На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа ндивдуальна робота з Облк у зарубжних країнах

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 15.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України 
 
 
 

Кафедра обліку і аудиту 
 
 
 
 
 
 

Індивідуальна робота
з дисципліни: “Облік у зарубіжних країнах ” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала: 
 

Перевірив: 
 
 
 
 
 
 
 

Львів 2011
Зміст:
    Теоретичні запитання:
      Назвіть і прокоментуйте міжнародні принципи обліку і поясніть як принципи співвідносяться із стандартами обліку.(№3)……….3
      Типи рахунків і регістри, у яких відображаються бухгалтерські проводки.(№4)……………………………………………………...10
    Тестове завдання.(№2)……………………………………………………15
    Задача.(№2)………………………………………………………………..16
    Література……………………………………………………………….....17
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1.1. Назвіть і прокоментуйте міжнародні принципи обліку і поясніть як принципи співвідносяться із стандартами обліку.
 У більшості  країн із високорозвинутою економікою бухгалтерський облік будується відповідно до встановлених міжнародних стандартів.
 Запровадженню таких стандартів передувала значна підготовча робота. Протягом тривалого часу в більшості країн, включаючи США, правове регулювання ведення обліку було явно недостатнім. Через це, а також унаслідок занадто широкого тлумачення поняття комерційної таємниці, форми й методи ведення обліку були найрізноманітнішими.
 Усе це зумовлювало непорівнянність  облікової інформації, її найважливіших  показників, ускладнювало використання звітності.
 Для подолання негативних явищ, піднесення рівня обліку, уніфікації його понятійного  апарату і змісту було розроблено й схвалено загальні, фундаментальні принципи бухгалтерського обліку: двосторонності, грошового виміру, собівартості, автономності, безперервності, консерватизму, матеріальності, реалізації, відповідності. У цих принципах узагальнено чинну практику ведення обліку в більшості країн. Зрозуміло, що вони не вичерпують усіх сторін облікового процесу, але вважаються методологічною основою його побудови.
 Принципи  бухгалтерського обліку визначено  за такими критеріями: практичність, об'єктивність, здійсненність, або реальність.
 Практичність  виражається в реальній корисності одержаної інформації для її споживача. Об'єктивність інформації — це визначення міри впливу на неї суб'єктивних поглядів чи уподобань осіб, які її формують, її надійність, можливість перевірки, відповідність дійсності.
 Здійсненність полягає в тім, що одержання відповідної  інформації не спричинятиме великих  складнощів і не потребуватиме великих витрат.
 Названі принципи бухгалтерського обліку здобули  загальне визнання і досить широко застосовуються в практиці ведення  обліку в більшості країн. При  цьому принцип двосторонності обґрунтовує  необхідність окремого групування й  відображення засобів підприємства і окремого відображення джерел їх утворення та обов'язкову їхню рівність. Що стосується принципів грошового вимірювання та собівартості як способів оцінки, то вони за своїм змістом, призначенням і порядком застосування майже не відрізняються від чинної в нашій країні теорії і практики.[1,ст. 313]
 Принцип автономності полягає в тім, що кожне  підприємство розглядається як окрема господарська одиниця, яка самостійно веде бухгалтерський облік і складає  звітність. При цьому рахунки, кошти підприємств мають бути відокремлені від рахунків їх власників, оскільки бухгалтерський облік відображує діяльність самого підприємства, а не його власників чи тих, хто на ньому працює.
 Принцип безперервності передбачає, що облік  ведеться постійно, протягом усього часу існування підприємства як нині, так і в майбутньому. 
Принцип консерватизму, або обережності, випливає з властивої обліку певної невизначеності, зокрема через розмежування облікової інформації між минулими і майбутніми обліковими періодами та застосування різних способів оцінки засобів і відображення операцій. Керуючись принципом консерватизму, рекомендується відображати в обліку нижчу з усіх можливих вартість активів і суму доходів та вищу вартість пасивів і суму витрат. Це також передбачає потребу в якомога скорішому відображенні витрат і певній затримці відображення доходів. За цих умов чисті активи оцінюються нижче за поточні ринкові ціни, а прибуток визначається меншою величиною, оскільки завищені суми оцінки майна і прибутків є більшим злом для підприємства і його власників, ніж їх заниження. Відтак операції мають відображатися лише після їх завершення. Теоретично цей принцип є нібито й справедливим, але застосування його на практиці нерідко призводить до суттєвих неточностей, непорівнянності даних, невизначеності в разі прийняття рішень. Тому багато хто з науковців і досвідчених фахівців заперечує його.

