На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


отчет по практике Отчет по практике в ООО"Деликатес"

Информация:

Тип работы: отчет по практике. Добавлен: 10.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 19. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ВСТУП 
 

     Із  вступом вітчизняної економіки  в ринкову стадію свого розвитку змінились форми ведення господарської  діяльності. Господарюючому суб’єкту надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних  інтересів, виборі способів організації  виробництва, збуту продукції.
     Об’єктом  дослідження є ТОВ «Делікатес».
     Завдання  виробничої практики полягає в наступному:
     - ознайомитись із організацією  ТОВ «Делікатес», його структурою, технологією та функціями основних виробничих та управлінських підрозділів, і на підставі цього скласти стислу техніко-економічну характеристику підприємства;
     - вивчити організацію бухгалтерського  обліку ТОВ «Делікатес», структуру відділу бухгалтерії, застосовану на підприємстві форму бухгалтерського обліку;
     - ознайомитись із змістом Наказу про облікову політику, Положення про бухгалтерію та інших внутрішніх нормативних документів, які регулюють організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;
     - вивчити організацію первинного  обліку витрат;
     - вивчити організацію аналітичного  обліку витрат, виділити особливості організації аналітичного обліку;
     - вивчити організацію синтетичного  обліку витрат;
     - зібрати необхідні матеріали  для виконання курсових робіт. 

 

      1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА  ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ  ВИДАТКІВ 
 

