На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Страхування життя громадян

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 17.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 13. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


      ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ
      „ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ”
      Кафедра фінансів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА
      з дисципліни «Фінанси»
      на  тему «Страхування життя громадян» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                  
 
 
 

      Робота  подана на кафедру і зареєстрована
      «__»________________20__р.№___
      Робота  перевірена і допущена до захисту
      «__»_____________________20__р.
      Захист  відбувся «__»_________20__р.
      Оцінка «______________________» 
 

      Полтава-2010
      Зміст 

     Вступ                 3
    Роль та значення страхування життя громадян на страховому ринку України                                                                                                             6
    Види страхування життя та їх характеристика                                          12
    Сучасний стан страхування життя громадян в Україні                              20
    Основні напрямки розвитку ринку страхування життя                             27
    Висновки і  пропозиції                                                                                        34
    Список використаної літератури                                                                        37 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

      „…Життя – важка справа,
                  особливо перші  сто років…” 

                                                                                                                              /Уілсон Мізнер/ 
 

Вступ 

     Страхування життя — це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.
     Страховий бізнес у країнах з розвинутою економікою є одним з найбільш прибуткових. Через це чи не з перших років незалежності на Україні з'явилася безліч бажаючих спробувати сили в цій сфері бізнесу. Правда, як виявилося на практиці, одного бажання для цього було недостатньо. Історія страхової справи в Україні починалася практично з чистого листа, у країні не було ресурсів в достатньому для розвитку обсязі, не було кваліфікованих фахівців, була відсутня необхідна ринкова інфраструктура, не існувало ефективної законодавчої бази.
     Страхування життя є необхідним атрибутом  ринкової економіки. Саме страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. У розвинутих країнах страховий бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню соціальної стабільності суспільства та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку.
     Страхування життя в країнах з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових послуг. Страхування життя в США та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність страхових полісів у населення є одним з чинників його добробуту і надає людям упевненості у завтрашньому дні. При цьому людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього.
     Наразі  страхування розвивається за рахунок  фактичної відсутності конкуренції, яке багато в чому пояснюється  побоюваннями потенційних конкурентів перед неврегульованістю законодавства і необхідністю дуже великих стартових вкладень при тому, що віддача починається через 5 - 10  років. Україна стоїть на порозі реформування галузей страхування, де не останню роль відіграє страхування життя.
     Нині  в Україні функціонує понад 240 страхових  компаній, низка посередницьких та інших організацій, причетних до страхової справи. Існує спеціальний  орган - Комітет у справах нагляду  за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який здійснює державний контроль за дотриманням чинного законодавства на страховому ринку. Вітчизняний страховий ринок ще молодий. Проте вже й тепер, у роки затяжної економічної кризи, відчутно зростають обсяги наданих страхових послуг.
    Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров’я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.
      Об’єктом  нашого дослідження є страховий  ринок України.
      Предметом  - вид страхового продукту – страхування життя.
     Отже, метою нашого дослідження є оцінка ринку страхування життя в  Україні і визначення перспектив його розвитку.
      Досягнення  нашої мети здійснюватиметься через  виконання наступних завдань:
    Визначення сутності понять страхування та страхового ринку, виду страхової послуги як страхування життя;
    Характеристика законодавчого підґрунтя здійснення „лайфового” страхування;
    Виокремлення проблемних питань функціонування страхових компаній на ринку страхування.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Роль та значення страхування життя громадян на страховому ринку України 

      Страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування  за  рахунок  грошових  внесків   цільового   страхового   фонду, призначених для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству,  організація, надання грошової допомоги громадянам. Разом з  тим  страхування  виступає  з одного боку засобом захисту виробництва,  підприємництва,  майна,  добробуту людей, а з іншого боку — як вид діяльності, що приносить прибуток.
Страхування має такі характерні  риси,  які  виділяють  його  з  інших
економічних категорій:
    наявність двох сторін: страховика і страхувальника;
    цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лише       на  покриття втрат в завчасно обумовлених випадках;
    замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;
    часовий і міжтериторіальний розподіл ресурсів;
    еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів,  оскільки  вони
призначені  для виплат спільноти страхувальників.
Економічна  сутність страхування  проявляється  в  його  функціях,  які
обумовлюють суспільне призначення даної  категорії. Страхування виконує такі основні функції:
1.  Ризикова,  так  як  страхування   пов’язане   з   ризиковим   характером
виробництва. В рамках дії  ризикової  функції  здійснюється  перерозподіл
грошової  форми  власності  серед  учасників  страхування  у  зв’язку   з
наслідками  випадкових страхових подій;
2.  Попереджувальна  функція.  Значна  частина   перерозподільних   відносин
пов’язана  з  функціонуванням  попереджувальних  заходів   по  зменшенню
страхових ризиків. Разом з тим організація  цих  відносин  часто  залежить
від  рівня  захищеності  майна  і  життя  страхувальників,  від  настання       страхової події;
3.  Заощаджувальна  функція.  Довгострокові  види  страхування   є   засобом
   накопичення населенням коштів  до настання певної події в  їх житті  аж  до
   закінчення строку страхування.
Сучасні  економісти  відзначають,  що   страхування,   як   економічна
категорія, включає  такі  основні  елементи:  ризикові  обставини,  ситуація
ризику, вартість (оцінка)  об’єкта  страхування,  страхова  подія,  страхова
сума, страховий  внесок, страховий випадок, витрати (збиток) страхувальника, страхова виплата.
     Історія страхування життя налічує приблизно 2000 років. Грошові фонди для благодійних  цілей у древній Індії, комунальні установи древніх іудеїв, колегії  Римської імперії — це його зародкові форми. Організації, подібні до римських колегій, існували в епоху середніх віків у цехах і гільдіях. Надаючи матеріальну підтримку своїм членам у скрутних випадках, вони піклувалися також про забезпечення близьких померлого. У докапіталістичних формаціях страхування знаходилося в зародку. Господарство тієї епохи мало натуральний характер. Кожен рабовласник чи феодал у натуральній, а іноді й у грошовій формі зберігав у себе спеціальний "страховий фонд".
     Страхування засноване на участі окремих господарств та осіб у створенні єдиного страхового фонду. За самою своєю природою воно несумісно з замкнутістю натурального господарства. Поява страхування в докапіталістичних формаціях припускає порушення цієї замкнутості.
     А порушувалася вона насамперед у сфері торгівлі й ремесла, простого товарного виробництва. Але оскільки товарне виробництво і торгівля в економіці тієї епохи відігравали другорядну роль, страхування не одержало широкого поширення.
     Слідом  за розвитком товарного виробництва розвивається і страхування. Поступово уточнюється перелік страхових випадків, при настанні яких виплачується допомога, форми і розміри виплат. Збір коштів для виплати допомоги після настання страхового випадку змінюється попередньою акумуляцією страхового фонду, розкладка збитку - системою регулярних внесків. Призначення регулярних внесків і утвореного ними фонду поступово здобуває стійкий характер.
     При капіталізмі страхування поступово  перетворюється в особливу галузь економіки, здобуває загальне поширення як необхідний її елемент.
     В 1706 р. в Англії виникло перше товариство страхування життя - "Емікебл". Система тарифних ставок у нього  була недосконалою, вони ще не диференціювалися за віком. Через деякий час з'являються  товариства "Рефьюдж іксчендж" і "Лондон іншуренс корпорейшен". Вони вперше застосували поліси з фіксованими страховими сумами.
      Згідно  з Законом України „Про страхування” ( в редакції Закону № 2745-ІІІ ( 2745-14 ) від 04.10.2001 ) страхування життя  -  це  вид  особистого  страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі  смерті застрахованої особи,  а також,  якщо це передбачено договором страхування,  у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення  застрахованою  особою  визначеного  договором віку.  Умови  договору  страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у  разі  нещасного випадку,  що  стався  із  застрахованою  особою,  та (або) хвороби застрахованої особи.
      У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено   регулярні   послідовні   довічні   страхові  виплати (страхування  довічної  пенсії),  обов'язковим  є  передбачення  у договорі  страхування  ризику  смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою  страховою виплатою  з  числа  довічних  страхових  виплат.  В інших випадках передбачення ризику  смерті  застрахованої  особи  є  обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.
     Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під  час дії договору страхування  або дожиття до певного обумовленого в договорі строку. Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена відповідальність страховика і при дожитті застрахованої особи до певної події, наприклад одруження, народження дитини, а також у разі втрати нею здоров'я від нещасного випадку. Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію в разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопичення коштів. Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскільки дає йому змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку спадщини, що призначається кожному з них. Отже, страхування життя дає змогу полегшувати передання майна, створювати грошові фонди для різних цілей (наприклад, витрат на успадкування або поховання).
     Страхування життя є дуже важливим напрямком  діяльності на переважній більшості  страхових ринків економічно розвинених країн світу. Потреба розвивати  його надалі існує і в Україні. Україна вже має певний досвід щодо страхування життя за умов ринкової економіки.
    Сьогодні  в Україні практикуються три  основні програми страхування життя:
    ризикове страхування життя, тобто страхування на випадок смерті, страхування від нещасних випадків, захворювань та інвалідності;
    змішане страхування життя: накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити певний капітал до потрібної дати (приміром, для придбання будинку, навчання у вузі, весілля тощо);
    пенсійне страхування: накопичувальне страхування для забезпечення додаткового періодичного (приміром, щомісячного) доходу протягом певного терміну чи довічно, після виходу на пенсію або досягнення певного віку.
      Змішане страхування життя — вид страхування, який об'єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки:
    дожиття до закінчення строку страхування;
    смерть застрахованого;
    втрата здоров'я від нещасних випадків. Страхувальниками в цьому виді страхування є тільки фізичні особи.
      Договори  змішаного страхування життя  укладаються з громадянами віком від 16 до 75 років строком на 3, 5, 10, 15 або 20 років. Розмір страхової суми визначає страхувальник.
      При страхуванні на дожиття до закінчення договору страхування страхувальник отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно від того, отримував він страхові суми у зв'язку з нещасними випадками впродовж дії договору, чи ні.
      У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, зазначеному в договорі страхування. Природна смерть як наслідок хвороби, старості і т. ін. не є страховим випадком.
      При страхуванні від нещасних випадків з настанням страхової події застрахований отримує певний відсоток від страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я. Отримання страхової суми за страховим договором від нещасних випадків не залежить від виплат, на які має право страхувальник з державного соціального та пенсійного забезпечення.
      Нещасними випадками за цим видом страхування вважаються:
    утоплення;
    опіки, враження блискавкою або електричним струмом;
    обмороження;
    гострі отруєння газами або парами, отруйними та хімічними речовинами, ліками, харчовими продуктами.
      Хвороба не вважається страховою подією. При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованим - дитина від дня її народження до 18 років. Термін страхування визначається як різниця між віком 18 років та віком (у повних роках) застрахованого при укладенні договору.
      Страхова  сума виплачується застрахованому в  разі нещасного випадку, що стався в  період дії договору (певний відсоток), та при дожитті дитини до 18 років.
      Страхування до шлюбу. Договір може бути укладено на користь дітей, котрі постійно проживають в Україні. Вік дитини на день підписання договору не може перевищувати 15 повних років.
      Страхова  сума виплачується застрахованому при  його вступі до законного шлюбу в  період з дня закінчення строку страхування до досягнення 21 року. При невступі до шлюбу страхова сума виплачується по дожитті застрахованого до 21 року.
      Вирішення проблеми соціального захисту за рахунок страхування перевірено часом і стимулюється державою (у  розвинутих країнах), оскільки зменшує  кількість людей, що залежать від підтримки держави. Таким чином, держава може зосередитися на соціальному забезпеченні найменш захищених прошарків суспільства - працюючі ж громадяни, в основному, піклуються про себе самі. Накопичені страховими компаніями активи забезпечують одне з основних джерел довгострокового інвестування і служать важливим ресурсом для стабілізації економіки і зниження інфляції.
        Страхування життя є об’єктивно необхідним атрибутом ринкової економіки та однією з важливих галузей особистого страхування на світовому страховому ринку, яка забезпечує надійний захист застрахованих осіб у випадку настання несприятливих подій для життя і здоров’я.
      Страхування життя в усьому світі - один з найбільш сильних інструментів вирішення  соціальних проблем. У багатьох країнах  уже давно склалася система взаємодоповнюючого соціального захисту: державне соціальне забезпечення, групове страхування співробітників підприємств, індивідуальне страхування.
      У країнах з давніми традиціями ринкової економіки держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має ретельно продумані податкові пільги.
 

