На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Судова система США

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 20.05.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
  ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ 
 

                                                                               кафедра конституційного права
                                                                               та порівняльного правознавства  
 
 

КУРСОВА РОБОТА
    на  тему:
СУДОВА  СИСТЕМА США 

                                                                                                   Студента 2-го курсу
                                                                                                    денного відділення
                                                                                                    Качур В.
                                                                                                 
                                                                                                  Науковий керівник:
                                                                                                         Палінчак М.М. 
 
 
 
 

Ужгород – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ1. Загальна характеристика судової системи США……………………6
Розділ 2. Вплив англійського права: становлення правової системи США...15
Розділ 3. Судова система США: 1) Верховний суд США 2) Суди загальної юрисдикції……………..…………………………………………………………21
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП
    Сучасна правова система США має бути охарактеризована під кутом зору багатьох особливостей.
       Існування та розвиток американського права на двох рівнях (штатів і федерації). Ця особливість пов'язана з федеральною структурою США. Штати, що входять до складу США, наділені досить широкою автономною компетенцією, в межах якої вони створюють своє законодавство і свою систему прецедентного права. У зв'язку з цим можна стверджувати, що в США існує 51 система права — 50 у штатах і одна федеральна.
       Суди кожного штату здійснюють  свою юрисдикцію незалежно один  від одного. Тому існують випадки,  коли суди різних штатів приймають  в аналогічних справах несхожі,  а іноді прямо протилежні рішення.  Розбіжності у право країни  вносить також законодавство  штатів, яке в багатьох аспектах  є різним. Так, в одних штатах  встановлено режим спільності  майна чоловіка і жінки, в  інших — роздільності; закріплено  різні підстави розлучення, заходи  кримінального покарання за ті  самі діяння тощо. Усе це робить  правову систему США більш  складною і заплутаною, ніж англійська. Але розбіжності не слід і  перебільшувати: аналіз американської  практики свідчить, що в 95—98 відсотках  випадків рішення судів різних  штатів збігаються.
       Конституція США має найвищий  авторитет. Жодна людина, жодна  гілка влади не мають права  ігнорувати Конституцію. Суди  ж є провідниками Конституції.  Вони мають право перевіряти  неконституційні дії з метою  визнання їх недійсними і такими, що не мають чинності.
       США як незалежна держава ніколи  не знали такого періоду в  розвитку свого права, коли  воно засновувалося виключно  на судових прецедентах. В основі  правової системи США з моменту  її самостійного існування та  протягом наступного розвитку  завжди були закони. Період з  початку XX століття до 30-х років  XX століття взагалі дістав назву  “Епоха законодавчих актів”.
       На сьогодні звичайний американський  штат має таку ж кількість  законодавчих актів, скільки їх  налічує право середньостатистичної  країни Європи. Якщо помножити  загальну кількість законодавчих  актів штату на п'ятдесят, стане  зрозуміло, яким великим за  обсягом є законодавче право  у Сполучених Штатах.
          У наш час судовий нагляд  використовується досить активно.  Якщо за 75 років (1789-1864) Суд визнав  незаконними лише два закони  Конгресу, а за 164 роки (1789—1953) відбулися  76 анулювань, то з 1953 по 1991 рік  (38 років) уже 66 актів Конгресу  було визнано неконституційними.
    Актуальність теми дослідження курсової роботи полягає в тому, що децентралізована судова система США, де поруч із федеральними судами, система яких включає 4 рівня (Верховного суду США, апеляційні суди й районні суди, а як і світових суддів), у кожному штаті, федеральному столичному окрузі й у залежних територіях є власні судові системи, що включають рівні, які і в сучасний період досліджуються і втілюються в судових системах інших країн світу.
    Мета  курсової роботи полягає у дослідженні правової і судової системи США.
  Мета  роботи передбачає виконання таких  завдань:
    Визначити вплив англійського права: становлення правової системи США;
    з’ясування історико-правових поглядів на розвиток судової системи США;
    визначення ролі Верховного Суду в системі судів США.
    Для американців Конституція - це більше, чим просто звід законів. Це символ, народна біблія. У ній відбиті  всі цінності суспільства, усі пріоритети і форми цих пріоритетів. Це особливо відбито в Преамбулі, де записані цілі Конституції, і в Біллі про  права, що проголошує права людей. І  весь документ у цілому відбиває класичні ліберальні погляди на індивідуальну  свободу, рівність, власність, представницьку демократію й обмежений уряд. Словом, те, що ми зараз багатозначно називаємо "американською демократією". Те, наскільки багатозначно про неї говорять самі американці, викликає легку тінь заздрості до їх майже фанатичного патріотизму. Відомими авторами, які досліджували судову систему США були   Peter Woll. «Behind the Scenes In American Government. Harpers Collins Publishers» 1991 – ця стаття змусила задуматись багатьох американців, а також науковець - Мінор Д.ДЖ. «Суди в Сполучених Штатах«. З вітчизняних авторів цю дослідженням цієї теми займались - Шишкін В. «Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні та процесуальні засади)»; Бернхем В.» Вступ до права та правової системи США»; Жидков О.А. "Верховный суд США: право и політика» в цій праці було висвітлено правило судового прецеденту у США, що він діє на підставі принципу stare decisis "дотримуйся прецеденту і не (чіпай) розглядай вже вирішене питання".
    Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної джерел та літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1
    ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОЇ  СИСТЕМИ США 