     Бухгалтерія ТОВ «Делікатес» є самостійним структурним підрозділом підприємства і підкорюється безпосередньо генеральному директору підприємства. У своїй діяльності бухгалтерія керується положенням про бухгалтерський облік і звітність в Україні. Положення визначає порядок організації і ведення бухгалтерського обліку, складання і представлення бухгалтерської звітності, а також взаємовідношення з цих питань організацій. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства. Структуру і штат бухгалтерії затверджує голова підприємства з урахуванням об’ємів роботи і особливостей виробництва.
     Основними завданнями бухгалтерії є:
     - організація обліку фінансово-господарської  діяльності підприємства;
     - здійснення контролю за збереженням  власності, правильним витрачанням грошових коштів і матеріальних цінностей, дотриманням строго режиму економії і господарського розрахунку;
     - організація обліку основних  фондів, сировини, матеріалів, грошових  коштів і інших цінностей підприємства, витрат обігу, складання балансів і бухгалтерської звітності.
     Всю повноту відповідальності за якість і своєчасність покладених на відділ завдань і функцій несе головний бухгалтер. Ступінь відповідності  інших працівників встановлюється посадовими інструкціями.
     Існування підприємства в умовах ринкової економіки вимагає прийняття економічних рішень, які можна виважено прийняти тільки на основі надійної та достовірної інформації, отримання якої забезпечує бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства.
     Облікова  політика на ТОВ «Делікатес» здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. Облікова політика застосовується таким чином, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону і кожному конкретному П(С)БО. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам державної статистики. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться автоматизовано з використанням програми «1С: Підприємство».
     Що  стосується облікового персоналу то вони мають достатню кваліфікацію. На звітний період була визначена  облікова політика з 03.01.2011 Наказ № 1.
     Бухгалтерія на ТОВ «Делікатес» є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується головному бухгалтеру.
     Структуру і штат бухгалтерії затверджує генеральний  директор підприємства у відповідності  з типовими структурами апарату  управління і нормативами чисельності  спеціалістів та службовців з врахуванням  об’ємів роботи за погодженням з головним бухгалтером.
     Функціональні обов’язки персоналу бухгалтерії:
    Достовірна і раціональна організація бухгалтерського обліку, відповідність вимогам оперативного керівництва підприємства, суворе дотримання встановлених правил ведення обліку.
    Запровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку на основі широкого використання обчислювальної техніки.
    Організація обліку основних засобів та інших цінностей підприємства, витрат обертання виконання кошторисів витрат.
    Організація розрахунків по зарплаті з працівниками підприємства.
    Складання балансу, бухгалтерської та фінансової звітності.
    Своєчасне нарахування і контроль своєчасності перерахування податків та платежів в державний бюджет.
    Забезпечення документального відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зв’язаних з рухом грошових засобів, нарахування податків та платежів в державний бюджет.
    Здійснення контролю за своєчасним проведенням інвентаризації грошових засобів, товарно-матеріальних цінностей .
    Складання бухгалтерської статистичної та податкової звітності на основі достовірних первинних документів і відповідальних бухгалтерських записів, своєчасне представлення іі відповідним органам.
    Здійснення економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства по даних бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарчих резервів, ліквідації втрат і невиробничих витрат.
    Участь в розробці раціональної планової та облікової документації.
    Застосування затверджених в установчому порядку типових уніфікованих форм первинної облікової документації, суворе дотримання порядку оформлення цієї документації.
    Забезпечення суворого дотримання касової і розрахункової дисципліни, дотримання порядку виписки чеків, чекових книжок.
    Забезпечення зберігання бухгалтерських документів та бухгалтерського архіву у встановленому порядку.
    Здійснення контролю за правильним і своєчасним оформленням приймання і витрачання матеріалів, палива, товарів та інших цінностей, за своєчасне пред’явлення претензій до постачальників, своєчасним стягненням дебіторської і погашення кредиторської заборгованості, правильним витраченням фонду оплати праці, нарахуванням і видачею всіх видів премій, винагород та допомог, дотриманням встановлених штатів, посадових окладів, кошторисів та інших витрат, а також дотриманням платіжної і фінансової дисципліни, обґрунтованим і законним списанням з бухгалтерського балансу недостач, втрат, дебіторської заборгованості, правильним своєчасним проведенням і оформленням у встановленому порядку переоцінки товарно-матеріальних цінностей.
     Торгівля  – це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.
     Товар – це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.
