На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Поняття соцального процесу. Типи соцальних процесв

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 16.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА      
                     Кафедра методології та методів соціологічних досліджень  
 
 
 
 
 
 

                             Модульна контрольна робота № 3 з методології
                 на тему: Поняття соціального процесу. Типи соціальних процесів.
                         
 
 
 

                                                                      виконала студентка 2 курсу 3 групи
                                                                      Лівшиць Анастасія Олександрівна
                                                                      перевірила
                                                                      Христофорова Ольга Віталїївна 
 
 
 
 
 
 
 

                                                             Київ — 2011 
 
 

Зміст:
    Поняття соціального процесу....................................................................3
    Характеристики соціального процесу......................................................6
    Класифікація соціальних процесів...........................................................7
Висновки..............................................................................................................16
Список використаних джерел...........................................................................17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття  соціального процесу.
Соціальний  процес — послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці. 
У широкому розумінні соціальний процес є сукупністю односпрямованих соціальних дій, які можна виокремити з сукупності інших. Це взаємодія людей або явищ, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими спільнот. [3, §2.4] Сам соціальний процес — не що інше, як розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Існує підхід, згідно з яким соціальний процес розглядається як  серія явищ взаємодії людей, або серія явищ, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти. 

Серія соціальних явищ може бути зрозуміла  як процес, якщо: 
зберігає ідентичність у часі, яка дозволяє вирізнити її з інших серій; 
явища, що передують, зумовлюють бодай частково явища, які йдуть за ними, або   становище речей обов’язково не є однорідним. [8] Соціальний процес являє собою довгу серію взаємодій між людиною і суспільним середовищем. Соціальний процес - це певним чином та на певному рівні предметно, а потім і соціально, і морально, і юридично унормований процес людських самоздійснень та самовиявлень.  Він передбачає насамперед відносно однорідну серію явищ, що у своєму динамічному взаємовпливові дозволяють отримати нове знання.

Існує розуміння соціального процесу  як  заходів, дій, подій, безпосередньо  випливаючих із людської взаємодії  та орієнтуючих на неї.
Соціальний  процес може розглядатись як система  структурних та функціональних змін у соціальній системі чи як повторювана, упорядкована за певними параметрами соціальна взаємодія. Це може бути серія соціальних явищ,  які сполучаються послідовно шляхом переходу певної соціальної системи, підсистеми, будь-якого соціального об’єкта з одного стану в інший. Соціальний процес являє, таким чином, серію явищ, що пов’язані між собою структурними та функціональними залежностями. [11, ст. “Соціальний процес”]
У соціології соціальний процес це взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни в людських стосунках, у становищі соціальних груп, окремих індивідів, тобто в соціальній структурі.
Результатом соціального прогресу є такі соціальні  відносини, рівнодійна яких має тенденцію  максимального наближення до вимог  тих чи тих соціальних законів. Якщо такі процеси супроводжуються позитивними зрушеннями порівняно з минулим, тобто нагромадженням суспільно значущого змісту, то має місце прогрес , який виражається у поступовому русі від меньшого до більш досконалого.  Головне завдання соціології щодо вивчення соціальних процесів полягає в оцінці їх стану, виявленні проблем і суперечностей розвитку, глибини і ґрунтовності зв'язків, взаємодії з соціальною організацією, суб'єктом та іншими соціальними процесами. Це важливо для прогнозування і розвитку соціальних процесів, вироблення гіпотез, обґрунтування концепцій подолання досягнутої межі (стану) певного процесу чи явища.
Г. Козирєв пише, що під процесом розуміється будь-який 
вид руху, зміни станів будь-якого об'єкта чи явища. Це потік 
подій, модифікацій, трансформацій, соціокультурних змін. Це 
також послідовність соціальних подій. Без процесу, що призводить 
до тих чи інших змін, соціальна система існувати не може. Процеси відбуваються на різних рівнях соціальної системи. 
Об'єктом спостереження може бути окремий індивід, соціальна група, 
організація, суспільство, все людське співтовариство. 
Поряд з реально перебігаючими процесами і   
змінами, в людській свідомості відбуваються процеси осмислення, 
оцінки, переоцінки та інтерпретації подій. При цьому точок зору на 
одне і те ж подія може бути нескінченна безліч, від частково з 
співпадаючих до прямо протилежних. [10, c. 2-4], [12, c. 58-65]

