На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Сучасн особливост галузевої та територальної структури продуктивних сил Центрального економчного району України

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 20.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України 

Київський національний торговельно-економічний  університет 
 
 
 

Курсова робота з курсу 
Розміщення  продуктивних сил
по  темі:  
 

“Сучасні особливості галузевої та територіальної структури продуктивних сил Центрального економічного району України” 
 
 
 
 
 
 

Виконав:
Студент  курсу  групи ОФФ 

Науковий  керівник:
Старший викладач
Таран І.В. 
 
 
 

Київ 2007
 


Зміст 
 

 

       Вступ

      В Україні, як і в будь-якій іншій  країні світу, сформувалась власна територіально-економічна структура продуктивних сил, що представлена у формі економічних районів. Чітко провести розподіл за окремими критеріями між економічними районами неможливо, оскільки даний поділ є умовним. Однак територія Україна поділена на економічні райони за географічним принципом розміщення – тобто кожен економічний район охоплює декілька областей, що межують одна з одною. Водночас кожен економічний район має свою економічну специфіку, що визначається наявним природно-ресурсним потенціалом та економіко-географічним положенням, а також рядом інших негеографічних факторів (наприклад території пріоритетного розвитку чи вільні економічні зони).
      Таким чином, ми бачимо, що хоч поділ на економічні райони України є умовним, але все ж таки кожен економічний район являє собою відкриту економічну систему в межах країни, яка взаємодіє з іншими економічними районами і вносить свій вклад у процес створення ВВП України.
      Тому  вивчення економічних районів та особливостей їх розвитку є завжди актуальним, оскільки економіко-географічний аналіз регіонального розвитку країни дає підґрунтя для вирішення багатьох соціальних та економічних питань як в межах регіонів, так і в країні в цілому.
      Метою курсової роботи є розкриття сучасних особливостей галузевої та територіальної структури продуктивних сил Центрального економічного району України.та визначення пріоритетів подальшого його розвитку.
      Завданням курсової роботи є : визначення місця і ролі економічного району в господарському комплексі України; аналіз факторів та передумов, які сприяли розвитку та розміщенню промислового комплексу району – історичних, демографічних, природних та екологічних; визначення та аналіз галузевої структури економічного району; аналіз територіального розміщення господарського комплексу економічного району; аналіз економічних зв'язків району з іншими країнами; розгляд основних проблем у розвитку та розміщенні економічного району та шляхів їх вирішення.
      Об'єктом  дослідження є розміщення продуктивних сил економічного району.
      Предметом дослідження є самі продуктивні сили.
      Основними методами, які були використані в дослідження є:
      Аналітичний
      Статистичний
      Картографічний
      Порівняння
      Літературний
 

1. Загальна характеристика Центральноукраїнського економічного району

      Центральноукраїнський економічний район розміщений в  центрі України (див. додаток 1). Площа – 45,5 тис. км 2, населення – 2647,5 тис. осіб. До його складу входять Черкаська та Кіровоградська області. Район межує з більшістю економічних районів України: з Столичним – на півночі, Північно-Східним – на північному сході, Придніпровським – на південному сході, Причорноморським – на півдні та з Подільським – на заході. Територією району протікає головна водна артерія України – р. Дніпро. Район має вигідне географічне положення відносно транспортних артерій, основних видів енергії, а також прилеглих районів індустріального розвитку. Регіон має густу мережу водних і сухопутних шляхів сполучення, що створює сприятливі умови для різноманітних та раціональних зв’язків із сусідніми регіонами України.
      У Кіровоградській області 21 адміністративний район, 12 міст (у тому числі 4 державного і обласного підпорядкування), 26 містечок, 1024 сільських населених  пункти; в Черкаській - відповідно 20, 16 (6), 15 і 826.
      Частка  площі району становить 7,4%, чисельність  населення - 5,3% від загальних відповідних показників по Україні. Спеціалізація району в господарському комплексі держави - машинобудування сільськогосподарське, електротехнічне, енергетичне, приладобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, харчова промисловість, виробництво чистих металів і твердих сплавів, видобуток графіту, уранових руд, будівельна індустрія (видобуток гранітів і лабрадоритів), хімічна промисловість (хімічні волокна, азотні добрива, лаки, фарби) і деревообробка (меблева промисловість), бурякоцукровий, олійно-жировий, зерновий, плодоовочеконсервний, м'ясо-молочний комплекси.
      Роль  і місце продуктивних сил в  розвитку економічного району визначається насамперед участю району у внутрішньодержавному поділі праці.
      У економічному районі повна вартість основних фондів у 2003 р. складала 32,4 млрд. грн.  В цілому сучасний стан структури  основних фондів економічного району у 2004 році представлено в таблиці 1:
      Таблиця 1
      Сучасний  стан структури основних фондів економічного району у 2004 році*
Галузі Питома  вага району за концентрацією  основних фондів в  Україні, % Структура основних фондів по провідних галузях  економіки , %
промисловість 1 29,9
сільське господарство 3,3 18,6
мисливство  та лісове господарство 3.3 18.6
рибне господарство 1 0.1
будівництво 1,9 1.7
оптова  й роздрібна торгівля 2.7 3.0
готелі  та ресторани  1,6 2,7
транспорт (у т.ч..зв'язок) 2.3 3
фінансова діяльність 0,8 5,8
операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам 2,1 13.1
державне  управління 1.3 2.7
освіта  2.2 5.8
охорона здоров'я і соціальна  допомога 2.1 2.6
інші 2.5 2.2
Всього - 100
 
