На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Медична допомога новонародженим, як народились у жнок з хрончним пєлонефритом, на пдстав вивчення клнчних проявв порушень адаптацї, стану кальцєвого обмну, забезпеченост втамном D3, функцонального стану серцево-судинної нервової систем.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 06.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Міністерства охорони здоров'я УКРАЇНИ

БОНДАРЕНКО Наталія Юріївна

УДК 616-053.31-003-96:618.3:616.6-002+615.356

ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ, ОБМІНУ ВІТАМІНУ D3 І КАЛЬЦІЄВОГО ГОМЕОСТАЗУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У МАТЕРІ
(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України".
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор
Омельченко Людмила Іванівна,
ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м. Київ), завідувач відділення захворювань сполучної тканини у дітей;
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
Апуховська Лариса Іванівна,
Інститут біохімії ім.О.В.Паладіна НАН України (м.Київ), завідувач лабораторії медичної біохімії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Шунько Єлизавета Євгенівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри неонатології;
доктор медичних наук, професор
Добрянський Дмитро Олександрович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України (м. Львів), професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії.
Захист відбудеться “ 02 ” жовтня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23-25/10, тел.234-53-75).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23-25/10, тел.234-53-75).
Автореферат розісланий “ 28 ” серпня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.Я.Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Перинатальна охорона плоду та новонародженої дитини є одним з найбільш приоритетних напрямків сучасної медицини в Україні та інших державах світу.
Високий рівень хронічної соматичної захворюваності у жінок дітородного віку, частота патологічного перебігу вагітності та пологів на фоні негативного впливу на організм вагітної жінки несприятливих екологічних та соціально-побутових умов призводять до підвищення частоти народження дітей зі зниженими функціональними можливостями, різними відхиленнями в стані здоров'я.
За даними літератури в структурі екстрагенітальної патології у вагітних жінок значне місце посідають хронічні запальні захворювання сечовидільної системи, в першу чергу, хронічний пієлонефрит [Крохмаль И.П., Симрок В.В., Дзюба Г.А., 2004; Pazos Otero N., Fuentes Ricoy L., Ferrandez Perez B. et al., 2007].
На теперішній час клінічними спостереженнями та спеціально проведеними дослідженнями показано, що близько 25% дітей, які народились у жінок з хронічною інфекцією сечовидільної системи, мають ознаки внутрішньоутробного інфікування та внутрішньоутробної гіпоксії, метаболічних порушень і гіпотрофії, функціональної незрілості органів і ферментативних систем [А.И.Гурова, Л.П.Грицчик, 1987]. Це обумовлює необхідність подальших досліджень з уточнення механізмів анте- та постнатальних порушень стану здоров'я плода та новонародженого при хронічному пієлонефриті у матері.
Відомо, що при хронічному пієлонефриті та інших запальних захворюваннях нирок зменшується маса функціонуючих нефронів, внаслідок чого інгібується процес утворення активних метаболітів вітаміну D
3, нестача яких в організму може бути причиною порушень багатьох видів обміну речовин, насамперед кальцію, ліпідів та функціонального стану різних органів і систем у матері, плода і новонародженого [Salle B.L., Delvin E.E., 2000; Wairsma T.J., Daemers D.O., Steegers E.A., 2001].
Доведена також важлива регуляторна роль кальцію та вітаміну D3 у розвитку плода, процесах становлення функції серцево-судинної, нервової систем, формуванні кістково-м'язового апарату та дозріванні всіх органів і систем, імуногенезу і клінічного перебігу адаптації організму дитини у постнатальному періоді розвитку [Allevaert K., Bonillon R., Verhaeghe S., Tromasset M., 1991; Memmi I., Brauner R., Sidi D. et al., 1993; Morris G.G., Zhou Q., Hegsted M. et al., 1995].
Між тим питання обміну кальцію та забезпеченості вітаміном D
3 в системі мати-плацента-плід при хронічних запальних захворюваннях сечовидільної системи вагітних остаточно не вивчені. В літературі немає достатньо даних про кальцієвий гомеостаз та забезпеченість вітаміном D новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом. Потребують подальшого з'ясування питання удосконалення лікувальних заходів в ранньому неонатальному періоді для немовлят, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
. Дисертація виконана в межах фрагментів 2-х науково-дослідних робіт проблемно-тематичного плану ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», а саме:
«Прогнозування та профілактика післяродових гнійно-запальних ускладнень та хронізації захворювання, ускладнень неонатального періоду при патології сечовидільної системи вагітних» (№ держреєстрації 01.99U000315);
«Удосконалити ранні критерії діагностики, методи профілактики та лікування гіпоксичних станів у новонароджених в ранньому неонатальному періоді» (№ держреєстрації 0105 U 000311);
Автор дисертації є виконавцем розділів щодо вивчення клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації новонароджених, які народились у жінок з хронічними запальними захворюваннями сечовидільної системи.
Мета роботи: удосконалення медичної допомоги новонародженим, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом, на підставі вивчення клінічних проявів порушень адаптації, стану кальцієвого обміну, забезпеченості вітаміном D3, показників функціонального стану серцево-судинної і нервової систем в ранньому неонатальному періоді та експериментального вивчення перинатального обміну вітаміну D3 і кальцію в системі мати-плід-новонароджений при хронічній нирковій недостатності.
Задачі роботи:
1.
В експерименті на щурах вивчити показники обміну вітаміну D3 та кальцієвого гомеостазу в системі мати-плід-новонароджений при експериментальній гострій та хронічній нирковій недостатності, дослідити вплив додаткового введення вітаміну D3 в організм під час вагітності на забезпеченість вітаміном D3 та обмін речовин у новонароджених.
