безідейність, відсутність цілеспрямованості ведуть до розгубленості перед лицем суперечливої діяльності та можуть сприяти залученню до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й безплідний порив до реальності, невдала спробі осмислити справжнє суперечності як свого життя, так і життя суспільства можуть бути благодійним ґрунтом, на якому проростає сім'я наркоманії.
Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони що до контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками за ради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, залучають до наркотичної трясовини дедалі нові й нові жертви, котрі рекрутуються в основному з молоді. Це призводить до постійного зростання наркоманії. Нечувані бариші торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться і покупець.
У сучасному світі існує організована система міжнародної контрабандної торгівлі різними наркотиками - гігантська імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближнього і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Західної Європи і Північної Америки, де його переробляють в нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії.
США є основним ринком збуту наркотиків. Наркоманія і наркобізнес наклали тяжке тавро майже на всю Америку. Лише в Нью-Йорку наркобізнес приносить прибуток понад 220 млн. доларів на рік. Останнім часом і в інших країнах наркоманія стала справжнім лихом суспільства. Спрут міжнародної наркомафії охопив багато країн світу. Є дані, що вона має 500 млрд. доларів, в обігу, приблизно, стільки ж використовує на підкуп посадових осіб і рекламну діяльність. Питання торгівлі наркотиками та їх поширення обговорюється в парламентах і в різних міжнародних організаціях.
На поширення наркоманії впливає також розширення асортименту наркотичних засобів, поява безлічі нових сильнодіючих синтетичних наркотиків і речовин, які вживають лише з наркотичною метою (ЛСД та ін.) На жаль, поки що успіхи науки у створенні засобів руйнування життя значно перевищують її успіхи в боротьбі зі смертю . Розвитку наркоманії сприяє велика міграція населення, поява через це не традиційних для деяких регіонів наркотиків, наприклад гашиш у Європі, опіум у Америці.
Однією з соціальних причин було умисне поширення колонізаторами наркотиків серед населення колоніальних і залежних країн для фізичного і духовного виснаження народів з метою їх національного закабалення, поневолення і експлуатації. В історичному ракурсі це можна дослідити на прикладі Китаю, Індонезії та інших країн.
Сучасні американські письменники і поети, такі як Роберт Крілл, Ален Гінзбург, Уільян Берроуз та інші у своїх творах описують героїв - наркоманів, інтригуючи подробиці їх життя і відчуттів. Часто ці твори літератури створювали в проміжках між наркотичним одурманенням. Навіть деякі вчені, наприклад професор престижного Гарвардського університету Т.Лірі своїми двома публікаціям про наркотики, фактично сприяли їх розширенню. Англійський письменник О.Хакслі книгою “Брама сприйняття” лише підштовхнув розвиток наркоманії в Європі.
Нарешті треба врахувати ту обстановку, якій проживає молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких споживання наркотиків є новим віянням сучасної цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду де яких країн, зокрема відсутність належного контролю за поширенням наркотичних засобів, є легка їх доступність. Наркотичні засоби за бажанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що, згідно з даними де яких американських дослідників, тільки марихуану курять близько 50% школярів 8-10 класів. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного.
На рівень наркоманії суттєво впливають механізми соціального контролю, до яких належать суспільство, мікро соціальне середовище. Обладнання цього контролю веде до поширення наркоманії.
Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.
Особи з кримінального середовища насильно залучають новаків у тенета наркоманії для того, щоб втримати, а потім і закріпити їх приналежність до своєї групи з метою зробити тих, що тільки но вподобали наркотики, слухняним знаряддям злочинних задумів.
Навіть тоді, коли вживання втішної отрути є необхідним, законним, щоб приборкувати нестерпний біль, наркотик, що приймається як найефективніший болезаспокійливий засіб, труїть організм, породжує наркоманію, особливим за необхідності частих прийомів.
Для прикладу можна пригадати відому французьку співачку Едіт Піаф, у якої наркоманія з'явилася після соматичного захворювання. Вона описала свою трагедію у книзі “Моє життя”. Залежність від морфію у неї була на стільки велика що співачка не рідко прямо на сцені робила рятівні ін'єкції наркотику, щоб не впасти на очах у публіки.
Ще однією причиною розвитку наркоманії є недостатньо продумані, необережні, недбалі або навіть несумлінні медичні призначення, в наслідок яких може відбутися перше знайомство з наркотичними препаратами.