    Судова  система у Сполучених Штатах складається  з федеральних судів і судів  штатів, до складу яких входять, відповідно, федеральні судді і судді штатів. Призначення на посаду федерального судді у США вважається найбільшим професійним досягненням у кар’єрі  юриста. Бути суддею означає обіймати одну із найбільш шанованих посад  в американському суспільстві. Судді  користуються повагою через те, що вони самі поважають себе. Водночас, обрання на посаду голови суду прирівнюється  до просування до ще більш високого статусу, роль цієї посади в американській  судовій системі часто описується, як primus amongst the pares, тобто перший серед  рівних. Незважаючи на таке визначення, обов’язки голови суду здебільшого  носять церемоніальний та адміністративний характер. Наприклад, координування  діяльності суду, призначення зустрічей  та організація конференцій, а також  представлення суду під час зовнішніх  заходів і подій. На противагу  досить поширеній думці, голова суду не контролює судові справи і не розподіляє справи між конкретними  суддями. Тим не менше, роль голови суду є важливою, а отже доцільним є  порівняння порядку обрання голови суду в Сполучених Штатах та Україні.
    Конституція Сполучених Штатів передбачає, що президент  має право призначати федеральних  суддів за порадою та згодою сенату США (далі — сенат).1 По завершенні процедури затвердження, «судді Верховного суду, а також нижчих судів залишаються на своїх посадах, доки поводяться бездоганно, і мають у визначені терміни одержувати за свою службу винагороду, що не повинна зменшуватися протягом усього часу їх урядування».2 Ці захисні механізми (довічне перебування на посаді і заборона на зменшення заробітної плати) гарантовані Конституцією для того, щоб федеральні судді не боялися втратити свою посаду чи одержати зменшену заробітну плату за винесення рішень, які не підтримує президент чи Конгрес. Ця захищена свобода виносити політичне чи суспільне непопулярне рішення є однією із необхідних умов існування нашої демократії.
    Окрім судів загальної юрисдикції, передбачених статтею ІІІ, Конституція надає  Конгресу право утворювати інші федеральні суди, покликані допомагати у здійсненні окремих функцій законодавчої влади, як це передбачено статтею I Конституції. Федеральні судді у таких судах  так само призначаються президентом  за порадою та згодою сенату. Вони виконують  свої повноваження протягом фіксованого  терміну у 15 років, їх незалежність гарантується законодавством, яким для  суддів, які не були повторно призначені на посаду президентом, передбачається статус старшого судді і право  на одержання пенсії у повному  обсязі.
    Хоча  федеральні судді у судах, утворених  відповідно до статті III Конституції, перебувають  на своїх посадах доти, доки поводяться бездоганно, Конституцією передбачена  можливість усунення їх з посади шляхом імпічменту і засудження за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі  злочини і провини. Імпічмент  — це конституційна процедура, відповідно до якої палата представників США (далі — палата) може винести посадовій  особі обвинувачення за підозрою у «зловживанні посадою» із подальшим  розглядом справи по суті сенатом. Федеральний  суддя може бути усунутий з посади лише за умови визнання його винним голосами двох третин членів сенату.3 Процедура імпічменту застосовується досить рідко.
    На  рівні штатів, принаймні для деяких судів, використовується метод призначення  комісією, або так званий план заслуг. Незважаючи на розповсюдженість системи  призначення комісією протягом другої половини двадцятого сторіччя і постійну кампанію на її підтримку, судді у більшості штатів досі обираються шляхом загальних виборів. Крім нього, судді у двох штатах (Вірджінія і Південна Кароліна) обираються законодавчими органами штатів. Нарешті, у разі виникнення вакансії, судді штатів призначаються губернаторами.
