На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


доклад Футбол

Информация:

Тип работы: доклад. Добавлен: 19.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


                                                                   
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                             
Зміст:
Вступ
1.Історія розвитку футболу;
2.Головні правила;
3.Перший офіційний турнір,та перший кубок;
4.Футбол в Україні;
Висновки
Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Історія розвитку футболу.
                                                Футбол в стародавні часи
      Футбол - одна з найдавших ігор людства. Невідомо, де і коли він з'явився. Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення гравців з м'ячем, окремо м'ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери. Так, англійський професор Барканс переконаний, що навіть первісні люди грали в футбол кам'яним м'ячем. Китайцям гра з м'ячем була відома ще понад 5000 років тому. Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової під-готовки. На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту. М'яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою. А надувними м'ячами почали грати вже у XVIII столітті. В правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол. Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м'ячем у отвір в сітці, натягнутій між двома бамбуковими жердинами. Переможців нагороджували щедрими подарунками. Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади. Згодом під назвою "Кемарі" футбол із Китаю перекочував до Японії. Тут ця гра стала частиною чисельних религійних обрядів, але широкого розповсюдження серед населения не здобула. Археологічні розкопки, проведені в Єгипті та стародавній Греції, а також архівні джерела, засвідчують, що там футбол був досить поширений. Так, він згадується у всесвітньо відомій "Одіссеї" Гомера. Ця гра була складовою частиною спартанського виховання юнаків, оскільки вимагала від її учасників прояву сили та елементів боротьби. У стародавній Греції гра з м'ячем мала три назви: "Файнінда", "Гарпаціон", "Єпіскурос". Однак тільки у перших двох видах завданням гравців (що складали дві команди по 15 чоловік у кожній) було оволодіти м'ячем, зберегти його під контролем своєї команди і провести у визначене місце або ворота ногами, Із літературних джерел відомо, що Софокл, Александр Македонський, Діонісій також були знайомі з грою у футбол, існує чимало згадок, що в стародавній Греції в гімназіонах існували спеціальні майданчики для гри, яку організовував і проводив ок-ремий вчитель. Це був дійовий засіб фізичного загартування не лише воїнів, але й оздоровления усієї нації. К.Гален - римський лікар і природодослідник, писав, що гра з м'ячем забезпечувала фізичну, психічну підготовку найширших мас. Вона, на його думку, є могутнім засобом лікування хворих. Хоч сам Гален мав міцне здоров'я, багато часу віддавав цій грі, оскільки, власне, таким способом вів боротьбу зі стараниям.
      Після занепаду стародавньої Греції, футбол під назвою "Гарпастум", стрімко завойовує римлян і особливо захисників імперії. 3міст гри полягав у перекидані м'яча один одному так, щоб занести його за основні лінії половини майданчика суперників. Ті лінії вважалися голевими. Існувала ще и центральна лінія. Правила гри забороняли одному і тому самому гравцеві володіти м'ячем двічі до взяття воріт. За їх порушення м'яч передавався суперникам.
      Гравці тоді мали взуття, яке римляни називали "кальцеус". Корінь цього слова зберігся в Італії до наших днів, де "кальчіо" означає футбол.
       Завойовуючи дедалі нові території, римські воїни просувалися вглиб Європи - до Франції, Німеччини, Англії і впроваджували свої звичаї та ігри. Легіонери весь вільний час віддавали футболу.
    У Франції  ця гра називалася "Soule" або "Choule". Завдання гравців тут зводилося  до того, щоб переміщувати м'яч від  однієї лінії до другої. Боротьба за м'яч була безкомпромісною і навіть небезпечною. Тож і з'явилися королівські та парламентські укази про заборону гри, що призвело до тимчасового занепаду футболу.
