Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Планування руху основних виробничих фондв пдприємства

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 20. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Планування  руху основних виробничих фондів підприємства 

ЗМІСТ
      ВСТУП…………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні  основи планування руху основних виробничих фондів підприємства…………………………………………… 7
 
      Основні виробничі  фонди – технічна база виробництва…
7
 
      Класифікація, структура і рух основних виробничих фондів підприємства………………………………………..
9
 
    1.3. Знос та  амортизація основних виробничих  фондів підприємства…………………………………………………
13
РОЗДІЛ 2. Дослідження процесу  планування руху основних виробничих фондів ЗАТ «АзовЕлектроСталь»………………........................ 22
 
      Організаційно – економічна характеристика ЗАТ  «АзовЕлектроСталь»…………………………………………
22
 
      Аналіз  планування  руху основних виробничих фондів...
25
 
      Аналіз  стану і використання основних виробничих фондів……………………………………………………….....
29
РОЗДІЛ 3.

Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів ЗАТ "АзовЕлектроСталь"………………..

35
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 43
СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………. 47
ДОДАТКИ  
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП 

      Основні виробничі фонди - засоби праці, які  багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу  переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать  більше одного року. Вони постійно перебувають у русі, оновлюються, поповнюються і удосконалюються. Їх раціональне використання зумовлює подальше зростання обсягу та ефективності промислового виробництва.
            В умовах переходу української економіки до ринкових відносин, головною ланкою економіки виступає підприємницька діяльність.
            Кінцевою метою функціонування підприємства є отримання максимального прибутку, досягнення якої можна здійснити через:
    збільшення обсягу продажів;
    досягнення більш високих темпів приросту;
    збільшення частки ринку;
    збільшення прибутку стосовно до вкладеного капіталу;
    збільшення доходу на акцію;
    збільшення ринкової вартості акцій;
    зміна структури капіталу підприємства.
        Особливу значимість в економіці конкретного підприємства має склад і структура основного капіталу, що забезпечує високий рівень виробничого процесу. Ефективне використання основного капіталу дозволяє збільшити випуск суспільно необхідної продукції, підвищити віддачу створеного виробничого потенціалу, поліпшити баланс обладнання, знизити собівартість продукції, збільшити рентабельність виробництва і максимізувати прибуток підприємства. Більш повне використання основного капіталу призводить до зменшення потреб введення нових виробничих потужностей при збільшенні обсягу випуску продукції, що дозволяє підприємству використовувати прибуток не на придбання нового виду обладнання, машин і т.д., а збільшити відрахування від прибутку на споживання, в тому числі і на виплату дивідендів по акціях.
      Для нормальної роботи підприємства дуже важлива така складова, як облік і планування основних фондів. У свою чергу, аналіз показників має велике значення для підприємства. Ці дані дозволяють зробити висновки про роботу підприємства, виявити наявні недоліки, запропонувати обґрунтовані заходи щодо поліпшення планування і управління в роботі основних фондів підприємства.
      Мета  роботи – дослідження теоретичних  основ та процесу планування руху основних виробничих фондів та шляхів його покращення.
      На  основі встановленої мети були поставлені наступні завдання:
    Розглянути основні виробничі фонди як технічну базу виробництва;
    Узагальнити класифікацію, структуру та рух основних виробничих фондів підприємства;
    Дослідити знос та амортизацію основних виробничих фондів;
    Дати організаційно – економічну характеристику ЗАТ «АзовЕлектроСталь»;
    Проаналізувати планування руху, стан та використання основних виробничих фондів підприємства;
    Розробити шляхи покращення планування руху основних виробничих фондів ЗАТ «АзовЕлектроСталь».
      Предметом дослідження є процес планування руху основних виробничих фондів ЗАТ «АзовЕлектроСталь».
      Об’єктом  дослідження виступає Закрите акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь".
      Питання планування руху основних виробничих фондів розглядали такі автори, як Зайцев Н.Л., Покропивний С.Ф., Грещак М.Г, Москалюк В. Є., Тарасюк Г.М., Шваб Л.І., Савицька Г.В., Чечин   Н.А.    
 
