На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Характеристика форм видв туризму

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 

КАФЕДРА ТУРИЗМУ 
 
 

                Допускається  до захисту
                Завідувач кафедри
                к.і.н. Десятніков І.В.
                «___»_________________2009 р. 
                 
                 

КУРСОВА РОБОТА
з блоку «Технологія туристської діяльності» 

На  тему: «Характеристика форм і видів туризму» 
 
 

                Студента  2 курсу, групи ТМ - 72
                Спеціальність 6.050400 «Туризм»
                Гоменюк Вадим Володимирович 

                Науковий  керівник:  Старший викладач
                                                Кафедри туризму
                Пiвньова Л.В. 
                 
                 

Черкаси, 2009 р.
     ЗМІСТ 

   ВСТУП                                                                                                                    3
    РОЗДІЛ  І ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ  ДІЯЛЬНОСТІ
      Поняття про туризм                                                                                     6
      Організований та неорганізований туризм                                               9
      Види туристичної діяльності                                                                    11
    РОЗДІЛ  ІІ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ І ВИДІВ ТУРИЗМУ
    2.1 Міжнародний  туризм в Україні                                                               14
    2.2 Внутрішній туризм на Черкащині                                                           20
    ВИСНОВКИ                                                                                                        26
    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                       27 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

     ВСТУП
     Туризм  на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.
     Світова туристична індустрія пережила справжній  бум у ювілейному 2000 році та утримує  темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття.
     Щорічно кількість подорожуючих збільшується на 5-7 % і вже досягла 700 млн. чоловік  на рік. Надходження від туризму  також сягнули рекордної позначки і щороку складають близько 500 млрд. дол.
     Вражаючі результати 2000 і наступних років були досягнуті завдяки численним знаменним подіям, таким як ювілей християнства, літні Олімпійські ігри в Сіднеї та зимові в Солт-Лейк-Сіті, Європейський та Світовий чемпіонати з футболу та ін.
     Феноменальний успіх туризму зумовлений ще й тим, що в його основі лежить задоволення постійних прагнень людства пізнати навколишній світ. Це пізнання через туризм стало уможливили підвищення в багатьох країнах життєвого рівня населення, розвита транспорту, інформаційних та інших технологій, глобалізація в цілому.
     Відбувається  зміщення в моделях споживання - для багатьох туризм уже не розкіш, а природна необхідність. В деяких, особливо європейських, країнах навіть сформувалось таке поняття, як "право  на туризм", відображене в Глобальному етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою туристичною організацією.
     Як  сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом  і споживанням відвідувачів, а  з іншого боку, - належить до товарів  і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Отже, туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та ін.
     Разом із телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм забезпечуватиме економічне зростання у XXI столітті.
     Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної  туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.
     У непростих умовах перехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування.
     Згідно  з оцінками Міністерства економіки  України, продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10 % валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15 % робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.
     Туристична  діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив для промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.
     Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.
     Туризм  в Україні може і повинен стати  сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.
     Туристична  діяльність в Україні має певні особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т.д.
     Сьогодні  індустрія туризму як сукупність підприємств сфери обслуговування та інших організацій, діяльність яких спрямована на задоволення попиту на туристичні товари та послуги, працює в умовах жорсткої конкуренції, відвойовуючи як національний, так і міжнародний ринки.
     Актуальність даної теми полягає у тому, що на теперішній момент існує неоднозначна класифікація форм і видів туризму, з кожним роком з’являються нові напрямки, які швидко інтегруються серед суспільства. 
     Об’єктом  дослідження є туризм, його форми та види.
     Предметом дослідження є міжнародний туризм в Україні і внутрішній туризм на Черкащині.
     Мета даної роботи полягає у дослідженні та ознайомленні з туризмом, його основними формами та видами.
     Завдання  даної роботи, полягає в:
      Дати визначення поняттю «туризм», зрозуміти його вплив на економіку та життя суспільства.
      Охарактеризувати організований та неорганізований туризм.
      Визначити види туризму.
     Структура даної курсової роботи: Вступ, Розділ І, Розділ ІІ, Висновки, Список використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1
    ТУРИЗМ  ЯК СКЛАДОВА НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ 
     