Загроза виникнення наркотичної залежності стає реальною, якщо людина не розуміє небезпеки вживання будь яких ліків без лікарського призначення.
У розвитку наркоманії відіграє значну роль не правильне виховання дитини, коли формується слабовілля, схильність втікати від труднощів. Особливу тривогу викликає зростання наркоманії серед школярів і студентів (у 6-8 раз за останні 5 років).
Найчастіше наркотики починають вживати підлітки, які живуть в неблагополучні соціально-побутовій обстановці. Це, як правило, діти з сімей соціально знижених батьків (алкоголіки), з неповних сімей або сімей з порушеними внутрішньо сімейними емоційно особистісними зв'язками.
До наступної соціально психологічної причини можна віднести негативний вплив мікросоціальних груп і негативного лідера.
Наркомани не лише подають негативний приклад, але й залучають до цієї пристрасті новаків. Вони потрібні їм як однодумці з якими вони діляться своїми наркотичними переживаннями, як клієнти, якім збувають наркотики, а також як “кролики”, які згодом визначають разову наркотичну дозу нової партії наркотиків. У наркології це явище називається “прозелітизм наркоманів”. Воно має велике поширення - прийнято вважати, що один наркоман залучає до наркоманії до 10 чоловік.
Велике значення під час першого прийому наркотику має цікавість. Майбутні наркомани намагаються задовольнити її, випробувати щось не знане, пізнати “незвичайне відчуття”, нове враження, загадкове переживання.
Де які артисти, діяльність яких вимагає тимчасового напруження, а іноді й високого підйому, іноді приймають різні допінги під час виходу на сцену. Робиться це з метою “поліпшити” свій психічний стан, позбутися хвилювання, страху перед публікою і мати більший успіх.
Не достатньо санітарно-освітня робота також сприяє поширенню наркоманії. Наркоманія - хвороба молодих. 85 % хворих на наркоманію - це люди віком від 16-35 років і більшість (90%) з них навіть не передбачало, які наслідки їх чекають. Неуцтво і наркотична безграмотність визначили їх ставлення до наркотиків. Багато хто вважав, що небезпека їм не загрожує, оскільки вони тільки палять гашиш, а наркоманія, за їхнім поняттям це коли “колються”. Так на ниві не знання і неуцтва виростає повна безстрашність прийому наркотичної речовини.
Говорячи про перше, потрібно відмітити, що наркоманія отримала розповсюдження в нашій країні саме в роки кризи : економічної, ідеологічної та політичної. Зв'язок між цими явищами безсумнівний.
В останній час виявлено, що неспокійний стан людської психіки має і хімічну природу. Виявлено, що хімічні “фактори неспокою”. Таким чином, проявляється зв'язок між наркоманією та екологічними, здвигами, забрудненням повітря, води та неправильне застосування хімії, які негативно впливають на організм в цьому напрямку.
Це свідчить про значну складність і різноманітність причин розвитку та поширення наркоманії, що ще раз підтверджує ту велику небезпеку, яку наркоманія несе з усіх боків у різних виявах.
Наслідки наркоманії
Багато вчених стали розуміти шкоду, завдану наркотиками, і виступати що до контролю над їхнім вживанням. І що ширше стали розповсюджуватися наркотичні засоби, то швидше приходило розуміння й усвідомлення хворобливих наслідків їх вживання.
Сучасні вчені і практичні лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного ставлення до прийому наркотичних речовин.
Наркотики мають наркотичну і токсичну дію. Наркотична дія виявляється в тому, що вони роблять людину психічну а потім фізично-залежною. Токсична дія виявляється в отруйливих властивостях наркотиків. Однак хода наркоманії не чутна, а сліди її спочатку не помітні.
Наркоманія - це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації і передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власної дурості й необережності.
По-перше, численні дослідження дії лікарських засобів свідчать про те, що на одні й ті ж самі дози здорові люди реагують інакше, ніж хворі. Дію медичного препарату розраховано лише на організм у стані хвороби, тому, що прийом ліків хворою людини веде до її одужання, а здоровою - до отруєння організму і порушення його функцій.
По - друге, наркотичні препарати не можна приймати з рідка і потроху оскільки це в корені суперечить їх природі. Ейфорична дія багатьох медичних препаратів часто настає лише в разі перевищення терапевтичної дози або порушення способу їх уведення. Необхідно назавжди запам'ятати, що найбільша небезпека полягає саме в першому прийому наркотику, в першому шприці!
Які ж жертви приносяться на вівтар наркоманії?
