На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Контрольна робота з « Стратегчне управлння»

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Контрольна робота з дисциліни « Стратегічне управління»
Варіант № 27 

2. Стратегічне планування  підприємства.
    Планування  діяльності є найважливішою функцією управління підприємством. Планування - це процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидше вирішувати різноманітні завдання управління.
    Процес  стратегічного планування – це набір  дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки конкретних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей.
    Процес планування складається з наступних один за одним етапів.
      SHAPE  \* MERGEFORMAT Місія підприємства
      Цілі підприємства
      Оцінка и анализ зовнішнього середовища
      Управлінське обслідування сильних та слабких сторін
      Аналіз стратегічних альтернатив
      Вибір стратегії
      Реалізація стратегії
      Оцінка стратегії
    Місія компанії визначає її статус, декларує принципи її функціонування, заяви, дійсні наміри її керівників. Це найбільш загальна мета підприємства, що виражає причину  її існування.
    Встановленню цілей – вони встановлюються в рамках місії і в її розвиток,  виражають конкретні напрями діяльності організації; лежать в основі ухвалення будь-якого ділового рішення; служать керівництву для формування конкретних планових показників.
    Визначивши  стратегічні цілі, поважно встановити пріоритети, ранжирувати, оскільки немає  можливості вирішувати всі проблеми одночасно.
    Основне завдання при стратегічному плануванні - адаптація організації до зовнішнього  середовища. Необхідною умовою успішних дій з адаптації до зовнішнього середовища є чітке знання ситуації, її можливостей і небезпек, які в ній таяться. Реалізація цілей організацією неможлива також без концентрації ресурсів і зусиль на найбільш важливих ділянках, без ефективної внутрішньої координації діяльності. Для цього потрібно чітко представляти ситуацію усередині організації, її слабкі і сильні сторони і активні сили.
    Після оцінки ризиків і можливостей  фірма за допомогою методів стратегічного  аналізу формулює різні варіанти стратегії, виявляє відносне положення кожного альтернативного напряму діяльності. Потім вибирається краща стратегія залежно від місії і цілей фірми, перспектив розвитку, внутрішньої культури, чинників середовища, прийнятного рівня риски і розробляє остаточний план стратегічного плану діяльності фірми.
    Стратегічне планування є інструментом, за допомогою  якого формується система цілей  функціонування підприємства, об'єднуються  зусилля всього колективу для  їх досягнення.
    Основним  завданням стратегічного планування є забезпечення нововведень, організаційні зміни у складі структури управління, необхідних для забезпечення життєдіяльності підприємства.
    Функціональна структура стратегічного планування включає чотири види діяльності: адаптацію  до зовнішнього середовища, розподіл ресурсів, координацію та регулювання, організаційні зміни.
    Адаптацію до зовнішнього середовища слід розуміти як пристосування підприємства до зміни  ринкових умов господарювання.
    Розподіл  ресурсів – стратегія функціонування підприємства будується на розширенні масштабів підприємницької діяльності та задоволенні ринкового попиту, на ефективному використанні матеріальних, енергетичних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, їх розподілі, постійному зниженні витрат виробництва. Тому ефективний розподіл ресурсів між різними сферами діяльності, пошук оптимальних комбінацій їх раціонального використання є важливою функцією стратегічного планування.
    Координація та регулювання. Дана функція погоджує зусилля всіх структурних підрозділів  підприємства в досягненні мети, поставленої стратегічним планом.
    Організаційні зміни — функція передбачає проведення різних організаційних перетворень  на підприємстві, спрямованих на вдосконалення  системи управління: нової структури  управління; перерозподіл, уточнення  функцій окремих виконавців; залучення кваліфікованих фахівців; впровадження ефективної системи стимулювання тощо.
    Процес  стратегічного планування посідає  центральне місце в системі стратегічного  управління. Основні передумови переходу до стратегічного планування такі:
    необхідність реакції на зміни умов функціонування підприємств;
    потреба в об’єднанні різних напрямків діяльності підприємства в умовах розвитку процесів децентралізації та диверсифікації (насам-перед конгломератної);
    наявність яскраво виражених конкурентних переваг і необхідність їхньої підтримки  або створення їх (в аутсайдерів); посилення конкуренції;
    інтернаціоналізація бізнесу, розвиток зв’язків з підприємствами, які використовують систему стратегічного планування;
    наявність висококваліфікованих менеджерів, здатних вирішувати складні питання, застосовуючи систему стратегічного управління;
    розвиток теорії та практики стратегічного планування, які допомагають перейти від методу «проб і помилок» до наукових методів передбачення й підготовки майбутнього та до майбутнього;
    наявність доступної інформації (глобальних інформаційних мереж) для вивчення сильних і слабких сторін підприємства, зовнішнього середовища та умов конкуренції;
    посилення інноваційних процесів, генерація та швидке освоєння підприємствами нових ідей;
    необхідність впровадження високої культури управління, орієнтованої на запобігання опору змінам та стимулювання розвитку підприємства.