        Поняття про туризм
 
     Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження  на гори і подорожі з метою спортивного  суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання.
     У літературі до іменника "туризм" можна знайти безліч різних прикметників – "далекий", "місцевий", "закордонний", "іноземний", "пішохідний", "гірський", "лижний", "водяний", "плановий", ''самодіяльний", "дитячий", "спортивний", "сімейний", "комерційний", "соціальний", "пізнавальний", "екскурсійний", "спелео", "авто", "мисливський" і т.д.
     Уже сам цей достаток прикметників говорить про неоднозначність поняття "туризм". Тому і важко дати йому вичерпне визначення [3, c.111].
     Але всі ці прикметники характеризують лише окремі сторони туризму, усі  вони є ознаками перемінними. Усі  вони характеризують різні сторони конкретних форм туристських заходів: головну мету, тривалість, спосіб пересування, спосіб організації, сезон, контингент учасників і т.п.
     "Корінь" туризму полягає в переміщенні  людини в просторі від місця  його постійного проживання в які-небудь інші місця. Без переміщень немає туризму [1, c.35].
     Разом з тим і "переміщення" теж  не цілком визначає туризм, тому що воно властиво багатьом іншим явищам – науковим експедиціям, службовим відрядженням, військовим походам, поїздкам у гості, на відпочинок і т.д. Переміщення як неодмінна ознака туризму саме має принаймні три відмітних елементи-ознаки другого порядку, що додають туристському переміщенню специфічні риси:
     - переміщення (його маршрут, спосіб, терміни і мета) відбувається  добровільно, без примусу, не по обов'язку, а по самостійно прийнятому людиною рішенню (чи за рішенням, спільно виробленому колективом людей); тут виключенням є плановий туризм, при якому людина-турист не цілком самостійна у визначенні основних параметрів переміщень;
     - туристське переміщення виробляється  під час, вільний від службових  обов'язків, навчання. Виключення  зробимо лише для працівників  сфери туризму, а також для  вчителів, викладачів, вихователів  і ін.;
     - переміщення туристів завжди  є тимчасовим, триває визначений термін, після закінчення якого турист повертається до місця постійного проживання.
     Туризм  – активна і невимушена форма спілкування людей. Розширення і поглиблення туристських зв'язків між країнами – важлива проблема сучасних міжнародних відносин. Проблеми розвитку туризму, його політичний, економічний і культурний впливи на світове господарство та міжнародні зв'язки активно обговорюються в політичних, ділових та наукових колах [6, c.56].
     Сьогодні, починаючи від Наради з безпеки  та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975), окреслилася тенденція до поліпшення міжнародного становища – зміцнюються контакти між країнами з різноманітними системами та рівнями розвитку, позитивний вплив туризму стає особливо помітним.
     Держави – учасники Наради з безпеки та співробітництва в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній основі.
     На  світовому рівні характерною  ознакою туризму останніх років  є достатньо висока динамічність і стабільність його розвитку, а  також його активний вплив на економіку багатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси [5, c.127].
     Туристський обмін між країнами – це, по суті, один із видів міжнародних зв'язків, що охоплює важливі питання громадського життя. Сьогодні створено об'єктивні передумови для співробітництва в міжнародному масштабі.
     Міжнародний туризм і туризм взагалі відіграє велику роль у зміцненні миру в  усьому світі, поліпшенні порозуміння  і дружби між народами, розширенні торгового, наукового та культурного  співробітництва, встановленні добрих відносин між державами. Ознайомлення зі звичаями, побутом, культурою народу іншої країни, з її історією та історичними пам'ятками спонукає до глибокого пізнання довкілля. Поєднання слів „відпочинок, оздоровлення + пізнання, враження" щонайкраще передає сучасний напрям у розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму [12, c.33].
     Туризм  дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти  різні економічні системи. Поряд  із зростанням туристських потоків  до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і ще малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.
     Туризм  посідає чільне місце в міжнародних  зовнішньо-економічних зв'язках. Він є важливим стимулом розвитку світової торгівлі, що сприяє розширенню й активізації міжнародного торгового обміну. Водночас туризм слід розглядати і як самостійний вид міжнародних зв'язків [13, c.45].
     Туризм  – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.
     Туризм  – найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинкові стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня тощо.
     Туризм  – різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвиткові динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.
     З економічного погляду туризм – це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства [14, c.232].
     У деяких країнах туризм став вагомою  статтею доходів держави і  належить до найперспективніших галузей  національної економіки. В Україні  туризм визнано однією з галузей, що потребують пріоритетного розвитку.
     У законі України „Про туризм" зазначено, що туризм – це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування [20, c.18]. 