2. Вивчити клінічні особливості перебігу неонатального періоду у новонароджених при хронічному пієлонефриті у матерів.
3. Дослідити за показниками центральної й периферичної гемодинаміки та функціональної активності міокарда стан серцево-судинної системи в ранньому неонатальному періоді у новонароджених, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
4. Вивчити показники кальцієвого гомеостазу та забезпеченості вітаміном D3 у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом та у здорових жінок при фізіологічній вагітності.
5. Дослідити вміст 25(ОН)D3, неорганічного фосфору, кальцію та активність лужної фосфатази в сироватці крові новонароджених, які народились у жінок зазначених груп спостереження.
6. Обґрунтувати доцільність та оцінити ефективність антенатальних профілактичних та постнатальних реабілітаційних заходів для новонароджених, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
Об'єкт дослідження.. Період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, які страждають на хронічний пієлонефрит.
Предмет дослідження. Функціональний стан серцево-судинної системи, показники обміну кальцію та забезпеченості вітаміном D3 у новонароджених від матерів з пієлонефритом. Вміст 25-оксівітаміну D3, кальцію та неорганічного фосфору в крові жінок в ІІІ триместрі вагітності при хронічному пієлонефриті. Перинатальний обмін вітаміну D3 та кальцію в системі мати-плід-новонароджений при нирковій недостатності у щуриць.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні, експериментальні та математично-статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені особливості порушень кальцієвого гомеостазу та встановлена наявність D-вітамінної недостатності у новонароджених від матерів з хронічним пієлонефритом. Визначені зв'язки цих метаболічних змін з клінічними проявами порушень ранньої неонатальної адаптації.
Доведено, що однією з вагомих причин порушень кальцієвого гомеостазу в організмі вагітної жінки при хронічному пієлонефриті та у подальшому у її новонародженої дитини є дефіцит вітаміну D3 і його активних форм в системі мати-плід-новонароджений, обумовлений можливими змінами функціонального стану нирок та продукції гормонально-активних метаболітів цього вітаміну.
Показано, що гіпокальціємія та дефіцит вітаміну D3 в організмі новонароджених сприяють порушенням стану кардіо-респіраторної системи.
В експерименті доведено, що додаткове введення під час вагітності тваринам (щурицям) вітаміну D3 позитивно впливає на забезпеченість вітаміном D3 матері, плода та новонародженого, покращує функціональний стан і підвищує зрілість органів і систем новонародженого, створюючи оптимальні умови для перебігу процесів обміну речовин в організмі, що постійно росте і розвивається.
Доведена доцільність профілактичного призначення вітаміну D3 вагітним жінкам, які хворіють на хронічний пієлонефрит для попередження у них кальцієвої недостатності та гіпокальціємії, дефіциту вітаміну D3 і порушень ранньої неонатальної адаптації у їх новонароджених дітей.
Обгрунтовано комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом і мають ознаки дезадаптації в ранньому неонатальному періоді.
Практичне значення отриманих результатів. У практичну діяльність відділень новонароджених пологових будинків запропоновано та впроваджено комплекс діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів для новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом. Запропонований комплекс передбачає включення до програми обстеження новонароджених додаткових біохімічних показників; визначення вмісту кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної фосфатази в сироватці крові, а також проведення визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою вимірювання артеріального тиску, пульсометрії та УЗД з допплерографією.
В комплекс лікувально-реабілітаційних заходів з урахуванням клінічних, біохімічних та функціональних показників стану адаптації новонароджених рекомендовано включити призначення вітаміну Е, глюконату кальцію, вітамінів групи В (В1, В6), мілдронату і антенатально вітаміну D3.
Впровадження обґрунтованого диференційованого підходу до призначення метаболічної корекції новонароджених з порушеннями адаптації при хронічному пієлонефриті у матері зумовлює покращання показників їх пристосування до позаутробного життя, стану здоров'я і зниження у них показників захворюваності в подальшому.
Впровадження результатів досліджень в практику. Основні результати дисертаційної роботи: методи діагностики та комплекс лікувально-реабілітаційних заходів впроваджено у практичну роботу відділень неонатології та інтенсивної терапії і реабілітації новонароджених пологових будинків м. Києва, м. Одеси, м. Івано-Франківська, м. Запоріжжя та м. Полтави.
Матеріали наукової роботи використовуються у навчальному процесів при викладанні профільних дисциплін на кафедрах акушерства та неонатології Національного медичного університету ім.
О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ) та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, опрацювала дані літератури за темою дисертації, забезпечила організацію та проведення клінічного та лабораторного обстеження вагітних жінок і їх новонароджених; приймала участь у проведенні спеціальних методів обстеження та виконанні експериментальних досліджень. Особисто дисертантом проведено аналіз обмінних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених. Самостійно виконана статистична обробка результатів досліджень, проведено аналіз та узагальнення одержаних даних, написані всі розділи дисертації.
Автором сформульовані її основні наукові положення та висновки, обґрунтовані практичні рекомендації.
Біохімічні методи дослідження проводились у лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна НАН України під керівництвом кандидата біологічних наук Л.І. Апуховської, інструментальні - у відділенні ДУ «Інститут ПАГ АМН України» (керівник відділення д. мед. н., професор Лук'янова І.С.)

