На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Вильям Голдинг Повелитель мух

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 20.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


      ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………….2
Розділ І: Уільям Голдінг – видатний англійський прозаїк……………..4
Розділ ІІ: Характеристика роману «Володар мух»……………………..10
      Жанрова своєрідність……………………………………….10
      Проблематика………………………………………………..15
      Образна система……………………………………………..18
      Особливості стилістики тексту……………………………..24
 
Висновки…………………………………………………………………...27
Список використаної літератури…………………………………………28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП
     Актуальність  дослідження роману антиутопічної спрямованості обумовлена ??тим, що антиутопія не стала об'єктом глибокого і системного аналізу внаслідок ряду об'єктивних причин: твори цього жанру стали доступні пересічному читачеві в 90-е століття XX роки; основна маса критиків і літературознавців зосередила свою увагу на політичній проблематики антиутопії, залишаючи без уваги її ідейно-художні особливості. 
Об'єктом дослідження є роман В. Голдінга «Володар мух». 
Предмет дослідження – антиутопічний світ, створений У. Голдінгом, образи головних героїв як концепція людської природи.

Мета  роботи полягає у виявленні специфічних жанрових рис твору У. Голдінга «Володар мух» як антиутопічного роману. 
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки завдань:

    розглянути загальні витоки утопії та антиутопії як літературних жанрів;
    простежити еволюцію та виявити основні тенденції розвитку жанру антиутопії в англійській літературі ХХ століття;
    визначити особливості зображення "світу дитинства" та дитячих образів у романі У. Голдінга;
Методологічна та теоретична основу дослідження: теоретичною та методологічною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних літературознавців, присвячені творчості англійських письменників ХХ століття (С. Павличко, Аллен У., К. Шахова та ін.), а також досягнення сучасних дослідників творчості Вільяма Голдінга.
   Методи дослідження: методика дослідження базується на використанні  порівняльно-історичного, системного, типологічного методів.
  Теоретичне значення дослідження: теоретичне значення роботи полягає в дослідженні проблематики, образної характеристики та стилістики тексту роману Вільяма Голдінга «Володар мух»
    Практичне значення дослідження: матеріали курсової роботи можуть бути використані при вивченні курсу зарубіжної  літератури Англії ХХ ст., у спецкурсах і спецсемінарах з вивчення творчості Вільяма Голдінга у вищих навчальних закладах, а також у школах, ліцеях, гімназіях.
   Структура дослідження: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел  (19  найменувань). Обсяг роботи – 28  сторінок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Розділ І
      Уільям  Голдінг – видатний англійський прозаїк
    Вільям  Голдінг – одна з найяскравіших постатей у літературі Англії післявоєнного періоду. Вільям Голдінг – лауреат Нобелівської премії (1983, твір «Володар мух»), англійський письменник, твори якого привертали увагу всієї Великобританії. Навколо них зосереджувалися думки багатьох критиків, які були як позитивні, так і негативні. Твори Голдінга розкривають сутність суспільства тогочасної Англії, таким чином висвітлюючи її характерні риси, які не завжди припадали до смаку англійським критикам.
    Письменник спочатку вибрав математичний профіль навчання за рекомендацією батьків, але майже відразу зрозумів помилковість свого вибору. Згодом він почав інтенсивно та поглиблено вивчати англійську мову та літературу. Перші спроби пера були віршованими, таким чином юний Голдінг намагався відмежуватися від точних наук. На формування літературних поглядів значним чином вплинула Друга Світова Війна, де він служив у флоті.
    Пройшовши через велику кількість як фізичних, так і моральних випробувань, він робить висновки щодо людської натури як такої: «Я почав розуміти, на що здатні люди. Кожен, хто пройшов війну і не зрозумів, що люди творять зло подібно до того, як бджола - мед, - або сліпий, або не в своєму розумі. »   [3, с. 24]. На грунті цього висловлювання і базується творчість Вільяма Голдінга.
