На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Огляд макроекономчної ситуацї в грузї

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 13.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст  
 
 

 

Вступ  

     Економіка  покликана визначати, як максимально ефективно використати обмежені ресурси - природні запаси, капітали, трудові резерви. Детально всім іншим галузям знань, економіка включає набір аксіом і доказів, придатних для аналізу в будь-яких конкретних умовах. І в цьому вузькому значенні вона не може бути національною, також як не може існувати американської фізики або німецької математики. Ціни товарів всюди визначаються співвідношенням попиту і пропозиції, із зростанням прибутку відбувається зменшення споживаної його частини і зростання що нагромаджується.
     Але у економіки є принципова відмінність від точних і природних наук: вона має справу не з окремою людиною на незаселеному острові, але з членом суспільства, схильного до впливу традицій, національного менталітету і політичних інститутів. Інструментарій економіста має тому національну специфіку.
     ХХ  вік був в історії економічної думки етапом макроекономіки. Велика система - це не тільки безліч малих підсистем - фірм і галузей, але вже і нова якість. Її діями управляють інші механізми. Макросистема не може бути описана категоріями мікросистеми (ціною, прибутком, конкуренцією і інш.). Тут необхідні нові макро-показники, нові методики і інструменти.
     Макроекономічний  аналіз стає основою державної політики, розробки програм, виборчої (??крапкових??) методів впливу. Але макроекономічні знання аж ніяк не є далекими від підприємництва. Адже такі формули, як зворотна залежність між інфляцією і безробіттям в масштабі суспільства, або між банківським процентом і темпами зростання валового продукту, між зростанням інфляції і пониженням обмінного курсу вітчизняної валюти необхідно знати, хоч би для того, щоб передбачувати зміни кон'юнктури і вірогідні контр дії уряду, напрям державного регулювання економіки.
 

Розділ 1. Загальна характеристика країни

 
     Грузія  розташована в центральній і  західній частині Південного Кавказу, її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина. На заході територія Грузії омивається водами Чорного моря.
     Територія країни - 69,7 тис. кв. км.
     Чисельність населення - 5,4 млн. осіб.
     Столиця - м. Тбілісі (близько 1,25 млн. жителів) [2, с. 115].
     Інші  великі міста: Кутаїсі (241 тис. жителів), найстаріше місто країни і регіональний центр Західної Грузії; Руставі (158 тис.), Батумі (137 тис.), головний порт і нафтовий термінал Грузії; Зугдіді (105 тис.), Чіатура (70 тис.), Горі (70 тис.), Поті (50,9 тис.).
     Країна  поділяється на 9 областей, 65 районів  і 5 міст Республіканського підпорядкування (без Абхазії і Цхінвалі).
     Державна  мова - грузинська. Вона належить до картвельської групи іберійсько-кавказьких мов, в яку входять також мегрельська і сванська мови, має власний алфавіт, що використовується з найдавніших часів. Понад 98% етнічних грузинів вважають грузинську мову рідною. Вона широко використовується в економічному, політичному і культурному житті країни. Абхазька мова є офіційною на території Абхазії.
     Грузинська  мова - єдина серед ліберо-кавказьких мов, яка має древнє алфавітне письмо. Воно передає звуковий склад грузинської мови і утворює писемні та друковані символи цієї мови. Грузинський алфавіт налічує 33 літери (5 голосних і 28 приголосних). Написання літер унікальне: його неможливо порівняти з жодним іншим алфавітом світу.
     Більшість етнічних грузинів належить до грузинської  православної церкви, гілки православного християнства. Східну Грузію у 330 р. н.е. навернув до християнства святий Ніно з Каппадокії, після чого вона стала другою (після Вірменії) державою, яка прийняла християнство як офіційну релігію. Грузинська православна церква тривалий час залишалася незалежною, але в 1811 р. її було включено до складу російської православної церкви. Статус автокефалії повернула в 1917 р.
     У Грузії є невелика кількість католиків, відносно багато грузинів-мусульман  в Аджарії та уздовж південного кордону країни. Абхази - переважно мусульмани-суніти, але є і православні. Азербайджанці, ассірійці і курди - мусульмани. Більшість осетинів - православні. Вірмени, греки і росіяни мають власні православні церкви. Для Грузії характерна релігійна терпимість. У Тбілісі є багато храмів, включаючи синагоги і мечеть.
     Національні символи Грузії пов'язані з давніми  історичними традиціями.
     Майже все промислове виробництво Грузії сконцентроване у рівнинних районах  країни. Більше ніж половина підприємств  розташовані в містах Тбілісі, Руставі (на південний схід від Тбілісі) і Кутаїсі (у Західній Грузії). Найвищий рівень економічного розвитку в східно-центральному регіоні (Тбілісі - Руставі), за ним ідуть західно-центральний регіон (Кутаїсі - Зестафоні), Абхазія, Південна Осетія і південні райони.
     Незважаючи  на тенденції до рівномірнішого розташування господарських об'єктів шляхом розширення видобутку вугілля і тальку, виробництва  електроенергії в Абхазії, заготівлі  лісу в Південній Осетії та розвитку агропромислових комплексів по всій республіці, територіальні відмінності зберігаються і відповідно загострюються етно-регіональні протиріччя. Темпи росту промисловості в Абхазії і Південній Осетії набагато нижчі, ніж у Грузії в цілому. Найбільше зайняті у сільському господарстві абхази, їх частка найвища порівняно з будь-якою іншою етнічною групою колишнього СРСР. Понад 70% всіх зайнятих у промисловості сконцентровані в Центральній Грузії [10, с. 220].
 