        Організований і неорганізований туризм
 
     Для туристичних підприємств при  організації міжнародної туристичної  діяльності велике значення мають існуючі  міждержавні угоди і обмеження, які об'єднують різні країни. За організаційними основами туризм ділиться на організований і неорганізований. Організований туризм як мета відвідання - є мотивацією поїздки, індивідуальної або колективної, організацією якої та формуванням пакету послуг, що надаються відвідувачу, займається суб'єкт туристичної діяльності. Ці поїздки, як правило, мають пізнавальний, рекреаційно-оздоровчий або розважальний характер. Організований туризм за формами організації ділиться на плановий й самодіяльний [2, c.58].
     При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування й екскурсовод. У плановому туризмі туристичні послуги надаються певними організаціями (туристичними фірмами й приватними особами, що мають патенти на право туристичної діяльності та ін.) у визначеному (плановому) порядку за путівками. Туристичні послуги можуть бути комплексними та приватними, наприклад: розробка маршрутів, комплектування груп, матеріально-технічне забезпечення (транспорт, харчування, проживання, супроводження, туристичне спорядження, забезпечення безпеки, екскурсії тощо). У плановому туризмі існують закономірні вимоги до туристичної діяльності (ліцензування, сертифікація).
     У самодіяльному туризмі туристичні послуги забезпечуються на основі самодіяльності туристів. Туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце  відпочинку, намічають і здійснюють екскурсії [16, c.204].
     Словом "самодіяльність" називають прояв особистого почину в будь-якій справі. Самодіяльність є високою формою соціальної активності та її варто розуміти як внутрішнє детерміноване самовираження особистості або групи. Тому самодіяльний туризм є соціально-значущим явищем. Самодіяльний туризм, як сфера масової самодіяльності містить у собі все різноманіття аматорських туристичних заходів, які проводяться відповідно до нормативної бази організації туризму в країні. Низка документів а також ряд державних та громадських організацій, що контролюють їх дотримання, створюють керовану систему самодіяльного туризму. Цим самодіяльний туризм і відрізняється від неорганізованого туризму, де випадки порушення правил охорони навколишнього середовища й інших нормативних актів не є поодинокими. Чітка організація, продумана розробка маршруту, правильне проведення подорожі й дотримування дисципліни-без всього цього неможливе виконання туристичних завдань туристичними засобами. Виконання функцій керівника туристичної групи пов'язано з наявністю у особи певних якостей: організаторських, комунікативних, креативних тощо. Крім цього, керівник та члени туристичної групи повинні володіти знаннями та вміннями з географії, гідрології, біології, метеорології, історії, етнографії, медицини, кулінарії та ін., що забезпечує безпечне здійснення подорожі [6, c.112].
     Частина туристів вибирає для своєї подорожі нетрадиційні маршрути, що має бути передбачено діяльністю туристичного підприємства. Природно, що організувати колективні (групові) виїзди по відпрацьованих маршрутах набагато простіше, але кількість туристів, які надають перевагу індивідуальним подорожам, зростає з кожним днем, і це спонукає туристичні підприємства диверсифікувати свій туристичний продукт [4, c.40].
     Неорганізований туризм пропонує, що туристи самі, без участі або посередництва туристської фірми організовують свою подорож, самостійно розробляють маршрут поїздки, визначають об'єкти екскурсійного відвідування, планують місця нічлігів, оформлюють виїзні документи і т. д. Неорганізований туризм в світі дуже популярний. Перш за все в країнах, громадянство яких дозволяє подорожувати в інші країни без оформлення в'їзної візи (наприклад, громадяни країн Шенгенської угоди можуть пересуватися по всій Європі абсолютно вільно, громадянам США також не потрібна в'їзна віза до країн Шенгенської угоди). Відносно невеликі відстані, хороша транспортна мережа, можливість вільного перетину кордонів сусідніх держав, наявність багатьох екскурсійних об'єктів та інші важливі фактори вплинули на те, що частка неорганізованого туризму в Європі становить 80%. [8, c.90]. 

