На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Маркетинговые исследования в социологии

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 14.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


       Вступ
       Мета: охарактеризувати концептуальні риси і особливості маркетингових досліджень в соціології.
       Завдання: розкрити зміст і сутність маркетингово-соціологічних досліджень;проаналізувати етапи, процедури маркетингово-соціологічних досліджень;охарактеризувати структурні та методологічні  аспекти маркетингу в кореляції з метою та завданнями маркетингового дослідження; проілюструвати сферу використання результатів маркетингу в системі ринкових відносин.
       Об’єкт  дослідження: маркетинг як необхідний елемент інноваційного поступу в системі ринкових відносин.
       Предмет дослідження: маркетингові дослідження в структурі методологічного базису соціології.
       Актуальність  теми дослідження зумовлене тим що у зв’язку з швидкою динамікою ринку, компаніям необхідно постійно пристосовуватись до нових умов. Найбільш важливою умовою такого пристосування очевидно є маркетингові дослідження. Маркетинг - відносно молода науково-прикладна дисципліна. Вперше термін з'явився в американській економічній літературі в 1902 р. Починаючи з середини двадцятого століття, концепція маркетингу стрімко завойовувала розум, як теоретиків, так і практиків - економістів і менеджерів. Інтенсивний розвиток теорії і практики менеджменту призвели до того, що був накопичений величезний емпіричний матеріал про бізнес - процеси, про споживчу поведінку і конкурентну боротьбу. Ряд вчених змогли систематизувати та узагальнити наявні факти. Прогрес у теорії, практичній діяльності на ринку породив нову течію в науці управління - маркетинг. У самому загальному вигляді поняття маркетингу означає вивчення ринку з певною метою. У маркетингу, який покликаний задовольняти потреби людей, дослідження мають велике значення. В умовах ринку одержують переваги ті фірми і компанії, які краще за інших знають ці потреби і виробляють товари, здатні їх задовольнити. Але ринок постійно змінюється, потреби людей під впливом різних факторів також змінюються, тому фірми, щоб отримати прибуток, повинні постійно стежити за кон'юнктурою ринку. Саме за допомогою маркетингових досліджень фірми можуть здійснювати відстеження змін потреб покупців. Маркетингові дослідження - це будь-яка дослідницька діяльність, яка забезпечує потреби маркетингу. Як правило, потреба у проведенні маркетингового дослідження виникає у випадках, коли: 1) фірма не досягла поставлених маркетингових цілей; 2) фірма поступається позиціями конкуренту; 3) фірма збирається диверсифікувати свою діяльність, 4) фірма готує новий бізнес-план; 5) будь-які інші випадки, коли менеджери не можуть визначитися у виборі дій або припускають можливість значних інвестицій. Що дають маркетингові дослідження? Вони дозволяють фірмам збільшити свої знання про проблеми маркетингу, що стоять перед ними ,тобто зменшити невизначеність при прийнятті маркетингових рішень. Дуже часто основною метою маркетингових досліджень є прагнення дати адекватну характеристику ринкових процесів і явищ, відбити позицію і можливості фірми на ринку. Зазвичай маркетинговим дослідженням піддаються ринок, конкуренти, споживачі, товари, середовище маркетингу, ціна товарів, просування товарів. Результатом маркетингового дослідження є розробки, які використовуються при виборі і реалізації стратегії і тактики маркетингу.
       Маркетинговою діяльністю на підприємствах, у фірмах, як правило, займаються підрозділи, які  здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управляючі, що відповідають за певні територіальні ринки  і товарні групи, віце-президент, який здійснює загальне керівництво  маркетингом. Вони виконують певні  обов'язки, що стосуються маркетингової  діяльності – планування, ціноутворення, розподіл, просування товару на ринку, комунікації ринку, реклама тощо.Часто  людину, що керує маркетинговою діяльністю, уявляють як таку, метою якої є лише стимулювання попиту на продукцію фірми. Насправді ж коло її завдань значно ширше. Слід забезпечити такій рівень, час пред'явлення і характер попиту, за яких можливо досягти цілей, що постають перед підприємством, фірмою.
       Маркетинг – це передбачення, управління та задоволення  попиту на товари, послуги, організації, людей, території та ідей через обмін.
