На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Зуби, вражен карозним процесом. Фзико-механчн та фзико-хмчн властивост втчизняного гбридного композитного матералу Кромлайт-Z. Дослдження складу мкробної флори на поверхн реставрацй бчних зубв, виконаних фотокомпозитним матералом.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
“УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”
КАРПЕЦЬ Лідія Михайлівна
УДК 616.314-74:615.462
ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ВІДНОВЛЕННЯ ЗУБІВ ВІТЧИЗНЯНИМ КОМПОЗИТНИМ МАТЕРІАЛОМ “КРОМЛАЙТ-Z

14.01.22 - Стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академя післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Скрипніков Петро Миколайович, ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів;
кандидат медичних наук, доцент Удод Олександр Анатолійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтичної стоматології.
Захист відбудеться ___25 листопада___ 2008 року о __13:30__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” за адресою: 36024, м. Полтава, вул.Шевченка, 23.
Автореферат розісланий ____24 жовтня_______2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доктор медичних наук, професор
Дев'яткіна Т.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широка розповсюдженість карієсу зубів у дорослого населення України потребує підвищення якості стоматологічної допомоги. У стоматологічній практиці використовуються високоефективні технології реставрації зубів, які пов'язані з вдосконаленням теоретичних знань, застосуванням нових методів та сучасних фотокомпозитних матеріалів (ФКМ) (Белоклицкая Г.Ф., 2004; Борисенко А.В., Неспрядько В.П., 2004; Борисенко А.В., 2005; Дмитриева Л.А., 2006). Аналіз літератури з цієї проблеми свідчить про те, що фірми-виробники спрямовують свої зусилля на розробку декількох різновидів реставраційних матеріалів, використовуючи які лікар-стоматолог міг би досягти оптимальних результатів у кожній конкретній клінічній ситуації (Салова А.В., 2003; Юрген Манхарт, 2005).
Завдяки цьому, сучасний стоматологічний ринок представлений достатньо високоякісними реставраційними матеріалами закордонного виробництва. Однак, незважаючи на вдосконалення фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей ФКМ та адгезивних систем, технології роботи з ними, остаточно не вдалося усунути один із основних недоліків цих матеріалів - полімеризаційну усадку (Донский Г.И., Паламарчук Ю.Н., Павлюченко О.Н., 2000; Борисенко А.В., 2005; Николаев А.И., Цепов Л.М., 2007). Це, у свою чергу, може призводити до таких ускладнень, як порушення крайового прилягання, вторинного карієсу, післяопераційної чутливості або відколу матеріалу (Николишин А.К., 2001; Йоффе Е. , 2002).
Існують і широко застосовуються дві методики естетичної реставрації бічних зубів - пряма і непряма. Застосування вкладок і накладок (inlay-onlay) для реставрації бічних зубів не знайшло широкого застосування в стоматологічній практиці через високу собівартість та складність технологічного процесу (Прилуцька Я.Д., 2000; Радлінський С.В., 2004).
Пряма методика реставрації має достатньо просту технологію і низьку собівартість. Але ускладнення у вигляді порушення крайової адаптації фотополімерних матеріалів до твердих тканин бічних зубів, яке трапляється досить часто і викликане полімеризаційною усадкою, спонукає шукати нових методів вдосконалення якості композитних відновлень (Радлінський С.В. 2004).
З метою підвищення ефективності прямих методів відновлення ряд авторів пропонують застосовувати “сандвіч” - техніку (Донський Г.І. і співав., 1999; Макеева И.М., 2002; Хидербегишвили О., 2003) та постбондинг (Мандра Ю. і співав., 2002; Суржанский С.К. і співав., 2003; Ярова С.П., Донская И.Г., 2004). Однак до цього часу остаточно не визначено, наскільки ці методи відновлення прийнятні для фотокомпозитних матеріалів вітчизняного виробництва та чи ефективні ці методи відновлення бічних зубів у поєднанні з матеріалами закордонного виробництва.
Таким чином, пошук шляхів оптимізації відновлення бічних зубів прямими методами у поєднанні з вітчизняними фотокомпозитними матеріалами залишається актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти “Вивчення етіології і патогенезу особливостей клінічного перебігу, резистентності організму та обґрунтування засобів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань” (Державний реєстраційний номер 0104U002512). Автор був безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності реставрації бічних зубів шляхом оптимізації прямих методів відновлення на підставі лабораторної і клінічної оцінки вітчизняного гібридного композитного матеріалу „Кромлайт-Z”.