Порівняємо визначення соціального процесу у вітчизняній та західній науці. Автори The Free Dictionary (онлайн-словник) у дефініції вказують, що соціальний процес — це процес включення в суспільне утворення, організацію чи групу людей. Тут же наводиться перелік основних соціальних процесів, зокрема асиміляція, абсорбація, цивілізація (у вимірі невпинного перетворення), децентралізація (із приватними випадками — десталінізація, роззброєння, демілітарізація тощо), маргіналізація, урбанізація, професіоналізація, процеси миру та т. п. Окремою групою виділяють «humain proccesses», тобто ті, що стосуються людей та їх включенності у перебіг подій з плином линійного часу. [4] В іншому джерелі американського походження соціальний процес розглядається як засіб, за допомогою якого впроваджуються та зберігаються зміни культури та соціальної організації.  Цікавою є позиція дослідника Гріна, який також працює у США. Він вважає, що термін «Соціальний процес" включає в себе взаємодію людини і моделей поведінки.  Соціальна взаємодія за Гріном — це взаємний вплив окремих осіб і груп, в своїх спробах вирішити проблеми і в їх прагненні до мети. Соціальна взаємодія розкриває конкретні результати    реалізації ролей, статусів і моральних норм.  Соціальні процеси на думку вченого  - лише характерні способи, в яких відбувається взаємодія. Соціальні процеси перебувають у всіх суспільствах, вони виступають як упорядкована форма соціальної взаємодії. Соціальні процеси науковець умовно розподіляє на дві групи: Інтегративні або асоціативні, процеси сполучення мають на меті створення гармонії чи єдності в суспільстві. До цієї категорії відносяться процеси розміщення, настроювання, асиміляція, співробітництва та інтеграції.  Дезінтегративн або диссоціативні або диз'юнктивні соціальн процеси є ті, які, як правило, створюють дисгармонію або роз'єднаність у суспільстві. Серед них необхідно відзначити війни конкуренцію, конфлікт, порушення і ворожнечі. [7]
Пітірім Сорокін визначав, що  "Соціальний процес - це будь-який вид руху, модифікації, трансформації, чергування або еволюції, коротше кажучи - будь-яка зміна даного досліджуваного об'єкта протягом певного часу, будь то зміна його місця в просторі, або модифікація його кількісних або якісних характеристик " . [6, С. 39. ]
Соціальний процес здійснюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, має стійкий порядок взаємодії своїх компонентів, тривалість у часі і спрямованість до певного стану об'єкта.  Сам соціальний процес —  це  розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Кожен соціальний процес охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом, механізмами, способами зв?язку його елементів. Найважливішими рисами соціальних процесів є їх загальність і зв'язок із суб'єктом, який здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у суспільстві поза соціальним процесом. Функціонування і розвиток суспільства відбуваються в різних формах соціальних процесів, які характеризують суб'єктно-об'єктні зв'язки і відносини у всіх сферах діяльності людей.
    Характеристики соціального процесу. 
Соціальні процеси можуть характеризувати: зміни в структурі особистості (формування установок, ціннісних орієнтацій чи мотивації поведінки);  взаємодію кількох індивідів (спілкування, особистісні конфлікти); внутрішньо- і міжгрупову взаємодію (адаптація, згуртовування, спільна праця).  
Характеризуючи соціальні процеси, необхідно враховувати такі ознаки, як стадійність, фазність, етапність, різноступеневість їх організації, перебігу і розвитку.   Кожен з етапів зміни соціальних об'єктів охоплює фази, що відображають специфіку процесів.  Водночас кожному етапу властиві певні особливості, які визначають специфіку стадійності процесу. Процеси зазвичай проходять неоднорідно, протікають різними стадіями, кожен з них є конкретним і предметним, але ці предметність і конкретність стосуються тільки досліджуваного об'єкта чи аспекта його. Соціальні процеси можуть мати безпосередньо особистісний аспект, однак сутність їх детермінується процесами іншого рівня соціальної організованості. Сам по собі соціальний процес не може бути гарантом розвитку потенціалу особистості чи іншої соціальної структури. Для розкриття його необхідно знати механізми формування і впливу різних соціальних процесів, щоб забезпечити їх керованість. Соціальний процес безпосередньо пов’язаний із діючим суб’єктом,  його особисті характеристики та особливості, міра залучення до соціального життя в цілому та до спектру соціальних процесів, наявність чи  відсутність у нього необхідного політичного досвіду, культури, професіоналізму суттєво впливають на  на характер здійснення соціального процесу, соціальну організацію та сам порядок протікання процесів та соціальне життя в цілому. Саме тому соціальним процесам властива обов’язкова суб’єктність, у відриві від людей їх існування неможливе.  Всі перетворення в суспільстві, в його елементах, зміни потенціалу особистості є причиною і наслідком соціальних процесів в ході  історичної практики людей.  Проте сучасний стан розвитку соціологічного аналізу соціальних процесів не дозволяє простежити всю їх багатогранність - тому більшість їх відбувається стихійно, некеровано.   Деякі дослідники соціологію вважають наукою, що розглядає соціальні явища як процес. 
    Класифікація соціальних процесів.
Існує багато  ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи категорії, з метою глибше соціологічно пояснити механізми їх протікання.
За змістом можна виділити такі категорії соціальних процесів:
    процеси виснаження, до яких відносяться скорочення робочої сили та праці через вихід на пенсію, зміну місця роботи, еміграцію.
    Освіта та навчення — процеси розробки та розвитку нового знання, створення нових категорій чи узагальнень в окремих напрямах розвитку.
    Мотиваційний розвиток чи збитки -  зменшення чи збільшення бажання виконувати діяльність.
    Набір, залучення та іміграція — розширення робочої сили за рахунок активного залучення нових членів, чи з інших причин.
    Соціальні конфлікти — руйнування чи перетворення існуючого соціального порядку, війни, тероризм у міжнародному чи локальному масштабах.
Іншим  із критеріїв  класифікації соціальних процесів  є  ступінь їх загальності. Згідно з ним, розрізняють соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні  процеси. До соцієтальних відносять  процеси всесвітньо-історичного  розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації. 
За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.
    Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними.
    Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.
За можливістю обернення виділяють такі типи процесів:
    Зворотні процеси - це процеси, які приводять систему до 
    певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається 
    повернення до попереднього стану.