      В Англії найпопулярнішим видом розваги був "футбол натовпу". Ігри неорганізованих гуртів проводилися на майданах і вулицях міст, що паралізувало життя населення, завдавало великих збитків ремісникам, торговцям. Усе це викликало невдоволення королів, і в 1314 р. Едуард ІІ видав указ, де зазначалося: "У зв'язку з тим, що гра у м'яч призводить до великого безладдя, а це само собою є велике зло, ми іменем короля під страхом ув'язнення забороняємо грати в футбол у великих містах". Його послідовники Едуард III, Річард II та Генріх IV ще неодноразово повторюватимуть цей указ. 3амість гри у футбол мешканцям міст пропонувалося зайнятися метанням списа чи стрільбою з лука. Не зважаючи на суворі заборони популярність футболу серед населення зростала. На зображення гри з м'ячем (різьба по дереву) натрапляємо в кафедральному соборі м. Ланкастер, який побудовано в XIV ст. і є найстарішим у світі. Про нехтування забороною королівськими указами цієї гри згадує В.Шекспир у "Комеди помилок" та "Королі Лірі".
       В Італії в часи Середньовіччя у "саlcio" грали переважно у містах Флоренції та Падуї, але там уже існували деякі правила гри. Так, визначалася кількість учасників в команді, ставилися певні вимоги до розташування гравців, що вважається витоками тактичних систем гри. Існує думка, що ігри з м'ячем в середні віки були відомі також і в країнах Африки та Південної Америки, але там вони мали релігійно-культовий характер. Отож фахівці та більшість істориків вважають, що футбол постав на традиціях ігор з м'ячами, якими користувалися за давніх часів та в Середньовіччі, а батьківщиною його є, безперечно, Англія. У першій половині XIX ст. "футбол натовпу" вже мав два різновиди:
    з м'ячем тільки ногами (футбол);
    гра з м'ячем руками та ногами (регбі).
      Останній вид спорту здобув назву від міста Регбі, в коледжі якого ця гра культивувалася. Якщо в цьому місті грали руками і ногами, то в містечку Херроу - тільки ногами. Шанувальники одного способу гри домоглися, щоб м'яч був овальної форми, а іншого -- щоб м'яч був лише круглий.
    Виникнення  сучасного футболу  в 1863 році.
      Велику популярність футбол мав серед учнівської молоді. Досить сказати, що вже на початку XIX ст. він був включений до навчальних програм шкіл і проводились змагання. Трохи пізніше почали створюватися футбольні клуби. Перший -- "Форест клаб" -- з'явився у 1859 р. у містечку Єпінг, поблизу Лондона. Найстарішими вважаються також клуби "Барнс", "Блек-хед", "Кристал Палас", "Кільбурн", "Крузейдер" тощо.
       У 1823 р. було дозволено гравцям бігти з м'ячем. Саме тоді було покладено початок розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких, в ті далекі часи тісно перепліталась. Оскільки у кожній місцевості існували свої правила, то, певна річ, під час матчів постійно виникали непорозуміння. Це змусило представників усіх створених до того часу клубів зібратися в 1863 р. у Лондоні, щоб розробити єдині правила гри, але досягти згоди не вдалося, зате було створено Англійську футбольну асоціацію. А перші єдині правила гри були ухвалено в 1863 р. У них передбачено чисельний склад команд, розміри футбольного поля та воріт, гравцям заборонялося грати руками в межах штрафного майданчика (за винятком воротаря). Вони складалися з 13 пунктів. У перші правила постійно вносилися доповнення, поправки, нові параграфи. Однак в основному вони збереглися до наших днів. Створення Футбольної асоціацій сприяло переходу від стихійного до організованого футболу.
      На другому засіданні Футбольної асоціації, 6 грудня 1863 р., було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту. Це і є дата народження сучасного футболу.
    Переворот у тактику футболу внесли дві  команди міста Глазго, їх гравцями у 1870 р. під час гри вперше в історії було застосовано передачу м'яча. 3 тих пір футбол став командною грою. На жаль, прізвище футболіста, який вперше здійснив передачу м'яча, історії не відоме. Цей гравець, власне, і дав поштовх для розвитку і подальшого вдосконалення сучасної тактики гри.
       Ігри на Кубок Англії проводяться з 1871 р. Вони надзвичайно популярні у глядачів і сьогодні. У 1873 р. було проведено перший Міжнародний матч між командами Англії і Шотландії.
    У 1888 р. було створено Англійську, а у 1890 р. Шотландську футбольні ліги.
       Завдяки англійцям футбол став улюбленою грою і в інших країнах Європи. Під час стоянок кораблів у портах вони організовували матчі між членами команд, до складів яких залучалась місцева молодь.