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: VIII Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002); науково-практичній конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації“ (Київ, 2002) та науково-практичній конференції “Актуальні питання педіатрії на сучасному етапі“ (Івано-Франківськ, 2007).

Публікації: За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць, з них: 4 статті у журналах та збірниках, 2 - тези доповідей науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 115 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 22 таблицями, 4 рисунками. Перелік використаних джерел налічує 263 найменування, що займає додатково до основного тексту 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Згідно з поставленими задачами дисертаційна робота складалась з експериментальних та клінічних досліджень.

Експериментальна частина роботи здійснювалась в лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна НАН України. Досліди проводили на невагітних і вагітних самицях щурів лінії Wistar із середньою масою 120,0±5,0 г та новонароджених тваринах, які утримувались на дієті віварію, а також при додатковому введенні вітаміну D3.

Враховуючи, що при хронічній нирковій недостатності зменшується маса функціонально діючих нефронів, експериментальну модель цієї патології викликали прийнятим методом, шляхом односторонньої нефректомії. Проведена серія експериментів дозволила досліджувати обмін речовин при тривалій нирковій недостатності в динаміці у вагітних щуриць, їх плодів та новонароджених щурят. Гостру ниркову недостатність викликали перев'язуванням у тварин сечоводів.

У ході клінічних досліджень було проведено комплексні клінічні та лабораторні обстеження 103 жінок на 38-40 тижнях вагітності та їх новонароджених в 1-й тиждень життя. Серед них у 81 жінки вагітність перебігала на тлі хронічного пієлонефриту. Новонароджені діти від цих матерів склали основну групу спостереження. 22 жінки з фізіологічним перебігом вагітності були здорові і їх новонароджені діти склали групу контролю.