     Торгова діяльність – це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері.
     Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею.
     Роздрібна торгівля здійснюється через магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торгові комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (палатки, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві – населенню.
     Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.
     Ціна  товару складається:
     - в оптовій торгівлі – з оптової ціни промислового підприємства (як сформована із собівартості та прибутку підприємства) та оптово-збутової націнки;
     - в роздрібній торгівлі – з ціни оптової торгівлі (або підприємства) і торгової націнки.
     Непрямі податки (ПДВ, акцизний збір) розраховуються понад визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У в роздрібній торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Розмір націнки торгові підприємства визначають самостійно, виходячи зі стану ринку.
     Розрахунки  з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій  формі, в роздрібній – виручка надходить готівкою в каси торгового підприємства.
     Згідно  із законодавством підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснювати розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
     Реєстратор  розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
     РРО повинні бути зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку. Дозволяється застосовувати тільки ті РРО, які включені до Державного реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. затверджено вимоги до реалізації фіскальних функцій РРО.
     У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки. Передбачено штрафні санкції за невикористання РРО.
     Без РРО можуть здійснюватись пересувна торгівля, роздрібна торгівля на ринках (крім кіосків, магазинів тощо), торгівля газетами, журналами на підприємствах поштового зв'язку, якщо обсяг їх в асортименті перевищує 50%, продаж транспортних квитків у кіосках і салонах транспортних засобів, продаж страв безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів тощо.
     Торгова діяльність повинна здійснюватись  із дотриманням встановлених вимог  зокрема:
     - забезпечення прав споживачів;
     - наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів, тощо;
     - дотримання санітарних вимог;
     - наявність контрольних вагів та інших засобів вимірювальної техніки;
     - дотримання термінів зберігання товарів;
     - дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами МЗЕЗторгу;
     - при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.
     Бухгалтерський  облік у торгівлі, як і в інших  галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами  бухгалтерського обліку.
     Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:
     1 У торгівлі немає витрат, пов'язаних  з виробництвом продукції, але  є витрати, пов'язані зі зберіганням  та реалізацією товарів. Ці  витрати називаються витратами  обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».
     2. Торгові підприємства закупають  товари за купівельними цінами, а продають дорожче – за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або за продажними. В роздрібній торгівлі товари обліковують за купівельними цінами або за цінами продажу (П(С)БО 9), якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це зумовлено великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну і продажну ціну кожних реалізованих 300 г товару недоцільно і трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торгова націнка (кредит рахунку 285 «Торгова націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. В кінці місяця розраховується середня величина торгових націнок в продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.
     3. Фінансовий результат від реалізації  товарів у торгівлі визначають  як різницю між цінами продажу  без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.
     Специфічні  рахунки для обліку в торгівлі:
     28 «Товари» (з відповідними субрахунками); 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 702 «Дохід від реалізації товарів»;
     92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» – для обліку витрат обігу.
     Схема обліку в торгівлі в цілому не дуже відрізняється від схеми обліку на промислових підприємствах. Основна  відмінність полягає у відсутності рахунку 23 «Виробництво», немає витрат на виробництво і списання їх на рахунок 26 «Готова продукція».
     Оподаткування і податковий облік у торгівлі здійснюються згідно із законодавством.
     Щодо  основних ділянок бухгалтерського  обліку, то облік суттєво не відрізняється від обліку в промисловості:
     - облік грошових коштів ведеться згідно з постановами правління НБУ; особливістю є обов'язковість застосування РРО при розрахунках готівкою і можливість здавання виручки до банку торговим підприємствам, які здійснюють торгівлю вночі, вранці наступного дня;
     - облік оплати праці, фінансова звітність, облік розрахункових операцій, облік капіталу, необоротних активів тощо суттєво не відрізняється від інших галузей;
     - торгові підприємства витрачають досить значні кошти на рекламу, зокрема, на рекламування товарів у вітринах.
 