    Мета  стратегічного планування — встановити певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства.
    Реалізація  мети стратегічного планування можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам:
    цілевстановлення та цілереалізація — всі заходи та шляхи їхнього здійснення, передбачені в системі стратегічного планування, спрямовано на встановлення та досягнення цілей (стратегічних орієнтирів): система планування відповідальна за це. Відповідність цьому принципу свідчить про дієвість планів, які цінні тим, що дають змогу досягти результатів;
    багатоваріантність, альтернативність та селективність — реакція на середовище, що змінюється, шляхом переходу на заздалегідь обгрунтовані та визначені альтернативи;
    глобальність, системність, комплексність і забалансованість — орєнтація на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів діяльності об’єкта та взаємозв’язок між ними; в межах стратегічного планування готують систему рішень, а не окремі рішення; спрямованість на зміну ситуації зовні та всередині підприємства;
    спадковість і послідовність — стратегічні зміни мають впроваджуватися в певному порядку (про це йшлося під час розгляду «стратегічного набору») з урахуванням досягнутих результатів і специфічних особливостей процесів та явищ;
    безперервність — стратегічна діяльність є складним процесом, зупинка якого повертає підприємства у початкову позицію;
    наукова та методична обгрунтованість — використання поширених науково-методичних підходів допомагає розробляти реальні плани, узгоджені з параметрами зовнішнього та внутрішнього середовища;
    реалістичність, досяжність — врахування особливостей функціонування об’єкта, відносно якого розробляються стратегічні плани, та можливості досягнення певних параметрів;
    гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію — урахування часових характеристик і характеру змін, що відбуваються на підприємстві згідно з етапами «життєвих циклів» (підприємства та пов’язаних з ним окремих підсистем); цьому сприяє наявність надійного зворотного зв’язку;
    ефективність і соціальна орієнтованість — забезпечення, з од-ного боку, перевищення результатів, передбачениих плануванням над витратами, потрібними для його здійснення; з іншого — розв’язання не лише суто виробничих проблем, а й участь у пом’якшенні суспільних проблем;
    кількісна та якісна визначеність - планування має дати певні орієнтири, які гратимуть роль контрольних точок, але не можна процес планування звести лише до розрахунків показників, забуваючи про сутність процесів, які потрібно здійснити;
    довгостроковість заходів — орієнтація на розв’язання складних проблем, які існуватимуть у довгостроковій перспективі; неможливість усунення їх одномоментним заходом спонукає до обгрунтованих, послідовних, складних заходів.
    Головними перевагами стратегічного планування є:
    зв’язок поточних рішень з майбутніми результатами, організоване осмислення рішень (усупереч спонтанному прийняттю) з прогнозуванням їхніх наслідків;
    орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей, тоб-то допустимих цілей у межах визначених цілей та наявних обмежень;
    визначення можливостей і загроз, сильних та слабких сторін діяльності підприємства, врахування їх при встановленні цілей і формулюванні стратегій для забезпечення впливу на ці аспекти вже сьогодні;
    свідома підготовка майбутнього і до майбутнього;
    розподіл відповідальності не лише між напрямками діяльності, а й між поточною та майбутньою діяльністю.
    Переваги  стратегічного планування не реалізуються самі по собі. Як кожне явище, стратегічне  планування має характеристики, які  в разі їх невдалого використання можуть зашкодити розробці та впровадженню стратегічних планів.
    «Пастками»  стратегічного планування є:
    підміна змісту стратегічної діяльності формою, забюрократизованість процедур розробки стратегій і планів;
    надвитрати часу для розробки стратегічних планів, що проявляється в запізненні реакцій на зміни в середовищі;
    розрив між стратегічною та поточною діяльністю, сподівання, що наявність стратегії вже забезпечує її здійснення;
    завищення очікувань, розробка нереалістичних планів, які не враховують специфіки об’єкта планування та можливостей (у тому числі — швидкості) здійснення змін;
    сподівання на знаходження «панацеї» від негараздів і спрямування на неї всіх сил і ресурсів, а не застосування системного підходу для реалізації стратегічної діяльності.
    Навіть  якщо підприємство обійшло всі «пастки», воно може не досягти очікуваних результатів, що є помилки в організації планової діяльності.
    Головні недоліки практичного застосування системи стратегічного планування:
    відсутність необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень та розробки стратегічних планів; як наслідок, спостерігається низький рівень обгрунтованості планових документів;
    відсутність альтернативних планів;
    недостатнє використання науково-методичного арсеналу планування: сценаріїв і методів ситуаційного планування (модель типу «Що буде, якщо...») тощо;
    слабо розвинена система поточного аналізу, контролю та коригування стратегічних планів;
    догматична гіперболізація значення цифрових показників;
    недосконала система стимулювання працівників, які беруть участь у розробці та виконанні стратегічних заходів;
    недостатній рівень організаційного, соціально-психологічного та фінансового забезпечення стратегічного планування.
 