    Для порівняння, Конституція України  передбачає, що перше призначення  на посаду судді здійснюється президентом  строком на п’ять років. Після  цього терміну судді обираються Верховною Радою. Для надання  допомоги у процесі призначення  суддів Конституцією України передбачене  створення Вищої ради юстиції, яка  складається із представників усіх гілок влади і вповноважена вносити  «подання про призначення суддів на посади». Окрім цього, Конституцією передбачений Конституційний суд України  у складі 18 суддів, причому президент, Верховна Рада і з’їзд суддів призначають  або обирають по шість суддів. Судді  Конституційного суду «призначаються на дев’ять років без права  бути призначеними на повторний строк».4 На федеральному рівні система, за якої безстрокове призначення суддів на посаду здійснюється президентом, із наступним затвердженням сенатом, є кращою, ніж система, за якої президент призначає суддів лише на початковий п’ятирічний термін, із простою можливістю бути у майбутньому обраними на довічні посади парламентом. Остання система свідчить про менший ступінь судової незалежності, оскільки судді виконують свої функції лише протягом певного фіксованого строку, а потім мають постати перед парламентом для обрання. Після закінчення початкового п’ятирічного терміну на посаді, парламент може проголосувати як за, так і проти обрання судді на посаду безстроково. Така послідовність подій викликає занепокоєння. Перше призначення на п’ять років може фактично виконувати для парламенту роль випробувального строку. Кожен суддя, який хоче бути перепризначеним, перебуватиме під тиском необхідності узгоджувати свої рішення із політичними сентиментами, які домінують на той момент у парламенті. Як зазначалося раніше, одним із наріжних каменів розвинутої демократії є надання суддям можливості виносити рішення без страху покарання. Таким чином, було б краще, щоб судді призначалися безстроково від початку.
    Окрім процесу затвердження суддів на посаді, українська та американська судові системи  також визначають порядок призначення  голови кожного суду. Для початку, «Голова Верховного суду України  обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування  пленумом Верховного суду України в  порядку, встановленому законом». Крім цього, «Голова Конституційного  суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного  суду України зі складу суддів Конституційного  суду України шляхом таємного голосування  лише на один трирічний строк». Водночас, хоча голови Конституційного суду та Верховного суду обираються їх колегами, голови нижчестоящих судів в Україні  призначаються президентом.5
    У судовій гілці влади Сполучених Штатів так само існують кілька різних підходів до обрання голови суду. На рівні федеральних окружних судів  і окружних апеляційних судів (далі — апеляційні суди) критерії для  досягнення та припинення статусу голови суду є практично ідентичними. За винятком кількох незначних зауважень, суддя просувається на посаду голови суду, якщо він чи вона «перебуває на постійній активній службі і є  старшим за суддівським стажем відносно тих суддів, які: а) не досягли віку 64 років; б) перебували на посаді окружного (чи апеляційного) суду протягом принаймні  одного року; і в) не перебували раніше на посаді голови суду». Строк перебування  на посаді голови суду обмежується  семирічним терміном, і за звичайних  обставин не може продовжуватися після  дати «досягнення [суддею] віку 70 років». Підхід, який застосовується у федеральних  окружних судах і апеляційних судах, грунтується на принципі старійшинства, і не бере до уваги політичний склад чи переваги окремих суддів. Таким чином, політичні міркування повністю виключені.