      2. ПЕРВИННИЙ ОБЛІК ВИТРАТ 
 

     Бухгалтерський  облік здійснює суцільне й безперервне  спостереження за господарськими процесами  і відображає його в документах, які складають на кожну господарську операцію.
     Будь-яка  господарська діяльність відображається в бухгалтерському обліку способом суцільного і безперервного документування всіх господарських операцій, які  здійснюють на підприємстві. Закон  України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначають порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку та вимоги щодо складання документів. Відображення об’єктів обліку у первинних бухгалтерських документах називається документацією.
     Документ  – це безперечне письмове свідчення  про здійснення господарської операції або письмове розпорядження на право  її здійснення.
     Бухгалтерський  документ – це документ певної форми  і змісту, що містить інформацію про господарську операцію та юридично підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення.
     Первинний документ – це документ, який складено безпосередньо в процесі ведення  господарської операції або відразу  після її завершення.
     Дані  первинних бухгалтерських документів є основою первинної облікової  інформації, а первинна документація – першим етапом облікового процесу.
     Зведений  обліковий документ – це документ, складений на підставі декількох  первинних документів для використання їх для контролю та впорядкування оброблення даних.
     Первинні  та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
     - назву документа (форми);
     - дату і місце складання; 
     - назву підприємства, від імені якого складено документ;
     - зміст та обсяг господарської  операції, одиницю виміру господарської  операції;
     - посади осіб, відповідальних за  здійснення господарської операції  та правильність її оформлення;
     - особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
     Залежно від характеру операцій і технології опрацювання облікової інформації до первинних документів можуть бути внесені й інші додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу одержувача, тощо.
     Документи складаються на бланках типових  форм, затверджених Державним комітетом  статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Головною складовою документа є інформація. Інформація може бути недокументальною – не закріпленою, та документальною – закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.
     Матеріальний  об’єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та передачі інформації, називають матеріальним носієм або носієм інформації. 

 

      3. АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ВИТРАТ 
 

     Процес  виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
     Витрати – це зменшення економічних вигод  у вигляді вибуття активів  або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
     Якщо  хоча б одна з умов визначення активів  не використовується, актив не визначається, а витрати з придбання цього  активу списуються у поточному періоді  на «Інші операційні витрати». Списані активи обліковуютя на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи».
     Із  зменшенням активів виникають такі витрати:
     - списання матеріалів на виробництво  продукції, для ремонту основних  засобів, на адміністративні цілі;
     - нарахування амортизації;
     - списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними ;
     - втрати від знецінення запасів;
     - нестачі запасів, (сировини, комплектуючих  виробів, готової продукції, товарів);
     - нарахування резерву сумнівних  боргів або списання дебіторської  заборгованості, яка не може бути сплачена;
     - благодійні внески;
     - належні до сплати або сплачені  штрафи, пені, неустойки.
     Зобов’язання, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.
     До  витрат, що збільшують зобов’язання належать такі нарахування:
     - заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в  трудових відносинах;
     - податків, зборів, обов’язкових платежів;
     - відрахування на обов’язкове і добровільне страхування;
     - орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;
     - послуг сторонніх організацій  (юридичних, аудиторських, консультаційних,  медичних).
     До  витрат, згідно з П(С)БО № 1 та П(С)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротніх активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.
     Для обліку витрат ТОВ «Делікатес» використовуються рахунки 8 і 9 класу.
     З метою бухгалтерського обліку, аналізу  та планування витрати підприємства об’єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.
     Розрізняють такі види діяльності:
     Операційна  діяльність підприємства – це основна  діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції (робіт, послуг), або реалізованої продукції (товарів, послуг), що є визначною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.
     Інвестиційна  діяльність підприємства пов’язана  з придбанням та реалізацією нематеріальних активів, фінансових інвестицій, які  не є складовою еквівалентів грошових коштів.
     