      Питома  вага району за концентрацією основних фондів в Україні становила 3,2%, у тому числі промисловість — 1, сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 3,3; рибне господарство — 1,0; будівництво — 1,9; оптова й роздрібна торгівля — 2,7; готелі та ресторани — 1,6; транспорт (у т.ч..зв'язок) — 2,3; фінансова діяльність — 0,8; операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам — 2,1; державне управління — 1,3; освіта — 2,2; охорона здоров'я і соціальна допомога — 2,1; колективні, громадські та особисті послуги — 2,5%.
      Структура основних фондів по провідних галузях  економіки характеризується наступними пропорціями: промисловість — 29,9; сільське господарство, мисливство та лісове господарство (включаючи худобу) — 18,6; рибне господарство — 0,1; будівництво — 1,7; транспорт (включаючи зв'язок) — 15,1; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам — 13,1; державне управління — 2,7; оптова й роздрібна торгівля — 3,0; освіта — 5,8; охорона здоров'я та соціальна допомога — 2,6; колективні, громадські та особисті послуги — 2,2%.
      З 1991 року відбувається значне зниження темпів введення в дію основних фондів у господарський комплекс області, що негативно вплинуло на їх відтворення. Спостерігається негативна тенденція  зменшення активної частини основних фондів. В той же час внаслідок фізичного і морального зносу виробничих фондів значно зменшились можливості їх використання. Рівень зносу основних засобів підприємств і організацій в області досить високий — понад 45%.Особливо високий рівень незавершеного будівництва — більше як 20%.
 

       Продуктивні сили економічного району є складовою  продуктивних сил України і невід’ємною часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт). Так, динаміку питомої ваги Центральноукраїнського економічного району у ВНП України подано нижче на рис. 1:
      Рис. 1. Динаміка питомої  ваги Центральноукраїнського економічного району у загальній структурі ВНП України, %*
      Як  бачимо, центральноукраїнський економічний  район займає провідне місце у  загальному обсязі ВНП країни. Максимального  значення його питома вага у структурі  ВНП досягла у 2004 р., тобто спостерігається тенденція до її зростання. Це може бути зумовлене зміною у структурі ВНП країни та питомої ваги інших районів, зокрема зменшення питомої ваги у структурі ВНП тих районів, які за радянських часів були осередками розвитку галузей важкої промисловості. Умови економічної кризи значно деформували як структуру ВНП, так і структуру промисловості України.
      В цілому роль та місце продуктивних сил Центральноукраїнського економічного району може бути відображена за допомогою  схеми взаємозв'язку окремих елементів  суспільного відтворення (зображено на додатку 2).
      Як  бачимо, Центральноукраїнський економічний  район є однією зі складових економічної  системи України на рівні регіонального  розвитку. Поєднання виробничих факторів, що становлять продуктивні сили суспільства, разом з існуючими в Україні виробничими відносинами трансформаційного типу створюють господарську інфраструктуру – спочатку на рівні окремих суб’єктів господарювання, потім – на рівні окремих районів, регіонів, потім – на державному рівні, і на кінець – відбувається інтеграція міні-економічних систем у світовий економічний простір.
      Роль  і місце продуктивних сил економічного району визначається також його  входженням до складової транспортної системи України. Транспортний простір  має таку особливість, що визначальним фактором, який впливає на його формування, є географічний фактор розміщення та фактор природних умов. Тому розміщення Центральноукраїнського району в центрі України робить його стратегічно важливим у плані його інтеграції до транспортної системи України. 

