На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Кейнс:теоря ефективного попиту

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 11.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План
    Вступ
    Дж. М. Кейнс – засновник теорії ефективного попиту
      Кейнс – видатний учений сучасності.
      Новизна економічного вчення.
      Основні положення аналізу «Загальної теорії…».
      «Рецепти» забезпечення ефективного попиту і підвищення рівня зайнятості.
      Концепція мультиплікатора.
      Загальні принципи концепції Кейнса
    Висновки
    Додатки
    Список використаних джерел
 


    І. Вступ
  Найгострішими проблемами, що постали перед Англією  в повоєнні
1920—1930-ті  роки, були масове безробіття  та недовантаження виробничих  потужностей. У проміжку між  1922—1927 рр. кількість безробітних  тут ніколи не опускалася нижче  за 1 млн. Найвищого рівня вона досягла 1932 р., коли без роботи залишилось 2829 тис. робітників, що становило 22,1 % застрахованих. Якщо 1924 р. в Уельсі безробітних серед застрахованих було 8,6 %, то в 1932 р.— 36,5 %; у Шотландії 1927 р. безробіття становило 10,6 %, а в 1932 р.— 27,7 %. «Нужденна людина не є вільною» — гасло того дня. А це вже не капіталістична ідеологія. Втручання держави в економіку — характерна риса цього часу для Європи та США, поряд з націоналізацією та корпоратизацією. Наближається «змішана економіка».
  Англійські  уряди, у тому числі лейбористський, 1924 р. працювали під гаслом «ми можемо подолати безробіття». Уряди Англії експериментували з рівнем відсотка в пошуках виходу з кризи як у повоєнні 1920-ті рр., а особливо в роки Великої депресії 1929—1932 рр., не кажучи вже про проблеми грошового обігу, який також піддавався експериментам.
  Основна праця Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей» присвячена цим питанням. Після виходу її у світ з’явилася брошура лейбориста Т. Роуса «Містер Кейнс і лейбористський рух», в якій автор запитує: «Що відділяє нині містера Кейнса від лейбористського руху?», — і відповідає: «Як я можу вважати, нічого не відділяє. Коли ми подивимось на результати його аналізу сучасного суспільства, то виявляється неможливим знайти які-небудь відмінності між ним і тим, що досягнуто лейбористським рухом». Автор має рацію — соціальні ідеали Кейнса близькі до лейбористських.
  Проблеми  зайнятості з’явилися ще в Давній Греції і Давньому Римі, але вони обмежувалися гаслом «хліба і видовищ». Один з ранніх випадків посилання на безробіття як на підставу для заборони імпорту товарів в умовах ринкових відносин можна знайти у Флоренції 1426 року. Англійське законодавство з цього питання сходить принаймні до 1445 р. Соціальні й економічні проблеми широко обговорюються в Англії в середині ХVI ст.. «Величезна кількість іноземних товарів, що їх доставляють щороку до Англії, не тільки спричинила брак грошей, але й підірвала всі ремесла, що забезпечували можливість заробляти гроші на їжу і пиття багатьом простим людям, які тепер вимушені жити безробітними, жебракувати і красти». Але цей соціальний продукт у гільдійській системі практично не продукувався. Він міг з’явитися тільки через зовнішні чинники — конкуренцію зарубіжних виробників.
  Індустріалізація  породила безробіття в масовому масштабі. Проте економісти класичної школи  стверджували, що цей феномен —  результат дії недосконалої конкуренції, але «невидима рука» відновить  рівновагу.
  Дж. М. Кейнс у своїй основоположній праці «Загальна теорія зайнятості…» виступив проти цього постулату. Саме зайнятість у широкому значенні слова— об’єкт дослідження. Саме проблему безробіття не вирішує сучасна економічна система. Безробіття вимушене — тобто стан цієї системи — її найтяжча вада. Воно народжується, посилюється, стає лихом індустріальної цивілізації.
  Питання про величину наявних ресурсів, тобто  кількість населення, яке може бути зайняте, обсяги природних багатств і нагромаджене капітальне устаткування часто трактується описово. Причому теоретичний бік проблеми — чим визначається справжня зайнятість наявних ресурсів — рідко досліджувався ким-небудь детально. «Я маю на увазі, — пише Кейнс, — не те, що дану тему взагалі пропустили. Але теорію, що була в її основі, вважали простою й очевидною»
 