    Рис. 3.1 – Класифікація витрат 

     Фінансова діяльність підприємства – це діяльність, яка призводить до змін розміру і  складу власного і позичкового капіталу підприємства.
     Надзвичйна  діяльність підприємства – операції або події, які відрізняються  від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Прикладами надзвичайної діяльності слід вважати стихійне лихо (землетрус, повінь, тощо).
     Витрати, які пов’язані з основною операційною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління, збут та інше.
     Види  витрат визначаються виходячи з економічного змісту , що міститься в кожному  елеметі витрат. Види витрат є базою  для формування калькуляційних статей витрат.
     Усі витрати підприємства згідно з П(С)БО № 16 «Витрати», поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.
     Виробничі витрати – витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати. Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі (накладні) витрати.
     За  способом включення до собівартості продукції виробничі витрати  поділяються на прямі і непрямі.
     Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собіартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів.
     Непрямі витрати, як правило, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому вони прямо до собівартості тієї або іншої продукції не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції. До них відносяться загальновиробничі витрати.
     Витрати відображаються в бухгалтерському  обліку одночасно зі зменшенням активів  або збільшенням зобов’язань.
     Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
     Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
     Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
     Якщо  актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
     Не  визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
     - Платежі за договорами комісії,  агентськими угодами та іншими  аналогічними договорами на користь  комітента, принципала тощо.
     - Попередня (авансова) оплата запасів,  робіт, послуг.
     - Погашення одержаних позик.
     - Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
     - Витрати, які відображаються зменшенням  власного капіталу відповідно  до положень (стандартів) бухгалтерського  обліку.
     Собівартість  реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
     Собівартість  реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
     До  виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
    - прямі  матеріальні витрати;
    - прямі  витрати на оплату праці;
    - інші  прямі витрати;
    - загально-виробничі витрати.
     Перелік і склад статей калькулювання  виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
     До  складу прямих матеріальних витрат включається  вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
     До  складу прямих витрат на оплату праці  включаються заробітна плата  та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
     До  складу інших прямих витрат включаються  всі інші виробничі витрати, які  можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержана від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.
     Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.
     У примітках до фінансової звітності  наводиться інформація про:
     - склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати;
     - склад і суму доходів і втрат  за кожною надзвичайною подією;
     - склад і суму витрат, які не  включені до статей витрат  Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).
     Рахунки класу «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності і витрати на запобігання надзвичайним подіям або ліквідацію їх наслідків. Тому новим Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку витрат у різних видах діяльності.
     По  дебету рахунків цього класу відображаються суми витрат, по кредиту – списання сум витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».
     Рахунок 90 «Собівартість реалізації» - це рахунок обліку витрат, на якому збирається інформація про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Він має такі субрахунки:
     901 «Собівартість реалізованої продукції»;
     902 «Собівартість реалізованих товарів»;
     903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
     По  дебету рахунка 90 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт і послуг; фактична собівартість реалізованих товарів, тобто без торгових націнок, а по кредиту списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
     Рахунок 90 кореспондує по дебету:
     Д-т 90 К-т 23 «Виробництво»
     К-т 21 «Тварини на відгодівлі»
     К-т 26 «Готова продукція»
     К-т 27 «Продукція с/г виробництва»
     К-т 28 «Товари»
     К-т 91 «Загальновиробничі витрати».
     Рахунок 90 кореспондує по кредиту:
     Д-т 79 «Фінансові результати» К-т 90
     Необхідно відзначити, що адміністративні витрати, витрати на збут і інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової і  реалізованої продукції, тому для узагальнення інформації про такі витрати застосовуються такі рахунки обліку витрат звітного періоду:
     - рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»;
     - рахунок 92 «Адміністративні витрати»;
     - рахунок 93 «Витрати на збут»;
     - рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».
     Тут слід відзначити:
     а) рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» не застосовується підприємствами торгівлі. Аналітичний облік ведеться підприємством за місцями виникнення і статтями (видами витрат).
     По  дебету цього рахунка всіма іншими підприємствами відображаються суми визнаних витрат, по кредиту – щомісяця за певним розділом списання на рахунок 23 «Виробництво» і рахунок 90 «Собівартість». Аналітичний облік ведеться за місяцями виникнення, за статтями витрат.
     Рахунок 91 кореспондує по дебету:
     Д-т 91 К-т 13 «Знос необоротних активів»
     К-т 20 «Виробничі запаси»
     К-т 22 «МШП»
     К-т 30 «Каса»
     К-т 31 «Рахунки у банках»
     К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
     К-т 39 «Витрати майбутніх періодів»
     К-т 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
     К-т 50 «Довгострокові позики, кредити»
     К-т 60 «Короткострокові кредити»
     К-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
     К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
     К-т 65 «Розрахунки зі страхування»
     К-т 66 «Розрахунки з оплати праці»
     К-т 68 «Розрахунки за іншими операціями»
     К-т 80 «Матеріальні витрати»
     К-т 81 «Витрати на оплату праці»
     К-т 82 «Відрахування на соціальні заходи»
     К-т 83 «Амортизація»
     К-т 84 «Інші операційні витрати»;
     б) аналітичний облік по рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» ведеться підприємством за статтями витрат.
     По  дебету рахунка 92 «Адміністративні витрати» відображаються суми визнаних адміністративних витрат, по кредиту – списання цих витрат на рахунок 79 «Фінансові результати». До загальногосподарських витрат відносяться витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних фондів, інших нематеріальних оборотних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, суми податків, зборів (обов’язкових платежів).