Завдання дослідження:
1. Визначити фізико-механічні та фізико-хімічні властивості вітчизняного гібридного композитного матеріалу „Кромлайт-Z” у лабораторних умовах.
2. Визначити крайову проникність реставрацій І та ІІ класу, виконаних матеріалом „Кромлайт-Z”, а також за методом “сандвіч”-техніки та постбондингу і вивчити ультраструктуру зони з ?єднання твердих тканин зуба з відповідними матеріалами.
3. Провести дослідження складу мікробної флори на поверхні реставрацій бічних зубів, виконаних фотокомпозитним матеріалом „Кромлайт-Z” прямими методами.
4. Провести клінічне випробування і оцінити ефективність оптимізованих прямих методів відновлення бічних зубів.
5. Впровадити у стоматологічну практику запропоновані методи відновлення зубів з використанням вітчизняного композиційного матеріалу світлового затвердіння „Кромлайт-Z”.
Об'єкт дослідження: бічні зуби, вражені каріозним процесом та відновлені композитним матеріалом „Кромлайт-Z” прямими методами, та їх оптимізація.
Предмет дослідження: фізико-механічні, фізико-хімічні властивості матеріалу „Кромлайт-Z”; крайова проникність реставрацій бічних зубів, відновлених прямими методами; крайове прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зубів за методом скануючої електронної мікроскопії; склад мікробної флори зубної бляшки на поверхні реставрацій бічних зубів; клінічне застосування реставрацій, виконаних гібридним композитним матеріалом „Кромлайт-Z” прямим, „сандвіч” - методом та методом постбондингу.
Методи дослідження: лабораторні: фізико-механічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, електронно-мікроскопічні дослідження. Загальноприйняті клінічні критерії реєстрації ефективності пломбування зубів.
Статистичні методи - для визначення вірогідності отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена мікропроникність композитних реставрацій, виконаних прямими методами (“сандвіч”-метод та метод постбондингу) із застосуванням вітчизняного композитного матеріалу „Кромлайт-Z”.
Вперше вивчена ультраструктура зони контакту композитних реставрацій, виконаних гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” прямим та “сандвіч”-методом з твердими тканинами бічних зубів.
Вперше доведено, що застосування поверхневого силанту вірогідно сприяє зменшенню кількісного складу мікрофлори на оклюзійній і пришийковій ділянках бічних зубів, запломбованих ФКМ “Кромлайт-Z”.
Вперше застосовано матеріал “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) у поєднанні із склоіономерним цементом (СІЦ) “Vitremer” (3M ESPE), текучим композитним матеріалом “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”), поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr) та доведено ефективність цих методів для відновлення бічних зубів.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і розроблено для використання в практиці охорони здоров'я України гібридний композитний матеріал “Кромлайт-Z” (патент на корисну модель “Матеріал для пломбування зубів” № 32046 від 25.04.08 р.) та методи естетичного відновлення бічних зубів із застосуванням вітчизняних композитних матеріалів “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”), “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та закордонних склоіономерного цементу “Vitremer” (3M ESPE) та поверхневого силанту “Opti Gard” (Kerr). Дані методи забезпечують збереження крайового прилягання, анатомічної форми та текстури реставрації. Простота, доступність та економічна доцільність розроблених методів реставрації зубів дозволяють рекомендувати їх для використання у клінічній практиці.
Для покращення крайового прилягання реставрацій до твердих тканин бічних зубів встановлено можливість застосування “сандвіч”-техніки із використанням “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та СІЦ “Vitremer” (3M ESPE) та композитним матеріалом “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”).
Застосування поверхневого силанту (метод постбондингу) забезпечує профілактику вторинного карієсу за рахунок зменшення мікробного обсіменіння на поверхні реставрацій.
В результаті порівняння досліджуваних методів відновлення зубів була зроблена оцінка якості виконаних робіт у найближчі та віддалені строки спостережень.
Результати досліджень висвітлюються в навчальному процесі на лекціях та на практичних заняттях лікарів-інтернів та лікарів-курсантів на кафедрі стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, Сумської філії кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором особисто проведений інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформульовано мету та завдання дослідження, створені і виконані програми експериментальних та клінічних досліджень.
Дослідження виконані за участю автора в лабораторіях Інституту прикладної фізики НАН України, м. Суми, у лабораторії кафедри патологічної анатомії Сумського державного університету, у лабораторії кафедри біофізики, інформатики і медичної апаратури Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, лабораторії науково-виробничої фірми “Кром Дентал”, м. Київ, на кафедрі стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, у бактеріологічній лабораторії Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Дисертантка безпосередньо брала участь у проведенні доклінічних випробувань.