       Принципи  маркетингу – основні положення, обставини, вимоги, які визначають сутність маркетингу та покладені в його основу. До основних принципів можна віднести: орієнтованість на споживача, його потреби  і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а  засобів вирішення проблем споживачів; гнучкість у досягненні поставленої  мети шляхом адаптації до вимог ринку  з одночасним спрямованим впливом  на нього; комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових  засад, а комплексу маркетингу, поєднання  окремих елементів якого дозволяє досягти визначених цілей; спрямованість  на довгострокову перспективу розвитку фірми.
       Як  бачимо, перший принцип виходить з  того, що фірма в центр своєї  діяльності ставить споживача та його потреби. Вирішення проблем споживача – єдиний спосіб досягти цілей фірми, найважливішими з яких є отримання прибутку.
       Другий  принцип наголошує на необхідність дослідження можливих змін у зовнішньому  середовищі і розробку механізмів пристосування  до неконтрольованих фірмою факторів і, в той же час, підкреслює важливість активної політики, яка передбачає створення нових товарів, технологій, вдосконалення форм стимулювання збуту, каналів товароруху, методів виходу на нові ринки, інших маркетингових  заходів.
       Актуальність  третього принципу визначається неможливістю ефективного впливу на споживачів через  використання якогось одного, навіть дуже ефективного, інструменту маркетингу.
       Товар – ключовий елемент комплексу  маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент.
       Коректні  маркетингові рішення (стосується це визначення маркетингової стратегії чи окремих складових маркетингового комплексу – торгової марки, цін, упаковки, реклами) можуть бути прийняті лише на основі достовірної маркетингової інформації.
       Потреба в інформації зумовлює проведення маркетингових  досліджень – основне завдання яких – уникнути неточних оцінок, ризиків  і невиправданих витрат – грошових зусиль, часу при прийнятті маркетингових  рішень.
       Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні методологічного потенціалу маркетингових досліджень в соціології, що дозволяє суттєво розширити застосування результатів маркетингу в усіх сферах суспільних відносин, в нашому випадку економічних.
       Методи  використані нами в роботі належать до когорти загальноприйнятих теоретичних методів соціології, серед них: аналіз документів, спостереження, експеримент,опитування.
Аналіз  використаних джерел на літератури. Маркетингово-соціологічні дослідження почали проводити з моменту входження економічних систем в ринкові відносини. На Україні вони стали актуальними, коли нашу економіку Міжнародним валютним фондом і Європейським банком реконструкції та розвитку було офіційно визнано ринковою в кінці 90-х років. Багато дослідників почали плідно працювати в цій сфері,особливо можна виділити статті таких авторів , як: Ващекін Н.П.[2],Веселкова Н.В. [3], Герчикова І.Н. [4], Горелова А. [5], Карпов В. [7], Короткий Ю.Г. [9], Полторак В. [13],Радаєв В.В. [16], Старостіна А.О. [17], Дж.Хемілтон [20]. Також слід звернути увагу на монографію Павленко А.Ф. та Вовчак А.В. «Маркетингові стратегії фірми» [11],де чітко показано на які саме маркетингово-соціологічні стратегії повинна орієнтуватися фірма в мовах ринкової економіки. Дуже змістовною є праця Парсяк В.Н. «Маркетингові дослідження» [12],де в повному обсязі розкрито зміст і суть досліджень. А.Хіршман [19] подає багато фактичного матеріалу стосовно ринкових відносин та ролі в них маркетингово-соціологічних досліджень.
     Структура роботи. В основі структури курсової роботи лежить розкриття змісту та сутності маркетингово-соціологічних досліджень,аналіз їх етапів та процедур. Виходячи з поставленої мети та завдань дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.
На нашу думку, в роботі висвітлено і вивчено доступну нам літературу і джерела. В ній міститься та кількість інформації, яка дозволяє відобразити актуальність і важливість маркетингово-соціологічних досліджень в умовах ринкової економіки. Тема дослідження досить глибока і потребує подальшого вивчення.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I
       Сутність маркетингово-соціологічних досліджень
       Маркетингове  дослідження в соціології - це систематичний пошук, збір, аналіз і представлення даних та відомостей, що відносяться до конкретної ринкової ситуації, з якою довелося зіткнутися підприємству. Його можна також визначити як систематичний збір, облік та аналіз даних по маркетингу і маркетингових проблем з метою вдосконалення якості процедур прийняття рішень і контролю в маркетинговому середовищі [5 , с.20]. Є цілий ряд аналогічних і інших визначень маркетингових досліджень.