    Окрім цього підходу, у Сполучених Штатах визнаються ряд інших способів призначення  голови суду. По-перше, голова Верховного суду США пропонується на посаду президентом, із наступним затвердженням сенатом. По-друге, щодо Суду США з федеральних  претензій (утвореному відповідно до статті І Конституції), кодекс законів США  передбачає, що президент визначає одного суддю із числа суддів Суду федеральних претензій, який не досяг  віку 70 років, як голову суду. Після  призначення голова Суду федеральних  претензій виконує свої функції  протягом будь-якого строку на розсуд президента, але не може залишатися на посаді після досягнення сімдесятирічного віку. По-третє, голова Податкового  суду США (також утвореному відповідно до статті І Конституції) обирається його чи її колегами на дворічний термін. Зокрема «Податковий суд принаймні  один раз на два роки визначає одного суддю головою суду». По-четверте, судді федеральних окружних судів  відповідного округу вповноважені обирати  голову Суду США з питань банкрутства  для цього округу. Призначення  затверджується простою більшістю  голосів; проте у випадках неможливості досягти таку більшість, голос голови федерального окружного суду вважається вирішальним.
    Підсумовуючи, відзначимо: найбільш розповсюдженою у Сполучених Штатах процедурою обрання  голови суду на федеральному рівні  є система, заснована на тривалості стажу на посаді судді. В Україні, за винятком Конституційного суду і  Верховного суду, голови яких відповідно до Конституції України обираються шляхом таємного голосування, голови більшості  нижчестоящих судів призначаються  президентом. Повноваження президента України стосовно призначення голів  цих судів нині є предметом  дискусії. На користь збереження таких  повноважень наводиться наступна аргументація: якщо президент призначатиме голів  судів, такі голови матимуть за собою авторитет президентської адміністрації, а отже, зможуть ефективно виконувати свої обов’язки. Водночас, критики такого підходу заперечують, що призначення голів судів президентом наділяє їх можливістю здійснювати надмірний вплив на внутрішні справи і рішення суду.
    З метою усунення будь-якої видимості  неналежної поведінки, а також для  уникнення надмірної заполітизованості, особам та органам, відповідальним за проведення судової реформи в  Україні, слід розглянути можливість запровадження  системи призначення голів нижчестоящих судів, заснованої на тривалості суддівського стажу, як це має місце у США. Запровадження  такої системи зможе звести до мінімуму можливості для зовнішнього  тиску. У разі відмови від такої  системи Україні слід розглянути можливість введення процедури, подібної до чинного порядку призначення  голів Конституційного і Верховного судів. Інакше кажучи, судді нижчестоящих судів мають самостійно обирати  своїх голів шляхом таємного голосування. Хоча система, заснована на тривалості суддівського стажу, і виборча система  мають очевидні переваги, можна було б розглянути принаймні компромісний варіант (наприклад, якщо кожна із цих  процедур буде відхилена).6 Хоча в основі компромісу не лежатиме жодна із систем, описаних вище, він все-таки міститиме окремі елементи цих систем.7
    Розрізняють також Федеральні суди: Загального права і Спеціальні.
    Діють як окружні — у 94 округах. Кожен  окружний суд має у своєму складі від 2 до 28 суддів. Розглядають справи, що стосуються федеральних питань (на основі федеральних законів і  Конституції США). Федеральні судді  призначаються Президентом довічно. їх рішення можна опротестувати  в 12 регіональних апеляційних, а рішення  апеляційних судів — у Верховному суді США (складається з 9 суддів) Розглядають  податкові, митні, патентні та інші справи. Суд з позовів розглядає виключно претензії до федерального уряду. Податковий суд розглядає справи про федеральні податки. Суд з питань міжнародної торгівлі розглядає цивільні справи, пов'язані з тарифними і торговими договорами. Існує система судів з питань банкрутства та ін.
    Судова  система штату.
    В одних штатах вона двоступінчаста, в інших — триступінчаста. У  більшості штатів судову систему  очолює Верховний суд штату, який може створювати ще й спеціальні суди штатів (у справах неповнолітніх, у справах спадкування, сільські суди, поліцейські суди та ін.). Верховний  суд штату обирається населенням або призначається губернатором за згодою сенату штату. Як правило, він  займається розглядом апеляцій на рішення  нижчих судів. Подібно до Верховного суду США верховні суди штатів володіють  і правом конституційного нагляду. Вони можуть скасувати будь-який закон  штату, піддати ревізії конституцію  штату, визнати недійсним будь-який розділ конституції штату на підставі ведення його суперечності федеральній  конституції.8