    Французькі  студента, що навчалися в Англії в 1872 р. у портовому міcтi Гавр створили першу футбольну команду, а "Перший футбольний клуб" у Парижі з'явився в 1879 р. Англійці, що навчалися в Швейцарії організовували там футбольні команди. Так, у 1879 р. у Женеві заявив про себе футбольний клуб "Сент Гал", а в 1886 р. у Цюріху -- "Грасхоперс". У 1875 р. виник "Швейцарський футбольний союз". Згодом футбольні клуби було утворено також i в інших країнах Європи, зокрема в Данії, Голландії, Бельгії, Німеччині, Aвстрiї та Угорщині. Швидкий i динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на початку XX ст. спонукав до створення міжнародної організації. І вже у 1904 р. у Парижі відбулася конференція за участю Бельгії, Данії, Франції, Голландії, Іспанії, Швейцарії та Швеції, де i було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА) -- (Federation Intemacional Football Association).
      Першим головою ФІФА було обрано француза Р.Гірена. До речі, англійці спочатку ігнорували ФІФА, а через piк, переконавшись у її швидкому організаційному зростанні, стали її членами.
      Країни Латинської Америки ввійшли в ФІФА починаючи з 1912 року (Аргентина). В наш час ФІФА об'єднує футболістів близько 170 країн і являється найбільшою міжнародною спортивною організацією, масштаби діяльності якої відповідають величезній популярності футболу в світі. З 1908 року футбол включений в програму Олімпійських ігор. В першому олімпійському турнірі приймало участь 7 країн. Перемогла збірна Англії.
    Розвиток  футболу в світі.
      Створення Міжнародної федерації сприяло поширенню i зміцненню контактів як між футбольними клубами різних кpaїн, так i між національними збірними командами, що порушило питання про організацію i проведення чемпіонатів світу i включення футболу до програми Олімпійських iгop. Перший чемпіонат світу ("Кубок світу") відбувся в Уругваю у 1930 р., в якому взяло участь із національних збірних команд. У фінальному матчі збірна Уругваю перемогла збірну Аргентини з рахунком 4:2 i стала першим чемпіоном світу. Другий чемпіонат проводився в Італії у 1934 р. до нього залучено було вже 32 національні з6ipнi команди. У фіналі господарі поля в додатковий час узяли гору над збірною Чехословаччини (2:1). У матчі за третє місце німецькі футболісти здобули перемогу над австрійцями (3:2) i стали бронзовими призерами. У чемпіонаті світу, що розігрувався у 1938 р., у фіналі італійська збірна з рахунком 4:2 виграла в угорців. А в матчі за третє місце з таким самим рахунком бразильці перемогли шведів.
      У зв'язку з початком Другої світової війни в розіграшах чемпіонатів cвiту наступила вимушена перерва.
       У післявоєнні роки черговий чемпіонат світу відбувся в Бразилії (1950р.). У фіналі на стадіоні "Маракана" в присутності 200 000 глядачів господарі поля зазнали поразки з рахунком 2:1 від збірної команди Уругваю. А в матчі за бронзові медалі шведи перемогли італійців (3:1).
      П'ятий чемпіонат світу проводився в Швейцарії у 1954 р. Угорці, які вважалися фаворитами чемпіонату, в фіналі програли збірній команді Федеративної Республіки Німеччини (3:2). Бронзові медалі завоювали австрійці, які з рахунком 3:1 перемогли уругвайців.
      Черговий, шостий, чемпіонат світу було розіграно в Швеції в 1958 р. У фінальному матчі бразильці виграли у шведів (5:2). У зустрічі за бронзові медалі збірна французів перемогла німців з рахунком 6:3.
    Сьомий  чемпіонат світу було проведено  в Чилі у 1962 р. Тут у фінальному матчі збірна команда Бразилії перемогла  чехословацьких гравців (3:1), а в зустрічі за бронзові медалі чілійські футболісти взяли гору над югославами (1:0). В 1966 р. восьмий чемпіонат світу розігрувався в Англії. У фіналі господарі поля здобули перемогу над збірною командою Федеративної Республіки Німеччини (4:2). Бронзовими призерами тоді стали португальці, які випередили збірну Радянського Союзу (2:1).