   Голдінг почав писати у 30-х роках, став відомим  у 50-ті, написавши «Володаря мух»(1954), «Нащадків»(1955) та затвердивши за собою  звання песиміста та мізантропа. Дійсно, тема моральної переваги неандертальців над своїми нащадками («Нащадки») очевидна, як і перетворення цивілізованих, приємних ззовні та хороших дітей в дійсно не контролюючих себе та свої вчинки дикунів («Володар мух»). Повертається Голдінг також до теми моральної деградації людини в умовах сучасної цивілізації після яскраво виражених екзистенціалістських романів-притч «Крадій Мартін» (1956) та «Вільне падіння» (1959). («Крадій Мартін» - алегорична історія маленької, закостенілої у гріхах душі, що стоїть на порозі життя та смерті; «Вільне падіння» - виражені у художній формі думки автора про межі вільного вибору.)
    Проза письменника драматична, напружена, сюжет захоплює до останньої сторінки. Це – найяскравіший приклад англійської  літератури післявоєнного періоду, що ще за життя письменника стала класикою. Для творчості Голдінга характерна філософська глибина, різносторонність та складність метафоричної мови: за на перший погляд простими деталями у книгах зображуються цільні образи, які автор бажає показати насправді. Кожна деталь, дрібниця в творі відображує підготовлену заздалегідь філософську концепцію, яка пронизана щирою тривогою за долю людини у божевільному світі. [1, с. 215.].
    Складна метафорична основа творчості Голдінга  дозволяє розуміти  її по-різному. Його твори, як правило, не дають готових рішень, не дають кінцевих відповідей на поставлені у них питання. У когось вони можуть викликати сумніви, у інших – прямі заперечення, але байдужим не залишать нікого. Кожен твір концентрує у собі сильний інтелектуальний та моральний заряд, будить уяву, змушує ще раз замислитися над такими знайомими та в той самий час такими незрозумілими питаннями про буття людини, совісті та самопізнання, питаннями, що ще не раз доторкнуться до свідомості не однієї людини.
    Його  твори мали загальнолюдське значення, бо він ставив на перший план проблему недосконалості людської природи, добра і зла, людяності і моральності, страху перед надземним і поклоніння перед ідеалами, таким чином доторкуючись до найглибшої сутності людини і намагаючись попередити майбутні глобальні помилки людства в цілому.
    Голдінг використовує яскраві, живописні образи, різні типи мислення, які знаходяться  на різних щаблях розвитку, - від первісного, примітивного образного мислення до високоінтелектуального, логічно оформленого, пронизаного гострою сатирою та іронією (у романі «Надзвичайний посол», 1956).
    У всіх романах письменника простежується  один і той же експеримент. Він  поміщає своїх героїв у надзвичайні, неординарні умови, примушує їх сутність проявитися належним чином, а потім їх повертає у вихідну позицію («Володар мух»), або залишає перед рядом альтернативних варіантів(«Надзвичайний посол»).  Досліджується людська природа, вивчається досконально, науковими методами, об’єктивно та без пристрасті. Голдінг робить висновки про порочність сучасної людини, про закладене у ній добро і зло, про можливості людського інтелекту.   [5, с. 469]
    Лише  один раз Голдінг постає перед  нами не як творець притчі: у романі «Піраміда» (1967) у сатиричному контексті  описується життя провінційного містечка  та ієрархічний («пірамідальний») устрій англійського суспільства. Голдінг дещо змінив свою «метафізичну» манеру написання творів і виступив у ролі письменника, що описує побут , а не фантазує та придумує притчі.