    Судами  первинної юрисдикції в штаті  є окружні суди: розглядають справи з участю присяжних засідателів, мають апеляційну юрисдикцію щодо рішень вищих судів (одноособові мирові судді, поліцейські суди, муніципальні суди). У деяких штатах є суди обмеженої юрисдикції: розглядають справи про нечисленні злочини. Ці суди іменуються муніципальними, поліцейськими.
    12 регіональних апеляційних судів  розглядають справи від ряду  федеральних агентств.
    Апеляційний суд для Федерального округу також  одержує справи від Міжнародної  комісії 5 торгівлі, від Комітету з  захисту вимірювальних систем, від  Патентного і Товарного знаків відомств і від Апеляційного відомства  з договорів.
    При окружних судах функціонують федеральні магістрати (ця посада встановлена  в 1968 р.). Вони займаються в основному  підготовкою справ до слухання і контролем за виконанням присуджень. Магістрати мають право самостійно розглядати кримінальні справи по звинуваченню в малозначних злочинах, якщо ті караються позбавленням волі на строк до одного року і штрафом до 1000 доларів, проте за умови, що обвинувачений не наполягає на розгляді його справи суддею окружного суду. В 1978 р. при кожному з окружних судів (як їх додаткові органи) були встановлені суди у справах про банкрутства, яким доручений розгляд цієї вельми численної категорії справ. Скарги на їх рішення можуть бути принесений, як правило, в окружний суд.
    Разом з системою загальних судів існує  декілька спеціалізованих федеральних  судів. Їх система піддалася значним  перетворенням в 1982 р. Важливе місце  в ній займає Претензійний суд, що розглядає цивільні позови приватних  осіб і корпорацій до уряду США  на суму понад 10 тис. доларів з вимогою  про відшкодування збитку, заподіяного  порушенням договорів, і по ряду інших підстав.
    Невід'ємною  частиною судової системи є інститут суду присяжних. Він з'явився в Англії понад 600 років тому і вважався великим  досягненням системи визначення вини і судового розгляду. До складу суду присяжних входить 12 осіб. Конституція  гарантує обвинуваченим участь присяжних  у судових процесах у всіх кримінальних справах. Присяжні, від вердикту яких залежить результат судового розгляду, добираються як представниками захисту, так й обвинувачення. В американській  юридичній літературі цей процес визначається терміном „скирдування присяжних". Такий підхід гарантує добір тільки „надійних" громадян для роботи в суді присяжних. За свідченням правознавців Дж.Ейзенштейна і Г.Джекоба, „ця практика, безумовно, неконституційна, але вона повсюдно застосовується, бо її слушність не піддається сумніву".9
    Проте, допускаючи добір присяжних тільки за соціальною ознакою, ігноруючи інші їх характеристики, суспільство суттєво  обмежувало конституційне право громадян на рівний захист. Симптоматичним було рішення Верховного суду США, винесене в 1880 р., яким був визнаний незаконним добір присяжних на процесі, де підсудними були афроамериканці. Тоді зі складу присяжних виключили всіх афроамериканців і тим самим, на думку Верховного суду, позбавили підсудних права на рівний захист. Між тим, в останні роки спостерігається деяке послаблення значення інституту суду присяжних. Це відбувається у зв'язку з поширенням практики так званих „судових угод", тобто домовленостей між сторонами процесу в присутності судді. Якщо під час зустрічі сторони досягають компромісу, то суддя виносить вердикт без участі присяжних.10
    Таким чином, судова система США перебуває  на стадії змін, а деякі з її інститутів хоча і є традиційними для даної  системи, але визнаються вченими  та практиками як такі, що потребують ліквідації, або суттєвого реформування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОГО ПРАВА: СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США 