    Незворотні процеси - відображають той факт, що відбуваються 
    зміни не можна повернути назад.

За специфічними особливостями спрямування можна  аналізувати
    Висхідні процеси, які припускають розвиток системи. Якщо це 
    розвиток істотне, його ототожнюють з прогресом. Еволюційні 
    теорії характеризують розвиток соціуму протягом останніх десяти 
    тисяч років як висхідний прогресивний процес.

    Спадні процеси призводять  систему до негативних дісфукціональних змін - регресу.
    Лінійні процеси - це поступові, безперервні висхідні 
    або спадні зміни в системі.

    Ступінчасті процеси припускають поступове нарощування 
    кількісного потенціалу змін, який у певний момент 
    призводить до якісного стрибка або прориву.

    Циклічні процеси - періодичне повторення певних фаз розвитку системи. Такі процеси можна розглядати як кругові або замкнуті. 
    Спіралеподібні процеси є висхідним або спадним циклічним рухом: зміни, виконавши коло, повертають систему в початковий стан, але вже на якісно іншому рівні. [5, §10.2]
Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх класифікують на:
— внутріособистісні (процес самоосвіти, самовиховання);
— процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами;
— процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою;
— процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;
    процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами); — процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства.
    — процеси, що відбуваються всередині людства або глобального суспільства (процеси демілітаризації або міждержавної інтеграції).
Соціальні процеси  можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими  внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними  змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання.
У багатьох соціальних процесах, які ще називають  цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи справу з їхніми небажаними наслідками.
За роллю, яку  вони виконують у соціальній системі, соціальні процеси визначаються як: 
  —   зародження, формування соціальної системи ( процеси організації та самоорганізації ); 
  —   стабілізації соціальної системи ( процес згуртування ); 
  —   функціонування соціальної системи (комунікативні або регулятивні); 
  — адаптації соціальної системи до зовнішніх умов, що змінюються (процеси інформатизації і комп’ютеризації); 
  — еволюції соціальної системи процеси модернізації або революції); 
  — розпаду соціальної системи (наприклад, процес «антиселекції»); 
  — перехідні процеси (формування плюралістичної системи власності, децентралізація управління суспільними процесами тощо).