       Основні цілі маркетингового дослідження:
      Зменшити невизначеність та мінімізувати ризик у процесі прийняття управлінських рішень;
      Стежити за процесом реалізації маркетингових завдань.
       Глобальні цілі маркетингового дослідження - це інформаційне забезпечення маркетингу, тобто збір необхідної інформації та аналітичне забезпечення, що полягає  у використанні математичних моделей  для аналізу даних і отримання  з їх допомогою прогнозів і  можливості прийняття оптимальних  рішень [7 , с.80].
       На  макрорівні маркетингове дослідження  повинно виявити і змоделювати  закономірності і тенденції розвитку ринку, дати оцінку ринкової ситуації, визначити ємкість ринку і  дати прогноз попиту.
       На  мікрорівні даються оцінки, здійснюється аналіз та прогноз власних можливостей  фірми (її потенціалу та конкурентоспроможності), стану та перспектив розвитку того сегменту ринку, на якому ця фірма  діє. Маркетингові дослідження здійснюються або власними маркетинговими службами фірм, або на комерційній основі спеціалізованими маркетинговими фірмами,соціологічними службами підприємств і організацій,соціологічними лабораторіями тощо.
       Завдання  маркетингових досліджень можуть бути самими різноманітними і диктуватися потребами розробки стратегії маркетингу, формування цінової, товарної, комунікаційної, збутової політики та іншими аспектами управління маркетингом на підприємстві. Найбільш типовими завданнями маркетингових досліджень є:
    вивчення характеристик ринку;
    заміри потенційних можливостей ринку;
    аналіз розподілу часток ринку між фірмами;
    аналіз збуту;
    вивчення тенденцій ділової активності;
    вивчення товарів конкурентів;
    короткострокове прогнозування;
    вивчення реакції на новий товар і його потенціалу;
    довгострокове прогнозування;
    вивчення політики цін.
       Проведення  маркетингово-соціологічного дослідження доцільно,на наш погляд, в наступних випадках [3, с. 113]:
    недостатній обсяг інформації для прийняття рішення;
    наявність внутрішніх суперечностей щодо стратегії, цілей, механізмів їх реалізації;
    погіршення ситуації (втрата ринку, уповільнення товарообігу і т.д.);
    вивчення причин несподіваного успіху;
    формування нових стратегічних чи тактичних задумів.
       Процедуру маркетингово-соціологічного дослідження поділяють на чотири блоки[4, с. 37] :
       1. Розробка концепції дослідження:
    визначення цілей дослідження і постановка проблеми.
    формування робочої гіпотези.
       2. Розробка програми дослідження:
    визначення системи показників і потреби в інформації.
    вибір методів дослідження і робочого інструментарію.
    формування вибірки.
       3. Процес отримання даних:
    технічна організація збору даних.
    збір даних.
       4. Процес обробки і представлення  даних:
    процес технічної обробки даних.
    аналіз даних.
    розробка висновків і рекомендацій.
    оформлення та презентація звітів.
    перевірка адекватності результатів і висновків.
       Розглядаючи більш детальніше процес організації проведення маркетингово-соціологічних досліджень,можна говорити,що будь-яке дослідження починається з визначення цілей. Цілі можуть бути як стратегічними, так і тактичними і від їх виду залежить глибина передбачуваного дослідження [9, с. 67]. У залежності від поставлених цілей, дослідження можуть носити описовий характер, можуть бути націлені на виявлення причинно-наслідкових зв'язків (казуальні) або на розробку прогнозів. В результаті цього з'являється гіпотеза. Робоча гіпотеза - це ймовірнісна припущення щодо сутності та шляхів вирішення розглянутих явищ. Вона дозволяє встановити рамки та основні напрямки всієї розробки. Робоча гіпотеза повинна забезпечувати: достовірність наукового припущення; передбачуваність; можливість перевірки; можливість формалізації, тобто можливість висловити головні припущення не тільки логічно, але і за допомогою економіко-математичних побудов. Програма дослідження - це план, якого необхідно дотримуватися для того, щоб відповісти на поставлені в дослідженні питання, що погоджує тимчасові, матеріальні та інші ресурси, які виділяються на проведення дослідження. Вона встановлює систему показників, визначає потреби в інформації і передбачуваний набір інструментів для її отримання [9, с.72]. Вибір інструментарію пов'язаний з вибором відповідних методів дослідження. Класифікація інструментарію маркетингових досліджень представлена в таблиці (див. табл.1). Нарешті, програма досліджень встановлює правила формування вибірки. Вибір форм і методів дослідження ринку пов'язаний з безліччю факторів: доступними джерелами інформації, широтою охоплення і т.д. Залежно від рівня постановки проблеми різняться прикладні та фундаментальні дослідження.
