На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Грош та кредит

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 10.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ 

ВСТУП 3
1 Форми грошей та їх еволюція. 3
2.Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот  
 
7
3. Пропозиція  грошей 10
 
ВИСНОВКИ
 
12
 
ЗАДАЧІ
 
13
 
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
20
 
 
 

ВСТУП 

Гроші давно знайомі людям. Проте таємниця природи грошей залишається для  людства до кінця нерозгаданою. Щоб  дати науково достовірне тлумачення природи сутності грошей, необхідно  передусім з'ясувати питання про  їх походження та причини існування. Поява грошей - це об'єктивний причинний наслідок розвитку товарного виробництва та обміну. Необхідність грошей обумовлена, насамперед, труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. До виникнення грошей люди безпосередньо обмінювали товари на товари, що нині називається бартером. 
 Запровадження грошей в бартерну економіку дозволяє подолати й іншу її обмеженість - високий рівень мінових витрат. Гроші значно скорочують операційні витрати, пов'язані з товарним обміном, забезпечують еквівалентність обміну товару. 
 Гроші це форма прояву суспільних відносин, загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив. Гроші як особливий товар, їх мінова й споживча вартість. Гроші як гроші й гроші як капітал. Специфіка прояву суті грошей у різних економічний системах. Взаємозв'язок грошей з системою товарно-грошових і економічних категорій.
 

1. Форми грошей та їх еволюція 

      Сучасна ринкова економіка діє на основі різних форм грошей, виникнення яких пов’язане  з тривалим розвитком функцій  грошей і суспільного обміну. Процес розвитку і еволюції форм грошей від зародження і до сучасних грошей можна подати так:
      За  критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінних  і неповноцінних.
      Повноцінними називають гроші, що виготовлені з товару, мають однакову внутрішню вартість у сфері обігу і за умов переходу у скарб. Вони адекватно відображають вартість товару, тому що обмін товару відбувається на основі прирівнювання вартості грошового матеріалу з еквівалентною вартістю товару. Висхідною формою повноцінних грошей стали товарні гроші.
      Товарні гроші здатні виступати загальним еквівалентом тому, що на їх виготовлення затрачено суспільну працю. Вони однаково здатні слугувати для безпосереднього споживання і для виміру вартості іншого товару та знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль, зерно, риба, худоба) та предмети розкоші й прикраси (намисто, хутра та ін.). Різновидом грошей менших номіналів в Київській Русі стали куни, що означало хутро, в якості грошей. Слово "гроші" тут з'явилося лише в XIII ст.. Наступні епохи зростання продуктивності праці й розширення товарного обміну та його територіальних меж породили нові вимоги до знарядь обміну. Задовольняти такі вимоги попередні гроші не могли у зв'язку з їх фізичними властивостями. На їх місце ринок стихійно висунув метал.
      Металеві гроші спочатку з’явилися як різної форми та ваги шматки металу. З часом з них стали виготовляти вироби, які однаково могли слугувати для задоволення потреб споживання і виступати засобом обміну. У ролі грошей на перших порах використовувалися різні метали й вироби з них: залізо, мідь, бронза та ін. Згодом природні властивості золота і срібла в якості грошей виділили ці метали. В якості грошових металів золото і срібло функціонували в епоху золотого і срібного біметалізму, а наприкінці XIX ст. настала епоха золотого монометалізму.
      Золотий монометалізм знаменував апогей розвитку металевих грошей. Лише з часом  з’явилася кругла монета - найдосконаліша форма повноцінних грошей. Водночас еволюційні процеси ускладнення й розширення товарного виробництва та ринкових відносин зумовили необхідність впровадження в обіг розмінних на золото паперових банкнот, які виявилися більш зручними і дешевшими засобами обміну. Внаслідок цього об’єктивно створилася основа для запровадження неповноцінних грошей.

      Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Основними їх формами є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Довіра до цих форм грошей зумовила появу загальної назви - кредитні гроші.
Кредитні гроші - це гроші особливого типу, що не розмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти..
Паперові гроші - нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом та законодавчо закріпленим обов’язком приймати у всіх видах платежів. Оскільки паперові гроші відірвані від вартості і реальних потреб обороту та емітуються державою для покриття бюджетного дефіциту, то їх ще називають декретними, або казначейськими грошима.
      Поява паперових грошей як замінників золота в обігу зумовила розмін паперових грошей на золото. Суб’єкти грошових відносин сприймали їх як гроші і погоджувалися одержувати у платежах паперові гроші лише тому, що держава гарантувала їх обмін на реальні цінності. Але зростання дефіциту державного бюджету спричиняло таку велику емісію паперових грошей, що вони втрачали здатність обміну на золото і ставали звичайними паперовими грошима, які випускалися переважно для покриття державного дефіциту.
      Вексель - це абстрактне письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразку, за яким одна сторона ділової угоди зобов’язується сплатити іншій певну суму грошей у вказаний термін. Виникнувши ще в XII ст., вексель тривалий час еволюційно розвивався як один з найважливіших кредитно-розрахункових ордерних документів.
      Банкнота - вексель банка, що виписаний під придбані в своє розпорядження векселі приватних осіб. В такому розумінні її називають класичною банкнотою. Нині банкноти переважно становлять грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральними емісійними банками, забезпечені всіма активами цих банків і масою товарів, що належать державі. Банкноти є основним видом паперових грошей, що істотно відрізняються від векселів:
      Втрати  золотого забезпечення і розміну банкнот на золото після світової кризи 1929-1933 pp. фактично змінила суть банкнот. А механізм автоматичного регулювання їх емісії під впливом зростання в обігу маси казначейських векселів та облігацій держави фактично деформувався. Він став означати переорієнтацію кількості банкнот в обігу залежно від першочерговості задоволення потреб товарообороту до обслуговування потреб державного казначейства. Внаслідок такої емісії лише частина випуску банкнот в обіг задовольняє потреби товарообороту, а інша частина здатна створювати надлишкову масу грошей, механізм вилучення якої нині втрачено.
      Чек - встановленої форми грошовий документ, який містить безумовний наказ власника рахунку (чекодавця) у кредитному закладі про виплату тримачеві чека вказаної суми.
В Україні  ще не створено достатніх умов для  використання як вексельних, так і чекових розрахунків, що підриває базові основи стабільного функціонування товарних грошей.
      Депозитні гроші - різновид кредитних грошей, що не мають речового виразу та існують лише у вигляді записів на рахунках у банках.
      Дебетові картки - це сучасні платіжні інструменти, які випускаються фінансово-кредитними установами. Дебетові картки надають власникові депозитного вкладу оперативну можливість здійснювати трансакційні операції з власного банківського рахунку та користуватися іншими послугами. Дебетові картки використовують також замість карток для банкоматів.
      Електронні гроші - умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками за допомогою електронної системи банківських послуг.
      Кредитна картка - іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, що видається вкладникові банку для безготівкової оплати придбаних ним товарів чи послуг. Умовою отримання кредитної картки є платоспроможність клієнта.  

    2. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот. 
     

      Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється  на безготівковий і готівковий.
      Грошовий  обіг, фіскально-бюджетний та кредитний  обороти як складові сукупного грошового  обороту тісно взаємозв'язані, внутрішньо переплітаються і доповнюють один одного в забезпеченні цілей розширеного відтворення. Водночас вони - самостійні явища, зі своїм особливим механізмом регулювання і специфічними можливостями впливу на процес відтворення.
      Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства. 
 Якщо абстрагуватися від відтворювального аспекту, то грошовий оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу між окремими його суб'єктами. Це, зокрема, переміщення грошей між:

    окремими підприємствами та організаціями;
    підприємствами та організаціями і населенням;
    окремими фізичними особами;
    комерційними банками і підприємствами та організаціями;
    комерційними банками і населенням;
    окремими комерційними банками;
    комерційними банками і центральним банком;
    небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями та установами - з іншого;
    небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;
    окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного  призначення. 
     
    На кожній із цих ділянок можуть мати місце зустрічні грошові вимоги між суб'єктами обороту, що створює можливість їх взаємного погашення (заліку). Залік зменшує обсяг грошового обороту і потребу в реальних грошах для його обслуговування. 
    Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і використання грошового обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грошових потоків, як і непрохідних меж між окремими потоками грошей.

      Грошовий  оборот забезпечується певною масою  грошей, величина якої є важливою характеристикою  стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить - на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. 
 До грошової маси включають не тільки всі готівкові знаки, а й депозитні гроші - спочатку короткострокового характеру, а згодом і довгострокового. Більше того, окремі сучасні економісти та центральні банки до грошової маси відносять будь-які активи, котрим властива певна ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо). Це зумовлено головним чином неоднозначними, суто емпіричними підходами до визначення самої сутності грошей, яка може змінюватися залежно від цілей аналізу і використання певного елемента грошового обороту. Отже, і в саму грошову масу вони можуть включатися чи виключатися з неї відповідно до конкретної ситуації.

      Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг  у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру  та динаміку руху. З точки зору якісної  характеристики грошової маси важливе  значення має її структура, а з погляду практики її регулювання - динаміка руху обсягу та структури. 
 У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями: 
1. за ступенем "готовності" окремих елементів до оборотності, тобто за   ступенем їх ліквідності;

2. за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
3. за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
4. за територіальним розміщенням та ін. 

    3. Пропозиція грошей. 