Це передусім власне здоров'я, здоров'я дітей, щастя близьких, шкода оточуючим і всьому суспільству. Прийомом наркотиків людина прирікає себе на повільне самогубство. Кінець наркоманії завжди драматичний - це життєва катастрофа.
Наркотичні речовини руйнують всі органи, але передусім вони згубно впливають на центральну нервову систему, яка є для них основною мішенню, тому наркотики називають нейтротипними отрутами.
Після вживання наркотику мозок людини буквально ним просочується. Наркотична речовина вільно проникає в мозок і насичує його тканину. Це спричиняє нейротоксичні явища: настають кисневе голодування і порушення проводнікової регуляції між основними центрами нервової системи.
Великі дози наркотику спричиняють втрату чутливості, параліч нервових закінчень, а також загибель незамінних, з найменшим механізмом нервових клітин мозку. Наркотики вражають насамперед найскладніший вищий відділ нервової системи - кору головного мозку.
Ослаблення психічної діяльності, її занепад відбуваються у наркоманів набагато швидше ніж у алкоголіків. У цьому разі передусім змінюється ядро особистості наркомана, порушуються головні людські риси, нівелюються індивідуально-особистісні особливості , різноманіття психічного життя.
У тих осіб, які почали вживати наркотики у період становлення особистості (у підлітковому віці) протягом 2-5 років формуються стійкі паталогічні особистісні зміни, їх поведінка стає психоподібною, часто поєднуються з антисоціальними і асоціальними діями. Якщо наркоманом стають у пізнішому віці деформація особистості менш виражена, але спостерігається значне зниження пам'яті не лише на поточні дії але й збіднюється запас знань.
Більшість наркоманій призводить до зниження інтелекту. Сильно знижується здібності до вищих асоціацій, творчості. Коло інтересів різко звужується і обмежується основною метою - добути наркотик.
Настрій надто нестійкий - він різко коливається від дратівливості до апатії, від депресії і туги до короткого стану добросердя. Згодом емоції тьмяніють.
Наркотики, потрапляючи до організму, дезорганізують сприйняття кольору, форму предметів, звуків, втрачається відчуття часу і простору. У деяких випадках можливе формування хронічних психозів, що нагадують шизофренію, з маренням, галюцинаціями.
У разі пригнічення функції ендокринних залоз знижується основний обмін, внаслідок цього знижується температура тіла, виникають симпатьоадреналінові кризи, що спричиняють головний біль, серцебиття, збліднення обличчя, остуду підвищення або зниження артеріального тиску. Внаслідок постійної інтоксикації може розвинутися цукровий діабет й інші ендокринні захворювання, сповільнюється ріст і розвиток м'язової системи, страждає статева функція. У чоловіків розвивається статеве безсилля, у жінок відмічають розлади менструального циклу, викидні, передчасні роди.
У дитини, народженої від матері - наркоманки, з перших годин життя виявляють ознаки наркоманії. Її організм вимагає тих наркотиків, які він отримував з кров'ю від матері. Позбавляючись наркотику після народження, вона реагує на це судомами, плачем або іншими проявами, властивими дорослим наркоманам у стані абсистенції. Часто ці діти народжуються з фізичною потворністю або фізичними відхиленнями, у них спостерігається затримка психічного розвитку, аж до вираженого недоумства, крім того часто такі новороджені бувають не життєздатні. За даними статистики, смертність новороджених, батьки яких були наркоманами дуже висока.
У наркоманів, особливо в тих, які вдихають наркотичні отруєння, вражаються органи дихальної системи, пригнічується їх функція. У цьому разі страждають як верхні дихальні шляхи, так і легені.
Наркомани часто страждають на такі специфічні й інфекційні захворювання, як вірусний гепатит стафілококовий ендокардит, сифіліс, правець, пневмонія, запалення вен (тромбофлебіт), гнійничкові й інші захворювання шкіри.
У наркоманів часто бувають захворювання, які здоровим людям не властиві.
Щоб визначити наслідки дії наркотиків, не завжди треба потрібне лікарське обстеження, іноді за зовнішнім виглядом можна визначити характер захворювання. Насамперед впадає в очі фізичне виснаження. Наркомани худі, бліді, виснажені, виглядають набагато старшими за свій вік, сонливі, втомлені, мляві, до всього байдужі. Обличчя їх створені спотворені ранніми зморшками, жовтувато-сірого відтінку, шкіра витончена, поступово робиться сухою, старою, лущиться, часто пігментована. Нерідко розвивається екзема. Організм зневоднений, позбавлений необхідного запасу вітамінів і білків.
