На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Загальна рвновага на ринках товарв послуг, грошей та цнних паперв в Україн

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ФІНАНСІВ ТА
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 
 

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра економічної теорії 

КУРСОВА РОБОТА 

«ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА НА РИНКАХ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, ГРОШЕЙ ТА ЦІННИХ ПАПЕРІВ  В УКРАЇНІ» 
 
 

                Виконав студент 2 курсу, 3 групи 
                Тригуб Костянтин Сергійович
                Науковий  керівник
                Сергієнко Святослав Броніславович 
                 
                 

Київ  – 2011
ПЛАН
Вступ………………………………………………………………………………2
    ТЕОРІЇ ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ……………………………………...4
      Суть макроекономічної рівноваги………………………………………..4
      Моделі макрорівноваги ………………………………………………...6
    Товарний та грошовий ринки та проблеми їх співвідношення……...14
      Ринок товарів і послуг…………………………………………………..14
      Ринок грошей та цінних паперів………………………………………..17
    Шляхи розв’язання та перспективи розвитку українського ринку...22
      Напрями формування ринку грошей та цінних паперів………………22
      Україна на світовому ринку товарів і послуг………………………….31
Висновки  та пропозиції……………………………………………………….35
Список  використаних джерел………………………………………………37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП 

      Сучасна ринкова економіка являє собою  складний організм, що складається  з величезної кількості різноманітних  виробничих, комерційних, фінансових і  інформаційних структур, що взаємодіють  на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям – ринок.
      Рівновага, яка аналізується на кожному окремому ринку за припущення незмінності  всіх зовнішніх стосовно цього ринку  умов, називається частковою рівновагою.
      На  відміну від випадку часткової  рівноваги, аналіз загальної рівноваги  передбачає вивчення цін та обсягів  виробництва і споживання благ на всіх ринках з врахуванням фактору  зворотних зв’язків. Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін  і кількості товарів на певному  ринку як реакція на аналогічні зміни, що виникають при споріднених  ринках.
      Стан  загальної рівноваги є такою  сукупністю обсягів усіх факторів виробництва, товарів, послуг та цін на них, за яких усі ринки факторів і кінцевої продукції перебувають у стані  часткової рівноваги. Можна вважати, що стан загальної є композицією  всіх станів часткової рівноваги  на взаємопов’язаних ринках факторів і продукції.
      Аналіз  загальної рівноваги пов’язують із французьким економістом Л.Вальрасом, який досліджував ці проблеми, починаючи із 70-х років минулого століття. Існують різні сучасні інтерпретації моделі загальної рівноваги Вальраса, які так чи інакше приводять до системи алгебраїчних рівнянь, де невідомими величинами є обсяги та ціни.
      В аналізі загальної рівноваги  основними вважаються три проблеми:
чи існує  стан загальної рівноваги взагалі (математично – чи існує додатний розв’язок системи рівнянь, які  описують модель загальної рівноваги);
чи буде стан рівноваги, якщо він існує, єдиним (інакше можливе існування кількох  станів для однієї економічної системи, які відповідають умовам загальної  рівноваги, тобто кількох систем рівноважних цін одночасно);
чи буде система стійкою, тобто чи може економічна система без зовнішнього втручання  знову повернутися до стану рівноваги, коли внаслідок якихось збурень  умови рівноваги будуть порушені. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ТЕОРІЇ  ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ
1.1 Суть макроекономічної рівноваги
     Рівновага виступає як особливий, “ідеальний” випадок нормального стану, для якого характерна своя логіка взаємозв`язків і взаємозалежностей кількісних економічних параметрів (характеристик) і свій специфічний спосіб відновлення стійкого рівноважного стану між наявними в суспільстві засобами і потребами.
     Розрізняють часткову і загальну рівновагу.
     Часткова  рівновага відповідає стану рівноваги між попитом і пропозицією на окремих локальних ринках (ринки праці, капіталів, споживчих товарів).
     Часткова  рівновага формується на трьох основних ринках:
     - ринку кінцевих продуктів;
     - ринку факторів виробництва (праці  і капіталу);
     - фінансовому ринку.
     Рівновага – це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її до саморегулювання: у випадку відхилення економічної системи від збалансованого стану до дії автоматично підключаються сили, які намагаються відновити порушені структурні зв`язки.
     Проблема  часткової та загальної макрорівноваги – це центральна проблема курсу  економічної теорії.
     Ця  проблема породжена:
     1) прогресом в суспільному поділі  праці;
     2) спеціалізацією та кооперацією  виробництва.
     Відособлені галузі повинні розвиватися узгоджено  і гармонійно. Однак, наявність саме відособлених галузей економіки  породжує реальну можливість:
     1) розбалансування у функціонуванні  галузей;
     2) порушення зв`язків між галузями, їх видозміни під впливом факторів:
     - НТП та технологічного прогресу;
     - асортименту продукції;
     - змін попиту тощо.
     Якщо припустити, що в якийсь момент має місце рівновага, то вона досить швидко і постійно порушується і приблизно з такою ж швидкістю і відновлюється.
     Економічна  теорія має справу не зі стабільною рівновагою, а з постійними її порушеннями, що образно можна назвати “рівновага-нерівновага”. З цього випливає три суттєвих висновки:
     1. Рівновагу слід розглядати як  абстрактний модельний ідеал:  його ніколи не було і не  може бути, але з цього потрібно  починати дослідження.
     2. Рівновага є динамічна оптимальна  нерівновага. Це означає, що  вона, являючи собою відхилення  цін від вартості, результатів  – від затрат, внутрішньо (іманентно)  властива ринковій економіці,  відіграє позитивну роль у  її функціонуванні і розвитку.
     3. Рівновага як нерівновага відіграє  і негативну, руйнівну роль, спонукаючи  економічних суб`єктів діяти всупереч  їх глибинним інтересам суспільства  в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        Моделі макрорівноваги
 