       В Мексиці у 1970 р. переможцями дев'ятого чемпіонату світу виявилися бразильці, перемогли у фіналі збірну Італії (4:1). В матчі з уругвайцями за третє місце збірна команда Федеративної Республіки Німеччини обійшла суперників з рахунком 1:0. Важливо підкреслити, що до 1970 р. в фіналі чемпіонатів світу брало участь 16 команд, але, враховуючи велику популярність футболу та в зв'язку з підвищенням рівня якості гри в ycix країнах cвiту, ФІФА ухвалила довести кількість фіналістів до 24 команд.
      У черговому, десятому, чемпіонаті світу, який проводився в 1974 р. у Федеративній Республіці Німеччині, у фіналі господарі поля перемогли голландців (2:1), а бронзовим призером стала збірна команда Польщі.
    Одинадцятий чемпіонат розігрувався в Аргентині в 1978 р. Тут у фіналі господарі поля перемогли збірну команду Голландії (3:1), а бронзові медалі здобули бразильці, які виграли у збірної Італії (2:1).
      У дванадцятому чемпіонаті в Іспанії (1982), у фіналі збірна Італії виборола перемогу в команди Федеративної Республіки Німеччини (3:1). Тоді бронзовими призерами нарекли поляків, які випередили французів з рахунком 3:1.
      У 1986 р. в Мексиці збірна команда Аргентини у фіналі виграла у збірної Федеративної Республіки Німеччини (3:2) i стала переможцем тринадцятого чемпіонату світу.
      У 1990 р. в Італії на чотирнадцятому чемпіонаті світу у фінальному матчі грали німецька та аргентинська збірні команди, де останні зазнали поразки (2:0).
      П'ятнадцятий чемпіонат світу відбувся у США в 1994 р. У фіналі зустрілися команди Бразилії та Італії. Гра з додатковим часом закінчилася з рахунком 0:0. В одинадцятиметрових ударах перемогли бразильці (3:1). В матчі за третє місце шведи виграли у болгар з рахунком 4:0.
    Основні етапи і дати розвитку футболу.
      Як повноправний вид спорту футбол заявив про себе в 1900 р., коли увійшов до програми Олімпійський iгop. Тоді в Парижі англійці, перемогли господарів поля і стали першими в icтоpiї чемпіонами Олімпійських iгop.
      На III Олімпійських іграх в Сент-Луїсі (1904 р.) футболісти Канади виграли у збірної команди США и здобули золоті медалі. В Лондоні у 1908 р. англійці у фіналі обійшли збірні команди Данії та Голландії i теж одержали золоті медалі. Свій ycпіx вони повторили i на наступних V Олімпійських іграх в Стокгольмі (1912 р.), де побороли датчан з рахунком 4:2, а бронзовими призерами стала команда Голландії, яка взяла гору над збірною Фінляндії.
       Чepгoвi Олімпійські ігри відбулися тільки у 1920 р. Тривалу перерву спричинила Перша світова війна. В Антверпені у фіналі господарі поля зустрілися з футболістами Чехословаччини, але матч не закінчився, оскільки гocтi, не погодившись з рішенням судді, покинули поле i, певна річ, втратили олімпійські нагороди. Тоді срібні медалі повезли додому футболісти Іспанії, а бронзові -- Голландії. У 1924 р. олімпійським чемпіоном стала команда Уругваю, яка у фіналі перемогла команду Швейцарії з рахунком 3:0, а третє місце посіли футболісти Швеції.
      В Амстердамі у 1928 р. уругвайці, які перемогли команду Аргентини (2:1), захистили титул чемпіонів, здобутий ними на попередній Олімпіаді. Бронзові нагороди одержали футболісти Італії, які виграли у команди Єгипту з рахунком 11:3.
      1932 р. з програми Олімпійських iгop футбол був вилучений, i тому переможець не визначався.
      У 1936 р. Олімпійські ігри проводились у Берліні. У фінальній гpi італійців та австралійців перші здобули перемогу (2:1), а бронзові медалі виборола команда Норвегії, яка обійшла збірну Польщі (3:2).
    Чергова довготривала перерва в проведенні Олімпійських iгop була через участь багатьох країн світу у Другій світовій війні.