У наслідок порушення живлення волосся наркомана, як правило, рано сивіють і лисіють, рідке волосся втрачає блиск, стає ламкими. Порушення трафіки відбивається і на нігтях: нігтьові пластинки по товщині, зморшкуваті, ламкі, розшаровуються. Зуби вражаються карієсом. “Гнилі” зуби і парадантид - звичне явище у зовнішності молодого наркомана. Через декілька років прийому наркотиків молодих людей не має більшої частини зубів.
Усе це свідчить, що наркоманія - дуже важке захворювання, що здебільшого призводять до ранньої інвалідизації і різкого скорочення тривалості життя. З упевненістю можна сказати, що кожна нова ін'єкція затягування або прийом у середину наркотичних речовин неминуче скорочують життя. Непомітно підточуючи і руйнуючи весь організм наркотичні отрути скорочують життя в 4-5 разів.
Як правило, третина наркоманів вмирають на потязі 5 років після початку вживання наркотиків, звичайно середній вік життя хронічного наркомана не перевищує 30 років, тому що організм не може витримати постійного виснаження. Смертність серед любителів наркотиків дуже висока.
Не менше 28 млн. чоловік у світі приймають психоактивні речовини, з них 1/3 ін'єктують токсичні препарати.
В Україні за останні 5 років показники поширеності смертності від наркоманії зросли майже в 2 рази. У 1999р. на обліку перебувало 91,5 тис. чоловік з них близько 70 000 хворих на наркоманію, 21 432 епізодично вживають наркотики. Реальна ця цифра споживачів наркотиків в 10-12 разів більша, зокрема у 1992р. на обліку перебувало 35 582 людини, які споживають наркотики. У 2003р. на обліку у Сумській області перебувало 908 чоловік; в Конотопському районі 0,9% наркоманів (70 чоловік на 100 000 населення), в Україні 173,9 на 100 000 населення (120 000 чоловік). Таким чином кількість офіційно зареєстрованих наркоманів зросла майже у 3 рази. А спеціальні дослідження свідчать, що реальна кількість споживачів наркотиків перевищила, 500 000 осіб. Тільки серед неповнолітніх цей показник зріс у 1,3 рази.
Отже, крах, до якого приходить наркоман, невідворотний. Цей крах - плата за відступництво від нормального способу життя, за те, що він переступив етичні та моральні правила і норми, вироблені людством у процесі розвитку.
Наркоманія і СНІД
У людини, що вподобала наркотики, страждають практично всі системи життєдіяльності організму. Вона, втрачає фізичне здоров'я та працездатність, у неї спотворюється сприйняття світу, деформується психіка. Однак, це ще не все. Наркомани наражаються ще на одну страшну небезпеку - зараження СНІДом.
У більшості наркоманів існують проблеми з житлом, роботою (її відсутність), а відповідно з грошима і законом. ВІЛ - інфікування стає для них ще однією проблемою.
Не випадково Указом Президента України від 10 грудня 1996р. №1184/96 об'єднано державні програми з профілактики СНІДу і наркоманії та утворено Національний комітет з профілактики наркоманії й захворювання на СНІД. (До цього Указу профілактика наркоманії існувала виключно в компетенції Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти, Міністерства внутрішніх справ України, відповідно профілактичну роботу проводило кожне міністерство окремо, а значить не узгоджено). Актуальність такої організації очевидна, оскільки існує незаперечно жорсткий зв'язок наркоманії з епідемією СНІДу. Цей зв'язок відмічено і деякими зарубіжними вченими. Лікар Рон Байєр із Нью Йорка вважає, що наслідки боротьби зі СНІДом будуть нікчемними, доки не буде завдано удару по наркоманії, лише це може загальмувати поширення СНІДу.
Наркоманія, як вже відзначалося, існувала на зорі розвитку людства.
СНІД почали діагностувати тільки близько 20 років тому.
Синдром набутого імунодефіциту - СНІД - інфекційне захворювання, яке спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Воно характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету с приєднанням на далі вторинних інфекцій і злоякісних новоутворень. Вірус імунодефіциту було відкрито у 1983 році у лабораторії Пастера у Франції дослідником Люком Монтаньє і його співробітниками.
У 1981 році було виявлено лише 5 випадків хворих на СНІД на Західному узбережжю США, то усього и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.