      Отже, Центральноукраїнський економічний район займає провідне місце серед інших економічних районів України. В останній час спостерігається тенденція до зростання рівня його участі у створенні ВНП України, що зумовлено дією ряду макроструктурних чинників, що спричинили до зміни господарської кон’юнктури України на регіональному рівні Роль та місце продуктивних сил економічного району визначається рівнем його включення у економічну систему України та світовий економічний простір.

      2. Передумови розвитку  та розміщення  продуктивних сил Центрального економічного району

      2.1 Історичні передумови

      Черкаська область була утворена 07.01.1954р. (в честь 300 ліття Переяславської ради), а Кіровоградська – 10.01.1939р.
      Історія цього економічного району сягає  часів панування Російської корони. З того часу почалася активна розбудова підприємств обробної, харчової, металургійної та інших галузей проми словості.
      Однак залишки феодалізму, відсутність  чітко скоординованої системи управління господарським розвитком спричинили до того, що все ж таки господарська інфраструктура економічного району залишалася слаборозвинутою аж до приходу радянської влади. В ці часи відбувалася тотальна індустріалізація народного господарства. Однак прискорені темпи зростання промислової складової на тлі політики форсованої індустріалізації спричинили деформацію господарського комплексу території, результатом чого була нерозвиненість в радянські часи на території району сфери послуг та торгівлі.
      У наш час економіка району переживає  складні часи, що зумовлено особливостями перехідного періоду.