Висновок  до розділу 1

 
     Таким чином,   Грузія розташована в центральній і західній частині Південного Кавказу. Територія країни - 69,7 тис. кв. км. Чисельність населення - 5,4 млн. осіб. Столиця - м. Тбілісі (близько 1,25 млн. жителів). Державна мова - грузинська.
     Найбільша частка грузинського промислового виробництва  сконцентроване у рівнинних районах країни. Більше ніж половина підприємств розташовані в містах Тбілісі, Руставі. Найвищий рівень економічного розвитку в східно-центральному регіоні, за ним ідуть західно-центральний регіон, Абхазія, Південна Осетія і південні райони. 
 

 

Розділ 2. Основні макроекономічні  показники розвитку Грузії

 
     Загальносвітові тенденції виробничого спаду  і гальмування економічних процесів та зменшення іноземних інвестиційних  надходжень призвели до часткового погіршення соціально-економічної ситуації в Грузії протягом 2010 року. В той же час, не зважаючи на кризові явища, протягом звітного періоду Урядом країни перебування продовжувалася реалізація низки загальнодержавних програм у будівельній, транспортній, енергетичній та торговельній сферах, за рахунок яких наприкінці минулого року спостерігалося поступове зменшення впливу на грузинську економіку світової фінансової кризи та запровадження ряду соціальних програм і проектів.
     За  висновками міжнародних експертних організацій, Уряду Грузії ще не вдалося стратегічно вирішити питання відновлення роботи більшості промислових підприємств, а дії виконавчої влади у сфері проведення реформ засобами адміністрування привели до підвищення рівня безробіття, яке продовжує залишатися головною проблемою соціально-економічної сфери країни.
     Проте, навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, що вплинули на соціально-економічний розвиток Грузії, грузинська економіка та її фінансово-банківський  сектор спромоглися зберегти свою власну стійкість.
     Завдяки своєчасному вжиттю заходів з подолання негативних наслідків військового конфлікту, у т.ч. за допомогою рішення країн-донорів з надання Грузії протягом 2008-2010 рр. міжнародних кредитних ресурсів та грантової допомоги у 4,5 млрд. дол. США, грузинська економіка виявилася здатною витримати тиск, викликаний світовою фінансовою кризою. В той же час, вплив світової фінансово-економічної кризи, внутрішньополітичне протистояння та загальна нестабільність ситуації в регіоні призвели до кількаразового перегляду Урядом Грузії протягом минулого року запланованих економічних показників. Замість запланованого зростання ВВП на 1,5-1%, у 2009 році в грузинській економіці відбулося падіння рівня ВВП до рівня більше 4%.
     З призначенням на початку лютого 2009 р. нового Уряду на чолі з Прем’єр-міністром Н.Гілаурі, в Грузії подовжено реалізацію поновленої урядової програми "Грузія без бідності", головною метою якої є створення в країні додаткових робочих місць [15, с. 116].
     Значну  увагу програмного документу  відведено питанням інвестиційної привабливості країни. Так, з метою подальшого поліпшення інвестиційного середовища, уряд Грузії має намір активно працювати над оформленням міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування, гармонізацією економічного сектору держави із законодавчою базою ЄС і створенням умов з інтеграції до зони вільної торгівлі ЄС.
     В згаданому контексті слід відмітити, що залучення до країни прямих іноземних  інвестицій на поточний момент є основним компонентом діючої економічної  політики Уряду Грузії. З метою створення сприятливих умов для іноземного капіталу, вищим державним керівництвом країни впроваджуються нові кроки із лібералізації економіки та покращення внутрішньодержавного інвестиційного середовища. У другій половині 2009 року Президентом Грузії М.Саакашвілі ініційовано прийняття «Акту економічної свободи», що передбачає відповідні законодавчі зміни для створення сприятливих умов іноземному та вітчизняному капіталам. За словами глави держави, нова економічна політика передбачає зменшення податкового навантаження, розширення вільної торгівлі, зменшення ролі держави в економіці, рівноправ’я та доступність освіти, тощо.
     З метою створення сприятливих  умов для нарощування в країні бізнесової активності, наприкінці минулого року глава держави представив Уряду Грузії нові ініціативи щодо впровадження механізму швидкого повернення приватному сектору ПДВ, а також спрощення вирішення існуючих суперечок між бізнесом і фіскальними органами та ін. Під особливий контроль Уряду були взяті наявні в Грузії державні підприємства, що не приносять прибутків до бюджету, по відношенню до яких найближчим часом будуть вжиті відповідні заходи, в т.ч. з приватизації.