      Загальна  економічна рівновага, за визначенням Л. Вальраса – це стан, при якому ефективна пропозиція і ефективний попит на виробничі послуги урівнюються на ринку послуг; ефективна пропозиція і ефективний попит на продукти урівнюються на ринку продуктів, і, накінець, продажна ціна дорівнює витратам виробництва у виробничих послугах.
     Модель  загальної економічної рівноваги  Л.Вальраса.
     I. В даній моделі Л.Вальрас припускає, що вся маса товарів, яка знаходиться в економічному обороті, ділиться на дві групи:
     1) сукупність l факторів виробництва (виробничих послуг);
     2) група кінцевої продукції (k = 1,2,...,m).
     II. Технологія виробництва (перетворення  затрат факторів виробництва  у випуск кінцевої продукції)  повністю описується постійними  технологічними коефіцієнтами  ajk. Тобто, фактично припускається, що технологія виробництва наперед задана і незмінна.
     III. Відсутня взаємозамінність ресурсів.
     IV. Економічна система функціонує  за умови досконалої конкуренції.
     Приймаємо такі позначення:
     ajk – технологічно необхідні затрати j-го фактора виробництва при виробництві продукції k-го виду; 
       Dk = - сукупний попит, який пред`являється споживачами в економічній системі на продукт k-го виду;
      - наявні запаси продукції  k-го виду у і-го споживача;
     Sk = - сукупна пропозиція всіма ринковими контрагентами, яка формується по товарах k-го виду;
     Pk – ціна k-го виду продукту;
     Vj – ціна j-го виду ресурсів;
     yj розміри пропозиції j-го фактора виробництва (j = 1,2,…l).
     П`ята  умова (припущення): ціна одиниці кінцевого  продукту дорівнює сукупним витратам його виробництва:
     
     Попит на j-ий фактор виробництва визначається попитом на кінцеву пропозицію Dk за мінусом наявних запасів у споживачів , тобто
     