    Наступна, XIV Олімпіада проводилася у Лондоні  через 12 років (1948р.). У фіналі команда  Швеції перемогла югославів (3:1), а  бронзовими медалями була нагороджена  команда Данії, яка виграла у господарів Олімпійського турніру з рахунком 5:3.
       В Гельсінкі (1952 р.) переможцями XV Олімпіади стали угорці, які виграли у фіналі в команди Югославії (2:0). Бронзові медалі завоювала команда Швеції, випередивши збірну Федеративної Республіки Німеччини (2:0).
        В Мельбурні у 1956 р. переможцем турніру була збірна команда Радянського Союзу, яка у фіналі поборола югославів, а бронзовими призерами - футболісти Болгарії.
       1960 р. в Римі золоті олімпійські медалі завоювала команда Югославії, що у фінальній грі перемогла датчан (3:1). Бронзовими призерами стала збірна Угорщини, яка перемогла господарів Олімпіади (2:1).
       В Токіо у 1964 р. золоті медалі дістались збірній команді Угорщини в матчі з Чехословаччиною (2:1), а бронзові -- команді Німецької Демократичної Республіки.
      На іграх XIX Олімпіади в Мексиці (1968 р.) угорці повторили свій токійський успіх i здобули золоті медалі. Вони в фінальному матчі виграли у збірної Болгарії з рахунком 4:1.
      В Мюнхені у 1972 р. перемогу на Олімпійських iгpax одержала збірна Польщі. У фінальному матчі вона поборола збірну Угорщини (2:1). Бронзовими медалями тоді було нагороджено збірні команди Радянського Союзу та Німецької Демократичної Республіки, оскільки матч між ними за третє місце після додаткового часу закінчився з рахунком 2:2.
       У 1976 р. в Монреалі на XXI Олімпійських iгpax володарями золотих медалей стали футболісти Німецької Демократичної Республіки. Вони у фінальній гpi випередили збірну Польщі (3:1), а в матчі за бронзові медалі команда Радянського Союзу перемогла збірну Бразилії (2:0).
    На  ігpax XXII Олімпіади у Москві (1980 р.) лідером Олімпійського турнipy виявилась  збірна команда Чехословаччини, яка  у завершальному матчі здобула  перемогу, вигравши у збірної команди  Німецької Демократичної Республіки (1:0). Бронзові медалі завоювали господарі поля. Вони перемогли збірну Югославії (2:0).
       У 1984 р. у Лос-Анджелесі золоті медалі отримала збірна Франції, яка в останньому поєдинку виборола перемогу над командою Бразилії (2:0), а в iгpi за бронзові медалі югослави взяли гору над італійцями (2:1).
      На XXIV Олімпіаді в Сеулі (1988 р.) найбільший ycпiх мала команда Радянського Союзу, яка в останньому матчі виграла у збірної Бразилії (2:1).
      В Барселоні (1992 р.) золоті медалі дісталися господарям Олімпійських iгop, які у фіналі випередили команду Польщі з рахунком 3:2.
      У 1996 р. в Атланті на XXVI Олімпійських iгpax у фінальному матчі нігерійці перемогли Аргентину з рахунком 3:2. Бронзовими медалями нагороджено команду Бразилії, яка перемогла португальців з рахунком 5:0.
       Вперше в історії Олімпійських iгop було проведено турнір серед жіночих команд, Олімпійським чемпіоном стала команда США, яка перемогла китаянок з рахунком 2:1. Бронзовими медалями нагороджено команду Норвегії, яка з рахунком 2:0 перемогла команду Бразилії.
    Футбол  у СРСР.
      Датою утворення футбольної збірної Союзу Радянських Соціалістичних Республік вважається 16 листопада 1924 року. Тоді, зустрівшись із збірною Туреччини, збірна СРСР «насухо» виграла у турків 3:0. Після цього матчу більше десяти років збірна СРСР грала у футбол, а потім майже на двадцять років припинила гру на світових турнірах. Чому? Винувата в цьому, в основному, Велика Вітчизняна війна, яка «згребла» на себе всі ресурси країни, а також протистояння комунізму решті всього світу. І лише після війни в СРСР задумалися про відродження збірної по футболу. І в 1946 році наша збірна була сформована і ввійшла до складу ФІФА.