    Класифікаційна  ознака                 Види досліджень
    Рівень  постановки проблеми Прикладні Фундаментальні
    Етап  вивчення проблеми Пошукові Описові Пояснювальні
    Джерело інформації Первинні(польові) Вторинні(кабінетні)
    Періодичність проведення Разові(спеціальні) Постійні
    Області використання результатів Стандартні(синдиковані)
    Ступінь охоплення Суцільні Вибіркові
    Рівень  вимірювальної «точності» Якісні Кількісні
       Табл.1
       Існують таки види маркетингово-соціологічних  досліджень, як кількісні,якісні та кабінетні  дослідження,за допомогою яких отримують  потрібну інформацію про явище яке  досліджується [13, с. 110].
       Кількісні дослідження - це опис проблеми в числовому  виразі. Тут підтверджується або  спростовується висловлена гіпотеза. Дані, як правило, подаються у вигляді  таблиць і графіків.
       Якісні  дослідження мають спільну мету - виявити проблеми і / або пояснити спостережувані явища. З їх допомогою  можна визначити різні спонукальні  мотиви дій споживачів, а також  на основі яких чинників приймається  рішення.
       Метою кабінетних досліджень є збір та узагальнення вторинних даних, тобто тих, які вже існують і поява яких(в окремих випадках), спочатку не була пов'язана з дослідницькими цілями. Кабінетні дослідження реалізуються у два етапи[13, с. 115]:
       1. Етап постановки  проблеми:
      Формулювання розв'язуваної маркетингової проблеми;
      Декомпозиція маркетингової проблеми;
      Постановка інформаційних завдань, пов'язаних з вирішенням маркетингових завдань;
      Уточнення можливих способів і джерел одержання інформації для кожної інформаційної завдання;
      Визначення бюджету інформаційного пошуку.
       2. Робочий етап:
      Пошук посилань і рефератів в інтегрованих вторинних джерелах інформації;
      Збір інформації у виявлених вторинних документах;
      Попередній аналіз та узагальнення інформації вторинних джерел і документів з досліджуваної проблеми;
      Уточнення напрямків інформаційного пошуку за результатами попереднього аналізу;
      Збір інформації у виявлених первинних документах;
      Формування членами робочої групи приватних звітів по інформаційним завданням;
      Узагальнення інформації з первинних джерел і документів з досліджуваної проблеми;
      Аналіз зібраної інформації;
      Формування висновків і рекомендацій;
      Підготовка інформаційного звіту з досліджуваної проблеми.
       Для цілей кабінетних досліджень суттєво, що документальна інформація може приймати три основні форми: первинний  і вторинний документ і вторинне джерело інформації [13, с.117].
       Первинний документ - фіксує інформацію в місці  її виникнення (книги, брошури, каталог, звіт, журнал і т.п.).
       Вторинний документ - результат аналізу первинного документа (реферат, огляд, анотація тощо)
        Вторинні джерела  інформації - результат узагальнення вторинних документів.(див.Табл.2)
       
        
       
                                                                                                       

       Табл.2
       Головними корисними властивостями кабінетних досліджень є [13, с. 121]:
      Концентрація розосередженої інформації;
      Створення комфортних умов використання інформації (реферування, багатоаспектний пошук: систематичний, авторський, предметний; спеціальні покажчики).
       Отже,сутністю маркетингових досліджень в соціології є вдосконалення якості процедур прийняття рішень і контроль в маркетинговому середовищі,завдяки яким ми будемо спроможні дати рекомендації стосовно виходу з конкретної ринкової ситуації,з якою довелося зіткнутися підприємству. Основними цілями маркетингово-соціологічних досліджень є зведення до мінімуму ризику у процесі прийняття управлінських рішень та стеження за процесом реалізації маркетингових завдань. Маркетингово-соціологічні дослідження працюють на макро та мікрорівнях економічної системи. Розрізняють такі їх види:якісні,кількісні та кабінетні. 