        Види туристичної діяльності
     На  сьогоднішній день існує багато підходів щодо класифікації туризму. Це пояснюється  неоднозначністю поняття туризм. Згідно до Закону України "Про туризм" туризм класифікується за організаційними формами та видами (стаття 4).
     Так, в залежності від місця проведення подорожі туризм поділяється на міжнародний  і внутрішній. До міжнародного туризму  належать: в'їзний туризм-подорожі в  межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм – подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.
     Внутрішнім  туризмом є подорожі в межах території  України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території. Як і у міжнародному туризмі, мета та категорія учасників можуть бути різноманітними [14, c.48].
     За  територіальними ознаками можна  виділити різні види туризму, до найважливіших  з яких належать приміський, внутрішньо-регіональний, внутрішньодержавний та міжнародний туризм.
     Приміський  туризм – виїзди за місто в період відпусток або на вихідні дні.
     Це  можуть бути виїзди на природу, поїздки  в приміські бази відпочинку, пансіонати, відвідування історичних, культурних місць, розташованих поблизу міста та ін.
     По  тривалості подорожі цей вид туризму  розподіляється на маршрути вихідного  дня (короткотривалі подорожі), подорожі околицями міста від 2 до 7 днів (середньотривалі  подорожі) і поїздки на термін більше 7 днів (довготривалі подорожі).
     Внутрішньорегіональний  туризм – поїздки та подорожі в межах певного регіону. Регіоном може бути як область, так і територіальна спільність комплексу областей, об'єднаних загальними культурно-історичними, природно-кліматичними, економічними або іншими особливостями [16, c.200].
     Перевагами  в роботі туристичного підприємства при цьому виді туризму є досконале  знання туристичних можливостей  та умов регіону, широка можливість використання транспортних маршрутів, відносно низькі ціни на послуги, достатньо високий попит населення на подібні подорожі [2, c.49].
     Внутрішньодержавний туризм – подорожі, обмежені державними кордонами країни для громадян з постійним місцем проживання у цій країні. Цей вид туризму був найбільш розвинутим в Україні і в колишньому СРСР через політичні та економічні обмеження, відносну замкнутість і неможливість виїзду за кордон. Але з розпадом Радянського Союзу, здобуттям незалежності, відкритістю країни роль внутрішнього туризму та його вплив на загальний стан розвитку туризму в Україні зменшився.
     Останнім  часом проводиться значна робота по відновленню втрачених позицій. Відновлюються зони відпочинку, відроджуються  рекреаційні заклади, все більше популярними стають подорожі й екскурсії  по Україні, будуються готелі, мотелі, кемпінги, інтенсивно розвиваються транспортні комунікації - вся інфраструктура в цілому.
     Приміський, внутрішньорегіональний та внутрішньодержавний  туризм прийнято називати внутрішнім туризмом.
     Внутрішній  туризм – тимчасовий виїзд громадян конкретної країни з постійного місця проживання в рамках національних кордонів цієї країни для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом та з іншою туристичною метою.
     Міжнародний туризм – поїздки з туристичною метою за межі країни постійного проживання. В міжнародному туризмі виділяють дві його форми – іноземний (в'їзний) і зарубіжний (виїзний), які різняться між собою за напрямками туристичних потоків. Один і той самий турист може бути класифікований як в’їжджаючий і виїжджаючий одночасно залежно від того, стосовно якої країни фіксується його переміщення. Розрізняють країну походження туриста, яку він залишає, і країну призначення, куди він прибуває. В першому випадку мова йде про виїзний, в другому – про в'їзний туризм. Виїзний туризм – це подорож осіб, що постійно проживають в Україні, в іншу країну. В’їзний туризм – це подорож в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні. [16, c.202].
     Отже, різні форми туризму мають характерні ознаки. До таких ознак відносяться: рівень доступності й соціальної значимості туризму, місце занять туризмом, організаційні основи туризму, туристична програма, фізичне навантаження на туристичному маршруті, сезонність туристичних маршрутів, склад учасників.
     Наведені  класифікації розроблені для реалізації певних завдань: визначення суб'єктів та об'єктів туристичної діяльності, визначення шляхів здійснення туристичної діяльності, узагальнення досвіду роботи тощо. Кожній підхід до розгляду тих чи інших видів та форм туризму має своє використання.
     Основними видами туризму є внутрішній та міжнародний, який в свою чергу поділяється на в’їзний та виїзний.
     Міжнародний туризм – це туризм в іншу країну, тобто іноземний туризм.  
 
 
 
 
 


РОЗДІЛ  ІІ

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ І ВИДІВ ТУРИЗМУ 
 

     
2.1 Міжнародний туризм в Україні 

     

     У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що «годує» ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов’язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.
     Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави [20, c.39].
     Значення  туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом туризму на економіку окремої країни. У економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
     1. Міжнародний туризм – джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості
     2. Міжнародний туризм розширює  внески в платіжний баланс  і ВНП країни.
     3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації  економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.
     4. З зростанням зайнятості в  сфері туризму ростуть прибутки  населення і підвищується рівень  добробуту нації [21, c.200].
     Розвиток  міжнародного туризму приводить  до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн.
     Міжнародний туризм – це туризм в іншу країну, тобто іноземний туризм. Він поділяється на виїзний і в’їзний. Виїзний туризм – це подорож осіб, що постійно проживають в Україні, в іншу країну. В’їзний туризм – це подорож в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні.
     За  економічними ознаками; а саме, в  залежності від впливу туризму на бюджет країни і її регіонів, туризм можна поділити на такі форми як активний і пасивний.
     Приїзд  іноземних туристів в країну, в  який-небудь регіон країни являється  активним туризмом. Він служить фактором ввозу грошей (валюти) в дану країну чи регіон.
     Виїзд громадян даної країни чи регіону  в інші держави являється пасивним туризмом. Він пов’язаний з вивозом грошей (валюти) з даної країни чи регіону [10, c.48].
     Вказані форми туризму знаходять відображення в поділі туристичних зовнішньоторгових  операцій на імпортні й експортні.
     Туристичний імпорт – це ввіз в країну вражень, які супроводжуються одночасним вивозом туристом грошей з даної країни Це пасивний туризм.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.