     Ця  різниця показує обсяги виробництва, які потрібно здійснити, щоб задовольнити сукупний попит при даних запасах  продукції  .
     Отже, попит на j-ий фактор виробництва можна визначити, виходячи з потрібних обсягів виробництва та технологічно необхідних затрат j-го фактора виробництва:
     
     або  - попит на затрати виробництва
     Виходячи  з умов рівноваги, попит повинен  повністю дорівнювати пропозиції факторів виробництва – yj, тобто yj теж можна визначити:
     
     Рівність  попиту і пропозиції по факторах виробництва  автоматично приводить до виконання  аналогічного співвідношення по кінцевих продуктах при умові:
     
     Ця  рівність означає, що доходи, отримані власниками факторів виробництва при  виготовленні і реалізації продукції  повністю повинні відповідати додатково  вироблюваному в економічній  системі попиту на кінцеву продукцію.
     Отже, умовами загальної економічної рівноваги є:
          
     k = 1,2,…,m
     Ціна  одиниці кінцевого продукту дорівнює сукупним витратам на його виробництво.
     
     j = 1,2,…,l
     Обсяг попиту на фактори виробництва повинен  дорівнювати пропозиції факторів виробництва  при даних цінах на них і  даній технологічній потребі.
        
     Обсяг сукупного попиту на кінцевий продукт  за даних цін і наявних товарних запасів повинен дорівнювати  сукупній пропозиції даного продукту, виходячи із цін на ресурси та пропозиції даних факторів виробництва.
       Класична модель
     Класична  модель є основою практично всіх сучасних макромоделей і вона ґрунтується  на таких гіпотезах:
     1) рівновага встановлюється в результаті  взаємодії ринків ресурсів, товарів,  грошей та інвестицій;
     2) вихідним у встановленні рівноваги  є ринок ресурсів;
     3) на ринках ресурсів і товарів  існує рівень цін, який врівноважує  попит і пропозицію, і завдяки  цінам відбувається автоматичне  очищення ринків, як від зайвого  попиту, так і від зайвої пропозиції.
     Головним  інструментом макроекономічного саморегулювання  за класичною моделлю є :
     - реальна зарплата як чинник  ринку робочої сили;
     - загальний рівень цін як чинник  попиту на ринку товарів;
     - ставка проценту як чинник  розподілу сукупного попиту (при  його незмінній величині).
     Класична  модель макрорівноваги.
       
 

     Загальна  рівновага національного  ринку.
     Рівновагу національного ринку в цілому можна прослідкувати через взаємозв`язок товарного, грошового ринків та ринку  праці.
     

     Отже, рівновага національного ринку  визначається рівноважними:
     - ставкою номінального процента;
     - досягом випуску ВНП;
     - рівноважною зайнятістю;
     - рівноважною ставкою реальної  зарплати.
     Як  вплине гнучкість зарплати на загальну рівновагу?  

     

     Отже, гнучкість зарплати дозволяє автоматично  регулювати зайнятість до стану повної зайнятості і врівноважувати товарний та грошовий ринки.
     У випадку жорсткої зарплати, коли на зниження її номіналу встановлюються обмеження (законодавчо визначений мінімум, діяльність профспілок), зарплата є нееластичною і тому зв`язок “зарплата  – ціни – зміщення кривої LM” не працює і тому на ринку зберігається вимушене безробіття.
     Модель  Манделла-Флемінга (рівновага товарного, грошового і зовнішнього ринків).
     В сучасних умовах економіка кожної окремої  країни є частиною єдиної світової економіки. Модель Манделла-Флемінга дає можливість пояснити поняття економічної рівноваги саме у відкритій економіці.
     Вона  використовує і розвиває модель IS-LM. Цей розвиток полягає в тому, що до моделі включено нові змінні:
     - чистий експорт – NX;
     - світові ставку процента –  i *;
     - реальний курс національної валюти  – q;
     Модель  розрахована на малу відкриту економіку.  

