На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Конкуренця

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
            ПЛАН 
Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ І Конкуренція  в ринковій економіці ……………………………….6
      Суть, основні види та функції конкуренції…………………………….6
      Умови виникнення та наслідки конкуренції………………………….14
      Методи конкурентної боротьби……………………………………….16
Розділ ІІ Монополія в ринковій економіці ……………………………….19
      Суть монополії та її місце в системі ринкової економіки …………..19
      Причини виникнення та існування монополій ……………………....25
      Антимонопольна політика: світова практика та особливості в Україні ………………………………………………………………….29
Висновки……………………………………………………………………34
Список використаної літератури…………….……………………………36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП
    Тема  конкуренції та монополії в ринковій економіці є досить актуальною в  наш час. Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об’єднуються єдиним поняттям - ринок.
    Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competition). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Конкуренція - категорія явно суперечлива. З одного боку існує твердження, що без конкуренції ринку не буває, а з іншого, - цілком конкурентним є той ринок, на якому учасники (фірми) не ведуть між собою конкурентної боротьби. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших.
    Конкуренція є важливим елементом механізму  саморегулювання ринкової економіки  і водночас конкретною форма її функціонування. Конкуренція відбиває зв'язок між виробництвом і реалізацією продукту. Закон конкуренції відображує причинно-наслідковий зв'язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім уже для виробника.
    На  сучасному етапі світового розвитку конкуренція як рушійна сила змушує виробників товарів постійно шукати нові шляхи підвищення їхньої якості, зниження ціни, підвищення якості сервісу. Формування конкурентних відносин сприяє створенню розвинутого, цивілізованого ринку, що включає сферу виробництва й товарообміну 

    В основу виникнення монополій покладено  об'єктивний процес розвитку продуктивних сил наприкінці XIX – на початку XX ст. На зміну вільній конкуренції прийшла монополія. Для монополії характерні відсутність вільної, досконалої конкуренції на ринку, де вона панує, і загрози приватним цілям її з боку контрагентів, які внаслідок своєї чисельності не можуть протидіяти згуртовано й узгоджено.
    За  своєю економічною сутністю монополістична ситуація на ринку виникає тоді, коли у певній галузі домінують кілька корпорацій, оскільки вони мають змогу  офіційного, а також неофіційного зговору для панування на ринку  й отримання монопольного прибутку. 

    Робота  має традиційну структуру і включає  в себе вступ, основну частину, що складається з 2 розділів, висновок та список використаної літератури. 

    Перший  розділ складається з трьох підрозділів. В першому підрозділі розкриваються  загальні питання, розкриваються поняття, види конкуренції та функції конкуренції. Визначаються основні поняття, обумовлюється актуальність звучання питань. У другому підрозділі розглянуті умови виникнення конкуренції та її позитивні та негативні наслідки. У третьому – методи конкурентної боротьби. 

    Другий  розділ так само поділяється на три  підрозділи. Перший підрозділ розглядає  суть монополії та її місце в ринковій економіці. В другому підрозділі розкриваються причини виникнення та існування монополій. Третій підрозділ  ознайомлює з питанням антимонопольної політики, світової практики та антимонопольних особливостей в Україні.  
 

    Об’єктом  даної  робити є конкуренція та монополія з усіма її особливостями  та недоліками. 

    Отже, підсумовуючи усе вище сказане , можна  визначити основну мету курсової роботи - визначити суть конкуренції та монополії, як категорії ринкової економіки. Необхідно також дослідити, який вплив має конкуренція та монополізація на суспільне життя людей.
    Завдання  роботи:  
1. Визначити суть, основні види, функції конкуренції.