В ході виконання роботи були застосовані наступні біохімічні методи дослідження. Вміст кальцію в сироватці крові визначали за допомогою тест-набору виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Кількість фосфору визначали шляхом фотометрії при 670 нм і розраховували в ммолях на 1 л сироватки крові. Активність загальної лужної фосфатази та її ізоферментів визначали за допомогою біотест-наборів виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Визначення плацентарної лужної фосфатази проводили шляхом використання в якості інгібітора цього ізоферменту лужної фосфатази 2-фенілаланінамід у концентрації 5,4 ммоль. Вміст активних метаболітів вітаміну D3 визначали після екстракції 0,5 мл сироватки крові диетиловим ефіром у співвідношенні до об'єму сироватки крові 1:16 протягом 10 хв. Повторну екстракцію проводили 95% етанолом у співвідношенні 1:2. Суміш розчинників упарювали до зникнення запаху розчинників. Первинний хроматографічний розподіл метаболітів вітаміну D3 проводили методом колоночної хроматографії. В якості носія використовували окис алюмінію. Хроматографічний розподіл проводили по схемі: 25 мл 70% гексану у хлороформі (виділяли вітамін D3); 20 мл 15% етанолу у хлороформі (сума активних метаболітів вітаміну D3). Останню фракцію упарювали і проводили повторну процедуру колоночного хроматографічного розподілу. В якості носія використовували сефадекс LH-20. Фракції активних метаболітів упарювали і визначали вміст 25ОНD3, 1,25(ОН)2D3 та 24,25(ОН)2D3 методом радіоконкурентного зв'язування. В якості зв'язуючи системи для 25ОНD3 та 24,25(ОН)2D3 використовували сироватку крові щурів, яких протягом 30 діб витримували на D-гіповітамінозній дієті і для 1,25(ОН)2D3 - цитозольний білок тканини слизової оболонки тонкого кишечнику одномісячних кролів. Сироватку крові та цитозольний білок зберігали у запаяних ампулах при температурі -20єС. Немічені 25ОНD3, 24,25(ОН)2D3, 1,25(ОН)2D3 (Hoffman-La Roche, Швейцарія) розчиняли в абсолютному етиловому спирті. Калібрувальні графіки будували при кожному визначені активних метаболітів вітаміну D3 Коефіцієнт повернення, який ураховували при розрахунку їх вмісту, визначали шляхом введення у сироватку крові мічених метаболітів вітаміну D3, які піддавали обробці згідно описаному для їх визначення. Вміст паратгормону у сироватці крові визначали методом радіоімунологічного аналізу із використанням стандартних наборів фірми «Сорін», Італія. Для визначення вмісту глюкози, сечовини, запальних ліпідів також використовували біо-тест-набори виробництва ЛАХЕМА (Чехія). Визначення вмісту холестеролу в сироватці крові проводили реакцією ЕМА. Аналіз сумарних фосфоліпідів в сироватці крові проводили після їх екстракції сумішшю хлородіорм: метанол (2:1). Отриманий ліпідний екстракт з додаванням хлорної кислоти випалювали на піщаній бані протягом 2 годин при 200єС. Після випалювання загальний вміст фосфоліпідів визначали по концентрації ліпідного фосфору [Дусе] і розраховували в ммолях на 1 л сироватки крові. Білок у сироватці крові визначали методом Лоурі. Усі процедури з тваринами проводили під легким ефірним наркозом.

Всім новонародженим дітям крім клінічного та лабораторного обстеження на 4-5 добу життя було проведено ехографію нирок та комплексне ультразвукове дослідження кардіальної, церебральної і ниркової гемодинаміки за допомогою ультразвукових апаратів “Aloka SSD-2000“ (Японія); SONOACE-9900“ (“Medison“, Корея) конвексними і лінійними трансдюсерами з частотою 3,5-5 МГц за стандартною методикою з індивідуальним визначенням фокусу, динамічного діапазону і підсилення. Обстеження 54 новонароджених проводилось двічі до лікування та після курсу лікування, при цьому 23 дитини отримували удосконалений лікувальний комплекс, а 32 - загальноприйнятий.

Обробку цифрових даних проводили математичними методами, вибір яких визначався завданням у кожному конкретному випадку. Обчислення виконувались на комп'ютері типу Intel PIII з використанням прикладного пакету програм “Statistica 6.0”.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Шляхом експериментальних досліджень проведених у тварин з гострою нирковою недостатністю отримано дані, які свідчать про те, що при гострій нирковій недостатності в організмі розвиваються значні порушення мінерального обміну (зниження в сироватці крові вмісту загального кальцію, підвищення концентрації неорганічного фосфору та збільшення активності лужної фосфатази) з одночасним порушенням обміну вітаміну D в нирках та у печінці. Це підтверджується зниженням в сироватці крові не тільки концентрації диоксівітамінів D3 - 24,25(ОН)2D3 та 1,25(ОН)2D3, які синтезуються в нирках, але й вмісту 25-ОНD3, котрий утворюється з вітаміну D3 в печінці і становить основну транспортну форму цього вітаміну, за концентрацією якої в крові оцінюють D-вітамінну забезпеченість організму.