Розділ II
  Інструментарій первинних  маркетингових досліджень
       Збір  первинної соціологічної інформації є доцільним, коли вторинної інформації виявляється недостатньо. Отримання первинної інформації - свого роду вищий пілотаж маркетингу. Особливо це відноситься до умов в нашій країні, де надзвичайно важко отримати доступ до фірмової і галузевої інформації, відсутня розвинута інфраструктура маркетингу, не розвинута культура маркетингу і не накопичений досвід використання маркетингу переважною кількістю виробничих і комерційних підприємств[14, с. 102].
       Первинну інформацію в соціології можна отримати через наступні методи збору соціологічної інформації:спостереження, експеримент і опитування. Проаналізуємо їх більш детально.
       1. Метод спостереження. Один з найбільш простих і дешевих методів дослідження, здійснюється в реальних умовах. Цей метод використовується у випадку, коли спостерігач хоче мінімізувати свій вплив на респондента. Під спостереженням розуміється таке описове дослідження, при якому дії респондента відстежуються без прямого контакту з ним. У такому дослідженні можуть бути задіяні механічні або електронні засоби типу сканера і датчиків. Зняття інформації йде в природних умовах, і не виникає її суб'єктивного спотворення (це стосується споживача) [5, с. 20].Наприклад, з його допомогою можна оцінювати статево-віковий склад відвідувачів магазинів, культурних закладів, частоту і асортимент товарів, що купуються.
       2. Метод експерименту. Даний метод дослідження застосовується для кількісної оцінки причинно-наслідкових зв'язків. При проведенні експерименту дослідник змінює один або кілька змінних параметрів і одночасно спостерігає за тим, як ця зміна впливає на інші параметри. Вважаємо,що він дозволяє виявити реальну реакцію потенційних споживачів або інших груп людей на певні фактори або їх зміни. Існує два види експериментів:
      штучне моделювання ситуації (лабораторний експеримент);
      експеримент в реальних ринкових умовах у рамках польового дослідження.
       Тематика  лабораторних експериментів може бути найрізноманітнішою. Це і порівняльне  тестування якості товару, та дослідження  впливу марки і марочних назв на споживчий вибір, цінові тести, тестування реклами і т.д. Лабораторний експеримент  проводиться звичайно в спеціальних  лабораторіях, які оснащені необхідним обладнанням. Наприклад, для визначення споживчої реакції використовується відеоапаратура. Відомі приклади створення  спеціальних пристроїв, з'єднаних  з комп'ютерними системами і забезпечують відстеження напрямку погляду покупця  при розгляданні об'єкта (упаковки, магазинної вітрини і т.д.).
       Польові експерименти проводяться безпосередньо  в умовах ринку. До такого роду досліджень можна віднести [5, с. 22] :
      пробний продаж товару різним цільовим групам споживачів з метою виявлення ступеня сприйняття якості, ціни, упаковки;
      оцінка ефективності реклами в різних регіонах;
      оцінка ефективності подання товару ринку (розміщення по торгових площах, презентації і т.д.).
       Перевагою цього методу є можливість мінімізації помилок при широкомаштабних діях на ринку. До недоліків можна віднести високу вартість дослідження і позначення напрямку своїх дій перед конкурентами.
       3. Опитування. Найбільш універсальний, ефективний і поширений метод соціологічного дослідження. При проведенні опитування інтерв'юер звертається до респондентів для того, щоб дізнатися факти, думки і настрої шляхом безпосереднього або телефонного спілкування, або за допомогою анкет.
       Анкетне опитування. Це не просто перелік питань, а дуже тонкий і гнучкий інструмент, що вимагає ретельного опрацювання [13, с. 113]. Процедура такого опитування передбачає наступні етапи:
      визначення мети опитування;
      узгодження мети із замовником і вирішення питань фінансування;
      розробка робочих гіпотез;
      розробка бланка (типу) анкети та методу дії;
      визначення чисельності респондентів і способу їх відбору;
      підбір та підготовка персоналу для проведення опитування;
      проведення опитування;
      обробка результатів опитування та його аналіз;
      складання звіту та його подання замовнику.