ІІ. Дж. М. Кейнс – засновник теорії ефективного попиту
      Дж. Кейнс – видатний учений сучасності
  Кейнс Джон Мейнард (1883 -1946 ) - видатний учений і громадський діяч. Навчався у відомого економіста, засновника "кембриджської школи" економічної думки А.Маршалла, але, всупереч сподіванням, не став його послідовником. Свої осмислення наслідків найдовшої і найтяжчої кризи 1929 - 1933 рр., яка охопила багато країн світу, Дж. М. Кейнс висвітлив у книзі "Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей", надрукованій 1936 р. у Лондоні.
  Ця  книга принесла йому надзвичайно  широку популярність і визнання, оскільки вже в 30-ті роки стала теоретико-методологічною базою програм стабілізації економіки на державному рівні в ряді країн Європи і США. Сам автор книги став після цього радником у складі уряду Великобританії і брав участь у розробці багатьох практичних рекомендацій у сфері економічної політики, одержав солідну винагороду і прибутки, здобув високе становище у суспільстві. Адже за всю парламентську історію Великобританії Кейнс був першим серед учених-економістів, хто одержав від англійської королеви титул лорда, який давав право участі у засіданнях Верховної палати парламенту.
  Біографія сина професора логіки й економіста Джона Невіла Кейнса і чоловіка російської балерини Лідії Лопухової Дж. М. Кейнса склалася таким чином. Його незвичайні здібності до математики виявились ще в роки навчання у Королівському коледжі при університеті в Кембриджі у 1902 - 1906 рр. Йому пощастило слухати лекції самого А. Маршалла. Пізніше університетська кар’єра Кейнса була поєднанням наукової діяльності і державної служби, публіцистики й економічної науки.
  З 1906 по 1908 р. він працював протягом року у воєнному відділі, а пізніше - у відділі доходів, статистики і торгівлі.
  У 1908 р., на запрошення А. Маршалла, йому дозволили прочитати курс лекцій з економічних проблем у Королівському коледжі, після чого з 1909 по 1915 р. він викладав тут економіку і математику.
  Вже перша його економічна праця "Індексний метод" (1909) викликала жвавий інтерес і була навіть відзначена призом Адама Сміта.
  Досить  швидко Джон Кейнс здобув і громадське визнання. Так, у 1912 р. він став редактором "Економічного журналу", і пробув на цій посаді аж до 1945 р. У 1913 - 1914 рр. був членом Королівської комісії з фінансів і грошового обміну в Індії. Крім того, широку популярність принесла йому видана в 1913 р. книга "Грошовий обіг і фінанси Індії".
  Пізніше відомий у своїй країні вчений-економіст Дж. М. Кейнс перейшов на службу в Британське казначейство, де займався проблемами міжнародних фінансів, нерідко був експертом у фінансових переговорах Великобританії. До того ж, у 1919 р. він був головним представником казначейства на всесвітній конференції в Парижі. Видана ним у тому ж році книга "Економічні наслідки Версальського мирного договору" принесла йому всесвітню популярність і була перекладена на інші мови.
  У цій книзі Джон Кейнс висловив незадоволення економічною політикою країн-переможниць, які висунули відповідно до Версальської угоди безпідставні репараційні вимоги до Німеччини, а також домагались економічної блокади Радянської Росії, не розуміючи, за його словами, того, що цим "блокують не стільки Росію, скільки самих себе". Відреагувавши на цю книгу, В. І. Ленін писав: "Кейнс вийшов у відставку, кинувши в обличчя уряду свою книгу і, сказавши, що вони "чинять безумство".
  Дж. М. Кейнс, який замислив на знак протесту скликати Паризьку мирну конференцію, на тривалий час залишив службу в  державних установах і зосередився  на викладацькій роботі в Кембриджському. Згодом з'явились "Трактат про ймовірність"(1921), "Кінець вільного підприємництва"(1926), "Трактат про гроші"(1930) і деякі інші праці, які передували найголовнішій - "Загальній теорії...".
  До  активної суспільно-політичної діяльності Кейнс повернувся наприкінці 1929 р., коли його призначили членом урядового комітету з фінансів і промисловості. У 1942 р. Кейнса призначили на посаду одного з директорів Англійського банку. У 1944 - затвердили головним представником країни на валютній конференції, яка мала розробити плани створення Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Згодом був призначений одним із членів правління цих міжнародних фінансових організацій. У 1945 р. Кейнс знову очолив англійську фінансову місію для проведення переговорів у зв'язку із закінченням допомоги по ленд-лізу і узгодженням умов для одержання у США значної позики.
  Говорячи  про Кейнса, з повною упевненістю  можна твердити, що до нього самого можна віднести написані ним у  кінці "Загальної теорії …" слова про те, що "ідеї економістів і політичних мислителів - і тоді, коли вони праві, і, тоді, коли помиляються, - мають значно більше значення, ніж прийнято вважати. Насправді лише вони й керують світом."
  Починаючи з 30-х років у галузі соціальної економіки мала місце гостра боротьба економістів навколо питання про державне втручання і свободу економічної діяльності, протекціонізму і фритредерства. Породжені у зв'язку з цим нові проблеми наукових досліджень і до наших днів не втратили своєї актуальності, оскільки основний їх зміст - державне регулювання економіки в ринковому господарстві. З того часу беруть свій початок орієнтовані на розв'язання цих проблем теорії, які з позиції сьогодення правомірно розділити на два напрямки. Один з них виходить з учення Дж. М. Кейнса і його послідовників, а рекомендовані ними засоби державного втручання в економічні процеси отримали назву кейнсіанських.
 