 
    Задача  №2.2. 

    Підприємство  для виробничих цілей орендує  обладнання, розраховане на 135 годин роботи на місяць за ціною 16 грн. за годину. Кожна одиниця праці оцінюється в 9 грн., матеріальні витрати на кожну одиницю продукції становить 15 грн., прогнозна ринкова ціна продукції становить 100 грн. Припустимо, що ціна продукції на ринку підвпливом різних ринкових чинників знизилась до 50 грн.за одиницю, а маркетингові дослідження не виключають можливості у майбутньому зниження ринкової ціни навіть до 20 грн. 

    1.Визначити  оптимальний розмір обсягу виробництва  при наступних стратегіях:
    мінімальні витрати;
    мінімальні середні витрати;
    мінімальні граничні витрати;
    максимальний прибуток;
    максимальний прибуток на 1 продукції;
    зменшення витрат(збитку).
 
    2. За якою ціною підприємство  повинне припинити виробництво  продукції за умови повної  збитковості. 

Обсяги  випуску продукції та затрати  праці на їх виготовлення:
показники значення
Обсяг випуску  продукції, тис.грн. 0 17 75 105 125 135 144 152 157 160 162
Затрати праці на місяць, тис.грн. 0 50 100 150 200 250 300 350 400 450 500
 
 
 
 
 