      Суть  пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. Пропозиція їх є явищем залишку.
      На  рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом  на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу.
      На  макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією 
грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту - як скорочення пропозиції грошей. 
Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропозиції грошей надає останній характеру екзогенного явища, рух якого визначається не внутрішньо економічними процесами чи мотивацією самих економічних суб'єктів, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності.

Визнання  попиту на гроші об'єктивною межею  для пропозиції грошей, а самої  пропозиції - результатом діяльності банків може створити враження, що завданням  монетарної політики банківської системи  є суто технічне "підтягування" грошової маси до попиту на гроші при зміні його обсягу. Проте це лише поверхове, загальне враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім рішень центрального банку, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з визначеними цілями, відхиляючи її від попиту на гроші. Тому кожний із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей. 
Щоб спростити аналіз цих чинників, запишемо пропозицію грошей у вигляді такої формули:

М1 = m Мб ,
де М1 - пропозиція грошей у вигляді готівки  поза банками та депозитів на поточних рахунках;
m - коефіцієнт  грошово-кредитного мультиплікатора;
Мб - грошова  база.
      Зміна пропозиції грошей (М1) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грошової бази та на коефіцієнт мультиплікатора. 
Оскільки грошова база (Мб) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку - операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. Усі вони здійснюються за його рішеннями, тому й зміна пропозиції грошей у розмірах, адекватних зміні грошової бази, є функцією центрального банку. 
Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників. Це робить управління пропозицією грошей досить складним завданням. Щоб вивести пропозицію грошей на запланований рівень, не досить відповідно відрегулювати грошову базу. Для цього треба ще й забезпечити відповідне мультиплікативне зростання депозитів під впливом усіх перелічених вище чинників.
 

ВИСНОВОК 

      Гроші – це все те, що може бути використане як засіб платежу, оплата боргу, що не втрачає своєї цінності при поділі і може накопичуватись. Інакше кажучи, гроші – це загальна одиниця вартості товарів чи послуг. Гроші можуть класифікуватись за грошовими системами (метало-грошового обігу і паперово-кредитного грошового обігу), за концепціями (раціоналістична, еволюційна, функціональна), за способами розрахунку (готівкові, безготівкові), тощо. Гроші не є товаром, а є кінцевою продукцією, що постійно виробляється як результат витрат суспільного часу.  
Основними функціями грошей (за Марксом) є міра вартості, засіб обігу, , засіб утворення скарбів, засіб платежу, світові гроші. Кожна з цих функцій може бути розкрита через дрібніші функції (під функції) та інтегрована в загальніші. У процесі ж товарно-грошового обігу виникають різні представники грошей, що реалізують якусь конкретну функцію або їх комбінації.  
Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості. Саме тому у нашій державі для визначення вартості того чи іншого товару або послуги використовують долар США (у НБУ розрахунки ведуться в ЕКЮ). Я вважаю, що це – не нормальне явище, хоча усвідомлюю те, що поки інакше чинити неможливо через високу ступінь залежності України від наданих кредитів та нестабільність курсу національної грошової одиниці. На сьогодні, на мою думку, найнадійнішим виразником багатства залишається золото. Це відбувається тому, що ціна золота в основних валютах на всіх фондових біржах світу, практично однакова
. 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
,
      Завдання № 1
      АТ  «Зоря» уклала договір на відкриття  депозитних рахунків комерційними банками  А і Б. обидва рахунки відкриті на суму 2,6 млн. грн., строком на 5 років, з виплатою річного відсотку у розмірі 9 5 %. При цьому банк А нараховує складні відсотки щоквартально, а банк Б – щомісячно. Яку суму отримає АТ «Зоря» по закінченню договору по кожному рахунку?
      Розв’язання:
      За  допомогою формули, нарахування складного відсотка, розрахуємо суму отримання АТ після по закінченню договору по кожному банку:
Банк  А :  

Банк  Б:
      По  закінченню договору в банку А  сума складає 4,057 млн. грн., а в банку  Б 4,071 млн. грн., саме тому вигідніше покласти гроші в банк Б с помісячним нарахуванням відсотків.
Завдання  № 2.
      Кількість грошей в обороті 13 млрд. грн.;реальний національний продукт на початок  року 85 млрд. грн..; річна інфляція 22 %.
    Визначити (на підставі рівняння обміну) на кінець року:
    реальний і номінальний національний продукт.
    кількість грошей за умови збільшення швидкості  обертання грошей у 2,5 раз до річної інфляції 22%;
   Фізична кількість вироблених за рік товарів  і послуг залишилася незмінною.
Розв’язання:
    Реальний національний продукт на кінець року не зміниться, оскільки фізична кількість вироблених товарів і послуг залишилася без змін, і буде дорівнювати  85 млрд. грн..
      Номінальний національний продукт на кінець року буде дорівнювати реальному скоригованому на рівень інфляції:
   
млрд. грн.