      Новизна економічного вчення
  Основний  зміст своєї концепції Дж. Кейнс виклав саме в книзі "Загальна теорія...". Основна відмінність теорії Кейнса від класичної - заперечення саморегулювання ринкової капіталістичної економіки. Повна зайнятість при капіталізмі досягається лише у рідких випадках, і, всупереч твердженню класичної теорії, вимушене безробіття має місце завжди. Саме тому Кейнс зосередив свої зусилля на розробці нової теорії зайнятості, висновки якої погоджувались би з дійсністю, а саме - з наявністю при капіталізмі періодичних спадів виробництва і спричиненого ними безробіття.
  У назві книги Кейнса говориться про загальну теорію зайнятості, яка принципово відрізняється від класичної теорії тим, що заперечує повну зайнятість і визнає вимушене безробіття. Мова, таким чином, у новій теорії йде не про безробіття, пов'язане з пошуком нового місця роботи або перебудовою структури промисловості, а про безробіття вимушене, яке виникає закономірно у зв'язку з періодичними спадами і кризами виробництва.
  За  оцінками багатьох економістів, "Загальна теорія..." Кейнса була поворотним пунктом  в економічній науці ХХ ст. і  багато в чому визначає економічну політику і в нинішній час. ЇЇ основна і нова ідея полягала в тому, що система ринкових економічних відносин не є досконалою і саморегулюючою, що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити лише активне втручання держави в економіку. Сприйняття цієї ідеї прогресивним суспільством як належної було зумовлено тим, що до  30-х років ХХ ст. теза про існування конкуренції між багатьма дрібними фірмами, яка є на кожному ринку, була необґрунтованою і безпідставною, оскільки "нерівність", яка виникла в результаті існування монополії й олігополії, розповсюджується на порівняно вузьке коло людей і саме тому вона може бути виправлена втручанням держави.
  Новизна економічного вчення Джона Кейнса в методологічному плані полягала, по-перше, у застосуванні макроекономічного аналізу, що зробило автора засновником макроекономіки як окремого розділу економічної теорії, і, по-друге, - в обґрунтованій концепції так званого ефективного попиту, тобто потенційно можливого і регульованого державою попиту. Спираючись на власну, "революційну" на той час методологію дослідження, Кейнс, на відміну від своїх попередників і всупереч пануючим економічним поглядам, стверджував необхідність недопущення з боку держави зниження заробітної плати як основної умови ліквідації безробіття, а також те, що споживання, внаслідок психологічно зумовленої схильності людини до заощадження, зростає набагато повільніше доходів.
  У своїй праці "Загальна теорія..." Дж. Кейнс зосередив увагу на недостатній ефективності споживчого попиту. Саме попит, на його думку, відіграє вирішальну роль у стимулюванні і розвитку виробництва.
  Щоб підняти ефективність попиту потрібно знайти важіль розвитку всього суспільного попиту - попиту на споживчі товари і попиту на інвестиційні товари, тому що сукупний попит - це сума споживчих витрат і інвестицій.
  Якщо  сукупний попит більший від пропозиції, тоді "працюють" стимули росту виробництва. В цьому випадку сукупний попит дійсно ефективний, сприяє забезпеченню високої зайнятості, більш повному використанню виробничих потужностей.
  Основні компоненти сукупного попиту: споживання, інвестиції і державні витрати. Основні фактори, які впливають на сукупний попит: схильність до споживання, очікувана прибутковість капіталовкладень, перевага ліквідності.
   У теорії Кейнса національний доход Y і рівень зайнятості N - залежні змінні. Розмір національного доходу зумовлений рівнем зайнятості. Сам же національний доход, з одного боку, виступає як фактор, що впливає на ріст споживчого попиту, з іншого боку, ріст національного доходу залежить від інвестицій.
       