     Таким чином, шляхом впровадження нових законодавчих ініціатив влада Грузії намагається  зробити економічні реформи в країні необоротними і гарантованими, щоб створити більш сприятливий у порівнянні з іншими державами клімат для залучення до країни закордонних інвестицій, а також забезпечити подальше нарощування власного експортного потенціалу.
     Для закріплення в державі сприятливого інвестиційного середовища, у 2009 році Агентством з питань управління інвестиційними ризиками Грузії (Investments Risk Management Agency, IRMA) оформлено меморандум з Агентством багатосторонніх інвестиційних гарантій (Multilateral Investment Guarantee Agency, MIGA, входить до групи Світового банку), в якому йдеться про подальше заохочення до Грузії інвестицій. Підписаний документ впроваджено для забезпечення додаткових гарантій того, що інвестуванню в Грузію нічого не загрожує. Згідно з меморандумом, агентства розроблять спільну програму підтримки для діючих в країні іноземних інвесторів і проектів відповідної категорії, котра міститиме гарантії від можливого політичного насилля та непередбачуваних обставин (терористичні акти, внутрішні безпорядки, експропріація, валютні ризики тощо). У свою чергу, IRMA передасть міжнароднім інвесторам відповідної категорії інформацію про продукти і послуги MIGA і сприятиме їм з метою оцінки політичних ризиків. Відповідно до угоди, прибулі в Грузію інвестори матимуть спрощені контакти з MIGA, що означає, що в Грузії їх інвестиціям ніщо не загрожує. Таким чином іноземний інвестор буде впевнений, що отримає гарантії захисту своїх інвестицій.
     На  поточний момент над питанням залучення  до країни чергових іноземних інвестицій працюють фактично всі пов’язані з цими питаннями відомства та установи Грузії, для чого також використовуються й закордонні поїздки вищих посадових осіб держави, як, наприклад офіційні візити Президента М.Саакашвілі та міністрів економічного блоку до США, країн Європи, Близького Сходу та ін.
     У січні 2010 року Президент Грузії М.Саакашвілі дав Уряду доручення щодо початку  широкомасштабної PR-кампанії, метою  якої є підняття іміджу Грузії на міжнародній  арені та залучення в економіку  країни іноземних інвестицій [25].
     Про необхідність створення в країні сприятливого інвестиційного середовища йшлося також під час спільної прес-конференції Міністерства фінансів Грузії, Міжнародної фінансової корпорації і Світового банку (СБ) у вересні 2009 року. Так, за словами регіонального директора СБ по Південному Кавказу А.Алама, в Грузії необхідно створити таке бізнес середовище, яке б сприяло залученню інвестицій, що, у свою чергу, забезпечить появу в країні більшої кількості робочих місць і поліпшить соціальне становище населення. Крім того, особлива увага в ході заходу була приділена звіту «Організація бізнесу 2010 – реформи, незважаючи на труднощі», в рейтингу якого Грузія по простоті ведення бізнесу зайняла 11-е місце.
     З метою додаткового стимулювання економіки, в середині 2009 року Урядом Грузії впроваджено новий фінансовий пакет нарощування економічної активності у будівельному та банківському секторах. Документ передбачає можливість отримання будівельними компаніями позик від комерційних банків на завершення незакінчених об’єктів, випуск урядом казначейських зобов'язань, отримання банківською системою Грузії від міжнародних фінансових інститутів нових грошових ресурсів, спрощення жорсткого банківського регулювання, використання Національним банком у якості механізму валютного регулювання валютних свопів та ін.
     На  думку грузинських урядовців, до покращення економічного клімату в  країні також повинні призвести  реалізовані протягом 2009 року реформи  у сфері митного законодавства. Йдеться про спрощення митних процедур та впровадження Міністерством фінансів Грузії системи електронного декларування. За інформацією згаданого відомства, у результаті реформ спростилися процедури паспортного контролю під час перетину кордону, а контроль на основних автомобільних митних пунктах здійснюється лише митним органом. Також було скасоване обов’язкове пред'явлення фітосанітарного і ветеринарного дозволів.
     Що  ж стосується впровадження системи  електронного декларування, то, за наявною  інформацією, нова форма сервісу  ставить за мету спрощення обслуговування платників податків. Так, особи, які представляють декларації на ПДВ в електронному вигляді, звільнені від зобов'язання пред'явлення до податкового органу рахунку-фактури.