     Рахунок 92 кореспондує по дебету:
     Д-т 92 К-т 13 «Знос необоротних активів»
     К-т 20 «Виробничі запаси»
     К-т 22 «МШП»
     К-т 26 «Готова продукція»
     К-т 27 «Продукція с/г виробництва»
     К-т 28 «Товари»
     К-т 30 «Каса»
     К-т 31 «Рахунки у банках»
     К-т 33 «Інші засоби».
     Рахунок 92 кореспондує по кредиту:
     Д-т 79 «Фінансові результати» К-т 92.
     Рахунок 93 «Витрати на збут» призначений для ведення обліку витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг. До витрат на збут відносяться витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг і рекламу, витрати на оплату праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт і утримання основних фондів, інші матеріальні витрати необоротних активів, які використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.
     Рахунок 93 кореспондує по дебету:
     Д-т 93 К-т 13 «Знос необоротних активів»
     К-т 20 «Виробничі запаси»
     К-т 22 «МШП»
     К-т 25 «Напівфабрикати»
     К-т 26 «Готова продукція»
     К-т 27 «Продукція с/г виробництва»
     К-т 28 «Товари»
     К-т 30 «Каса»
     К-т 31 «Рахунки у банку»
     К-т 33 «Інші засоби»
     К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
     К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
     К-т 38 «Резерв сумнівних боргів»
     К-т 39 «Витрати майбутніх періодів»
     К-т 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
     К-т 50 «Довгострокові кредити»
     К-т 60 «Короткострокові кредити»
     К-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
     К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
     К-т 65 «Розрахунки зі страхування»
     К-т 66 «Розрахунки з оплати праці»
     К-т 68 «Розрахунки за іншими операціями»
     К-т 80 «Матеріальні витрати»
     К-т 81 «Витрати на оплату праці»
     К-т 82 «Відрахування на соціальні заходи»
     К-т 83 «Амортизація»
     К-т 84 «Інші операційні витрати».
     Рахунок 93 кореспондує по кредиту:
     Д-т 79 «Фінансові результати» К-т 93
     Рахунок 93 відображається в рядку 080 Звіту  про фінансову діяльність, форма 2;
     в) Рахунок 94 «Інші витрати операційної  діяльності» має затверджені  субрахунки:
     941 «Витрати на дослідження і розробки»;
     942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти»;
     943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»;
     944 «Сумнівні і безнадійні борги»;
     945 «Втрати від операційної курсової різниці»;
     946 «Втрати від знецінення запасів»;
     947 «Недостачі і втрати від псування цінностей»;
     948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».
     На  кожному з цих субрахунків  провадиться облік тих витрат, назві яких він відповідає. На субрахунку 941 провадиться облік витрат, пов’язаних з дослідженнями і розробками, що їх здійснює підприємство. Цьому відповідає П(С) БО 8 «Нематеріальні активи».
     На  субрахунку 942 відображається балансова  вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації.
     На  субрахунку 943 провадиться облік  собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів).
     На  субрахунку 944 узагальнюється інформація про нарахування резерву сумнівних  боргів на заборгованість за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги і сума списання поточної дебіторської заборгованості, яка визнана безнадійною і виникнення якої не було пов’язане з реалізацією продукції, товарів, робіт і послуг.
     На  субрахунку 945 провадиться облік  втрат за активами і зобов’язаннями операційної діяльності підприємства зі зміною курсу гривні до іноземної валюти.
     На  субрахунку 946 провадиться облік  витрат, пов’язаних із знеціненням (уціненням) запасів, згідно з П(С)БО 9 «Запаси».
     На  субрахунку 947 провадиться облік недостач коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, які виявлені у процесі заготівлі, переробки, зберігання і реалізації, якщо під час встановлення недостачі винного не встановлено. Одночасно зі списанням цінностей, якщо винні в утворенні недостачі не встановлені, на витрати балансова вартість списаного активу відноситься на надбалансовий рахунок 07 «Списані активи».
     На  субрахунку 948 провадиться облік  визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства  й умов договорів.
     На  субрахунку 949 відображається інформація про витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших  субрахунках рахунка 94, такі як витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних установ, будинків відпочинку, санаторіїв та інших організацій оздоровчого і культурного призначення.
     По  дебету субрахунків рахунка 94 відображаються визнані витрати, по кредиту субрахунків  рахунка 94 – списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
     Рахунок 94 кореспондує по дебету:
     Д-т 94 К-т 10 «Основні кошти»
     К-т 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
     К-т 12 «Нематеріальні активи»
     К-т 13 «Знос необоротних активів»
     К-т 20 «Виробничі запаси»
     К-т 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі»
     К-т 22 «МШП»
     К-т 24 «Брак у виробництві»
     К-т 25 «Напівфабрикати»
     К-т 26 «Готова продукція»
     К-т 27 «Продукція с/г виробництва»
     К-т 28 «Товари»
     К-т 30 «Каса»
     К-т 31 «Рахунки у банках»
     К-т 33 «Інші засоби»
     К-т 34 «Короткострокові векселі отримані»
     К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
     К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами»
     К-т 38 «Резерв сумнівних боргів»
     К-т 39 «Витрати майбутніх періодів»
     К-т 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
     К-т 50 «Довгострокові кредити»
     К-т 52 «Довгострокові векселі видані»
     К-т 60 «Короткострокові кредити»
     К-т 62 «Короткострокові векселі видані»
     К-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
     К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
     -т  65 «Розрахунки зі страхування»
     К-т 66 «Розрахунки з оплати праці»
     К-т 68 «Розрахунки за іншими операціями»
     К-т 80 «Матеріальні витрати»
     К-т 81 «Витрати на оплату праці»
     К-т 82 «Відрахування на соціальні заходи»
     К-т 83 «Амортизація»
     К-т 84 «Інші операційні витрати»;
     г) по дебету рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, а по кредиту – щомісячне списання на рахунки 23 «Виробництво» і 90 «Собівартість реалізації» згідно з відповідним розподілом.
     Облік витрат фінансової діяльності підприємства провадиться на рахунку 95 «Фінансові витрати», що має такі затверджені субрахунки:
     951 «Відсотки за кредит»;
     952 «Інші фінансові витрати», на якому провадиться облік витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, випуском та обігом власних цінних паперів, нарахуванням відсотків за договорами кредитування, фінансового лізингу.
     На  субрахунку 951 провадиться облік  витрат, пов’язаних з нарахуванням та оплатою відсотків за користування кредитами банків.
     На  субрахунку 952 провадиться облік  витрат, пов’язаних з розміщенням позиченого капіталу, крім витрат, пов’язаних з випуском, утримуванням та обліком власних цінних паперів, нарахуванням відсотків за довгострокове кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.