 
 

  N – зайнятість;                           Y– національний  доход; 
    С – споживчий  попит;                І-інвестиції;
    D – доходи;                                 C/Y – схильність  до споживання;
    Р? – гранична  ефективність;      r – норма процента;
    L – перевага ліквідності;           М – маса грошей  в обігу 

  Витрати на споживання визначаються схильністю до споживання C/Y. Тут діє психологічний закон, який виражає залежність між споживанням і доходом. З ростом доходу середня схильність до споживання падає під впливом зниження граничної схильності до споживання (DC/DY). А саме з нею зв'язаний споживчий попит. Обсяг заощаджень, який зростає, не встигає поглинатися попитом на інвестиційні товари.
   Рівень інвестиційного попиту і  залежить від очікуваної ефективності капіталу Р' і процентної ставки r. Процентна ставка, або норма процента, - це плата за "розставання" з ліквідністю. Перевага ліквідності - намагання володіти грошима, заощаджувати надлишки у грошовій формі. 
 
 
 
 
 
 

  Процент r - функція попиту на гроші (перевага ліквідності) і кількості грошей в обігу (пропозиція грошей).
  Теорію  Кейнса називають теорією ефективного попиту, виділяючи тим самим найголовнішу ідею. А вона полягає в тому, щоб через активізацію і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної здатності) впливати на виробництво і пропозицію товарів і послуг, підвищити рівень зайнятості. Якщо, наприклад, норма прибутковості дорівнює 12%, а процентна ставка - 6%, то очікувана ефективність капітальних вкладень досить висока і приваблива для інвесторів. Якщо ж норма прибутковості дорівнює 6% і процентна ставка також 6%, то розрахунок на отримання досить високих доходів від розширення і модернізації виробництва, збільшення запасів сировини і комплектуючих виявляться необґрунтованими. Попит на інвестиційні товари падає.
   Згідно з висновками, до яких дійшов Кейнс, економічна рівновага визначається в остаточному підсумку рівністю між заощадженням і нагромадженням. А головною проблемою є недостатність сукупного попиту, якому перешкоджає скорочення граничної схильності до споживання, зниження прибутковості капіталу, розміри якого зростають, надзвичайна перевага ліквідності (готівки). Загальна схема взаємозалежностей відображена на малюнку:  
 
 
 

  Кейнс показав, що у сучасних умовах немає вільного руху цін у бік зниження. Неможливо без кінця знижувати процентну ставку. На якомусь етапі може виникнути така ситуація, коли власники грошей почнуть виявляти обережність і припинять давати їх як позику, будуть тримати гроші в запасі на випадок якихось непередбачених обставин.
 


      Основні положення аналіз «Загальної теорії…»
  Основними положеннями, на яких ґрунтується аналіз автора «Загальної теорії…» є:  
  1. Сукупний попит не рівнозначний  сукупному доходу. Доходи в найбільш  загальному вигляді розпадаються  на дві частини: споживання  і заощадження.  
  2. Заощадження не обов’язково дорівнюють інвестиціям, вони через різні причини «відстають» і не перетворюються в інвестиції.   
  3. При аналізі ситуації, коли виникає  нерівність на макрорівні, слід  іти не від виробництва, а  від попиту. Розміри попиту відіграють  більш важливу роль при забезпеченні  зайнятості і завантаження виробничих  потужностей, ніж рух і «гнучкість»  цін.  
  4. Розглядати функціональні зв’язки між найважливішими категоріями слід на макрорівні, що дозволить виявити фактори, які впливають на економічний ріст і рівновагу.   
  Розглянемо, під впливом яких параметрів, за Кейнсом, «рухаються» доходи
  