     Суттєві зміни відбулися й у банківсько-фінансовій системі країни. Так, в 2009 році Парламент Грузії прийняв нову редакцію закону «Про Національний банк Грузії», в якому чітко розписані незалежність банку і його функції. Також відбулося злиття з Нацбанком Агентства фінансового нагляду. Валютну біржу змінив механізм валютних аукціонів; були впроваджені валютні своп операції; почав працювати ринок казначейських зобов'язань; заснуванням терміналу Блумберга виправилася інфраструктура вторинного ринку; була внесена державна гарантія з метою сприяння будівельному сектору і почався трьохлітній проект у сфері управління міжнародними резервами з казною Світового банку. Окрема реформа була здійснена і за напрямком податкової системи.
     З врахуванням впровадження нових систем і розробки стратегії монетарної політики Нацбанку, в 2011 році за напрямком вдосконалення банківсько-фінансової системи планується оновити фінансові інструменти, впровадити системи управління резервами і розрахунку цінних паперів, оновити законодавчу базу, пов'язану з ринком цінних паперів. Також планується початок емісії середньострокових купонних цінних паперів.
     Що  стосується наявних міжнародних  рейтингів Грузії, то, за результатами дослідження країн світу за індексами  економічних свобод та якістю життя, проведеного аналітичним центром Heritage Foundation і «Wall Street Journal», на початок 2010 року в рейтингу індексу економічних свобод (Index Economic Freedom) серед 183 країн світу Грузія зайняла 26 місце (в 2009 році обіймала 32 місце). Згідно рейтингу, Грузія потрапила в число економічно вільних країн, і з країн колишнього СРСР поступається лише Естонії, яка займає 16 місце. Автори рейтингу відзначають, що Грузія має добрі показники у сфері бізнесу, торгівлі, і фіскальної свободи. Окрім цього, в країні відчувається зниження бюрократії, зменшення податків і приток іноземних інвестицій. В той же час автори рейтингу звертають увагу на те, що Грузія має низькі показники в секторі приватної власності з точки захисту від корупції. Наголошується, що грузинські і іноземні інвестори з недовірою ставляться до здатності судової системи країни захищати приватну власність.
     Також Грузія продовжує утримувати ведучі позиції серед країн СНД і  по індексу якості життя. Згідно списку, Грузія набрала середній бал 56, поступившись серед країн Співдружності лише Молдові і Україні. При визначенні індексу «International Living» враховуються такі критерії як вартість проживання, економіка, інфраструктура, стан навколишнього середовища, охорона здоров'я, культура і дозвілля, свобода, ризик і безпека, кліматичні умови. Максимальними по кожному критерію є 100 балів.
     Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги Грузії на рівні «В/В». Прогноз по рейтингах – «стабільний». Оцінка ризику переказу і конвертації валюти для грузинських несуверенних позичальників підтверджена на рівні «ВВ-».
     В той же час, за словами кредитного аналітика Standard & Poor's Т.Куллінана, короткі, але інтенсивні військові дії  з Росією у серпні 2008 року та світова  фінансова криза дестабілізували  грузинську економіку, призвівши до значного зростання дефіциту бюджету і різкого зниження припливу капіталу. Серйозні ризики також пов'язані зі значним дисбалансом в економіці країни, який здебільшого буде скорочений у 2011-2012 роках за рахунок істотної іноземної допомоги у розмірі 5,7 млрд. доларів, або 52% від ВВП 2010 року. Із загального обсягу цієї допомоги, 54% буде надано міжнародними організаціями рейтингової категорії «ААА». Очікується, також, значний внесок від МВФ (20%). У свою чергу, 18% капіталу або 1 млрд. доларів від обсягу, що залишився, буде надано Сполученими Штатами Америки (ААА/Стабільний/А-1+).
     Реальний  обсяг ВВП за переші чотири місяці 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року виріс на 8,4%. Номінальний обсяг ВВП у січні -квітні склав 5228,7 млн. дол. США (у січні –квітні 2010 р. – 4891,7 млн. дол. США, зростання 6,8%), що складало 1178,6 дол. США з розрахунку на одного жителя країни (2010 р. – 1115,5  дол. США) (табл. 1.).
Таблиця 1.
Динаміка  ВВП Грузії по роках
Рік Додана вартість (млн. дол. США) Дефлятор ВВП (%) Зростання, % ВВП (млн. дол.  США)
Зростання, % ВВП на одну особу
(дол. США)
2005 р. 4 689,4 108,4 105,6 5 124,7 105,9 1187,6
2006 р. 5 673,6 107,9 110,4 6 411,0 109,6 1483,5
2007 р. 6 780,5 108,5 109,6 7 761,7 109,4 1763,5
2008 р. 8 745,5 109,7 111,6 10 171,9 112,3 2314,6
2009 р. 11 086,9 109,7 102,6 12 800,5 102,3 2921,1
2010 р. 9 284,0 98,0 83,7 10 744,7 96,1 2450,1
Січень-квітень 2010 4 185,0 * 88,3 4 891,7 79,9 1115,5
Січень-квітень 2011 4 502,4 107,6 107,5 5 228,7 106,8 1178,6
 