    2. Види страхування  життя та їх  характеристика 

     При формуванні страхового ринку України в цілому практика страхування життя базувалася на вже відомих і популярних у населення видах страхування. Дуже популярним як у колишньому СРСР загалом, так і в Україні зокрема, було змішане страхування життя, що, як і інші види страхування, давало впевненість в одержанні страхової суми як у разі закінчення дії договору, так і в разі настання інших обумовлених у договорі подій.
     Страхування дітей можна назвати різновидом змішаного типу страхування життя. Страхувальниками з цього виду страхування  є батьки та родичі дитини, які укладають договори страхування і сплачують страхові внески. Вік і стан здоров'я страхувальника взагалі не має значення при укладанні договору страхування, але страхові компанії можуть щодо них зробити певні застереження. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені й юридичними особами — підприємствами, установами, організаціями, де працюють їхні батьки.
     При укладенні договору страхування  враховується вік застрахованої  дитини. На страхування приймаються  діти віком від дня народження до 15 років (страхова компанія може обумовити й інші вікові межі). Щодо стану здоров'я дитини звичайно не робляться застереження при укладанні договору страхування. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника встановленої форми.
     Укладаючи договір страхування, страхувальник  насамперед цікавиться можливістю накопичити до закінчення договору страхування  певну суму. Здебільшого договори страхування дітей укладаються  на дожиття до закінчення строку страхування. Договором страхування передбачається також виплата страхової суми у випадку смерті застрахованої дитини, при втраті нею здоров'я від нещасного випадку, який стався в період дії договору страхування тощо. При укладанні договору страхування, за домовленістю сторін визначається розмір страхової суми. При цьому страхова компанія може обумовити й мінімально можливий її розмір.
     Розмір  страхового внеску залежить від розміру  страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від віку застрахованого, а також від строку страхування. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно, готівкою чи безготівкове.
     Договір страхування набирає сили після  надходження першого (або одноразового) внеску на рахунок страхової компанії чи після сплати першого (або одноразового) внеску готівкою працівникові страхової компанії.
     Максимальний  строк страхування дорівнює 18 рокам, якщо вік дитини на момент укладання  договору страхування становить  до 6 місяців. В інших випадках він  визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладення договору. Мінімальний строк дії договорів страхування життя, в тому числі і страхування дітей, в Україні становить нині 3 роки.
     Застрахований або страхувальник мають право  на одержання страхової суми після  закінчення строку дії договору. Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з урахуванням ступеня розладу здоров'я. Максимальна сума виплати передбачається при стійкому розладі здоров'я. При цьому враховується стійкий розлад здоров'я, що спостерігається лише протягом одного року від настання нещасного випадку. Умови договору страхування передбачають виплату страхової суми і в разі смерті застрахованого. Якщо сталася смерть страхувальника (фізичної особи), який уклав договір страхування, то права і обов'язки його може взяти на себе інша особа.
     У цьому разі, якщо постає потреба  розірвати договір страхування, то інший страхувальник може одержати викупну суму лише за той період страхування, протягом якого він  сплачував внески. Викупну суму щодо частини договору страхування, сплаченого першим страхувальником, одержує застрахований. Але все це не стосується випадку, якщо перший страхувальник сплатив внески за один раз. У цьому випадку заміна страхувальника може не проводитись.
     У деяких випадках страхова компанія може відмовити страхувальнику у виплатах. Це стосується випадків, коли застрахований  помер раніше, ніж минуло 6 місяців  від дня, коли договір набрав чинності, від вродженого або тяжкого хронічного захворювання, коли застрахований віком від 14 років одержав травму або помер у зв'язку із скоєнням ним злочину, в якому слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину, або якщо застрахований зазнав травми або загинув під час управління транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
     Умови страхування можуть передбачати  й інші випадки, настання яких не тягне  за собою виплату страхової суми (акти тероризму, наслідки радіоактивного опромінювання і т. ін.). Страхова сума виплачується страхувальникові (застрахованому) готівкою або безготівкове перерахуванням на його особистий рахунок в установі банку.
     Страхування до вступу в шлюб (весільне) передбачає, що договір може бути укладений із батьками (усиновителями) та іншими родичами дитини, опікунами (піклувальниками), тобто  з фізичними особами, а також  із юридичними особами — підприємствами, установами, організаціями. При укладанні договору з фізичною особою страхова компанія оговорює її вік (наприклад, від 18 до 72 років з умовою, що на момент закінчення договору цій особі буде не більш як 75 років) і стан здоров'я.
     Так, договори страхування не можуть бути укладені з інвалідами І групи, які не працюють. Договори страхування можуть укладатися відносно дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу в зареєстрований шлюб або досягнення 21 року. Договір страхування до вступу в шлюб може передбачати й відповідальність страховика при настанні смерті застрахованого під час дії договору або при втраті здоров'я у зв'язку із нещасним випадком.
     У страхуванні до вступу в шлюб необхідно  розрізняти строк страхування і вичікувальний період. Строк страхування визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладення договору страхування. Період між закінченням строку страхування і 21 роком вважається вичікувальним періодом. Протягом цього періоду діє тільки відповідальність страховика щодо дожиття застрахованого до обумовленої події на відміну від періоду між набуттям договором чинності і закінченням строку страхування, коли має місце більш широкий обсяг відповідальності страховика. Вичікувальний період закінчується в день реєстрації шлюбу або в день, коли застрахованому виповниться 21 рік.
     Особливістю цього виду страхування є те, що в разі смерті страхувальника дія  договору страхування не припиняється, він продовжує діяти без подальшої  сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття.