За формою розрізняють спрямовані та ненаправлення  соціальні процеси.  
- Спрямовані - незворотні соціальні процеси, в яка кожна наступна стадія відрізняється від попередньої і включає її результат, а більш рання стадія готує умови для більш пізньої. Спрямовані діляться на односпрямовані, різноспрямовані і ступінчасті. 
- Ненаправленні - зміни які носять або чисто випадковий, хаотичний характер, що не спирається на який-небудь зразок, або підпорядковуються певним повторюваним або, принаймні, сходимо моделями, причому кожна наступна стадія ідентична або якісно нагадує попередні види. Розрізняють чотири види ненапрямлених соціальних процесів - невпорядковані, циклічні, спіральні, стагнація.

За результатами виділяють два типи соціальних змін - морфогенетичні і трансмутаціонні.  
Морфогенетичні - це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних нововведень, тобто виникнення нових станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму.  
Трансмутаціонні зміни діляться на репродуктивні і трансформаційні. Репродуктивні зміни - адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні - деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.

За змістом змін можна виділити такі процеси, як  • співробітництво; • суперництво; • конкуренція; • конфлікт; • пристосування. [5, §10.2] 

Американський соціолог Роберт Мертон пропонує розрізняти три види соціальних процесів в залежності від усвідомлення населенням їх кінцевих результатів - явні, приховані і "процеси-бумеранги".  
     1. Явні - зміни, сенс яких і їх наслідки усвідомлюються населенням.  
     2. Приховані - зміни, зміст яких не усвідомлюється.

    "Процеси-бумеранги"- соціальні процеси, сенс яких населенням усвідомлюється, проте їх наслідки для більшості населення не ясні.
У залежності від того, де знаходяться рушійні  сили, що провокують зміна стан соціального  об'єкта розрізняють ендогенні та екзогенні.  
   -  Ендогенні (рухомі внутрішніми причинами) розкривають потенційні можливості, властивості та тенденції, укладені всередині змінюється соціуму.  
   - Екзогенні (рухомі зовнішніми причинами) є реактивними, відповідають на виклик, стимул чи тиск ззовні.

Рівні соціальних процесів відповідають рівням соціальних змін, яких налічується чотири:  Глобальний рівень,  Рівень великих соціальних груп, Рівень інститутів і організацій, Рівень міжособистісних відносин. 

У залежності від часу розгортання і протікання соціальних процесів, розрізняють короткочасні, довготривалі і постійні процеси.  
-  Короткочасні процеси - соціальні зміни, час протікання яких менше часу існування соціального об'єкта. 
-  Довготривалі процеси - соціальні зміни, що відбуваються протягом усього часу існування об'єкта.  
-  Постійні процеси - глобальні соціальні процеси, перебіг яких не пов'язане з існуванням якого-небудь одного соціального об'єкта. 

Типологізацію соціальних процесів можна проводити  і за багатьма іншими засадами (критеріями): 
— за загальним спрямуванням (процеси функціонування і процеси розвитку); 
— за рівнем перебігу (локальні, глобальні); 
— за тривалістю (тривалі, короткочасні); 
— за сферою поширення (економічні, політичні, соціально-культурні, духовні)