    2. Розглянути умови виникнення  конкуренції та методи конкурентної  боротьби
    3. Визначити суть монополії, причини  її виникнення та існування
    4. Розглянути антимонопольну діяльність  світових держав та України  зокрема.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ  І
    1.1 Суть, основні види та функції конкуренції
    В ринковій економіці всі суб'єкти господарювання діють відокремлено і виступають у відношенні один до одного як конкуренти.
    Під економічною конкуренцією розуміють  змагання економічних суб'єктів  на ринку за перевагу споживачів з метою отримання найбільшого прибутку (доходу). Конкуренція є необхідним і важливим елементом ринкового механізму, але сам її характер та форми різняться на різних ринках і в різних ринкових ситуаціях.
    В умовах ринкової економіки конкуренція  є важливим механізмом економічних зв'язків між виробниками і споживачами. Цінова конкуренція характеризує ринкову ситуацію, коли ціни та кількість товару, що реалізується, визначаються головним чином під впливом попиту та пропозицій. При неціновій конкуренції вибір товарів диктується такими критеріями, як технічний рівень і якість, умови після продажного обслуговування і т. д.
    Конкуренція хоча і пов'язана з певними  витратами (посилює соціально-економічну диференціацію в суспільстві, обумовлює  втрати економічних ресурсів від банкрутства переможених і т. д.), разом з тим забезпечує великий економічний ефект, стимулюючи пониження цін, зростання якості і розширення асортименту продукції, яка випускається, запровадження науково-технічних досягнень та ін.
    В умовах командно-адміністративної системи з повним державним регулюванням економіки підприємства змагаються не за ринок і прибуток, а за отримання фондів, лімітів, державних капіталовкладень, за зменшення директивних показників.
    Розвиток  конкуренції йде з розвитком  товарно-грошових відносин. Так, якщо для епохи вивчення економічних законів К. Марксом була характерна абсолютна (чиста) конкуренція, яка визначалась невеликими розмірами підприємств і багаточисельністю виробників, то з другої половини XIX сторіччя картина починає суттєво змінюватися: великі підприємства поступово захоплюють все більшу частину ринків окремих товарів, диктуючи на них свої умови.
    В сучасній економічній науці відокремлюють  чотири моделі ринку, а відповідно і  видів конкуренції
    • абсолютна (чисту) конкуренцію,
    • монополістичну конкуренцію,
    • олігополію,
    • чисту монополію.
    Останні три види конкуренції об'єднуються  під загальною назвою - "неабсолютна  конкуренція". [ 6, c. 98 – 101, 116]
    Ступінь конкурентності ринку визначається спроможністю фірм впливати на нього і в першу чергу на ціни. Чим меншим є такий вплив, тим більш конкурентним вважається ринок. Абсолютний конкурент не впливає на ринкову ціну, вона виступає для нього як зовнішньо заданий параметр. Порушення абсолютної конкуренції в тій чи іншій мірі веде до встановлення контролю над ціною і об'ємами продажу, обмеження доступу в галузь інших конкурентів.
    Характерні  риси основних моделей ринку (видів  конкуренції) представлені в таблиці 1.

    Таблиця 1

 
Характерні  риси

                                          Моделі ринку

Чиста конкуренція Монополістична  конкуренція Олігополія      Чиста монополія     
Кількість фірм Дуже  велика     Велика Декілька  Одна
Тип продукції Стандартизований      Диференційований      Стандартизований і диференційований Унікальний; нема близьких замінників
Контроль  над цінами      Відсутній      Деякий, але в досить вузьких  рамках      Обмежений взаємозалежністю; значний  при таємному зговорі Значний     
Доступність інформації Рівний             і вільний доступ Деякі        ускладнення        Деякі   обмеження      Деякі     обмеження
    
Умови вступу до галузі Дуже  легкі, відсутні перешкоди Порівняно легкі Наявність суттєвих перешкод Блоковано
Нецінова  конкуренція      Відсутня      Значний упор на рекламу,торгові знаки, торгові марки і т. д. Дуже  типова, особливо при диференціації продукту Головним  чином реклама  зв'язку фірми з  суспільними організаціями
Приклади Сільське  господар- ство
Виробництво одягу, взуття Виробництво автомобілів Природні  монополії
 