      2.2 Природні передумови

      Більшість території району лежить у зоні Лісостепу, південніше від Кіровограда - зона північного Степу. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині і хвилястий - на Придніпровській височині. Висота над рівнем моря від 39 до 269 м. Поверхня розчленована долинами річок, ярами та балками.
      Кліматичні  умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Місто Черкаси і територія навколо нього в радіусі 150 км - район максимуму біологічної ефективності клімату.
      Клімат  помірно континентальний. Середні  температури липня 20 -21 °С; січня - мінус 5-6 °С. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду 160 - 170 днів, сума активних температур близько 3000 "С. Середньорічна кількість опадів становить 430 -520 мм, максимальна випадає у теплий період року (близько 70%). Днів з опадами за рік  120 -  140.
      Серед несприятливих кліматичних явищ - посухи, суховії, пилові (чорні) бурі, град, зливи. Бувають також пізні  весняні й ранні осінні заморозки.
      Південно-західна  частина Черкаської та північно-західна  і північна частини Кіровоградської  областей лежать у недостатньо вологій, теплій, а південна і східна частина  Кіровоградської області - у посушливій, дуже теплій агрокліматичних зонах.
      Район багатий на корисні копалини. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Є родовища горючих сланців (Бовтиське). На лівобережжі Дніпра, в долинах річок , в тому числі р. Ірдинь, видобувають торф.
      Поклади паливних ресурсів використовуються здебільшого  для місцевих потреб. Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявними тут покладами уранових руд (Смолинське рудоуправління).
      У східній частині району, на лінії Кривий Ріг - Кременчук, зосереджені поклади залізистих кварцитів; на заході, у Побужжі, - хромітів та нікелевих руд (Капітанівське й Деренюське родовища). В останні роки розвідано Кіровоградський золоторудний район (родовища Клинці, Юріївське та ін.).
      Видобувають також будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, бентоніти, граніти, габро, лабрадорит та інші (басейн р. Тясмин). Є поклади графіту (Завалівське родовище), вони мають міжрайонне значення. Район перспективний на алмазоносність.
      Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річки Дніпро і Південний Буг, багато малих і середніх річок: Цибульник, Сула, Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Синюха, Синиця, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Ятрань тощо. Всього в Кіровоградській області 438 річок, серед них 120 довжиною понад 10 км і 45 довжиною понад 25 км. У Черкаській області 181 річка понад 10 км завдовжки. Тут також є Канівське, Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. Крім цих у районі створено ще 108 водосховищ (Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське та ін.) та 2564 ставки і заплавних озера. Збудовано водовід Дніпро (від м.Світловодська) -Кіровоград. Води водосховищ та ставків використовують для водопостачання, риборозведення, зрошування. На території Українського кристалічного щита є джерела лікувальних радонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка).
      У районі одні з найкращих в Україні  грунтово-кліматичні умови. В лісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи типові середньо- й малогумусні, чорноземи опідзолені (95% площі), ясно-сірі та сірі лісові грунти; у степовій - чорноземи звичайні середньо- й малогумусні (95% площі). У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні грунти, є ділянки слабко закріплених пісків. Еродованість земель становить у південно-східній частині 53%, у західній - 43%. В Черкаській області переважають типові малогумусні та слабогумусовані (53% площі), лісові й лучні грунти.
      Природні  типові ландшафти (різнотравно-типчаково-ковиловий степ) практично не збереглися, крім невеликих ділянок на схилах річкових долин та балок, на узліссях.
      Серед степової рослинності переважають  типчак, тимофіївка, зрідка трапляються ковила, тонконіг, стоколос, волошка, молочай, ромашка, сокирки, конюшина та ін. У заплавах річок поширена лучна та болотна рослинність (очерет, рогіз, осока, жовтець та ін.).
      Природно-ресурсний  потенціал району сприяє розвитку АПК, будівельної індустрії, окремих галузей кольорової металургії, в майбутньому -розвитку хіміко-буровугільного комплексу.
      2.3 Демографічні передумови
      Населення району становить 2647,5 тис. осіб, а середня  густота - 58,2 осіб/км2, в тому числі у Черкаській області - 70, у Кіровоградській - 48 осіб (середня густота населення в Україні 83 особи/км2). Густота сільського населення - в середньому 24,7 осіб/км2, у тому числі на Черкащині - 31,7, на Кіровоградщині - 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2) Звенигородський, Христинівський, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2) - північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській області найгустіше заселені північна й північно-західна частини (50 - 60 осіб/км2), найменше - південна (20 -30 осіб/км2).
      Ступінь заселеності як Черкащини, так і  Кіровоградщини нижчий за середній по країні. Існує тенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природного приросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2 %0, смертність - 16,5%о, природний приріст - мінус 8,3%о; у Черкаській - відповідно 8,3, 16,5, мінус 8,2%О; показники в Україні в 1998 р. - відповідно 8,3,14,3, мінус 6,0) та значної міграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста. Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980 р. по 1990 р. зросло з 708,3 тис. до 818,1 тис. осіб В останні роки цей процес майже припинився 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).
      Трудових  ресурсів у регіоні в 2004 р. було 1387,5 тис. осіб. Так, порівнянні з 1996 роком чисельність трудових ресурсів зросла в цілому по економічному району на 148,5 тис. чол. або на 12,1%.Однак в розрізі окремих областей спостерігалася неоднакова тенденція у динаміці трудових ресурсів(рис.3). Так, у Черкаській області чисельність трудових ресурсів мала більш виражену тенденція до зростання. За 1996 – 2004 рр. чисельність трудових ресурсів збільшилася на 192,4 тис. чол або на 29%.
      Однак у Кіровоградській області за аналогічний період чисельність  трудових ресурсів, навпаки, зменшилася на 43,8 тис. чол або на 7,3%. (рис.3)
      Також змінилася структура зайнятих у  виробничій та невиробничій сферах народного  господарства.
      У 2004 році у матеріальному виробництві економічного району було зайнято 67,9% чисельності працюючих, а у невиробничій сфері – відповідно 32,1%. У порівнянні з 1995 роках галузева структура зайнятості населення змінилася наступним чином – чисельність зайнятих у матеріальному виробництві на 7,5 процентних пункти від загальної питомої ваги у 1996  
 

       Рис. 3. Динаміка чисельності  трудових ресурсів у  Центральноукраїнському економічному районі за 1996-2004 рр.* 

      році, а у невиробничій сфері – збільшилась  на 20,8 проц. пункти (рис.4)
       Рис. 4. Динаміка структури  зайнятих трудових ресурсів у матеріальному  та нематеріальному виробництві і за 1996-2004 рр.*
      Більш ефективному використанню потенціалу трудових ресурсів в районі сприятиме розвиток таких трудомістких галузей, як машинобудування, легка промисловість, АПК.
      2.4 Екологічні передумови
      У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах  Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.
      Використання  води підприємствами в останні роки зменшилося у зв'язку з кризою виробництва (з 833 млн.м3 в 1990 р. до 306 у 2000 р.). Скоротилась і кількість викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище. Об'єм скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі води в 2000 р. становив 89 млн.м3,1% від загального об'єму їх по Україні). Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря з усіх джерел скоротилися з 680,9 тис. т 1990р. до 192,6 тис. т в 2000 р. (3,2% від загального обсягу по Україні).
 