  Кейнсіанський "хрест"  
  Нехай доходи дорівнюють витратам. На графіку  ця рівність відображена у вигляді  прямої OF з кутом ухилу 45°. Всім значенням доходів, що дорівнюють витратам, відповідають точки, які лежать на цій прямій.  
  Відомо, що частина доходу йде на споживання С, а частина відкладається у вигляді заощаджень S. Витрати  зростають, але не у тій мірі, як збільшуються доходи. Для кривої ВС, що відображає рівень споживання, характерно його прирощення з поступовим спаданням.   
  На  початку споживацькі витрати  забезпечуються як за рахунок поточного  доходу, так і за рахунок минулих  заощаджень. У точці А заощадження  дорівнюють нулю. Після досягнення цього рубежу частина доходу починає  відкладатися у вигляді заощаджень S. Тепер споживання зростає, дещо відстаючи  від росту доходу.
  Взаємозв’язки, виражені на графікові, можна проілюструвати числовим прикладом (цифри умовні);
              B   A   F
          Доходи   200   500   800
          Витрати   250   500   600
          Заощадження   -50   0   200
    Останній рядок  у наведеному прикладі показує наявність на першому рубежі (точка В) від’ємних заощаджень (S = –50), у точці А – нульових (S = 0), на останньому рубежі (точка F) – позитивних заощаджень (S = 200).  
  Відповідність між сукупним попитом і сукупним доходом – передумова для досягнення рівноваги в економіці. Вона буде мати місце тоді, коли заощадження  дорівнюватимуть інвестиціям. Якщо інвестиції зменшуються, то зменшується  і доход. Менші розміри доходу означають відповідне зменшення  заощаджень, а від розміру заощаджень залежать інвестиції.  
  Таким чином, ще раз схематично виражено зв’язок між доходом, споживанням та інвестиціями. У даному випадку це не вартісна, а, так би мовити, «натуральна» система зв’язків. Але вона дозволяє уявити картину господарського механізму, яка обґрунтовується автором у «Загальній теорії…».   

 


      «Рецепти» забезпечення ефективного  попиту і                       підвищення рівня зайнятості
  Крім  теоретичних основ, слід відзначити і «рецепти», запропоновані Кейнсом  з метою забезпечення ефективного  попиту як визначального фактора  росту і підвищення рівня зайнятості.   
  1. Грошова політика, регулювання процентної  ставки. Пропонувалося знизити проценти  на кредити, що дозволить збільшити  розрив між вартістю кредитів  і очікуваною прибутковістю капіталовкладень, а пізніше – їх «граничну  ефективність». Підприємці будуть  вкладати кошти не у цінні  папери, а в розвиток виробництва.  Але зниження процентної ставки  – це не головний шлях. Кейнс  попереджав, що не виключена ситуація, коли грошова маса продовжує  зростати, а зниження процентної  ставки практично зупиняється.  Виникає «пастка ліквідності» :
     
  2. Бюджетна політика. Щоб стимулювати  ефективний попит, Кейнс пропонував  збільшити державні витрати, державні інвестиції і державну закупівлю товарів. Пропонувалося також зменшити податки. Але все ж основним Кейнс вважав нарощування витрат. У подальшому збільшення витрат частини держбюджету буде компенсуватися новими податковими надходженнями, які утворюються за рахунок збільшення виробництва і розширення зайнятості.  
  Розрахунок  робився на те, що держава «буде  брати на себе все більшу відповідальність за пряму організацію інвестицій». Передбачалось, що розширення інвестиційної  діяльності держави буде спрямовано насамперед на організацію суспільних робіт – будівництво шляхів, освоєння нових районів, спорудження підприємств.   
  3. Перерозподіл доходів в інтересах  соціальних груп, які отримують  найбільш низькі доходи. Така  політика була покликана збільшити  попит цих соціальних груп, підвищити  груповий попит масових покупців. Схильність до споживання у  суспільстві має збільшитися.  
  4. Політика повної зайнятості, спрямована  на недопущення значного безробіття, на розширення системи соціального  забезпечення. Пропонувався комплекс  заходів соціального характеру,  включаючи виплату грошової допомоги, розвиток системи довгострокового кредиту.  
  Як  основний інструмент Кейнс розглядав  бюджетну політику, у тому числі  збільшення видатків та «розширення» інвестиційної діяльності самої  держави. Непрямі методи регулювання, зокрема зниження процентної ставки, вважалось малоефективним.   