         Аналізуючи таблицю, стає зрозумілим, що абсолютна (чиста) конкуренція характеризується поліполією, тобто великою кількістю продавців і покупців того самого товару. Зміни в ціні якогось продавця викликають відповідну реакцію тільки серед покупців, але не серед інших продавців. Ринок відкрито для кожного. Рекламні кампанії за цих умов не є надто важливими, бо для продажу пропонуються тільки гомогенні (однорідні) товари, ринок є прозорим і відсутні будь-які переваги. Хоча ціна й формуеться в процесі конкуренції серед всіх учасників ринку, але водночас кожен окремий продавець не здійснює жодного прямого впливу на ціну. Якщо продавець заправляє більш високу ціну, всі покупці відразу ж переходять до його конкурентів.
         Якщо ж продавець заправляє більш низьку ціну, то він виявиться не в змозі задовольнити весь попит, який буде орієнтовано на нього, через його незначну частку на ринку, при цьому прямого впливу на ціну з боку цього конкретного продавця не відбувається.
         Якщо продавець змушений згодитися з цінами, що переважають на ринку, то він може пристосуватися до ринку шляхом регулювання обсягу свого продажу. В цьому разі він визначає кількість, яку він розраховує продати за заданою ціною. Покупцеві також залишається тільки обрати, скільки він захоче отримати за заданою ціною. [ 6, c.242- 246]
    Умови досконалої конкуренції визначаються наступними параметрами:
    1. велика кількість продавців і покупців, жоден з яких не має помітного впливу на рикову ціну і кількість товару;
    2. кожен продавець виробляє однорідний продукт, який в жодному відношенні не відрізняється від продукту інших продавців;
    3. бар`єри для входу на ринок в долгостроковому аспекті або мінімальні, або взагалі відсутні;
    4. жодних штучних обмежень попиту, пропозиції або ціни не існує і ресурси - змінні фактори виробництва - мобильні;
    5. кожен продавець і покупець має повну й правильну інформацію про ціну, кількість продукту, витрати й попит на ринку.  

        Під неабсолютною конкуренцією ми розуміємо ринок, на якому не виконується хоча б одна з умов чистої (абсолютної) конкуренції.
    На  більшості реальних ринків переважна частина продукції пропонується обмеженою кількістю фірм. Великі корпорації, які зосереджують в своїх руках значну частину ринкової пропозиції, виявляються в особливих відносинах з ринковим середовищем. По-перше, займаючи домінуюче положення на ринку, вони можуть суттєво впливати на умови реалізації продукції. По-друге, змінюються і відносини між учасниками ринку: виробники ретельно стежать за поведінкою своїх конкурентів, і реакція на їх дії повинна бути своєчасною.
         За умов монополістичної конкуренції велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію, тобто на ринку присутні гетерогенні товари. Якщо за умов досконалої конкуренції фірми виробляють стандартизовану (однорідну) продукцію, то за умов монополістичної конкуренції виробляється диференційована продукція. Диференціація стосується передовсім якості продукту чи послуг, завдяки чому у споживача складаються цінові переваги. Продукція може бути диференційована також за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), за близькістю до покупців, за інтенсивністю реклами тощо. [7, c. 91].
         Таким чином, фірми на ринку монополістичної конкуренції вступають в суперництво не тільки (ба навіть не стільки) за допомогою цін, але й шляхом всебічної диференціації продукції й послуг. Монопольність в такій моделі полягає в тому, що кожна фірма за умов диференціації продукції має певною мірою монопольну владу над своїм товаром; вона може підвищувати й знижувати ціну на нього незалежно від дій конкурентів, хоч ця влада і обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. Крім того, на монополістичних ринках поряд з дрібними й середніми є досить великі фірми.
          За такої моделі ринку фірми прагнуть розширяти свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції. Це відбувається передовсім за допомогою товарних знаків, найменувань і рекламної кампанії, які наголошують на відмінностях товарів.
    Монополістична  конкуренція відрізняється від  досконалої за наступними ознаками:
    на ринку продаються не гомогенні, а гетерогенні товари;
    для учасників ринку нема повної прозорості ринку, й вони діють не завжди відповідно до економічних принципів;
    підприємства прагнуть розширити свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції;
    доступ на ринок для нових продавців при монополістичній конкуренції утруднений через наявність переваг. [9, c. 458 – 463]

    Олігополістична конкуренція характеризується небагаточисельністю учасників конкуренції - коли відносно мала (в межах десятку)  кількість фірм панує на ринку  товарів чи послуг. Класичним прикладом олігополії є  "велика трійка" в США - "Дженерал моторз", "Форд", "Крайслер".