     По  галузевих структурах найбільшою часткою  ВВП відрізняються торгівля (14,6%), система державного управління (13,5%), транспорт та зв'язок (12,9%), світа  та охорона здоров’я  (11,8%), сільське господарство (9,3%) та промисловість (8,9%) [24].
     За  даними Національного статистичного  офісу Грузії, зовнішньоторговельний  оборот товарами Грузії за сіень-квітень 2011 року (без врахування обсягів неорганізованої торгівлі) склав 2951,38 млн. дол. США, що на 18,4% більше аналогічного періоду 2010 року. Експорт від загального обсягу зовнішньої торгівлі складав 720,682 млн. дол. США, імпорт – 2230,7 млн. дол. США. Сальдо зовнішньоторговельного балансу Грузії залишається від’ємним – 1510 млн. дол. США (табл. 2.). 
Таблиця 2.
Зовнішньоторговельний оборот Грузії з країнами світу у 2010-2011 рр.
Товарообіг  товарами і послугами (млн.  дол. США)
Січень - квітень 2010 р. Січень - квітень 2011 р. 2011р./ 2010 р., %
Товарообіг 2493,35 2951,38 118,4
Експорт (іноземний) 1979,97 2230,7 12,66
Імпорт (грузинський експорт) 513,385 720,682 140,37
Сальдо  -1466,58 -1510  
     * грузинська статистика враховує лише торгівлю товарами 