    Правова «незалежність» Сполучених Штатів Америки  почала складатися ще в XVIII ст., за часів  боротьби за незалежність. Тоді загострилася боротьба між прихильниками загального права і послідовниками кодификації, початок якій було покладено в  Новому Орлеані створенням кодексів, насамперед Цивільного (1808 p.).11
    Проте сам по собі процес правової «незалежності» держав, що входять до системи англо-американського права, ще не означає «залишення»  ними сформованого типу правової системи. У 1840 p. у Техасі та у 1850 р. у Каліфорнії, а згодом і в усіх штатах (за винятком Нового Орлеану/Луїзіана/), відбулося  пристосування англійського загального права до місцевих умов. Так, у Каліфорнії поширеним є прецедентне право, але закони кодифіковані за аналогією  з кодификацією в країнах романо-германського права. Право Луїзіані створювалося під впливом французького права, Каліфорнії — іспанського права, більшість же штатів орієнтувалися  на англійську правову систему. В  них за основу було взято загальне право, сформоване в Англії до 1776 p., тобто до проголошення незалежності США.
    За  своєю структурою сучасне право  США не відрізняється від права  Англії. Воно диференціюється на загальне право і право справедливості, формується судовою практикою у  вигляді прецедентів. Процесуальне право превалює над матеріальним. Джерелами права є судовий  прецедент, закон, правова доктрина, розроблена окремими суддями і суддівськими корпораціями. Як правило, доктрина утверджує  високу роль суду в здійсненні контролю за конституційністю законів, при тлумаченні прецедентів. Як в Англії, так і  в США зберігають своє значення суди справедливості, які існують у 10 штатах. У разі відсутності в загальному праві способів для вирішення питання вони керуються правом справедливості (не доходячи до створення прецеденту).
    Специфічні  риси американської  правової системи (у  порівнянні з англійською)
    1. При визнанні прецеденту —  судового і адміністративного  — як основного джерела права  законодавство має більшу питому  вагу в США, ніж в Англії. Це деякою мірою є наслідком:  а) наявності в США федеральної  конституції і конституцій штатів; б) відсутності в Англії писаної  конституції.
    2. За територією поширення закони  поділені на загально федеральні  та закони штатів. Особливе місце  серед федеральних законів посідає  Конституція США. За 200 з лишком  років США першими у світі  створили систему антимонопольних  законів. У її формуванні брали  участь усі гілки влади. Ця  система виявилася ефективною. Вона  сприяла збереженню і розвитку  конкуренції і послужила зразком  для багатьох інших країн.
    Поряд із наявністю єдиного федерального права в деяких сферах, що підпадають під виключну компетенцію федеральної  законодавчої влади (наприклад, федеральний  патентний закон або закон  про фабричні марки), особливу роль відіграють права штатів. Штати наділені широкою компетенцією у створенні  власного законодавства і системи  прецедентного права. Законодавча  компетенція активно використовується ними, особливо в тих випадках, коли відсутній федеральний закон (наприклад, законами штатів регулюються порядок  розлучення, використання майна, види покарань).12 Штат не можуть приймати лише ті норми, що суперечать федеральним нормам, проте вони мають право їх доповнювати та вдосконалювати. Розбіжності в законодавстві між штатами (50 штатів із своїм законодавством і безліччю прецедентів) роблять правову систему США заплутаною, важкодоступною для пошуку необхідної норми.
    3. Своєрідність американського права,  як і англійського, полягає у  тому, що в законах відтворюються  норми, сформовані судовою практикою.  Норми, вироблені законодавцем, входять  до системи американського права  лише після їх кількаразового  застосування і роз'яснення судами, коли виникає можливість посилатися  не на самі норми, а на  судові рішення, прийняті на  їх основі. Відомий компаративіст  Рене Давид підкреслює цю особливість  такими словами: «Якщо немає  прецедентів, американський юрист  охоче скаже: «З цього питання  право мовчить» — навіть якщо  існує цілком очевидна норма  закону, що стосується даного  питання».
    Високе  місце судового прецеденту в ієрархії джерел американського права і законодавства  США визначається низкою чинників. По-перше, Верховний суд США є  одним з інтерпретаторів тексту федеральної Конституції внаслідок  належного йому права конституційного  нагляду (в США немає спеціального конституційного суду). По-друге, Конституція  містить положення загального і  невизначеного характеру, що потребують конкретизації, яку здійснюють у  формі судового тлумачення їх змісту в зв'язку з виникаючими конкретними  казусами. По-третє, зако­нодавець відчуває ускладнення при регулюванні  суспільних відносин, яке лише в  загальному вигляді «позначено»  у Конституції. Тому в збірниках  рішень Верховного суду США містяться  тлумачення і визначення майже всіх аспектів діяльності федеральної законодавчої влади.13
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.