     При укладенні договору страхування  страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника, але страхова компанія може встановити її мінімально можливий розмір. Загалом робота страховика з укладення і обслуговування договору страхування до вступу в шлюб така сама, як і за іншими видами страхування життя. Договір страхування може передбачати відповідальність страхової компанії в разі настання смерті застрахованого, але страхова сума виплачується за винятком таких, наприклад, випадків: застрахований помер до закінчення 6 місяців з дня набуття чинності договору страхування від природженого або тяжкого хронічного захворювання (захворювання крові, онкологічні та деякі інші); застрахований помер у віці від 14 років у зв'язку зі скоєнням ним дій, у яких слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину; застрахований помер під час управління засобом транспорту у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або внаслідок того, що він передав управління цим засобом особі, яка перебувала в такому стані. У цьому разі страхувальникові повертаються сплачені внески.
     Більшість договорів довічного страхування  укладаються з метою полегшення фінансового тягаря тих, хто залишився живим після смерті страхувальника, і повинен його поховати або сплатити його борги. Договори довічного страхування поширюються на фізичних осіб, які перебувають у певних вікових межах, наприклад у віці від 20 до 70 років, і не укладаються з інвалідами І (і II) групи. При укладенні договору страхування на достатньо велику суму страховик може вимагати лікарського засвідчення стану здоров'я страхувальника.
     Основою для укладення договору страхування  є письмова заява, яка підписується страхувальником особисто. Страхувальником визначається особа (фізична або юридична), яка при настанні страхового випадку одержить страхову суму. Протягом дії договору страхування страхувальник має право на заміну вигодонабувача (вигодонабувачів). Страхова сума встановлюється за домовленістю між страховиком і страхувальником.
     Правилами страхування може встановлюватися  мінімальний і максимальний розміри  страхової суми. Розмір страхового внеску залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування, страхової суми і встановлюється окремо для чоловіків і жінок за спеціальною таблицею, яка прикладається до правил страхування.
     Страхувальнику  може бути надане право сплатити страхові внески за один раз або протягом певного строку, наприклад до досягнення 80 років, або протягом усього життя. У разі припинення сплати внесків договір діє довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або протягом певного часу, якщо внески сплачені за два роки і більше (строк виплати залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування і кількості років і місяців, за які були сплачені внески).
     Страхувальнику  надається право в період дії  договору зменшити розмір страхової  суми (але не менш ніж до встановленого  правилами страхування мінімального рівня) і далі сплачувати внески у зменшеному розмірі. У цьому разі частина сплачених внесків може бути за бажанням страхувальника йому повернена або зарахована як внески за наступний період.
     Добровільне страхування додаткової пенсії є  своєрідним страхуванням на дожиття, яке попри безперечну доцільність з різних причин досі не набуло в Україні достатнього, розвитку. Світова практика страхування життя пропонує страхувальникам різні його види (страхування життя на випадок смерті і на дожиття з підвищеною виплатою на випадок смерті (або на випадок дожиття), відновлюване або невідновлюване страхування життя, динамічне, фондове страхування життя тощо. Такі види користуються попитом у страхувальників, захищають їх самих або їхніх близьких від різних негараздів. Пропонований у розвинених країнах асортимент послуг із страхування життя становить великий інтерес для українських страховиків, а набутий там досвід уже починає використовуватися в Україні.
     Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожиття до закінчення строку страхування і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини.
     Отже, змішане страхування життя поєднує  в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично може мати місце лише один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки забезпечує й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.
     Умовами договору страхування може передбачатися  відповідальність страховика і при  втраті застрахованим здоров'я від  наслідків нещасного випадку. Включення до відповідальності страховика відповідальності за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.
     Як  правило, у змішаному страхуванні  життя страхувальник, який сплачує  внески, і застрахований є однією й тією самою особою.
     Договори  змішаного страхування життя  довгострокові й укладаються  на різні за тривалістю строки. Наприклад, в Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя  можуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. При укладенні договору страхування враховується вік застрахованого. Він становить від 16 років.
     Водночас  страхова компанія може встановити і  менший початковий вік вступу у страхування. У Росії, наприклад, при укладенні  договору страхування життя з  умовою виплати страхової ренти страховикам пропонується встановлювати його не менш як 14 років.
     Дія договору страхування починається  з того дня, коли страхувальник сплатив  перший (одноразовий) внесок готівкою працівникові страхової компанії або  з дня надходження внеску на рахунок страховика в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повністю або у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплачений повністю), договір страхування вважається недійсним і страхові внески, які надійшли, повертаються страхувальникові.
     Факт  укладення договору страхування  засвідчується страховим полісом (свідоцтвом). У страховому полісі вказуються строк дії договору страхування, його початок і закінчення, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право одержати страхову суму (вигодонабувач).
     При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачує йому обумовлену в  договорі страхову суму. Виплати, які були пов'язані із наслідками нещасних випадків під час дії договору, не впливають на її розмір.
     Якщо  протягом дії договору застрахований  помер, це також тягне за собою  обов'язок страховика виплатити обумовлену в договорі суму. Але страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть застрахованої особи є наслідком скоєння умисного злочину або пов'язана із керуванням ним транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, самогубства тощо. Виплачувана в цьому випадку сума залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.
     Якщо  договором страхування встановлено  відповідальність страховика при пошкодженні  організму страхувальником внаслідок  нещасного випадку, то виплата при  цьому становить частину страхової  суми, яка залежить від ступеня втрати здоров'я. Відсоток утрати здоров'я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Для підтвердження факту нещасного випадку і визначення його наслідків страхувальник має подати до страхової компанії довідку лікувальної установи. Повна страхова сума виплачується за 100 %-вої втрати загальної працездатності від нещасного випадку.
    При дожитті до закінчення строку страхування  або при втраті здоров'я одержувачем  страхової суми є застрахована особа  або за її дорученням, оформленим у нотаріальному порядку, інша особа. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Сучасний стан  страхування життя  громадян в Україні 