Соціальний процес здійснюється в трьох можливих формах: 1) об’єктній - у формі послідовної зміни стану соціального об’єкта; 2) суб’єктній, або діяльнісній — у формі послідовних дій суб’єкта; 3) технологічній — у формі дотримання, здійснення певної технології (технологій). 
Структурна модель соціального процесу виходить з  необхідності визначити його зміст і форму, учасників, напрям і масштаб. Масштаб соціального процесу — це соціальний простір, на який він поширюється; залежно від параметрів можна вирізнити локальні і глобальні процеси. Локальні (обмежені певним місцем) охоплюють частину соціального простору, глобальні розпоширюються на весь соціальний простір.  Одні й ті ж процеси (співпраця, конфлікт) можуть бути як локальними, так і глобальними. Прагнення обмежити соціальний процес певним місцем і не допускати його поширення зветься локалізацією.  Прагнення до розширення соціального процесу визначається відповідно як глобалізація. Точна оцінка масштабу соціального процесу з урахуванням всіх його аспектів є передумовою адекватного розуміння організацфї суспільства і можливості ефективного впливу на неї.
Динамічна модель соціального процесу оперує  такими категоріями, як фази (стадії), тривалість, інтенсивність, темп, ритм, стан, оборотність.  Соціальний процес за допомогою таких  динамичних змінних аналізується у  часовому вимірі, увага звертається на фактор часу.
Факторна модель соціального процесу базується  на виділенні факторних змінних - що викликають, зумовлюють, змінюють або тягнуть за собою соціальний процес. Будь-який соціальний процес детермінован не однією, а кількома факторними змінними, які в сукупності іменуються факторною моделлю соціального процесу. Роль окремих змінних у детермінації соціального процесу неоднакова: одні викликають його, інші зумовлюють, треті впливають на тривалість, темп.  Можна дати таку їх класифікацію. Факторні змінні, що викликають соціальний процес і визначають самий його зміст, це джерела соціального процесу. В основі будь-якого процесу лежать ті або інші джерела, що породжують його. Фактори змінні, які самі по собі не викликають соціального процесу, але без яких він не може існувати, назвемо умовами. Факторні змінні, що впливають на соціальний процес, змінюючи його окремі характеристики (форму, тривалість, інтенсивність і т. ін.), називатимемо факторами соціального процесу. Вони не викликають соціального процесу (на відміну від його джерел) і не забезпечують його існування (на відміну від його умов), але все ж таки справляють вплив, до того ж іноді настільки сильний, що процес навіть припиняється або, навпаки, здійснюється в шаленому темпі. 
Взяті разом, джерела, умови і фактори утворюють причини соціального процесу. Джерела виражають необхідність, а умови — можливість виникнення або здійснення соціального процесу. 
Джерела можна поділити на внутрішні і зовнішні:

    Внутрішні -  діють у самій соціальній системі, що перебуває в даному процесі;
    Зовнішні — у взаємодії цієї соціальної системи з іншими.
        Умови бувають достатніми і недостатніми.  За нестачі умов  соціальний процес або взагалі не може здійснюватися, або здійснюється в деформованому вигляді: це вже залежить від ступеня недостатності. 
Фактори соціального процесу доцільно згрупувати таким чином: 
— внутрішні і зовнішні (внутрішні чинять вплив на процес зсередини, зовнішні — ззовні); 
— позитивні або негативні (позитивні — сприяють процесові, негативні — перешкоджають йому); 
— безпосередні і непрямі (безпосередні фактори діють на самий соціальний процес, тобто прямо, безпосередньо, непрямі — опосередковано, а саме: через джерела або умови соціального процесу).