    Рішення: 1. Розрахуємо змінні, постійні та загальні витрати та отримані данні занесемо в таблицю (Таб.1.)
    Таблиця 1. Витрати виробництва
Обсяг випуску продукції,
тис.од
Затрати праці на місяць,
тис.год.
Змінні  витрати Постійні витрати,
тис.грн.
Загальні витрати,
тис.грн.
Витрати праці,тис.грн.
Матеріальні витрати,тис.грн
Разом змінні витрати,тис.грн
1 2 3 4 5 6 7
0 0 0 0 0 2160 2160
17 50 450 255 705 2160 2865
75 100 900 1125 2025 2160 4185
105 150 1350 1575 2925 2160 5085
125 200 180 1875 3675 2160 5835
135 250 2250 2025 4275 2160 6435
144 300 2700 2160 4860 2160 7020
152 350 3150 2280 5430 2160 7590
157 400 3600 2355 5955 2160 8115
160 450 4050 2400 6450 2160 8610
162 500 4500 2430 6930 2160 9090
    2. Крім абсолютних величин витрат розрізняють середні постійні, змінні та загальні витрати, їх розраховують шляхом ділення кожного виду витрат на кількість продукції. Додаткові витрати розраховуються як різниця в загальних витратах між наступним і попереднім обсягами випуску продукції. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються граничними витратами. За даними попередньої таблиці розрахуємо середні та граничні витрати та заповнимо таблицю (Таб. 2)
    Таблиця 2.Аналіз середніх і граничних витрат
Обсяг випуску продукції,тис.од
Середні витрати,грн. Додаткові витрати,тис.грн. Додатковий випуск  ,тис
Граничні витрати,грн
Загальні  Змінні Постійні
1 2 3 4 5 6 7
17 168,53 41,7 127,06 705 17 41,47
75 55,8 27 28,8 1320 58 22,76
105 48,43 27,86 20,57 900 30 30
125 46,68 29,4 17,28 750 20 37,5
135 47,67 31,67 16 600 10 60
144 48,75 33,75 15 585 9 65
152 49,93 35,72 14,21 570 8 71,25
157 51,69 37,93 13,76 525 5 105
160 53,81 40,31 13,5 495 3 165
162 56,11 42,78 13,33 480 2 240
    Аналіз  даної таблиці показує: Оскільки загальні постійні витрати не змінюються, то під час розділення їх на обсяг виробництва, що збільшується, середні постійні витрати падають у міру збільшення кількості випуску продукції, оскільки фіксована сума витрат розподіляється на дедалі більше одиниць продукції. Середні змінні витрати спочатку падають під дією закону спадної віддачі, досягаючи свого мінімуму – 75 тис.одиниць, потім починають зростати. Спадна віддача збільшує граничні витрати. При невеликих обсягах виробництва продукції, середні загальні витрати високі за рахунок постійних витрат. У міру розширення обсягів випуску середні загальні витрати знижуються і сягають мінімуму, після чого знову починають зростати.
    3. Розрахуємо загальний прибуток , прибуток на одиницю продукції,  граничний прибуток (Таб.3)
Таблиця 3 - Прогноз  взаємозалежності обсягу виробництва  і прибутку
Обсяг випуску
продукції,
тис. од.
Ціна,  грн.
Загаль-ний  дохід, тис.грн. Загальні  витрати, тис. грн. Прибуток (збиток), тис. грн. Граничні  витрати, грн. Граничний прибуток,
    грн.
Прибуток  на одиницю продукції, грн. Середні загальні витрати на одиницю продукції, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
0 - - 2160 -2160 - - - -
17 100 1700 2865 -1165 41,47 58,53 -68,53 168,53
75 100 7500 4185 3515 22,76 77,24 48,87 55,80
105 100 10500 5085 5415 30 70 51,57 48,43
125 100 12500 5835 6665 37,5 62,5 53,32 46,68
135 100 13500 6435 7065 60 40 52,33 47,67
144 100 14400 7020 7380 65 35 51,25 48,75
152 100 15200 7590 7610 71,25 28,35 50,07 4,93
157 100 15700 8115 7585 105 -5 48,31 51,69
160 100 16000 8610 7390 165 -65 46,19 53,81
162 100 16200 9090 7110 240 -140 43,89 56,11
 