    Дослідники  по-різному визначають жанр творів Голдінга: «притча», «парабола», «філософсько-алегоричний роман». Сам письменник не заперечував того, що пише у жанрі «притча»,  він заявив про це на своїй лекції американським студентам у 1962 році. [15, c. 85-102]
    Разом з тим він розповідав про своє захоплення міфами, міфотворчістю, яке він зрозумів як «ключ до існування, який відкриває кінцевий зміст буття, і який вбирає в себе життєвий досвід цілком та без залишку» [19, с. 46]
    Прозу Голдінга дійсно можна вважати породженням сучасної міфологічної свідомості. Чи не кожен його твір прагне до міфологічного підґрунтя? Я вважаю, що так, тому що у кожній притчі Голдінг намагається показати фундаментальні основи буття та людської природи, виявити її константні риси. Але що є унікальним – це те, що напрям на міфічну універсальність не заважає Голдінгу залишати свої твори сучасними – «міфи» письменника не нав’язують сюжету занадто жорстких схем дії, але спираються на досвід, на аналіз, вбирають у себе реальність, культуру, історію людства і ґрунтуються на сучасному світі, виростаючи із сучасних проблем і трагедій.
      Через всю творчість Голдінга у різних варіаціях, то відступаючи на задній план, то з’являючись у центрі подій, проходить мотив «темряви»,  що тяжіє над людиною: темрява оточує людину зовні та зароджується у неї глибоко в душі. Про «темряву людського серця» замислюється Ральф, герой «Володаря мух»; також безіменну, незбагненну темряву відчуває в самій серцевині своєї істоти відчуває герой «Вільного падіння».
      Світ, що постає у притчах Голдінга – це похмурий, дисгармонійний устрій буття, в якому майже нема місця для любові та щастя, простим людським радостям. Герої повістей відчувають себе самотніми та покинутими у цьому вінці смутку. Мотив самотності особистості характерний для екзистенциалістської  літератури, і прослідковується у майже всіх його творах. Так, одиноким у своїх поглядах і міркуваннях є Саймон з «Володаря мух», думки якого не поділяє і не розуміє жоден із хлопчиків.
      Із  слів людини, що досліджувала творчість  Вільяма Голдінга багато років, Соломії Павличко, ми дізнаємося, що: “За десятиліття літературної діяльності Голдінг-мислитель не зазнав якоїсь серйозної світоглядної еволюції. Основні філософські ідеї його творчості визначилися в перших романах, а надалі письменник немовби доводив кожну окрему ідею до логічного завершення. В результаті життя людини постає в романах Вільяма Голдінга як трагедія, трагедія нерозуміння – контакту немає ні між двома окремими людьми, ні між цивілізаціями (можна витлумачити роман “Спадкоємці” ще й як драму нерозуміння людей, що перебувають на різних відтинках еволюційного розвитку людства), трагедія подвійності думки; змішаність дійсності й ілюзії – хвороба всіх героїв Голдінга.”  [9, с. 266 ]
      Світ романів Голдінга – мало населений і замкнутий. Кількість його мешканців обмежена, а в більшості випадків обмежений і простір у якому відбувається дія (острів у «Володарі мух», невелика ділянка лісу у «Нащадках»). Замкнутий простір дає автору багато важливих переваг: відкривається простір для моделювання різних екстремальних ситуацій та усуваються зовнішні «перешкоди» для того щоб перевірити людську сутність без впливу зовнішніх факторів. Таким чином, у «Володарі мух» діти опиняються на безлюдному острові, далеко від соціуму, який міг би вплинути на розвиток подій.
      Проаналізувавши творчість письменника, ми бачимо, що він широко використовує християнську символіку,  християнські мотиви спокути, духовного паломництва, пізнає поетику архаїчної розповіді (проповіді, мораліте, житійну літературу),  та це не робить його християнським проповідником. Релігіозні погляди Голдінга кардинально відрізняються від канонічних: «Ви питаєте мене чи вірю я в Бога, та справа не в тому у що я вірю, а в тому, у чому я сумніваюся.» - так заявив Голдінг у одному із своїх інтерв’ю. [ 17, с. 112).]