         За умов олігополії можуть вироблятися як однорідні, так і диференційовані товари. Однорідність найчастіше має місце на ринках сировини й напівфабрикатів: руди, нафти, сталі, цементу тощо; диференціація - на ринках споживчих товарів.
    Небагаточисельність фірм сприяє монополістичним угодам між ними: щодо встановлення цін, розділу  чи розподілу ринків або щодо інших  способів обмеження конкуренції між ними. Доведено, що конкуренція на олігополістичному ринку тим інтенсивніше, чим нижче рівень концентрації виробництва (велика кількість фірм), і навпаки.
         Важливу роль в характері конкурентних відносин на такому ринку відіграють обсяг і структура тієї інформації про конкурентів і про умови попиту, якою фірми володіють: чим менше такої інформації, ти більш конкурентним буде поведінка фірми. Основна відмінність олігополістичного ринку від ринку досконалої конкуренції пов`язано з динамікою цін. Якщо за досконалої конкуренції вони пульсують безперервно й безсистемно залежно від коливань попиту й пропозиції, то за олігополії ціни мають тенденцію до стійкої фіксації й змінюються не так часто. Типовим є т.зв. лідерство в цінах, коли їх переважно диктує одна провідна фірма, інші ж олігополісти ідуть слідом за лідером. Доступ до ринку новим продавцям утруднений. В разі згоди олігополістів з приводу цін, конкуренція все більше зміщується в напрямі якості, реклами і індивідуалізації. [12, c. 311] 

    Функції конкуренції:
    1. Функція регулювання. Для того щоб устояти в боротьбі, підприємець повинний пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Звідси і фактори виробництва під впливом ціни направляються в ті галузі , де в них існує найбільша потреба. 
2. Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно: 
- підприємства, що пропонують кращу по якості продукцію або виробляють її з меншими виробничими затратами , одержують винагороду у вигляді прибутків ( позитивні санкції ). Це стимулює технічний прогрес; 
 
- підприємства, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, одержують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції). 
3. Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності , але і дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає пануючому в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами. 
4. Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. У той же час конкуренція надає покупцю можливість вибору серед кількох продавців. Чим досконаліша конкуренція , тим справедливіша ціна. [10, c. 97, 112, 314]
 
 
 
 
 
 
 

    1.2 Умови виникнення та наслідки конкуренції
    Конкуренція безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його технічний рівень, забезпечуючи поліпшення якості та розширення номенклатури продукції.
    Виникнення  ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції. Але існування  купівлі-продажу товарів, використання грошей може бути і без неї. Ось  чому треба з'ясувати як виникає  конкуренція.
    Першою  умовою виникнення конкуренції є наявність на ринку великого числа незалежно діючих виробників будь-якого конкретного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджено в руках одного власника, то панує монополія, яка по суті заперечує конкуренцію. Монополія і конкуренція - це антиподи.
    Друга умова виникнення конкуренції - це свобода вибору господарської діяльності виробників. Кожний з них не тільки визначає що виробляти, а й має право вносити будь-які зміни у виробництво, визначати його обсяги тощо.
    Третьою умовою виникнення конкуренції є відповідність між попитом і пропозицією. Якщо, припустимо, попит перевищує пропозицію, то у покупця не має свободи вибору, оскільки через дефіцит уся продукція реалізується. Там, де є дефіцит, там немає вільної конкуренції.
    Четвертою умовою виникнення конкуренції слід вважати наявність ринку засобів виробництва. У конкурентній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка по суті є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Однак вибір діяльності показує тільки можливість виробництва. Для того щоб ця можливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошовий капітал, перетворити його на засоби виробництва. [8, c. 176]
    Позитивні наслідки конкуренції:
    підвищення якості продукції
    зменшення витрат виробництва на основні впровадження досягнень НТП
    економія всіх видів ресурсів
    постійне оновлення асортименту продукції
    Негативні наслідки конкуренції:
    витіснення дрібних товаровиробників
    диференціація товаровиробників
    посилення соціального та майнового розшарування населення
    загострення безробіття
 
 
 
 
 
 
 
 
 