    Аналіз: при обсязі виробництва 17 тис.од. підприємство має збиток в сумі – 1165 тис.грн. Для оцінки беззбиткового виробництва необхідно визначити нижню і верхню критичну точку виробництва. Для цього спочатку розрахуємо додатковий обсяг виробництва (Qд), що превищує останній (Q1) наданий у варіанті негативний обсяг виробництва, та може бути розрахований як відношення загального прибутку до ціни продукції. Таким чином нижня критична точка = Q1 + Qд
    Qд = 1165 / 100 = 11,65 тис.од.
    Нижня критична точка = 17 + 11,65 = 28,65 тис.од.
    Загальний доход = 28,65 * 100 =2865 тис.грн.
    До  об’єму виробництва в 162 тис.од. прибуток постійно зростає до 9090 тис.грн. – звідси верхня критична точка, що забезпечить максимальну суму прибутку.
    4. У таких випадках, щоб зменшити збитки, підприємство повинно виробляти продукцію зі збитками. В залежності від попиту на продукцію, а також ціни можливої реалізації у таких випадках, стратегія підприємства полягає у мінімізації витрат або припиненні випуску продукції, якщо виробнича діяльність не зменшує постійні витрати.
Таблиця 4 - Оцінка обсягів виробництва при зниженні ціни реалізації
Обсяг випуску продукції, тис. од. При зниженій ціні  ( 50 грн.) При зниженій ціні ( 20 грн.)
Загальний дохід, тис. грн.
Загальні витрати, тис. грн.
Прибуток (збиток), тис. грн. Загальний дохід, тис. грн.
Загальні витрати, тис. грн.
Прибуток (збиток), тис. грн.
1 2 3 4 5 6 7
0 - 2160 -2160 - 2160 -2160
17 850 2865 -2015 340 2865 -2525
75 3750 4185 -435 1500 4185 -2685
105 5250 5085 165 2100 5085 -2985
125 6250 5835 415 2500 5835 -3335
135 6750 6435 315 2700 6435 -3735
144 7200 7020 180 2880 7020 -4140
152 7600 7590 10 3040 7590 -4550
157 7850 8115 -265 3140 8115 -4975
160 8000 8610 -610 3200 8610 -5410
162 8100 9090 -990 3240 9090 -5850
 
    Дана таблиця показує, що починаючи з об’єма виробництва в 17 тис.од. збитки зменшуються (при ціні 50 грн.) і при збільшені об’єму до 152 тис.од.  отримуємо прибуток. При зниженій ціні до 20 грн. при будь якому об’ємі отримуємо збиток.
    Висновок: При збільшенні обсягу випуску продукції вище 125 тис.од. прибуток зменшується. Отже оптимальний обсяг продукції при ціні 50 грн. – 125 тис.од.
    У випадку зниження ціни до 30 грн. найменший  збиток при 0 об’ємі виробництва. Випуск продукції необхідно припинити.
    Задача  №4.2.
    Потрібно  проаналізувати стратегічні позиції компанії. Кожен з ораних критеріїв оцінюється за 10 бальною шкалою. Зробити висновки та пропозиції.
Критерії Оцінка, балів
Вага  
Зважена оцінка, балів
Фінансова сила підприємства –ФС 4,7
Рентабельність  вкладеного капіталу 2 0,4 0,8
Стабільність  отримання прибутку 6 0,3 1,8
Ліквідність 7 0,3 2,1
Конкурентноздатність  підприємства – КП 3,8
Частка  підприємства на ринку 2 0,5 1
Можливості  активного впливу на рівень цін і  витрат 8 0,3 2,4
Рентабільність  продажу 2 0,2 0,4
Привабливість галузі – ПГ 5,6
Характеристика  конкурентної ситуації 5 0,3 1,5
Стадія  життєвого циклу галузі 5 0,4 2
Залежність  розвитку галузі від кон’юктури 7 0,3 2,1
Стабільність  галузі –СГ 3,4
Тривалість  життєвого циклу галузі 2 0,4 0,8
Ступінь інновативності галузі 4 0,4 1,6
Маркетингові  та рекламні можливості у галузі 5 0,2 1
 