      Як правило, християнська символіка не відіграє в його притчах провідну роль, а є частиною широкої культурної традиції, і сплітається із античним міфом, філософською думкою теперішнього і минулого. Читаючи книгу, ми можемо прослідкувати образ того чи іншого релігійного персонажу (Вельзевул у «Володарі мух»), яку роль він відіграє у формуванні характеру персонажу, та зробити висновок про наслідки у повісті запозичення цього образу. Пов’язуючи християнську та язичницьку символіку у творах,  Голдінг створює свою власну концепцію людини і її місця у цьому світі. Однією з найбільших та важко досяжних цінностей у письменника є здатність особистості , не побоявшись, зазирнути у найтемніші куточки своєї душі, усвідомити зло як найглибший недолік своєї натури і навчитися йому протистояти. Майже в кожному творі Голдінга знайдеться персонаж, який у муках пізнає істину. Також, вважає письменник, людина  - істота, яка все життя роздирається протиріччями як ззовні, так і зсередини свого «я».  Шлях до істини дуже тяжкий, тому що вона зрадлива та багатолика, і людині майже неможливо відчути грань між реальністю та ілюзією. Та розуміючи боротьбу таких протиріч, добра і зла в одній людській сутності, Голдінг захоплюється людською істотою, яка намагається досягти високої мети всупереч приреченості все життя бовтатися між двома крайнощами. 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  І І
      Характеристика  роману «Володар мух» 
      Жанрова своєрідність
 
    Твір  Вільяма Голдінга «Володар мух» написаний  у жанрі роману-притчі.
Притча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. [8, с. 572-573]
Голдінг був видатним творцем саме цього  жанру, і багато критиків його називали «автор романів-притч». Видатний англійський критик Френк Кермод  наводить наступний вислів самого письменника на цю тему: «Таку характеристику я б прийняв як найбільший комплімент, якби хто-небудь замінив у ній слово «притча» на слово «міф»… Мені здається, що «притча» - це щось вигадане, щось зовнішнє, в той час коли «міф» бере початок десь біля самих витоків речей та явищ. У старовину міф відкривав доступ до буття, кінцевий сенс буття вбирав у себе  життєвий дослід у повному обсязі.»
Наведене  розмежування дуже важливе. Ми повинні тільки погодитися, що визначення Голдінга слова «притча» найбільше відповідає нашій уяві про його романи, які б ідеї письменник не вкладав у твори.
    «Володар  мух» - його перший і найкращий роман-притча, який цікаво задуманий і цікаво втілений у життя. [1, с.215-216] Спочатку роман був задуманий як пародія на відомий англійський твір для юнацтва – роман Роберта Баллантайна «Кораловий острів»(1857).  Голдінг добре знав його як шкільний учитель і так само добре знав, що герої цього «шедевра» вікторіанської чемності і пргладженості мало чим схожі на справжніх, живих підлітків. Життя героїв Баллантайна на острові було ідилічним, вони перемогли зовнішнє зло, котре загрожувало їхньому життю (піратів, людожерів), і навіть навернули піратів до християнства. У «Володарі мух» ж Голдінг моделює ситуацію, за якою острівна мікроцивілізація рухається в регресивному напрямку, більше того, письменник переконаний в об’єктивності такого руху. «Володар мух» - перша його спроба аналізу ідеї соціального прогресу. Тієї ідеї, яка формувалася на основі нового розуміння ролі і завдань людини, запропонованого англійськими філософами XVII століття. [9, с. 241]
     Розглянемо роман «Володар мух» з точки зору філософсько-алегоричного роману. Передусім потрібно визначитися з поняттям алегорія. «Аллегория (от гр. иносказание, инословие) - это изображение отдельных идей (понятий) посредством конкретных художественных образов» [6, с.23]. В сюжеті та образах філософсько-алегоричного роману філософські концепції відіграють важливу роль. Автор тяжіє до екзистенціалістської філософії, тобто філософії людського буття. В.Голдінг як представник цієї філософської течії в романі «Володар мух» позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.