     
     Пояснення до графіка.
     1) Графік є зображенням трьох  рівнянь з трьома невідомими  (y,i,q) у координатах y та i.
     2) Новим у моделі IS-LM є додаткове розміщення на ньому лінії вітчизняної ставки процента, що збігається із світовою i = i* ;
     3) Три лінії перетинаються в  точці А, яка демонструє стан рівноваги товарного і зовнішнього ринків;
     4) Лінії і*1 та  і* показують можливі ситуації, коли світова ставка процента є вищою чи нижчою за вітчизняну. Відновлення рівноваги відбувається за рахунок зсувів лінії IS ліворуч чи праворуч.
     

     1) графік показує рівновагу товарного  і грошового ринків за умови,  що ставка процента незмінна  і дорівнює світовій;
     2) лінія LM побудована як вертикальна, оскільки за формулою
     кривої  LM, M/P = ky – hi, то курс валюти її не визначає;
     3) крива IS нахилена вниз зліва направо, оскільки при збільшенні курсу валюти чистий експорт, а з ним і всі сукупні витрати зменшуються, а при зменшенні, навпаки, збільшуються (між у та q існує обернена залежність).
     Дослідження моделі Манделла-Флемінга в координатах y та q (з урахуванням змін в обмінному курсі валюти), дає можливість зробити висновки про ряд наслідків різних варіантів державної політики:
     а) вплив бюджетно-податкової, грошової та  зовнішньоторговельної політики на ВНП залежить від того, який у країні запроваджено обмінний курс: ”плаваючий” чи зіпсований;
     б) у разі “плаваючого” обмінного курсу стимулююча бюджетно-податкова політика спричиняє підвищення курсу при незмінному випуску, стимулююча грошова політика підвищення курсу і зростання випуску, стимулююча зовнішньоторговельна політика підвищення  курсу при незмінному випуску;
     в) у разі фіксованого обмінного  курсу стимулююча бюджетно-податкова  політика спричиняє збільшення випуску, стимулююча грошова політика виявляється  неможливою, стимулююча зовнішньоторговельна політика забезпечує зростання випуску. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      II. ТОВАРНИЙ І ГРОШОВИЙ РИНКИ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ
      2.1 Ринок товарів  і послуг 
      Крива IS відбиває взаємозв'язок між процентною ставкою і рівнем доходу, який виникає  при рівновазі на товарному ринку. Відомо, що процентна ставка являє  собою витрати, що виникають при  отриманні кредиту для фінансування інвестицій. За інших рівних умов, чим  вища ставка процента (r), тим нижчий рівень планових інвестицій (І). Таку залежність відтворює графік інвестиційної  функції. Зменшення інвестиційних  видатків скорочує заплановані сукупні  витрати (Е) в економіці і зсуває графік планових витрат донизу, що, в  свою чергу, скорочує рівноважний рівень доходу (Y). Ця залежність показана на графіку "кейнсіанського хреста". Аналогічним  чином зміна процентної ставки впливає  і на рівень споживання: її зростання  сприяє зменшенню споживчого попиту і, відповідно, сукупних витрат. Отже, існує  сталий зв'язок між процентною ставкою (r) і доходом (Y): при підвищенні ставки рівень доходу в економіці зменшується. Крива IS узагальнює цей негативний зв'язок і тому має від'ємний нахил. Побудова кривої IS
      