    1.3 Методи конкурентної боротьби
    Методи  конкурентної боротьби – це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. Водночас використовуються й такі “мирні ” методи обмеження конкуренції, як укладення концернами таємних угод про єдину політику.    
    Методи цінової конкуренції.
      Цінова конкуренція означає, що  головними методами боротьби  конкурентів є ціна. ЇЇ використання  ґрунтується на різноманітних методах і способах. У такій боротьбі перемагає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна вартості своєї продукції. Це по суті боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень науково – технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення її продуктивності.
    На  конкурентному ринку нездатність  деяких підприємців використовувати власне економічну технологію виробництва в кінцевому підсумку означає усунення їх конкурентами, які використовують ефективніші методи виробництва і мають можливості дещо знизити ціни, що приваблює покупців, сприяє швидкій реалізації товару, а отже, прискорює оборот капіталу.
    Слід  також мати на увазі, що деяке зниження цін зберігає для виробника норму  прибутку за рахунок низьких витрат виробництва. Таке зниження цін слід відрізняти від зниження цін нижче  за собівартість, що є вже методом  нечесної конкуренції.
    Методи  нецінової конкуренції.
    Поліпшення якості продукції. Відомо, що одна продукція може мати різну якість на різних підприємствах. Причиною цього є в основному порушення технології виробництва. Крім технологічної дисципліни, тут можливе використання технічних новинок, які становлять комерційну таємницю.
    Використання реклами. Усі рекламні заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, надати їм відповідну інформацію про споживчі властивості товару, спонукати споживача зробити покупку, нагадати споживачеві про існування того чи іншого товару.
    Реклама формує уявлення про особливості  якості товару, хоча його споживча вартість при цьому часто залишається без змін. У рекламі акцентується увага на торговельних знаках і фірмових клеймах.
    Нечесна конкуренція. Нечесна конкуренція – це діяльність господарського суб’єкта, що спрямована на одержання комерційної вигоди і забезпечення домінуючого становища на ринку, обманом споживачів, партнерів, інших господарських суб’єктів і державних органів.
    Методи  здійснення нечесної конкуренції : 
    1. Дезінформація з боку виробника споживачів – покупців і господарських суб’єктів про товар і послуги. Вона виявляється в неправильних відомостях про споживчі властивості товару: клас, сорт, якість виготовлення.
    2. Використання товарного знаку, фірмового найменування або маркування товару без дозволу господарського суб’єкта, на ім’я якого вони зареєстровані. Як правило, використовуються товарні бланки, маркування тих фірм, продукція яких користується великим попитом.
    3. Поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів. Така інформації, звичайно, завдає шкоди діловій репутації конкурентів і негативно відбивається на результатах їхньої комерційної діяльності.
    4. Намагання деяких фірм впливати на постачальників ресурсів і банки для того, щоб вони відмовляли конкурентам в постачанні сировини, матеріалів, а також у наданні кредитів.
    5. Переманювання провідних спеціалістів конкурентів підкупом, встановленням більш високих окладів і різних пільг.
    До  нечесної конкуренції можна віднести також порушення законів. Наприклад, у ряді країн встановлено, що продавець не має права пропонувати товар за ціною, що нижча ніж собівартість, з метою усунення конкурентів. Проте практика засвідчує, що цього правила часто не дотримуються. І зниження цін залишається одним із способів нечесної конкурентної боротьби великих промисловців проти невеликих фірм. [5, c. 48 -53, 64 – 65, 115-118] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ  ІІ
    2.1 Суть монополії та її види
      Монополія - це окремі крупні підприємства, об'єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки.
    Сучасна економічна теорія розрізняє декілька видів монополістичних станів: проста або повна (чиста) монополія, олігополія, монопсонія, олігопсонія. Повна або чиста монополія означає ситуацію, коли існує єдиний виробник або продавець якогось виду продукції. Це означає, що виключне право на володіння і розпорядження певним матеріальним або нематеріальним благом зосереджується в одних руках. В умовах чистої монополії галузь складається з однієї фірми, тобто поняття “фірма ” та “галузь ” співпадають. На перший погляд така ситуація малоймовірна і, дійсно, в масштабах країни зустрічається дуже рідко. Проте, якщо взяти більш скромний масштаб, наприклад, маленьке містечко, то ситуація, де спостерігається чиста монополія буде досить типовою. В такому містечку існує одна електростанція, одна залізниця, єдиний аеропорт, один банк, одне крупне підприємство і т.д. Наприклад, у Бердичів чистою монополією можна вважати фабрику одежі або фабрику взуття.
    Чиста монополія виникає звичайно там, де відсутні реальні альтернативи, немає близьких замінників (субститутів), товар, що випускається, є в деякій мірі унікальним. Це в повній мірі можна віднести до природних монополій, типовим прикладом яких є муніципальні комунальні служби. В цих умовах монополіст володіє реальною владою з точки зору реалізації продукту, в деякій мірі контролює ціну і може впливати на неї, змінюючи кількість товару. [11, c. 7-8]
    Сучасна теорія виділяє три типи монополії: 1) монополія окремого підприємства; 2) монополія як змова; 3) монополія, що базується на диференціації продукту.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.