Автором самостійно проведені попередні клінічні випробування, сформовані групи пацієнтів для досліджень матеріалу, реставрація зубів у різних групах пацієнтів, вивчено технологічні властивості матеріалу при відновленні зубів, самостійно досліджено і виявлено найбільш ефективний спосіб реставрації бічних зубів, проаналізувано найближчі та віддалені результати клінічного застосування матеріалу “Кромлайт-Z”, проведено математичну обробку та оформлено результати досліджень. Дисертанткою написані всі розділи роботи, сформульовані наукові висновки і практичні рекомендації.
Внесок автора в сумісних наукових публікаціях є приорітетним.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на обласних науково-практичних конференціях лікарів стоматологічного профілю “Важливість профілактичного напрямку в лікувально-оздоровчих закладах серед дитячого населення області. Перспективи його розвитку” (м. Суми, 21 квітня 2005р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (20-22 квітня 2005р.), обласній науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики та лікування стоматологічних захворювань” (м. Харків, 4 квітня 2007р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота” (м. Київ, 11-12 квітня 2007р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (м. Суми, 25-26 квітня 2007р.), обласній науково-практичній конференції Сумського обласного осередку Асоціації стоматологів України, присвяченій 40-річчю обласної стоматологічної поліклініки (м. Суми, 20 вересня 2007р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра”, присвяченої 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам'яті проф. Нікітіна В.О. (8-9 листопада 2007р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, із них 4 статі у наукових фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 6 тез наукових конференцій. Одержано патент на корисну модель “Матеріал для пломбування зубів” № 32046 від 25.04.08 р.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 145 сторінках друкованого тексту, складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи досліджень”, двох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 207 найменувань, з яких 166 вітчизняних та 41 іноземних. Текст ілюстрований 22 таблицями та 19 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. У процесі створення та сертифікації матеріалу було проведено разом з науково-виробничою фірмою “Кром Дентал” ряд спільних фізико-механічних та фізико-хімічних випробувань матеріалу “Кромлайт-Z”. Для дослідження фізико-механічних властивостей використовували зразки, виготовлені із розробленого гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z”. Визначення міцності на стиснення проводилось на 10 зразках матеріалу кольору А3,5 за методикою, описаною в ТУ 550 МК 19346592 001 (М.,1993). Для проведення випробувань використовували деформаційну установку МРК-1. Руйнування досліджуваних зразків проводили зі швидкістю 0,20±0,02 мм/хв.
Мікротвердість матеріалу вимірювали за методикою, наведеною в ТУ за стандартним методом Віккерса, на мікротвердометрі ПМТ-3. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу кольору А3,5.
Визначення глибини твердіння проводили за методикою описаною в ТУ, для отвердження матеріалу використовували фотополімеризатор “Люкс Дент” з інтенсивністю світлового потоку 500 мВт/см2. Експеримент проводили на 10 зразках матеріалу “Кромлайт-Z” кольору А3,5.
Величину водопоглинання вивчали за методикою, наведеною в ТУ. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу “Кромлайт-Z” відтінку А3,5.
Для проведення експериментальних досліджень крайової проникності композитних реставрацій, виконаних прямими методами відновлення, було використано 40 інтактних молярів та премолярів, видалених за ортодонтичними та хірургічними показаннями в пацієнтів віком 20-55 років. Під водяним охолодженням за допомогою алмазних борів були сформовані стандартні порожнини ІІ класу за Блеком з урахуванням зон безпеки твердих тканин зубів і рекомендацій для прямих фотополімерних реставрацій. Для оцінки крайової проникності було виділено 4 групи по 10 зразів у кожній. В І групі порожнини пломбували гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) прямим методом; у ІІ - методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та склоіономерного цементу потрійного затвердіння “Vitremer” (3M ESPE); у ІІІ - методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”); у IV - гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) і покритим поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr).
У зразках І, ІІ та IV груп застосовували бондингову систему “Унібонд” і гібридний композитний матеріал “Кромлайт-Z”, у IІІ групі - бондингову систему “Латебонд”.
Крайове прилягання до і після термоциклювання зразків досліджували на оклюзійній та пришийковій ділянках шліфів реставрацій за допомогою бінокулярного мікроскопа “Olimpus”. Оцінку ступеня крайової проникності композитних реставрацій проводили за загальноприйнятою методикою в балах (Донський Г.И., Трубка И.А., Удод А.А. 2000).