   

    2) Спочатку, використовуючи  вище приведену формулу, розрахуємо  швидкість обігу грошей на  початок, а потім з врахуванням  рівня інфляції і збільшення  швидкості обігу грошей, визначимо грошову масу на кінець року.
    Швидкість обертання  грошей: 
    = 0,55

    Визначаємо  грошову масу на кінець року:
     млрд.. грн.
     

    Завдання  № 3
      У країні за визначений період було вироблено  товару народного споживання  в кількості 600 тис. одиниць, вартість 1 шт. товару рівняється
8 грн.; комбайнів 0,8 тис одиниць  вартістю 3700 грн.; двигунів 1,6 тис. одиниць вартістю 160 грн.; і інших товарів у загальній кількості 4700 тис. одиниці ціною одиниці товару 16 грн. 
      Середнє число оборотів грошової маси 30 оборотів за рік.
      Визначити кількість грошей, що повинні бути в обороті.
Розв’язання:
За допомогою  формули рівняння     MV = PY, де
   
Грошову масу визначаємо  за формулою:
= .
В обороті  повинно бути 2773,87 грн. 

Завдання  №4
      Кількість позначених грошей в обороті 2 млрд. грн., швидкість обороту грошей 7 оборотів, кількість товарів 5,0 одиниць. Сума банківських депозитів 9 млрд. грн., а швидкість депозитно-чекового обороту 3 оберти.
        Визначити (на основі рівняння обміну): середньозважений рівень цін, середньозважений рівень цін з урахуванням банківських депозитів.
Розв’язання:
      Формула рівняння обміну: MV = PQ;
Середнє зважений рівень знаходимо за формулою:
.
Середньозважений  рівень цін з урахуванням банківських  депозитів:
.
Завдання  № 5
      Маса  грошей що знаходиться в обороті 11 млрд. грн., фізичний обсяг товарів  і послуг, що реалізуються 2 одиниці, середньозважений рівень цін дорівнює 7,сума банківських депозитів 5,5, швидкість депозитно-чекового обороту 3 оберти. 
      Визначити швидкість обороту грошей,  середньозважений рівень цін з урахуванням банківських  депозитів.
        За допомогою формули рівняння  обміну знаходимо швидкість обороту грошей: MV = PQ;
      Cсередньозважений рівень цін з урахуванням банківських депозитів:
  
Завдання  №6.
      На  основі приведеної таблиці визначити  розмір грошових агрегатів 
Дані в таблиці приведені за 1999 р.

Показники Млрд. грн.
1. Готівка  поза банками. 7
2. Внески  фіз. осіб у банках до запитання. 17,5
3. Грошові  кошти на розрахункових рахунках. 11,5
4. Строкові  депозити юр. осіб у ком. банках. 20
5. Облігації  державної позики. 15
6. Валютні депозити. 20
7. Депозитні  сертифікати банків. 15
8. Строкові  вклади фіз. осіб у банках 10
 
      Для рішення завдання розміщаємо різні  форми грошей по ступеню їх ліквідності, а також визначимо питому вагу кожного агрегату в загальній масі.
      При вирішені завдання будемо виходити з  того, що
Агрегат відображає масу готівки, яка перебуває поза банками,
    Готівка поза банками = 7 млрд. грн..
Агрегат включає гроші в агрегаті плюс вклади в банках , які можуть бути використані власниками негайно, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на поточних рахунках до запитання.
    Внески фіз. осіб у банках до запитання = 17,2 млрд. грн..
    Грошові кошти на розрахункових рахунках = 11,5 млрд. грн.
    Готівка поза банками = 7 млрд. грн..
Розмір  грошового агрегату  = 17,2+11,5+7=36 млрд. грн..
      Агрегат включає гроші в агрегаті плюс кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках.
    Строкові депозити юр. осіб у ком. Банках = 20 млрд. грн.
    Валютні депозити = 20 млрд. грн.
    Депозитні сертифікати банків = 15 млрд. грн.
    Строкові вклади фіз. осіб у банках = 10 млрд. грн.
Розмір  грошового агрегату = 20 + 20 + 15 + 10 + 36 = 101 млрд. грн.
Агрегат включає гроші в агрегаті плюс кошти на вкладах за трастовими операціями банків.
    Облігації державної позики = 15 млрд. грн.
Розмір  грошового агрегату = 15 + 101 = 116 млрд. грн..
 
Завдання  №7
      До  проведення девальвації курс гривні до долара США склав 3,19грн., після  проведення 3,5 грн.. До проведення ревальвації курс гривні до долара США склав 2,97 грн., після проведення 2,4 грн..
      Визначити процент девальвації і ревальвації  гривні.
Рішення:
  Для визначення проценту необхідно від фактично отриманого курсу, відняти базовий курс і поділити на базовий курс. Отриманий результат помножити на 100%.
    Процент девальвації гривні                    
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.