Типологічна модель соціального процесу розкриваєься у наукових концепціях. Наведемо ідеї німецького  соціолога Леопольда фон Візе, який зробив свого часу спробу дати повну класифікацію всіх процесів, можливих у стосунках між людьми. На його думку, всі процеси, які змінюють суспільство, можна звести до двох великих груп: процеси взаємного зближення людей, або процеси, які об’єднують людей, і процеси віддалення, або процеси, які розділяють людей. Перші він назвав асоціативними і вирізнив серед них чотири основні: зближення, пристосування, зрівнювання, об’єднання. Процеси роз’єднання постають у трьох основних видах: суперництво, опозиція, конфлікт.
Польський соціолог Ян Щепаньський запропонував свою типологію  соціальних процесів. «Може виникнути, — пише він, — серія явищ співпраці  для спільного здобування необхідних благ або цінностей. Може виникнути процес суперництва, конкуренції, побудований на тому, щоб випередити аналогічні прагнення інших індивідів і груп і раніше від них прийти до мети. Якщо під час суперництва з’явиться прагнення ліквідувати конкурента або якусь його систему предметів або цінностей, то суперництво перетвориться в конфлікт, який також має різні види при різному ступені інтенсивності. Це процеси, які виникають під час взаємодії між людьми. Далі вирізнимо процеси, які змінюють місце індивідів або груп як у просторі, так і в соціальних структурах. Ми називаємо їх процесами мобільності. Вирізнимо також процеси, які змінюють соціальну організацію спільності, і розділимо їх на процеси реорганізації і дезорганізації.Є також процеси змін, що відбуваються в системах культури, які накладають глибокий відбиток на взаємини між людьми, на організацію і структуру спільноти, наприклад, процеси, що змінюють систему ідеології, релігії, науки, техніки».
Технологічна  модель соціального процесу  -  це погляд з позиції його оптимізації, визначення і віднайдення адекватних шляхів, способів і методів. Для вирішення цього завдання важливими є такі категоріальні характеристики:
    Результат - це те, що досягається по завершенні соціального процесу або його циклу. Він може бути фактичним (те, що вже досягнуте), очікуваним (його можна назвати метою) і ймовірним. Поняття «очікуваний» і «передбачуваний» аж ніяк не тотожні: можна очікувати або бажати одне, а передбачати або припускати цілком інше.
    Наслідки соціального процесу — це його непрямі результати, що мають значення для інших процесів і для інших результатів.
    Некеровані змінні — ті змінні соціального процесу (структурні, динамічні, факторні), на які не можна вплинути і які не підлягають зміні.
    Керовані змінні - підлягають зміні, піддаються впливу.
    Ступінь керованості соціального процесу  — змінна, що виражає можливість спрямованого впливу на процес у цілому, яка визначається співвідношенням керованих і некерованих змінних. Чим більше перших, тим вищий ступінь керованості соціального процесу. За цим показником соціальні процеси  поділяються на керовані, некеровані,  регульовані.
    Обмеження — ті умови, які накладаються на соціальний процес.
    Ефективність — змінна соціального процесу, яка виражає його оцінку з погляду очікуваного результату. Якщо фактичний результат близький до очікуваного, значить, це ефективний процес; якщо цілком відповідає —можна говорити про оптимальний процес; якщо відповідає лише частково, то це процес малоефективний.
Технологічна  аналітична модель соціального процесу доречно відтворює причинно — наслідкові зв’язки між процесами, тому і дозволяє виявити основні залежності чи закономірності.
Розглядаючи соціальний процес не як хаотичний перебіг подій, а упорядковано згідно однієї з аналітичних моделей можна добитись по-перше — адекватного розуміння самого процесу у його багатоаспектності, а по-друге — сформувати стратегію пояснення, передбачення, розгляду компонентів та взаємодій.[ 13, §6]
У реальності в соціумі всі перелічені та інші форми соціальних процесів можуть чергуватися, змінюючи один одного, або протікати паралельно, можуть накладатися один на одного або суперечити один одному, можуть охоплювати основні елементи системи або виявлятися в  численних її фрагментах. При цьому, як правило, одні процеси виступають в якості передумов соціальних змін, інші залишаються нейтральними до цих змін, треті сприяють відтворенню (збереження), а не трансформації системи. 
Висновки
Протікання соціальних процесів — це вся  певним чином  упорядкована сокупність соціальних дій, взаємодій у суспільстві, за допомогою яких суспільство організується на всіх етапах свого життя і підтримує ефективність своїх функцій.  Існує безліч варіантів класифікації соціальних процесів, які аналізують та систематизують їх за різними критеріями, у різних категоріях. Актуальним наразі є розглядання соціальних процесів згідно з аналітичними моделями: структурною, динамічною, факторною, технологічною, типологічною, бо у кожній з цих моделей акцентується увага на лише деяких особливостях, а комплексний розгляд допомагає створити доречну і адекватну картину світу.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.