Для дослідження зони з'єднання матеріалів і твердих тканин зубів методом скануючої електронної мікроскопії використовували 21 видалений зуб за ортодонтичними та хірургічними показаннями.
Лабораторні дослідження ультраструктури зони контакту твердих тканин бічних зубів з розробленим гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) проводили за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Матеріалом для даного дослідження служили шліфи 21 зубів, відновлених прямими методами, які були поділені на 3 групи. До першої групи увійшли зуби, відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”), до другої групи - відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та СІЦ “Vitremer” (3M ESPE). Третю групу складали зуби, відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”).
Зразки вивчали в скануючому електронному мікроскопі РЕММА-102 (виробництва Сумського ОАО “СЕЛМІ” Україна) за прискорюючої напруги 20 kv і силі струму 5х10-10 А при збільшенні у 2000 разів .
Для вивчення змін адсорбції мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях обстежено 40 пацієнтів віком від 22 до 55 років. У залежності від терміну дослідження та методу реставрації були визначені чотири дослідних та одна контрольна групи, в яких мікробну флору зубної бляшки забирали з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів. У пацієнтів першої групи забирали мікробну флору зубної бляшки з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” прямим методом, через 7 діб та 2 місяці після реставраці; другої групи - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та склоіономерного цементу потрійного затвердіння “Vitremer” (3M ESPE), через 7 днів та 2 місяці після реставрації; у пацієнтів третьої групи - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу, в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча”, із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” і текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” через 7 днів та 2 місяці після реставрації; четвертої - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу у яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” з покриттям поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr), через 7 діб та 2 місяці після реставрації; п'ята група - з оклюзійної та пришийкової поверхонь інтактних бічних зубів пацієнтів попередніх груп у ті самі терміни. Забір матеріалу, його транспортування, виділення та ідентифікацію мікроорганізмів зубної бляшки проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Белозерский В.І.,1996). З метою ідентифікації мікрофлори посів здійснювали на 5 поживних середовищах: кров'яний агар, кров'яно-телуристий, середовище Сабуро, шоколадний агар, жовтково-соляний агар. Для підрахунку кількісного складу мікрофлори використовували методику Нікітіна В.О., Куцевляк В.Ф.(1990).
Для проведення клінічних досліджень була відібрана група із 141 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком 22-55 років з дефектами твердих тканин бічних зубів каріозного походження за їх згоди та за умови дотримання задовільного рівня гігієни ротової порожнини. Пацієнти з'являлися на контрольні огляди через 7 днів, 3, 6, 12 та 24 місяці. Пацієнтів, яким було виконано 263 реставрації, поділено на 4 дослідних групи. До першої групи входило 67 пацієнтів, у яких реставрацію 120 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) за прямою методикою. Друга група складалася з 21 пацієнта, яким реставрацію 37 порожнин бічних зубів проводили методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та СІЦ “Vitremer” (3M ESPE). Третя група нараховувала 20 пацієнтів, в яких реставрацію 37 порожнин бічних зубів виконували методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”). У четвертій групі, що складалася із 33 пацієнтів, реставрацію 69 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) і покривали поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr). Отвердження матеріалу проводили за методом спрямованої полімеризації.
Перед виконанням композитних реставрацій, а також протягом контрольних досліджень визначали індекс КПВ, гігієнічний індекс Федорова-Володкіної та стан прикусу.
Клінічну оцінку реставраційних робіт проводили за критеріями USPHS Ryge, що включають анатомічну форму (АФ), крайове прилягання (КП) та шорсткість поверхні (ШП), які є найбільш інформативні. Показники “А” та “В” використовували для позначення реставрацій клінічно задовільними. Показник “А” знаходився в межах позначення “чудовий”. Показник “В” - це прийнятний стан реставрації, тобто реставрація не відповідає ідеальній і згодом може потребувати заміни. Показники “С” і “D” означають неприйнятні реставрації, які повинні бути замінені.
Характеристика груп, побудова досліджень, кількість оцінених реставрацій і число спостережень представлені відповідно до переглянутого протоколу вимог до емаль/дентинних адгезивних матеріалів Ради за матеріалами Американської стоматологічної асоціації (ADA) (Чікаго, 1994 р).
Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics, STATISTICA, SPSS. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовували пакет Excel.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати лабораторних досліджень фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” показали, що середня міцність при стисненні становила 262,60±2,95 МПа за нормативного показника (ISO 4049) не менше 190 МПа. Мікротвердість матеріалу становила 650,60±2,81 МПа за нормативного показника не менше 500 МПа.