       Зазвичай  для складання анкети потрібна досить висока кваліфікація. Найпоширеніші  помилки, що зустрічаються в анкетах - це формулювання питань, на які важко  відповісти[13, с. 114]. Дуже важливо правильно встановлювати послідовність питань.(див.Табл.3)
         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Табл.3
       Інтерв'ю. Зазвичай інтерв'ю проводять на етапі пошукових досліджень. Справа в тому, що дослідник не завжди в повній мірі уявляє собі особливості тієї проблеми, яку досліджує. Тому, перш ніж переходити до збору статистичних даних про ринок, необхідно окреслити коло найбільш значимих питань[13, с. 122]. З цим завданням можна впоратися за допомогою проведення індивідуального або групового інтерв'ю (фокус - групи).
       Індивідуальне інтерв'ю - це опитування експертів  в тій чи іншій області, який в  основному має неструктурований характер (у формі відкритих питань). Якщо проблема досить формалізована, то опитування може проходити за закритими  питаннями для експертної оцінки проблем.
       Прості  інтерв'ю - це опитування респондентів за заздалегідь складеним сценарієм. Такі інтерв'ю не передбачають будь-яких аналітичних висновків безпосередньо  в ході бесіди і коригування плану  інтерв'ю. Головне завдання інтерв'юера - встановлення і підтримання комунікативного  контакту з респондентом.
       Глибинні  інтерв'ю - більш складний метод проведення інтерв'ю, який передбачає більш активну  участь інтерв'юера в бесіді. Сценарії глибинних інтерв'ю повинні базуватися на розгалужених маркетингових моделях, а в якості інтерв'юера повинен  виступати кваліфікований фахівець.
       Фокус - група - це група, що складається з 6 - 15 осіб з певними характеристиками, що забезпечують репрезентативність, що здійснює якісний аналіз предмета обговорення під керівництвом спеціально підготовленого ведучого [13, с. 124]. Як правило, проведення фокус - групи вимагає досить тривалого часу (1 - 3 години). У ході спрямованої дискусії розкривається якісний зміст поставленої проблеми. Основні завдання використання фокус - груп:
      генерування гіпотез,які перевіряються;
      генерування інформації для опитувальних листів;
      надання попередньої інформації;
      отримання уявлення про нові концепції у сфері випуску продукції;
      стимулювання нових ідей для нових товарних концепцій;
      інтерпретація раніше отриманих кількісних результатів.
       Телефонне опитування. Найбільш простий засіб якнайшвидшого збору інформації. Він дешевий і зручний, в ході опитування по телефону інтерв'юер має можливість роз'яснити незрозумілі питання [13, с. 125]. До недоліків слід віднести неможливість дотримання анонімності, обмежене число досить простих питань, які потребують однозначних відповідей.
       Поштове опитування. Простий засіб досягнення контакту з особами, які не погоджуються на особисту зустріч, або не хочуть, щоб на їхніх відповідях мимоволі позначався вплив інтерв'юера. Анкета, послана поштою, може містити велику кількість запитань. До недоліків можна віднести ненадійність поштових відправлень, порушення анонімності і низький відсоток отримання заповнених анкет.
       Суцільне  і вибіркове дослідження. Під вибіркою розуміється якась підмножина, що належить більшій (генеральній) сукупності. Проблематика формування вибірки пов’язана з необхідністю отримання необхідної маркетингової інформації найбільш економічним способом. Відповідно, залежно від ступеня охоплення джерел інформації розрізняють суцільне і вибіркове дослідження.
       Суцільне  дослідження припускає, що всі представники генеральної сукупності увійдуть до числа досліджуваних. Вибіркове  дослідження - це таке, при якому відомості отримують тільки від частини генеральної сукупності [14, с. 106]. Суцільні дослідження застосовуються досить рідко, вони громіздкі і дорогі. Прикладом суцільного опитування може служити перепис населення. Для більшості маркетингових завдань застосовується вибірковий метод. По-перше, збір даних здійснюється набагато швидше. По-друге, можна отримати більш повну інформацію, тому що є можливість заглиблюватися в деталі. По-третє, дуже часто вивчаються проблеми які стосуються тільки певних груп учасників ринку й опитувати всіх не має ніякого сенсу.
       Проте використання вибіркового методу нерозривно пов'язано з проблемами забезпечення достовірної інформації. Сукупність факторів, що забезпечують достовірність дослідження, представлені на табл.4 Достовірність при вибіркових дослідженнях включає, в першу чергу дві вимоги - кількісна достатність даних та їх якість (репрезентативність), тобто відповідність структури вибірки структурі генеральної сукупності[17, с. 52].
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.