      Це відбулося на XV Олімпійських іграх, що проходили в 1952 році. Наша збірна провела зустрічі із збірними Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії, Чехословакії, Фінляндії. Дебют вдався - збірна СРСР показала добрий футбол, але все таки поступилася сильній збірній Югославії і вибула з турніру. В тому історичному матчі СРСР програвала 1:5, але порівняла рахунок до 5:5. Наступного дня довелося перегравати, і СРСР поступилася Югославії 1:3. «На моєму спортивному віку, - писав капітан команди СРСР і учасник матчу В.М. Бобрів, - промайнуло немало напружених футбольних матчів. Але, мабуть, матч з олімпійською командою Югославії перевершив все по гостроті, по напруженню пристрастей, по спортивній люті».
      Зарубіжна преса оцінила футбол СРСР дуже високо. Англійський спортивний оглядач Д. Пейдж писав, що найбільшою несподіванкою олімпійського футбольного турніру з'явився дебют радянської команди, яка на його думку, зовсім не була схожа на недосвідчених новачків. А ось на батьківщині виступ збірної був визнаний невдалим.
    Тому, в наступному сезоні СРСР зобов'язана  виграти. Адже була епоха комунізму, і не могло бути інакше!
      В 1954 році оновлена команда розгромила збірну Швеції з рахунком 7:0, пізніше зіграла внічию з олімпійськими чемпіонами угорцями. В 1955 році СРСР приймав гостей - збірну ФРН. Тоді вони були чемпіонами світу, тому цей матч був дуже відповідальним, в ньому радянська збірна хотіла перевірити свої сили. І СРСР виграла 3:2. Результат показав, що сили збірної зросли, що значно укріпило її авторитет. І вже через рік на олімпійських іграх в Мельбурні збірна СРСР перемогла югославів (1:0) і узяла «золото».
      Отже, підведемо підсумок: за 1954-1956 роки збірна СРСР в 22 матчах отримала 16 перемог, 4 внічию, і всього 2 програли. Забито 69 м'ячів, пропущено всього 17, що недивно, адже тоді в збірній числився такий відомий воротар, як Лев Яшин, який був визнаний кращим футболістів Європи в 1963 році. Яшин провів у складі збірної 78 матчів.
       

    2.Головні правила. 

      Кембриджські правила, перший уніфікований звід футбольних правил, був складений в Кембриджському університетті в 1848 році. Творці Кембриджських правил прагнули розробити гру, прийнятну для студентів, які грали в різні форми гри з м’ячем в приватних школах. До того майже кожна школа і кожен футбольний клуб мали свої власні зведення правил. Одні правила допускали ведення і передачу м'яча руками, інші - відкидали; в одних командах кількість гравців обмежували, в інших - ні. В одних командах дозволялося штовхати, робити підсікання і бити суперника по ногах, в інших це було заборонено. Таким чином, англійський футбол перебував у хаотичному стані. І в 1848 році була зроблена перша серйозна спроба виробити універсальний звід футбольних правил. Г. де Уїнтон і Джон Чарльз Трінг з Кембриджського університету зустрілися з представниками приватних шкіл Ітона, Харроу, Шрусбері, Регбі та Вінчестера з метою сформулювати і прийняти звід єдиних правил. Дискусія тривала 7 годин і 55 хвилин, в результаті якої був опублікований документ під назвою «Кембриджські правила». Їх запозичили багато команд в районі Кембриджа але загального визнання вони не здобули. Тим не менше, Кембриджські правила стали першими розробленими футбольними правилами та передвісниками сучасного футболу. Вони відіграли значну роль в формуванні сучасних футбольних правил.
      В 1863 році Ебенізер Кобб Морлі, адвокат з міста Кінгстон-апон-Халл, опублікував статтю в газеті Беллз лайф в з пропозицією створити керівний орган футболу. Ідею Морлі підтримали керівники інших футбольних клубів, в результаті чого такий керівний орган був створений. Також він був причетний до складання перших Правил гри в футбол. Саме тому його вважають не лише батьком Футбольної Асоціації, але й батьком футболу. Морлі став першим секретарем Футбольної асоціації Англії (1863-1866) та другим її президентом (1867-1874).