 Принцип матеріальності або суттєвості полягає  у спрощеному відображенні несуттєвих господарських операцій, полегшеному  списанні витрат за ними і натомість в обґрунтованому й підтвердженому вірогідними документами відображенні всіх важливих господарських подій.
 Принцип реалізації передбачає, передусім, визначення моменту реалізації, тобто встановлення часу, коли реально відбулася ця операція. За чинним порядком таким заведено вважати передачу права власності на продукцію від виробника покупцеві або відвантаження продукції. Такий підхід, у свою чергу, зумовлює час відображення фінансового результату від даної операції. 
Принцип відповідності, або періодичності (облікового періоду) передбачає узгодженість між одержаними доходами і зробленими витратами, а також необхідність і можливість поділу цього періоду на певні проміжки часу, за які складається звіт та обраховуються фінансові результати (місяць, квартал, рік).[1, ст. 314]

 Широке  застосування наведених принципів  обліку значно сприяло поліпшенню його будови, опрацюванню національних стандартів обліку в передових країнах.
 Проте дальший розвиток ринкової економіки, прискорення процесу міжнародної  спеціалізації та поділу праці, широке впровадження кооперування в складних виробництвах, створення транснаціональних компаній, розвиток дочірніх компаній, спільних підприємств надає економіці більшості країн усе більш інтернаціонального характеру.
 Економіка вже досить давно не обмежується національними кордонами. За цих умов облік потребує міжнародної регламентації, забезпечення єдиних методологічних принципів його побудови в різних країнах. А це висуває нові вимоги до форм і методів його ведення для одержання порівнянної облікової інформації, визначення найважливіших економічних показників за однаковою методикою.
 Відтак  особливої актуальності набуває  розробка та впровадження міжнародних  стандартів обліку, тобто нормативних  документів, що встановлюють правила  та процедури ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.
 На  практиці нині розрізняють національні, або внутрішні стандарти, які  мають чинність лише в межах певної країни, і міжнародні стандарти, які  пропонуються для поширення в  різних країнах. Однак між внутрішніми та міжнародними стандартами існує органічний взаємозв'язок. Як правило, первинними є внутрішні стандарти, які узагальнюються, або принаймні беруться до уваги під час опрацьовування міжнародних стандартів. У свою чергу, коли певна країна має намір приєднатися до міжнародної спільноти з питань бухгалтерського обліку, вона опрацьовує національні стандарти з урахуванням міжнародних вимог. Останні мають рекомендаційний характер і спрямовані на подолання складнощів у процесі світової економічної інтеграції.[1, ст. 315]
 Отже, для впровадження в нашій країні принципів обліку, передбачених міжнародними стандартами, необхідна значна підготовча робота, зокрема поступова розробка та впровадження національних стандартів обліку, які б достатньо кореспондували з міжнародними.
 Ця  робота в Україні вже завершується: передбачено запровадити 25 стандартів.
 Розробку  міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку та звітності покладено на Комітет із міжнародних стандартів, створений в 1973 р. На час його створення він об'єднував дев'ять країн, а зараз до нього входить понад 100 організацій з 80 країн. Комітет розробляє та публікує стандарти обліку, забезпечуючи їх застосування у світовій практиці, а також сприяє вдосконаленню правил і процедур облікових стандартів. Комітет взаємодіє з Міжнародною федерацією бухгалтерів. Остання забезпечує відповідність фінансової звітності, що публікується, міжнародним стандартам та сприяє поширенню останніх у світовій практиці. Нині діє понад 30 міжнародних стандартів обліку. Кожний такий стандарт має обов'язкові типові розділи: вступ, визначення термінів стандарту, описання суті принципів, покладених в основу стандарту, та варіантів їх застосування, правила ведення обліку конкретних об'єктів тощо. Однотипність побудови стандартів полегшує їх розуміння та впровадження. Наведені стандарти охоплюють основні сторони діяльності підприємства, єдиний порядок відображення яких забезпечує порівнянність облікової інформації та звітності. Водночас багатогранність діяльності підприємств та їхніх об'єднань, складність ділових відносин між ними зумовлюють необхідність в опрацюванні різних, але взаємоузгоджених, стандартів. Залежно від призначення та сфери застосування стандарти можна умовно розподілити на такі групи:
- Базові стандарти (1; 5; 7; 17; 37; 29), які регламентують застосовувані методи обліку, головні принципи його побудови та зміст і порядок формування, оприлюднення та подання фінансової звітності.
- Стандарти, які регулюють взаємовідносини підприємства і держави (12; 15; 16; 18; 20; 23).
 - Стандарти, що визначають порядок обліку на підприємстві, відображають зв'язки компанії з її партнерами та фінансові результати діяльності (24; 28)
 - Стандарти, що визначають правила обліку діяльності підприємства та його структурних підрозділів (2; 4) і обліку господарських і фінансових операцій, що відбуваються в процесі злиття компаній (22).
- Стандарти, що регулюють відносини роботодавців і працівників стосовно оплати праці та пенсійного забезпечення (26).
- Стандарти, що регулюють порядок обліку в окремих сферах діяльності, зокрема в будівництві, банках, страхових компаніях (9; 11; 30), та під час виконання науково-дослідних і конструкторських робіт.
- Стандарти, які регулюють облік діяльності на міжнародній арені (21; 27; 28; 31).[1, ст. 316]
 Запровадження міжнародних стандартів обліку сприяє поліпшенню обґрунтованості та ефективності обліку й контролю, не позбавляючи  підприємство належної самостійності  у відображенні особливостей його діяльності. При цьому процес розробки міжнародних  стандартів є неперервним, оскільки раніше розроблені стандарти постійно уточнюють або замінюють новими, створеними з урахуванням практичного досвіду та відповідних змін в обліку, виходячи із сучасних господарських потреб.
 Перехід на ведення обліку за міжнародними стандартами не припиняє, а навпаки, прискорює розробку національних стандартів обліку. У них мають бути розкриті особливості методики й техніки обліку національних об'єктів, але з урахуванням принципів, передбачених міжнародними стандартами.
 Отже, за всіх умов зберігається національна  система ведення обліку в кожній країні, її особливості та традиції.
 Слід  зазначити, що перехід до ринкової економіки, виникнення та функціонування різних форм власності закономірно спричиняють  суттєві зміни в бухгалтерському обліку, в його побудові й веденні. Ці зміни стосуються не лише практики ведення обліку, а й теоретичних його аспектів. Так, наприклад, останнім часом як в літературі, так і офіційних документах досить широко вживається облікова категорія «система обліку». За радянських часів ця категорія мала зовсім інший теоретичний зміст: ішлося або про просту систему обліку без застосування подвійного запису або про систему обліку, що ґрунтується на подвійному записі. У світовій практиці під цим терміном розуміють зовсім інше: система бухгалтерського обліку — це певний логічний комплекс чинних методів і форм обліку, порядку визначення фінансових результатів, сформований на основі плану рахунків, певна організаційна система, що ґрунтується на базі національних стандартів.
 Дуже  важливо, що за всіма стандартами  систему обліку зрештою підпорядковано визначенню фінансових результатів  діяльності як в цілому по підприємству, так і в окремих його підрозділах.[1,ст. 317] 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Типи рахунків і регістри, у яких відображаються бухгалтерські проводки.
     Господарські  операції, оформлені відповідними документами, для одержання узагальненої інформації про наявність і зміни майна  підприємства, господарські процеси  і фінансові результати діяльності підлягають групуванню і відображенню в певному порядку в облікових регістрах.
     Облікові  регістри - це носії інформації спеціального формату і будови (паперові, машинні), призначені для реєстрації, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.