     Роман насичений різноманітними символами - чи то острів у вигляді корабля  як традиційний символ держави, чи то пожежа в останній главі твору  як руйнування, в якому горить не тільки острів, але моральні та духовні цінності людини, чи мушля - символ порядку, буржуазної демократії та парламенту. [10, с. 256]
        Досліджуючи твір «Володар мух» Уільяма Голдінга, ми можемо простежити характерні риси антиутопії та антиробінзонади. По черзі визначимо ці поняття:
Антиутопія (англ. dystopia) – напрям у художній літературі та кінематографі, у вузькому сенсі це опис тоталітарної держави, а у широкому сенсі – будь-якого суспільства, в якому взяли гору негативні тенденції розвитку. [7, с.199]
  Літературний  жанр антиутопії сформувався у XX столітті в період бурхливих політичних і  культурних катаклізмів. Становлення  жанру припадає на час світових війн та тоталітарних режимів з одного боку, та на період інтенсивного розвитку науки та техніки з іншого.
  Антиутопія  – зображення ідеально поганого суспільства, зображення не існуючого соціального  зла, життєвого зла, що є глибоко  особистісним. Зазвичай утопія напрямлена на скасування утопічних тенденцій ( зокрема висміювання захоплення НТР). Але головне – це відхід від науково-технічних концепцій та їх заміна концепціями самої людської сутності.
  За  великим рахунком анти утопічні романи не вигадують нових ідей та концепцій, вони просто імітують життя в його найтрагічніші моменти. Утопія та антиутопія часто стають нерозлучними супутниками один одного, як добро і зло, життя і смерть. Антиутопії відводять від мрій. Кінцевою мрією героя антиутопічного роману є просто бажання вижити, повернути свій світ, в якому йому було комфортно, та сприйняти його таким, який він є.
  Антиутопія  ХХ століття представлена літературними  надбаннями багатьох країн світу: найвідоміші  романи-антиутопії належать англійським  авторам О. Хакслі «О дивний новий  світ» (1932), Д. Оруеллу «1984» (1949); російському  письменнику Е. Замятіну «Ми» (1923),  американському Р. Бредбері «451 по Фаренгейту» (1953). Особливим типом анти утопічного роману стала книга Вільяма Голдінга «Володар мух» (1954). [1, с. 103]
  Щоб зрозуміти специфіку антиутопії перш за все треба визначити типові ознаки жанру утопії, на грунті якого і сформувався жанр, що нас цікавить.  Тут треба згадати твір, що став основоположним у цьому жанрі – «Утопія» Томаса Мора.  У своєму одноіменному творі він назвав утопією острів, на якому було створене ідеальне суспільство. Зараз це жанр, який є ближче до наукової фантастики, тобто: основна ідея утопічного твору в тому, щоб показати бездоганність світу. Антиутопії, в свою чергу, є повною антитезою до утопії.
  Твір  Голдінга також має характерні риси антиробінзонади.     
      Антиробінзонадою називається твір, в якому одна людина, або декілька людей, які опиняються за межею цивілізованого світу в результаті чого їм потрібно впоратися з дикою природою, і це не завжди героям вдається. Першоджерелом до створення антиробінзонади виступив твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», де людина, опинившись на безлюдному острові не тільки не втратила контролю над собою,  людською природою і взагалі всім людським, а створила свій сприятливий мікроклімат, схожий на державу для однієї людини, і таким чином протягом  20 років зберігала правила, за якими жила. І, живучи на безлюдному острові, Робінзон залишився людиною, а не дикуном.