       3. Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Центрального економічного району

      Центральноукраїнський економічний район є одним з найрозвинутіших серед усіх інших економічних районів у промисловому відношенні.
     Галузева  структура господарського комплексу Центрального економічного району (по валовій доданій вартості ) характеризується наступними пропорціями: промисловість – 29,9%; сільське господарство - 18,6; будівництво - 1,7; транспорт і зв'язок - 15,1; галузі сфери обігу – 18,8; соціальна сфера - 10,6% (по Україні відповідно: 32,3; 13,8; 6,9; 15,5; 8,3 і 10,7%).
      Аналіз  галузевої структури Центрального економічного району свідчить про виражену спеціалізацію його областей  на промисловому виробництві, сільському господарстві та галузях сфери обігу. Черкаська область має більш розвинуту промисловість, в той час як у Кіровоградській – сільське господарство.
      Аналіз  макроекономічних показників господарського розвитку економічного району за 1996-2004 pp. (у порівняльних цінах 2003р.) свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних — промисловості, транспорті і зв'язку та сільському господарстві.
      У цей же період в економіці району відбулися структурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, що виробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а також збільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги (переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесу деіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріального виробництва.
      Питома  вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязі валової доданої  вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у  тому числі в сільському господарстві — з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшилася відповідно — з 17,1 до 16,2% та — з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала за питомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу (переважно в торгівлі) — з 6,8 до 8,2%.
      У структурі валової доданої вартості понад 50% складає група галузей, які  виробляють товари, зокрема: на промисловість  припадає лише одна шоста частина, а  на сільське господарство — менше  однієї третини, і майже 49% складає  група галузей, що надають послуги.
      Галузеву  структуру господарства району можна  представити у вигляді таблиці 2:
      Таблиця 2
      Динаміка  галузевої структури  господарства економічного району
Галузь 1990 2004 Відхилення, %
Промисловість, всього 100 100 -
Електроенергетика 1,3 17,8 16,5
Паливна 4,5 3,2 -1,3
Чорна металургія 0,3 1,3 1
Кольорова металургія 8,6 1,9 -6,7
Хімічна і нафтохімічна 0,3 0,5 0,2
Машинобудування і металообробка  35 22,3 -12,7
Деревообробна і целюлозно-паперова 2,4 0,3 -2,1
Промисловість будівельних матеріалів 6,2 5,6 -0,6
Скляна  і фарфоро-фаянсова 0,2 0,2 0
Легка 4,8 1,5 -3,3
Харчова 28,2 35,7 7,5
Борошномельно-круп'яна  та комбікормова 5,3 3,4 -1,9
Медична 0,2 1,9 1,7
Інші  галузі 2,7 4,4 1,7
 
      Як  свідчать дані таблиці 2, нині найбільшу питому вагу у структурі промисловості має електроенергетика, машинобудування та металообробка та харчова промисловість. Помітно скоротилась у 2004 р. порівняно з 1990р. питома вага паливної промисловості, кольорової металургії, машинобудування, деревообробної промисловості, а зросла – електроенергетики, чорної металургії, харчової та медичної промисловості.
      У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальної кількості по Україні), в тому числі машинобудівних - 88 (15,3% від загальної кількості  в районі), деревообробних-19 (3,3%), будівельної індустрії - 56 (9,7%), легкої промисловості - 39 (6,8%), харчової - 216 (37,4%). Основна промислова продукція - верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічне волокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої й харчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін.
       За останні  роки промислове виробництво переживає  значний занепад (рис. 6).
      Рис. 6. Динаміка промислового виробництва району за 1990-2004 рр.*
      Основні галузі спеціалізації - сільськогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка і харчова, чорна та кольорова металургія.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.