    Рішення:
    Для того, щоб визначити вектор рекомендованої стратегії, потрібно знайти координати точки Р (х, у) за формулами:
    х = ПГ – КП;                 у = ФС – СГ
    х = 5,6 - 3,8 = 1,8
    у = 4,7 - 3,4 = 1,3
    Отже, в системі координат, зображеній на рис. 1., потрібно відкласти точки Р (1,8; 1,3) у правому верхньому квадранті. З'єднавши цю точку з початком координат, отримуємо вектор, який вказує на рекомендований вид стратегії.
    Для того, щоб визначити рекомендовану  стратегію (або діапазон стратегій), потрібно в обраній системі координат  замість вектора побудувати трикутник, вершинами якого буде початок  координат і точки Р11 , у2), Р22, у1).
    Використання  детермінованих чисел у стратегічному аналізі не завжди дозволяє правильно оцінити ситуацію, особливо тоді, коли рівень невизначеності зовнішнього середовища  високий. Альтернативним способом представлення чисел є формат довірчих інтервалів, який  безболісно адаптується до більшості інструментів стратегічного аналізу, у тому числі й до методу SРАСЕ.
Критерії Оцінка, балів
Вага  
Зважена оцінка, балів
Фінансова сила підприємства –ФС 3,2 – 6,4
Рентабельність  вкладеного капіталу 2-7 0,4 0,8 - 2,8
Стабільність отримання прибутку 3-5 0,3 0,9 - 1,5
Ліквідність 5-7 0,3 1,5 - 2,1
Конкурентноздатність  підприємства – КП 3,1 – 4,9
Частка  підприємства на ринку 2-4 0,5 1,0 – 2,0
Можливості  активного впливу на рівень цін і  витрат 5-7 0,3 1,5 - 2,1
Рентабільність  продажу 3-4 0,2 0,6 - 0,8
Привабливість галузі – ПГ 4,7 – 6,7
Характеристика  конкурентної ситуації 5-6 0,3 1,5 - 1,8
Стадія  життєвого циклу галузі 5-7 0,4 2,0 - 2,8
Залежність  розвитку галузі від кон’юктури 4-7 0,3 1,2 - 2,1
Стабільність  галузі –СГ 4,2 – 5,2
Тривалість  життєвого циклу галузі 3-4 0,4 1,2 - 1,6
Ступінь інновативності галузі 5-6 0,4 2,0 - 2,4
Маркетингові  та рекламні можливості у галузі 5-6 0,2 1,0 – 1,2
 
Отже, використовуючи дані таблиці, розраховуємо значення координат точок Р1, і Р2:
    [х1, х2] = [ПГ1 ПГ2] - [КП1 КП2];
    [у1, у2] = [ФС1 ФС2] - [СГ1 СГ2] 

    [х1, х2,] = [4.7; 6.7] - [3,1; 4,9] = [1.6; 1.8] 
    [у1, у2,] =[3.2; 6,4] - [4.2; 5.2] = [-1.0; 1.2]
    Тепер маємо точки Р(1,2; -1,0) і Рд(1,6; 1,8), які позначаємо на системі координат (рис. 2) і малюємо трикутник, з'єднуючи ці точки і початок координат. Точка Р потрапила у правий нижній квадрант, а точка Рд- у правий верхній. Це означає, що підприємство повинно розробляти "про запас" окремі сценарії як для агресивної, так і для конкурентної стратегій.
 
 
 
Консервативна стратегія
 
 
 
 
 
Захисна стратегія
 
 
Агресивна стратегія
 
 
 
 
 
Конкурентна стратегія
 
 
 
 
    Умовні  позначення:
    ФС - фінансова сила підприємства;                КП - конкурентноздатність підприємства;
    ПС - привабливість сектора (галузі);               СТ - стабільність сектора (галузі),
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.