  Тепер звернемося до твору «Володар Мух». Цей твір можна вважати антиробінзонадою, тому що герої роману – англійські хлопчики, які потрапили на безлюдний острів під час авіакатастрофи, - так, як і Робінзон, намагаються організувати своє життя за законами цивілізації. Діти починають з того, що створюють певну суспільну організацію на зразок тієї держави, яку залишили, тобто демократичної держави. Великою мірою це нормальний інстинктивний порив, продиктований здоровим глуздом. У цьому випадку здоровий глузд як певна стихійна філософія, що служить основою моралі і діяльності кожної людини, збігається з тією суспільною філософією, котра становить фундамент західних суспільств. У романі ця філософія уже виявилася глобально неспроможною – події на острові стали можливими тому, що «великий світ» згорає в полум’ї ядерної війни. [ 9, с. 240 ]
  Бернард Олдсей і Стенлі Вайнтрауб у праці  «Мистецтво Вільяма Голдінга» перелічують усі традиції англійської прози, які, на їхній погляд, розвиває роман «Володар мух». Це і «книжка для хлопчиків», і роман-випробування в дусі Робінзона Крузо, і традиційний для ХХ століття роман, в якому наша культура потрапляє в екзотичні обставини, і нонконфорформістська релігійна традиція англійських писань, спрямованих проти науки, в межах якої автори століттями порівнювали науковий прогрес з дегуманізацією.[ 18, с. 106] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2 Проблематика
  Філософська основа романів Вільяма Голдінга має екзистенціалістський характер, хоча екзистенціалізм у його творах проявляється не так відкрито як у  творах французьких письменників-модерністів.
  Екзистенціалістські погляди з’являються у Голдінга після другої світової війни, в якій він приймав участь. І саме їх ми можемо прослідкувати у романі «Володар мух», де роздуми мають провідне місце. Жорстокість фашизму та жахи війни були основними факторами, які змусили письменника замислитися про долю людства та природу людини. Але ідеалістичні уявлення заважали oб’єктивній оцінці сучасного стану в світі, і письменник стає прихильником екзистенціалістських поглядів. У своїх філософсько алегоричних романах письменник полишає рамки екзистенціалістських схем та звертається до реалістичних принципів. Голдінг гостро висвітлює проблему моральної сутності прогресу, проблему «особистість і цивілізація», «людина і прогрес».
  Роман «Володар мух» написаний як «трагічний урок», як роман-попередження. Письменник хотів попередити про загрозу тоталітаризму та фашизму; на його думку, те, що сталося у Німеччині 30-х років ХХ століття може статися і в Англії також; і причини зла треба шукати в середині самої країни, в самих людях Англії. Про це свідчить цитата, сказана самим Вільямом Голдінгом:
“Я  можу сказати тут, в Америці те, що мені б не хотілося говорити вдома; що я засуджую і не люблю вади моєї країни саме тому, що я так пишаюся  багатьма її чеснотами. Один з наших  недоліків - віра в те, що зло лежить десь в іншому місці і притаманне іншій націі. Я знаю чому так сталося в Німеччині. Я знаю, це могло трапитись в будь-якій іншій країні. Воно могло трапитись тут.” [16, с. 87-88]
  Все,  що відбувається в романі, описане  у формі дитячої гри. Голдінг  хотів намалювати звичайних хлопчиків.  Але в побутове автор вкладає глибокий зміст. «Дитяча гра» асоціюється з історією людської цивілізації, яка представлена у прискореному її розвитку. Здичавіння дітей символізує процес відчуження, але фінальна сцена свідчить про те, що цей процес здичавіння-відчуження можна зупинити.
   Іронічний зміст алегоричного  образу цивілізації – «дитячої  гри» підкреслений з особливою  силою зміни фокуса у фінальному  епізоді, коли при появі дорослої  людини зіткнення між хлопчиками  відразу починають сприйматись  як злі і жорстокі витівки нерозумних дітей. Автор хоче сказати, що цивілізація, яка допускає такі нерозумні дії, знаходиться ще в незрілому стані, і тому треба нагадувати людям про прості, але мудрі істини – про добро та здоровий глузд.  [2, с. 495-497]
   Можна співставити окремі висловлювання Голдінга з його романом: « У людині більше зла, нуж можливо пояснити одним тільки тиском соціальних механізмів,- ось головне, чому навчила війна моє покоління»; «Те, що робили нацисти, вони робили тому, що якісь певні, закладені в них, можливо, схильності чи вади – називайте це як забажаєте – звільнилися….»