       26 жовтня 1863 року представники ряду футбольних клубів зустрілися в Таверні Каменярів (Freemasons' Tavern) на Лонг-Ейкр в Ковент Гарден. Це було перше засідання Футбольної асоціації, перший офіційний футбольний орган. За результатом першої зустрічі учасники засідання звернулися із закликом до представників інших приватних шкіл Англії приєднатися до асоціації. За винятком Аппітгема (Uppingham school), решта шкіл відмовилися. Всього було проведено 6 зустрічей Футбольної Асоціації в період між жовтнем та груднем 1863 року. Найбільш прийнятними для Асоціації виявились Кембриджські правила, які й були прийняті за основу під час п’ятого засідання 1 грудня 1863 року. Правила забороняли футболістам пересуватися по полю з м’ячем в руках а також не дозволяли блокування, поштовхи, підніжки і підсічки, нанесення ударів по ногах. Більшість делегатів підтримали цю пропозицію за винятком Френсіса Кемпбелла, представника футбольного клубу Блекхет і першого управляючого фінансами Футбольної асоціації. Під час шостого і заключного засідання 8 грудня 1863 року, Френсіс Кембелл повідомив присутнім, що хоча футбольний клуб Блекхет затвердив принципи Асоціації, він не може погодитись грати за новими правилами, які забороняють підніжки, підсічки, і оголосив про вихід з організації. За результатами зустрічі 8 грудня Футбольна Асоціація опублікувала Правила гри у футбол, перший детальний набір правил, який пізніше став відомий під назвою футбол.
        Прийняті членами ФА Правила гри у футбол визначали максимальну ширину та довжину поля, процедуру початку гри з центра поля, тлумачили різні терміни, включаючи взяття воріт, вкидання м’яча в гру, положення поза грою. Торкання та передача м’яча руками дозволялась за умови, що його спіймали після першого відскоку. Незважаючи на уточнення характеристик взуття (заборонялось взуття з металевими шипами, залізні вставки та гутта перча), не було конкретних правил по кількості гравців, виконання пенальті, штрафних ударів, порушень гри чи розмірів футбольного м’яча. Капітанам обох команд необхідно було узгоджувати ці моменти перед початком кожного матчу.
       Встановлені ФА закони негайно вступили в дію, до яких приєдналися клуби Шеффілд та Ноттінгем, проводячи щорічні змаганням по правилах ФА. Протягом наступних двох років приєдналися Честерфілд і Стоук. До того часу команди визначились з кількість футболістів по 11 в кожній команді, гра велася круглим м’ячем (на відміну від регбі). Зазначалось, що всі гравці перед м’ячем перебувають в положенні поза грою, унеможливлюючи передачу м’яча вперед, так як це прийнято в регбі сьогодні. Згодом ведена заборона на гру рукою в м’яч за винятком одного гравця в кожній команді, воротаря. Червона стрічка протягалась між стійками воріт для позначення верхньої частини воріт. Втім, ФА в перші 10 років свого існування була не настільки вже популярна. За цей період до неї увійшло лише 18 клубів. 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

    3.Перший офіційний турнір,та перший кубок. 

       В 1867 році був запроваджений перший в світі, як вважають, офіційний футбольний турнір, кубок Юдана, найстаріший існуючий у футболі трофей, названий на честь місцевого футбольного ентузіаста і власник театру Томаса Юдана. Змагання проводилисm в два тур. В першому турі гралися стикові матчі, коли команда, яка програла, вибувала із змагання. В фіналі зустрілися три команди, які зіграли по дві зустрічі між собою по черзі. В фінальній стадії турніру Халлам завдав дві поразки клубам Норфолк та Макензі і здобув головний трофей. Друге місце посів клуб Норфолк, завдавши поразки Макензі.
    20 липня  1871 року Чарльз Алкок виступив  з пропозицією проведення першого  розіграшу Футбольного Кубку  між членами ФА. Кубок футбольної  Асоціації або, як ще його  називають, Кубок Англії, швидко здобув популярність і через кілька років всі клуби Англіяї прагнули взяти участь в цих змаганнях. Для цього вони повинні були прийняти правила ФА, що сприяло швидкому поширенню універсальних футбольних правил. Ці базові правила стали загальновизнаними футбольними правилами сьогодні.
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.