Глибина твердіння матеріалу “Кромлайт-Z”, у середньому становила 4,20±0,13 мм за нормативного показника не менше 2 мм. Середня величина водопоглинання зразків становила 22,50±0,69 мг/см (нормативний показник не більше 50 мг/см.)
Отримані абсолютні значення показників фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей композитного матеріалу “Кромлайт-Z” свідчать про те, що він відповідає ТУ 550 МК 19346592 001 93, а також Міжнародному стандарту ISO 4049 від 1988 р. і його доцільно застосовувати для відновлення бічних зубів, які виконують підвищене жувальне навантаження.
Матеріал “Кромлайт-Z” отримав Свідоцтво про Державну реєстрацію №1418/2002 (Україна) і дозволений до застосування в медичній практиці в Україні.
Результати досліджень крайової проникності реставрацій до термоциклювання показали щільне прилягання матеріалів до твердих тканин бічних зубів у 100% випадків у всіх групах. Після термоциклювання на оклюзійній поверхні зубів були отримані показники проникнення барвника: у І групі - 1,30±0,19, у ІІ - 1,20±0,17, у ІІІ - 1,10±0,15, у IV - 1,20±0,17 бала. Таким чином, крайове прилягання матеріалу “Кромлайт-Z” до твердих тканин бічних зубів в усіх чотирьох групах на оклюзійній поверхні після термічного навантаження не залежить від застосованої техніки реставрації. Це, можливо, пов'язано з тим, що сила зчеплення адгезивних систем композитних матеріалів до дентину менша, ніж до емалі, а на оклюзійній поверхні товщина емалі значно більша, ніж у пришийковій ділянці (Йоффе Е., 1996, Грютцнер А., 1998, Прилуцька Я., 2000). Отже, застосування “сандвіч”-техніки та поверхневого силанту суттєво не впливає на якість крайового прилягання композитних реставрацій на оклюзійній поверхні жувальних зубів.
У пришийкових ділянках така закономірність не зберігалася. У І групі мікропідтікання реєстрували у 80% випадків, середній показник становив 1,80±0,17 бала. Це вірогідно найгірший результат (р<0,05). Застосування “сандвіч”-методу чи поверхневого силанту покращувало щільність крайового прилягання. Пенетрацію барвника у ІІ та IV групах оцінювали на 1,30±0,19 бала, у ІІІ групі проникнення барвника становило 1,20±0,17 бала.
Це, на нашу думку, пов'язано із швидким твердінням СІЦ „Vitremer”, біосумісністю склоіономерного цементу з твердими тканинами зубів, відсутністю мікротріщин та стійкістю до вологи та висихання, а низький модуль еластичності компенсує напруження у пришийковій ділянці, тому при термічному навантаженні спостерігається щільне крайове прилягання, зокрема, у ІІ групі.
У ІІІ групі краще крайове прилягання, на нашу думку, можливе за рахунок підвищеної текучості фотокомпозитного матеріалу „Лателюкс-flow”. Матеріал щільно заповнює мікрощілини, нівелює нерівності, а також амортизує внутрішнє напруження. Отже, застосування “сандвіч”-техніки вірогідно (р<0,05) покращує крайове прилягання композитних реставрацій жувальних зубів у пришийковій ділянці.
Для дослідження зони крайового прилягання реставраційних матеріалів до твердих тканин бічних зубів та підтвердження даних, отриманих у ході дослідження крайової проникності реставрацій, було проведено вивчення ультраструктури зони контакту прямих фотополімерних реставрацій з твердими тканинами бічних зубів методом СЕМ.
У всіх дослідних групах спостерігали щільний контакт без ділянок розшарування композитного матеріалу “Кромлайт-Z” у зоні контакту емалі та реставрації і в зоні контакту дентину стінок порожнин із реставраціями. Але у зразках І групи спостерігали розшарування у ділянках дна та кутів порожнин у вигляді щілини з максимальною шириною до 11 мкм та максимальною довжиною до 350 мкм при збільшенні Ч 2000. У ІІ і ІІІ групах спостерігали зони розшарування в ділянках кутів порожнин з максимальною шириною 3,5 мкм і довжиною до 200 мкм. Таким чином, при відновленні каріозних порожнин ІІ класу методом “сандвіч”-техніки із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт Z” і текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” або СІЦ “Vitremer” покращується якість крайового прилягання матеріалів до дентину дна каріозних порожнин.
У подальшому було вивчено видовий і кількісний склад мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях бічних зуб и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.