 

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ РУХУ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА 

      Основні виробничі фонди - технічна база виробництва
 
 
            Основні виробничі фонди - головна складова частина національного багатства країни. Вони постійно перебувають у русі, оновлюються, поповнюються і удосконалюються. Їх раціональне використання зумовлює подальше зростання обсягу та ефективності промислового                        виробництва [12, c. 42].
      Основою будь-якого виробничого процесу є людська праця, яка передбачається в якості необхідної умови своєї діяльності наявність засобів і предметів праці. У процесі виробництва значення засобів і предметів праці неоднаково. Вирішальна роль належить засобам праці, тобто сукупності матеріальних засобів, за допомогою яких робітник впливає на предмети праці, змінюючи їх фізико-хімічні властивості.
      Планування та облік відтворення основних фондів здійснюється в натуральних і вартісних показниках. Натуральні вимірники застосовуються при розрахунках виробничої потужності підприємств, організації виробничого процесу, визначенні технічного стану засобів праці та їх якісної характеристики, а також при розробці міжгалузевих і планових балансів основних фондів та обладнання [8, c. 86].
      В економіці більш широке використання має система вартісних показників. У грошовому вираженні здійснюється зведений облік і планування на всіх рівнях управління відтворювальним процесом основного капіталу, а також нарахування та використання амортизаційного фонду, включення зносу засобів праці до собівартості продукції, планування обсягів і джерел фінансування капітальних вкладень та інше.
      В управлінні основними фондами використовується диференційована система вартісних оцінок, яка визначається цільовою установкою вимірювання вартості основного капіталу.
      «Засоби праці, - зазначав К. Маркс, - не тільки мірило розвитку людської робочої сили, але й показник тих громадських відносин, при яких відбувається праця. У числі самих засобів праці механічні засоби праці, сукупність яких можна назвати кісткової та м'язової системою виробництва, становлять характерні відмітні ознаки певної епохи суспільного виробництва» [4, c. 191].
       Засоби праці, використовуються у виробничому процесі, як елемент виробничих сил самі по собі не є економічною категорією. Вони перетворюються на вартісну категорію лише в тому випадку, коли розглядається спосіб їх використання, характер якого визначається власністю на засоби виробництва. Якщо засоби праці знаходяться в приватній власності, вони є основним капіталом. В умовах суспільної власності засоби праці виступають у формі основних виробничих фондів, що володіють споживчою вартістю [11, c. 348].
      Отже, до основних виробничих фондів та основного капіталу належать тільки ті засоби праці, які створені працею і мають вартість.  
      «Якщо б засіб виробництва не мав вартості і тому йому було б нічого втрачати, тобто якби сам він не був продуктом людської праці, то він не передавав би продукту ніякої вартості. Він служив би для освіти споживної вартості, не брав участі в освіті мінової вартості. Так йде справа з усіма засобами виробництва, які дані природою, без участі людини: з землею, вітром, водою, залізом в руді, деревом у незайманому лісі тощо» [4, c. 215].
      Для розкриття змісту основних виробничих фондів (основного капіталу), вивчення їх динаміки, структури, ступеню зносу і можливостей відновлення працездатності знарядь праці, оцінки рівня використання основних виробничих фондів і перенесення їх вартості на готову продукцію нижче будуть розглянуті різні групи техніко-економічних показників, які дозволяють не тільки оцінити фактичний стан всієї сукупності основних виробничих фондів (основного капіталу), але і розробити план організаційно - технічних заходів з виявлення та реалізації внутрішньовиробничих резервів, сприяють зростання не тільки ефективності основних виробничих фондів, але і виробництва в цілому. 
 

       Класифікація, структура і рух основних виробничих фондів.
 
      Основні виробничі фонди промислового підприємства  - це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, виконуючи якісно різні функції. Поступово зношуючись, вони переносять свою вартість на створений продукт частинами протягом кількох років у вигляді амортизаційну відрахувань [12, c. 44].
      Класифікація основних виробничих фондів. За своїм економічним змістом основні виробничі фонди однорідні. Разом з тим вони розрізняються по виробничо-технічного призначення, ролі у виробництві і термінів відтворення (Рис 1.1)