      Таким чином, крива IS – це графічна інтерпретація  залежності між процентною ставкою  і рівнем доходу, яка з'являється  в результаті взаємодії функції  інвестицій і "кейнсіанського хреста".
      При заданій ставці процента кожній точці  кривої IS відповідає певний рівень доходу. Оскільки "кейнсіанський хрест" визначає рівноважний рівень доходу, при якому заплановані витрати  економічних агентів дорівнюють їхнім фактичним витратам і, відповідно, встановлюється рівність між плановими  й фактичними інвестиціями та заощадженнями  в економіці, то IS є кривою рівноваги  на ринку товарів.
      Крива IS будується на основі певних передумов  і, зокрема, припускає, що очікуваний використовуваний дохід, державні видатки і податки  фіксовані. Зв'язок між процентною ставкою  і рівнем доходу виникає і на ринку  позичкових коштів (фінансовому ринку). Як відомо, ринок позичкових коштів можна розглянути за допомогою основної макроекономічної тотожності для закритої економіки, що записана у вигляді  такого рівняння:
      Y – С(Y – Т) – G = I(r), SN = I.
      Ліва  сторона рівняння описує національні  заощадження (SN), які є пропозицією  позичкових коштів. Права сторона  – це інвестиції (І), які формують попит на позичкові кошти. Згідно рівняння, пропозиція позичкових коштів залежить від доходу, рівня податків і державних витрат, попит на позичкові  кошти залежить від ставки процента. Зміна процентної ставки врівноважує  попит і пропозицію позичкових коштів.
      Зауваження. Умови рівноваги товарного ринку  у відкритій економіці мають  такий вигляд:
      І = S – NX,
      де NX – зовнішньоторгівельне сальдо.
      Крива IS характеризує всі комбінації доходу (Y) та процентної ставки (r), які одночасно  відповідають тотожності доходу, функції  споживання та функції інвестицій:
      Y = С(Y – Т) + I(r) + G.
      Розглянемо  окремий випадок, коли функції споживання, та інвестицій є лінійними. Тоді їх можна представити так:
      С(Y – Т) = a + b(Y – Т); I(r) = c – dr.
      де  а, b, с, d – додатні параметри. Нагадаємо, що b – це гранична схильність до споживання(МРС), яка приймає значення від нуля до одиниці, d визначає чутливість інвестицій до ставкипроцента. Отже, рівняння кривої IS відносно Y має вигляд:
      Y = (a+c) / (1 – b) +1 / (1 – b) G –b / (1 – b) T – d / (1 – b) r .
      Під впливом збільшення державних видатків (G) або зменшення податків (Т) крива IS зсувається праворуч. Зсув кривої  IS визначають коефіцієнти 1 / (1 – b) та b / 1 – b. Нагадаємо, що в моделі "кейнсіанського хреста" це – мультиплікатор державних витрат і податковий мультиплікатор, відповідно. Зростання граничної схильності до споживання (b) збільшує кожний з мультиплікаторів, отже, призводить до більшого зсуву кривої IS внаслідок фіскальних заходів. Результатом цього є вищий рівноважний рівень доходу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2.2 Ринок грошей і  цінних паперів
      Крива LM виводиться на основі моделі грошового  ринку і відображає співвідношення між рівнем доходу і процентною ставкою, яке виникає при рівновазі на ринку грошових коштів.
      Розглянемо  модель грошового ринку. Згідно з  цією моделлю, пропозиція грошей є екзогенною змінною, яка фіксована на рівні MS = M . Оскільки в короткостроковій моделі рівень цін не змінюється, то пропозицію грошей можна записати як
      (MP)S = M/S
      Попит на гроші є спадною функцією ставки процента для даного рівня доходу:
      (M/P)D= L(r, Y).
      Частковій рівновазі на ринку грошей, коли
      (M/P)S= L(r, Y),
      відповідає  ставка (r*).
      Оскільки  попит на реальні грошові залишки  визначається не лише процентною ставкою, а й обсягом доходу в економіці, то зростання доходу викликає зростання  попиту на гроші.
      Щоб урівноважити грошовий ринок, ставка процента також має зрости. Отже, при фіксованій пропозиції грошей вищий дохід веде до вищої процентної ставки, яка забезпечує рівновагу грошового ринку. Цю залежність між доходом та рівноважною процентною ставкою відображає
      крива LM.
      Побудова  кривої LM
      