Під час вагітності на тлі хронічної ниркової недостатності, внаслідок односторонньої нефректомії, у щуриць і у плодів встановлено наявність гіповітамінозу D, при цьому вміст транспортної форми вітаміну D3 (25ОНD3) у плода нижчий, ніж у матері, а у новонародженого він нижчий за рівень його у плода. В подальшому на 14 добу життя вміст 25ОНD3 вітаміну D в сироватці крові новонароджених підвищується, але не досягає показників у контрольних щурят (народжених псевдооперованими самицями щурів) (рис.1).

Наявність D-вітамінної недостатності у вагітних щуриць з односторонньою нефректомією супроводжувалась порушенням кальцій-фосфорного обміну в їх організмі та організмі плода і новонародженого (рис.2). При цьому рівень кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові у них значно нижче, ніж у контрольних тварин, особливо наприкінці вагітності, і хоча плід "гіперкальціємічний" відносно організму матері, як це спостерігається і при фізіологічній вагітності, все ж таки він значно нижче забезпечений солями кальцію та фосфору у порівнянні з плодом у псевдооперованих тварин. Отримані дані свідчать також про те, що при експериментальній нирковій недостатності у щуриць, новонароджені щурята мають набагато нижчі показники вмісту кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові у порівнянні з контрольними щурятами і хоча в подальшому вміст цих макроелементів в крові підвищується, все ж на 14 добу він не досягає показників у новонароджених від псевдооперованих щуриць.

Проведеними дослідженнями встановлено, що за умов експериментальної ниркової недостатності відмічається зниження забезпеченості самиці, плода та новонародженого гормонально-активними метаболітами вітаміну D3, але характер цих змін різний. Якщо вміст в крові 24,25(ОН)2D3 при односторонній нефректомії у вагітних щуриць, їх плодів та новонароджених значно нижчий за показники у контрольних тварин, то вміст 1,25(ОН)2D3 у контрольній групі тварин характеризувався підвищенням його у самиць наприкінці вагітності, зниженням у плода і новонародженого та збільшенням на 14 добу життя щурят. За умов односторонньої нефректомії низькі показники цього метаболіту в сироватці крові виявлені як наприкінці вагітності, так у плода і новонароджених щурят протягом 14 днів життя, що може бути обумовлено, з одного боку, зменшенням синтезу цього метаболіту в організмі вагітної щуриці внаслідок зниження загальної маси нефронів при односторонній нефректомії, з другого - зниженням його синтезу плацентою, зумовленого її функціональною недостатністю при цій патології.

Виявлені в системі мати-плацента-плід-новонароджений зміни в забезпеченості вітаміном D3, його гормонально-активними метаболітами та дефіцит кальцію і неорганічного фосфору в організмі плода і новонародженого при експериментальній нирковій недостатності, за нашими даними, супроводжувались підвищенням вмісту паратгормону наприкінці вагітності у плода та новонародженого відносно цих показників в контрольній групі псевдооперованих щуриць та їх плодів і щурят.

Враховуючи результати проведеного нами експерименту, які підкреслюють важливу фізіологічну роль кальцію та вітаміну D в організмі, їх участь в процесах становлення всіх життєвоважливих функцій, остеогенезу, диференціації клітин в тканинах різних органів і систем, можна вважати, що порушення ранньої неонатальної адаптації, функціональні розлади та підвищена захворюваність немовлят, які народились у жінок з запальними ураженнями нирок та сечовидільної системи значною мірою пов'язані з дефіцитом та порушенням обміну вітаміну D і кальцію в системі мати-плацента-плід.

Доказом цього є отримані нами експериментальні дані про те, що введення вагітним самицям протягом усього періоду вагітності 10 або 20 МО вітаміну D3 сприяло дозозалежному підвищенню у новонароджених вмісту в крові транспортної форми вітаміну D3 на 60-70% та збільшенню концентрації кальцію і неорганічного фосфору на 47-66% і 27 та 68%, відповідно. Через місяць після народження вміст цих показників в обох групах щурят був майже однаковий, але значно вищий у порівнянні з показниками щурят, матері-щуриці котрих не отримували вітаміну D3 додатково до стандартної дієти віваріуму.

Введення вітаміну D3 щурицям під час вагітності сприяло також покращанню обміну речовин у новонароджених щурят за показниками вмісту в їх крові холестеролу, загальних ліпідів, білку, глюкози та сечовини у порівнянні з такими у щурят, матері яких не отримували додатково вітаміну D3 протягом вагітності (таблиця 1). Одночасно спостерігалось підвищення активності мікросомальної та мітохондріальної гідроксилаз у гепатоцитах новонароджених, а також активності цих и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.