[16, с. 54]
    Голдінг не приховує своїх  намірів – показати «роздягнену  людину», яка залишилася наодинці  сама з собою, якою більше  не керують звичаї гуртожитку  та цивілізації. Так у Голдінга проявляє себе – чи проявить, якщо поставити в певні умови, - людська сутність. [1, с.217]
    Простежимо на практиці судження  автора. Голдінг розповів нам  про те, що сталося з дітьми, які опинилися на безлюдному  острові. Діти із цивілізованого  світу, поведінка яких не контролюється дорослими, дуже швидко забувають про норми моралі, стають мисливцями, розфарбовують себе кольоровою глиною (саме маски свідчать про зміни, які відбуваються з хлопчиками) і перероджуються у плем’я, яке, спочатку вбиває тварин, а потім і людину. Тут доречно згадати про такий феномен як атавізм (лат. atavus — предок) — появу у окремих організмів даного виду ознак, які існували у віддалених предків, але були втрачені в процесі еволюціі. [12, с 156]  У романі Голдінга зло має ім’я – це атавізм: тваринний початок у людині, проявлення племінної свідомості. Таким чином, ворог людини – в ній самій. Голод та умови на острові дуже швидко розбудили в дітях жагу крові та жорстокість.
    Виродження людського в людині  – найстрашніше потрясіння ХХ століття. І те, що герої притчі – діти, - ще більше підкреслює безперспективність, трагічну безвихідність та жахливу правду про людську душу, яка відкрилася письменнику, і яку він поклав у форму екзистенціалістської притчі.
       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Образна система
          Майстерність Голдінга-прозаїка не можна піддавати жодному сумніву, він в повному обсязі висвітлив свої думки та побоювання у своєму романі. Його твір насичений алегоричними образами та алюзіями. Проте перше, що привертає нашу увагу та змушує читача замислитися – це назва роману. Вже з перших рядків Голдінг акцентує увагу на темній силі, що має провідне місце у романі, адже Володар мух – це злий дух, більше відомий під іменами Сатана, Люцифер та диявол.
          На давньоєврейській мові словосполучення «володар мух» означає ім’я диявола – Вельзевула. Цей образ сягає зороастрійської традиції, де муха викликала цілком зрозумілі асоціації з нечистотою ( деякі дослідники відправлють Вельзевула ще далі – в давній Єгипет, виходячи із символізму скарабея – жука-гнійовика). Спочатку жителі міста Ханаан, де Вельзевул шанувався саме як верховне божество, зображували його у вигляді мухи з атрибутами верховної влади. Археологи зробили багато таких знахідок. Також він вважався «богом мух», який захищає людей від укусів мух, і одночасно покровителем лікарської справи, що з санітарної точки зору трохи незвичайно. [13, с. 256]
          Отже, вже сама назва вказує на біблійні теми гріхопадіння, первородного гріху, зла, що існує ззовні та всередині  людини, створює багатовимірний простір роману, переводячи розповідь із земної, горизонтальної площини, в якій проходить побутове життя на острові, в духовну, антонімічно вертикальну сферу, в якій реальність набуває філософсько-релігійного змісту. 
     

    У романі чотири головні герої: Ральф, Джек, Хрюша та Саймон.
        Позитивний герой – хлопчик на ім’я Ральф думає про те, як вибратися з острова всім хлопчикам. Великий світ повинен дізнатися про їх місцезнаходження. Ральф розпалює вогонь, щоб корабель, який пропливатиме поряд помітив його і зміг забрати дітей з острова. Єдиний шлях до порятунку – підтримання вогню. Образ вогню тут – символ існування людини. [2, с. 496]
      Ральфа  було обрано керівником, головним, хто  вирішує як поводитися на острові. Та від самого початку Ральф уособлює жертву нестримних і злих інстинктів своїх товаришів, тому що відносини із Джеком були натягнутими і доволі хиткими. Ральф – це своєрідний символ демократії у романі, демократії тієї країни, яку хлопчики покинули.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.