     За  даними статистики Грузії, в січені - квітні 2011 року товарообіг Грузії з країнами ЄС склав 26,1% проти 26,6% за підсумками 2010 р. від загального товарообігу Грузії і становив 770,6 млн. дол. США, з яких на грузинський експорт приходилося 136,9 млн. дол. США, або 19% від загального експорту Грузії; на імпорт з ЄС – 633,663 млн. або 28,4% від загального імпорту до Грузії. 
     Товарообіг  Грузії з країнами СНД склав 32% проти 30,5% (2010 р.) від загального товарообігу країни і становив 944,88 млн. дол. США (зростання на 23,5%), з яких на грузинський експорт приходилося 273,16 млн. дол. США, або 37,9% від загального експорту Грузії; на імпорт з країн СНД – 671,728 млн., або 30,1% від загального імпорту до Грузії. 
     Основу  експортованої до Грузії країнами світу  продукції складали:
  Січень  – квітень  2010 року Січень  – квітень  2011 року
  млн. дол. США % від всього  експорту млн. дол. США % від  всього експорту
1 979,971                                        2 230,7026
Нафта та нафтові мастила 212,386 10,7 292,443 13,1
Автомобільна  техніка 133,809 6,8 143,671 6,4
Медикаменти 82,467 4,2 93,989 4,2
Природний газ та інші газоподібні гідрокарбонати 83,3499 4,2 68,9508 3,1
Пшениця 42,4298 2,1 63,6386 2,9
Електроапаратура  для телефонних станцій та ліній  зв’язку 32,1256 1,6 54,8275 2,5
Цигарки 24,767 1,3 32,842 1,5
Вироби  із заліза та сталі 8,4443 0,4 29,3008 1,3
Прутки  із заліза  11,3164 0,6 25,4023 1,1
Автоматичні керуємі машини 15,5687 0,8 22,0686 1,0
Інша  продукція 1333,307 67,3 1403,5679 62,9
           
   
     Основу  грузинського експорту складали:
  Січень  – квітень  2010 року Січень  – квітень  2011 року
  млн. дол. США % від всього  експорту млн. дол. США % від  всього експорту
513,385                                       720,652
Феросплави 66,584 13
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.