Рис. 1.1 Основні виробничі фонди
      Для планування капітального будівництва, обчислення зносу і норми амортизації здійснюється класифікація основних виробничих фондів [9, c. 231].
      Залежно від характеру участі в процесі виробництва основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі. До складу виробничих основних фондів включаються кошти безпосередньо беруть участь у галузях сфери матеріального виробництва для отримання продукції, товарів і послуг, вони визначають виробничу потужність підприємства. Склад основних виробничих фондів промисловості досить різноманітний. Основні фонди в залежності від призначення і функцій у процесі виробництва підрозділяються на наступні групи:
      1. Будівлі - це об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці для людей, роботи виробничого обладнання та зберігання матеріальних цінностей. До будівель відносяться: будинки і будівлі адміністративно-господарського призначення - контори, склади, комори; виробничі корпуси і будівлі, зайняті цехами, майстернями, установками, які виконують виробничі функції основного та обслуговуючого виробництва, депо, гаражі, виробничі лабораторії та інші.
      2. Споруди - інженерно-будівельні об'єкти, призначенням яких є створення умов, необхідних для здійснення процесу виробництва шляхом тих чи інших технічних функцій, не пов'язаних зі зміною праці. До них відносяться стволи шахт, нафтові і газові свердловини, димові труби на окремих фундаментах, греблі, естакади, водопідіймальні станції і колодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, залізничні колії внутрішньозаводського, внутрішньогосподарського транспорту, очисні споруди та інші.
      3. Передавальні пристрої - пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової або механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин, а також передача рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого. До цих пристроїв відносяться: внутрішні нафто-і газопроводи, водопостачання мережі водопроводів, лінії електропередач, тепломережі, лінії зв'язку.
      4. Машини та обладнання використовуються для безпосереднього впливу на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру, для вироблення і перетворення енергії. До них відносяться: силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка.
      5. Транспортні засоби - внутрішньозаводської виробничий транспорт, службовець для переміщення людей, предметів праці і вантажів у межах підприємства та поза ним. До нього відносяться вагонетки, автокари, візки, паровози, вагони і платформи вузької колії, мотовози, шахтні електровози, мотоцикли, велосипеди та інші.
      6. Інструменти - це механізовані і немеханізовані ріжучі, що давлять, ущільнюючі, ударні й інші знаряддя ручної праці, а також прикріплюються до машин пристосування, що служать для обробки виробів (затискачі, лещата, оправки).
      7. Виробничий і господарський інвентар та приладдя служать для полегшення виробничих операцій (робочі столи, верстаки); для зберігання рідких та сипучих тіл (баки, чани); для охорони праці (група огорожі машин). До цієї групи відносяться торгові шафи й стелажі, інвентарна тара, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин. До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського обзаведення: конторська обстановка, гардероби, столи, шафи, друкарські машинки, розмножувальні апарати, а також предмети протипожежного призначення.
      8. Робоча і продуктивна худоба.
      9. Багаторічні насадження.
      10. Капітальні витрати по поліпшенню земель (без споруд).
      11. Інші основні фонди [1].
      Такі групи основних виробничих фондів, як робочий і продуктивна худоба, багаторічні насадження і капітальні витрати по поліпшенню земель мають в основних фондах промислових підприємств дуже мала питома вага. 
      У складі основних виробничих фондів не враховуються засоби праці:
    не введені в дію;
    малоцінний (вартістю менше 200 грн. За одиницю незалежно від терміну служби) і швидкозношуваний інструмент (при терміні служби до одного року незалежно від вартості) [1].
      Структура основних виробничих фондів відображає частку кожної з груп в їх загальної вартості:
                              
                                              (1.1)
    де ai  - частка i-го елемента, що розраховується як відношення вартості і-го елемента Ці до їх загальної вартості :
                            
                             (1.2)
де m - кількість елементів у структурі основних виробничих фондів.
      При аналізі руху основних виробничих фондів визначаються зміни суми фондів у цілому по підприємству і по окремих групах основних фондів. Сума основних фондів на кінець року порівнюється з сумою на початок року. Рух основних фондів характеризують основні показники: темпи зростання, коефіцієнт приросту, коефіцієнти оновлення і вибуття, а так само визначають термін повернення авансованої вартості й повної заміни основних                фондів [9, c. 254].
      Прийнято виділяти активну частину (фонди, що беруть безпосередню участь у виробництві) і пасивну частину фондів (є допоміжною і забезпечує процес роботи активних елементів). Особливу увагу при аналізі звертається на питому вагу активної частини основних виробничих фондів і пасивної частини. На досліджуваному підприємстві до активної частини фондів відносяться групи споруд, машин і устаткування, транспортних засобів, до пасивної частини - будівлі, виробничий і господарський інвентар. Такий розподіл пояснюється специфікою галузі підприємства, в якій споруди є основними засобами праці, що забезпечують діяльність підприємства.
      Склад і структура основних фондів залежать від особливостей спеціалізації галузі, технології та організації виробництва, технічної оснащеності.
     Рух основних виробничих фондів буде мати особливості у випадку простого та розширеного відтворення:
    просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних фондів.
    розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількість основних фондів підприємства зростає.
     Просте  відтворення відбувається шляхом проведення капітального ремонту та заміни застарілих об'єктів основних фондів, розширене – шляхом проведення нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, модернізації основних фондів. Вибір форми відтворення здійснюється в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства. 
 