      Зв'язок, який встановлюється між рівнем доходу і рівноважною процентною ставкою  при заданій пропозиції грошей, є позитивним. Отже, крива LM – це графічна інтерпретація залежності між доходом (Y) і ставкою процента (r), яка існує при рівновазі на грошовому ринку. В усіх точках кривої LM попит на гроші дорівнює їхній пропозиції.
      На  грошовому ринку рівноважна ставка процента залежить як від попиту на гроші, так і від пропозиції грошей: зокрема, зменшення пропозиції грошей збільшує рівноважну процентну ставку при даній величині доходу. Тому скорочення пропозиції грошей пересуває криву LM ліворуч вгору. Отже, пропозиція грошей (M/P)S є екзогенною змінною, яка визначає положення кривої LM.
      Ринок грошей можна розглянути й за допомогою  кількісної теорії грошей. Відомо, що кількісна теорія грошей описується рівнянням MV = PY. Згідно з цим рівнянням, при постійній швидкості обігу грошей (V = const) попит на гроші нечутливий до процентної ставки і залежить лише від доходу (Y), а дохід для будь-якого рівня цін (Р) визначається лише пропозицією грошей (М). У такому випадку крива LM має вигляд вертикальної прямої.
      Але, як відомо, попит на гроші залежить і від процентної ставки, підвищення якої збільшує збитки від володіння грішми. На зростання ставки процента економічні агенти реагують перерозподілом портфеля своїх активів – намагаються зменшити кількість грошових коштів, які призначені для обслуговування операцій. За інших рівних умов це призводить до зростання швидкості обігу грошей (V). Звідси випливає: якщо V не постійна, тобто швидкість обігу грошей має позитивну залежність від процентної ставки. Ця залежність дозволяє записати рівняння кількісної теорії грошей таким чином:
      МV(r) = РY.
      Крива LM відображає такий зв'язок процентної ставки і доходу: зростання процентної ставки, яке призводить до збільшення швидкості обігу грошей (V), викликає збільшення рівня доходу (Y) при кожному  даному рівні цін (Р) і пропозиції грошей (М). У підсумку крива LM має  позитивний нахил.
      Крива LM відображає можливі комбінації доходу і процентної ставки, які виникають  на
      врівноваженому  грошовому ринку. Рівновага на грошовому  ринку описується рівнянням:
      (M/P) = kY – hr,
      де k, h – додатні параметри. Параметр k визначає чутливість попиту на гроші  до доходу, а h – доставки процента. Рівняння кривої LM можна отримати через  розв’язок рівняння рівноважного грошового ринку відносно r та Y.
      Рівняння  кривої LM має вигляд:
      відносно r: r = (k/h) Y – (1/h) (M/P)
      відносно  Y:  Y = (1/k) (M/P) + (h/k) r
      Коефіцієнт 1/h характеризує показує зсув кривої LM. Зміна реальних запасів грошей M/P призводить до протилежного зсуву кривої LM: зменшення пропозиції грошей (М) при кожному заданому рівні цін (Р) зсуває криву LM праворуч.
      Рівновага в моделі IS – LM у  короткостроковому  періоді
      Крива IS визначає всі можливі види співвідношень  доходу (Y) та процентної ставки (r), які відповідають рівновазі на товарному ринку, але не показує, при якому саме сполученні Y та r ринок товарів буде стабілізований. Аналогічним чином, крива LM при будь-яких заданих М та Р не показує, яка саме комбінація r та Y фактично забезпечить рівновагу грошового ринку. Але якщо ми сполучимо криві IS та LM у рамках однієї моделі, то побачимо, що при заданих М та Р існує лише єдина комбінація Y та r, яка одночасно забезпечує встановлення рівноваги на ринках товарів і грошей, а саме – Y* та r*. Отже, рівновага в економіці визначається кривими IS та LM, взятими разом.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.