     Формування  ринку страхування життя має  інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення  грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що в розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить близько 30 %. Таке значення страхування життя визначає необхідність дослідження його ринку і в Україні.
     Згідно  з Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування  прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року № 349-IV договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності.
     Сьогодні  на українському ринку страхування  життя пропонуються три основних групи страхування:
     а) ризикове страхування життя, тобто  страхування на випадок смерті, від  нещасних випадків, захворювань та інвалідності;
     б) змішане страхування життя —  накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити визначений капітал до потрібної дати (наприклад, для покупки будинку, навчання, весілля  і т.п.);
     в) пенсійне страхування — накопичувальне страхування для забезпечення додаткового (наприклад, щомісячного) доходу протягом визначеного терміну чи довічно, після виходу на пенсію чи досягнення якогось віку.
     Люди  середнього віку купують, як правило, пенсійні чи накопичувальні програми на користь своїх дітей. Молоді люди віддають перевагу ризиковому страхуванню, оскільки їм ще важко уявити себе в пенсійному віці.
     Однак відзначимо: людина заробляє гроші  лише протягом визначеного часу, і  за цей час вона повинна накопичити достатню суму для того, щоб забезпечити себе в старості. У нашому суспільстві мало хто замислюється над цим.
     Підприємства, як правило, страхують своїх співробітників від нещасних випадків і на випадок  смерті, а найбільш прогресивні —  купують пенсійні програми. Це, в  основному, закордонні компанії, які знають, що кращого мотиваційного інструмента, ніж накопичувальне страхування життя, мабуть, не існує. Крім того, страхування дозволяє утримати на підприємстві найбільш кваліфікованих співробітників.
     Договором страхування життя може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).
     Договором страхування життя може також бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.
     Розмір  страхової суми визначається договором  страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування  чи зміни договору страхування.
     У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.
     Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.
     У разі надання страхувальником письмової  заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.
     Заява складається у двох примірниках; копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття  запропонованих умов страхування.
     Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування  життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.
     У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.
     Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування  життя та розраховується математично  на день припинення договору страхування  життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.
     Згідно  законодавства України не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.