1.3 Знос та амортизація основних виробничих фондів підприємства 

      У процесі експлуатації всі основні фонди старіють і зношуються. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.
      Фізичний  знос настає під впливом навколишнього середовища та експлуатаційних навантажень. У цьому разі деформуються деталі, піддається корозії метал, зношуються тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних фондів і робить їх непридатними до експлуатації.
      Фізичний  знос будь – якого засобу праці умовно поділяється на дві частини, одну з яких періодично усувають шляхом проведення ремонтів, а другу в такий спосіб усунути неможливо. Поступово ця частина зносу накопичується і зумовлює такий технічний стан того чи іншого засобу праці, коли подальше його використання у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного зносу, що потребує заміни такого засобу праці на новий екземпляр аналогічного призначення.
      Ступінь фізичного зносу окремої одиниці  основних фондів можна визначити двома розрахунковими методами:
    за строком її експлуатації (порівнянням фактичної та нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості);
    за даними обстеження технічного стану відносної величини економічного зносу, тобто як відношення їх вартості, перенесеної на вартість готової продукції, до загальної балансової вартості на кінець року Кзн.
      Моральний знос — це знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується втратою засобами праці споживної вартості внаслідок удосконалення застосовуваних та створення нових засобів виробництва, упровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється [5, c 124].
      Моральне  старіння властиве, передусім, знаряддям праці та транспортним засобам і пов'язане з реальними економічними збитками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку.
      Основні фонди вважаються морально застарілими, якщо Км>1. Про загальний рівень морального старіння деяке уявлення може дати також питома вага певних засобів праці, що експлуатуються понад 10, 15, 20 років.
      Відшкодування фізичного зносу засобів праці  проводиться за рахунок поточного  та капітального ремонтів, а попередження — за рахунок своєчасного проведення технічного огляду та обслуговування. На підприємствах народного господарства застосовують різні види технічного обслуговування. Сутність його зводиться до попередження несправностей у роботі основних фондів завдяки проведенню своєчасних мастильних, регулювальних, контрольних та інших операцій.
      Між окремими видами зносу і старіння засобів праці та формами їх відшкодування  існує певний взаємозв'язок (рис.1.2).
ВИДИ ЗНОСУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
 
Фізичний  знос
   
  Моральний знос
         
усувний   неусувний   повний   частковий
 
   
ремонт   заміна   модернізація
   
   
Форми усунення зносу основних виробничих фондів
 
Рис. 1.2. Види зносу основних фондів та форми його усунення [5,c. 126].
      Призначення поточного ремонту — зберігати засоби праці у придатному для продуктивного використання стані завдяки проведенню регулярних ремонтно-профілактичних операцій з метою усунення дрібних несправностей і попередження прогресуючого фізичного зносу. Витрати на поточний ремонт є постійними, порівняно рівномірними впродовж експлуатаційного періоду і тому відносяться на собівартість продукції.
      Призначення капітальних ремонтів полягає у відшкодуванні нормального фізичного зносу конструктивних елементів основних фондів та максимально можливому відновленні первісних техніко-експлуатаційних параметрів. Для економічної оцінки ефективності витрат на капітальний ремонт вибирають альтернативу: проводити капітальний ремонт або придбати новий основний фонд. За кожним із варіантів визначають загальну величину витрат і втрат. Для першого варіанта це будуть витрати на очікуваний капітальний ремонт і перевищення експлуатаційних видатків по капітально відремонтованій машині над поточними витратами на нову машину, а для другого — вартість придбання (ціна) і втрати від недоамортизації діючої машини [2].
      Знизити втрати від морального зносу допомагає  модернізація.
      Під модернізацією розуміють конструктивне вдосконалення діючих машин, що підвищують технічний рівень і покращують економічні показники. Дуже часто модернізація проводиться під час капітального ремонту фондів, тому метод визначення витрат на модернізацію аналогічний попередньому.
      Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів  слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею [11, c. 361].
      Амортизації підлягають витрати на:
    придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
    самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
    проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
      Об'єктом  амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
      Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку  для використання у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких
перевищує 1000 гривень  і поступово зменшується у  зв'язку з фізичним або моральним  зносом [2]. 
      Таблиця 1.1
     Групи основних фондів [3] 

Групи основних
фондів
Види  основних фондів, які входять до групи
1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки  та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі
2 автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них
3 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4
4 електронно-обчислювальні  машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)
   Термін  корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого ОФ використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде вироблено очікуваний обсяг продукції. Тобто термін експлуатації може визначатися як кількістю років, так i кількістю одиниць продукції. Термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно з урахуванням таких чинників:
    очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;
    передбачуваний фізичний i моральний знос;
    правові обмеження щодо термінів використання.
      Усі ці критерії досить суб’єктивні, отже, оспорити встановлені підприємством  терміни експлуатації неможливо. При  визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
    очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
    фізичний та моральний знос, що передбачається;
    правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.