 


      Концепція мультиплікатора
  Нарощування інвестицій і зумовлений цим ріст національного доходу і зайнятості населення може розглядатися як бажаний  економічний ефект. Останній здобув в економічній літературі назву  ефекту мультиплікатора і означає, що "збільшення інвестицій приводить  до збільшення національного доходу суспільства, причому на величину більшу, ніж початковий ріст інвестицій". У розгадці механізму цього "ефекту" міститься відповідь на питання, чому в наукових дослідженнях Дж. М. Кейнса так багато уваги приділено  концепції мультиплікатора. У перекладі  з англійської, мультиплікатор означає множник, а мультиплікаційний ефект – такий, що збільшує, посилює результат.   
  Однак, характеризуючи "мультиплікатор зайнятості" – співвідношення між збільшенням  сукупної зайнятості в галузях, безпосередньо  пов?язаних з інвестиціями, запропонований власний коефіцієнт Дж. М. Кейнс назвав "мультиплікатором інвестицій". Він  характеризує положення про те, що "коли відбувається приріст загальної  суми інвестицій, то доход збільшується на суму, яка в К разів перевищує приріст інвестицій".  
  У теорії Дж. Кейнса під мультиплікатором розуміється коефіцієнт, або множник, який показує залежність зміни прибутку від зміни інвестицій. Щоб чіткіше  уявити механізм, за допомогою якого  відбувається збільшення або розширення прибутку під впливом інвестицій, розглянемо конкретний приклад.  
  Підприємство  інвестує 45 млн гривень для оплати праці додаткової кількості робітників, яких залучають для випуску додаткової продукції. Припустімо, що у цих робітників 2/3 заробітної плати витрачається на споживання, а 1/3 – йде на заощадження, точніше: ГСС (гранична схильність споживання) = 2/3 і ГСЗ (гранична схильність заощадження) = 1/3. Таким чином, із 45 млн гривень  – 30 млн грн (2/3) йде на споживання, тобто на закупівлю товарів у  виробника. Це перший рівень розгляду.   
  Для другого рівня візьмемо приклад, що робітники в свою чергу також  будуть витрачати 2/3 отриманих грошей на споживання і, таким чином, їх витрати  становитимуть 20 млн грн. Припустимо, що і в подальшому ГСС= = 2/3, тоді знайдемо, що на третьому рівні витрати на споживання становитимуть 13,333 млн грн. Продовжуючи розрахунок, врешті-решт дійдемо до результату, коли вся сума буде витрачена і витрати дорівнюватимуть нулю. Звідси зрозуміло, що 45 млн грн додаткових інвестицій спричинили послідовно вторинні, третинні і т.д. споживчі витрати. Підсумувавши їх, побачимо, що в сукупності вони становлять 135 млн грн.
     
  У правій колонці результати подані у  вигляді суми членів спадної геометричної прогресії із знаменником, що дорівнює 2/3 і показує величину ГСС. Беручи до уваги, що 45 млн. грн. становлять прирощення інвестицій, а 135 млн грн. – прирощення ВВП, можна виразити залежність між приростом інвестицій і ВВП за формулою:
  
  Оскільки  ГСС = 1 - ГСЗ, то цю формулу можна виразити інакше:
  Величину, обернену ГСЗ, або коефіцієнт, який показує, наскільки збільшується приріст  інвестицій, називають мультиплікатором інвестицій і позначають літерою R.  
  «Коли відбувається прирощення загальної суми інвестицій, – пише Дж.Кейнс, – то прибуток збільшується на суму, яка в R разів більша від приросту інвестицій».  
  Отже, позначивши коефіцієнт, або мультиплікатор R, отримаємо більш компактну формулу:
  
  Звідси                                            
  Отже, на думку Кейнса, ріст інвестицій означає  залучення до виробництва додаткових робітників, що веде до збільшення зайнятості, національного доходу і споживання. Первинне збільшення зайнятості, спричинене новими інвестиціями, зумовлює додатковий ріст зайнятості, викликаний необхідністю задоволення попиту додаткових робітників. Цей коефіцієнт додаткового росту  зайнятості Кейнс назвав мультиплікатором, який показує співвідношення між  ростом інвестицій, з одного боку, і  ростом зайнятості і доходу – з  іншого. Формула мультиплікатора (за Кейнсом) така:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.